Перегляд вихідного коду сторінки Фрідріх Пашен

{{Науковець 
| ім'я               = Фрідріх Пашен
| ім'я_мовою_оригінала = {{lang-de|Friedrich Paschen}}
| зображення            = Friedrich Paschen Physiker.jpg
| зображення_розмір  =
| зображення_підпис  =
| резиденція         = Шарлоттенбург, (тепер район [[Берлін]]а)
| громадянство       = {{GER}}
| національність = [[німець]]
| галузь = [[фізика]]
| заклад = [[Вестфальський університет імені Вільгельма|Мюнстерська академія]],<br/>Вища технічна школа у Ганновері,<br/>[[Тюбінгенський університет]],<br/>Імперський фізико-технічний інститут
| Alma Mater = [[Страсбурзький університет]]<br/>[[Гумбольдтський університет Берліна]]
| відомий через = відкриттю [[ефект Пашена — Бака|ефекту Пашена&nbsp;— Бака]], [[закон Пашена|закону Пашена]], [[серія Пашена|серії Пашена]]
| звання = [[професор]], член [[Берлінська академія наук|Берлінськоі академії наук]]
| ступінь = [[доктор філософії]]
| учні = Ернст Бак, Вальтер Герлах, [[Альфред Ланде]]
| нагороди =
| примітки =
}}
'''Луї́с Карл Ге́нріх Фрі́дріх Паше́н''' ({{lang-de|Louis Karl Heinrich Friedrich Paschen}}; [[22 січня]] [[1865]], [[Шверін]], [[Королівство Пруссія]] тепер [[Німеччина]]&nbsp;— [[25 лютого]] [[1947]], [[Потсдам]], [[Німеччина]])&nbsp;— німецький [[фізик]]-експериментатор. Член [[Берлінська академія наук|Берлінської академії наук]] ([[1925]]), іноземний почесний член [[Академія наук СРСР|Академії наук СРСР]] ([[1930]]). Відомий своїми науковими роботами в галузі атомної спектроскопії й квантової теорії випромінювання.

== Біографічні дані ==
Пашен народився в [[Шверін]]і (герцогство [[Велике герцогство Мекленбург-Шверін|Мекленбург-Шверін]], [[Королівство Пруссія]]).

У 1884–1888 роках навчався в [[Берлінський університет імені Гумбольдтів|Берлінському]] та [[Страсбурзький університет|Страсбурзькому]] університетах і отримав ([[1988]]) ступінь [[доктор філософії|доктора філософії]]. В 1888–1891 роках працював асистентом професора Вільгельма Гітторфа ({{lang-de|Wilhelm Hittorf}}) у [[Вестфальський університет імені Вільгельма|Мюнстерскій академії]], а у 1891—1901-х був співробітником професора Генріха Кайзера ({{lang-de|Heinrich Gustav Johannes Kayser}}) й лектором Фізичного інституту Вищої технічної школи у [[Ганновер]]і, де став професором у [[1893]] році. У [[1901]]-му отримав посаду професора фізики [[Тюбінгенський університет|Тюбінгенського університету]].

[[1924]] року став президентом Імперського фізико-технічного інституту, замінивши на цій посаді [[Вальтер Герман Нернст|Вальтера Нернста]] (див. ''{{iw|Physikalisch-Technische Reichsanstalt}}''). [[1925]] року отримав звання доктора [[гонорис кауза]] від [[Гумбольдтський університет Берліна|Берлінського університету]], у якому викладав до кінця свого життя. [[1933]] року, після приходу до влади нацистів його було звільнено з посади президента Імперського фізико-технічного інституту. У [[1943]] дім Пашена в [[Шарлоттенбург (округ Берліна)|Шарлоттенбурзі]] був зруйнований. У [[1947]] році він захворів на [[пневмонія|пневмонію]], в результаті чого і помер.

На честь вченого названо [[астероїд]] [[пояс астероїдів|головного поясу]] [[12766 Пашен]] (12766 Paschen)&nbsp;— відкритий [[9 листопада]] [[1993]] року.

== Наукові здобутки ==
* [[1889]] року, при вивчення явища [[електричний пробій|електричного пробою]] між плоскими [[електрод]]ами у [[газ]]і, відкрив відомий [[закон Пашена]] та графічно зобразив залежність напруги [[пробій|пробою]] від добутку [[тиск]]у на відстань між електродами (крива Пашена).

* В Ганновері Ф.Пашен займався в основному проблемою випромінювання [[Абсолютно чорне тіло|чорного тіла]]. [[1897]] року точними [[вимірювання]]ми підтвердив справедливість [[Закон Стефана — Больцмана|закону Стефана&nbsp;— Больцмана]], а в [[1899]]-му провів ретельну перевірку справедливості [[Закон зміщення Віна|закону зміщення Віна]].

* В Тюбінгені Ф.Пашен займався вивченням атомних [[спектр]]ів, перетворивши свою лабораторію в один з головних спектроскопічних центрів Європи. [[1908]] року спостерігав у інфрачервоній частині спектру [[водень|водню]] серію ліній, передбачену незадовго перед цим [[Вальтер Рітц|Вальтером Рітцем]] ({{lang-de|Walter Ritz}}) ([[серія Пашена]]). У подальшому [[Нільс Бор]] пояснив ([[1913]]) її появу в рамках своєї концепції [[Квантування (квантова механіка)|квантування]]: ця серія є результатом [[Квантовий скачок|квантових переходів]] на рівень з [[Квантове число|квантовим числом]] <math>n = 3</math> з усіх вищих рівнів енергії. [[1916]] року паралельно з Евансом ({{lang-en|E. J. Evans}})<ref>''E. J. Evans'' [http://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/14786440208635307 The spectra of helium and hydrogen] Philosophical Magazine Series 6 Volume 29, Issue 170, 1915</ref><ref>E. J. Evans D.Sc & C. Croxson B.Sc [http://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/14786441608635576?journalCode=tphm17 Preliminary note on the stark effect of the 4686 spectrum line] Philosophical Magazine Series 6 Volume 32, Issue 189, 1916</ref> і [[Альфред Фаулер|Альфредом Фаулером]] ({{lang-en|Alfred Fowler}})<ref>''A. Fowler'' [http://www.nature.com/nature/journal/v92/n2291/abs/092095b0.html The Spectra of Helium and Hydrogen] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170210045327/http://www.nature.com/nature/journal/v92/n2291/abs/092095b0.html |date=10 лютого 2017 }} // [[Nature]].&nbsp;— 1913.&nbsp;— Vol. 92.&nbsp;— P. 95—96.</ref> експериментально підтвердив допущення Бора про те, що серія Пікерінга і гіпотетична «головна серія водню» можуть бути віднесені до спектру іонізованого гелію (з врахуванням поправки на [[Приведена маса|приведену масу]] електрона). Ці ж дослідження ([[1916]]) спектру гелію виявились повністю узгодженими з розрахунками [[Тонка структура|тонкої структури]] спектру, проведеними [[Арнольд Зоммерфельд|Арнольдом Зоммерфельдом]] з врахуванням релятивістських поправок ([[1920]]).

* [[1912]] року разом з [[Ернст Бак|Ернстом Баком]] ({{lang-de|Ernst Emil Alexander Back}}) Ф. Пашен виявив, що в сильних [[магнітне поле|магнітних полях]] спостерігається спрощення складної структури [[Ефект Зеемана|ефекту Зеемана]]: аномальне розщеплення переходить в нормальне (зееманівський триплет). Це явище отримало назву [[ефект Пашена — Бака|ефекту Пашена&nbsp;— Бака]].

* Ф. Пашен є автором низки нових конструкцій [[вимірювальний прилад|вимірювальних приладів]] (високочутливі радіомікрометр і [[гальванометр]], увігнута [[дифракційна ґратка]], [[порожниста катодна лампа]] тощо), нових [[джерело світла|джерел світла]]. Свої розробки він використовував для проведення рекордних за [[точність вимірювань|точністю]] вимірювань спектрів різних речовин (зокрема атмосферних газів&nbsp;— [[Водяна пара|водяної пари]] й [[вуглекислий газ|вуглекислого газу]]), виявлення їх тонких особливостей, дослідження [[дисперсія світла|дисперсії]] у речовинах таких як [[хлорид натрію]], [[флуорид кальцію]], [[сильвін]]), за що був нагороджений [[медаль Румфорда|медаллю Румфорда]] (1928).

== Наукові публікації ==
* ''F. Paschen'' [http://dx.doi.org/10.1002/andp.18892730505 Ueber die zum Funkenübergang in Luft, Wasserstoff und Kohlensäure bei verschiedenen Drucken erforderliche Potentialdifferenz] // Annalen der Physik.&nbsp;— 1889.&nbsp;— Vol. 273.&nbsp;— №&nbsp;5.&nbsp;— P. 69—96.
* ''F. Paschen'' [http://dx.doi.org/10.1002/andp.18972960408 Ueber Gesetzmässigkeiten in den Spectren fester Körper] // Annalen der Physik.&nbsp;— 1897.&nbsp;— Vol. 296.&nbsp;— №&nbsp;4.&nbsp;— P. 662–723.
* ''F. Paschen'' [http://dx.doi.org/10.1002/andp.19083321303 Zur Kenntnis ultraroter Linienspektra. I. (Normalwellenlängen bis 27000 Å.-E.)] // Annalen der Physik.&nbsp;— 1908.&nbsp;— Vol. 332.&nbsp;— №&nbsp;13.&nbsp;— P. 537–570.
* ''F. Paschen, E. Back'' [http://dx.doi.org/10.1002/andp.19123441502 Normale und anomale Zeemaneffekte] // Annalen der Physik.&nbsp;— 1912.&nbsp;— Vol. 344.&nbsp;— №&nbsp;15.&nbsp;— P. 897–932.
* ''F. Paschen'' [http://dx.doi.org/10.1002/andp.19163551603 Bohrs Heliumlinien] // Annalen der Physik.&nbsp;— 1916.&nbsp;— Vol. 355.&nbsp;— №&nbsp;16.&nbsp;— P. 901–940.
* ''F. Paschen'' [http://dx.doi.org/10.1002/andp.19193652102 Das Spektrum des Neon] // Annalen der Physik.&nbsp;— 1919.&nbsp;— Vol. 365.&nbsp;— №&nbsp;21.&nbsp;— P. 405–453.
* ''F. Paschen, R. Götze'' [http://d-nb.info/575615915 Seriengesetze der Linienspektren]&nbsp;— Berlin: Julius Springer, 1922.&nbsp;— 154 p.

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* ''[[Храмов Юрій Олексійович|Храмов Ю. А.]]'' Физики: Биографический справочник.&nbsp;— М.: Наука, 1983.&nbsp;— С. 209–210.
* ''E. Swinne'' [http://d-nb.info/891408886 Friedrich Paschen als Hochschullehrer].&nbsp;— Berlin: DAVID-Verl.-Ges., 1989.&nbsp;— 164 p.

{{бібліоінформація}}
{{^}}{{Лауреати медалі Румфорда}}
{{DEFAULTSORT:Пашен, Фрідріх}}
[[Категорія:Німецькі фізики]]
[[Категорія:Науковці Тюбінгенського університету]]
[[Категорія:Випускники Страсбурзького університету]]
[[Категорія:Випускники Берлінського університету]]
[[Категорія:Члени Баварської академії наук]]
[[Категорія:Члени Леопольдини]]
[[Категорія:Члени Прусської академії наук]]
[[Категорія:Члени Американської академії мистецтв і наук]]
[[Категорія:Німецькі винахідники]]
[[Категорія:Викладачі Вестфальського університету імені Вільгельма]]
[[Категорія:Науковці Берлінського університету]]
[[Категорія:Президенти Німецького фізичного товариства]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо кратер на Місяці]]