Перегляд вихідного коду сторінки Фосген

{{Речовина
| назва = 
| примітка = 
| ширина_шаблону =
| зображення = 
|   зображення_розмір = 
|   зображення_Alt = 
|   зображення_підпис = 
| зображення1 = 
|   зображення_розмір1 = 
|   зображення_Alt1 =
|   зображення_підпис1 = 
| зображення2 =
|   зображення_розмір2 = 
|   зображення_Alt2 = 
|   зображення_підпис2 = 
| зображення3 =
|   зображення_розмір3 = 
|   зображення_Alt3 = 
|   зображення_підпис3 = 
| зображення_ліве1 = Phosgene-dimensions-2D.svg
|   зображення_ліве_розмір1 = 175px
|   зображення_ліве_Alt1 =
|   зображення_ліве_підпис1 =
| зображення_праве1 = Phosgene-3D-vdW.png
|   зображення_праве_розмір1 = 150px
|   зображення_праве_Alt1 =
|   зображення_праве_підпис1 = 
| зображення_ліве2 =
|   зображення_ліве_розмір2 = 
|   зображення_ліве_Alt2 = 
|   зображення_ліве_підпис2 = 
| зображення_праве2 =
|   зображення_праве_розмір2 = 
|   зображення_праве_Alt2 =
|   зображення_праве_підпис2 = 
| IUPAC_назва = Карбоніл дихлорид
| систематична_назва = 
| інші_назви = оксохлорид вуглецю, хлорангідрид карбонатної кислоти
| поле1 = {{Речовина Ідентифікатори
|  абревіатури =
|  номер_CAS = 75-44-5
|  PubChem = 
|  номер_EINECS = 
|  номер_EC = 
|  DrugBank = 
|  KEGG = 
|  назва_MeSH = 
|  ChEBI = 
|  RTECS = 
|  код_ATC = 
|  SMILES = 
|  InChI = 
|  номер_Бейльштейна = 
|  номер_Гмеліна = 
|  3DMet = 
  }}
| поле2 = {{Речовина Властивості
|  примітка =
|  C= | H=
|  округлення_маси = 
|  примітки_маса = 
|  формула = COCl<sub>2</sub>
|  молярна_маса = 98,915&nbsp;г/моль 
|  молекулярна_маса = 
|  зовнішній_вигляд = безбарвний газ<br/>безбарвна рідина<br/>білі кристали
|  запах = 
|  густина = 4,043&nbsp;г/л (газ, 25&nbsp;°C)<ref name="101,3">За тиску 101,3&nbsp;кПа</ref><br/>1,4203&nbsp;г/мл (рідина, 0&nbsp;°C)<br/>1,373&nbsp;г/мл (рідина, 20&nbsp;°C)
|  температура_плавлення = -127,78&nbsp;°C<ref name="101,3" />
|  температура_кипіння = 7,56&nbsp;°C (760&nbsp;мм рт.&nbsp;ст.)<br/>-30&nbsp;°C (137&nbsp;мм рт.&nbsp;ст.)
|  розчинність = 0,9% (у холодній воді)
|  розчинність1 = 
|  розчинник1 = 
|  розчинність2 = 
|  розчинник2 = 
|  тиск_пари = 
|  pKa = 
|  pKb = 
|  ізоелектрична_точка = 
|  оптична_активність = 
|  діелектрична_проникність =
|  показник_заломлення = 
|  в'язкість = 
|  диполь =
  }}
| поле3 = {{Речовина Структура
|  кристалічна_структура = 
|  координаційна_геометрія = планарна
|  молекулярна_геометрія = тригональна
|  диполь =  
  }}
| поле4 = {{Речовина Термохімія
|  теплота_утворення = -220&nbsp;кДж/моль
|  теплота_згоряння =
|  ентропія =
|  теплоємність =
  }}
| поле5 = {{Речовина Фармакологія
|  код_ATC =
|  DrugBank =
|  біодоступність =
|  метаболізм =
|  період_напіввиведення =
|  виділення =
|  категорія_вагітності =
|  шляхи_введення =
  }}
| поле6 = {{Речовина Вибухонебезпечність
|  ударна_чутливість =
|  чутливість_до_тертя =
|  швидкість_детонації =
|  тротиловий_еквівалент =
  }}
| поле7 = {{Речовина Небезпеки
|  ГДК =
|  ГДК_США =
|  ЛД50 =
|  MSDS =
|  ГГС_піктограми =
|  ГГС_фраза =
|  ГГС_застереження =
|  індекс_ЄС =
|  клас_ЄС = 
|  фрази_ризику = 
|  фрази_безпеки = 
|  R/S_фрази =  
|  головні_небезпеки = 
<!-- NFPA блок -->
|    небезпека_для_здоров'я = 
|    вогненебезпечність = 
|    реакційна_здатність = 
|    інше = 
|  температура_спалаху = не займистий
|  температура_самозаймання = 
|  вибухові_границі = 
  }}
| поле8 = {{Речовина Пов'язані
|  інші_аніони =
|  інші_катіони =
|  інші_група =
|   група =
|  інші = [[дифосген]], [[тіофосген]]
  }}
| поле9 = 
| поле10 =
}}
[[File:Phosgene poster ww2.jpg|thumb|«Фосген — смердить як пріле сіно» — Постер по ідентифікації газів з [[Друга світова війна|Другої світової війни]]]]
'''Фосге́н'''&nbsp;— хімічна сполука ряду [[оксогалогеніди|оксогалогенідів]] складу [[Карбон|C]][[Оксиген|O]][[Хлор|Cl]]<sub>2</sub>. За звичайних умов є безбарвною газоподібною речовиною із запахом прілих фруктів або сіна. Як сильний [[Електрофільний реагент|електрофіл]] бере участь у [[реакція Фріделя — Крафтса|реакції Фріделя — Крафтса]]. Проявляє сильні хлорувальні властивості.

Сполука була відкрита у 1811 році британським хіміком [[Джон Деві|Джоном Деві]]. З 1915 року фосген у суміші з [[хлор]]ом почав застосовуватися у військових протистояннях [[Німеччина|Німеччиною]]. У подальшому сполука застосовувалася у чистому вигляді. Були зафіксовані акти хімічної атаки італійською армією у 1935 році та японською&nbsp;— у 1937—1945 роках.

У 1993 році, в результаті підписання [[Конвенція про хімічну зброю|Конвенції про хімічну зброю]], використання фосгену як хімічної зброї було заборонено. Його включили до [[список 3 (хімічна зброя)|списку 3]], котрий регламентує виробництво та обіг небезпечних речовин.<ref>{{cite web |url=https://www.opcw.org/chemical-weapons-convention/annexes/annex-on-chemicals/schedule-3/ |title=Schedule 3 |author= |date= |website=opcw.org |publisher=Organization for the Prohibition of Chemical Weapons |accessdate=15 червня 2015 |archive-date=4 травня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150504223848/http://www.opcw.org/chemical-weapons-convention/annexes/annex-on-chemicals/schedule-3/ }} {{ref-en}}</ref>

Фосген застосовується у виробництві [[пестицид]]ів, [[пластмаса|пластмас]], [[барвник]]ів, безводних [[оксид]]ів металів.

== Фізичні властивості ==
Фосген погано розчиняється у воді, не розчинний в [[жири|жирах]] та [[олія]]х; добре розчиняється у багатьох [[органічні розчинники|органічних розчинниках]] (наприклад, в [[бензин]]і, [[ксилен]]і, [[толуен]]і) і сам може розчиняти значну кількість [[органічні сполуки|органічних сполук]]. Із [[неорганічні сполуки|неорганічних сполук]] він розчиняє лише [[галогени]] та деякі [[галогеніди]] ([[Хлорид алюмінію|AlCl<sub>3</sub>]], [[Хлорид стибію(III)|SbCl<sub>3</sub>]], [[Хлорид стибію(V)|SbCl<sub>5</sub>]]). Фосген добре поглинається [[активоване вугілля|активованим вугіллям]]&nbsp;— ця властивість застосовується при виготовленні [[протигаз]]ів.

Речовина є сильнолеткою: її концентрація у повітрі при -40&nbsp;°C складає 528&nbsp;мг/м³, при -10&nbsp;°C&nbsp;— 2200&nbsp;мг/м³, при -7,6&nbsp;°C&nbsp;— 4300&nbsp;мг/м³.

== Отримання ==
Промисловим методом синтезу фосгену є нагрівання суміші [[Монооксид вуглецю|СО]] з [[Хлор|Cl<sub>2</sub>]] на поверхні [[Активоване вугілля|активованого вугілля]]: 
: <math>\mathrm{ CO + Cl_2 \xrightarrow{135-150^oC} COCl_2}</math>
Суміш газів подається виключно у [[стехіометрія|стехіометричному]] співвідношенні, оскільки надлишок хлору може призвести до утворення небажаних побічних продуктів. Процес є екзотермічним, виділяється 107,6&nbsp;кДж/моль тепла, тому реактори постійно охолоджують водою. Збільшує швидкість реакції присутність [[каталізатор]]ів на кшталт [[платина|платини]].

Іншими методами отримання фосгену є:
* окиснення [[тетрахлорметан]]у у присутності каталізатору:
: <math>\mathrm{ 2CCl_4 + O_2 \xrightarrow{250^oC, Ni} 2COCl_2 + 2Cl_2}</math>
* окиснення [[сірковуглець|сірковуглецю]] [[оксид хлору(I)|оксидом хлору(I)]]:
: <math>\mathrm{ CS_2 + 3Cl_2O \rightarrow COCl_2 + 2SOCl_2}</math>
Однак ці методи малопоширені через утворення великої кількості побічних шкідливих продуктів.

== Хімічні властивості ==
Розчинений у воді фосген майже миттєво гідролізується:
: <math>\mathrm{ COCl_2 + H_2O \rightarrow CO_2 + 2HCl}</math>
У газуватому стані сполука слабко піддається гідролізу&nbsp;— цим пояснюється довготривала стійкість розпиленого у повітрі фосгену.

Разом з тим, фосген енергійно реагує з [[аміак]]ом, з утворенням нетоксичних [[сечовина|сечовини]] та [[хлорид амонію|хлориду амонію]]:
: <math>\mathrm{ OCCl_2 + 4NH_3 \rightarrow OC(NH_2)_2 + 2NH_4Cl}</math>
Реакція використовується для швидкого виявлення витоків речовини&nbsp;— тампон, змочений розчином аміаку, у присутності фосгену починає виділяти білий дим. Також цей метод допомагає проводити дегазацію приміщень шляхом розпилення [[Гідроксид амонію|амоніачної води]] NH<sub>3</sub>·H<sub>2</sub>O. Однак, цей спосіб нейтралізації фосгену може забрати набагато більше часу, ніж очікується (дещо швидше відбувається гідроліз сумішшю аміаку та водяної пари).

Взаємодія фосгену з первинними [[аміни|амінами]] є поширеним промисловим методом отримання класу [[ізоціанати|ізоціанатів]]:
: <math>\mathrm{ RNH_2 + COCl_2 \xrightarrow{-HCl} RNHCOCl \xrightarrow{-HCl} RNCO}</math>
: <math>\mathrm{ C_6H_5NH_2 + COCl_2 \rightarrow (C_6H_5NH)_2CO + 2C_6H_5NH_3^+Cl^-}</math>
: <math>\mathrm{ C_6H_5NH_3^+Cl^- + COCl_2 \xrightarrow{-HCl} C_6H_5NCO}</math>
Третинні аміни утворюють із фосгеном продукти приєднання, що розкладаються водою. Так, під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] застосовувалися марлеві пов'язки, просочені [[уротропін]]ом:
: <math>\mathrm{ COCl_2 + 2(CH_2)_6N_4 \rightarrow COCl_2 \cdot 2[(CH_2)_6N_4 ]}</math>
При взаємодії фосгену зі [[спирт]]ами, шляхом заміщення одного атому хлору спиртовою групою, утворюються [[естери]] [[карбонатна кислота|карбонатної кислоти]]:
: <math>\mathrm{ COCl_2 + ROH \xrightarrow{-HCl} ClCO(OR)}</math>
Такі похідні широко використовувалися як [[хімічна зброя]] [[сльозогінний газ|сльозогінної дії]]. Метилпохідна CO(OCH<sub>3</sub>)Cl використовується у синтезі іншої хімічної зброї&nbsp;— [[дифосген]]у.
: [[Файл:Diphosgenesynthesis2.png|500px]]
Як оксохлорид, фосген бере участь у [[реакція Фріделя — Крафтса|реакції Фріделя — Крафтса]], утворюючи карбоксопохідні, наприклад, аренів:
: [[Файл:Carboxylation with phosgene.svg|500px]]
Реакція із [[йодид натрію|йодидом натрію]] в [[ацетон]]і застосовується для кількісного визначення фосгену. Утворений йод відтитровують [[тіосульфат натрію|тіосульфатом натрію]].
: <math>\mathrm{ COCl_2 + 2NaI \rightarrow I_2 + CO + 2NaCl }</math>
Фосген застосовується як агент хлорування: при нагріванні з [[оксиди|оксидами]] або [[сульфіди|сульфідами]] металів, утворюються [[хлориди]] цих металів. Метод застосовують для отримання безводних хлоридів.
: <math>\mathrm{ 3COCl_2 + Al_2O_3 \xrightarrow{200-400^oC} 2AlCl_3 + 3CO_2}</math>
При температурі понад 800&nbsp;°C сполука розкладається:
: <math>\mathrm{ COCl_2 \xrightarrow{>800^oC} CO + Cl_2 }</math>

== Токсичність ==
Фосген володіє задушливою дією (що зумовило застосування як [[Бойові отруйні речовини в Першій світовій війні|бойової отруйної речовини в ході Першої світової війни]]). Отруйний тільки при вдиханні пари. Для уникнення ураження достатньо протигазу, засоби захисту шкіри не потрібні. Перші виразні ознаки отруєння з'являються після прихованого періоду від чотирьох до восьми годин (спостерігалися навіть періоди в 15 годин). Тривалість перебування фосгену у повітрі складає 30 хв влітку і до 3 годин взимку, отруєння можливе у місцях застою повітря (наприклад, в улоговинах).

За деякими даними вдихання фосгену концентрацією 0,004&nbsp;мг/л протягом 1 години не приводить до отруєння. Небезпечна концентрація фосгену для людини&nbsp;— 0,005&nbsp;мг/л, смертельна&nbsp;— від 0,1 до 0,3 мг/л (при дії протягом 30 хвилин). При концентрації 5 мг/л смерть наступає протягом двох—трьох секунд. Фосген має кумулятивні властивості&nbsp;— несмертельні кількості речовини можуть накопичуватися в організмі і згодом призвести до ускладнень, включно із летальним результатом.

Фосген взаємодіє із функціональними групами ліпідів та білків мембран клітин, підвищуючи їхню проникність. В результаті альвеоли заповнюються плазмою крові і порушується нормальний кисневий обмін. Нестача кисню та підвищена розчинність [[діоксид вуглецю|CO<sub>2</sub>]] у дифундованій плазмі збільшують проникність мембран. При важких формах отруєння фосгеном близько 30&nbsp;% плазми крові переходить у легені. Швидко прогресує набряк легенів, що веде до сильної задухи, болісного тиску в грудній клітині і збільшення ритму дихання від 18—20 (норма) до 30—50 і навіть 60—70 на хвилину. Отруєння легкої і середньої тяжкості протікають у вигляді токсичного бронхіту, у важчих випадках виникають також нервово-психічні розлади (афектні порушення, галюцинації, оглушення, у ряді випадків&nbsp;— рухове збудження). Наслідком повторних гострих отруєнь можуть бути астенія, плеврит, пневмонія, хронічний бронхіт, надалі&nbsp;— бронхоектази, абсцес, гангрена легенів.

Антидоту ([[протиотрути]]) не існує.

=== Військові позначення ===
* німецьке&nbsp;— [[Зелений хрест (хімічна зброя)|Grunkreuz]], D-Stoff, OLF.
* англійське&nbsp;— PG-Mixture (у суміші з [[хлоропікрин]]ом).
* американське&nbsp;— CG.
* французьке&nbsp;— Palite, Collongite (у суміші з [[Станум(IV) хлорид|SnCl<sub>4</sub>]]).

== Див. також ==
{{Commonscat|Phosgene}}
* [[Дифосген]]
* [[Трифосген]]
* [[Фосгеноксим]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* {{книга|автор=Hoenig S. L. |частина= |посилання частина= |заголовок=Compendium of Chemical Warfare Agents |оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце= |видавництво=Springer |рік=2007 |volume= |pages= |allpages=222 |серія= |isbn= 0-387-34626-0  |тираж=}} {{ref-en}}
* {{книга|автор=Schneider W., Diller W.|частина=Phosgene |посилання частина= |заголовок=Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry |оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання=6th ed.|місце=Weinheim |видавництво=Wiley-VCH |рік=2005 |volume= |pages= |allpages=10 |серія= |isbn= |doi=10.1002/14356007.a19_411| тираж=}} {{ref-en}}
* {{книга|автор=Александров В., Емельянов В. |частина= |посилання частина= |заголовок=Отравляющие вещества |оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання=2-е изд, переработанное и доп. |місце={{М.}} |видавництво=Военное издательство |рік=1990 |том= |сторінки= |сторінок=272 |серія= |isbn=5-203-00341-6 |тираж=}} {{ref-ru}}
* {{книга|автор=Лидин&nbsp;Р.&nbsp;А., Молочко&nbsp;В.&nbsp;А., Андреева&nbsp;Л.&nbsp;Л. |частина= |посилання частина= |заголовок=Химические свойства неорганических веществ |оригінал= |посилання= |відповідальний=Р.&nbsp;А.&nbsp;Лидин |видання=3-е |місце={{М.}} |видавництво=Химия |рік=2000 |том= |сторінки= |сторінок=480 |серія= |isbn=5-7245-1163-0 |тираж=}} {{ref-ru}}
* {{книга|автор= |частина= |посилання частина= |заголовок=Химический энциклопедический словарь |оригінал= |посилання= |відповідальний=И.&nbsp;Л.&nbsp;Кнунянц |видання= |місце={{М.}} |видавництво=Сов. энциклопедия |рік=1983 |том= |сторінки= |сторінок=792 |серія= |isbn= |тираж=}} {{ref-ru}}
* {{книга|автор=Франке З. |частина= |посилання частина= |заголовок=Химия отравляющих веществ |оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце={{М.}} |видавництво=«Химия» |рік=1973 |том=1 |сторінки= |сторінок=440 |серія= |isbn= |тираж=}} {{ref-ru}}

{{Бойові отруйні речовини}}

{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Сполуки вуглецю]]
[[Категорія:Оксохлориди]]
[[Категорія:Отруйні речовини задушливої дії]]
[[Категорія:Хімічна зброя Першої світової війни‎]]