Перегляд вихідного коду сторінки Формальдегід

{{Речовина
| назва = Формальдегід
| примітка = 
| ширина_шаблону =
| зображення1 =
|   зображення_розмір1 =
|   зображення_Alt1 =
|   зображення_підпис1 = 
| зображення2 =
|   зображення_розмір2 = 
|   зображення_Alt2 = 
|   зображення_підпис2 = 
| зображення_ліве1 = Formaldehyde-2D.svg
|   зображення_ліве_розмір1 = 120px
|   зображення_ліве_Alt1 =
|   зображення_ліве_підпис1 = Формальдегід
| зображення_праве1 = Formaldehyde-3D-vdW.png
|   зображення_праве_розмір1 = 120px
|   зображення_праве_Alt1 =
|   зображення_праве_підпис1 = 3D-модель молекули формальдегіду
| зображення_ліве2 = Formaldehyde-3D-balls-A.png
|   зображення_ліве_розмір2 = 120px
|   зображення_ліве_Alt2 = 
|   зображення_ліве_підпис2 = 
| зображення_праве2 = Methanal-3D.jpg
|   зображення_праве_розмір2 = 120px
|   зображення_праве_Alt2 =
|   зображення_праве_підпис2 =
| IUPAC_назва = Метаналь
| систематична_назва = Метаналь
| інші_назви = Мурашиний альдегід, метилальдегід, метиленоксид
| поле1 = {{Речовина Ідентифікатори
|  абревіатури =
|  номер_CAS = 50-00-0
|  PubChem = 712
|  номер_EINECS = 
|  номер_EC = 200-001-8
|  DrugBank = DB03843
|  KEGG = D00017
|  назва_MeSH = Formaldehyde
|  ChEBI = CHEBI:16842
|  RTECS = LP8925000
|  код_ATC = 	QP53AX19
|  SMILES = C=O
|  InChI = 1S/CH2O/c1-2/h1H2
|  номер_Бейльштейна = 1209228
|  номер_Гмеліна = 445
|  3DMet = B00018
  }}
| поле2 = {{Речовина Властивості
|  примітка =
|  C= | H= 
|  округлення_маси = 
|  примітки_маса = 
|  формула = СН<sub>2</sub>O
|  молярна_маса = 30,03 г/моль
|  молекулярна_маса = 30 а. о. м.
|  зовнішній_вигляд = Безбарвний газ
|  запах = Різкий, характерний
|  густина = 0,8153 г/см³ (-20 °C)
|  температура_плавлення = −92 °C
|  температура_кипіння = -19,2 °C
|  розчинність = 400 г/дм³
|  розчинність1 = 
|  розчинник1 = 
|  розчинність2 = 
|  розчинник2 = 
|  тиск_пари = 
|  pKa = 13,3
|  pKb = 0,7
|  ізоелектрична_точка = 
|  оптична_активність = 
|  діелектрична_проникність = 
|  показник_заломлення = 
|  в'язкість =
|  диполь = 2,33
  }}
| поле3 = {{Речовина Структура
|  кристалічна_структура = Плоска тригональна
|  координаційна_геометрія = 
|  молекулярна_геометрія = 
|  диполь = 
  }}
| поле4 = {{Речовина Термохімія
|  теплота_утворення = -115,9 кДж/моль
|  теплота_згоряння = 
|  ентропія = 
|  теплоємність = 
  }}
| поле5 = {{Речовина Фармакологія
|  код_ATC = QP53AX19
|  DrugBank = DB03843
|  біодоступність =
|  метаболізм =
|  період_напіввиведення =
|  виділення =
|  категорія_вагітності =
|  шляхи_введення =
  }}
| поле6 = {{Речовина Вибухонебезпечність
|  ударна_чутливість =
|  чутливість_до_тертя =
|  швидкість_детонації =
|  тротиловий_еквівалент =
  }}
| поле7 = {{Речовина Небезпеки
|  ГДК = 
|  ГДК_США =
|  ЛД50 = 100 мг/кг
|  MSDS =
|  ГГС_піктограми =
|  ГГС_фраза =
|  ГГС_застереження =
|  індекс_ЄС =
|  клас_ЄС = 
|  фрази_ризику = 
|  фрази_безпеки = 
|  R/S_фрази =  
|  головні_небезпеки = 
<!-- NFPA блок -->
|   NFPA-H = 3
|   NFPA-F = 4
|   NFPA-R = 0
|    інше = 
|  температура_спалаху = 64 °C
|  температура_самозаймання = 430 °C
|  вибухові_границі = 7%—73%
  }}
| поле8 = {{Речовина Пов'язані
|  інші_аніони =
|  інші_катіони =
|  інші_група = 
|   група =
|  інші = [[Метанол]], [[Мурашина кислота]]
  }}
| поле9 =
| поле10 =
| поле11 =
| поле12 =
| поле13 =
| поле14 =
| поле15 =
}}

'''Формальдегід''' ('''метаналь, мурашиний альдегід''') (від {{lang-la|formica}}&nbsp;— мурашка)&nbsp;— хімічна речовина з формулою H<sub>2</sub>CO, найпростіший із [[альдегід]]ів, перший член гомологічного ряду аліфатичних альдегідів. Чистий мономерний формальдегід при звичайних умовах є безбарвним газом із характерним різким запахом. Досить добре розчинний у протонних [[розчинник]]ах ([[вода]], [[спирти]]).
Сполука здатна утворюватися в природних умовах, зокрема при [[Фотохімія|фотохімічному]] [[Окиснення|окисненні]] [[метан]]у або [[метанол]]у, при [[Атмосферний тиск|атмосферному тиску]] і за відсутності [[каталізатор]]ів<ref name="Walker" />.

Мономерний формальдегід має високу [[Реакційна здатність|реакційну здатність]]. Його [[Молекула|молекули]] легко реагують навіть одна з одною з утворенням великої кількості лінійних і циклічних [[полімер]]ів ([[олігомер]]ів).

Формальдегід широко застосовується у промисловості, зокрема для виробництва полімерних матеріалів, багатоатомних спиртів, [[ізопрен]]у та інших продуктів. У медицині використовується як [[Дезінфекція|дезінфікуючий]], консервуючий та [[Дубильні речовини|дубильний]] засіб для анатомічних препаратів, а також для виробництва ([[уротропін]]у).

Формальдегід&nbsp;— це подразнюючий газ, що викликає дегенеративні процеси в [[паренхіма]]тозних органах, сенсибілізує шкіру. При підвищеному вмісті цієї сполуки у повітрі виникає характерний їдкий запах, розвивається подразнення слизових очей, носа та дихальних шляхів.<ref>{{Cite web|title=Формальдегід - всюдисущий та небезпечний супутник сучасного житла.|url=https://iceoom.com.ua/blog/formaldehyde_is_ubiquitous_and_dangerous_companion_of_a_modern_home/|language=ua}}</ref> При роботі з ним для індивідуального захисту слід застосовувати фільтрувальний промисловий [[протигаз]] марки А та герметичні захисні окуляри.

== Роль у виникненні життя ==

Питання про місце формальдегіду у розвитку [[Рослини|рослинного світу]] давно привертає увагу вчених. Легко помітити, що поряд з [[метан]]ом, [[метанол]]ом, [[Синильна кислота|синильною]] і [[Мурашина кислота|мурашиною]] кислотами формальдегід належить до найпростіших органічних сполук. Різними дослідниками доведена можливість утворення формальдегіду в умовах, близьких до природних. Так, зареєстроване утворення формальдегіду при [[Фотохімія|фотохімічному]] [[Окиснення|окисненні]] метану або метанолу, при [[Атмосферний тиск|атмосферному тиску]] і за відсутності [[каталізатор]]ів<ref name="Walker" />. Термодинамічно можливе отримання формальдегіду [[Гідрогенізація|гідрогенізацією]] [[Монооксид вуглецю|оксиду]] і [[Діоксид вуглецю|діоксиду вуглецю]]. Добре відомо, що гідрогенізація легко відбувається за наявності [[метал]]ів, поширених в [[Земна кора|земній корі]]&nbsp;— [[хром]]у, [[Мідь|міді]] та інших.

Величезним стрибком від первинної матерії до сполук, що утворюються рослинним шляхом, є, зокрема, реакції утворення багатоатомних [[Альдози|альдегідоспиртів]] і [[Вуглеводи|цукрів]]. Ці реакції також можуть відбуватися під впливом [[Ультрафіолетове випромінювання|ультрафіолетового випромінювання]] або при помірному нагріванні.

На думку багатьох фахівців, перехід [[діоксид вуглецю]] → формальдегід → [[Вуглеводи|цукри]] може реалізуватися у природних умовах як на [[Земля|Землі]], так і в [[космос]]і<ref>Крылов О. В. и др.&nbsp;— Космическая биология и медицина, 1970, т. 1, с. 6. {{ref-ru}}</ref>. Формальдегід легко вступає у взаємодію з іншими елементарними сполуками&nbsp;— [[аміак]]ом, [[Водень|воднем]], [[Синильна кислота|синильною кислотою]], [[Монооксид вуглецю|оксидом вуглецю]]. Всі ці речовини вже давно виявлені в космічному просторі засобами [[Астрофізика|астрофізики]], причому існують далекоглядні гіпотези про можливі маршрути утворення на їх основі [[Біологічно активні речовини|біологічно активних речовин]]<ref>Опарин А. И.&nbsp;— Вопросы философии, 1979, №&nbsp;4, с. 41. {{ref-ru}}</ref>.

== Фізичні властивості ==

Незважаючи на просту будову і хімічний склад молекул формальдегіду модифікації цієї сполуки, що зустрічаються на практиці, відрізняються великим різноманіттям. Це пов'язано насамперед з високою [[Реакційна здатність|реакційною здатністю]] мономерного формальдегіду, [[молекули]] якого легко реагують одна з одною з утворенням великої кількості лінійних і циклічних [[полімер]]ів ([[олігомер]]ів). Всі ці модифікації мають одну і ту ж брутто-формулу (CH<sub>2</sub>O)<sub>n</sub> і відрізняються тільки значенням n. Наприклад, при розчиненні формальдегіду у [[Вода|воді]] у невеликих кількостях утворюються [[Триоксиметилен|триоксан]] і [[тетраоксан]], при спонтанній полімеризації газоподібного або рідкого полімерного формальдегіду утворюється твердий, але механічно неміцний [[Поліформальдегід|поліоксиметилен]], при охолодженні водних розчинів формальдегіду виділяється {{не перекладено|Параформальдегід|параформ|ru|Параформальдегид}} у вигляді безбарвного або білуватого осаду.

Чистий мономерний формальдегід при звичайних умовах є безбарвним газом із характерним різким запахом. Саме наявності невеликих кількостей мономеру зобов'язані своїм запахом розчини формальдегіду, наприклад [[формалін]], і навіть численні полімерні модифікації, зокрема, {{не перекладено|Параформальдегід|параформ|ru|Параформальдегид}}.

При контакті з холодною поверхнею або в присутності слідів вологи газоподібний формальдегід утворює твердий білий полімер, однак при низьких [[Парціальний тиск|парціальних тисках]] мономерного формальдегіду суміші останнього з іншими речовинами, зокрема з водою і [[спирт]]ами, в паровій фазі цілком стабільні (гомогенні) в широкому діапазоні тисків і температур.

Формальдегід досить добре розчинний у протонних [[розчинник]]ах ([[вода]], [[спирти]]). Це пов'язано з протіканням в них реакції [[Полімеризація|полімеризації]] і [[Сольватація|сольватації]].

При високій температурі суміші газоподібного формальдегіду з [[повітря]]м або [[Кисень|киснем]] здатні [[Самозаймання|самозайматися]]. [[Температура самозаймання]] в сумішах з повітрям становить 430&nbsp;°С<ref name="Spravochnik">Справочник нефтехнмика/Под ред. С.&nbsp;К.&nbsp;Огородникова. Л.: Химия, 1978. Т. 2. {{ref-ru}}</ref>. У певних умовах [[горіння]] переходить у [[Детонація|детонацію]], причому обидва явища виникають після деякого періоду.

За відсутності кисню формальдегід стійкий при температурі до 350-400&nbsp;°С. При більш високих температурах відбувається інтенсивний [[крекінг]]<ref name="Walker">Walker J. К&nbsp;— Formaldehyde. 3d ed. New York&nbsp;— London, Reinhold Corp., 1964. {{ref-en}}</ref><ref>Медведев С. С., Робинзон Е. А.&nbsp;— Труды Ин-та физ. химии им. Карпова, 1925, №&nbsp;4, с. 117—125. {{ref-ru}}</ref>. Розпад формальдегіду різко прискорюється під впливом [[Фотохімія|фотохімічного]] ефекту. Так, [[ультрафіолетове випромінювання]] викликає розпад вже при 100-300&nbsp;°С<ref name="Walker" />:
: <math>\mathrm{CH_2O \xrightarrow{h\nu} H\bullet + HCO\bullet}</math>
: <math>\mathrm{H\bullet + HCO\bullet \longrightarrow H_2 + CO}</math>
: <math>\mathrm{HCO\bullet \longrightarrow H\bullet + CO}</math>
: <math>\mathrm{HCO\bullet + CH_2O \longrightarrow H_2 + CO + HCO\bullet}</math>
: <math>\mathrm{2HCO\bullet \longrightarrow CO + H_2}</math>

При швидкому і глибокому охолодженні чистий газоподібний формальдегід перетворюється в рідину. При [[Атмосферний тиск|атмосферному тиску]] [[Температура кипіння|точка кипіння]] складає -19,2&nbsp;°С.

Рідкий формальдегід ще менш стійкий, ніж газоподібний, і досить швидко полімеризується, хоча при -(40-60)&nbsp;°С може зберігатися прозорим кілька діб. При найменшому нагріванні або при попаданні вологи, відбувається дуже швидка [[полімеризація]]. Рідкий формальдегід добре змішується з більшістю [[розчинник]]ів, наприклад з [[толуен]]ом, [[Діетиловий етер|діетиловим ефіром]], [[хлороформ]]ом, [[етилацетат]]ом і [[Етаналь|етаналем]], причому з останнім утворюються суміші, близькі до ідеальних. При -118&nbsp;°С рідкий формальдегід твердне. Властивості твердого мономерного формальдегіду вивчені мало, проте добре відомо, що цей продукт оборотно може бути знову перетворений на рідину а, отже, принципово відрізняється від [[полімер]]у.

== Одержання ==

=== Окисна конверсія метанолу ===

Окисна конверсія [[метанол]]у в присутності розпеченої [[Мідь|міді]] (сітка, спіралі, трубки) належить до найстаріших хімічних процесів. Як сировину довго застосовували метанол лісохімічного походження. У 20-х роках [[XX століття]] багатьма дослідниками було показано, що [[срібло]] та його сплави є ефективнішими [[каталізатор]]ами ніж мідь. Надалі срібні каталізатори повністю витіснили мідні. Окисна конверсія метанолу на сріблі проводиться при співвідношенні метанол:[[повітря]] вище верхньої межі [[вибух]]ової концентрації, тобто при великому надлишку метанолу відносно кисню. Утворення формальдегіду відбувається у результаті проходження паралельних [[Хімічна реакція|реакцій]] простої і окисної [[Дегідрогенізація|дегідрогенізації]] метанолу:
: <math>\mathrm{CH_3OH \longrightarrow CH_2O + H_2 }</math>
: <math>\mathrm{ CH_3OH + 0,5 O_2 \longrightarrow CH_2O + H_2O}</math>

У випадку використання як каталізатора срібла на носії метанол, що містить 20-25&nbsp;% води, випаровують в струмені повітря<ref name="Spravochnik"/>. Пароповітряну суміш перегрівають до 110&nbsp;°С і подають у верхню частину реактора. При пуску системи шар каталізатора в реакторі розігрівається до 250-300&nbsp;°С за допомогою спеціальних електропідігрівачів, а після «запалювання» шару температура каталізатора підтримується на заданому рівні за рахунок тепла реакції. Пройшовши з високою швидкістю через шар каталізатора, реакційна суміш охолоджується, а газоподібні продукти реакції надходять в [[абсорбер]], де з них добувають формальдегід і непрореагований метанол.

Технологічна схема установок, де як каталізатор застосовується металічне срібло, практично ідентична<ref>Klimkiewicz R.&nbsp;— Wiadomości Chemiczne, 1977, v. 31, №&nbsp;12, p. 713—728. {{ref-pl}}</ref>.

=== Одержання на оксидних каталізаторах ===

Як каталізатор в процесі найчастіше використовують суміш [[Оксид заліза(III)|оксидів заліза (III)]] і [[Тріоксид молібдену|молібдену (VI)]] з атомним співвідношенням [[молібден]]у до [[Залізо|заліза]] від 1,7 до 2,5. Готують [[каталізатор]] співосадженням підходящої солі заліза(III), наприклад [[Хлорид заліза(III)|хлориду]] або {{не перекладено|Нітрат заліза(III)|нітрату|ru|Нитрат железа(III)}}, з {{не перекладено|Молібдат амонію|молібдатом амонію|ru|Молибдат аммония}}. При нагріванні і [[Гартування|прогартовуванні]] вихідна суміш перетворюється на твердий розчин оксиду молібдену(VI) у {{не перекладено|Молібдат заліза(III)|молібдаті заліза|en|Iron(II) molybdate}}. [[Атом]]и молібдену знаходяться всередині [[оксиген]]них [[Чотиригранник|тетраедрів]] і [[октаедр]]ів.

[[Окиснення]] метанолу на оксидних каталізаторах відбувається за [[Окисно-відновна реакція|окисно-відновним механізмом]]:
: <math>\mathrm{CH_3OH + 2MoO_3 \longrightarrow CH_2O + H_2O + Mo_2O_5 }</math>
: <math>\mathrm{ Mo_2O_5 + 0,5 O_2 \longrightarrow 2MoO_3}</math>

Деякі вчені вважають, що в окисно-відновному процесі беруть участь також [[іон]]и [[Залізо|заліза]]<ref>Trifiro Е. е. а.&nbsp;— [[Journal of Catalysis]], 1971, v. 27, р. 324. {{ref-en}}</ref><ref>Novakova J. е. а.&nbsp;— Journal of Catalysis, 1971, v. 21, №&nbsp;2, р. 143—148. {{ref-en}}</ref>.

=== Окиснення природного газу і нижчих алканів ===

З точки зору доступності і дешевизни [[Сировина|сировини]], а також простоти технології, отримання формальдегіду прямим окисненням [[Природний газ|природного газу]], що складається, в основному, з [[метан]]у, [[кисень|киснем]] [[повітря]] заслуговує уваги, оскільки синтез через метанол здійснюється через більшу кількістю етапів. Однак на практиці одержання формальдегіду окисненням метану супроводжується цілою низкою труднощів, найважливіші з яких пов'язані з недостатньою стійкістю формальдегіду в умовах реакції. Відомо, що некаталізоване (неініційоване) окиснення метану з помітною швидкістю відбувається при температурі вище 600&nbsp;°С (під [[вакуум]]ом вище 540&nbsp;°С<ref>Налбандян А. Б. и др.&nbsp;— Известия АН СССР. Серия химических наук, 1955, №&nbsp;5, с. 789—799. {{ref-ru}}</ref>). Водночас термічний розклад формальдегіду спостерігається вже при 400&nbsp;°С<ref name="Walker" />. Крім того, утворений формальдегід у присутності кисню легко піддається подальшому окисненню. Через ці причини на практиці окиснення метану, навіть у присутності ініціаторів проводять при малих значеннях конверсії, причому і в цих умовах селективність утворення формальдегіду невисока.

Окиснення вуглеводнів С<sub>2</sub>—С<sub>4</sub> у порівнянні з окисненням метану має багато спільного хоча і характеризується деякими специфічними особливостями. Як і у випадку метану, процес проводять в області вище верхньої межі вибухових концентрацій [[вуглеводні]]в.
При окисненні вуглеводнів С<sub>3</sub>—С<sub>5</sub> в рідкій фазі одержуються переважно [[карбонові кислоти]], а формальдегід практично не утворюється.

== Хімічні властивості ==

[[Файл:METHANAL resonance.GIF|міні|праворуч|250пкс|Особливості будови молекули формальдегіду]]

Функції і активність формальдегіду в хімічних перетвореннях випливають із будови його [[Молекула|молекули]]. Якщо поглянути на її структуру то можна відзначити такі особливості:
* наявність [[вуглець]]—[[оксиген]]ового σ-π-зв'язку. Молекула формальдегіду є ніби окремо існуючою [[Карбонільна група|карбонільною групою]], вільні валентності у С-атома якої заради стабільності витрачені на зв'язок з двома [[атом]]ами [[Водень|водню]]. [[Хімічні властивості]] формальдегіду в основному визначаються специфікою цієї групи;
* висока [[поляризованість]], навіть в ізольованому стані, пов'язана з відсутністю замісників, що сприяють делокалізації зарядів;
* простота будови і компактність молекули. Багато перетворень, характерних для складних [[Органічні сполуки|органічних сполук]], для формальдегіду нетипові. Однак для нього практично не існує просторових перешкод.

=== Перетворення у водних і спиртових розчинах ===

Відомо, що в протонних [[Полярний розчинник|полярних розчинниках]] ([[вода]], [[спирти]]) формальдегід знаходиться в хімічно зв'язаному стані, причому в результаті взаємодії з розчинником утворюється велика родина [[Асоціація (речовини)|асоціатів]], що знаходяться у рівновазі один з одним.

Розчиняючись у воді, мономерний формальдегід [[Гідратація|гідратується]] з утворенням [[Метиленгліколь|метиленгліколю]].
: <math>\mathrm{CH_2O + H_2O \leftrightarrows CH_2(OH)_2 + \Delta H}</math>

Швидкість реакції вельми велика, а її продукт&nbsp;— метиленгліколь нестійкий.

Першим актом взаємодії формальдегіду зі спиртами є утворення аналогічного до метиленгліколю моносольвату&nbsp;— [[Геміформаль|геміформалю]] відповідного спирту.
: <math>\mathrm{CH_2O + ROH \leftrightarrows CH_2(OR)OH}</math>

Геміформаль може реагувати далі в двох напрямках, приєднуючи або ще одну молекулу формальдегіду, або спирту.

=== Реакція Канніццаро ===
{{Детальніше|Реакція Канніццаро}}
До числа найцікавіших інтраперетворень формальдегіду належить реакція [[диспропорціонування]] з утворенням [[метанол]]у та [[Мурашина кислота|мурашиної кислоти]]
: <math>\mathrm{2CH_2O + H_2O \longrightarrow HCOOH + CH_3OH}</math>

або
: <math>\mathrm{2CH_2(OH)_2 \longrightarrow HCOOH + CH_3OH + H_2O}</math>

Уперше диспропорціонування [[Альдегіди|альдегідів]] у присутності їдких [[Луги (хімія)|лугів]] вивчав [[Станіслао Канніццаро|Канніццаро]] в [[1853]] році. Пізніше було виявлено, що дана реакція відбувається також під впливом [[Кислоти|кислот]], [[Солі (хімія)|солей]] і [[оксид]]ів, а також взагалі без [[каталізатор]]ів. Є спостереження, що реакція прискорюється також під дією [[Іонізуюча радіація|іонізуючого]] або [[Оптичне випромінювання|світлового випромінювання]]<ref name="Walker" />.

З практичної точки зору велике значення має так звана перехресна реакція Канніццаро, тобто взаємодія формальдегіду з молекулою іншого альдегіду (або [[кетон]]у). Останній у цьому випадку ніби [[Гідрування|гідрується]] ([[Відновлення|відновлюється]]) до відповідного спирту, а формальдегід перетворюється на мурашину кислоту. На практиці (при отриманні багатоатомних спиртів) перехресна реакція проводиться в лужному середовищі, так що її продуктами є спирт і {{не перекладено|Форміати|форміат|ru|Формиаты}} [[Лужні метали|лужного металу]], наприклад:
: <math>\mathrm{HCHO + RCHO + NaOH \longrightarrow RCH_2OH + HCOONa}</math>

=== Одержання уротропіну ===

Формальдегід енергійно реагує з [[аміак]]ом і деякими його похідними з утворенням гексаметилентетраміну ([[уротропін]]у):
: <math>\mathrm{6CH_2O + 4NH_3 \longrightarrow C_6H_{12}N_4 + 6H_2O}</math>

Реакція відбувається цілком нормально уже при кімнатній температурі, причому реагенти можуть застосовуватися як у вигляді [[розчин]]ів, так і в пароподібному стані, в лужному або кислому середовищі. На цій реакції оснований прийом ліквідації наслідків розгерметизації апаратури формалінових виробництв (розлив, [[загазованість]] і&nbsp;т.&nbsp;д.) обробкою аміаком або [[Гідроксид амонію|аміачною водою]].

=== Реакція Манніха ===
{{Детальніше|Реакція Манніха}}
Реакція Манніха&nbsp;— це тримолекулярна взаємодія формальдегіду одночасно з основним і кислим реагентами<ref>Reichert В. Die Mannich-Reaktion, Berlin: Springer, 1959. {{ref-de}}</ref>. Як основний зазвичай застосовують {{не перекладено|Диметиламін|диметиламін|ru|Диметиламин}}, рідше&nbsp;— аміак або [[метиламін]], а як кислий&nbsp;— сполуки, що містять активні протони: [[спирти]], [[кетони]], [[Синильна кислота|ціановодень]], [[алкени]] і т.&nbsp;д.<ref name="Walker" /><ref>Сайкс П. Механизмы реакций в органической химии: Пер. с 3-го изд./Под ред. Я.&nbsp;М.&nbsp;Варшавского. М.: Химия. 1973. гл. 8. {{ref-ru}}</ref>

: [[Файл:Mannich Reaction V.1.png|500 px]]

=== Реакція Бутлерова ===

За певних умов молекули формальдегіду здатні взаємодіяти одна з одною з утворенням системи зв'язків -C-C-, тобто з нарощуванням вуглецевого ланцюга. Як правило, це призводить до утворення багатоатомних спиртів, кетонів та альдегідів. Хоча в молекулі формальдегіду відсутній α-вуглецевий атом і звична для багатьох інших [[альдегід]]ів інтрамолекулярна конденсація в даному випадку неможлива, механізм утворення перерахованих продуктів подібний до [[Альдольна конденсація|альдольної конденсації]]. Розглянута реакція може відбуватися як каталітичним, так і чисто термічним шляхом.

Вперше утворення цукроподібних продуктів спостерігав [[Бутлеров Олександр Михайлович|Бутлеров]], додаючи до киплячого водного розчину формальдегіду [[Гідроксид барію|барієвий]] або [[Гідроксид кальцію|кальцієвий луг]]. Після [[випаровування]] [[Вода|води]] у [[вакуум]]і і [[Екстракція|екстрагування]] залишку спиртом, він отримав сиропоподібну рідину, яку назвали [[метилініт]]ом (за аналогією з [[манніт]]ом}})<ref>Бутлеров А.&nbsp;М.&nbsp;Сочинения, М.: Изд-во АН СССР, 1953. Т. 1, с. 63. {{ref-ru}}</ref>.
: <math>\mathrm{2CH_2O \xrightarrow{OH^-} HOCH_2CHO}</math>

Ця реакція є досить повільною. Проте вона продовжується аж до утворення 1,1-диметилол-1,3-гідрокси-2-пропанону.

Каталітичною дією в реакції Бутлерова володіють і [[гідроксиди]] деяких нелужних металів. Так, при нагріванні розчину формальдегіду з [[Оксид свинцю|оксидом свинцю]] можна отримати формозу (суміш синтетичних цукрів) з виходом 70&nbsp;%<ref name="Walker" />. Аналогічний ефект здійснює додавання дрібно меленого [[Олово|олова]], [[Свинець|свинцю]] і [[цинк]]у.

=== Одержання циклічних формалей ===

При взаємодії формальдегіду з [[Гліколі|гліколями]] і багатоатомними [[спирт]]ами утворюються [[циклічні формалі]]. Ці речовини, як правило, є добрими [[розчинник]]ами. Однак найбільший інтерес циклічні формалі представляють як [[кополімер]]ні добавки до [[поліформальдегід]]у, у зв'язку з чим ці речовини виробляють у промислових масштабах<ref>Ениколопян H. С., Вольфсон С.&nbsp;А.&nbsp;Химия и технология формальдегида. М.: Химия, 1968. {{ref-ru}}</ref>.

{{Не перекладено|Діоксолан|Діоксолан|ru|Диоксолан}} (глікольформаль) утворюються при дії формальдегіду на [[етиленгліколь]] при нагріванні в кислому середовищі:

: [[Файл:Synthese Oxolan.svg|400пкс]]

Вихідний формальдегід можна застосовувати як у вигляді водного розчину, так і у вигляді {{Не перекладено|Параформальдегід|параформу|ru|Параформальдегид}}. Як каталізатори рекомендується застосовувати [[Кислота Льюїса|кислоти Льюїса]] (наприклад, ZnCl<sub>2</sub>, FeCl<sub>3</sub>).

=== Окиснення ===

У газоподібному стані при підвищеній температурі формальдегід легко [[Окиснення|окиснюється]] чистим [[Кисень|киснем]] або [[повітря]]м.

У водному розчині при температурі до 100&nbsp;°С швидкість взаємодії формальдегіду з киснем надзвичайно мала. Однак у присутності деяких [[метал]]ів, наприклад губчастої [[Платина|платини]], формальдегід вже при кімнатній температурі швидко перетворюється на [[діоксид вуглецю]].

Напрямок реакції окиснення формальдегіду в розчині змінюється при застосуванні таких окислювальних агентів, як [[озон]], [[Перекис водню|пероксид водню]], [[йод]] і&nbsp;т.&nbsp;д. Дією озону в м'яких умовах формальдегід можна перетворити на [[Мурашина кислота|мурашину кислоту]]. Взаємодія формальдегіду з пероксидом водню прискорюються в присутності лугів і кислот. У лужному середовищі формальдегід гладко реагує з пероксидом водню з утворенням {{Не перекладено|Форміат натрію|форміату натрію|ru|Формиат натрия}} і [[Водень|водню]]:
: <math>\mathrm{2CH_2O + H_2O_2 + 2NaOH \longrightarrow 2HCOONa + 2H_2O + H_2}</math>
У лужному середовищі відновдює також оксиди і гідроксиди [[срібло|срібла]], [[золото|золота]], [[мідь|міді]], [[ртуть|ртуті]], [[бісмут]]у і [[нікель|нікелю]] до металів, наприклад:
:<math>\mathrm{Ag_2O + CH_2O \longrightarrow 2Ag + HCOOH}</math>

=== Реакція Блана ===
{{Детальніше|Реакція Блана}}
При дії формальдегіду і [[галогеноводні|галогеноводню]] на [[ароматичні вуглеводні]] останні вступають в реакцію [[Метилювання|галогенометилювання]]:
: <math>\mathrm{C_6H_6 + CH_2O + HHal \longrightarrow C_6H_5-CH_2Hal + H_2O}</math>

Це перетворення, що отримало назву [[Реакція Блана|реакції Блана]], є зручним методом одержання сполук, в яких атом [[галоген]]у знаходиться не в [[Ароматичність|ароматичному]] ядрі, а в бічному ланцюзі<ref>Вацуро К. В., Мищенко Г.&nbsp;Л.&nbsp;Именные реакции в органической химии. М.: Химия, 1976, с. 61. {{ref-ru}}</ref>. Реакція Блана відбувається при помірному нагріванні, причому формальдегід може знаходитися як у водному розчині, так і у вигляді {{Не перекладено|Параформальдегід|параформу|ru|Параформальдегид}}. Як каталізатор застосовують мінеральні та [[Кислота Льюїса|кислоти Льюїса]], зокрема [[хлорид цинку]].

== Методи визначення ==

=== Якісне визначення ===

==== Реакція з хромотроповою кислотою (метод Егріва) ====

При нагріванні розведеного водного розчину формальдегіду з [[Хромотропова кислота|хромотроповою кислотою]] (1,8-дигідроксинафталін-3,6-дисульфокислотою) за наявності міцної [[Сульфатна кислота|сірчаної кислоти]] розчин набуває фіолетового забарвлення, за інтенсивністю якою судять про кількість формальдегіду<ref name="Walker" /><ref>Полюдек-Фабини Р., Бейрих Т. Органический анализ: Пер. с нем. Л.: Химия, 1981, с. 119. {{ref-ru}}</ref>.

==== Метод Деніже ====

В основі методу лежить кольорова реакція між формальдегідом і фуксинбісульфітним {{Не перекладено|Реактив Шиффа|реактивом Шиффа|ru|Шиффа реактив}}<ref name="Guben">Губен-Вейль. Методы органической химии. М.: Госхимиздат, 1963, с. 431, 458. {{ref-ru}}</ref>. У наступний період в рецептуру приготування реактиву були внесені зміни, у зв'язку з чим він отримав назву «модифікованого реагенту Шиффа»<ref name="Walker" />.

==== Полярографічний метод ====

Це один із найнадійніших і найточніших способів визначення малих кількостей формальдегіду у водних і водно-органічних середовищах. Він полягає в тому, що деякі речовини здатні відновлюватися на крапельному [[Ртуть|ртутному]] [[електрод]]і, причому відновлення відбувається при строго індивідуальній напрузі, яка називається [[Потенціал напівхвилі|потенціалом напівхвилі]]<ref>Крюкова Т. А. и др. Полярографический анализ. М.: Госхимиздат, 1959, с. 434. {{ref-ru}}</ref>. У середині 30-х років [[XX століття]] було відкрито, що формальдегід [[Полярографія|полярографічно]] активний, потенціал його напівхвилі (при використанні [[Каломельний електрод|каломельного електрода]] порівняння) дорівнює -1,63 В<ref name="Walker" />. За висотою хвилі на полярограмі судять про вміст формальдегіду в розчині. [[Етаналь]] і вищі [[альдегіди]] відновлюються при більш високих потенціалах, [[метанол]], [[етанол]] та інші [[спирти]] визначенню не заважають.

Як фон застосовують розчини нейтральних [[Солі (хімія)|солей]] KCl або [[Луги (хімія)|лугів]] LiOH, KOH, NaOH. Так як луги навіть при помірній температурі викликають хімічні перетворення формальдегіду, рекомендується знімати полярограму відразу ж після змішування проби з фоном.

=== Кількісний аналіз ===

==== Гідроксиламіновий метод ====

Суть методу&nbsp;— взаємодія формальдегіду з гідрохлоридом [[гідроксиламін]]у з утворенням [[формальдоксим]]у і вільної [[Хлоридна кислота|соляної кислоти]]:
: <math>\mathrm{CH_2O + NH_2OH{\cdot}HCl \longrightarrow CH_2=NOH + H_2O + HCl}</math>

Приладно-методичне оформлення аналізу залежить від способу визначення виділеної соляної кислоти або оксиму і пов'язане, в основному, з наявністю тих чи інших домішок, що впливають на похибку. У найпростішій модифікації метод полягає в прямому алкілметричному визначенні соляної кислоти<ref name="Walker" /><ref name="Eshvort">Эшворт М. Р.&nbsp;Ф.&nbsp;Титрометрические методы анализа: Пер. с англ./Под ред. А.&nbsp;Л.&nbsp;Крешкова. М.: Химия, 1972. Кн. 1, 2. {{ref-ru}}</ref>.

==== Сульфітний метод ====

В основі методу&nbsp;— реакція формальдегіду із [[Сульфіт натрію|сульфітом натрію]], в результаті якої утворюється ніби продукт приєднання {{Не перекладено|Гідросульфіт натрію|гідросульфіту натрію|ru|Гидросульфит натрия}} до формальдегіду і вільний [[Луги (хімія)|луг]]:
: <math>\mathrm{CH_2(OH)_2 + Na_2SO_3 \longrightarrow NaOH + HOCH_2SO_3Na}</math>

або
: <math>\mathrm{CH_2O + Na_2SO_3 + H_2O \longrightarrow NaOH + CH_2(OH)SO_3Na}</math>

У тому випадку, якщо вихідний розчин сульфіту має кислу реакцію, титрування ведуть розчином [[Гідроксид натрію|їдкого натру]] до появи блідо-блакитного забарвлення. Нейтральний розчин сульфіту натрію переливають у колбу з наважкою, перемішують протягом 2 хвилин і [[Титрування|титрують]] розчином соляної кислоти.

==== Йодометричний метод ====
{{Див. також|Йодометрія}}
Це один з найстарших способів кількісного визначення формальдегіду. Найбільш ефективно цей метод застосовується для знаходження невеликих кількостей формальдегіду у водних розчинах, що не містять домішок інших [[Органічні речовини|органічних речовин]]. Остання обставина випливає з самої природи методу, основаного на [[Окиснення|окисненні]] формальдегіду [[Солі (хімія)|солями]] {{Не перекладено|Гіпойодитна кислота|гіпойодитної кислоти|ru|Иодноватистая кислота}}, оскільки окиснюватися в таких умовах може багато інших сполук. Визначення складається із наступних стадій<ref name="Walker" /><ref name="Eshvort" />:

* утворення [[Гіпойодит калію|гіпойодиту калію]]
: <math>\mathrm{6KOH + 3I_2 \longrightarrow 3KI + 3KIO + 3H_2O}</math>

* окиснення формальдегіду до {{Не перекладено|Форміат калію|форміату|ru|Формиат калия}} в лужному середовищі
: <math>\mathrm{CH_2O + KIO + KOH \longrightarrow HCOOK + KI + H_2O}</math>

* перетворення KIO у суміш [[Йодид калію|йодиду]] і [[Йодат калію|йодату калію]]
: <math>\mathrm{3KIO \longrightarrow 2KI + KIO_3}</math>

* виділення [[йод]]у при підкисленні розчину суміші солей
: <math>\mathrm{KIO_3 + 5KI + 6HCl \longrightarrow 3I_2 + 6KCl + 3H_2O}</math>

* титрування вільного йоду розчином [[Тіосульфат натрію|тіосульфату натрію]]
: <math>\mathrm{I_2 + 2Na_2S_2O_3 \longrightarrow Na_2S_4O_6 + 2NaI}</math>

==== Метод застосування перекису водню ====

Метод оснований на окисненні формальдегіду:
: <math>\mathrm{ CH_2O + 2NaOH + H_2O_2 \longrightarrow 2HCOONa + 2H_2O + H_2}</math>

При дії [[Перекис водню|пероксиду водню]] формальдегід перетворюється на [[Мурашина кислота|мурашину кислоту]], яка відразу нейтралізується попередньо доданими надлишком лугу. За кількістю непрореагованого лугу (титрування розчином [[Хлоридна кислота|соляної]] або [[Сульфатна кислота|сірчаної кислот]] з індикатором {{Не перекладено|Бромтимоловий синій|бромтимоловий синій|ru|Бромтимоловый синий}}) вираховується вміст формальдегіду у вихідному розчині. Очевидно, що методу притаманний той же недолік, що й попередньому: у присутності пероксиду водню окиснюються сполуки різних класів, а отже, аналізований розчин не повинен містити жодних домішок.

==== Дімедоновий (метоновий) метод ====

Метод застосовується як для якісного, так і для кількісного визначення формальдегіду<ref name="Walker" /><ref name="Guben" /><ref name="Eshvort" />. {{Не перекладено|Дімедон|Дімедон|en|Dimedone}} (метон, 5,5-діметилдигідрорезорцин, 5,5-диметил-1 ,2-циклогександіон, діметол) є [[Таутомерія|таутомерною]] сполукою і існує у вигляді суміші трьох форм&nbsp;— [[Еноли|енольної]], [[Кетони|кетонної]] та змішаної. Дімедон кількісно реагує з формальдегідом в нейтральних, лужних і слабокислих середовищах ([[вода]], [[етанол]]) з утворенням [[метиленбісметон]]у. Останній проявляє себе як одноосновна кислота, розчиняється в лугах і його можна відтитрувати спиртовими розчинами основ.

==== Хроматографія ====

Застосування [[Хроматографія|хроматографічних]] методів ускладнюється у випадках, коли речовини характеризуються здатністю до взаємодії з електростатично неоднорідним сорбційним полем твердих носіїв, особливо високою реакційною здатністю і&nbsp;т.&nbsp;д. Всіма цими властивостями, на жаль, відрізняється і формальдегід, і супутні йому речовини&nbsp;— [[вода]], [[метанол]] і особливо [[мурашина кислота]]. Для усунення методичних труднощів з визначенням формальдегіду останній в деяких випадках переводять в інші сполуки, зручніші для хроматографування. Однак повністю усунути всі перешкоди при проведенні аналізу поки не вдається. Основним недоліком методу залишається недостатня відтворюваність як площ, так і форми піків. Результати аналізу сильніше, ніж для інших сумішей, залежать від розміру проби, співвідношення компонентів, передісторії колонки і&nbsp;т.&nbsp;д. Тому [[Газоадсорбційна хроматографія|газохроматографічне визначення]] формальдегіду найчастіше практикується для контролю роботи дослідних установок, склад потоків в яких змінюється порівняно мало.

== Застосування ==

=== Виробництво полімерних матеріалів ===

Виробництво [[полімер]]них і поліконденсаційних продуктів безперечно є найважливішим напрямком використання формальдегіду. При одержанні цих матеріалів формальдегід може застосовуватися або безпосередньо у вигляді мономеру (кополімеру), або як сировина для синтезу полімерного продукту.

Традиційно одним з найбільш масових споживачів формальдегіду є виробництво [[Пластмаса|пластичних мас]] і [[Смоли і бальзами|смол]]. Розрізняють такі типи цих матеріалів на основі формальдегіду: [[Фенолформальдегідна смола|фенолоформальдегідні]] (продукт конденсації з [[фенол]]ом), [[Амідоформальдегідна смола|амідоформальдегідні]] (конденсація з [[Сечовина|карбамідом]] або [[меламін]]ом), поліформальдегідні і&nbsp;т.&nbsp;д.

З урахуванням призначення виробу, що випускається, широко практикується введення в рецептуру невеликих добавок різних реагентів, які додають основному продукту ті чи інші експлуатаційні властивості&nbsp;— [[Спирти|спиртів]], [[Кислоти|кислот]], [[Прості ефіри|ефірів]], [[Аміни|амінів]] і&nbsp;т.&nbsp;д. Тому справжній механізм утворення багатьох матеріалів вельми складний і не завжди повністю вивчений. Специфічні і різноманітні також технологія і апаратурне оформлення синтезу полімерних смол і пластмас, через що це виробництво, по суті, виділяється в самостійну галузь промисловості.

==== Фенолоформальдегідні смоли ====

Одержання [[Фенолформальдегідна смола|фенолформальдегідних смол]] і пластмас на їх основі (фенопластів) належить до найстаріших виробництв такого роду. Перші установки з одержання смол на основі лісохімічного формальдегіду та [[Коксохімія|коксохімічного]] [[фенол]]у були створені на початку 1900-х років. Смоли використовувалися для одержання [[Клей|клеїв]] і [[лак]]ів, а також литих виробів. У 20—30-х роках [[XX століття]] фенолоформальдегідні смоли і фенопласти отримали виключно широке поширення в найрізноманітніших галузях виробництва більшості розвинених країн&nbsp;— у лакофарбовій, будівельній, [[Електротехнічна промисловість|електротехнічній]] та інших. За останні роки асортимент пластичних матеріалів значно розширився.

Фенолоформальдегідні смоли діляться на дві групи: термопластичні (новолачні) і термореактивні (резольні). До першої групи належать смоли, які після термообробки залишаються пластичними і розчинними в [[Полярний розчинник|полярних розчинниках]] ([[спирти]], [[кетони]]). Смоли другої групи при нагріванні втрачають пластичні властивості і перетворюються на твердий [[полімер]], практично нерозчинний у звичайних [[розчинник]]ах.

==== Амідоформальдегідні смоли ====

Для одержання смол і пластмас найбільшого значення набули реакції формальдегіду з [[Сечовина|карбамідом]] (сечовиною) і [[меламін]]ом (триамінотриазином), в результаті яких одержують так звані [[Амідоформальдегідна смола|амідоформальдегідні смоли]]. Ці смоли в рідкому стані використовуються для просочення [[Будівельні матеріали|будівельних матеріалів]], приготування [[лак]]ів, [[Фарба|фарб]], [[Клей|клеїв]], а у застиглому&nbsp;— для одержання [[Амінопласти|амінопластів]], [[пінопласт]]ів і&nbsp;т.&nbsp;ін. Амідоформальдегідні смоли характеризуються порівняно невеликою [[Молекулярна маса|молекулярною масою]] і повинні розглядатися як [[олігомер]]и.

==== Поліформальдегід ====

Основним елементом пластичних матеріалів на основі формальдегіду є нерозгалужені лінійні поліметиленові (поліацетальні) структури: -CH<sub>2</sub>OCH<sub>2</sub>OCH<sub>2</sub>-.

Молекулярна маса промислових зразків [[поліформальдегід]]у в середньому становить 30 000-50 000 (до 100 000). Розрізняють дві основні модифікації поліформальдегіду: гомополімер, що складається в основному з формальдегіду, і кополімер, що містить невелику кількість зв'язків -C-C- (зазвичай не більше 3-5&nbsp;%), за рахунок [[Кополімеризація|кополімеризації]] з такими [[мономер]]ами, як [[оксиран]], {{Не перекладено|діоксолан|Діоксолан|ru|Диоксолан}}, похідні [[Альдегіди|альдегіду]], [[ізоціанова кислота]] і&nbsp;т.&nbsp;д. Обидва типи полімеру є термопластичними матеріалами, що володіють високим ступенем [[Кристалізація|кристалізації]]. Поліформальдегідні пластмаси характеризуються високою механічною [[Міцність|міцністю]], стійкістю до повзучості і стирання, хімічною інертністю і низьким водопоглинанням, практичною відсутністю усадки і&nbsp;т.&nbsp;д. Ці властивості роблять поліформальдегід пластмасою конструкційного типу, що витримує динамічні навантаження і успішно замінює багато [[метал]]ів і [[Сплави|сплавів]]. Різні модифікації поліформальдегіду випускаються за кордоном під торговими назвами дельрін, хостаформ С, целконг, поліфайд, дуракон та ін<ref>Еникополян Н. С., Вольфсон С.&nbsp;А.&nbsp;Химия и технология формальдегида. М.: Химия, 1968. {{ref-ru}}</ref>.

==== Триоксан ====

Триоксан належить до найпростіших [[олігомер]]ів формальдегіду. Хоча він, будучи циклічним тримером, не володіє властивостями високополімерних матеріалів, його одержання тісно пов'язане з виробництвом поліформальдегіду і зазвичай існує в рамках останнього. Триоксан є вихідною сировиною для одержання поліформальдегіду.

==== Параформ ====

{{Не перекладено|Параформальдегід|Параформ|ru|Параформальдегид}}&nbsp;— це пухка, [[Аморфні речовини|аморфна речовина]], яка, крім того, недостатньо стабільна. Через ці особливості параформ не має самостійного застосування як полімерний матеріал. Основним його призначенням є використання в різних синтезах, в які з якихось причин небажано вводити великі кількості [[Вода|води]].

==== Інші полімерні матеріали ====

Крім перерахованих найбільших виробництв [[Полімер|полімерних матеріалів]], є ще кілька важливих і перспективних напрямів використання формальдегіду в даній галузі. До них належить одержання [[полівінілформаль|полівінілформалю]], що застосовується у виробництві електроізоляційних [[лак]]ів, [[Клей|клеїв]] для склеювання [[метал]]ів, монопластів і&nbsp;т.&nbsp;д. Полівінілформалі випускають у вигляді твердих порошків або гранул.

Важливий напрямок використання формальдегіду в полімерній хімії&nbsp;— синтез полісульфідних [[каучук]]ів. Найбільш поширені з них рідкі полісульфідні каучуки&nbsp;— [[Тіокол (полімер)|тіоколи]]. Особливістю рідких тіоколів є їх здатність до затвердіння при звичайній температурі, в результаті чого утворюються вироби з властивостями [[Вулканізація|вулканізованих]] [[Гума|гум]]. Це дозволяє поєднувати процес затвердіння з формуванням готових виробів, проводячи його безпосередньо в розливних посудинах, [[прес-форма]]х і&nbsp;т.&nbsp;д. Полісульфідні каучуки характеризуються високою стабільністю, стійкістю до [[Окисник|окиснювачів]] і [[розчинник]]ів.

=== Виробництво багатоатомних спиртів ===

Синтез багатоатомних [[спирт]]ів досить простий і не вимагає застосування особливо [[дефіцит]]них реагентів чи матеріалів. У той же час наявність в молекулі четвертинного С-атома надає спиртам високої [[Термічна стійкість (матеріалознавство)|термостабільності]], а також стійкості до випромінювань, дії кислот і лугів і&nbsp;т.&nbsp;д.

Технологія одержання багатоатомних спиртів ґрунтується на конденсації формальдегіду з будь-яким іншим найпростішим аліфатичним [[альдегід]]ом&nbsp;— [[Етаналь|оцтовим]], [[Пропаналь|пропіоновим]], [[Бутаналь|масляним]] та ін.
: <math>\mathrm{nCH_2O + RCH_2CHO \longrightarrow RCH_m(CH_2OH)_nCHO}</math>

Оскільки [[альдольна конденсація]] найбільш інтенсивно відбувається в лужному середовищі, як [[каталізатор]]и на практиці застосовують [[Луги (хімія)|їдкі луги]], [[аміни]], [[аніоніти]] і&nbsp;т.&nbsp;д.

Для відновлення спиртоальдегіду до відповідного багатоатомного спирту є два основні шляхи:

* каталітична [[гідрогенізація]] [[Водень|воднем]]
: <math>\mathrm{RC(CH_2OH)_nCHO + 0,5 H_2 \longrightarrow RC(CH_2OH)_nCH_2OH}</math>

* застосування як відновлювального агента формальдегіду
: <math>\mathrm{RC(CH_2OH)_nCHO + CH_2O + MeOH \longrightarrow RC(CH_2OH)_nCH_2OH + HCOOMe}</math>

В останньому випадку утворення багатоатомних спиртів може відбуватися безпосередньо в реакційному середовищі синтезу спиртоальдегіду під дією тих же лужних агентів. Однак витрата останніх різко зростає, оскільки в наведеній реакції лужний агент [[Стехіометрія|стехіометрично]] витрачається на зв'язування [[Мурашина кислота|мурашиної кислоти]] з утворенням відповідних {{Не перекладено|Форміати|форміатів|ru|Формиаты}}.

Взаємодією формальдегіду з [[ацетилен]]ом або оксидом вуглецю можна одержати відповідно {{Не перекладено|1,4-Бутандіол|1,4-бутандіол|en|1,4-Butanediol}} або [[етиленгліколь]].

==== Пентаеритрит ====

У порівнянні з іншими багатоатомними спиртами [[Пентаеритрит|пентаеритрит]] (пентаеритритол, 2,2-метокси-1 ,3-пропандіол, тетраметилолметан) є найбільш масовим продуктом. Сировиною для його одержання є оцтовий альдегід і технічний [[формалін]]. На першому етапі, в результаті приєднання трьох молекул формальдегіду до молекули етаналю утворюється триметилолоцтовий альдегід (пентаеритроза). Далі пентаеритрозу відновлюють формальдегідом із застосуванням каталізатора&nbsp;— [[Гідроксид кальцію|гідроксиду кальцію]]:
: <math>\mathrm{(HOCH_2)_3CCHO + CH_2O + 0,5 Ca(OH)_2 \longrightarrow C(CH_2OH) + 0,5Ca(HCOO)_2}</math>

==== Неопентилгліколь ====

{{Не перекладено|Неопентилгліколь|Неопентилгліколь|en|Neopentyl glycol}} (2,2-диметил-1,3-пропандіол, 2,2-диметилолпропан) застосовується для синтезу поліефірних смол і волокон, [[поліуретан]]ів і консистентних [[Мастило|мастил]]. Крім формальдегіду, у синтезі неопентилгліколю застосовується [[Ізобутаналь|ізомасляний альдегід]]. Останній утворюється у великих масштабах як побічний продукт при виробництві [[Бутаналь|масляного альдегіду]] гідроформілюванням [[пропілен]]у.

Вперше виробництво неопентилгліколю було організовано в [[1957]] році фірмою {{Не перекладено|Eastman Chemical Company|Eastman Chemical Products|en|Eastman Chemical Company}} в [[Сполучені Штати Америки|США]]<ref name="Ogorodnikov">Справочник нефтехимика/Под рад. С.&nbsp;К.&nbsp;Огородникова. Л.: Химия, 1978. Т. 2. {{ref-ru}}</ref>.

Перший етап синтезу неопентилгліколю&nbsp;— утворення [[Пенталдоль|пенталдолю]] (гідрокситриметилацетальдегіду, 3-гідрокси-2,2-диметилпропіонового альдегіду, оксипівалевого альдегіду)<ref name="Ogorodnikov"/><ref name="Rudkovskyj">Рудковский Д. М. и др. Многоатомные спирты. Л.: Химия, 1972. 168 с. {{ref-ru}}</ref><ref>Cornils B., Felchtinger H.&nbsp;— [[Chemiker Zeitung|Chemiker-Zeitung]], 1976, Bd. 100, №&nbsp;12, S. 502—504. {{ref-de}}</ref><ref>Высоцкий М. П. и др.&nbsp;— Химическая промышленность, 1977, №&nbsp;2, с. 18—20. {{ref-ru}}</ref>. Якщо проводити реакцію при надлишку формальдегіду і лужного агенту, наприклад гідроксиду кальцію, то пенталдоль в цьому ж реакційному середовищі перетворюється на неопентилгліколь.

==== Етріол ====

У складі 1,1,1-триметилолалканів [[етріол]] (триметилолпропан, 2,2-дигідроксиметил-1-бутанол) є найбільш поширеним. Його виробництво базується на [[Бутаналь|масляному альдегіді]].

Перші роботи, що стосувалися, синтезу етріолу були проведені в [[німеччина|Німеччині]] на початку 30-х років. Дослідна установка була запущена у [[1937]] році, ймовірно з метою одержання [[Вибухові речовини|вибухових речовин]] типу [[Нітрогліцерин|тринітрогліцерину]]. Згодом виробництво етріолу було освоєне у багатьох країнах<ref name="Spravochnik" /><ref name="Rudkovskyj" />.

Етріол утворюється в результаті приєднання двох молекул формальдегіду до α-вуглецевого атому [[Бутаналь|бутаналю]]. Ця реакція відбувається у дві стадії. Спочатку утворюється 2-метилол-1-бутаналь:
: <math>\mathrm{C_2H_5CH_2CHO + OH^- \leftrightarrow C_2H_5^-CHCHO + CH_2O \leftrightarrow C_2H_5CH(CH_2O^-)CHO + H_2O \leftrightarrow C_2H_5CH(CH_2OH)CHO + OH^-}</math>

Приєднуючи ще одну молекулу формальдегіду, 2-метилол-1-бутаналь перетворюється на 2,2-диметил-1-бутаналь:
: <math>\mathrm{C_2H_5CH(CH_2OH)CHO + OH^- \longrightarrow C_2H_5C^-(CH_2OH)CHO + CH_2O \leftrightarrow C_2H_5C(CH_2OH)(CH_2O^-)CHO + H_2O \leftrightarrow }</math>
: <math>\mathrm{ \leftrightarrow C_2H_5C(CH_2OH)(CH_2OH)_2CHO + OH^-}</math>

Як лужні агенти можуть застосовуватися [[Луги (хімія)|їдкі луги]], аніоніти та інші речовини основного характеру<ref name="Rudkovskyj" />.

Подальше перетворення 2,2-диметилол-1-бутаналю в етріол також може відбуватися двома шляхами

* прямою [[Гідрогенізація|гідрогенізацією]]<ref>Патент [[Чехословаччина|ЧССР]] 161450, 1975. {{ref-cs}}</ref>
: <math>\mathrm{C_2H_5C(CH_2OH)_2CHO + H_2 \longrightarrow C_2H_5C(CH_2OH)_3}</math>

* перехресною [[Реакція Канніццаро|реакцією Канніццаро]]
: <math>\mathrm{C_2H_5C(CH_2OH)_2CHO + CH_2O + MeOH \longrightarrow C_2H_5C(CH_2OH)_3 + HCOOMe}</math>

Найбільшого поширення набув другий варіант. У цьому випадку і утворення, і відновлення одержаного альдегіду послідовно відбувається в одному і тому ж реакторі.

==== Метріол, триметилоізобутан, триметилолпентан ====

Дослідне виробництво [[метріол]]у (1,1,1-триметилолетану, 2-метил-2-гідроксиметил-1 ,3-пропандіолу, пентагліцерину) було створене в [[Німеччина|Німеччині]] в [[1938]] році. Як і етріол, метріол, ймовірно, спочатку використовувався для одержання вибухових речовин.

Механізм і умови синтезу метріолу багато в чому схожі з процесами одержання інших багатоатомних спиртів, особливо з одержанням етріолу. На першому етапі за наявності лужного агента відбувається послідовне приєднання двох молекул формальдегіду до молекули [[Пропаналь|пропіонового альдегіду]] з утворенням 2,2-диметилолпропаналю:
: <math>\mathrm{CH_3CH_2CHO + 2HCHO \xrightarrow {OH^-} CH_3C(CH_2OH)_2CHO }</math>

Як [[каталізатор]]и можуть застосовуватися їдкі луги, [[карбонати]] [[Лужні метали|лужних металів]], третинні [[аміни]], аніонообмінні смоли і&nbsp;т.&nbsp;д.

Другий етап&nbsp;— відновлення 2,2-диметилолпропану за рахунок перехресної реакції Канніццаро. У цьому випадку лужний агент береться в надлишку і метріол утворюється в реакційному середовищі конденсації формальдегіду і пропіонового альдегіду, як послідовна ланка сумарного перетворення:
: <math>\mathrm{CH_3C(CH_2OH)_2CHO + HCHO + \longrightarrow CH_3C(CH_2OH)_3 + HCOOMe}</math>

Метріол використовується у виробництві [[Алкідні смоли|алкідних смол]] і синтетичних мастил. [[Фталеві смоли]] на основі метріолу характеризуються підвищеною твердістю і еластичністю порівняно з [[Гліфталева смола|гліфталевими]]<ref name="Spravochnik" />. Водорозчинні полімери метріолу застосовуються в [[Поліграфія|поліграфії]].

[[Триметилолізобутан]] і [[триметилолпентан]] синтезуються відповідно на основі [[3-Метилбутаналь|ізовалеріанового]] і [[Гексаналь|гексилового альдегідів]]. Синтез цих спиртів здійснюється за конденсаційно-відновлювальною схемою в одну стадію<ref>Патент [[Сполучені Штати Америки|США]] 3959406, 1976. {{ref-en}}</ref>. Брутто-реакція виражається так:
: <math>\mathrm{RCH_2CHO + 3CH_2O + MeOH \leftrightarrow RC(CH_2OH)_3 + HCOOMe}</math>

Ці речовини&nbsp;— [[Гомологічні ряди|гомологи]] метріолу і етріолу, проте за наявності довшого вуглеводневого ланцюга, характеризуються і деякими новими властивостями, зокрема більш високою [[Полярність|полярністю]] і [[Поверхнева активність|поверхневою активністю]].

==== 1,4-Бутандіол, етиленгліколь ====
На основі {{Не перекладено|1,4-Бутандіол|1,4-бутандіолу|en|1,4-Butanediol}} синтезують поліефірні [[Волокно|волокна]] типу [[Поліетилентерефталат|терилену]], [[Поліуретани|поліуретану]], [[тетрагідрофуран]]у, динітрилу [[Адипінова кислота|адіпінової кислоти]] і&nbsp;т.&nbsp;д. В основі його одержання лежить взаємодія формальдегіду з [[ацетилен]]ом за наявності [[Ацетиліди|ацетилідів]] [[метал]]ів<ref name="Walker" />. У ході реакції спочатку утворюється [[пропаргіловий спирт]], який, приєднуючи другу молекулу формальдегіду, перетворюється на 1,4-бутіндіол:
: <math>\mathrm{CH \equiv CH + CH_2O \longrightarrow CH \equiv CCH_2OH \xrightarrow {+CH_2O} HOCH_2C \equiv CCH_2OH}</math>

На другій стадії 1,4-бутіндіол каталітично гідрогенізують:
: <math>\mathrm{ HOCH_2C \equiv CCH_2OH + 2H_2 \longrightarrow HOCH_2-(CH_2)_2-CH_2OH}</math>

[[Етиленгліколь]] є продуктом, виробництво і споживання якого у багато разів перевищує відповідні показники для всіх багатоатомних спиртів, разом узятих. Існує метод одержання етиленгліколю з формальдегіду, який був витіснений більш конкурентоспроможним методом [[Гідратація|гідратації]] [[оксиран]]у. Цей процес складався з декількох стадій. Спочатку формальдегід гідрокарбоксилювали:
: <math>\mathrm{CH_2O + CO + H_2O \longrightarrow CH_2OHCOOH}</math>

Утворена [[гліколева кислота]] на другому етапі [[Естерифікація|етерифікується]] [[метанол]]ом:
: <math>\mathrm{ CH_2OHCOOH + CH_3OH \xrightarrow {H^+} CH_2OHCOOCH_3 + H_2O}</math>

Останній етап&nbsp;— [[гідрогенізація]] метилгліколяту.
: <math>\mathrm{CH_2OHCOOCH_3 + H_2 \longrightarrow (CH_2OH)_2 + CH_3OH}</math>

=== Конденсація формальдегіду з алкенами ===

==== Виробництво ізопрену ====

Одним із методів синтезу [[ізопрен]]у є його одержання з [[ізобутилен]]у і формальдегіду:
: <math>\mathrm{(CH_3)_2C=CH_2 + CH_2O \longrightarrow CH_2=C(CH_3)CHCH_2 + H_2O}</math>

Проміжною стадією процесу є утворення 4,4-диметил-1,3-діоксану та його каталітичний розклад. За схемою виробництва ізопрену діоксановим методом як сировина застосовується фракція C<sub>4</sub> [[Дегідрогенізація|дегідрогенізації]] [[ізобутан]]у або [[піроліз]]у прямогонних [[бензин]]ів, а також технічний [[формалін]].

Більше 95&nbsp;% ізопрену використовується для одержання [[Ізопренові каучуки|ізопренових каучуків]]. Також ізопрен застосовують у виробництві бутилкаучука, ізопрен-стирольних [[Термопласти|термопластів]], ''транс''-поліізопрену, парфумерних та [[Лікарські засоби|лікарських засобів]].

==== Присадки ====

Виробництво [[Паливні присадки|присадок]] до [[Мастильні матеріали|мастильних матеріалів]] і [[Паливо|палив]] відрізняється надзвичайно широким асортиментом. Основною причиною цього є їх багатоцільовий характер. Так, серед популярних присадок до мастил розрізняють антиокислювальні, миючі, протизносні, в'язкісні, депресорні, протипінні і&nbsp;т.&nbsp;д.<ref>Кулиев А.&nbsp;М.&nbsp;Химия и технология присадок к маслам и топливам. М.: Химия, 1972. {{ref-ru}}</ref>. Останнім часом широкого поширення набули присадки багатофункціональної дії.

Роль формальдегіду як реагенту в синтезах присадок зводиться до таких функцій:
* додання поверхнево-активних властивостей внаслідок метоксилювання або метиламінування основного реагенту;
* додання властивостей [[полімер]]ного ([[олігомер]]ного) матеріалу за рахунок з'єднання молекул основного реагенту містковими зв'язками -CH<sub>2</sub>-O-, які переходять у зв'язки -CH<sub>2</sub>-}.

Більшість присадок&nbsp;— це висококиплячі речовини з низькою [[Леткість|леткістю]]. Технологія синтезу присадок мало відрізняється від процесів одержання [[Фенолформальдегідна смола|фенолформальдегідних]] або [[Амідоформальдегідна смола|амідоформальдегідних смол]].

==== Алкілпіридини ====

Співконденсацією двох карбонілвмісних сполук (формальдегід, [[етаналь]], [[ацетон]] і&nbsp;т.&nbsp;ін.) з [[аміак]]ом одержують клас сполук під назвою алкілзаміщені [[піридин]]и. Монометилпіридини отримали назву {{Не перекладено|Піколіни|піколіни|en|Picoline}}, диметилпіридини&nbsp;— [[Лутідіни|лутідінів]], триметилпіридини&nbsp;— [[Колідіни|колідінів]]. На практиці зустрічаються і чотиризаміщені піридини. Окрему групу розглянутого класу складають алкілвінілпіридини, які крім [[Алкільні групи|алкільної]] містять також [[вінільна група|вінільну групу]] -CH=CH<sub>2</sub>. Алкілпіридини застосовуються як кополімерні добавки при виробництві синтетичних [[каучук]]ів, для одержання [[латекс]]ів, [[Гербіциди|гербіцидів]], [[Вітаміни|вітамінів]], комплексоутворюючих реагентів.

=== У медицині ===

[[Файл:Double head cow in Formaldehyde.JPG|міні|праворуч|200пкс|Двоголове теля у розчині формальдегіду]]
При взаємодії формальдегіду з [[аміак]]ом утворюється гексаметилентетрамін ([[уротропін]]). Ця сполука застосовується для лікування запальних захворювань сечових шляхів. Терапевтичний ефект базується на [[Дезінфекція|дезінфікуючій]] дії формальдегіду, який виділяється при кислотному [[гідроліз]]і уротропіну. В лужному середовищі уротропін стійкий, тому при лужній реакції [[Сеча|сечі]] хворого уротропін не здійснює лікувальної дії.

Формальдегід застосовується в синтезах і інших медичних препаратів, зокрема [[анальгін]]у і пірамідону (амідопірину). Кінцеві стадії одержання цих сполук&nbsp;— метилювання аміногрупи, здійснюють формальдегідом за наявності {{Не перекладено|Гідросульфіт натрію|бісульфіту натрію|ru|Гидросульфит натрия}} і формальдегідом в [[Мурашина кислота|мурашиній кислоті]].

Формальдегід застосовують як [[Дезінфекція|дезінфікуючий]], консервуючий та [[Дубильні речовини|дубильний]] засіб для анатомічних препаратів.

== Формалін ==
{{main|Формалін}}
Практично увесь товарний формальдегід випускається у вигляді водно-метанольних розчинів. Найбільшого поширення набув продукт, що містить 35-37&nbsp;% формальдегіду і 6-11&nbsp;% [[метанол]]у&nbsp;— [[формалін]]. Рецептура формаліну сформувалася історично, під впливом наступних факторів. По-перше, метанол і [[вода]] супроводжують формальдегід на стадії його отримання найпоширенішим методом (метанол&nbsp;— сировина, вода&nbsp;— побічний продукт і [[абсорбент]]). По-друге, розчин зазначеного складу при позитивних [[температура]]х цілком стійкий до випадання [[полімер]]у і може зберігатися або транспортуватися протягом невизначено довгого часу. По-третє, у вигляді водно-метанольного розчину формальдегід може застосовуватися в більшості виробничих синтезів, а також при безпосередньому використанні. І по-четверте, саме формалін утворюється при окисній конверсії метанолу в присутності [[метал]]евих [[каталізатор]]ів на стадії [[Абсорбція|абсорбції]] контактного газу. Жодних додаткових операцій із додавання продукту товарних властивостей (концентрування, очищення і&nbsp;т.&nbsp;д.), як правило, не потрібно.

Важливий показник якості формаліну&nbsp;— вміст [[Мурашина кислота|мурашиної кислоти]]. Це пов'язано з інтересами виробництв, що застосовують формальдегід для синтезів в [[Луги (хімія)|лужних]] середовищах. При великому вмісті мурашиної кислоти формалін проходить стадію аніонітного очищення.

Роль метанолу, як і інших [[спирт]]ів, у стабілізації водних розчинів, полягає у блокуванні кінцевих груп полімерних [[Молекула|молекул]] і в запобіганні утворення нерозчинних поліоксиметиленів надто великої [[Молекулярна маса|молекулярної маси]].

== Світовий ринок ==
[[Файл:Виробники формальдегіду.jpg|400px|міні|праворуч|Діаграма розташування світових потужностей виробництва формальдегіду]]

Станом на 2006 рік у всьому світі вироблялося близько 8&nbsp;млн формальдегіду (у перерахунку на 100&nbsp;%) на рік (21,5&nbsp;млн тонн &nbsp;— в перерахунку на 37%-ний [[формалін]])<ref name="Svit">[http://newchemistry.ru/letter.php?n_id=723&cat_id=&sword=%F4%EE%F0%EC%E0%EB%FC%E4%E5%E3%E8%E4 Мировой рынок формальдегида]</ref>. Загальносвітові потужності складали 8,8&nbsp;млн тонн. Таким чином, середнє завантаження потужностей близьке до 90&nbsp;%. На виробництво формальдегіду в усьому світі витрачається близько 35,7&nbsp;% [[метанол]]у.

За даними Академії Кон'юнктури Промислових Ринків в [[Сполучені Штати Америки|США]] і [[Канада|Канаді]] розташовано трохи менше третини потужностей з виробництва формальдегіду. Майже стільки ж знаходиться в [[Європа|Європі]]. У [[Японія|Японії]] і [[Південна Корея|Південної Кореї]] розташовано 5&nbsp;% від сукупного обсягу потужностей.<ref name="Svit"/>

=== Виробничі потужності в Європі ===

<center>
{| class="wikitable" style="text-align:center"
! Компанія
! Країна, де розміщені виробничі потужності
! Потужність у перерахунку<br/>на 100%-ний вміст формальдегіду, тис. тонн<ref name="Svit" />
|-
| rowspan=3 | Dynea
| [[Брюссель]], [[Бельгія]]
| 30
|-
| [[Нідерланди]]
| 150
|-
| [[Фінляндія]]
| 70
|-
| rowspan=2 | Hexion (Borden)
| [[Велика Британія]]
| 33
|-
| [[Іспанія]]
| -
|-
| Krems Chemie
| [[Австрія]]
| 65
|-
| Degussa
| [[Німеччина]]
| 122
|-
| Kunstharzchemie
| [[Австрія]]
| 6
|-
| Ostereichische Hiag
| [[Австрія]]
| 46
|-
| Lambiotte & Cie
| [[Бельгія]]
| 22
|-
| Mepa
| [[Бельгія]]
| 11
|-
| Nordalim
| [[Данія]]
| 43
|-
| rowspan=3 | Dyno
| [[Фінляндія]]
| 22
|-
| [[Норвегія]]
| 26
|-
| [[Велика Британія]]
| 44
|-
| Casco
| [[Франція]]
| 20
|-
| rowspan=2 | Elf Atochem
| [[Франція]] (2)
| 75
|-
| [[Німеччина]] (2)
| 180
|-
| Norsolor Hoechst
| [[Франція]]
| 12
|-
| Protex
| [[Франція]]
| 4
|-
| Bakelite
| [[Німеччина]]
| 18
|-
| [[BASF]]
| [[Німеччина]] (2)
| 450
|-
| [[Bayer]]
| [[Німеччина]]
| 100
|-
| Casella
| [[Німеччина]]
| 9
|-
| GAF-Huls Chemie
| [[Німеччина]]
| 70
|-
| Pleiderer Holzwerk
| [[Німеччина]]
| 13
|-
| RWE-DEA
| [[Німеччина]]
| 8
|-
| Ticoma Polymer
| [[Німеччина]]
| 66
|-
| Hadjilucas
| [[Греція]]
| 8
|-
| Chemie Linz
| [[Італія]]
| 144
|-
| Chimica Pomponesco
| [[Італія]]
| 60
|-
| Fabbrica Adhesivi
| [[Італія]]
| 60
|-
| Sadenpan Chemica
| [[Італія]]
| 80
|-
| Caldic Europort
| [[Нідерланди]]
| 15
|-
| Bresfor
| [[Португалія]]
| 22
|-
| Sonae
| [[Португалія]]
| 15
|-
| Sotima
| [[Португалія]]
| 7
|-
| rowspan=4 | Derivados Forestales
| [[Барселона]], [[Іспанія]]
| 50
|-
| [[Валенсія]], [[Іспанія]]
| 130
|-
| [[Туртоза]], [[Іспанія]]
| 40
|-
| Айкар, [[Іспанія]]
| -
|-
| Foresa
| [[Іспанія]]
| 37
|-
| Poliaco
| [[Іспанія]]
| 24
|-
| Casco Nobel
| [[Швеція]] (2)
| 61
|-
| Perstorp
| [[Швеція]]
| 63
|-
| Spanplattenwerk
| [[Швейцарія]]
| 6
|-
| BP Chemicals
| [[Велика Британія]]
| 22
|-
| Blagden Chemicals
| [[Велика Британія]]
| 22
|-
| Kronospan
| [[Велика Британія]]
| 15
|-
| Strathclyde Chemical
| [[Велика Британія]]
| 3
|-
| Synthite
| [[Велика Британія]]
| 41
|-
| Lothian
| [[Велика Британія]]
| 1
|}
</center>

== Фізіологічна дія ==

Подразнюючий газ, викликає дегенеративні процеси в [[паренхіма]]тозних органах, сенсибілізує шкіру. Є повідомлення про сильну дію на [[Центральна нервова система|центральну нервову систему,]] особливо на [[таламус]]. Однак таку дію пов'язують не з прямим впливом формальдегіду, а з наявністю в технічному [[формалін]]і домішок [[Метанол|метилового спирту]], а також розпадом формальдегіду в організмі на [[Мурашина кислота|мурашину кислоту]] і метиловий спирт, який вибірково вражає таламус і [[Сітківка|сітківку]] [[Око|ока]].

Загальна [[Токсичність|токсична]] дія формальдегіду і параформальдегіду схожа, але на [[Шкіра|шкіру]] формальдегід впливає сильніше.

Триоксиметилен не подразнює [[Слизова оболонка|слизові оболонки]], за запахом нагадує [[хлороформ]].

Вільний формальдегід інактивує ряд [[фермент]]ів в органах і тканинах, пригнічує синтез [[Нуклеїнові кислоти|нуклеїнових кислот]], порушує обмін [[Вітамін C|вітаміну С]], має [[мутаген]]ні властивості<ref name="Dueva">Дуева Л.&nbsp;А.&nbsp;Гигиена труда, 1966, №&nbsp;11, с. 39–43. {{ref-ru}}</ref><ref>Гофмеклер В.&nbsp;А.&nbsp;Гигиена и санитария, 1968, №&nbsp;3, с. 12—16. {{ref-ru}}</ref>

=== Гостре отруєння ===

==== Тварини ====

У білих [[Миша|мишей]] при 0,02-0,06 мг/л і вище відразу фіксується подразнення слизових оболонок. У наступні дні&nbsp;— виснаження, важке [[дихання]]. При 0,4 мг/л гинуло 88&nbsp;% піддослідних тварин. У загиблих були виявлені [[геморагічна бронхопневмонія]], дифузний [[бронхіт]], а в [[Серце|серці]], [[Головний мозок|головному мозку]], [[Печінка|печінці]], [[Нирки|нирках]], [[Надниркова залоза|надниркових залозах]], [[гіпофіз]]і і [[Травна система|шлунково-кишковому тракті]]&nbsp;— осередки [[крововилив]]ів і [[некроз]]ів.

При одноразовому введенні в [[шлунок]] для мишей ЛД<sub>50</sub> становить 385 мг/кг, для щурів&nbsp;— 424 мг/кг<ref>Померанцева О. Материалы к практической конференции врачей, Куйбышев, 1970, с. 421. {{ref-ru}}</ref>.

У [[Кіт свійський|кішок]] при 0,02-0,06 мг/л виникала слинотеча, виділення рідини з [[Ніс|носа]], почастішання дихання, 0,14-0,2 мг/л до кінця першої хвилини викликає сильне слиновиділення, різке занепокоєння, через 3-5 хвилин виділення пінистої рідини з носа, задишка, іноді [[блювання]]. У наступні дні серозні гнійні [[риніт]]и, [[кашель]], помітне виснаження. При вдиханні 0,4 мг/л після 2-годинної експозиції гинули всі піддослідні тварини (в середньому на третю добу). При розтині виявляли [[трахеїт]] і [[Пневмонія|пневмонію]].

У дослідах на [[Дрозофіла чорночерева|плодовій мусі]] виявлена [[мутаген]]на активність формальдегіду<ref>Раппопорт И.&nbsp;А.&nbsp;Влияние химических факторов в онтогенезе, Москва, 1966, с. 7–12. {{ref-ru}}</ref>.

При одноразовому введенні в шлунок параформальдегіду мишам ЛД<sub>50</sub> становить 0,5 г/кг, а при введенні поліформальдегіду щурам ЛД<sub>50</sub> = 5,0 г/кг. Обидві сполуки викликали однакову картину [[отруєння]], яка характеризувалася загальним збудженням, утрудненням дихання, тремтінням всього тіла. У печінці та нирках спостерігалися тяжкі циркуляторні і [[Дистрофія|дистрофічні]] розлади.

==== Людина ====

Для гострого отруєння характерне подразнення [[Слизова оболонка|слизових оболонок очей]] і верхніх дихальних шляхів: сльозотеча, біль в [[Око|очах]], паршіння в горлі, [[нежить]], [[чхання]] і [[кашель]], біль і відчуття тиску в грудях, задишка, ядуха. Одночасно, наростає загальна слабкість, пітливість, [[головний біль]]; іноді виникає [[запаморочення]], відчуття страху, хитка хода, [[Спазм|судоми]], [[гіперемія]] шкіри обличчя, слизової оболонки [[Ніс|носа]], носові кровотечі. У нічний час кашель і задишка посилюються. У першу добу відзначається [[еозинофілія]]<ref>Данілін В. А., Мещеряков В.&nbsp;П.&nbsp;Гигиена труда, 1968, №&nbsp;7, с. 45–46. {{ref-ru}}</ref>. Поріг сприйняття [[запах]]у, за різними даними, 0,00007-0,0004 мг/л<ref>Сгибиев А.&nbsp;К.&nbsp;Гигиена труда, 1968, №&nbsp;7, с. 20–25. {{ref-ru}}</ref><ref>Фельдман Ю. Г., Боиашевская Т.&nbsp;И.&nbsp;Гигиена н санитария, 1971, №&nbsp;5, с. 6–11. {{ref-ru}}</ref>.

Описано декілька смертельних випадків після прийому внутрішньо 100-200 мл 5&nbsp;% розчину формаліну при картині частого [[блювання]], різкого [[Біль у горлі|болю в горлі]], [[Кома (медицина)|коматозного стану]]. Смерть після шлункової кровотечі наставала через 5–6 годин або на 4 добу. Розтин засвідчив фіксацію формаліном [[Стравохід|стравоходу]], [[Шлунок|шлунка]], [[кишечник]]а, [[Підшлункова залоза|підшлункової залози]], нижньої частини [[Печінка|печінки]] та [[Селезінка|селезінки]]<ref>Simon A. Archives of Toxicology, 1966, Bd. 21, №&nbsp;5, S. 279—283. {{ref-en}}</ref>.

=== Хронічне отруєння ===

==== Тварини ====

У мишей, які вдихали 0,05-0,2 мг/л формальдегіду 3 рази на тиждень по 1 годині протягом 35 тижнів, в [[Епітелій|епітелії]] [[Трахея|трахей]] і [[Бронхи|бронхів]] було виявлено [[Базальноклітинна гіперплазія|базальноклітинну гіперплазію]] і {{Не перекладено|Метаплазія|метаплазію|ru|Метаплазия}}. Морські свинки в умовах хронічного впливу гинули. Розтин показував різкі зміни у слизових оболонках дихальних шляхів і дистрофію [[Печінка|печінки]] та [[Нирки|нирок]]. [[Сенсибілізація (фізіологія)|Сенсибілізація]] морських свинок зареєстрована при вмісті формальдегіду у крові 3,3-4,4 мг% і його концентрації у повітрі 0,005 мг/л<ref name="Dueva"/>.

==== Людина ====

У людей, які працювали з технічним формальдегідом, що містив також 14-16&nbsp;% [[Метанол|метилового спирту]], спостерігалися випадки [[отруєння]]. Вони виражалися в розладах травлення, тремтінні, розладах зору. На підприємствах, де концентрація формальдегіду досягала 0,02-0,07 мг/л, у робітників відзначалися відсутність [[апетит]]у, схуднення, слабкість, стійкі головні болі, серцебиття, [[безсоння]] і&nbsp;т.&nbsp;д.<ref>Камчатнов В. М., Гаязова С.&nbsp;С.&nbsp;Гигиена и санитария, 1971, №&nbsp;2, с. 100—101. {{ref-ru}}</ref>.

Хронічне отруєння формальдегідом може проявлятися у розладах чутливості до [[Тактильні відчуття|тактильних]], больових і температурних подразнень ([[Альгезія|альгезії]] і {{Не перекладено|Гіперальгезія|гіпералгезії|ru|Гипералгезия}}), які часто обмежуються однією стороною тіла або навіть окремими ділянками; в розладах [[потовиділення]] (підвищена пітливість однієї, частіше правої, половини тіла), в неоднаковості температури обох половин тіла і&nbsp;т.&nbsp;д. Одна з частих і важких форм професійного захворювання&nbsp;— [[астма]] від формальдегіду, яка може залишатися у хворих і після переходу на іншу роботу<ref>Noceto J. B., Lafont H. Arch, malad. profession, 1962, v. 23, №&nbsp;4–5, p. 314. {{ref-en}}</ref>.

=== Дія на шкіру і слизові оболонки ===

==== Тварини ====

При нанесенні на шкіру [[Живіт|живота]] [[кролик]]а на 2 години [[формалін]] виникає поверхневий [[некроз]] з і тривалим загоєнням. Після занурення [[Вухо|вуха]] кролика у формалін на 30 хвилин відзначено тільки почервоніння з подальшим лущенням. Введення декількох крапель формаліну в [[око]] [[Кіт свійський|кішки]] спричиняє різкі сльозотечу, слинотечу та виділення рідини з носа, які, проте, швидко проходять.

==== Людина ====

Формалін іноді викликає захворювання [[нігті]]в (розм'якшення, ламкість, болючість), болі в кінцях пальців, пухирчасті [[висип]]и на шкірі, [[Кропивниця|кропивницю]] по всьому тілу, зменшення потовиділення на дотичних з ним ділянках шкіри. Такі захворювання можуть викликати навіть дуже розведені розчини формальдегіду (до 0,015&nbsp;%). Зазвичай процес має симетричний характер, поширюючись тильною поверхнею кистей і передпліч. Відзначається [[сверблячка]], легка [[гіперемія]] і [[Інфільтрація (медицина)|інфільтрація]], надалі&nbsp;— висипання<ref>Андреев А.&nbsp;В.&nbsp;Гигиена труда, 1962, №&nbsp;11, с. 59–60.</ref>. Почервоніння і інфільтрація можуть супроводжуватися утворенням [[Абсцес|наривів]] з поверхневим некрозом або приводити до утворення твердих вузликових потовщень і розтріскування затверділих поверхонь.

Після шкірних уражень, викликаних дією формальдегіду і смол, залишається підвищена чутливість. Захворювання може наступити і після багатьох років роботи з формальдегідом. Не виключена можливість загальної отруйної дії в результаті всмоктування формальдегіду через шкіру.

Легка подразнююча дія на слизові оболонки [[Око|очей]] і [[Дихальна система|дихальних шляхів]] у робітників спостерігалася в приміщеннях, де концентрація формальдегіду була від 0,001 до 0,0095&nbsp;мг/л. 0,025&nbsp;мг/л викликає сильне подразнення [[Слизова оболонка|слизових оболонок]]<ref>Schuck E. A. et al. Archives of Environmental Health, 1966, v. 13, №&nbsp;5. p. 570—575. {{ref-en}}</ref>.

=== Поведінка в організмі ===

Формальдегід швидко і повністю всмоктується за будь-якого шляху надходження в [[організм]]. Через 12 годин після введення в [[шлунок]] найбільшу кількість виявлено в [[Кістковий мозок|кістковому мозку]]<ref>Buss J. et al. Archives of Experimental Pathology and Pharmacology, 1964, Bd. 247, №&nbsp;5, S. 380—381. {{ref-en}}</ref>. Формальдегід окиснюється в [[Мурашина кислота|мурашину кислоту]], одночасно утворюється і [[Метанол|метиловий спирт]]. Ця реакція відбувається в [[Печінка|печінці]]. Формальдегід також активно реагує з аміногрупами [[Білки|білків]] та [[Амінокислоти|амінокислот]], з метильними групами [[холін]]у і [[метіонін]]у<ref>Москвичева И. В. и др. Вопросы медицинской химии, 1967, т. 13, №&nbsp;4, с. 398—404. {{ref-ru}}</ref>. 40&nbsp;% міченого формальдегіду протягом 12 годин видихається, нирками за цей час видаляється 10&nbsp;%, кишечником 1&nbsp;%. Значна кількість видихається у вигляді <math>\mathrm{CO_2}</math><ref>Brock N. W. [[Biochemical Pharmacology]], 1964, v. 13, №&nbsp;8, p. 1137—1142. {{ref-en}}</ref>.

=== Невідкладна терапія ===

При [[Отруєння|отруєнні]] шляхом вдихання необхідно винести потерпілого на свіже [[повітря]]. Потім організувати [[Інгаляція|інгаляцію]] [[Водяна пара|водяною парою]] з додаванням кількох крапель [[Нашатирний спирт|нашатирного спирту]] (нейтралізує надлишок формальдегіду з утворенням [[уротропін]]у). За показаннями: інгаляції [[Кисень|кисню]], серцеві ліки, стимулятори дихання, заспокійливі засоби (настоянка [[Валеріана лікарська|валеріани]], [[бром]]) .

При подразненні слизових оболонок дихальних шляхів&nbsp;— [[Луги (хімія)|лужні]] або олійні інгаляції. При подразненні [[Око|очей]]&nbsp;— промивання [[Вода|водою]] або [[Фізіологічний розчин|фізіологічним розчином]], холодні примочки.

При отруєнні через [[рот]]&nbsp;— негайне промивання [[Шлунок|шлунка]] 3&nbsp;% розчином [[Карбонат натрію|карбонату]] або [[Ацетат натрію|ацетату натрію]], але краще 3&nbsp;% розчином {{Не перекладено|Карбонат амонію|карбонату амонію|ru|Карбонат аммония}}. Після цього внутрішньо необхідно прийняти 15&nbsp;% розчин {{Не перекладено|Ацетат амонію|ацетату амонію|ru|Ацетат аммония}} (столовими ложками), також великі дози [[Сечовина|сечовини]] (понад 2,0-4,0 г через кожні 2-3 години&nbsp;— до 15-40 г на день), сирі яйця, білкову воду, [[молоко]], сольові проносні, клізми.

При попаданні на шкіру&nbsp;— негайне промивання водою, краще 5&nbsp;% розчином [[нашатирний спирт|нашатирного спирту]].

=== Можливий контакт у побуті ===

Формальдегід використовується при виготовленні [[Фанера|фанери]], пресованої [[Деревина|деревини]] і [[Клей|клею]]. Він зазвичай виділяється при використанні шаф, килимів і меблів з [[Деревинно-стружкова плита|ДСП]]. Формальдегід регулярно потрапляє в домашнє повітря з пластикових пакетів для продуктів, він виявляється при тестуванні навіть у деяких серветках і паперових рушниках. Формальдегід також вивільняється при палінні [[Цигарка|цигарок]] і під час роботи приладів на пальному. У гаражах і в будинках з прибудованим гаражем формальдегід надходить у повітря з вихлопної труби [[Автомобіль|автомобіля]]<ref>{{Cite web |url=http://www.babygreen.ru/green_home/2013/01/18/353/ |title=Воздух, которым мы дышим… |access-date=2014-01-06 |archive-date=2014-01-06 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140106180215/http://www.babygreen.ru/green_home/2013/01/18/353/ |url-status=dead }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140106180215/http://www.babygreen.ru/green_home/2013/01/18/353/ |date=2014-01-06 }}</ref>.

== Індивідуальний захист ==

Для індивідуального захисту слід застосовувати фільтрувальний промисловий [[протигаз]] марки А, герметичні захисні окуляри. В умовах дуже високих концентрацій&nbsp;— ізолюючі шлангові або інші протигази. При роботі з [[Фенолформальдегідна смола|фенолоформальдегідними смолами]] для захисту шкіри рекомендують застосовувати [[мазь]].

== Див. також ==
{{commonscat|Formaldehyde}}
* [[Альдегіди]]
* [[Канцерогени]]
* [[Альдольна конденсація]]
* [[Поліформальдегід]]
* [[Триоксиметилен]]
* [[Формалін]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* Посібник з хімії для вступників до вузів // Г.&nbsp;П.&nbsp;Хомченко. Київ: «Вища школа», 1970.
* {{книга |автор = Митронов О. П., Глікін М. А., Кочергін О. М., Мудрий О. П., Ставраті В. І., Зубко Л. П., Кулешов М. П., Громихаліна С. О. |частина = |заголовок = Спосіб одержання формальдегіду |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = |видавництво = |рік = 2003 |том = |сторінки = |сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}
* {{книга |автор = Небесний Р. В., Івасів В. В., Жизневський В. М., Шибанов С. В. |частина = |заголовок = Спосіб отримання каталізатора газофазної конденсації насичених карбонових кислот з формальдегідом |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = |видавництво = |рік = 2010 |том = |сторінки = |сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }}
* {{книга |автор = Огородгиков С. К. |частина = |заголовок = Формальдегид |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Ленинград |видавництво = Химия |рік = 1984 |том = |сторінки = |сторінок = 280 |серія = |isbn = |тираж = }} {{ref-ru}}
* {{книга |автор = |частина = |заголовок = Вредные вещества в промышленности. Справочник для химиков, инженеров и врачей. |оригінал = |посилання = |відповідальний = Под. ред. Лазарев Н. В. и Левиной Э. Н. |видання = |місце = Ленинград |видавництво = Химия |рік = 1976 |том = 1 |сторінки = 505-509 |сторінок = 592 |серія = |isbn = |тираж = 49000 }} {{ref-ru}}
* {{книга |автор = |частина = |заголовок = Химическая энциклопедия |оригінал = |посилання = |відповідальний = Под. ред. Зефиров Н. С |видання = |місце = Москва |видавництво = Большая российская энциклопедия |рік = 1998 |том = 5 |сторінки = 115 |сторінок = 783 |серія = |isbn = |тираж = }} {{ref-ru}}
* {{книга |автор = Walker J. F., Коржев П. П. |частина = |заголовок = Формальдегид |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = |видавництво = Государственное научно-техническое издательство химической литературы |рік = 1957 |том = |сторінки = |сторінок = 608 |серія = |isbn = |тираж = }} {{ref-ru}}
* {{книга |автор = Адрианов Р. А., Пономарев Ю. Е. |частина = |заголовок = Пенопласты на основе фенолформальдегидных полимеров |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Ростов |видавництво = Издательство Ростовского университета |рік = 1987 |том = |сторінки = |сторінок = 80 |серія = |isbn = |тираж = }} {{ref-ru}}
* {{книга |автор = Walker J. К. |частина = |заголовок = Formaldehyde |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = 3 |місце = New York—London |видавництво = Reinhold Corporation |рік = 1964 |том = |сторінки = |сторінок = |серія = |isbn = |тираж = }} {{ref-en}}

== Посилання ==

* {{cite web|url=http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/423/formaldegid|title=Фармацевтична енциклопедія|author=Ситнік К.М.|date=|work=|publisher=|accessdate=|language=|archiveurl=}}
* {{cite web|url=http://www.ecolabel.org.ua/slovnuk/276-s.html|title=Орган екологічної сертифікації та маркування|author=|date=|work=|publisher=|accessdate=|language=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140106175109/http://www.ecolabel.org.ua/slovnuk/276-s.html|archivedate=6 січня 2014|deadurl=yes}}
* {{cite web|url=http://www.babygreen.ru/formaldegid/|title=Про формальдегід на сайті BabyGreen|author= |date=|work=|publisher=|accessdate=|language=|archiveurl=}} {{ref-ru}}
* {{cite web|url=http://prodobavki.com/dobavki/E240.html|title=Формальдегид (Е240)|author= |date=|work=|publisher=|accessdate=|language=|archiveurl=}} {{ref-ru}}
* {{cite web|url=http://newchemistry.ru/letter.php?n_id=723&cat_id=&sword=%F4%EE%F0%EC%E0%EB%FC%E4%E5%E3%E8%E4|title=Мировой рынок формальдегида|author= |date=|work=|publisher=|accessdate=|language=|archiveurl=}} {{ref-ru}}

{{Альдегіди}}

{{Добра стаття}}

[[Категорія:Альдегіди]]
[[Категорія:Мономери]]
[[Категорія:Безпека праці]]
[[Категорія:Консерванти]]
[[Категорія:Високонебезпечні речовини]]
[[Категорія:Антисептики]]