Перегляд вихідного коду сторінки Флюоресценція

[[Файл:U glass with black light.jpg|мини|334пкс|Флуоресценція [[Уранове скло|уранового скла]] в [[ультрафіолет]]і.]]
[[Файл:Fluorescence of Aesculin.JPG|міні|праворуч|250пкс|[[Аескулін]] ]]

'''Флуоресце́нція''' або '''флюоресце́нція'''&nbsp;— короткотривала (від пікосекунд до мілісекунд) [[люмінесценція]]. Виникає внаслідок: опромінення речовини світлом, [[Іонізація|йонізуючим промінням]], проходження крізь неї електричного струму, при хімічних реакціях, механічному впливі тощо.

Назва походить від мінералу [[флюорит]]у.

Протилежне (довготривала [[люмінесценція]])&nbsp;— [[Фосфоресценція]].

== Види ==
За механізмом розрізняють такі різновиди флуоресценції: резонансну, спонтанну, вимушену та рекомбінаційну. За типом збудження розрізняють [[фотолюмінесценція|фотолюмінесценцію]], [[рентгенолюмінесценція|рентгенолюмінесценцію]], [[катодолюмінесценція|катодолюмінесценцію]], [[хемолюмінесценція|хемолюмінесценцію]], [[кріолюмінесценція|кріолюмінесценцію]], [[електролюмінесценція|електролюмінесценцію]], [[триболюмінесценція|триболюмінесценцію]] та ін.

== Застосування ==

=== Захисні знаки в грошах ===

=== Оптичні відбілювачі ===
Сучасний «офісний» папір набагато біліший за свого радянського попередника завдяки додаванню речовин, що поглинають в УФ діапазоні, а випромінюють в фіолетово-блакитному, створюючи оптичне доповнення до натурального жовтуватого кольору паперу.

=== Біологічні дослідження ===
Флуоресценція знайшла широке застосування у [[Флуоресценція у біологічних дослідженнях|прикладних біологічних дослідженнях]].

=== Аналітична хімія ===
=== Сенсибілізована флюоресценція===
Флуоресценція молекул або атомів, які енергію збудження отримали від інших молекул чи атомів, збуджених внаслідок абсорбції фотона ({{lang-en|sensitized fluorescence}}).

== Органічні флуорофори ==
[[Родамін]], [[Флуоресцеїн]]

== Фізичні основи ==
* [[Діаграма Яблонського]] описує перетворення системи під час флуоресценції.
* [[Квантовий вихід]]&nbsp;— ефективність перетворення збудження на випромінювання зазвичай залежить від часу життя збудженого стану.

: <math> \Phi = \frac {N_{em}} {N_{ex}} </math>,
де ''N<sub>ex</sub>''&nbsp;— кількість збуджених молекул, а ''N<sub>em</sub>''&nbsp;— кількість випромінених фотонів<ref>Valeur, Bernard, Berberan-Santos, Mario (2012). ''Molecular Fluorescence: Principles and Applications''. Wiley-VCH. ISBN 978-3-527-32837-6. p. 64</ref>.

Добрі флуорофори (наприклад, [[родамін]]) мають квантовий вихід, близький до одиниці (100&nbsp;%). Напряму виміряти кількість збуджених молекул надзвичайно важко. В лабораторній практиці вимірюють квантовий вихід відносно стандарту. Для цього вимірюють в однакових умовах флуоресценцію та поглинання досліджуваної речовини та стандарту, а обчислення проводять за формулою:

: <math> \Phi = \Phi_{s}\frac {I} {A} \frac {A_{s}} {I_{s}}</math>,
де ''I''&nbsp;— інтегральна інтенсивність флуоресценції досліджуваної речовини в усьому спектральному діапазону, ''А''&nbsp;— поглинання (абсорбція) світла на довжині хвилі збудження. ''I<sub>s</sub>'' та ''А<sub>s</sub>''&nbsp;— те ж саме, тільки для стандарту. Ф<sub>''s''</sub>&nbsp;— квантовий вихід стандарту. Необхідні умови застосовності цієї формули: поглинається не надто велика частка світла (''А'', ''А<sub>s</sub>'' < 0.1), спектри випромінювання (емісії) досліджуваної речовини та стандарта близькі за діапазоном (відхилення до 50 нм). Типовими стандартами є: хінін-сульфат, ароматичні вуглеводні, лужний розчин [[флуоресцеїн]]у, родамін.

=== Стоксів зсув ===
{{Main|Стоксів зсув}}
* Різниця між довжиною хвилі поглинутого та випроміненого фотонів. Коливається в межах 20-100&nbsp;нм для більшості органічних флуорофорів.

=== Час життя збудженого стану ===
При флуоресценції емісія фотона відбувається завдяки переходу ''S''<sub>1</sub>→''S''<sub>0</sub>. Такий процес проходить за час порядку наносекунд&nbsp;— пікосекунд (10<sup>−9</sup>−10<sup>−12</sup>&nbsp;с). Час життя збудженого стану пов'язаний із квантовим виходом: невипромінювальна деактивація флуорофора зменшує квантовий вихід пропорційно зменшенню часу життя збудженого стану.
: <math> \Phi = \frac {k_{f}} {k_{f}+k_{n}} </math>
Де ''k<sub>f</sub>''&nbsp;— швидкість випромінювального переходу ''k<sub>n</sub>''&nbsp;— сумарна швидкість невипромінювальних переходів.

Вимірювання часу життя збудженого стану використовується для виділення різних популяцій флуорофорів, що різняться по оточенню<ref>Joseph R. Lakowicz. [http://books.google.co.in/books?id=-PSybuLNxcAC&printsec=frontcover&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=onepage&q&f=false Principles of Fluorescence Spectroscopy] 3rd edition. [[Springer Science+Business Media|Springer]] (2006). ISBN 978-0387-31278-1.{{page needed|date=September 2013}}</ref>. Також на її основі розроблено мікроскопічні методи ({{lang-en|Fluorescence-lifetime imaging microscopy, FLIM}})<ref>[http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/kep_2014_13_2_52.pdf Сучасні методи мікроскопії в біології і медицині] / О. І. Олар, О. Ю. Микитюк, В. І. Федів // Клінічна та експериментальна патологія. - 2014. - Т. 13, № 2. - С. 212-217.</ref>.

===Вихід флуоресценції===

Для даного збудженого стану певного атома — відношення
числа збуджених атомів, які випускають фотон, до загального
числа збуджених станів.

===Кiнетика флуоресценції в твердій фазі===

У твердій фазі у відсутності індуктивно-резонансного переносу енергії гасіння флуоресценції (зменшення її нтенсивності І в порівнянні з початковою інтенсивністю І<sub>0</sub>) в присутності речовини Q описується рівнянням:

I = I<sub>0</sub> exp(– t/τ – a<sup>3</sup>π [Q](lnνt)<sup>3</sup>10<sup>20</sup> ),

де τ — час гасіння флуоресценції, a — параметр, що характеризує хвильову функцію електрона, ν — частотний фактор

== Див. також ==
{{Multicol}}
* [[Квантовий вихід]]
* [[Реакції в збудженому стані]]
* [[Ексимер]]
* [[Кріолюмінесценція]]
* [[Фотолюмінесценція]]
* [[Рентгенолюмінесценція]]
* [[Катодолюмінесценція]]
* [[Люмінесценція]]
* [[Сонолюмінесценція]]
* [[Сповільнена флуоресценція]]
* [[Спектр флуоресценції]]
{{Multicol-break}}
* [[Хемолюмінесценція]]
* [[Електролюмінесценція]]
* [[Триболюмінесценція]]
* [[Фосфоресценція]]
* [[Біолюмінесценція]]
* [[Електрофосфоресценція]]
* [[Хемілюмінесценція]]
* [[Флуориметрія]]
* [[Флуоресценція у біологічних дослідженнях]]
* [[Флюоресценція мінералів]]
* [[Ефект Каутського]]
{{Multicol-end}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* {{МГЕ|nocat=1}} (С.?)

== Посилання ==
{{commonscat|Fluorescence}}
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/414/fluorescenciya ФЛУОРЕСЦЕНЦІЯ] //[[Фармацевтична енциклопедія]]
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53412/22971.html Флюоресценція]}}
* [http://users.telenet.be/axel.emmerman/FiatLux/Fluorescence.html What is fluorescence?]
* [http://www.fluorophores.org Fluorophores.org]{{Недоступне посилання|date=листопада 2019 |bot=InternetArchiveBot }}, the database of fluorescent dyes
{{Види люмінісценції}}

[[Категорія:Флюоресценція|*]]