Перегляд вихідного коду сторінки Флуоридна кислота

{{Речовина
| назва = Флуоридна кислота
| інші_назви =плавикова кислота 
| зображення = Hydrogen fluoride.JPG
| зображення2 =Hydrogen-fluoride-3D-vdW.svg
| зображення_розмір2 = 150пкс
| зображення_підпис2 = Модель флуоридної кислоти
| систематична_назва = 
| поле1 = {{Речовина Ідентифікатори
| абревіатури = 
| номер_CAS = 
| PubChem = 
| назва_MeSH = 
| SMILES = 
  }}
| поле2 = {{Речовина Властивості
|   формула    = [[Гідроген|H]][[Фтор|F]]
|   молярна_маса    = 20 г/моль
|   зовнішній_вигляд = безбарвна рідина
|   густина = 1,070 г/см³ (20 %) 
1,123 г/см³ (40 %)
|   температура_плавлення = 
|   температура_кипіння = 
|   розчинність = 
|   розчинність1 = 
|   розчинник1 = 
|   pK<sub>a</sub> = 3.17 <ref>Harris, Daniel C. (2010) ''Кількісний хімічний аналіз'', W. H. Freeman and Company</ref>
|   ізоелектрична_точка = 
  }}
| поле7 = {{Речовина Небезпеки
|  ГДК =
|  ГДК_США =
|  ЛД50 =
|  MSDS =
|  ГГС_піктограми =
|  ГГС_фраза =
|  ГГС_застереження =
|  індекс_ЄС = 009-003-00-1
|  клас_ЄС = {{Hazchem T+}} {{Hazchem C}}
|  фрази_ризику =
|  фрази_безпеки =
|  R/S_фрази =
|  головні_небезпеки =
<!-- NFPA блок -->
|    небезпека_для_здоров'я =
|    вогненебезпечність =
|    реакційна_здатність =
|    інше =
|  температура_спалаху =
|  температура_самозаймання =
|  вибухові_границі =
  }}
| поле8 = {{Речовина Пов'язані
|  інші_аніони =
|  інші_катіони =
|  інші_група =
|   група =
|  інші =
 }}
}}

'''Флуори́дна кислота, фто́ристоводне́ва кислота́''' (також технічне '''пла́викова кислота́''')&nbsp;— розчин [[Фтороводень|фтороводню]] у воді. Назва «плавикова кислота» походить від [[Плавиковий шпат|плавикового шпату]], з якого зазвичай добувають фтороводень дією концентрованої [[Сульфатна кислота|сульфатної кислоти]].

Кислота контактно-отруйна: при контакті зі шкірою спочатку утворюються безболісні опіки, з пізнішим омертвінням тканин. Також може викликати системну [[токсичність]], зупинки серця та навіть смерть.

== Фізичні властивості ==
Безбарвна [[рідина]]. Розчинення фтористого водню у воді супроводжується досить значним виділенням тепла (59,1 кДж/моль). При низьких температурах [[фтористий водень]] утворює нестійкі [[гідрати]] складу Н<sub>2</SUB>O·HF, Н<sub>2</SUB>O·2HF і Н<sub>2</SUB>O·4HF. Найстійкіший з них перший ([[Температура плавлення|T<sub>пл</sub>]] −35&nbsp;°С), його слід розглядати як фторид [[гідроксоній|гідроксонію]]&nbsp;— [Н<sub>3</SUB>O]F. Другий є гідрофторидом гідроксонію [Н<sub>3</SUB>O][HF<sub>2</SUB>].

== Хімічні властивості ==
[[Розчин]] фтористоводневої кислоти, яка є у продажу, зазвичай містить 40 % HF (1,123 г/см<sup>3</sup><ref>{{Cite book|title=Краткий химический справочник|last=Рабинович|first=В. А.|last2=Хавин|first2=З. Я.|year=1978|publisher=Л.: Химия|edition=Изд. 2-е, испр. и доп.|location=|pages=с. 269|language=|isbn=}}</ref>). Вона добре реагує з багатьма металами, основними оксидами, основами та солями. Фтористоводнева кислота реагує з більшістю металів, але у багатьох випадках сіль, що утворюється, малорозчинна, внаслідок чого на поверхні металу утворюється захисна плівка. Так поводить себе, зокрема, свинець, що і дає змогу використати його для виготовлення апаратури, стійкої проти дії HF. На відміну від інших галогеноводневих кислот, плавикова кислота належить до кислот середньої сили.

Солі фтористоводневої кислоти називаються ''[[Фториди|фторидами]]''. Більшість їх мало розчиняється у воді; добре розчиняються лише фториди [[флуорид натрію|натрію]], [[флуорид калію|калію]], [[флуорид срібла|срібла]], [[флуорид алюмінію|алюмінію]], [[флуорид стануму(IV)|олова]]. Всі солі плавикової кислоти отруйні.

Плавикова кислота&nbsp;— єдина одноосновна кислота, здатна утворювати [[кислі солі]]. Це обумовлено дуже сильним [[симетричний водневий зв'язок|водневим зв'язком]].

=== Взаємодія зі склом ===
Це кислота середньої сили (константа дисоціації становить 6,8·10<sup>−4</sup>, [[ступінь дисоціації]] 0,1 н. розчину 9 %)
Чудовою властивістю фтороводню і фтористоводневої кислоти є їхня здатність взаємодіяти з [[діоксид кремнію|діоксидом кремнію]] SiO<sub>2</sub>, що входить до складу скла; в результаті утворюється газоподібний [[фторид кремнію]] SiF<sub>4</sub>:
: <math>\mathrm{SiO_2 + 4HF \longrightarrow SiF_4 + 2H_2O}</math>.<br/>
У розчині плавикової кислоти фторид кремнію не виділяється, бо він взаємодіє з молекулами HF з утворенням добре розчинної комплексної кислоти:
: <math>\mathrm{SiF_4 + 2HF \longrightarrow H_2[SiF_6]}</math>

== Зберігання ==
Оскільки фтористоводнева кислота руйнує [[скло]], у лабораторії її зберігають у посудинах з [[свинець|свинцю]], [[парафін]]у чи деяких пластмас. Міцна плавикова кислота (більш 60 % HF) може зберігатися і транспортуватися в [[сталь|сталевих]] ємностях.

== Використання ==
На взаємодії HF з діоксидом кремнію ґрунтується застосування плавикової кислоти для витравлювання на склі різних поміток, написів і візерунків, які мають матову текстуру.
Застосування фтороводню досить різноманітне. Безводний HF використовують, в основному, при [[Органічний синтез|органічному синтезі]], а плавикову кислоту&nbsp;— для добування фторидів, травлення скла, видалення піску з металевих відливків, при аналізах мінералів тощо.
Пари фтороводню дуже отруйні.

== Токсичні властивості ==
[[Файл:Hazard C.svg|left|80px]]
[[Файл:Hazard T.svg|left|80px]]
[[Файл:HF burned hands.jpg|right|thumb|Опіки від фторводневої кислоти]]
Плавикова кислота досить [[отрута|отруйна]]. Має слабку [[наркотик|наркотичну]] дію. Можливі гострі і хронічні [[отруєння]] зі зміною крові і [[кровотворні органи|кровотворних органів]], органів [[травна система|травної системи]], [[набряк]] легенів.

Має виражену інгаляційню дію, подразнює [[шкіра|шкіру]] і [[Слизова оболонка|слизові оболонки]] очей (викликає хворобливі [[опік]]и і виразки). Їй присвоєно другий [[клас небезпеки]] для довкілля, в той час, як чистий фтороводень належить до першого класу небезпеки<ref>{{Cite web |url=http://tehbez.ru/Docum/DocumShow_DocumID_131.html |title=ГОСТ 12.1.007-76. — Система стандартів безпеки праці. Шкідливі речовини |accessdate=2011-11-27 |archive-date=2006-05-14 |archive-url=https://web.archive.org/web/20060514090348/http://tehbez.ru/Docum/DocumShow_DocumID_131.html }}</ref>

При потраплянні на шкіру в перший момент не викликає сильного болю, легко і непомітно всмоктується, але через короткий час викликає [[набряк]], [[біль]], [[хімічний опік]] і загальнотоксичну дію. Симптоми від впливу слабо концентрованих розчинів можуть з'явитися через добу і навіть більше після попадання їх на шкіру.

При потраплянні в кров через шкіру зв'язує [[кальцій]] в крові і може викликати порушення серцевої діяльності. Опіки площею більш ніж 160 см² небезпечні можливими системними токсичними проявами.

Токсичність плавикової кислоти та її розчинних [[фториди|солей]] імовірно пояснюється здатністю вільних іонів [[фтор]]у зв'язувати біологічно важливі [[іон]]и [[кальцій|кальцію]] та [[магній|магнію]] в нерозчинні солі. Тому для лікування наслідків впливу плавикової кислоти часто використовують [[глюконат кальцію]], як джерело іонів Са<sup>2+</SUP>. Постраждалі ділянки при опіках плавикової кислотою промиваються водою і обробляються 2,5 % гелем [[глюконат кальцію|глюконату кальцію]].

== В фільмах ==
В епізодах «Кіт у мішку...» та «Різка коробок» кримінального драматичного телесеріалу «''[[Пуститися берега]]''» [[Волтер Вайт]] і [[Джессі Пінкман]] використовують фтористоводневу кислоту для хімічної дезкорпорації тіл гангстерів, яких вони вбивають.<ref>{{cite web |url=https://www.bbc.com/news/magazine-23710654 |title=How much of the science in Breaking Bad is real? |date=16 серпня 2013 |website=BBC News |publisher=BBC |access-date=16 серпня 2023}}</ref><ref>{{cite web |url=https://edu.rsc.org/analysis/breaking-bad-ii-acid-bath-disposal-of-bodies/3007374.article |title=Breaking Bad II – acid bath disposal of bodies |last=Hare |first=Jonathan |date=1 травня 2011 |website=education in chemistry |publisher=Royal Society of Chemistry |access-date=16 серпня 2023}}</ref>

== Примітки ==
{{Примітки}}

== Джерела ==
{{commonscat|}}
* {{Глінка Загальна хімія}}
* Справочник по элементарной химии. А.&nbsp;Т.&nbsp;Пилипенко. В.Я Починок. Издательство «Наукова думка», 1985, 560 с. {{ref-ru}}

{{Галогеноводні}}
{{inorganic-compound-stub}}
[[Категорія:Неорганічні кислоти]]
[[Категорія:Сполуки фтору]]
[[Категорія:Високонебезпечні речовини]]