Перегляд вихідного коду сторінки Фалес

{{Філософ
|область = 
|ера     = [[Досократики]]
|зображення = Illustrerad Verldshistoria band I Ill 107.jpg 
|розмір     = 
|опис       = Посмертний портрет Фалеса роботи Вільгельма Мейєра, оснований на бюсті IV ст.
|ім'я при народженні = 
|дата народження  = 
|місце народження = 
|дата смерті    = 
|місце смерті   = 
|причина смерті = 
|псевдонім   = 
|криптонім   =
|громадянство = 
|підданство   =
|науковий ступінь = 
|вчене звання     = 
|альма матер    =
|школа_традиція = {{hlist|[[іонійська школа (філософія)|іонійська]]{{\}}[[мілетська школа|мілетська]] |[[метафізичний натуралізм|натуралізм]]}}
|інтереси    = {{hlist|[[етика]] |[[метафізика]] |[[математика]] |[[астрономія]]}}
|ідеї        = {{ublist|[[філософія|філософське дослідження]]|Вода — це ''[[архе]]''|[[Теорема Фалеса про три точки на колі|теорема Фалеса]] |[[Теорема Фалеса про пропорційні відрізки|пропорційні відрізки]] |[[статична електрика]]}}
|під впливом = [[вавилонська астрономія]]<br/>[[Математика в Стародавньому Єгипті]]<br/>[[Релігія Стародавнього Єгипту]]<br/>Можливо, [[Гомер]]
|вплинув на  = {{hlist|[[Піфагор]]|[[Анаксімандр]]|[[Анаксімен]]|[[Ксенофан]]}}
}}

'''Фале́с Міле́тський''' (також іноді '''Талес''', {{lang-grc|[[:en:wikt:Θαλῆς|Θαλῆς]] ὁ Μιλήσιος}}; {{circa|624/623&nbsp;|548/545&nbsp;до н. е.|lk=on}})&nbsp;— [[греки|грецький]] [[давньогрецька математика|математик]], [[астроном]] і [[досократики|філософ досократик]] із [[Мілет]]а в [[Іонія|Іонії]], [[Анатолія]]. Він був одним із [[сім мудреців Греції|семи мудреців Греції]]. Багато мислителів, зокрема [[Арістотель]], вважали його першим філософом у [[давньогрецька філософія|грецькій традиції]],<ref>[[Арістотель]], "''Metaphysics Alpha''", 983b18.</ref><ref name="CPM">{{cite DGRBM |title=Thales |year=1870 |url=https://archive.org/stream/dictionaryofgree03smituoft#page/1016  |page=1016}}</ref> а в інших історичних джерелах його визнано першою людиною, яка займалася [[Історія науки#Досократики|науковою філософією]].<ref>Michael Fowler, [http://galileoandeinstein.physics.virginia.edu/lectures/thales.html Early Greek Science: Thales to Plato], University of Virginia [Retrieved 16 June 2016]</ref><ref name="books.google.com">Frank N. Magill, [https://books.google.com/books?id=_CMl8ziTbKYC&pg=PA1121 ''The Ancient World: Dictionary of World Biography'', Volume 1], Routledge, 2003 {{isbn|1135457395}}</ref> Його часто називають батьком науки.<ref>{{cite book |last=Singer |first=C. |title=A Short History of Science to the 19th century |publisher=Streeter Press |year=2008 |page=35 }}<!--(copied from [[Thales]]--></ref><ref>{{cite book |last=Needham |first=C. W. |title=Cerebral Logic: Solving the Problem of Mind and Brain |url=https://archive.org/details/cerebrallogicsol0000need |publisher=Loose Leaf |year=1978 |page=[https://archive.org/details/cerebrallogicsol0000need/page/75 75] |isbn=978-0-398-03754-3}}<!--(copied from [[Thales]]--></ref>  

Фалес відомий тим, що відмовився від використання [[міф]]ології для пояснення світу та Всесвіту натомість він пояснював природні об'єкти та явища, пропонуючи [[натуралізм (філософія)|натуралістичні]] [[теорія|теорії]] та [[гіпотеза|гіпотези]]. Майже всі інші [[досократики]] пішли за ним у поясненні природи, що походить із єдності всього, заснованого на існуванні єдиної кінцевої субстанції замість використання міфологічних пояснень. [[Арістотель]] вважав його засновником [[Мілетська школа|іонійської філософської школи]] та повідомив про гіпотезу Фалеса, згідно з якою [[архе|першопричиною природи]] та [[матерія (фізика)|матерії]] є єдина матеріальна [[субстанція]]: [[вода (стихія)|вода]].<ref name=AristotleMeta>{{cite book|chapter-url=https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.01.0052%3Abook%3D1%3Asection%3D983b|title=Aristotle, Metaphysics|chapter=Book I 983b|author=Aristotle|publisher=[[Perseus Project]]}}</ref>

У [[математика|математиці]] Фалес використовував [[геометрія|геометрію]] для розрахунку висоти пірамід та відстані кораблів від берега. Він є першою відомою людиною, яка використала [[дедукція|дедуктивні міркування]] в геометрії, вивівши чотири слідства з [[Теорема Фалеса про три точки на колі|теореми Фалеса]]. Він також є першою відомою людиною, якій було приписано [[Давньогрецька математика#Архаїчний і класичний періоди|математичне відкриття]].{{sfn|Boyer|1989|p="Ionia and the Pythagoreans" p. 43}}

== Біографія ==
Точні роки життя Фалеса невідомі, але збереглося кілька свідчень, на які ми можемо спиратися в цьому питанні. Згідно з Геродотом, Фалес передбачив [[сонячне затемнення]] [[Фалесове затемнення|25 травня, 585&nbsp;р. до н.&nbsp;е.]]. Діоген Лаертський цитує хроніки Аполлодора Афінського, у яких сказано, що Фалес помер у віці 78 років під час 58-ї [[Олімпіада (хронологія)|Олімпіади]]([[548 до н. е.|548]]–[[545 до н. е.|545]] до н.&nbsp;е.).

Відомо небагато свідчень щодо життя Фалеса, переважно вони мають характер [[афоризм]]ів. Згідно зі свідченнями [[Геродот]]а, [[Дуріс Самоський|Дуріса]] й [[Демокріт]]а, він походив зі знатного [[Фінікія|фінікійського]] роду Фелідів, нащадків легендарних [[Агенор Фінікійський|Агенора]] й [[Кадм]]а. Батьками Фалеса були Ексамій і Клеобуліна<ref>Геродот. Історії в дев'яти книгах, Книга І. 170</ref><ref>Fragmenta historicorum Graecorum, Дуріс, 76&nbsp;°F 74</ref><ref>Демокріт, 68 В 115 а = 156Л.</ref>.

Він багато подорожував, зокрема, у молодості відвідав [[Єгипет]], де в школах [[Мемфіс (Єгипет)|Мемфіса]] і [[Фіви|Фів]] вивчав різні науки. Повернувшись на батьківщину, заснував у [[Мілет]]і філософську школу. Вважався одним із [[Сім мудреців (Давня Греція)|Семи мудреців]]. Здобуття слави мудреця пов'язується зі знахідкою в морі золотого триніжника, який за волею [[оракул]]а (або домовленістю претендентів на нього) мусив бути відданий наймудрішому і таким жителі Мілета визнали Фалеса. За іншою версією, Фалес отримав золотий кубок чи піалу з присвятою наймудрішому та передав її іншим мислителям, які повернули коштовність назад Фалесу<ref>Плутарх. Порівняльні життєписи. Солон, 4</ref>.

Фалес жив сам і тримався осторонь державних справ. Проте, згідно переказів, він всиновив сина своєї сестри Кібіста<ref>Плутарх. Порівняльні життєписи. Солон, 7</ref>. Він не прагнув багатства, проте з метою продемонструвати, що філософ може бути успішним у буденних справах, передбачив урожай маслин та заздалегідь викупив чавильні олії поблизу, отримавши таким чином велику вигоду від здачі їх в оренду<ref>Ієронім Родоський, фрагмент 39 W.</ref>.

== Наукова спадщина ==
[[Файл:Thales theorem.svg|thumb|[[Теорема Фалеса (пропорційні відрізки)]] : <math>\textstyle \frac{DE}{BC} = \frac{AE}{AC } = \frac{AD}{AB}</math>|альт=|ліворуч]]Фалесу приписується два твори, «Про рівнодію» і «Про сонцеворот», обидва до нашого часу втрачені. Невідомо також чи виконав їх Фалес особисто, або ж вони були записані його учнями. У своїй творчості він поєднував питання практики з теоретичними проблемами, що стосувались проблем Всесвіту. Усі натурфілософські пізнання Фалес використовував для створення завершеного філософського вчення.

Шукаючи першооснову всіх речей, Фалес прийшов до висновку, що вона найбільше схожа на воду (але не є буквальна вода)&nbsp;— лишаючись тією самою, присутня в речах різної форми, подібно до води є основою будь-якого життя. Він пояснював перетворення речей зміною проявів першооснови: гуснучи, стихія Вода перетворюється на Землю, розріджуючись, стає Повітрям. Фалес уявляв увесь світ пронизаним життям, оскільки вода є причиною руху. Як приклад, він вказував [[магніт]] і [[бурштин]]: вони породжують рух, отже, мають душу. Він заклав теоретичні основи вчення, що отримало назву [[гілозоїзм]]. Хоча гілозоїзм має свої корені в міфології, у Фалеса він одержує філософське обґрунтування. Вихідним пунктом опису формації смислу [[природа]] є філософія Фалеса Мілетського. Твердженням про те, що вода є початком існування світу, цей першопочатківець філософського дискурсу заклав нову традицію&nbsp;— пошук початку як дискусійної проблеми. Існують багато концептуальних інтерпретацій, які відповідають на питання: чому саме Фалес зацікавився і взагалі спромігся сформулювати таке питання. Мілет був поселенням в [[Колонія|Йонійській колонії]], в [[Мала Азія|Малій Азії]], де народився і започаткував, сформулювавши питання або проблему Фалес. Географічні особливості Мілету виражаються простим скромним степовим ландшафтом, виходом до моря, спекотним кліматом, по суті, це контекстуальні умови, які могли вплинути на постановку проблеми та її вирішення. Більш точно, географічні фактори вплинули певною мірою на вирішення проблеми. Така інтерпретація, в основі&nbsp; якої є лише один спільний родовий фактор&nbsp;— є географічною. Антична культура в період життя Фалеса характеризувалася традицією родоводу, і яка була невіддільним елементом [[Існування|екзистенційного]] визначення кожного грека. Знаючи, хто твій батько, а хто його батько, і так в регресі доходили до певного [[ліміт]]у, який інтерпретувався як засновник роду. Фалес розумів традицію як і кожен громадянин&nbsp;— вона визначала, хто ти і певною мірою&nbsp;— яке твоє місце в соціальному просторі Мілета. Обмірковуючи про початок світу, необхідно було вирішити питання безкінечності [[регрес]]у, тому виникла ідея [[метаморфоз]]у. Часте і відтворюване [[Метод|спостереження]] за станом води, і як вода впливала на інші предмети, могла зародитися ідея&nbsp;— вода є початком і продовжує існувати, змінюючи свою форму. Родовід є [[Пряма|прямою лінією]], це одна з найпростіших одновимірних геометричних форм, хоча смисл геометрії прямої і знаходить своє місце в [[Теорія суперструн|теорії суперструн]], але в соціальному світі може бути невдалим підходом до його осягнення. Власне, для Фалеса була цілком зрозумілою лінійність родоводу, і в певний момент відбувається диспозиція  в [[Логічна імплікація|імплікативній формі]]. Якщо родовід уможливлює регрес, а значить і визначення, хто започаткував життя або від кого воно походить, то диспозиція від антропос торкається речей, контекстуальної конфігурації як такої. Суть філософського та логічного дискурсу Фалеса в тому, що він застосував соціологічний підхід (родовід, який дає розуміння, хто був раніше мене) до речей у формі запитання: а що передувало існуванню цієї речі? І якщо людина походить від іншої, то чому речі не можуть походити від інших. Така [[Диспозиція (значення)|диспозиція]] була можливою завдяки розумінню Фалесом поняття природа. Еквівалентизація людини та предмета, коли людина розуміється як природна, а речі ж  також є природними. Речі як і людини через те, що вони одна спільна суть&nbsp;— природа, є тим вихідним базисом для підходу до питання про початок існування речей. Відповідно, смисл поняття природа як перше розуміння цього поняття базувався на позиціонуванні людини в контексті речей, тобто у невід'ємності антропос від того, що є навколо нього. Така інтерпретація є соціологічною, тобто в її основі є підхід більш від розуміння елементів суспільного життя до побудови моделі світу загалом. Для Фалеса постало питання щодо залежності його життя від когось або чогось. Це логічний висновок із соціологічного підходу до розуміння поставання речей та їх існування.

Фалес також має великі заслуги у створенні наукової [[Математика|математики]]. Якщо єгипетських землемірів задовольняло встановлення математичних правил, то Фалес прагнув обґрунтовувати їх шляхом доведення [[Теорема|теорем]]. Нині відомо, що багато математичних правил були відкриті набагато раніше, ніж у Стародавній Греції, проте строго логічне доведення правильності тверджень на підставі загальних положень, прийнятих за достовірні істини, було винайдено греками. Характерна і зовсім нова риса грецької математики полягає в поступовому переході за допомогою доведення від одного твердження до іншого. Саме такий характер математиці був наданий Фалесом.

Вважається, що Фалес першим познайомив греків з [[геометрія|геометрією]]. Йому приписують відкриття і доведення ряду теорем: про поділ кола діаметром навпіл; про те, що кут, вписаний у півколо, є прямим ([[Теорема Фалеса про три точки на колі]]); про рівність кутів при основі рівнобедреного трикутника; про рівність вертикальних кутів; про пропорційність відрізків, утворених на прямих, що перетинаються декількома паралельними прямими ([[Теорема Фалеса про пропорційні відрізки]]). Фалес установив, що трикутник повністю визначається стороною і прилеглими до неї кутами.

Фалес відкрив спосіб визначення відстані від берега до видимого корабля шляхом побудови трикутника, в одній вершині якого знаходиться корабель, а в двох інших точки на суші. Цьому мислителю приписується також спосіб визначення висоти різних предметів, зокрема єгипетських пірамід, за довжиною їх тіні, коли сонце піднімається над горизонтом на 45 градусів. За переказом, Фалес допоміг цареві [[Крез (цар Лідії)|Крезу]] виграти війну, розділивши річку на два менших [[потоки]] і таким чином перевести через неї військо.

У «Політиці» [[Арістотель|Арістотеля]] знаходиться фрагментарний уривок про те, як Фалес за допомогою астрономічних знань зміг передбачити врожай олив та використати цей факт у цілях власного збагачення, показавши, що філософи здатні стати багатими, хоча цього й першочергово не прагнуть. За те, що він зрозумів вплив [[Дефіцит товарів та послуг|дефіциту]] товарів на процес [[ціноутворення]], його можна вважати також раннім [[економіст]]ом<ref>{{Cite web|url=https://www.iep.utm.edu/thales/|title=Thales of Miletus|last=|first=|date=|website=The Internet Encyclopedia of Philosophy|publisher=|language=|accessdate=29 листопада 2018|archive-date=18 грудня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181218034527/https://www.iep.utm.edu/thales/}}</ref>.

=== Астрономія ===
Фалес вважається першим грецьким [[астроном]]ом. Йому приписується заслуга у визначенні часу [[сонцестояння]] і [[рівнодення]], відкриття факту руху Сонця відносно зірок упродовж пір року, та способу навігації за сузір'ям [[Мала Ведмедиця|Малої Ведмедиці]]. Фалес ввів календар за єгипетським зразком (у якому рік складався з 365 днів, ділився на 12 місяців по 30 днів, і п'ять додаткових днів залишалися випадаючими). 

Мислитель стверджував, що небесні тіла складаються з тих же речовин, що й Земля, лише розжарених. Він вважав Землю сферичною на підставі того, що ті самі сузір'я можуть бути видимі й невидимі в той же час у різних місцях, і поступового зникнення предметів за горизонтом. Вважав, що Земля плаває на поверхні води і її коливання є причиною землетрусів.

Він передбачив сонячне затемнення ([[28 травня]] [[585 до н. е.]]), знаючи дату попереднього, і пояснив його проходженням Місяця між Сонцем і Землею. Як пише радянський дослідник та філософ Дмитрій Панченко, саме після реальних подій із затемненням, спільнота [[Мілет]]у визнала Фалеса як [[Мудрець|мудреця]]. Після цих подій Фалес увійшов у [[Сім мудреців (Давня Греція)|список семи мудреців]]. У науковій спільноті поставало питання про технічний аспект такого передбачення. Певна частина науковців визнали передбачення як історичний факт, але інша група науковців критично поставилися до історичності та істинності такого передбачення.

Спостерігаючи за астрономічними об'єктами, Фалес зумів практично використати знання про [[Мала Ведмедиця|Малу Ведмедицю]] для навігації під час плавання на морі.

== Див. також ==
* [[6001 Фалес]]&nbsp;— астероїд, названий на честь мислителя.
* [[Фалес (місячний кратер)|Фалес]]&nbsp;— кратер на Місяці.

== Примітки ==
{{reflist|30em}}

== Подальше читання ==
* Фалес // {{ФЕС|сторінки=661}}
* {{книга|автор= Шмигевський М. В. |частина= |заголовок= Видатні математики|оригінал= |посилання= |видання= Бібліотека журналу «Математика в школах України»; випуск 6 (18)|місце= Харків|видавництво = «Основа»|рік= 2004|том= |сторінки= |сторінок= 176|isbn= 966-333-050-3}}
* {{cite book |last=Couprie |first=Dirk L. |title=Heaven and Earth in Ancient Greek Cosmology: from Thales to Heraclides Ponticus |url=https://archive.org/details/heavenearthinanc0000coup |year=2011 |publisher=Springer |isbn=9781441981158}}
* {{cite book |last=Luchte |first=James |title=Early Greek Thought: Before the Dawn |year=2011 |publisher=Bloomsbury Publishing |location=London |isbn=978-0567353313}} 
* {{cite book |last=O'Grady |first=Patricia F. |title=Thales of Miletus: The Beginnings of Western Science and Philosophy |year=2002 |publisher=Ashgate |isbn=9780754605331 |series=Western Philosophy Series |volume=58}}
* {{cite book |last=Mazzeo |first=Pietro |title=Talete, il primo filosofo |publisher=Editrice Tipografica |location=Bari |year=2010}}
* Priou, Alex (2016). "[https://www.academia.edu/13053487/_...Going_Further_On_Down_the_Road..._The_Origin_and_Foundations_of_Milesian_Thought The Origin and Foundations of Milesian Thought]." ''The Review of Metaphysics'' 70, 3–31.
*{{cite book |editor-last=Wöhrle |editor-first=Georg. |title=The Milesians: Thales. Translation and additional material by Richard McKirahan |year=2014 |publisher=Walter de Gruyter |isbn=978-3-11-031525-7 |series=Traditio Praesocratica |volume=1}}

== Посилання ==
{{Commonscat}}
{{Вікіцитати|Фалес}}
{{wikisource author}}
* [http://www.iep.utm.edu/t/thales.htm Thales of Miletus from The Internet Encyclopedia of Philosophy]
* [https://mathshistory.st-andrews.ac.uk/Biographies/Thales/ Thales of Miletus] MacTutor History of Mathematics
* [http://www.mathopenref.com/thalestheorem.html Thales' Theorem – Math Open Reference] (з інтерактивною анімацією)
* [http://www.mathopenref.com/thales.html Thales biography by Charlene Douglass] (з великою бібліографією)
* [https://philosophy.gr/presocratics/thales.htm Thales of Miletus] Life, Work and Testimonies by Giannis Stamatellos
* [http://demonax.info/doku.php?id=text:thales_fragments Thales Fragments]

{{Досократики}}
{{Давньогрецька астрономія}}
{{Стародавня Греція в темах|state=expanded}}

{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Давньогрецькі астрономи]]
[[Категорія:Давньогрецькі математики]]
[[Категорія:Давньогрецькі філософи]]
[[Категорія:Давні мілетці]]
[[Категорія:Епістемологи]]
[[Категорія:Математики VI століття до н. е.]]
[[Категорія:Математики за алфавітом]]
[[Категорія:Метафізики]]
[[Категорія:Натурфілософи]]
[[Категорія:Онтологи]]
[[Категорія:Філософи науки]]
[[Категорія:Філософи освіти]]