Перегляд вихідного коду сторінки Узбецька абетка

Для [[Узбецька мова|узбецької мови]] використовують [[3 (число)|три]] [[Абетка|абетки]]: [[Кирилиця|кириличну]], [[Латинська абетка|латинську]] та [[Арабське письмо|арабську]]. За час свого існування кілька разів змінювала свою графічну основу та неодноразово реформувалася. Зараз для неї використовують [[Латинська абетка|латинку]] (офіційна абетка в [[Узбекистан|Узбекистані]]), кирилицю (в [[Киргизстан|Киргизстані]], [[Таджикистан|Таджикистані]] та [[Казахстан|Казахстані]], також широке поширення в Узбекистані), та [[Арабське письмо|арабицю]] (в [[Афганістан|Афганістані]]).

== Арабиця ==
[[Файл:Хорезмская_ассигнация.jpg|посилання=https://ru.wikipedia.org/wiki/Файл:Хорезмская_ассигнация.jpg|праворуч|міні|175x175пкс|<center><small>Хорезмська шовкова асигнація 1920 року з написами узбецькою мовою</small></center>]]
До VIII—IX століть предки узбеків користувалися різними писемностями — староуйгурським листом, давньохорезмійським листом та тюркськими рунами. Після арабського завоювання Середньої Азії там було прийнято арабський алфавіт<ref name="всатя">{{статья|автор=С. И. Ибрагимов|заглавие=Узбекский алфавит и вопросы его совершенствования|издание=Вопросы совершенствования алфавитов тюркских языков СССР|место=М.|издательство=Наука|год=1972|страницы=157—173}}</ref>. Найдавніші писемні пам'ятки староузбецької мови відносяться до XI століття. Вони використовувалися такі літери: <font size="+2">{{s|ى ۋ و ن م ل ک ق ف غ ﻉ ﻅ ﻁ ﺽ ﺹ ش س ژ ز ر ﺫ د خ ﺡ ﺝ ث ﺕ ب ا}}</font> У цьому букви <big>ﺡ ,ت ,ﻉ ,ﻅ ,ﻁ ,ﺽ ,ﺹ ,ﺫ</big> вживалися лише у арабських запозиченнях<ref name="отля">{{статья|автор=С. Ибрагимов|заглавие=Орфография узбекского языка|издание=Орфографии тюркских литературных языков СССР|место=М.|издательство=«Наука»|год=1973|страницы=218—227}}</ref>. У міру проникнення в староузбецьку мову запозичень із фарсі до складу алфавіту входять літери چ і پ (для звуків [ч] і [п]), відбуваються також інші зміни, що наближають арабський алфавіт до потреб тюркської фонетики. В результаті в XV столітті алфавіт староузбецької літературної мови став виглядати так: <font size="+2">{{s|ى ﻩ و ن م ل ک ق ف غ ﻉ ﻅ ﻁ ﺽ ﺹ ش س ژ ز ر ﺫ د خ ﺡ چ ﺝ ت ﺕ پ ب آ ا}}</font><ref name="всатя" />.

Після приєднання Середньої Азії до Російської імперії починаючи з 1860-х років функції узбецької писемності помітно розширилися. Зокрема, розпочалося масове друкарство, з'явилися газети та журнали, розширилося застосування писемності у сфері освіти. У зв'язку з цим відбулися деякі удосконалення у складі узбецької абетки<ref name="isaev">{{книга
|автор = М. И. Исаев
|заглавие = Языковое строительство в СССР
|место = М.
|издательство = «Наука»
|год = 1979
|страницы = 71—79
|страниц = 352
|тираж = 2650
}}</ref>. Так, в алфавіт були введені літери گ і ڭ для позначення звуків [ґ] і [ң]. Однак у той час узбецька писемність не мала будь-якої норми і в різних виданнях використовувалися різні варіанти алфавіту та ортографії<ref name="всатя" />.

Після [[Російська революція (1917)|революції 1917 року]] розгорнулася широка дискусія щодо реформування узбецької писемності. У 1918—1922 роках активну участь у ній брали члени філологічного товариства «Чиғатай гурунги». На той час виявилися три основні точки зору на майбутнє алфавіту. Так звані «староортографісти» пропонували користуватися арабським листом без будь-яких змін, «середньоортографісти» пропонували ввести в алфавіт 6 додаткових знаків для позначення голосних звуків, «новоортографісти» крім введення знаків для голосних пропонували вилучити з алфавіту букви. У січні 1921 року I крайовий з'їзд з питань узбецького алфавіту та ортографії, що проходив у [[Ташкент|Ташкенті]], схвалив проєкт реформи А. Фітрата. Згідно з проєктом передбачалося замість 4 накреслень арабських літер залишити лише одне, початкове, виключити літери, які використовуються лише в арабських словах та ввести окремі літери для голосних. Цей проєкт не було реалізовано<ref name="отля" />.

Крапка у суперечках з приводу реформи узбецького листа на арабській графічній основі була поставлена в жовтні 1923 року на Першій ортографічній конференції середньоазіатських узбеків, що проходила в [[Бухара|Бухарі]]. В цілому були прийняті пропозиції «новоортографістів» і алфавіт прийняв такий вигляд: <font size="+2">{{s|ى ئي ئا ئۇ ئو ئى ئه ﻫ ﻩ ۉ و ن م ل ڭ گ ک ق ف غ ش س ژ ز ر د خ چ ﺝ ﺕ پ ب ﺋ}}</font>. Цей алфавіт був офіційно затверджений 18 жовтня 1923 Народним комісаром освіти [[Туркестанська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|Туркестанської АРСР]]. У такому вигляді алфавіт діяв у [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] до 1930 року<ref name="всатя" />.

В Афганістані для узбецької мови досі використовується дещо відмінний варіант алфавіту на основі арабо-перської графіки<ref>{{Cite web|url=https://www.yumpu.com/en/document/view/19604126/computer-locale-requirements-for-afghanistan-evertype/17|title=Computer Locale Requirements for Afghanistan|access-date=2015-04-01|archive-date=2015-04-02|archive-url=https://web.archive.org/web/20150402130511/https://www.yumpu.com/en/document/view/19604126/computer-locale-requirements-for-afghanistan-evertype/17|url-status=live}}</ref>: <font size="+2">{{s|ٸ ى ې ي ة ﻩ ۉ ۇ ٶ و ن م ل گ ک ق ف غ ع ظ ط ض ص ش س ژ ز ر ذ د خ ح چ ﺝ ث ﺕ پ ب ء أ ا آ}}</font>.

== Яналіф ==
Питання [[Латинізація в СРСР|переході узбецької мови на латиницю]] було порушено ще 1920 року. У січні 1921 він обговорювався на крайовому з'їзді в Ташкенті, але тоді прихильники латинізації не отримали схвалення з боку численних прихильників реформування арабського листа. Вдруге це питання було порушено у 1926 році на I тюркологічному з'їзді в [[Баку]]. На цьому з'їзді схвалено перехід усіх тюркських мов народів СРСР на новий латинський алфавіт — [[яналіф]]. Для реалізації переходу на латиницю було створено Комітет нового алфавіту при Президії ЦВК Рад [[Узбецька Радянська Соціалістична Республіка|Узбецької РСР.]] Різні проєкти нового алфавіту обговорювалися на сторінках друку, різних засіданнях, зборах, конференціях. Значна дискусія розгорілася щодо відображення на листі [[Сингармонізм|сингармонізму]]; в результаті було вирішено відображати сингармонізм на листі, для чого в алфавіт було введено 9 букв для відображення голосних<ref name="всатя" />.

На Республіканській ортографічній конференції в [[Самарканд|Самарканді]], що проходила у травні 1929 року, було затверджено новий узбецький алфавіт із 34 знаків<ref name="всатя" />:
{| class=standard cellpadding=5 style="font-size: 1.3em; line-height: 2.5em; text-align: center;"
| style=«width:3em;» |A a
| style=«width:3em;» |B ʙ
| style=«width:3em;» |C c
| style=«width:3em;» |Ç ç
| style=«width:3em;» |D d
| style=«width:3em;» |E e
| style=«width:3em;» |Ə ə
| style=«width:3em;» |F f
| style=«width:3em;» |G g
| style=«width:3em;» |Ƣ ƣ
| style=«width:3em;» |H h
| style=«width:3em;» |I i
|-
| style=«width:3em;» |J j
| style=«width:3em;» |K k
| style=«width:3em;» |L l
| style=«width:3em;» |M m
| style=«width:3em;» |N n
| style=«width:3em;» |Ꞑ ꞑ
| style=«width:3em;» |O o
| style=«width:3em;» |Ө ө
| style=«width:3em;» |P p
| style=«width:3em;» |Q q
| style=«width:3em;» |R r
| style=«width:3em;» |S s
|-
| style=«width:3em;» |Ş ş
| style=«width:3em;» |T t
| style=«width:3em;» |U u
| style=«width:3em;» |V v
| style=«width:3em;» |X x
| style=«width:3em;» |Y y
| style=«width:3em;» |Z z
| style=«width:3em;» |Ƶ ƶ
| style=«width:3em;» |Ь ь
| style=«width:3em;» |'
|}

У січні 1934 року на Республіканському з'їзді з питань мови та ортографії було вирішено виключити з узбецького алфавіту літери Ө ө, Y y, Ь, а також обмежити вживання літери Ə ə, замінивши її у багатьох випадках на A a. Рішення було затверджено Президією ЦВК Рад Узбецької РСР 13 березня 1934 року. Ця реформа спростила узбецьку ортографію, але не вирішила її проблеми<ref name="отля" />. У зв'язку з цим у 1937 році колектив вчених під керівництвом А. К. Боровкова приступив до розробки нового варіанту узбецького алфавіту та ортографії. Складений цим колективом алфавіт мав такий вигляд: '''A a, B b, V v, G g, D d, E e, Ƶ ƶ, Z z, I i, J j, K k, L l, M m, N n, Å å, O o, P p, R r, S s, T t, U u, F f, X x, C c, Ş ş, Ç ç, Q q, Ƣ ƣ, H h, Ꞑ ꞑ''' Однак у цей час у СРСР вже набирав сили процес кирилізації, що зробило реформу латинізованого алфавіту неактуальною<ref name="всатя" />.

== Кирилиця ==
У 1939 році при Колегії Наркомосу Узбецької РСР було створено комісію з розробки узбецького алфавіту на основі кирилиці. Ця комісія розробила алфавіт, який включав усі 33 літери російського алфавіту, а також додаткові знаки Ң ң, Ҷ ҷ, Ө ө, Қ қ, Ƶ ƶ, Ҳ ҳ та апостроф. Однак цей проєкт зазнав потужної критики мовознавців та педагогів за свою громіздкість та наявність зайвих букв. Більшість критиків пропонувало виключити з алфавіту літери Щ щ і Ы. Деякі вважали за необхідне також виключити літери Е, Е, Ц, Ю, Я. Літера А пропонували прийняти для звуку [ɔ], а для [ä] використовувати Ə ə. Крім основного проєкту узбецького кириличного алфавіту було запропоновано й низку інших<ref name="всатя" />:
{| class="standard"
!Яналіф
!Основний
проєкт
!проєкт I
!проєкт II
!проєкт III
!проєкт IV
!проєкт V
|-
|ç
|ҷ
|җ
|чʼ
|дж
|ç
|дж
|-
|q
|қ
|ʀ
|кʼ
|къ
|q
|к
|-
|ƣ
|ғ
|v
|гʼ
|гъ
|ƣ
|г
|-
|h
|һ
|ҳ
|хʼ
|хъ
|h
|х
|-
|ꞑ
|ң
|ң
|нг
|нг
|ꞑ
|нг
|-
|ө
|ө
|ө
|уʼ
|ў
|ө
|ү
|-
|o
|о
|о
|
|ў
|о
|у
|-
|a
|о
|ā
|о
|о
|а
|о
|-
|ə
|а
|а
|а
|а
|ə
|а
|-
|ts
|ц
|ц
|ц
|ц
|тс
|ц
|-
|ş, şc, c
|щ
|шч/щ
|щ
|щ
|шч/ш
|щ
|-
|je
|е
|йе/е
|е
|е
|йе/е
|е
|-
|ja
|ё
|йо/о
|ё
|ё
|йо/о
|ё
|-
|i
|ы
|и
|ы
|ы
|и
|ы
|-
|ju, jy, u, y
|ю
|ю
|ю
|ю
|йу/у
|ю
|-
|jə
|я
|я
|я
|я
|йа/а
|я
|-
|е
|э
|е
|э
|э
|е
|э
|-
|ʼ
|ъ
|ʼ
|ъ
|ъ
|ʼ
|ъ
|-
|ʼ
|ь
|ʼ
|ь
|ь
|
|ь
|}
Нарешті, склад абетки остаточно визначено, і 8 травня 1940 року III сесія Верховної Ради Узбецької РСР ухвалила закон про перехід на алфавіт з урахуванням російської графіки. Алфавіт набув такого вигляду<ref name="всатя2">{{статья|автор=С. И. Ибрагимов|заглавие=Узбекский алфавит и вопросы его совершенствования|издание=Вопросы совершенствования алфавитов тюркских языков СССР|место=М.|издательство=Наука|год=1972|страницы=157—173}}</ref>:
{| class=standard cellpadding=5 style="font-size: 1.3em; line-height: 2.5em; text-align: center;"
| style=«width:3em;» |А а
| style=«width:3em;» |Б б
| style=«width:3em;» |В в
| style=«width:3em;» |Г г
| style=«width:3em;» |Д д
| style=«width:3em;» |Е е
| style=«width:3em;» |Ё ё
| style=«width:3em;» |Ж ж
| style=«width:3em;» |З з
| style=«width:3em;» |И и
|-
| style=«width:3em;» |Й й
| style=«width:3em;» |К к
| style=«width:3em;» |Л л
| style=«width:3em;» |М м
| style=«width:3em;» |Н н
| style=«width:3em;» |О о
| style=«width:3em;» |П п
| style=«width:3em;» |Р р
| style=«width:3em;» |С с
| style=«width:3em;» |Т т
|-
| style=«width:3em;» |У у
| style=«width:3em;» |Ф ф
| style=«width:3em;» |Х х
| style=«width:3em;» |Ц ц
| style=«width:3em;» |Ч ч
| style=«width:3em;» |Ш ш
| style=«width:3em;» |Ъ ъ
| style=«width:3em;» |Ь ь
| style=«width:3em;» |Э э
| style=«width:3em;» |Ю ю
|-
| style=«width:3em;» |Я я
| style=«width:3em;» |Ў ў
| style=«width:3em;» |Қ қ
| style=«width:3em;» |Ғ ғ
| style=«width:3em;» |Ҳ ҳ
| style=«width:3em;» |ʼ
|}
Термін переходу нова абетка було встановлено до 1 січня 1942 року. Окремі недоліки абетки неодноразово обговорювалися, пропонувалися варіанти їх усунення: наприклад, ввести в абетку літери Щ щ і Ы ы, виключити Ҳ ҳ, змінити порядок літер в абетці, замінити відображення нелабіалізованого звуку [a] буквою О на щось інше. Однак єдиною зміною стала заміна апострофа на літеру Ъ в 1956<ref name="отля" />.

Незважаючи на подальші реформи, ця абетка, як і раніше, вживається як в Узбекистані, так і в сусідніх країнах ([[Таджикистан]], [[Киргизстан]] і [[Казахстан]]).

== Сучасна латинка ==
У листопаді 1991 року, під час [[Розпад СРСР|розпаду СРСР]], у [[Стамбул|Стамбулі]] пройшла конференція, на якій представники тюркських республік СРСР та Росії підтримали проєкт переходу тюркських писемностей на латинку, максимально наближену до [[Турецька абетка|турецької абетки.]] Надалі учасники конференції мали намір вимагати від влади республік перейти на цей алфавіт<ref name="всатя2" />.

2 вересня 1993 року президент Узбекистану [[Карімов Іслам Абдуганійович|І. Карімов]] підписав закон «Про введення узбецького алфавіту заснованого на латинській графіці». Новий алфавіт загалом збігався з проєктом, запропонованим у Стамбулі<ref name="всатя2" />. До складу алфавіту увійшли такі знаки<ref>{{cite web|url=http://www.evertype.com/standards/uz/uzlat.html|title=Özbekiston Respublikasiniñ Qonuni. Lotin yozuviga asoslañan özbek alifbosini joriy etiş töğrisida|date=02.09.1993|lang=uz|access-date=2015-04-01|archive-date=2014-10-16|archive-url=https://web.archive.org/web/20141016192914/http://www.evertype.com/standards/uz/uzlat.html|url-status=live}}</ref>: '''A a, B b, C c, D d, E e, F f, G g, H h, I i, J j, K k, L l, M m, N n, O o, Pp, Qq, Rr, Ss, Tt, Uu, Vv, Xx, Yy, Zz, Çç, Ğğ, Ɉɉ, Ññ, Öö, Şş, ʼ.'''

Проте вже у травні 1995 року цей алфавіт був переглянутий і замість нього введено інший варіант. Його основною відмінністю стала відсутність букв із діакритичними знаками. Букви '''Ç ç, Ş ş, Ğ ğ, Ö ö, Ñ ñ, Ɉ ɉ''' були замінені на '''Ch ch, Sh sh, Gʻgʻ, Oʻoʻ, Ng ng, J j''' відповідно<ref>{{cite web|url=http://www.lex.uz/pages/getpage.aspx?lact_id=116158|title=Ўзбекистон республикасининг «Лотин ёзувига асосланган ўзбек алифбосини жорий этиш тўғрисида»ги қонунига ўзгартишлар киритиш ҳақида|date=06.05.1995|access-date=2015-04-01|archive-date=2014-10-20|archive-url=https://web.archive.org/web/20141020153534/http://www.lex.uz/pages/getpage.aspx?lact_id=116158|url-status=live}}</ref>. Алфавіт набув такого вигляду:
{| class="standard" cellpadding="5" style="font-size: 1.3em; line-height: 2.5em; text-align: center;"
| style="«width:3em;»" |А а
| style="«width:3em;»" |B b
| style="«width:3em;»" |D d
| style="«width:3em;»" |Е е
| style="«width:3em;»" |F f
| style="«width:3em;»" |G g
| style="«width:3em;»" |H h
| style="«width:3em;»" |I i
| style="«width:3em;»" |J j
| style="«width:3em;»" |K k
|-
| style="«width:3em;»" |L l
| style="«width:3em;»" |М m
| style="«width:3em;»" |N n
| style="«width:3em;»" |О о
| style="«width:3em;»" |P p
| style="«width:3em;»" |Q q
| style="«width:3em;»" |R r
| style="«width:3em;»" |S s
| style="«width:3em;»" |Т t
| style="«width:3em;»" |U u
|-
| style="«width:3em;»" |V v
| style="«width:3em;»" |X x
| style="«width:3em;»" |Y y
| style="«width:3em;»" |Z z
| style="«width:3em;»" |Oʻ oʻ
| style="«width:3em;»" |Gʻ gʻ
| style="«width:3em;»" |Sh sh
| style="«width:3em;»" |Ch ch
| style="«width:3em;»" |Ng ng
| style="«width:3em;»" |ʼ
|}
Новий алфавіт по суті став простою транслітерацією кириличного алфавіту і не вирішив проблем ортографії, які неодноразово обговорювалися з середини XX століття. Єдиною зміною стало вилучення з алфавіту букв «е», «ё», «ю», «я» та заміна їх на буквосполучення ye, yo, yu, ya. Спочатку перехід на новий алфавіт планувалося завершити до 2000 року, потім термін було пересунуто на 2005 рік<ref name="Космарский">{{статья|автор=А. А. Космарский|заглавие=Смыслы латинизации в Узбекистане (конец XX - начало XXI века)|ссылка=http://cyberleninka.ru/article/n/smysly-latinizatsii-v-uzbekistane-konets-xxnachalo-xxi-veka|издание=Вестник Евразии|год=2003|выпуск=3|страницы=62—85|issn=1727-1770|archivedate=2015-04-02|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150402145813/http://cyberleninka.ru/article/n/smysly-latinizatsii-v-uzbekistane-konets-xxnachalo-xxi-veka}}</ref>, а потім на 2010 рік<ref name="Дятленко">{{статья|автор=П. И. Дятленко|заглавие=Языковые реформы в Центральной Азии: тренды, цели, итоги|ссылка=http://cyberleninka.ru/article/n/yazykovye-reformy-v-tsentralnoy-azii-trendy-tseli-itogi|издание=Вестник Евразии|год=2008|выпуск=4|страницы=80—109|issn=1727-1770|archivedate=2015-04-02|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150402094430/http://cyberleninka.ru/article/n/yazykovye-reformy-v-tsentralnoy-azii-trendy-tseli-itogi}}</ref>. Після цього термін було пересунуто на 2015 рік, але і на той час перехід на латинський алфавіт в Узбекистані був далеким від завершення: латиницею перекладено сферу освіти та частково діловодство, але газети та журнали продовжують виходити кирилицею, нею друкується близько 70% літератури. У рекламі, на телебаченні та в інтернеті використовуються як кирилиця, так і латиниця<ref>{{cite web|url=http://sarty.kz/index.php?option=com_content&view=article&id=915:2014-04-23-13-39-47&catid=4:2012-04-01-13-42-20&Itemid=4|title=Узбекский язык: взрослым – кириллица, детям - латиница|publisher=sarty.kz|access-date=2015-04-03|archive-date=2015-04-07|archive-url=https://web.archive.org/web/20150407091256/http://sarty.kz/index.php?option=com_content&view=article&id=915:2014-04-23-13-39-47&catid=4:2012-04-01-13-42-20&Itemid=4|url-status=live}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150407091256/http://sarty.kz/index.php?option=com_content&view=article&id=915:2014-04-23-13-39-47&catid=4:2012-04-01-13-42-20&Itemid=4 |date=2015-04-07 }}</ref>. У 2018 році було оголошено новий термін завершення переходу — 2021 рік<ref>{{cite web|title=Узбекистан в 2021 году полностью перейдёт на латинскую графику|access-date=2019-05-26|url=http://www.xabar.uz/ru/jamiyat/2021-yildan-lotin-yozuviga-toliq-otiladi|archive-date=2019-05-27|archive-url=https://web.archive.org/web/20190527081732/http://www.xabar.uz/ru/jamiyat/2021-yildan-lotin-yozuviga-toliq-otiladi|url-status=live}}</ref>, а в 2021 році термін перенесено на 1 січня 2023 року<ref>{{cite news|title=В Узбекистане в 2023 году узбекский алфавит в делопроизводстве переведут с кириллицы на латинскую графику|url=http://interfax.az/view/826747|access-date=2021-02-12|agency=Интерфакс - Азербайджан|date=2021-02-12|archive-date=2021-05-15|archive-url=https://web.archive.org/web/20210515231432/http://interfax.az/view/826747}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210515231432/http://interfax.az/view/826747 |date=2021-05-15 }}</ref>.

Формально в узбецькому три види [[Апостроф|апострофів]]: друкарський прямий ({{Unichar|02BC}}), друкарський перевернутий ({{Unichar|02BB}}), і прямий машинописний ({{Unichar|0027}}). За стандартом Юнікоду для перших двох слід використовувати модифікатори літер, на практиці часто використовуються одинарні [[лапки]] ({{Unichar|2019}} і {{Unichar|2018}}) через простоту, крім того, друкарні часто малюють тільки поширені гліфи і в шрифтах ці апострофи відсутні. Машинописний апостроф використовувати в верстці не рекомендується<ref>[https://unicode.org/udhr/n/notes_uzn_latn.html Notes on Uzbek, Latin] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200712130238/https://unicode.org/udhr/n/notes_uzn_latn.html |date=2020-07-12 }} // The Unicode Consortium.</ref><ref>Gillam, Richard. Unicode Demystified: A Practical Programmer’s Guide to the Encoding Standard. — Addison-Wesley: 2003. — P. 452.</ref>.

У рукописі замість перевернутого апострофа пишеться тильда, відповідно: <math>\mathcal{\tilde{O} \tilde{o}, \tilde{G} \tilde{g}}</math><ref>Safarova R., Inoyatova M., Shokirova M., Shermamatova L. Alifbe. — Toshkent: Maʼnaviyat, 2014. — S. 66.</ref>.

У 2018—2023 роках узбекистанськими вченими-лінгвістами було запропоновано низку реформ латинізованого алфавіту. Пропоновані зміни наведені у таблиці:
{| class="wikitable" style="text-align:center"
!Діюча абетка
!Листопад 2018<ref name="latin2018">{{cite web|title=Лотин ёзувига асосланган ўзбек алифбоси ҳақида ишчи гуруҳнинг сўнгги хулосаси = Конечные итоги рабочей группы по узбекскому латинскому алфавиту|language=uz|publisher=Национальное информационное агентство Узбекистана|date=2018-11-06|access-date=2018-11-17|url=http://www.uza.uz/oz/society/lotin-yezuviga-asoslangan-zbek-alifbosi-a-ida-ishchi-guru-ni-06-11-2018|archive-date=2019-09-15|archive-url=https://web.archive.org/web/20190915090754/http://uza.uz/oz/society/lotin-yezuviga-asoslangan-zbek-alifbosi-a-ida-ishchi-guru-ni-06-11-2018|url-status=live}}</ref>
!Травень 2019<ref name="latin2019">{{cite web|title=Обновленный вариант алфавита представили в Узбекистане|date=2019-05-22|access-date=2019-05-26|url=https://uz.sputniknews.ru/society/20190522/11569122/Obnovlennyy-variant-alfavita-predstavili-v-Uzbekistane.html|archive-date=2019-05-27|archive-url=https://web.archive.org/web/20190527081729/https://uz.sputniknews.ru/society/20190522/11569122/Obnovlennyy-variant-alfavita-predstavili-v-Uzbekistane.html|url-status=live}}</ref>
!Березень 2021<ref>{{cite web|title=Проект нового узбекского алфавита представлен для обсуждения|url=https://www.gazeta.uz/ru/2021/03/16/alphabet/|lang=ru|website=Газета.uz|date=2021-03-16|access-date=2021-04-02|archive-date=2021-03-16|archive-url=https://web.archive.org/web/20210316143048/https://www.gazeta.uz/ru/2021/03/16/alphabet/|url-status=live}}</ref>
!Листопад 2021<ref>{{cite web|title=Ученые-лингвисты предложили изменить некоторые буквы узбекского алфавита|url=https://uzreport.news/society/uchenie-lingvisti-predlojili-izmenit-nekotorie-bukvi-uzbekskogo-alfavita|website=Uzreport|date=2021-11-15|access-date=2021-11-29|lang=ru|archive-date=2021-11-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20211129093151/https://uzreport.news/society/uchenie-lingvisti-predlojili-izmenit-nekotorie-bukvi-uzbekskogo-alfavita|url-status=live}}</ref>
!Вересень 2023<ref>{{cite web|title=Анонсирован очередной проект по изменению некоторых букв узбекского алфавита|url=https://uznews.uz/posts/68082|website=Uznews.uz|date=2023-09-22|access-date=2023-10-01|lang=ru}}</ref>
|-
|Oʻ oʻ
|Ŏ ŏ
|Ó ó
| colspan="2" |Ō ō
|Õ õ
|-
|Gʻ gʻ
|Ğ ğ
|Ǵ ǵ
|Ḡ ḡ
| colspan="2" |Ğ ğ
|-
|Sh sh
| colspan="5" |Ş ş
|-
|Ch ch
| colspan="4" |Ç ç
|C c
|-
|Ng ng
| colspan="3" |без змін
|Ñ ñ
|без змін
|-
|Ts ts
|без змін
|C c
| colspan="3" |без змін
|}

== Примітки ==
<references />
{{Тюркська писемність}}
{{Портали|Мовознавство|Узбекистан}}

[[Категорія:Узбецька мова]]
[[Категорія:Кириличні абетки]]
[[Категорія:Латинські абетки]]