Перегляд вихідного коду сторінки Травертин

{{Картка:Гірська порода
 | Назва               = 
 | Альтернативна назва =
 | Група               = <!--Одне слово: Осадова або Магматична або Метаморфічна -->
 | Зображення породи   =
 | Підпис зображення   = 
 | Генезис             =
 | Мінеральний склад   =    
 | Кислотність         =
 | Колір               =
 | Структура           =
 | Текстура            =
 | Форма залягання     =
 | Окремість           =
 | Різновиди           =          
 | Густина             = <!--г/см³; лише число -->            
 | Практичне значення  =        
 |}}
[[Файл:TravertineUSGOV.jpg|thumb|200px|Травертин]]

[[Файл:St Peter's Square, Vatican City - April 2007.jpg|thumb|праворуч|200px|Травертинові колони [[Площа Святого Петра|площі Святого Петра]] у [[Рим]]і]]
[[Файл:MammothHotSprings2.jpg|thumb|200px|Травертинові тераси, [[Єллоустонський національний парк]], США]]

'''Травертин''' (від {{lang-it|Travertino}}, {{lang-la|Lapis tiburtinus}}&nbsp;— тібурський камінь)&nbsp;— [[вапняковий туф]], полікристалічна, міцна, тонкозерниста гомогенна [[гірська порода]]. Травертин має естетичну, господарську та наукову цінність.

== Історія ==
* У першому столітті до нашої ери травертин був відомий під ім'ям ''Lapis tiburtinus'' (камінь з [[Тібур]]а).<ref>{{Cite web|title=Травертин: властивості, види, способи видобутку і варіанти використання.|url=https://kamnemir.ru/articles/about_travertine/|website=|accessdate=|last=|first=|date=|publisher=|language=}}{{ref-ru}}</ref>
* Усім відомий [[Колізей|Амфітеатр Флавіїв]] був побудований з великих брил травертинського каменя, які колись були сполучені між собою залізними зв'язками.

== Приклади виділення ==
Утворює специфічні травертинові [[тераса|тераси]], [[скеля|скелі]]. Наприклад:
* у [[Рукомиські скелі|Рукомиських скелях]] ([[Україна]])&nbsp;— мальовничі травертинові скелі, в [[карст]]ових порожнинах яких знайдено кістки багатьох видів дрібних [[голоцен]]ових тварин.
* у [[Єллоустонський національний парк|Єллоустонському національному парку]] ([[США]])&nbsp;— тераси складені мінералами [[Карбонат кальцію|карбонату кальцію]] (в основному [[арагоніт]] з меншою часткою [[кальцит]]у), вапняними відкладеннями вуглекислих джерел.
* Стратотипи нагірянських верств (відслонення міоценових відкладів у місті [[Бучач]]).
* [https://bohdan-books.com/upload/iblock/e69/e69d975cc522b7d827159c44350e81fd.pdf Травертинові скелі по долинах Дністра]

У більш вузькому сенсі, травертин&nbsp;— щільна гірська порода, іноді масивна, але частіше смугаста або з волокнистою внутрішньою структурою, депонованою в гарячих джерелах<ref name=BMM/>{{sfn|Jackson|1997|loc="travertine"}}<ref name=AllabyTravertine/><ref name=leeder/><ref>{{cite book |last1=Klein |first1=Cornelis |last2=Hurlbut |first2=Cornelius S., Jr. |title=Manual of mineralogy : (after James D. Dana) |url=https://archive.org/details/manualofmineraloed21klei |date=1993 |publisher=Wiley |location=New York |isbn=047157452X |edition=21st |page=[https://archive.org/details/manualofmineraloed21klei/page/407 407]}}</ref><ref name=BMM/>{{sfn|Ford|Pedley|1996}}<ref name=leeder/>.

== Властивості і генезис ==
Для травертину характерна пориста будова, ніздрюватість, невелика твердість (не залишає подряпин на склі), світле забарвлення (білий, сірий, жовтуватий, бурий), реакція при дії розбавленої соляної кислоти. Відрізняється малою густиною (від 1800 до 2500 кг/м³).

Свіжі травертини широко варіюються за пористістю&nbsp;— від приблизно 10&nbsp;% до 70&nbsp;%. Однак стародавні травертини можуть мати пористість як 2&nbsp;% через кристалізацію вторинного кальциту в оригінальних просторах пор, тоді як деякі зі свіжих арагонітових травертинів у мамонтових гарячих джерелах має пористість більше 80&nbsp;%. Пористість близько 50&nbsp;% характерна для метеогенного травертину, а термогенні травертини мають середню пористість приблизно 26&nbsp;%. Травертин піддається шліфуванню і поліруванню.

Травертин&nbsp;— це [[осадова порода]], утворена в результаті осадження карбонату кальцію з води, зокрема, вуглекислих джерел.<ref name=AllabyTravertine>{{cite book |last1=Allaby |first1=Michael |title=A dictionary of geology and earth sciences |url=https://archive.org/details/dictionaryofgeol00unse |date=2013 |publisher=Oxford University Press |location=Oxford |isbn=9780199653065 |edition=Fourth |chapter=travertine}}</ref><ref name=BMM>{{cite book |last1=Blatt |first1=Harvey |last2=Middleton |first2=Gerard |last3=Murray |first3=Raymond |title=Origin of sedimentary rocks |url=https://archive.org/details/originofsediment0000blat_a0l5_2 |date=1980 |publisher=Prentice-Hall |location=Englewood Cliffs, N.J. |isbn=0136427103 |edition=2d |pages=[https://archive.org/details/originofsediment0000blat_a0l5_2/page/479 479]–480}}</ref><ref name=leeder>{{cite book |last1=Leeder |first1=M. R. |title=Sedimentology and sedimentary basins : from turbulence to tectonics |date=2011 |publisher=Wiley-Blackwell |location=Chichester, West Sussex, UK |isbn=9781405177832 |edition=2nd |page=42}}</ref> Також виділяється з підземних вод у печерах, утворюючи [[сталактити]] і [[сталагміти]].<ref>{{cite book |last1=Thornbury |first1=William D. |title=Principles of geomorphology |date=1969 |publisher=Wiley |location=New York |isbn=0471861979 |pages=325–327 |edition=2d}}</ref><ref name=BMM/>{{sfn|Jackson|1997|loc="travertine"}}<ref name=Pentecost>{{cite book |last1=Pentecost |first1=Allan |title=Travertine |url=https://archive.org/details/travertine00pent |date=2005 |publisher=Springer |isbn=9781402035234 |page=[https://archive.org/details/travertine00pent/page/n16 4]}}</ref><ref name=KK>{{cite book |last1=Lillie |first1=Robert J. |title=Parks and plates : the geology of our national parks, monuments, and seashores |url=https://archive.org/details/parksplatesgeolo0000lill |date=2005 |publisher=W.W. Norton |location=New York |isbn=0393924076 |edition=1st}}</ref> Травертин утворюється в результаті видалення з [[розчин]]ів, що містять розчинний бікарбонат кальцію діоксиду вуглецю, що відбувається звичайно з падінням тиску, пов'язаного з виходом [[підземні води|підземних вод]] на поверхню, асиміляцією рослинами або [[дифузія|дифузією]] в атмосферу внаслідок інтенсивного руху води. У результаті відбувається хімічна реакція, в якій виділяється нерозчинний у воді карбонат кальцію:
: Ca(HCO<sub>3</sub>)<sub>2</sub> <math>\to</math>CaCO<sub>3</sub>+H<sub>2</sub>O+CO<sub>2</sub>.
Відтінки травертину:
* червоний,
* тосканський горіх,
* коричневий,
* жовтий,
* світло-жовтий,
* класичний,
* навона,
* білий.

== Видобуток ==

До 1980-х років Італія мала майже монополію на світовому травертинському ринку; Зараз значні матеріали, що знаходяться в Туреччині, Мексиці, Китаї, Перу та Іспанії. США імпорт травертину в 2019 році склав 17 888 метричних тонн, з яких 12 804 були з Туреччини.

Опрацьована технологія видобування включає такі операції: У травертиновому масиві просвердлюють отвори.
* Камінь ріжуть металевим канатом, який покритий надміцними алмазними гранулами.
* Монолітний блок відділяють за допомогою так званої водяної подушки.
* Дрібні уламки травертину, подрібнюються для подальшого використання

== Використання ==
З травертину виробляють: каміни, фонтани, черепицю, клумби, балясини та статуї.

Травертин використовується як будівельний і облицювальний камінь (а також і для обробки внутрішніх приміщень). Крім цього використовується в сільському господарстві для вапнування ґрунтів.<ref>{{Cite web|title=Використання травертину: камінь для декору, та вироби з травертину|url=https://kanyon.com.ua/|website=Kanyon|accessdate=2023-06-30}}</ref>

== Див. також ==
* [[Список мінералів]]
* [[Рукомиські скелі]].

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* {{ГЕС}}
* Й. Свинко. ''Травертини (вапнякові туфи)'' // {{ТЕС|3}}&nbsp;— С.&nbsp;463–464.
* Й. Свинко, О. Волік. Травертинові скелі середнього придністров'я. Тернопіль. 2004.&nbsp;— 44 С.
* {{cite journal |last1=Ford |first1=T.D. |last2=Pedley |first2=H.M. |title=A review of tufa and travertine deposits of the world |journal=Earth-Science Reviews |date=November 1996 |volume=41 |issue=3–4 |pages=117–175 |doi=10.1016/S0012-8252(96)00030-X|bibcode=1996ESRv...41..117F }}
* Esther Helena Arens, Geschichtsbüro Reder, Roeseling & Prüfer: ''Steine mit Geschichte: 100 Jahre Traco Deutsche Travertin Werke 1907–2007'', hrsg. v. Traco, Rockstuhl, Bad Langensalza 2007, ISBN 978-3-938997-99-4
* Andreas Fehler: ''Die Travertine von Bad Langensalza'', Rockstuhl, Bad Langensalza 1998, ISBN 3-932554-32-9
* Dietmar Reinsch: ''Natursteinkunde. Eine Einführung für Bauingenieure, Architekten, Denkmalpfleger und Steinmetze'', Enke, Stuttgart 1991, ISBN 3-432-99461-3

== Посилання ==
{{Commonscat|Travertine}}
* [https://archive.today/20010424050346/http://epswww.unm.edu/facstaff/lcrossey/diagenesis/sjbtravert.htm New Mexico travertine study]
* [http://www.minerals.net/mineral/carbonat/aragonit/aragonit.htm Minerals.net Aragonite]

[[Категорія:Осадові породи]]
[[Категорія:Облицювальні матеріали]]