Перегляд вихідного коду сторінки Точність

'''Точність''' і '''прецизійність''' є двома видами оцінки [[Похибка вимірювання|похибки вимірювання]]. '''Точність''' ({{lang-en|Accuracy}})&nbsp;— ступінь наближення ряду [[Вимірювання|вимірювань]] ([[Спостереження|спостережень]] або показань) до ''[[Статистичний параметр|справжнього значення]]'', іншими словами, максимальний додатний або від'ємний відхил, що його зазвичай вимірюють через похибку зазначеної величини відносно прийнятого стандартного або фактичного (істинного) значення<ref name="dsns">{{Cite web|url=http://www.dsns.gov.ua/files/2011/6/24/648.pdf|title=МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо оцінювання придатності нестандартизованих методик випробувань у сфері пожежної безпеки|accessdate=2016-12-13|archive-date=2016-12-20|archive-url=https://web.archive.org/web/20161220201200/http://www.dsns.gov.ua/files/2011/6/24/648.pdf}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161220201200/http://www.dsns.gov.ua/files/2011/6/24/648.pdf |date=2016-12-20 }}</ref>. '''[[Прецизійність]]''' ({{lang-en|Precision}})&nbsp;— ступінь наближення вимірювань одне до одного, іншими словами, найменша різниця, яку можна впевнено розрізнити в процесі вимірювання<ref name="dsns" />.

Іншими словами, ''точність'''&nbsp;'''''– це опис ''[[Похибка вимірювання|похибки вимірювання]]'', міра [[Статистична дисперсія|статистичної дисперсії]]. ''Точність'' має два визначення:

# У більш поширеному значенні точність є описом лише ''[[Похибка вимірювання|систематичних помилок]]'', рівнем {{Не перекладено|Bias (статистика)|статистичної похибки|en|Bias (statistics)}} цього вимірювання [[Центральна тенденція|центральної тенденції]]; низька точність є причиною різниці між результатом і [[Статистичний параметр|справжнім значенням]]; [[Міжнародна організація зі стандартизації|ISO]] називає це '''''правдивістю'''''.
# Крім того, ISO визначає<ref name="iso5725">BS ISO 5725-1: «Accuracy (trueness and precision) of measurement methods and results&nbsp;— Part 1: General principles and definitions.», p.1 (1994)</ref> точність як комбінацію обох типів помилок спостереження (випадкової та систематичної), тому висока точність вимагає як високої прецизійності, так і високої правдивості.

Перше, поширеніше визначення «точності» наведене вище, не залежить від «прецизійності», тому певний набір даних можна назвати точним, прецизійним, обома цими термінами або жодним.

Простіше кажучи, [[Відбір вибірки (статистика)|статистичну вибірку]] або набір даних із повторними вимірюваннями однієї і тієї самої величини можна назвати ''точними'', якщо їхнє [[Середні величини|середнє значення]] близьке до справжнього значення вимірюваної величини, тоді як набір даних можна назвати ''прецизійним'', якщо його [[стандартне відхилення]] відносно невелике.

== Загальне технічне визначення ==
[[Файл:Accuracy_(trueness_and_precision).svg|міні|300x300пкс|Точність&nbsp;— це близькість виміряного до справжнього значення, прецизійність&nbsp;— до якого ступеня [[Збіжність (вимірювання)|повторні]] (або [[Відтворюваність|відтворювані]]) вимірювання за незмінних умов показують однакові результати.]]
У галузях [[Наука|науки]] та [[Інженерія|техніки]] точність [[Вимірювання|вимірювальної]] системи&nbsp;— це ступінь близькості вимірювань [[Кількість|величини]] до справжнього {{Не перекладено|Значення (математика)|значення|en|Value (mathematics)}} цієї величини<ref name="metrology_terms">[http://www.bipm.org/utils/common/documents/jcgm/JCGM_200_2008.pdf JCGM 200:2008 International vocabulary of metrology]&nbsp;— Basic and general concepts and associated terms (VIM)</ref>. Точність вимірювальної системи, пов'язана з [[Відтворюваність|відтворюваністю]] та [[Збіжність (вимірювання)|повторюваністю]], —&nbsp;це ступінь, до якого повторні вимірювання за незмінних умов показують однакові [[результат]]и<ref name="metrology_terms" /><ref name="Taylor">{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=giFQcZub80oC&pg=PA128
|title=An Introduction to Error Analysis: The Study of Uncertainties in Physical Measurements
|last=Taylor
|first=John Robert
|year=1999
|publisher=University Science Books
|pages=128–129
|language=en
|isbn=0-935702-75-X
}}</ref>. Хоча два слова прецизійність і точність можуть бути [[синонім]]ами в [[Розмовний стиль мовлення|розмовному]] вживанні, вони навмисно протиставляються в контексті [[Науковий метод|наукового методу]].

В [[Статистика|статистиці]], де інтерпретація вимірювань відіграє центральну роль, вважається за краще вживати терміни {{Не перекладено|Bias (статистика)|похибка|en|Bias (statistics)}} та ''[[Статистична дисперсія|дисперсія]]'' замість точності та прецизійності: похибка&nbsp;— це ступінь неточності, а дисперсія&nbsp;— це ступінь розсіювання значень.

Система вимірювання може бути точною, але не прецизійною, прецизійною, але не точною, може мати обидві ці характеристики або не мати жодної. Наприклад, якщо експеримент містить [[Похибка вимірювання|систематичну похибку]], то збільшення [[Визначення розмірів вибірки|розміру вибірки]] зазвичай підвищує прецизійність, але не покращує точність. Результатом буде послідовний, але неточний ряд результатів хибного експерименту. Усунення систематичної похибки покращує точність, але не змінює прецизійність.

Система вимірювання вважається ''валідною'', якщо вона водночас ''точна'' та ''прецизійна''. Пов'язані терміни включають ''похибку'' ([[Випадковість|невипадкові]] або спрямовані ефекти, викликані фактором або факторами, не пов'язаними з [[Залежна і незалежна змінні|незалежною змінною]]) і ''помилку'' (випадкова змінність).

Та ж сама термінологія також застосовується до непрямих вимірювань, тобто значень, отриманих за допомогою обчислювальної обробки даних спостережень.

На додаток до точності й прецизійності, вимірювання також можуть мати [[Датчик|роздільну здатність вимірювання]], яка є найменшою зміною основної фізичної величини, для якої проводяться вимірювання.

При застосуванні [[Чисельні методи|чисельних методів]] точність також означає близькість розрахунку до справжнього значення; в той самий час прецизійність'''''&nbsp;'''''— це роздільна здатність представлення, яка зазвичай визначається кількістю десяткових або двійкових розрядів.

У військовій термінології точність стосується перш за все точності вогню ({{lang-fr|justesse de tir}}), прецизійності вогню, що виражається близькістю групування влучень у центрі цілі та навколо нього<ref>North Atlantic Treaty Organization, NATO Standardization Agency AAP-6&nbsp;— Glossary of terms and definitions, p 43.</ref>.

== Інші визначення точності ==

=== '''Точність у техніці''' ===
Точність у техніці&nbsp;— ступінь наближення істинного значення параметра процесу, речовини, предмету до його номінального значення.

Розрізняють:
* [[точність виготовлення]]&nbsp;— ступінь наближення дійсних значень геометричних і інших параметрів [[деталь машини|деталей]] і [[виріб|виробів]] до їх заданих значень, вказаних у [[креслення|креслениках]] або [[технічні умови|технічних умовах]];
* точність [[механізм]]ів;
* точність [[система автоматичного керування|систем автоматичного керування]];
* точність обчислень і&nbsp;т.&nbsp;д.

=== Точність у '''метрології''' ===
У метрології [[Точність вимірювань|точність вимірювання]]&nbsp;— ступінь наближення результату вимірювання до істинного значення вимірюваної фізичної величини. Чим менша різниця між результатом вимірювання і істинним значенням, тим вища точність вимірювання. 

Кількісно точність може бути оцінена через:

* [[Похибка вимірювання|похибку вимірювання]];
* [[Збіжність (вимірювання)|збіжність]] та [[Правильність (вимірювання)|правильність]];
* [[невизначеність вимірювання]].

=== Точність у вимірювальних приладах ===
Точність [[Вимірювальний прилад|вимірювального приладу]]&nbsp;— ступінь наближення показів приладу до істинного значення вимірюваної фізичної величини. Кількісно оцінюють через [[Похибка засобу вимірювальної техніки|похибку приладу]].

== Кількісна оцінка ==
{{See also|Несправжня точність}}У промисловому приладобудуванні точність'''''&nbsp;'''''— це допуск вимірювання, або {{lang-en|transmission of the instrument}}, який визначає межі похибок, допущених під час використання приладу в нормальних робочих умовах<ref>Creus, Antonio. ''Instrumentación Industrial''{{Джерело}}</ref>.

В ідеалі вимірювальний пристрій є водночас точним і прецизійним, усі вимірювання близькі до справжнього значення та щільно згруповані навколо нього. Точність і прецизійність процесу вимірювання зазвичай встановлюється повторним вимірюванням деякого {{Не перекладено|Простежуваність|простежуваного|en|Traceability}} еталонного [[стандарт]]у. Такі стандарти визначено в [[Міжнародна система одиниць (SI)|Міжнародній системі одиниць]] (скорочено SI від {{lang-fr|Système international d'unités}}); вони підтримуються національними {{Не перекладено|Організація зі стандартизації|організаціями зі стандартизації|en|Standards organization}}, такими як [[Національний інститут стандартів і технології|Національний інститут стандартів і технологій]] у Сполучених Штатах Америки.

Це також стосується ситуацій, коли вимірювання повторюються та усереднюються. У цьому випадку правильно буде застосовувати термін [[Середнє квадратичне відхилення середнього арифметичного|стандартна помилка]]: прецизійність середнього значення дорівнює відомому стандартному відхиленню процесу, поділеному на квадратний корінь усередненої кількості вимірювань. Крім того, [[центральна гранична теорема]] показує, що [[Розподіл імовірностей|розподіл ймовірностей]] усереднених вимірювань буде ближчим до нормального розподілу, ніж розподіл окремих вимірювань.

Стосовно точності можна розрізняти:

* різницю між [[Середнє значення|середнім значенням]] вимірювань і еталонним значенням, {{Не перекладено|Похибка оцінювача|похибка|en|Bias of an estimator}}. Встановлення та виправлення похибки необхідні для [[калібрування]].
* комбінований ефект похибки й прецизійності.

Загальною домовленістю в науці та техніці є вираження точності та/або прецизійності неявно за допомогою [[Значущі цифри|значущих цифр]]. Якщо це не зазначено прямо, межа похибки вважається половиною значення останнього значущого місця. Наприклад, запис 843.6&nbsp;м, або 843,0&nbsp;м, або 800,0&nbsp;м означатиме межу похибки 0,05&nbsp;м (останнє значуще місце&nbsp;— десяті), тоді як запис 843&nbsp;м означатиме межу похибки 0,5&nbsp;м (останні значущі цифри&nbsp;— одиниці).

Значення 8000&nbsp;м, з нулями в кінці та без коми, є неоднозначним; кінцеві нулі можуть бути або не бути значущими цифрами. Щоб уникнути цієї неоднозначності, число можна представити в науковому запису: 8,0&nbsp;×&nbsp;10<sup>3</sup>&nbsp;м вказує, що перший нуль є значущим (отже межа похибки 50&nbsp;м) тоді як 8&nbsp;тис&nbsp;×&nbsp;10<sup>3</sup>&nbsp;м означає, що всі три нулі є значущими, що визначає межу похибки 0,5&nbsp;м. Подібним чином можна використовувати кратну базову одиницю вимірювання: 8,0&nbsp;км еквівалентно 8,0&nbsp;×&nbsp;10<sup>3</sup>&nbsp;м. Це вказує на межу похибки 0,05&nbsp;км (50&nbsp;м). Варто зазначити, що довіра до цієї конвенції може призвести до [[Несправжня точність|помилкової точності]] при роботі з даними із джерел, які їй не дотримуються. Наприклад, джерело, яке повідомляє про число на кшталт 153&nbsp;753 з точністю +/-&nbsp;5000, виглядає так, ніби має межу похибки +/-&nbsp;0,5. Відповідно до домовленості, це число було б округлено до 150&nbsp;000.

Як альтернативу, в науковому контексті, якщо потрібно вказати межу похибки з більшою точністю, можна використовувати таке позначення, як 7,54398(23)&nbsp;×&nbsp;10<sup>−10&nbsp;</sup>м, що означає діапазон від 7,54375 до 7,54421&nbsp;×&nbsp;10<sup>−10&nbsp;</sup>м.

Прецизійність включає:

* ''повторюваність''&nbsp;— варіація, яка виникає, коли докладаються всі зусилля, щоб підтримувати умови постійними при використанні того самого приладу одним оператором, і повторюється протягом короткого періоду часу; і
* ''відтворюваність''&nbsp;— варіація, що виникає внаслідок використання одного і того ж процесу вимірювання різними інструментами і операторами та протягом триваліших періодів часу.

У машинобудуванні прецизійність часто визначають як трикратне стандартне відхилення проведених вимірювань, представлене діапазоном, у якому знаходяться 99,73&nbsp;% вимірювань<ref>{{Cite book
|url=http://worldcat.org/oclc/1246529321
|title=DeGarmo's materials and processes in manufacturing.
|last=Black
|first=J. Temple
|date=21 липня 2020
|language=en
|isbn=978-1-119-72329-5
|oclc=1246529321
}}</ref>. Наприклад, ергономіст, який вимірює людське тіло, може бути впевнений, що 99,73&nbsp;% отриманих ним вимірювань знаходяться в межах ±&nbsp;0,7&nbsp;см при використанні системи обробки GRYPHON&nbsp;— або ± 13&nbsp;см при використанні необроблених даних<ref>{{Cite journal|last=Parker|first=Christopher J.|last2=Gill|first2=Simeon|last3=Harwood|first3=Adrian|last4=Hayes|first4=Steven G.|last5=Ahmed|first5=Maryam|date=2021-05-19|title=A Method for Increasing 3D Body Scanning's Precision: Gryphon and Consecutive Scanning|journal=Ergonomics|language=en|volume=65|issue=1|pages=39–59|doi=10.1080/00140139.2021.1931473|issn=0014-0139|pmid=34006206|doi-access=free}}</ref>.

== {{якір2|ISO_Definition_.28ISO_5725.29|Визначення ISO (ISO 5725)}} ==
[[Файл:Accuracy_(trueness_and_precision).svg|праворуч|міні|Відповідно до ISO 5725-1, точність складається з правдивості (наближеність результатів вимірювання до справжнього значення) і прецизійності (повторюваність або відтворюваність вимірювання).]]
Зміна значення цих термінів відбулася з публікацією серії стандартів ISO&nbsp;5725 у 1994 році, що також відображено у випуску BIPM {{Не перекладено|Об'єднаний комітет посібників з метрології|міжнародного словника метрології|en|Joint Committee for Guides in Metrology}} (МСМ) за 2008 рік, пункти 2.13 та 2.14<ref name="metrology_terms" />.

Відповідно до ISO&nbsp;5725-1<ref name="iso5725" />, загальний термін «точність» вживають для опису близькості вимірювання до справжнього значення. Коли цей термін застосовується до наборів вимірювань однієї [[Вимірювання|вимірюваної величини]], він включає компонент випадкової похибки та компонент систематичної похибки. У цьому випадку правдивість&nbsp;— це близькість середнього значення набору результатів вимірювань до фактичного (істинного) значення, а прецизійність&nbsp;— це близькість узгодженості між набором результатів.

ISO&nbsp;5725-1 і МСМ також уникають вживання терміну «{{Не перекладено|Bias (статистика)|похибка|en|Bias (statistics)}}», який раніше був визначений у BS&nbsp;5497-1<ref>BS 5497-1: «Precision of test methods. Guide for the determination of repeatability and reproducibility for a standard test method.» (1979)</ref>, оскільки він має різні підтексти поза галузями науки та техніки, наприклад, у медицині та юриспруденції.

{{Gallery|File:High accuracy Low precision.svg|Низька точність через низьку прецизійність <!-- Зверніть увагу, що використання «високої прецизійності» в назві файлу не відповідає термінології ISO 52725, яка тут проілюстрована! -->|File:High precision Low accuracy.svg|Низька точність навіть з високою прецизійністю|title=Точність [[Купчастість стрільби|купчастості стрільби]] згідно BIPM та ISO 5725|align=center|cellwidth=200}}{{Вікіцитати1}}

== У класифікації ==

=== У [[Бінарна класифікація|бінарній класифікації]] ===
{{Main|Еволюція бінарних класифікаторів}}
''Точність'' також вживають як статистичний показник того, наскільки добре тест [[Бінарна класифікація|бінарної класифікації]] правильно визначає або виключає стан. Тобто точність&nbsp;— це частка правильних прогнозів (як [[Хибно позитивні та хибно негативні|істинно позитивних]], так і [[Хибно позитивні та хибно негативні|істинно негативних]]) серед загальної кількості досліджених випадків<ref>{{Cite journal|last=Metz|first=CE|date=October 1978|title=Basic principles of ROC analysis|url=http://www.umich.edu/~ners580/ners-bioe_481/lectures/pdfs/1978-10-semNucMed_Metz-basicROC.pdf|journal=Semin Nucl Med.|volume=8|pages=283–98|doi=10.1016/s0001-2998(78)80014-2|pmid=112681|archive-url=https://ghostarchive.org/archive/20221009/http://www.umich.edu/~ners580/ners-bioe_481/lectures/pdfs/1978-10-semNucMed_Metz-basicROC.pdf|archive-date=2022-10-09|url-status=live}}</ref>. Таким чином, порівнюються оцінки {{Не перекладено|Імовірність до та після тесту|ймовірності до та після|en|Pre- and post-test probability}}. Щоб зробити контекст зрозумілим за семантикою, часто вживають назву «точність Ренда» або «{{Не перекладено|Індекс Ренда|індекс Ренда|en|Rand index}}<nowiki/>»<ref>{{Cite web|url=http://www.alta.asn.au/events/altss_w2003_proc/altss/courses/powers/ALTSS2003-Val+Eval-L3.pdf|title=Archived copy|accessdate=2015-08-09|url-status=dead|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150311073014/http://alta.asn.au/events/altss_w2003_proc/altss/courses/powers/ALTSS2003-Val+Eval-L3.pdf|archivedate=2015-03-11|language=en}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150311073014/http://alta.asn.au/events/altss_w2003_proc/altss/courses/powers/ALTSS2003-Val+Eval-L3.pdf |date=2015-03-11 }}</ref><ref>{{cite arXiv|eprint=1503.06410|title=What the F-measure doesn't measure|last1=Powers|first1=David M. W.|class=cs.IR|year=2015}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.anthology.aclweb.org/E/E12/E12-1035.pdf|archiveurl=https://ghostarchive.org/archive/20221009/http://www.anthology.aclweb.org/E/E12/E12-1035.pdf|archivedate=2022-10-09|url-status=live|title=The Problem with Kappa|last=David M W Powers|website=Anthology.aclweb.org|accessdate=11 грудня 2017|language=en}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304092953/http://www.anthology.aclweb.org/E/E12/E12-1035.pdf |date=2016-03-04 }}</ref>. Це параметр тесту. Формула для кількісного визначення бінарної точності наступна:

<math display="block">\text{Точність}=\frac{TP+TN}{TP+TN+FP+FN}</math>де {{Math|1=TP = Істинно Позитивне}} ; {{Math|1=FP = Хибно Позитивне}} ; {{Math|1=TN = Істинно Негативне}} ; {{Math|1=FN = Хибно Негативне}}

Зауважте, що в цьому контексті поняття правдивості та прецизійності, визначені ISO&nbsp;5725-1, не застосовуються. Однією з причин є те, що існує два можливих «справжніх значення» для кожного випадку, а не одне, тоді як точність є середнім для всіх випадків і, отже, враховує обидва значення. Однак термін ''[[Влучність та повнота|«прецизійність»]]'' вживають у цьому контексті для позначення іншої метрики, що походить із області пошуку інформації ([[#В інформаційних системах|див. нижче]]).

=== У багатокласовій класифікації ===
При обчисленні точності в багатокласовій класифікації, точність є просто часткою правильних класифікацій<ref>{{Cite web|title=3.3. Metrics and scoring: quantifying the quality of predictions|url=https://scikit-learn.org/stable/modules/model_evaluation.html#accuracy-score|website=scikit-learn|accessdate=17 травня 2022|language=en}}</ref>:

<math display="block">\text{Точність}=\frac{\text{правильні класифікації}}{\text{всі класифікації}}</math>Зазвичай виражається у відсотках. Наприклад, якщо класифікатор робить десять прогнозів і дев'ять з них правильні, то точність становить 90&nbsp;%.

Точність також називають точністю топ-1, щоб відрізнити її від точності топ-5, поширеної в оцінці [[Згорткова нейронна мережа|згорткової нейронної мережі]]. Щоб оцінити точність топ-5, класифікатор повинен надати відносну ймовірність для кожного класу. Коли вони відсортовані, класифікація вважається правильною, якщо правильна класифікація потрапляє в будь-яке місце в топ-5 прогнозів, зроблених мережею. Точність топ-5 популяризував конкурс {{Не перекладено|ImageNet|3=en|4=ImageNet}}. Зазвичай вона вища за точність топ-1, оскільки будь-які правильні передбачення на позиціях з 2-го по 5-те не покращать результат топ-1, але покращать результат топ-5.

=== У психометрії та психофізиці ===
У [[Психометрія|психометрії]] та [[Психофізика|психофізиці]] термін ''точність'' взаємозамінно вживають з [[Валідність (статистика)|валідністю]] та ''постійною помилкою''. ''Точність'' є синонімом [[Надійність (статистика)|надійності]] та ''змінної похибки''. Достовірність інструменту вимірювання або психологічного тесту встановлюється шляхом експерименту або кореляції з поведінкою. Надійність встановлюється за допомогою різноманітних статистичних методів, як правило, за допомогою внутрішнього тесту узгодженості, такого як [[альфа Кронбаха]], щоб переконатися, що набори пов'язаних запитань мають відповідні відповіді, а потім порівнюють ці пов'язані питання між контрольною та цільовою групою населення.{{Джерело}}

=== У моделюванні логіки ===
У {{Не перекладено|Моделювання логіки|моделювання логіки|en|Logic simulation}} поширеною помилкою при оцінці точних моделей є порівняння {{Не перекладено|Моделювання електронної схеми|моделювання електронної схеми|en|Electronic circuit simulation}} з [[Транзисторна модель|імітаційною моделлю]] [[транзистор]]ної схеми. Це порівняння відмінностей у прецизійності, а не точності. Прецизійність вимірюється по відношенню до деталей, а точність вимірюється по відношенню до реальності<ref>{{Cite journal|last=Acken|first=John M.|year=1997|title=none|volume=36|pages=281–306}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Glasser|first=Mark|last2=Mathews|first2=Rob|last3=Acken|first3=John M.|date=June 1990|title=1990 Workshop on Logic-Level Modelling for ASICS|journal=SIGDA Newsletter|volume=20}}</ref>.

=== В інформаційних системах ===
Інформаційно-пошукові системи, такі як [[База даних|бази даних]] і [[Пошукова система|пошукові системи]], оцінюються за {{Не перекладено|Показники оцінювання (пошук інформації)|багатьма різними показниками|en|Evaluation measures (information retrieval)}}, деякі з яких виводяться з [[Матриця невідповідностей|матриці невідповідностей]], яка ділить результати на істинно позитивні (документи отримано правильно), істинно негативні (документи не знайдено правильно), хибно позитивні (документи знайдено неправильно) та хибно негативні (документи не знайдено неправильно). До загальновживаних показників належать поняття [[Влучність та повнота|прецизійності та повноти]]. У цьому контексті прецизійність визначається як частка отриманих документів, які мають відношення до запиту (істинно позитивні результати, поділені на істинно+хибно позитивні результати), використовуючи набір [[Ground truth|фундаментально істинних]] відповідних результатів, вибраних людьми. Повнота визначається як частка знайдених релевантних документів у порівнянні із загальною кількістю релевантних документів (істинно позитивні результати поділені на істинно позитивні + хибно негативні). Рідше використовують метрику точності, яку визначають як загальну кількість правильних класифікацій (істинно позитивні плюс істинно негативні), поділену на загальну кількість документів.

Жоден із цих показників не враховує ранжування результатів. Рейтинг дуже важливий для пошукових систем, оскільки читачі рідко проходять повз першу сторінку результатів, а в Інтернеті надто багато документів, щоб вручну класифікувати їх усі, чи мають вони бути включені до певного пошуку. Додавання обмеження для певної кількості результатів певною мірою враховує рейтинг. Наприклад, {{Не перекладено|Показники оцінювання (пошук інформації)|точність вимірювання при k|en|Evaluation measures (information retrieval)}} є мірою точності, яка розглядається лише для перших десяти (k=10) результатів пошуку. Складніші показники, як-от {{Не перекладено|Дисконтований сукупний прибуток|дисконтований сукупний прибуток|en|Discounted cumulative gain}}, враховують кожне окреме рейтингування та частіше використовують там, де це важливо.

=== У когнітивних системах ===
У когнітивних системах точність і прецизійність використовують для характеристики та вимірювання результатів когнітивного процесу, що виконується біологічними або штучними об'єктами, де когнітивний процес є перетворенням даних, інформації, знань або мудрості у ціннішу форму ([[DIKW|Піраміда DIKW]]). Іноді когнітивний процес дає точно запланований або бажаний результат, але іноді дає результат, далекий від запланованого або бажаного. Крім того, повторення когнітивного процесу не завжди дають однаковий результат. ''Когнітивна точність'' (C<sub>A</sub>)&nbsp;— це схильність когнітивного процесу давати запланований або бажаний результат. ''Когнітивна прецизійність'' (C<sub>P</sub>)&nbsp;— це схильність когнітивного процесу давати лише запланований або бажаний результат<ref>{{Cite book
|title=Democratization of Expertise: How Cognitive Systems Will Revolutionize Your Life
|last=Fulbright
|first=Ron
|date=2020
|publisher=CRC Press
|edition=1st
|location=Boca Raton, FL
|language=en
|isbn=978-0367859459
}}</ref><ref>{{Cite book
|title=Augmented Cognition
|last=Fulbright
|first=Ron
|date=2019
|series=Lecture Notes in Computer Science
|publisher=Springer Cham
|volume=11580
|pages=533–545
|chapter=Calculating Cognitive Augmentation – A Case Study
|language=en
|arxiv=2211.06479
|doi=10.1007/978-3-030-22419-6_38
|isbn=978-3-030-22418-9
}}</ref><ref>{{Cite book
|title=Human Interface and the Management of Information. Information in Applications and Services
|last=Fulbright
|first=Ron
|date=2018
|series=Lecture Notes in Computer Science
|publisher=Springer Cham
|volume=10905
|pages=494–507
|chapter=On Measuring Cognition and Cognitive Augmentation
|language=en
|arxiv=2211.06477
|doi=10.1007/978-3-319-92046-7_41
|isbn=978-3-319-92045-0
}}</ref>. Щоб виміряти {{Не перекладено|Розширене пізнання|розширене пізнання|en|Augmented cognition}} в зв'язці людина/когнітивна система, де одна людина або кілька людей працюють разом з однією чи декількома когнітивними системами, збільшення когнітивної точності та когнітивної прецизійності допомагає виміряти ступінь [[посилення інтелекту]].

== Див. також ==
{{div col|colwidth=20em}}
* [[Компроміс зсуву та дисперсії]] в статистиці та машинному навчанні
* {{нп|Прийняте та експериментальне значення|Прийняте та експериментальне значення|en|Accepted and experimental value}}
* {{нп|Якість даних|Якість даних|en|Data quality}}
* [[Допуск (техніка)]]
* {{нп|Точність (інші значення)|Точність (інші значення)|en|Exactness (disambiguation)}}
* {{нп|Експериментальний аналіз невизначеності|Експериментальний аналіз невизначеності|en|Experimental uncertainty analysis}}
* [[F-міра]]
* {{нп|Оцінка бінарних класифікаторів|Перевірка гіпотези на точність|en|Evaluation of binary classifiers}}
* [[Якість інформації]]
* [[Невизначеність вимірювання]]
* {{нп|Прецизійність (статистика)|Прецизійність (статистика)|en|Precision (statistics)}}
* [[Імовірність]]
* [[Похибка вимірювання]]
* [[Чутливість та специфічність]]
* [[Значущі цифри]]
* [[Статистична значущість]]
{{div col end}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==

* [http://www.bipm.org/en/publications/guides/ BIPM&nbsp;— Guides in metrology], ''Guide to the Expression of Uncertainty in Measurement (GUM) and International Vocabulary of Metrology (VIM)''
* [http://img.en25.com/Web/Vaisala/NIST-article.pdf «Beyond NIST Traceability: What really creates accuracy»], ''Controlled Environments'' magazine
* [http://www.yorku.ca/psycho Precision and Accuracy with Three Psychophysical Methods]
* [http://physics.nist.gov/Pubs/guidelines/appd.1.html Appendix D.1: Terminology], ''Guidelines for Evaluating and Expressing the Uncertainty of NIST Measurement Results''
* [http://digipac.ca/chemical/sigfigs/contents.htm Accuracy and Precision]
* [https://www.youtube.com/watch?v=_LL0uiOgh1E Accuracy vs Precision]&nbsp;— a brief video by Matt Parker
* [https://www.youtube.com/watch?v=hRAFPdDppzs What's the difference between accuracy and precision?] by Matt Anticole at [[TED (конференція)|TED]]-Ed

{{Стандарти ISO}}{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Багатозначні терміни]]
[[Категорія:Точність та прецизійність| ]]
[[Категорія:Біологічна статистика]]
[[Категорія:Критичне мислення]]
[[Категорія:Метрологія]]
[[Категорія:Психометрія]]
[[Категорія:Якості мислення]]
[[Категорія:Якість програмного забезпечення]]
[[Категорія:Стандарти ISO]]