Перегляд вихідного коду сторінки Тип даних

{{Otheruses|Тип}}
[[Файл:Python 3. The standard type hierarchy.png|thumb|Ієрархія стандартних типів даних у мові програмування [[Python]] версії 3]]

'''Тип даних''' ({{lang-en|data type}})&nbsp;— характеристики, яку явно чи неявно надано об'єкту ([[Змінна (програмування)|змінній]], [[Підпрограма|функції]], полю запису, [[Константа (програмування)|константі]], [[Масив (структура даних)|масиву]] тощо). Тип даних визначає множину припустимих значень, формат їхнього збереження, розмір виділеної пам'яті та набір операцій, які можна робити над даними.

== Машинні типи даних ==
У всіх комп'ютерах, заснованих на цифровій електроніці, інформація на найнижчому рівні представляється у вигляді [[біт]]ів (зі значенням 0 або 1). Найменша адресована одиниця інформації називається [[байт]] (зазвичай як [[Октет (інформатика)|октет]], який містить 8 бітів). Одиниця інформації, яка оброблюється інструкціями машинного коду, називається [[слово]]м (станом на 2006 рік, зазвичай по 32 або 64 біти). Більшість інструкцій сприймають слово як [[Двійкова система числення|двійкове число]], щоб 32-бітне слово могло бути представлене беззнаковим цілим числом від {{math|0}} до {{math|2{{sup|32}}–1}}, або знакове ціле від {{math|–2{{sup|31}}}} до {{math|2{{sup|31}}–1}}. Завдяки наявності [[Доповняльний код|доповняльного коду]], у багатьох випадках машині не потрібно по різному оброблювати знакові та беззнакові числа.

Існує спеціальний набір арифметичних інструкцій, які використовують різні представлення бітів у слова, для операцій з рухомою комою.

== Прості типи даних ==
Мови програмування представляють деякі '''прості типи даних''' (або ''[[Примітивний тип даних|примітивні]]''), як базові блоки для програм та спеціалізованіших складених типів даних. Зазвичай прості типи даних включають числові (кілька цілих та дійсних типів), логічний (булевий), символьний та байтовий.

=== Числові типи даних ===

==== Цілі числа ====

''[[Ціле число (тип даних)|Цілочисельний тип даних]]'' ({{lang-en|integer}}) не може зберігати дробову частину числа. Для від'ємного числа треба ставити знак мінус (<code>-</code>) перед значенням (числом). Не можна використовувати кому у введені такого числа, бо інакше буде викликана синтаксична помилка. Приклади цілих чисел:
* 42
* 10000
* −233000
* −100

==== Дійсні числа ====
{{Докладніше|Число з рухомою комою}}
Дійсні числа можуть містити в собі як цілі, так і дробові значення з крапкою відокремлення від цілої частини. Для від'ємного числа треба ставити знак мінус (<code>-</code>) перед значенням (числом). Приклади дійсних чисел (запис у американській нотації, де десятковим розділювачем слугує крапка):
* 20.0005
* 99.9
* −5000.12
* −9999.9991

==== Діапазони числових типів даних ====
Кожний числовий тип даних має мінімальне та максимальне значення, яке називають ''діапазон значень''. Важливо знати діапазон значень, особливо, коли працюєте з «маленькими» типами даних, оскільки в них можна зберігати лише значення у вузькому діапазоні. Спроба внести число, більше за доступний діапазон може призвести до помилок періоду компіляції/виконання, або до неправильних підрахунків (через відкидання) залежно від використовуваної мови програмування.

Діапазон змінних оснований на кількості байтів відведених для збереження значення. Цілі типи даних [[Розрядність|розрядністю]] <math>n</math> бітів зазвичай<ref>Бувають ситуації, коли один або більше бітів відводиться для інших функцій, наприклад, перевірки парності.</ref> здатні зберігати <math>2^n</math> значень. Для інших типів даних (напр. дійсних чисел) діапазон заплутаніший, та залежить від методу зберігання інформації в ньому. Існують також типи даних, які не використовують увесь байт. Наприклад, для [[Логічний тип даних|булевого типу]], який є двійковим значенням, достатньо лише одного біта, але на практиці використовується весь байт, тобто 7 бітів залишаються невикористаними.

Таблиця показує набір загальновживаних числових типів даних та їхніх діапазонів<ref>Зауважте, що розмір більшості типів даних різниться залежно від платформи та мови програмування. Наведені тут розміри є найвживанішими на сьогодні.</ref>:
{| class="wikitable"
|-
! Тип даних
! Розмір
! Діапазон
|-
! colspan="3" | Цілі типи
|-
| Булеві
| 1 біт (хоча зазвичай зберігається як 1 байт)
| 0 до 1
|-
| Байт
| 8 бітів
| 0 до 255
|-
| Слово
| 2 байти
| 0 до 65535
|-
| Подвійне слово
| 4 байти
| 0 до 4,294,967,295
|-
| Ціле число
| 4 байта
| −2,147,483,648 до 2,147,483,647
|-
| Подвійне ціле
| 8 байтів
| −9,223,372,036,854,775,808 до 9,223,372,036,854,775,807
|-
! colspan="3" | Дійсні типи
|-
| Дійсне
| 4 байти
| 1E-37 до 1E+37 (6 десяткових цифр)
|-
| Подвійної точності
| 8 байтів
| 1E-307 до 1E+308 (15 десяткових цифр)
|}

=== [[Логічний тип даних]] ===
Тип даних, об'єкти якого можуть приймати одне з двох значень: ''істина'' ({{lang-en|true}}) та ''хиба'' ({{lang-en|false}}).

=== [[Перелічуваний тип даних]] ===
'''Перелічуваний тип''', '''перелік''' ({{lang-en|enumeration type}})&nbsp;— тип даних, що описується через перелічення всіх можливих значень (кожне з яких позначається власним ідентифікатором), які можуть приймати об'єкти цього типу. Приклад ([[Pascal]]):
<syntaxhighlight lang="pascal">type Cardsuit = (clubs, diamonds, hearts, spades);</syntaxhighlight>

=== [[Символьний тип даних]] ===
Тип даних, що описує літери та інші знаки, використовувані на письмі. Залежно від мови програмування та конкретної реалізації, може займати 1 чи 2 байти, рідше 4. Однобайтовий символьний тип може використовуватися для представлення символів з набору [[ASCII]] та восьмирозрядних [[кодування символів|кодувань]], тоді як для представлення символів з набору [[Юнікод]]у потрібно щонайменше 2 байти.

== Складені типи даних ==
'''Складені типи даних'''&nbsp;— це типи, які складаються з елементів, що належать до простих типів. До складених типів даних відносяться: [[Масив (структура даних)|масив]]и, [[Множина (тип даних)|множини]], [[Рядок (програмування)|рядки]], [[Структура (тип даних)|записи]], [[файл]]и, динамічні змінні, [[вказівник]]и, лінійні списки ([[стек]]и, [[Черга (структура даних)|черги]]), нелінійні списки ([[Двійкове дерево|двійкові дерева]], несиметричні дерева, тексти, [[Граф (математика)|графи]]), [[процедурний тип]], об'єкти<ref>{{Cite web|title=C++. Структури. Частина 1. Складені типи даних. Шаблон структури. Структурна змінна. Структури в середовищі CLR. Оголошення та ініціалізація структурної змінної {{!}} BestProg|url=https://www.bestprog.net/uk/2017/05/19/структури-частина-1-складені-типи-дани/|website=www.bestprog.net|accessdate=2022-10-02}}</ref>.

=== Рядки ===
'''[[Рядок (програмування)|Рядки]]''' ({{lang-en|string}})&nbsp;— нечисловий тип даних, що використовується для збереження букв та слів. Усі рядки складаються із символів. Рядки можуть містити цифри та числа, але однаково будуть оброблятися як текст. Приклади рядків:
* «A»
* «Hello World»
* «Телефон»
* «Мені 99 років»
* «1.2.3.4.5.6.7.8.9»

У деяких [[мова програмування|мовах програмування]] кількість символів у рядку може бути обмежена, в інших довжина рядка може обмежуватися лише кількістю пам'яті в комп'ютері. Можуть бути також порожні рядки.

== Структури даних ==
{{main|Структура даних}}

== Абстрактні типи даних ==
{{main|Абстрактний тип даних}}

== Векторні типи ==
{{main|Векторний тип даних}}
'''Векторний тип даних'''&nbsp;— це тип даних, який будується на основі простих типів даних. Усі елементи векторного типу даних розташовані підряд, у межах створеного об'єкту. Використання цього типу даних у технологіях [[Графічний процесор загального призначення|ГПЗП]] дозволяє зменшити час обчислення математичних операції, оскільки на [[графічний процесор|ГП]] час, витрачений на математичну операцію над векторним типом, приблизно дорівнює часу, який треба витратити на цю саму операцію для базового типу. Елементи векторного типу в [[оперативна пам'ять|оперативній пам'яті]] розташовані підряд, як у [[Масив_(структура_даних)|масиві]], завдяки чому витрачається менше часу на зчитування та запис.

== Див. також ==
* [[Система типізації]],
* [[Список структур даних]].
* [[Змінна типу]]

== Примітки ==
{{примітки}}

== Посилання ==
* Luca Cardelli, Peter Wegner. ''On Understanding Types, Data Abstraction, and Polymorphism,'' [http://citeseer.ist.psu.edu/cardelli85understanding.html] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060619072646/http://citeseer.ist.psu.edu/cardelli85understanding.html |date=19 червня 2006 }} from Computing Surveys, (December, 1985)

{{compu-stub}}
{{Типи даних}}

[[Категорія:Типи даних]]
[[Категорія:Поняття мов програмування]]
[[Категорія:Статті з прикладами коду мовою Pascal]]