Перегляд вихідного коду сторінки Тета-тау-парадокс

'''Тета-тау-парадокс'''&nbsp;— [[парадокс]] [[Фізика елементарних частинок|фізики елементарних частинок]], що наочно демонструє порушення закону збереження [[P-симетрія|просторової парності]] при [[Слабка взаємодія|слабкій взаємодії]]. У 1954—1956 роках виявлено, що два [[Дивність|дивні]] [[мезони]] <math>\Theta^{+}</math> і <math>\tau^{+}</math> мають різні схеми розпаду: <math>\Theta^{+} \rightarrow \pi^{+} + \pi^{0}</math>, <math>\tau^{+} \rightarrow \pi^{+} + \pi^{+} + \pi^{-}</math> та однакові інші властивості. Просторова парність <math>\eta (\Theta^{+}) = + 1</math>, а <math>\eta (\tau^{+}) = - 1</math><ref>''[[Наумов Анатолій Іванович|Наумов&nbsp;А.&nbsp;И.]]'' Физика атомного ядра и элементарных частиц.&nbsp;— {{М.}}, [[Просвещение (видавництво)|Просвещение]], 1984.&nbsp;— Тираж 30 000 экз.&nbsp;— c. 286</ref>.

Для розв'язання тета-тау-парадоксу [[Лі Цзундао|Лі]] та [[Чженьнін Янг|Янг]] 1956 року висловили гіпотезу про незбереження просторової парності в процесах, обумовлених слабкою взаємодією. Тоді мезони <math>\Theta^{+}</math> і <math>\tau^{+}</math> можна вважати однією часткою&nbsp;— [[Каони|каоном]] <math>K^{+}</math> з від'ємною парністю <math>\eta (K^{+}) = - 1</math>. Заряджений каон розпадається двома каналами&nbsp;— зі збереженням і без збереження просторової парності.

== Примітки ==
{{Reflist}}

[[Категорія:Фізика елементарних частинок]]
[[Категорія:Фізичні парадокси]]
[[Категорія:Слабка взаємодія]]