Перегляд вихідного коду сторінки Схизма (інтервал)

{{інші значення|Схизма (значення)}}
'''Схи́зма''' ({{lang-grc|σχίσμα}}&nbsp;— поділ, розщеплення)&nbsp;— дрібний [[музичний інтервал]], різниця між [[Кома (музика)#Піфагорійська кома|піфагорійською]] і [[Кома (музика)#Дідімова кома|дідімовою комами]]:

: <math> \frac{\left(\frac{3}{2}\right)^{12}}{2^7} : \frac{81}{80} = \frac{3^{8} \cdot 5}{2^{15}} = \frac{32805}{32768} \approx 1{,}9537\;\mathrm{Cent} </math>

Вона ж дорівнює різниці між:
* Вісьмома чистими квінтами (3:2) плюс чиста велика терція (5:4) і п'ятьма октавами,
* Великою (135:128) і піфагорійською (256:243) [[Ліма (музика)|лімами]],
* [[Апотома|апотомою]] і діатонічним [[півтон]]ом.

Вперше відзначається в трактаті [[Боецій|Боеція]] «''Основи музики''»<ref>{{Cite web |url=http://www.chmtl.indiana.edu/tml/6th-8th/BOEMUS3_TEXT.html |title=Boethius. De institutione musica, liber III |accessdate=16 липня 2011 |archive-date=2 лютого 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110202043245/http://www.chmtl.indiana.edu/tml/6th-8th/BOEMUS3_TEXT.html }}</ref> з посиланням на піфагорійця [[Філолай|Філолая]]. Визначення схизми як інтервалу 32805:32768 з'являється на початку [[XIX століття]], зокрема це визначення наведено в музичному словнику П.&nbsp;Ліхтенталя<ref>({{книга|автор=P. Lichtenthal.|заголовок=Dizionario e bibliografia della musica|місце=Fontana|рік=1826|посилання=http://books.google.com/books?id=_ItiOQhDn6AC&vq=schisma&hl=ru&pg=PA183#v=onepage&q=schisma&f=false}})</ref>.

В [[XVII століття|XVII столітті]] [[Андреас Веркмейстер]] ([[1645]]–[[1706]]) визначив різницю між чистою і рівномірно темперованою [[Квінта (музичний інтервал)|квінтою]] (в сучасних одиницях ≈ 1,9550 [[Цент (музика)|цента]])&nbsp;— інтервал, що також іноді називався ''схизмою'' (Веркмейстер називав його ''grad''). На можливість наближення [[Чистий лад|чистого ладу]], що містить лише [[Раціональні числа|раціональні]] співвідношення в інтервалах, до [[Рівномірно-темперований стрій|рівномірно темперованого строю]] за допомогою зменшення чистої квінти (3:2) на схизму (32805: 32768) вперше звернув увагу [[Йоганн Філіп Кірнбергер]] ([[1721]]–[[1783]]), учень [[Йоганн Себастьян Бах|Й.&nbsp;С.&nbsp;Баха]]. Дванадцять квінт Кірнбергера перевершують сім октав на надзвичайно малий інтервал, рівний 2<sup>161</sup>3<sup>−84</sup>5<sup>−12</sup> (≈&nbsp;0.01536 цента), що називається ''атомом Кірнбергера''.

== Примітки ==
{{примітки}}

== Література ==
* ''[[Холопов Юрій Миколайович|Холопов Ю. Н.]]'' [http://www.kholopov.ru/harmony/harm-app3.pdf Таблица интервалов] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110919191458/http://www.kholopov.ru/harmony/harm-app3.pdf |date=19 вересня 2011 }} Гармония. Теоретический курс (1983)
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Музичні інтервали]]