Перегляд вихідного коду сторінки Суми

{{Otheruses|Суми (значення){{!}}Суми}}
{{НП України
| назва              = Суми
| прапор             = Flag goroda Sumy version.png
| опис прапора       = Прапор Сум
| герб               = Gerb goroda Sumy.png
| опис герба         = Герб Сум
| регіон             = {{ПрТ|Сумська область}}
| громада            = [[Сумська міська громада]]
| код КАТОТТГ        = UA59080270010036634
| засноване          = {{Дата з віком|1652}}
| статус             = [[1780]]
| зображення = {{Photomontage|position=center
 | photo1a = Skyline_of_Sumy_(cropped).jpg
 | photo2a = Дзвіниця Спасо-Преображенського собору в Сумах.jpg
 | photo2b = Сумський обласний художній музей ім. Никанора Онацького .jpg
 | photo3a = Пам'ятник Тарасу.jpg
 | photo3b = Альтанка 002.jpg
 | photo4a = Sumy Nezalezhnosti 19 Voskresens'ka Tserkva 08 2 (YDS 7860).JPG
   | size = 300
   | spacing = 2
   | color = #FFFFFF
   | border = 0
   }}
| поділ              = 2 райони
| населення          = {{зменшення}} 256 474 <small>(01.01.2022)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2021}}</ref>
| площа = 95,3858<ref>{{Cite web|url=http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/681-19#n9|title=Постанова Верховної Ради України Про зміну і встановлення меж міста Суми і Сумського району Сумської області|accessdate=25 вересня 2015|archive-date=19 серпня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160819103040/http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/681-19#n9}}</ref>
| густота = 2762
| поштові індекси = 40000—40035
| код країни = 380
| код = 542
| міста-побратими = 
| координати = {{coord|50|54|43|N|34|48|12|E|scale:100000|display=inline,title}}
| водойма = р. [[Псел|Псьол]], [[Сумка (річка)|Сумка]], [[Стрілка (притока Сумки)|Стрілка]]; [[Чеха (озеро)|озеро Чеха]], [[Блакитні озера (Суми)|Блакитні озера]], [[Косівщинське водосховище]]
| висота = 138
| станція = [[Суми (станція)|Суми]]
| залізниця с = 350
| фізична с = 303
| автошлях с = 338
| день міста = перша субота вересня
| номери автомобілів = [[Файл:Non-EU-section-with-UA.svg|13пкс]] ВМ, НМ, ХМ, ЕМ / 19
| інтернет домен = .sumy.ua
| адреса = 40030, Сумська обл., м. Суми, [[Майдан Незалежності (Суми)|майдан Незалежності]],&nbsp;2
| вебсторінка  = [http://smr.gov.ua/uk/ Сумська міська рада]
| Міський голова = [[Дрозденко Олексій Олександрович]]
| назва мешканців = сум'янин
| етнікон=сумчанин, сумчанка, сумчани
}}
'''Су́ми'''&nbsp;({{МФА-всі|ˈsumɪ|3=Uk-Суми.ogg}})&nbsp;— [[місто]] обласного значення в північно-східній частині [[Україна|України]], на [[Слобідська Україна|Слобожанщині]], [[адміністративний центр]] [[Сумська міська громада|Сумської міської громади]], [[Сумський район|Сумського району]] і [[Сумська область|Сумської області]]. Населення&nbsp;— 256,5 тис. осіб (01.01.2022).

== Географічне розташування ==
Місто Суми розташоване в північно-східній частині [[Україна|України]], на берегах річки [[Псел]] при впадінні до неї річки [[Сумка (річка)|Сумки]], у межах [[Середньоруська височина|Середньоруської височини]]. Через місто пролягають [[Автомобільна дорога|автошляхи]] {{Автошлях Н|07}}, {{Автошлях Н|12}}, {{Автошлях Р|44}}, {{Автошлях Р|45}}, {{Автошлях Р|61}}, {{Автошлях Т|1901}}, а також залізнична лінія [[Ворожба (станція)|Ворожба]]&nbsp;— Суми&nbsp;— [[Люботин (станція)|Люботин]]. Площа міста&nbsp;— 95,4 км². Суми поділено на два міських адміністративних райони&nbsp;— [[Ковпаківський район|Ковпаківський]] та [[Зарічний район|Зарічний]].

{{Відстані до великих міст
|обтічний=1
|заголовок=Відстань від Сум до сусідніх великих міст (автошляхами)
|північний_захід={{Прапорець20|UKR}} [[Чернігів]]&nbsp;— 335 км<br/> {{Прапорець20|BLR}} [[Гомель]]&nbsp;— 408 км
|північ={{Прапорець20|RUS}} [[Брянськ]]&nbsp;— 334 км<br/>
|північний_схід={{Прапорець20|RUS}} [[Курськ]]&nbsp;— 160 км<br/> {{Прапорець20|RUS}} [[Орел (місто)|Орел]]&nbsp;— 318 км
|захід={{Прапорець20|UKR}} [[Київ]]&nbsp;— 337 км<br/>
|схід={{Прапорець20|RUS}} [[Бєлгород]]&nbsp;— 187 км<br/> {{Прапорець20|RUS}} [[Воронеж]]&nbsp;— 382 км
|центр=Суми
|південний_захід={{Прапорець20|UKR}} [[Черкаси]]&nbsp;— 346 км<br/>{{Прапорець20|UKR}} [[Кременчук]]&nbsp;— 291 км
|південь={{Прапорець20|UKR}} [[Полтава]]&nbsp;— 178 км<br/>{{Прапорець20|UKR}} [[Дніпро (місто)|Дніпро]]&nbsp;— 340 км
|південний_схід={{Прапорець20|UKR}} [[Харків]]&nbsp;— 183 км<br/>
}}

=== Клімат ===
[[Клімат]] Сум [[Помірно-континентальний клімат|помірно-континентальний]], з м'якою зимою і теплим літом.

==== Температура ====
Середньорічна [[температура]] повітря становить 6,8 °С, найнижча вона в січні (мінус 6,3 °С), найвища&nbsp;— у липні (19,8 °С). Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (мінус 16,6 °С) зафіксована [[1963]] року, найвища (0,0 °С)&nbsp;— [[2007]] року. Найнижча середньомісячна температура в липні (16,6 °С) спостерігалася [[1912]] року, найвища (24,1 °С)&nbsp;— 1936 року. Абсолютний мінімум температури повітря (мінус 36,0 °С) зафіксовано [[6 січня]] [[1935]] року, абсолютний максимум (39,9 °С)&nbsp;— [[11 серпня]] [[1907]] року.

В останнє століття температура повітря в Сумах, так само як і в цілому на [[Земля|Землі]], має тенденцію до підвищення. Протягом останніх 100 років середньорічна температура повітря підвищилася приблизно на 1,5 °С. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 рік.

==== Опади й інші показники ====
У середньому за рік у Сумах випадає 675&nbsp;мм [[Атмосфера планети|атмосферних]] опадів, найменше&nbsp;— у лютому, найбільше&nbsp;— у липні. Мінімальна річна кількість опадів (228 мм) спостерігалася [[1908]] року, максимальна (886 мм)&nbsp;— [[1973]] року. Максимальну добову кількість опадів (89 мм) зафіксовано в червні [[1912]] року. У середньому за рік у місті спостерігається 154 дні з опадами; найменше їх (по 10) у вересні й жовтні, найбільше (18)&nbsp;— у грудні. Щороку в Сумах утворюється [[сніг]]овий покрив, максимальна висота якого звичайно спостерігається в лютому.

Відносна [[вологість повітря]] в середньому за рік становить 78&nbsp;%, найменша вона в травні (64&nbsp;%), найбільша&nbsp;— у грудні (89&nbsp;%).

Найменша [[хмарність]] спостерігається в серпні, найбільша&nbsp;— у грудні. Найбільшу повторюваність у місті мають вітри з південного сходу, найменшу&nbsp;— з півночі й північного сходу. Найбільша швидкість вітру&nbsp;— узимку, найменша&nbsp;— у липні-серпні. У січні вона в середньому становить 4,4 м/с, у липні&nbsp;— 3,1 м/с.
{{Weather box
|location = Сум (1949-2011)
|metric first = Yes
|single line = Yes
|Jan record high C = 11.0
|Feb record high C = 13.5
|Mar record high C = 21.0
|Apr record high C = 30.0
|May record high C = 33.6
|Jun record high C = 36.1
|Jul record high C = 38.0
|Aug record high C = 39.4
|Sep record high C = 31.1
|Oct record high C = 27.9
|Nov record high C = 22.8
|Dec record high C = 11.5
|year record high C = 39.4
|Jan high C = -3.9
|Feb high C = -3.0
|Mar high C = 3.0
|Apr high C = 13.1
|May high C = 20.3
|Jun high C = 23.7
|Jul high C = 25.4
|Aug high C = 24.5
|Sep high C = 18.3
|Oct high C = 10.9
|Nov high C = 3.0
|Dec high C = -2.0
|year high C = 11.2
|Jan mean C = -6.3
|Feb mean C = -5.9
|Mar mean C = -0.7
|Apr mean C = 8.1
|May mean C = 14.6
|Jun mean C = 18.1
|Jul mean C = 19.8
|Aug mean C = 18.6
|Sep mean C = 12.9
|Oct mean C = 6.6
|Nov mean C = 0.3
|Dec mean C = -4.2
|year mean C = 6.8
|Jan low C = -9.3
|Feb low C = -9.2
|Mar low C = -4.2
|Apr low C = 3.3
|May low C = 8.8
|Jun low C = 12.6
|Jul low C = 14.5
|Aug low C = 13.1
|Sep low C = 8.0
|Oct low C = 2.8
|Nov low C = -2.3
|Dec low C = -6.8
|year low C = 2.6
|Jan record low C = -34.2
|Feb record low C = -32.8
|Mar record low C = -27.8
|Apr record low C = -11.1
|May record low C = -3.9
|Jun record low C = 0.9
|Jul record low C = 5.0
|Aug record low C = 4.0
|Sep record low C = -4.3
|Oct record low C = -11.7
|Nov record low C = -22.9
|Dec record low C = -29.5
|year record low C = -34.2
|precipitation colour = green
|Jan precipitation mm = 55.5
|Feb precipitation mm = 32.9
|Mar precipitation mm = 47.1
|Apr precipitation mm = 46.9
|May precipitation mm = 61.9
|Jun precipitation mm = 69.9
|Jul precipitation mm = 81.3
|Aug precipitation mm = 87.4
|Sep precipitation mm = 49.6
|Oct precipitation mm = 48.2
|Nov precipitation mm = 43.8
|Dec precipitation mm = 50.9
|year precipitation mm = 675.4
|Jan precipitation days = 20.7
|Feb precipitation days = 18.4
|Mar precipitation days = 15.7
|Apr precipitation days = 9.9
|May precipitation days = 9.2
|Jun precipitation days = 8.7
|Jul precipitation days = 7.1
|Aug precipitation days = 5.7
|Sep precipitation days = 8.9
|Oct precipitation days = 11.9
|Nov precipitation days = 16.2
|Dec precipitation days = 21.1
|year precipitation days = 153.5
|Jan snow days = 18
|Feb snow days = 14
|Mar snow days = 10
|Apr snow days = 3
|May snow days = 0
|Jun snow days = 0
|Jul snow days = 0
|Aug snow days = 0
|Sep snow days = 0
|Oct snow days = 2
|Nov snow days = 10
|Dec snow days = 17
|year snow days = 74
|Jan humidity = 86.4
|Feb humidity = 84.3
|Mar humidity = 79.3
|Apr humidity = 65.6
|May humidity = 64.0
|Jun humidity = 68.1
|Jul humidity = 70.9
|Aug humidity = 66.6
|Sep humidity = 75.1
|Oct humidity = 81.0
|Nov humidity = 87.2
|Dec humidity = 88.5
|year humidity = 76.4
|source = Climatebase.ru<ref name = climatebase>{{cite web| url = http://climatebase.ru/station/33275/?lang=en| title = Sumy, Ukraine Climate Data| publisher = Climatebase| accessdate = January 21, 2013| archive-date = липень 30, 2013| archive-url = https://web.archive.org/web/20130730234105/http://climatebase.ru/station/33275/?lang=en
}}</ref> Weatherbase<ref name=weatherbase>{{cite web|url = http://www.weatherbase.com/weather/weather.php3?s=57233&cityname=Sumy-Ukraine|title = Weatherbase: Historical Weather for Sumy, Ukraine|publisher = Weatherbase|accessdate = 21 січня 2013|archive-date = березень 5, 2020|archive-url = https://web.archive.org/web/20200305163958/http://www.weatherbase.com/weather/weather.php3?s=57233&cityname=Sumy-Ukraine}}</ref>|date=August 2010}}

=== Ґрунти ===
Характерні сірі ґрунти, здебільшого поширенні [[Темно-сірі ґрунти|темно-сірі опідзолені ґрунти]] й [[чорнозем]]и.

=== Екологія ===
[[Файл:Озеро на південній околиці Сум в передмісті Баси..jpg|міні|праворуч|250пкс|Озеро на південній околиці Сум в передмісті Баси]]
На ґрунти впливають повітряні викиди ПАТ «[[Сумихімпром]]». Хімічні аналізи свідчать про те, що в зоні аеротехногенного [[Забруднення ґрунту|забруднення]] в результаті значних випадань <chem>SO2</chem> і <chem>HF</chem>, які розсіюються у вигляді «[[Кислотні дощі|кислотних опадів]]», кислотно-лужні показники змінюються в бік підкислення. Це характерно для обох типів ґрунтів. Також викиди кислотних опадів призводять до зменшення вмісту обмінних солей<ref>{{Cite web|url=https://scholar.google.com.ua/citations?view_op=view_citation&hl=uk&user=6AiE3w8AAAAJ&citation_for_view=6AiE3w8AAAAJ:Wp0gIr-vW9MC|title=Бібліографічні посилання Google Академія|website=scholar.google.com.ua|accessdate=2017-05-13|archive-date=2017-10-18|archive-url=https://web.archive.org/web/20171018070931/https://scholar.google.com.ua/citations?view_op=view_citation&hl=uk&user=6AiE3w8AAAAJ&citation_for_view=6AiE3w8AAAAJ:Wp0gIr-vW9MC}}</ref>{{Fact}}.

== Назва міста ==
[[Файл:59-101-0202 Воскресенська церква 2. Суми.jpg|праворуч|міні|250пкс|[[Воскресенський собор (Суми)|Воскресенський собор]]&nbsp;— найстаріша споруда в Сумах ([[1702]])]]
При заснуванні у [[1652]] році поселення мало назву ''Сумина слобода'', після реорганізації слободи в місто&nbsp;— у [[1656]] році назву було змінено на ''Сумин'', впродовж 1650—1660-х років буква «н» поступово зникла та [[місто]] отримало сучасну назву&nbsp;— '''''Суми''''' ({{audio|Uk-Суми.ogg|вимова}}).

Існує декілька версій етимології назви міста:
* найімовірніше назва Сум походить від топонімів&nbsp;— назв річок Сума (нині&nbsp;— [[Сумка (річка)|Сумка]]) та Сумка (нині&nbsp;— [[Стрілка (притока Сумки)|Стрілка]]), що є частою практикою при називанні поселень;
* існує також легенда, що на березі річки Сумка (чи й у самій річці) перші поселенці знайшли три мисливські [[сумка|сумки]] з золотими монетами. Цей переказ знайшов відбиття у міській символіці (на [[Герб Сум|гербі]] та [[Прапор Сум|прапорі]] міста), а у травні [[2008]] року в середмісті Сум було відкрито символічний [[пам'ятний знак «Сумка»]],
* деякі дослідники схильні виводити назву міста від дієслова «сумувати», апелюючи до почуттів переселенців, що опинилися далеко від рідних земель<ref>''43. Сумщина'' // [[Автомобільна прогулянка Україною]]., К.: Балтія-Друк, 2008, стор. 443</ref>.

== Символіка ==
До офіційної [[Символіка|символіки]] міста належать [[герб]], [[прапор]] і [[гімн]] міста.

[[Герб Сум]] був розроблений герольдмейстером М. Щербатовим у [[1776]] році та затверджений [[21 вересня]] [[1781]] року, відновлений [[15 лютого]] [[1991]] року рішенням IV сесії міської ради Сум.

[[Прапор Сум]]&nbsp;— [[квадрат]]не полотнище [[смарагд]]ового кольору, в центрі якого розташований герб міста, затверджено прапор [[2004]] року.

[[Гімн Сум]] затверджено [[23 червня]] [[2004]] року. Автор тексту&nbsp;— [[Гриценко Микола Семенович|Миколи Гриценка]], музика&nbsp;— [[Козупиця Валерій Олександрович|Валерія Козупиці]].

[[Архітектура|Архітектурним]] символом Сум є «Альтанка» на [[Покровська площа (Суми)|Покровській площі]]. Символами міста є: [[Спасо-Преображенський собор (Суми)|Спасо-Преображенський собор]], [[Свято-Троїцький собор (Суми)|Троїцький собор]], [[Воскресенський собор (Суми)|Воскресенська церква]] й [[Іллінська церква (Суми)|Іллінська церква]].
{{center|<gallery widths="150" heights="150">
Файл:Суми 1 (Olmi).JPG|[[Сумська альтанка]]
Файл:Coat_of_arms_Sumy_old.png|Герб Сум часів [[Російська імперія|Російської імперії]]
Файл:Гімн міста Суми.png|Гімн міста Суми
Файл:Спасо-Преображенський кафедральний собор у Сумах ракурс (3).jpg|Спасо-Преображенський собор
</gallery>}}

== Історія ==
{{main|Історія Сум}}

=== XVII—XIX століття ===
[[Файл:Znak 2 gusar Sum.jpg|міні|Нагрудний знак [[Сумський полк|1-го Сумського гусарського полку]], котрий починає свою історію 1651 року|праворуч|200пкс]]
[[Файл:Polkovnik Kondratiev.JPG|міні|праворуч|200пкс|Один з засновників Сум&nbsp;— [[полковник]] [[Герасим Кондратьєв]]]]
[[Файл:Сумы План 1787 года.jpg|праворуч|міні|План Сум [[1787]] року|200пкс]]
[[Файл:Stamp of Ukraine s677.jpg|праворуч|міні|200пкс|Марка [[Укрпошта|Укрпошти]] «Сумам 350»]]
[[Файл:Coin of Ukraine Sumy R.jpg|праворуч|160px|міні|[[350 років м. Суми (монета)|Ювілейна монета присвячена 350-річчю міста]]]]

Історія Сум почалася в результаті наслідків [[Битва під Берестечком|битви під Берестечком]], коли [[1651]] року українські козаки під проводом [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] зазнали поразки. Після чого [[Богдан Хмельницький]] дав указ людям переселятися зі правобережжя на [[Полтавська область|Полтавщину]] та на прикордонні землі з [[Росія|Росією]] (тепер [[Слобожанщина]]). Протягом десятиліття [[1651]]–[[1660]] років на території сучасної [[Слобожанщина|Слобожанщини]] з'явилася велика кількість нових поселень&nbsp;— тоді окрім Сум були засновані такі міста як: [[Харків]], [[Тростянець]], [[Лебедин]] та чимало інших поселень.

[[25 липня]] [[1655]] року царським указом у Сумах було дозволено поселитися 100 родинам селян і козаків-переселенців із містечка [[Ставище (смт)|Ставища]] на [[Київщина|Київщині]], за однією з версій [[Герасим Кондратьєв]] прийшов у Суми разом із цією групою людей. Деякі історики вважають саме цю дату часом заснування Сум.

[[1 липня]] [[1656]] року було ухвалено рішення про перетворення Суминої [[слобода|слободи]] в місто Сумин (надалі місто Суми), і почато будівництво [[фортеця|фортеці]]. Будівництво велося у [[1656]]–[[1658]] роках, керував ним московський [[воєвода]] [[Кирило Юрійович Арсеньєв]], разом із ним до Сум прибуло 52 людей, які мали організовувати зведення фортеці. Метою будівництва фортеці був захист [[Слобідська Україна|Слобідської України]] від набігів [[Татари|татар]]. Стіни фортеці було споруджено з дубових колод, під фортецею викопано підземний хід до води (до річки [[Псел]]) за допомогою якого у майбутньому під час облог місто забезпечувалося питною водою. Було насипано навколо фортеці вал і викопано глибокий рів. Оборонні споруди доповнювалися природними: річки [[Псел]], [[Сумка|Сума]] і [[Стрілка (Суми)|Сумка]] зі трьох боків опоясували місто. З півдня підступи до Сум захищав зроблений у [[1658]] році перекоп між [[Псел|Пслом]] і Сумкою (тепер Стрілка).

У [[1658]] році Суми офіційно стали центром [[Сумський полк|Слобідського козацького полку]]. Полк очолив [[Герасим Кондратьєв]].

Завдяки вигідному торговельному шляху, що йшов через [[Путивль]] на [[Москва|Москву]], Суми швидко зростали.

У [[1678]] році місто разом із [[посад]]ом займало ділянку оточену стіною завдовжки 3426 [[сажень|саженей]] (7 кілометрів 400 метрів), а навкруги неї був рів завдовжки 3500 [[сажень|саженей]] (7560 метрів). Сумська фортеця мала 27 башт (4 башти зі проїзними&nbsp;воротами та 23 глухі башти), також у стіні фортеці було ще 8 воріт.

У [[1702]] році завершується будівництво [[Воскресенський собор (Суми)|Воскресенської церкви]]&nbsp;— у теперішній час найстарішої споруди Сум, що збереглася.

Під час [[Північна війна в Україні|Північної війни]], перед [[Полтавська битва|Полтавською битвою]], зі [[26 грудня]] [[1708]] року до [[3 лютого]] [[1709]] року у місті перебував [[Петро І]] разом зі своєю ставкою. Саме в Сумах ним була підписана низка маніфестів та указів, проведена військова нарада, рішення якої радикально вплинули на подальший хід війни. За переказами, мешканці міста за розпорядженням [[Петро І|Петра І]] «''урочисто та пишно''» зустрічали Новий&nbsp;— [[1709]]&nbsp;— рік.

За переписом населення [[1732]] року у [[Сумський полк|Сумському полку]] мешкало {{num|42931}} людей чоловічої статі. З них 3695 козаків, {{num|13918}} підпомічників і {{num|18476}} підданих. За етнічним складом населення було практично на 100&nbsp;% українське, р<nowiki/>осіян було лише 14 осіб. У самих Сумах мешкало 3818 людей чоловічої статі: полкової старшини з дітьми та робітниками 115, козаків 610, сусідів у них 190, підпомічників 2704, [[піп|попів]] зі причетниками 37, вчителів 12, [[старець|старців]] 13, шинкарів 26, робітників на подвір'ях 98, р<nowiki/>осіян 14. Із жінками та дітьми населення міста становило приблизно 7 700 осіб.

Після скасування Слобідської автономії, у [[1765]]–[[1780]] роках Суми були центром Сумської провінції [[Слобідсько-Українська губернія|Слобідсько-Української губернії]]; у 1780 році Суми стали повітовим містом (до [[1923]]&nbsp;року) з [[1835]]&nbsp;року увійшло до складу [[Харківська губернія|Харківської губернії]].

Розвиток Сум припадає на другу половину [[XIX століття|XIX]]&nbsp;— початок [[XX століття]]&nbsp;— завдяки зростанню промисловості: цукрової (Суми стали одним із її осередків в Україні), а також машинобудування, металообробної та текстильної (фабрика сукна) галузей, торгівлі (відомі ярмарки&nbsp;— 3 рази на рік).

У [[1877]] році в Сумах налічувалося 153 будинки кам'яної та цегляної кладки, 1832 дерев'яних. Населення міста становило 15 534 чоловік (із них 74 католики). У Сумах було 7 товарних складів, 337 лавок і магазинів, чоловічі та жіночі гімназії та школи, станція Сумської залізниці. У власності міста було 1 074 [[Десятина (одиниця площі)|десятин]] землі (11,7 км²). Мешканці займалися промисловістю та торгівлею. У Сумах було 876 [[ремісник]]ів (370 майстрів, 309 робітників, 260 учнів), із них 171 чобітяр, 136 кравців і 80 ковалів.

У [[1878]] в Сумах було 14 [[фабрика|фабрик]].

=== [[Радянсько-українська війна (1917—1921)|Радянсько-українська війна]] ===
Під час подій [[Українська революція (1917—1921)|Української революції]], у 1917 році [[Українська Центральна Рада]], маючи на меті встановити автономію України у складі Росії, почала претендувати на майже всі території, в межах яких були розселені етнічні українці, включно з Сумами. Щоправда, Тимчасовий уряд не визнавав за УЦР право на керування окресленими землями у повному обсязі, зокрема в Сумах. З проголошенням [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]], 6 березня 1918 року місто стає земським центром [[Слобожанщина (УНР)|Слобожанщини]] за тодішнім адміністративно-територіальним поділом. Під час [[Перша радянсько-українська війна|Першої радянсько-української війни]] більшовики захоплюють Суми. Отримавши підтримку Німеччини, 1 квітня 1918 року українські війська зайняли Суми і [[Охтирка|Охтирку]], вийшовши до умовного українсько-російського кордону.

Після приходу до влади [[Скоропадський Павло Петрович|Павла Скоропадського]] і утворення [[Українська Держава|Української Держави]], Суми, за новим адміністративним поділом увійшли до [[Харківська губернія|Харківської губернії]]. У січні 1919 року з інтервенцією військ Антанти на північних і північно-східних кордонах УНР з'явилися більшовицькі війська. Під приводом надання допомоги робітникам і селянам, які повстали проти гетьмана, вони розгорнули наступ у двох напрямках: Ворожба&nbsp;— Суми&nbsp;— Харків і Гомель —Чернігів&nbsp;— Київ. Під час [[Радянське вторгнення в Україну (1919)|другого вторгнення радянських військ в Україну]] місто знов опиняється під окупацією.

=== [[Радянська окупація України]] ===
В рамках зміни адміністративно-територіального поділу, радянська влада скасовує [[Сумський повіт]]. [[1923]]–[[1930]] роки&nbsp;— Суми були [[Сумська округа|округовим]] містом. із [[1939]] року&nbsp;— [[Сумська область|обласним]]. У 1930-х роках в місті розвивається промисловість, з'являється педагогічний інститут, краєзнавчий музей і театр.

Місто постраждало під час проведеного радянською владою [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомору 1932—1933 років]], померло щонайменше 5222 жителі Сум<ref name="Голодомор УІНП"/>.

В ході [[Друга світова війна|Другої світової війни]] радянські війська відійшли з Сум 10 жовтня 1941 року, до міста увійшли німецькі війська. У вересні 1943 року Суми знову були зайняті радянськими військами.
=== Після Другої світової війни ===
Значний розвиток Сум почався з [[1950-ті|1950-х років]]&nbsp;— завдяки чималому зростанню промисловості: машинобудівної, хімічної, приладобудівної, харчової та легкої. Було відновлено та побудовано 85 586 м² житла. Почали діяльність насосний, ремонтно-механічний, суперфосфатний, цукровий, мельничний заводи, меблева та ткацька фабрики, а також кілька комбінатів. Діяли педагогічний інститу, 3 технікума, медичне та ремеслове училища, музична школа, 11 середніх, 6 семирічних та 1 початкова школа, обласний драматичний театр, філармонія, 2 музея, 7 кінотеатрів, 8 клубів та 60 бібліотек.

У 1961 році створено [[Сумський комбінат хлібопродуктів]]. В 1966—1971 роках був збудований стадіон «Авангард». 1987 року введена до експлуатації Сумська камвольно-прядильна фабрика.

=== У незалежній Україні ===
Новітня, за незалежності України (з 1991 року), історія Сум пов'язана з явищем так званої «[[Студентська революція на траві|Студентської революції на траві]]», що відбулася в травні 2004 року, та стала для держави безпрецедентною. Тоді кілька десятків студентів із викладачами та батьками вийшли на мітинг у центрі міста з вимогою відставки губернатора [[Щербань Володимир Петрович|Володимира Щербаня]] та начальника обласної міліції Миколи Плєханова. Наметове містечко, яке вони розбили, знесла міліція, кількох осіб, які там перебували, заарештували<ref>{{Cite web |url=http://www.utro.ua/ua/kultura/v_sumah_proshla_studencheskaya_revolyutsiya_na_trave_foto1273860955 |title=У Сумах пройшла «Студентська революція на траві». на ''www.utro.ua'' |accessdate=3 лютого 2011 |archive-date=18 жовтня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171018013455/http://www.utro.ua/ua/kultura/v_sumah_proshla_studencheskaya_revolyutsiya_na_trave_foto1273860955 }}</ref>. Ці сумські події стали не лише актом студентської непокори та боротьби за людські права, а й фактично виявилися предтечею [[Помаранчева революція|Помаранчевої революції]].

У 2001 році в місті відкрито один з найбільших стадіонів України&nbsp;— [[Ювілейний (стадіон, Суми)|«Ювілейний»]], що вміщує 25 830 глядачів. Він става домашньою ареною не тільки для місцевих команд: у 2008—2009 роках на ньому грав ФК [[Харків (футбольний клуб)|«Харків»]], а 2016 році, через [[Війна на сході України|Війну на Донбасі]]&nbsp;— донецький [[Олімпік (Донецьк)|«Олімпік»]].

15 вересня 2015 року Верховна Рада України збільшила територію Сум на 753,58 га, затвердивши загальну площу міста 9 538,58 га. За ухвалення проєкту постанови №&nbsp;2238а проголосував 251 депутат при мінімально необхідних 226. Територія Сум збільшена за рахунок 178 га земель, що перебувають у віданні Піщанської сільської ради Ковпаківського району Сумської області; 172,68 га земель Червоненської сільради Сумського району та 402,9 га земель Сумської міської ради. Таким чином, загальна площа Сум, яка становила 8785 га, затверджена Радою в 9 538,58 га, а Сумського району&nbsp;— 185 357,32 га.<ref>{{Cite web|url = http://ukranews.com/news/182277.Territoriya-Sum-uvelichilas-na-754-ga.uk|title = Територія Сум збільшилася|last = |first = |date = 15.09.2015|website = ukranews.com|publisher = Українські Новини|language = |accessdate = |archive-date = 25.09.2015|archive-url = https://web.archive.org/web/20150925235737/http://ukranews.com/news/182277.Territoriya-Sum-uvelichilas-na-754-ga.uk}}</ref>

==== Російсько-українська війна ====
{{main|Бої за Суми (2022)}}
З початком [[Російське вторгнення в Україну (2022)|Російського вторгнення в Україну]], 24 лютого російські окупаційні війська підійшли до міста з північно-східного напрямку, дорогою від села [[Юнаківка]] близько 7 ранку, після чого почалися бої за місто. Приблизно о 13.35 біля села [[Бездрик]] була помічена російська військова техніка з червоними стрічками. У Сумах чули вибухи та постріли. Згодом з боку Білопільського шляху почався бій.

О 16:36 почався бій біля кадетського корпусу та військової частини у Сумах на вул. Кондратьєва. З 17:00 по Сумах почала пересуватися російська техніка<ref name="відбувається на Сумщині. ОНЛАЙН">{{Cite web|title=Військове вторгнення Росії в Україну: що відбувається на Сумщині. Тиждень перший. Онлайн|url=https://suspilne.media/210133-voennij-stan-so-vidbuvaetsa-u-sumah-2/|website=Суспільне. Новини|date=2022-03-03|accessdate=2022-03-03|language=uk|archive-date=4 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220304133456/https://suspilne.media/210133-voennij-stan-so-vidbuvaetsa-u-sumah-2/}}</ref>.

Російські війська відступили у бік [[Конотоп]]а. Один із танків знищили протитанковим комплексом [[NLAW]]. О 17:30 радниця голови Сумської обласної адміністрації Альона Бояринова повідомила, що ворог із Сум не відступає<ref name="Бій у Сумах">{{Cite web|title=Бій у Сумах: є загиблі та поранені|url=https://suspilne.media/213459-v-ohtirci-v-rezultati-aviabombarduvanna-zrujnovano-tec-ta-zd-vokzal/|website=Суспільне. Новини|date=2022-02-24|accessdate=2022-03-03|language=uk|archive-date=3 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220303152247/https://suspilne.media/213459-v-ohtirci-v-rezultati-aviabombarduvanna-zrujnovano-tec-ta-zd-vokzal/}}</ref>. Не дивлячись на те, що по місті знаходилася ворожа техніка, адмінбудівлі перебували під контролем України. Після 18:40 близько 300 одиниць російської техніки рухалося з [[Верхня Сироватка|Верхньої Сироватки]] до [[Нижня Сироватка|Нижньої Сироватки]]. Також близько 100 одиниць ворожої техніки розташувалися в [[Токарі (Сумський район)|Токарях]], під Сумами.<ref name="відбувається на Сумщині. ОНЛАЙН"/>. На вечір першого дня війни російські війська отаборилися у Сумському районі&nbsp;— в полях і лісосмугах, а також зупинилися в Токарях, в районі Косівщини&nbsp;— під Сумами, та в Нижній Сироватці Сумського району<ref name="відбувається на Сумщині. ОНЛАЙН"/> Після 22 години вечора вдруге розпочався бій біля [[Ліцей-інтернат «Кадетський корпус» імені І. Г. Харитоненка|Ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус»]] [[Державна прикордонна служба України|Прикордонної служби України]], де розташована 27-ма артилерійська бригада. Учнів там не було, але агресором було підпалено КПП та приміщення, також згоріла церква<ref name="бій біля кадетського корпусу">{{Cite web|title=У Сумах знову бій біля кадетського корпусу|url=https://suspilne.media/210614-u-sumah-znovu-bij-bila-artucilisa/|website=Суспільне. Новини|date=2022-02-24|accessdate=2022-03-03|language=uk|first=Юлія|last=Марковська|archive-date=3 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220303200618/https://suspilne.media/210614-u-sumah-znovu-bij-bila-artucilisa/}}</ref>. Бій тривав до 1:30 ночі 25 лютого<ref name="Бій у Сумах закінчився">{{Cite web|title=Бій у Сумах закінчився. Ворог відступив|url=https://suspilne.media/213527-unaslidok-bombarduvanna-v-sumah-poskodzeno-tec-ta-elektricnu-pidstanciu/|website=Суспільне. Новини|date=2022-02-25|accessdate=2022-03-03|language=uk|first=Анна|last=Скрипняк|archive-date=3 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220303200616/https://suspilne.media/213527-unaslidok-bombarduvanna-v-sumah-poskodzeno-tec-ta-elektricnu-pidstanciu/}}</ref>.

У місті щодня точилися вуличні бої, а райцентри, селища та села області обстрілювалися окупантами, вулицями намагалася прорватися ворожа техніка. О 22:05 голова Сумської ОДА [[Живицький Дмитро Олексійович|Дмитро Живицький]] звернувся із закликом про допомогу регіону в боротьбі з військами РФ. Він назвав становище важким і пояснив, що область покладалася лише на сили територіальної оборони<ref>{{Cite web|title=Ситуація в Сумах прямо зараз: що відбувається у місті|url=https://www.rbc.ua/ukr/styler/situatsiya-sumah-pryamo-seychas-proishodit-1646128288.html|website=РБК-Україна|accessdate=2022-03-01|language=ru|archive-date=2 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220302101040/https://www.rbc.ua/ukr/styler/situatsiya-sumah-pryamo-seychas-proishodit-1646128288.html}}</ref>.

Ситуація в місті лишалася під контролем ЗСУ<ref>{{Cite web|title=Що відбувається у Сумах зараз. Ситуація в місті 4 березня: онлайн|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/proishodit-sumah-seychas-situatsiya-gorode-1646357275.html|website=РБК-Україна|accessdate=2022-03-04|language=uk|archive-date=6 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220306153756/https://www.rbc.ua/ukr/news/proishodit-sumah-seychas-situatsiya-gorode-1646357275.html}}</ref>. Станом на 2 годину ночі 4 березня вдалося відновити на 80&nbsp;% електропостачання у Сумах. Залишалася зруйнованою 40-а електрична підстанція<ref name="Без електрики">{{Cite web|title=Без електрики Лебедин та частково Охтирка. В Сумах триває відновлення електропостачання |url=https://suspilne.media/215221-sumcani-dopomagaut-ukrainskim-bijcam-oblastovuvati-blokposti/|website=Суспільне. Новини|date=2022-03-04|accessdate=2022-03-08|language=uk|first=|last=|archive-date=8 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220308145946/https://suspilne.media/215221-sumcani-dopomagaut-ukrainskim-bijcam-oblastovuvati-blokposti/}}</ref>. Згідно із списком, оприлюдненим 4 березня в [[Офіс Президента України|Офісі Президента України]] до напрямків, які потребують гуманітарних коридорів потрапили і Суми. Це стало результатом [[Українсько-російські переговори (2022)|другого раунду перемовин між Україною та Росією]], де досягли порозуміння щодо гуманітарних коридорів. З восьми областей у Сумській були визначені такі: Суми, Шостка, Ромни, Конотоп та Охтирка<ref name="Без електрики"/>.

6 березня створено Перший Сумський гуманітарний штаб, який буде координувати роботу волонтерів по Сумській області<ref>{{Cite web|url=https://rama.com.ua/stvoreno-pershij-sumskij-gumanitarnij-shtab/|title=Створено Перший Сумський гуманітарний штаб|accessdate=6 березня 2022|archive-date=6 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220306110542/https://rama.com.ua/stvoreno-pershij-sumskij-gumanitarnij-shtab/}}</ref>.

Після ще місяцю безуспішних боїв та постійних обстрілів міста, російські військові покинули територію Сумської області.<ref>{{Cite web|title=Росія прикриває окремі підрозділи, які відходять від Сум, всі інші - кинуті на призволяще - Генштаб|url=https://tsn.ua/ato/rosiya-prikrivaye-okremi-pidrozdili-yaki-vidhodyat-vid-sum-vsi-inshi-kinuti-na-prizvolyasche-genshtab-2027746.html|website=ТСН.ua|date=2022-04-03|accessdate=2022-04-05|language=uk|archive-date=5 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220405031305/https://tsn.ua/ato/rosiya-prikrivaye-okremi-pidrozdili-yaki-vidhodyat-vid-sum-vsi-inshi-kinuti-na-prizvolyasche-genshtab-2027746.html}}</ref><ref>{{Cite web|title=Война России против Украины. Сорок первый день|url=https://ru.krymr.com/a/rossiya-vtorzheniye-ukraina-voyna-transliatsiya/31755490.html|website=Крым.Реалии|accessdate=2022-04-05|language=ru|archive-date=5 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220405084809/https://ru.krymr.com/a/rossiya-vtorzheniye-ukraina-voyna-transliatsiya/31755490.html}}</ref><ref>{{Cite web|title=Российские войска вышли из украинского города Сумы|url=https://www.infobae.com/ru/2022/04/04/russian-troops-withdrew-from-the-ukrainian-city-of-sumy/|website=infobae|accessdate=2022-04-05|language=es-ES|first=Newsroom Infobae4|last=апрель 2022|archive-date=5 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220405155922/https://www.infobae.com/ru/2022/04/04/russian-troops-withdrew-from-the-ukrainian-city-of-sumy/}}</ref> 21 квітня [[Укрзалізниця]] відновила рух електропоїздів на Чернігівщині та Сумщині<ref>{{Cite web|title=«Укрзалізниця» відновила рух електричок на Чернігівщині та Сумщині|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/ukrzaliznytsya-vozobnovila-dvizhenie-elektrichek-1650553599.html|website=РБК-Украина|accessdate=2022-04-21|language=ru|archive-date=21 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220421162421/https://www.rbc.ua/ukr/news/ukrzaliznytsya-vozobnovila-dvizhenie-elektrichek-1650553599.html}}</ref>.

2 червня 2023 року російський пропагандист [[Міхєєв Сергій Олександрович|Сергій Міхєєв]] в ефірі запропонував повністю знищити прикордонні українські території. Зокрема, наполягав на тому, що місто Суми має стати так званою «мертвою зоною», в якій взагалі «не повинно залишитися живих людей».

{{цитата|«Чому ми цяцькаємося з тією стороною кордону. Її треба перетворити в мертву зону. Там ніхто не повинен жити. Артилерія, авіація, ракети та інше. Місто Суми як би і все інше, не треба, щоб вони жили спокійно. Ми їх не чіпаємо. Прикордонне місто Суми живе спокійно, а чого живете спокійно»,&nbsp;— сказав Сергій Міхєєв<ref>{{Cite web|title=«Треба зробити мертву зону»: російський пропагандист хоче знищити Суми|url=https://glavred.net/ukraine/nado-sdelat-mertvuyu-zonu-rossiyskiy-propagandist-hochet-unichtozhit-sumy-10475125.html|website=glavred.net|accessdate=2023-06-03|language=uk}}</ref>.}}

31 жовтня 2023 року Указом Президента України Володимира Зеленського було утворено Сумську міську військову адміністрацію<ref>{{Cite web|url=https://www.president.gov.ua/documents/7202023-48741|назва=Указ Президента України №720/2023 «Про утворення військової адміністрації»|видавець=[[Президент України]]|дата=31 жовтня 2023|url-архіву=https://web.archive.org/web/20231101092423/https://www.president.gov.ua/documents/7202023-48741|дата-архіву=1 листопада 2023|мертвий-url=no|дата-доступу=15 лютого 2025}}</ref>.

== Населення ==
{{main|Населення Сум}}
[[Файл:Проспект ім. Михайла Лушпи у місті Суми.JPG|міні|Проспект ім. Михайла Лушпи&nbsp;— «спальний мікрорайон» Сум|праворуч|270px]]
Станом на 2022 рік населення Сум становить близько 256 474 людей, а разом із підпорядкованими [[міська рада|міськраді]] населеними пунктами&nbsp;— 272 тис. За національним складом близько 85&nbsp;% населення становлять українці.

В історії існування міста були як періоди зростання чисельності [[населення]] так і зменшення, змінювався і національний склад. При заснуванні міста в [[1652]] році козаками-переселенцями, поселення було повністю українське, але з часом почала з'являтися російська [[діаспора]]. За даними першого перепису населення, проведеного [[1660]] року, Суми мали 2740 жителів. У 1650—1770 роках місто швидко розвивалося та населення його зростало, до [[1770]]-х років Суми, будучи найбільшим містом [[Слобожанщина|Слобожанщини]] й [[Україна|території сучасної України]], мали вже близько 10 тис. населення. Та після скасування Слобідської автономії [[1765]] року, адміністративний та економічний центр Слобожанщини почав зміщуватися до [[Харків|Харкова]], разом із тим Суми почали занепадати та населення міста протягом 1770—1850 років практично не зростало, так і залишалося 10-ти тисячним. 1850 року в Сумах оселилася [[Харитоненки|родина Харитоненків]], завдяки цукровій індустрії та щедрому меценатству яких населення міста протягом 1850—1913 років зросло уп'ятеро&nbsp;— до 50 тис. людей. У 1917—1943 роки через [[війна|війни]] та [[голодомор]]и населення міста зазнавало великих втрат і зростання практично не було. Після [[1943]] року Суми, будучи вже центром області, почали швидко розвиватися. За 1943—1993 населення міста зросло приблизно ушестеро, досягнувши свого максимуму&nbsp;— 307 тис. За цей період також значно збільшилася російська діаспора міста. У 1993—2019 роках населення постійно знижувалося через [[демографія|демографічну]] кризу та важку економічну ситуацію в Україні.

{| class="wikitable" style="background: #FFFFFF; color:#000000;"
! colspan="15" style="greyground: rgb(0.2,0.7,0.8);" | Динаміка населення
|-
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | &nbsp;
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[1660]]
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[1732]]
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[1773]]
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[1788]]
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[1850]]
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[1864]]
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[1870]]
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[1877]]
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[1888]]
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[1897]]
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[1904]]
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[1913]]
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[1926]]
|-
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | Кількість мешканців.
| 2 740
| 7 700
| 9 380
| 10 495
| 10 256
| 13 000
| 14 126
| 15 534
| 16 827
| 27 564
| 30 500
| 50 391
| 44 200
|-
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | &nbsp;
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[1939]]
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[1959]]
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[1970]]
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[1973]]
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[1979]]
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[1989]]
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[1993]]
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[1995]]
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[1997]]
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[1999]]
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[2001]]
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[2005]]
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[2006]]
|-
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | Кількість мешканців.
| 63 883
| 98 000
| 159 000
| 184 000
| 231 558
| 291 264
| 307 000
| 305 000
| 302 000
| 301 000
| 293 141<ref name="Britannica">Britannica, The Editors of Encyclopaedia. «Sumy». Encyclopedia Britannica, https://www.britannica.com/place/Sumy-Ukraine {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220307084610/https://www.britannica.com/place/Sumy-Ukraine |date=7 березня 2022 }}. Accessed 17 March 2022.</ref>
| 282 198<ref name="Britannica"/>
| 281 600
|-
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | &nbsp;
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[2008]]
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[2009]]
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[2010]]
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[2011]]
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[2012]]
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[2013]]
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[2014]]
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[2015]]
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[2016]]
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[2017]]
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[2018]]
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[2019]]
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[2020]]
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | [[2022]]
|-
! style="background: #FFFFFF; color:#000000;" | Кількість мешканців.
| 278 599
| 273 906
| 272 326
| 271 848
| 269 663
| 269 200
| 268 900
| 268 600
| 267 600
| 265 555
| 264 483
| 263 448
| 262 119
| 256 474
|}

<timeline>
ImageSize = width:900 height:300
PlotArea = left:50 right:20 top:25 bottom:30
TimeAxis = orientation:vertical
AlignBars = late
Colors =
  id:linegrey2 value:gray(0.9)
  id:linegrey value:gray(0.7)
  id:cobar value:rgb(0.2,0.7,0.8)
  id:cobar2 value:rgb(0.6,0.9,0.6)
DateFormat = yyyy
Period = from:0 till:310000
ScaleMajor = unit:year increment:40000 start:0 gridcolor:linegrey
ScaleMinor = unit:year increment:10000 start:0 gridcolor:linegrey2
PlotData =
  color:cobar width:19 align:left
  bar:1660 from:0 till:2740
  bar:1732 from:0 till:7700
  bar:1773 from:0 till:9380
  bar:1850 from:0 till:10256
  bar:1864 from:0 till:13000
  bar:1870 from:0 till:14126
  bar:1877 from:0 till:15534
  bar:1888 from:0 till:16827
  bar:1897 from:0 till:27564
  bar:1904 from:0 till:30500
  bar:1913 from:0 till:50391
  bar:1926 from:0 till:44200
  bar:1939 from:0 till:63883
  bar:1959 from:0 till:98000
  bar:1970 from:0 till:159000
  bar:1979 from:0 till:231558
  bar:1989 from:0 till:291264
  bar:1993 color:cobar2 from:0 till:307000
  bar:1999 from:0 till:301000
  bar:2001 from:0 till:293141
  bar:2009 from:0 till:273906
  bar:2019 from:0 till:263448
PlotData=
  textcolor:black fontsize:S
  bar:1660 at: 2740 text: 2.740 shift:(-11,5)
  bar:1732 at: 7700 text: 7.700 shift:(-14,5)
  bar:1773 at: 9380 text: 9.380 shift:(-14,5)
  bar:1850 at: 10256 text: 10.256 shift:(-17,5)
  bar:1864 at: 13000 text: 13.000 shift:(-14,5)
  bar:1870 at: 14126 text: 14.126 shift:(-17,5)
  bar:1877 at: 15534 text: 15.534 shift:(-17,5)
  bar:1888 at: 16827 text: 16.827 shift:(-17,5)
  bar:1897 at: 27564 text: 27.564 shift:(-17,5)
  bar:1904 at: 30500 text: 30.500 shift:(-17,5)
  bar:1913 at: 50391 text: 50.391 shift:(-17,5)
  bar:1926 at: 44200 text: 44.200 shift:(-17,5)
  bar:1939 at: 63883 text: 63.883 shift:(-17,5)
  bar:1959 at: 98000 text: 98.000 shift:(-17,5)
  bar:1970 at: 159000 text: 159.000 shift:(-17,5)
  bar:1979 at: 231558 text: 231.558 shift:(-17,5)
  bar:1989 at: 291264 text: 291.264 shift:(-17,5)
  bar:1993 at: 307000 text: 307.000 shift:(-17,5)
  bar:1999 at: 301000 text: 301.000 shift:(-17,5)
  bar:2001 at: 293141 text: 293.141 shift:(-17,5)
  bar:2009 at: 273906 text: 273.906 shift:(-17,5)
  bar:2019 at: 263448 text: 263.448 shift:(-11,5)
</timeline>

=== Національний склад ===
{| class="wikitable"
! ||1926<ref name="census1926">Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29</ref>||1939<ref>{{Cite web |url=http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr_nac_39_ra.php?reg=445 |title=Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. г. Сумы |accessdate=3 травня 2015 |archive-date=4 травня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210504221303/http://www.demoscope.ru/weekly/ssp/ussr_nac_39_ra.php?reg=445 }}</ref> ||1959<ref>В.&nbsp;М.&nbsp;Кабузан&nbsp;— [http://ru.scribd.com/doc/119074830/Кабузан-В-М-Украинцы-в-мире-динамика-численности-и-расселения#scribd Украинцы в мире. Динамика численности и расселения 20-е годы XVIII века&nbsp;— 1989 год.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150707154921/https://ru.scribd.com/doc/119074830/Кабузан-В-М-Украинцы-в-мире-динамика-численности-и-расселения#scribd |date=7 липня 2015 }}</ref>||1989<ref name="romantsov">{{Cite web |url=http://teliha.com.ua/naukovi/22-2009-10-10-19-34-24 |title=Романцов В. О. Населення України і його рідна мова за часів радянської влади та незалежності |accessdate=2015-05-03 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160306024551/http://teliha.com.ua/naukovi/22-2009-10-10-19-34-24 |archivedate=2016-03-06 |deadurl=yes }}</ref>||2001<ref name="romantsov"/>
|-
| [[українці]]||80,7||86,4||80,3||79,4||84,5
|-
| [[р<nowiki/>осіяни]]||11,9||9,0||16,8||18,9||12,5
|-
| [[євреї]]||5,5||2,9||1,3||0,7||0,2
|}

Згідно з опитуваннями, проведеними Соціологічною групою «Рейтинг» у 2017 році, українці становили 92&nbsp;% населення міста, р<nowiki/>осіяни&nbsp;— 6&nbsp;%<ref name=":2">https://www.iri.org/wp-content/uploads/legacy/iri.org/ukraine_nationwide_municipal_survey_final.pdf</ref>.

=== Мова ===
{| class="wikitable"
! мова ||1897<ref>{{Cite web |url=http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=1639 |title=Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. г. Сумы |accessdate=2 травня 2015 |archive-date=15 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140715072733/http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=1639 }}</ref> ||1926<ref name="census1926"/>||1989<ref name="romantsov"/>||2001<ref>Всеукраїнський перепис населення 2001 року. [http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_059&ti=19A050501_02_059.%20%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%20%E7%E0%20%F0%B3%E4%ED%EE%FE%20%EC%EE%E2%EE%FE,%20%D1%F3%EC%F1%FC%EA%E0%20%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC%20(1,2,3,4)&path=../Database/Census/05/01/&lang=1&multilang=uk Розподіл населення за рідною мовою, Сумська область]{{Недоступне посилання}}</ref>
|-
| [[українська]]||70,5||50,0||71,4||77,4
|-
| [[російська]]||24,1||45,3||27,6||20,2
|-
| [[єврейська]]||2,6||2,5||0,1||
|}

[[Українська мова]] є основною та єдиною офіційною мовою міста<ref>{{Cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19 |title=Про забезпечення функціонування української мови як державної |access-date=2020-03-25 |archive-date=2020-05-02 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200502182619/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19 |deadlink=no }}</ref>.

Згідно з опитуванням, проведеним соціологічною групою «Рейтинг» у 2017 році, українською вдома розмовляли 19&nbsp;% населення міста, російською&nbsp;— 11&nbsp;%, українською та російською однаково&nbsp;— 69&nbsp;%<ref name=":2"/>.

[[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|Вторгнення Росії в Україну]] спровокувало нову хвилю [[Українізація|українізації]] в місті, дедалі більше людей вважають за краще розмовляти українською<ref>{{Cite web|url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-64201995.amp|назва=Українська суттєво посилилась в усіх сферах: вдома, на роботі та в інтернеті. Опитування - BBC News Україна|видавець=[[BBC]]|дата=8 січня 2023|url-архіву=https://web.archive.org/web/20230714043320/https://www.bbc.com/ukrainian/news-64201995.amp|дата-архіву=2023-07-14|мертвий-url=no|дата-доступу=9 грудня 2023}}</ref>. Згідно з опитуванням, проведеним [[Міжнародний республіканський інститут|Міжнародним республіканським інститутом]] у квітні-травні 2023 року, [[Українська мова в Україні|українською]] вдома розмовляли 64&nbsp;% населення міста, російською&nbsp;— 27&nbsp;%{{UKR-ratinggroup-2023}}.

Згідно з опитуванням, проведеним [[Міжнародний республіканський інститут|Міжнародним республіканським інститутом]] у квітні-травні 2024 року, [[Українська мова в Україні|українською]] вдома розмовляли 86&nbsp;% населення міста, російською&nbsp;— 47&nbsp;% (на відміну від опитування 2023 року було дозволено вибір кількох варіантів){{UKR-ratinggroup-2024}}.

=== Етнікон ===
Популярна форма [[етнікон]]у для жителів міста&nbsp;— сумчани та сумчанки.<ref>{{Cite web|title=СУМЧАНИ – Академічний тлумачний словник української мови|url=http://sum.in.ua/s/sumchany|website=sum.in.ua|accessdate=2021-10-21|archive-date=2021-10-21|archive-url=https://web.archive.org/web/20211021191626/http://sum.in.ua/s/sumchany}}</ref><ref name=":0">{{Cite web|title=Блог професора Пономарева: сумчани чи сум'яни?|url=https://www.bbc.com/ukrainian/blogs/2014/06/140624_opnomariv_blog21_ko|website=BBC News Україна|date=2014-06-24|accessdate=2021-10-21|language=uk|archive-date=2021-10-21|archive-url=https://web.archive.org/web/20211021191625/https://www.bbc.com/ukrainian/blogs/2014/06/140624_opnomariv_blog21_ko}}</ref><ref>{{Cite web|title=Сумчани чи сум'яни?|url=https://cukr.city/profit/2019/symchany/|website=Цукр|date=2019-04-17|accessdate=2021-10-21|language=uk|archive-date=2021-10-21|archive-url=https://web.archive.org/web/20211021191627/https://cukr.city/profit/2019/symchany/}}</ref><ref name=":1">{{Cite web|title=Сумчани чи сум’яни: як правильно?|url=http://www.websu.info/archives/8846|website=Сумщина|date=20 жовтня 2015|accessdate=2021-10-21|last=Наталія Ісіпчук|archive-date=2016-11-06|archive-url=https://web.archive.org/web/20161106233817/http://www.websu.info/archives/8846}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161106233817/http://www.websu.info/archives/8846 |date=2016-11-06 }}</ref> У 2004 році на запит секретаря міської ради [[Атаман Олександр Васильович|Олександра Атамана]] [[Інститут української мови НАН України|Інститут української мови]] при Академії наук України відповів, що правильною формою має бути «сум'яни», за аналогією «львів'яни, харків'яни».<ref name=":1" /> Цієї ж думки дотримувався і професор [[Пономарів Олександр Данилович|Олександр Пономарів]],<ref name=":0" /> а також [[Фаріон Ірина Дмитрівна|Ірина Фаріон]], оскільки частка ''-чан(и)'' для утворення [[Катойконім|етніконів]] прийшла з російської та використовується для назв із закінченнями -''ськ/-цьк'', ''-к-'', ''-ц-'', ''-щ-'' та ''-ч-''.<ref>{{Cite book|title=Мовна норма: знищення, пошук, віднова|last=Фаріон|first=Ірина|year=2013|publisher=«Місто НВ»|location=Івано-Франківськ|pages=332|language=укр.|isbn=978-966-428-290-8}}</ref>{{перевірити}} Професор [[Ющук Іван Пилипович|Іван Ющук]] стверджував, що форма «сумчани» утворена від назви річки [[Сумка (річка)|Сумка]], за якою названо місто, а форма «сум'яни» штучно створена за моделлю слова харків'янин, і не є літературною.<ref name=":1" />

Оновлений статут міської територіальної громади у жовтні 2024 року затвердив «сум'яни» як єдиний правильний етнікон.<ref>{{Cite web|url=https://www.instagram.com/p/DBygYrAoRCS/?img_index=2|title=Instagram|website=www.instagram.com|access-date=2024-11-01}}</ref>

== Економіка ==

=== Основна характеристика ===
Обсяг реалізованої продукції обробної промисловості (робіт, послуг, [[2009]] рік)&nbsp;— 5,37&nbsp;млрд грн.

Структура реалізованої продукції за основними видами промислової діяльності,&nbsp;%
* Машинобудування&nbsp;— 63,4&nbsp;%;
* Хімічна та нафтохімічна промисловість&nbsp;— 11,5&nbsp;%;
* Виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів&nbsp;— 3,8&nbsp;%.

=== Найбільші підприємства Сум ===
* [[Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання]] (засноване у [[1896]]&nbsp;році; нині&nbsp;— одне з найпотужніших підприємств хімічного та нафтогазоперекачувального машинобудування України; виробляє устаткування для одержання мінеральних добрив, спирту, каучуку, штучного волокна та пластмас, для вугільної, коксохімічної, харчової й інших галузей промисловості).
[[Файл:Сумихімпром.jpg|міні|праворуч|230пкс|ВАТ «[[Сумихімпром]]»]]
* [[Сумихімпром]] (основна продукція: сірчана кислота, діоксид титану, мінеральні добрива, пігменти, алюміній сірчанокислий, вапно, лакофарбова продукція тощо).
* [[Укрросметал|АТ НВАТ «ВНДІкомпрессормаш»]]
* Завод електронних мікроскопів та електроавтоматики «СЕЛМІ» (заснований 1959 року; основна продукція: різні типи електронних мікроскопів, масспектрометри, лічильники йонів тощо). Підприємство не працює, перебуває у стадії банкрутства.
* Червонозоряний цукрорафінадний завод (збудований [[1869]] року; [[1970]] року виробив 236 тис. тонн цукру).
* Чавуноливарний завод «Центроліт».
* [[Сумський лікеро-горілчаний завод|Лікеро-горілчаний завод]].
* Молокозавод
* Взуттєва фабрика
* [[Сумський комбінат хлібопродуктів]].
* [[Сумський порцеляновий завод]], ліквідований у 2013 році.
* ТОВ "ВП «ПОЛИСАН» один із виробників лакофарбових матеріалів на українському ринку; випускає продукцію під торговими марками: Maxima, Farbex, Delfi, DekArt)
* [[Насосенергомаш]]

=== Торговельні центри ===
* ТЦ «Євробазар» (вул. Засумська, 2/10).
* ТРЦ «Лавина» (просп. М. Лушпи, 4).
* ТРЦ «Атріум» (просп. М. Лушпи, 41).
* ТРЦ «Київ» (вул. Нижньовоскресенська, 1).
* Центральний універмаг (Покровська площа, 3).
* ТРЦ «Мануфактура» (вул. Харківська, 2/2).

=== Базари ===
* Ринок по вул. Холодноярської бригади.
* Ринок на 9-му мікрорайоні.
* [[Сумський критий ринок]] (вул. Засумська, 12).

== Транспорт ==
Громадський транспорт Сум представлений [[Сумський автобус|автобусами]], [[Сумський тролейбус|тролейбусами]], маршрутними таксі та звичайними таксі.

Об'єкти транспортної інфраструктури міста: [[Суми (станція)|залізничний вокзал]], два автовокзали й [[Суми (аеропорт)|аеропорт]] (фактично в міській межі).

Міжміське сполучення здійснюється залізницею, автобусами та маршрутними таксі. Відстань до [[Київ|столиці України]] складає 338&nbsp;км (автошляхом {{Автошлях Н|07}}).

=== Автошляхи ===
* {{Автошлях Н|07}} ([[Київ]]&nbsp;— Суми&nbsp;— [[Юнаківка]]);
* {{Автошлях Н|12}} (Суми&nbsp;— [[Полтава]]);
* {{Автошлях Р|44}} (Суми&nbsp;— [[Путивль]]&nbsp;— [[Глухів]]);
* {{Автошлях Р|45}} (Суми&nbsp;— [[Краснопілля (смт)|Краснопілля]]&nbsp;— [[Богодухів]]);
* {{Автошлях Р|61}} ([[Батурин]]&nbsp;— [[Конотоп]]&nbsp;— Суми).

=== Авіасполучення ===
Міський [[Суми (аеропорт)|аеропорт]] засновано у [[1978]] році. Станом на 2019 рік він не приймає регулярних рейсів понад 10 років і перебував у напівзанедбаному стані, проте у «Державній цільовій програмі розвитку аеропортів України» [[Міністерство інфраструктури України|Міністерства інфраструктури України]] на період до 2023 року, були плани з ремонту злітно-посадкової смуги та реконструкції аеровокзального комплексу аеропорту<ref>{{Cite web|url=https://cfts.org.ua/news/2018/02/27/v_aeroportu_sumy_za_dva_goda_khotyat_postroit_novyy_terminal_i_rekonstruirovat_vpp_45851|title=В аеропорту Суми за два роки хочуть побудувати новий термінал й реконструювати ЗПС |accessdate=16 липня 2019 |archive-date=16 липня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190716175350/https://cfts.org.ua/news/2018/02/27/v_aeroportu_sumy_za_dva_goda_khotyat_postroit_novyy_terminal_i_rekonstruirovat_vpp_45851 }}</ref>.

=== Залізниця ===
[[Файл:Kovpakivs'kyi District, Sumy, Sums'ka oblast, Ukraine - panoramio (19).jpg|міні|праворуч|250пкс|Вокзал станції [[Суми (станція)|Суми]]]]
У Сумах, в межах міста, діють дві залізничні станції, які підпорядковані [[Сумська дирекція залізничних перевезень|Сумській дирекції]] [[Південна залізниця|Південної залізниці]]:
* через центральний [[залізничний вокзал]] станції [[Суми (станція)|Суми]] прямують пасажирські поїзди міжміських напрямків, сполучаючи місто з [[Київ|Києвом]], [[Харків|Харковом]], [[Полтава|Полтавою]], [[Львів|Львовом]], [[Івано-Франківськ]]ом тощо та всі приміські поїзди. Основними маневровими тепловозами на станції є [[ЧМЕ3]] та ТГМ, магістральними тепловозами та дизель-поїздами&nbsp;— [[2ТЕ116]], [[ТЕП70]], [[ДР1|ДР1А]], [[Рейковий автобус 620M|рейкові автобуси 620М]]. Вокзал станції Суми капітально відремонтований у 2008 році;
* на станції [[Суми-Товарна]] зупиняються лише поїзди приміського сполучення.

=== Маршрутне таксі й автобуси ===
{{main|Сумський автобус}}
У 2011 році в місті була змінена схема руху міських автобусів й маршрутних таксі. У Сумах діють 23 маршрути в режимі маршрутного таксі та 13 автобусних маршрутів, які охоплюють усі райони міста та його околиці. Переважна модель  маршрутних таксі є Рута-25, автобусів&nbsp;— [[Богдан А092]] та [[БАЗ А079|БАЗ А079 «Еталон»]]. Також маршрутними таксі здійснюються регулярні пасажирські міжміські перевезення до [[Київ|Києва]], [[Харків|Харкова]], [[Кременчук]]а, [[Полтава|Полтави]], [[Дніпро (місто)|Дніпра]], [[Запоріжжя]] тощо.

;'''Маршрути в межах міста та передмістя в режимі «маршрутного таксі»:'''
* №&nbsp;1 «Роменська&nbsp;— Лихвинська Стінка»
* №&nbsp;2 «Сумської тероборони&nbsp;— Свободи»
* №&nbsp;3 «Аеропорт&nbsp;— Героїв Крут»
* №&nbsp;4 «Аеропорт&nbsp;— Хіммістечко»
* №&nbsp;5 «Роменська&nbsp;— Хіммістечко»
* №&nbsp;6 «Хіммістечко&nbsp;— Сумської тероборони»
* №&nbsp;7 «Хіммістечко&nbsp;— Баранівка»
* №&nbsp;8 «Василівка-Тополянська»
* №&nbsp;9 «Добровільна&nbsp;— Свободи»
* №&nbsp;10 «Косівщина&nbsp;— Героїв Крут»
* №&nbsp;11 «Тепличний&nbsp;— Тепличний»
* №&nbsp;12 «Тімірязівка&nbsp;— Тімірязівка»
* №&nbsp;13 «Тепличний&nbsp;— Героїв Крут»
* №&nbsp;14 «Тімірязівка&nbsp;— [[Суми (станція)|Залізничний вокзал]]»
* №&nbsp;15 «СНАУ&nbsp;— Коледж СНАУ»
* №&nbsp;16 «Сумської тероборони&nbsp;— Баранівка»
* №&nbsp;17 «Свободи&nbsp;— Хіммістечко»
* №&nbsp;18 «[[Веретенівка]]&nbsp;— Героїв Крут»
* №&nbsp;19 «Роменська&nbsp;— Сумської тероборони»
* №&nbsp;20 «Аеропорт&nbsp;— Сумської тероборони»
* №&nbsp;21 «Свободи&nbsp;— Свободи»
* №&nbsp;22 «Веретенівка&nbsp;— Хіммістечко»
* №&nbsp;23 «Тепличний&nbsp;— Тепличний»
;'''Міські автобусні маршрути:'''
* №&nbsp;51 « В.Піщане&nbsp;— Свободи»
* №&nbsp;52 «Сумської тероборони&nbsp;— Свободи»
* №&nbsp;53 «Добровільна&nbsp;— Аеропорт»
* №&nbsp;54 «Косівщина&nbsp;— Хіммістечко»
* №&nbsp;55 «Роменська&nbsp;— Героїв Крут»
* №&nbsp;56 «[[Ганнівка (Суми)|Ганнівка]]&nbsp;— Хіммістечко»
* №&nbsp;57 «Роменська&nbsp;— Баранівка»
* №&nbsp;57A «Баранівка&nbsp;— Центр»
* №&nbsp;58 «Тополянська&nbsp;— Василівка»
* №&nbsp;59 «Веретенівка&nbsp;— Баси»
* №&nbsp;59A «Баси&nbsp;— Центр»
* №&nbsp;60 «В.&nbsp;Піщане&nbsp;— Аеропорт»
* №&nbsp;61 «Автовокзал&nbsp;— Хіммістечко».

=== Сумський тролейбус ===
{{main|Сумський тролейбус}}
[[Файл:Тролейбус Барвінок № 163 у місті Суми.JPG|міні|250пкс|[[Сумський тролейбус]]]]
Тролейбусний рух у Сумах  відкрито [[25 серпня]] [[1967]] року. Першим був міський тролейбусний маршрут №&nbsp;1 «Червона площа&nbsp;— вул. Харківська&nbsp;— Хіммістечко». На початку відкриття тролейбусного руху налічувалось 25 вживаних машин [[МТБ-82]], що надійшли з Москви та 10 нових тролейбусів [[Київ-4]]. У 1968—1969 роках були побудовані нові лінії від центру міста до житлових мікрорайонів міста. У 1969 році, в районі Хіммістечка, було закінчено будівництво першого тролейбусного депо в місті Суми.

Станом на початок 2010 року мережа сумського тролейбуса складалася з 18 маршрутів, на яких працювало близько 70 тролейбусів. З 2015 року почали надходити нові тролейбуси [[Богдан Т701|Богдан Т701.17]]. Експлуатуюча організація сумських тролебусів&nbsp;— КП «Електроавтотранс».

=== Міжміські автобуси ===
У Сумах автомобільні шляхи&nbsp;— найпоширеніший спосіб пересування. З автовокзалів міста Суми щоденно здійснюються чимало рейсів приміських й міжміських автобусів.

У Сумах діють дві автостанції:
* Центральний автовокзал (вул. Степана Бандери,&nbsp;40);
* Автостанція (Ковальський проїзд,&nbsp;1).

З центрального автовокзалу міста Суми вирушають автобусні рейси міжміського сполучення у найближчі області, а також до [[Київ|Києва]], [[Хмельницький|Хмельницького]], [[Львів|Львова]], [[Івано-Франківськ]]а, [[Харків|Харкова]], [[Дніпро (місто)|Дніпра]], [[Запоріжжя]].

Міжміські автобуси з Сум обслуговуються мережею автостанцій «Сумиоблавтотранс» і надають можливість дістатися з центрального автовокзалу у всі куточки країни. Розклад автобусів у Сумах можна знайти на автовокзалі та на сайті місцевої ради. Пасажиропотік на центральному автовокзалі&nbsp;— 100 осіб на годину. Міжміські автобуси в Сумах постійно оновлюються, місцева рада регулярно закуповує нові машини, відкриваються нові маршрути безпосередньо з Сум, а також обслуговує транзитні рейси через автостанцію.

== Засоби масової інформації ==

=== Друковані ===
* «Ваш Шанс» (6,307 тис. осіб)&nbsp;— 52,96&nbsp;%
* «Панорама» (1,401 тис. осіб)&nbsp;— 11,76&nbsp;%
* «ДС-Экспресс» (4,199 тис. осіб)&nbsp;— 35,28&nbsp;%

=== Телебачення ===
* [[Суспільне Суми]]
* [[ТРК «Відікон»]]
* [[Академ-ТБ]]
* [[СТС (Суми)|СТС]]

=== FM-радіостанції ===
{| style="text-align: left;" class="standard" style="text-align:center"
|+
!№&nbsp;з/п||Частота, МГц||Назва||Логотип||Юридична особа||Ліцензія / Ідентифікатор медіа||Потужність||Адреса вежі||Передавач||RDS
|-
|1
|87,7
|[[Power FM (Україна)|Power FM]]
|[[Файл:Power FM (Суми).png|центр|75пкс]]
|ПП "Нова хвиля"
|L11-00558
|0,2
|пл. Незалежності 1
|РПЦ&nbsp;ТОВ «ЕРБ»
|87,7 MHz SUMY RADIO (рухомий рядок) / POWER FM ***** Pop Music + RT: 87,7 MHz SUMY RADIO + PI Code: 62D9 + TP + TA + REG + AF
|-
|2
|88,1
|[[Радіо Культура]]
|[[Файл:Radio Kultura (2022).svg|центр|75пкс]]
|АТ «НСТУ»
|
|0,5
|вул. Григорія Давидовського, 3
|[[Сумська телевежа|СФКРРТ]]
|
|-
|3
|88,6
|[[Громадське радіо]]
|
|ПГО ТРК «Громадське радіо»
|L11-01850
|0,1
|пл. Незалежності, 1
|РПЦ&nbsp;ТОВ «ЕРБ»
|Hromadsk / Radio ***** None + PI Code: 6294
|-
|4
|89,1
|[[Radio ROKS|Радіо «ROKS»]]
|
|ПП Фірма "Лямін"
|L11-00644
|0,5
|пл. Незалежності, 1
|РПЦ&nbsp;ТОВ «ЕРБ»
|
|-
|5
|89,8
|[[Радіо П'ятниця]]
| 
|ТОВ "Новий обрій"
|L11-00204
|1
|пл. Незалежності, 1
|РПЦ ТОВ «ЕРБ»
|Radio / P'iatnyt / sia / Sumy / tel: 067 / 503-8084 / 89.8 MHz ***** Pop Music ***** PI Code: 6211 + AF: 89.8, 100.9, 101.1, 103.0
|-
|6
|90,3
|[[Наше радіо]]
|[[Файл:NasheRadio.png|центр|75пкс]]
|ТОВ "Наше радіо"
|L11-00354
|1
|пл. Незалежності, 1
|РПЦ ТОВ «ЕРБ»
|
|-
|7
|90,9
|[[Radio NV]]
|[[Файл:Радіо_НВ.png|центр|75пкс]]
|ТОВ ТРК "Радіо-Ера"
|L11-00051
|1
|вул. Григорія Давидовського, 3
|[[Сумська телевежа|СФКРРТ]]
|-
|8
|91,3
|[[Радіо Промінь|Радіо «Промінь»]]
|[[Файл: Suspilne Radio Promin (2022).svg|центр|75пкс]]
|АТ «НСТУ»
|L11-01064
|1
|пл. Незалежності, 1
|РПЦ ТОВ «ЕРБ»
|UA:RADIO / PROMIN ***** PI Code: 6272
|-
|9
|92,9
|«Novaline Radio»
|[[Файл:NovaLine Radio.svg|центр|75пкс]]
|ТОВ ТРК "МАТРІКС+"
|
|0,25
|пл. Незалежності, 1
|РПЦ&nbsp;ТОВ «ЕРБ»
|NOVALINE / RADIO / SUMY / 92,9 FM / TEL: / (057)-72 / 28-38 + RT: NOVALINE RADIO SUMY 92,9 FM TEL: (057) 728 28 38 + PI code: 6271
|-
|10
|97,5
|«[[Українське радіо]]»
|[[Файл:Українське Радіо. Суми 97.5 FM.png|центр|75пкс]]
|АТ «НСТУ»
|
|5
|вул. Григорія Давидовського, 42
|вежа ТОВ «ЮТК»
|
|-
|10
|99,4
|«[[Авторадіо]]»
|[[Файл:Avtoradio-Ukraine (2024) (HD Logo).png|центр|75пкс]]
|ТОВ "Авторадіо Україна"
|L11-01872
|1
|пл. Незалежності, 1
|РПЦ&nbsp;ТОВ «ЕРБ»
|AVTO / Radio 99.4MHz Sumy Tel: 067 503 80 84 (dynamic) + TP + AF
|-
|11
|100,8
|[[Країна ФМ]]
|
|ПрАТ РК "ГАЛА"
|L11-01051
|0,25
|пл. Незалежності, 1
|РПЦ ТОВ «ЕРБ»
|-
|12
|101,4
|[[Kiss FM (Україна)|Kiss FM]]
|
|ТОВ "Радіо Всесвіт"
|L11-00550
|1
|пл. Незалежності, 1
|РПЦ ТОВ «ЕРБ»
|-
|13
|102,6
|[[Перець FM]]
|
|ТОВ РК «КЛАС»
|L11-01201
|0,5
|пл. Незалежності, 1
|РПЦ ТОВ «ЕРБ»
|-
|14
|103,4
|[[Хіт FM]]
|
|ТОВ ТРК "Медіа маркет"
|L11-00151
|1
|пл. Незалежності, 1
|РПЦ ТОВ «ЕРБ»
|-
|15
|105,1
|[[Radio Relax]]
|[[Файл:Радіо Relax 2013.jpg|центр|75пкс]]
|ТОВ "ТРК Онікс"
|L11-00161
|1
|пл. Незалежності, 1
|РПЦ ТОВ «ЕРБ»
|psname0 ***** None + RT: Radio Data Sample message .. Max 64 chars here
|-
|16
|105,6
|[[Радіо Байрактар]]
| 
|ТОВ ТРО "Радіо Україна"
|L11-00609
|1
|пл. Незалежності, 1
|РПЦ ТОВ «ЕРБ»
|-
|17
|106,4
|[[Шлягер FM]]
|[[Файл:Шлягер_FM.png|центр|75пкс]]
|ТОВ ТРК «ТОП-РАДІО»
|L11-00852
|0,2
|вул. Григорія Давидовського, 3
|[[Сумська телевежа|СФКРРТ]]
|SHANSON ***** Pop Music + PI Code: 62D8 + TP + AF
|-
|18
|107,0
|Informator FM (план)
|[[Файл:Informator FM.svg|центр|75пкс]]
|ТОВ "Радіо Мікс"
|L11-01902
|1
|вул. Григорія Давидовського, 3
|[[Сумська телевежа|СФКРРТ]]
|-
|19
|107,9
|[[Армія FM]]
|[[Файл:Армія FM (HD Logo).png|центр|75пкс]]
|Центральна ТРС Міністерства оборони України
|
|1
|пл. Незалежності, 1
|РПЦ ТОВ «ЕРБ»
|ARMY FM / 107.9 MH / SUMY ***** Pop Music + RT: 107.9 MHz SUMY
|}

=== УКХ-радіостанції ===
{| style="text-align: left;" class="standard" style="text-align:center"
|+
!№&nbsp;з/п||Частота, МГц||Назва||Потужність||Адреса вежі||Передавач
|-
|1
|69,02
|[[Радіо Еммануїл|Світле радіо Еммануїл]]
|1
|вул. Григорія  Давидовського, 3
|[[Сумська телевежа|СФКРРТ]]
|}

== Освіта ==
[[Файл:Сумський Національний аграрний університет.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Сумський національний аграрний університет]]]]

=== Заклади вищої освіти ===
* [[Сумський державний університет]]
* [[Сумський педагогічний університет]]
* [[Сумський національний аграрний університет]]

=== Заклади середньої загальної освіти ===
* [[Ліцей-інтернат «Кадетський корпус» імені І. Г. Харитоненка]]

=== Заклади позашкільної освіти ===
* [[Сумський обласний центр позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю]]

== Культура та відпочинок ==
[[Файл:Сумський театр ім М.С. Щепкіна.JPG|міні|праворуч|250пкс|[[Сумський обласний театр драми та музичної комедії імені М. С. Щепкіна|Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії ім. Михайла Щепкіна]]]]
[[Файл:Молодіжний центр "Романтика".jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Молодіжний центр «Романтика»]]]]
[[Файл:Суми Дворянське зібрання 1.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Сумська обласна філармонія]]]]
Суми є значним культурним осередком [[Слобожанщина|Слобожанщини]] і країни в цілому&nbsp;— в місті працюють [[театр]]и, [[Музей|музеї]], кіноустановки, культурно-освітні заклади, [[Бібліотека|бібліотеки]] тощо<ref>[http://www.oblrada.sumy.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=17&Itemid=26 Культура і мистецтво Сумської області]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} на [http://www.oblrada.sumy.ua/index.php Офіційний сайт Сумської обласної ради] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110202064440/http://oblrada.sumy.ua/index.php |date=2 лютого 2011 }}</ref>.

=== Музика, кіно, клубні заклади ===
У Сумах працюють такі театри та музичні заклади:
* [[Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії імені М. С. Щепкіна|Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії імені М.&nbsp;С.&nbsp;Щепкіна]] (Театральна пл., 1);
* [[Сумський театр для дітей та юнацтва]] (вул. Покровська, 6);
* [[Сумська обласна філармонія]] ([[Вулиця Петропавлівська (Суми)|вул. Петропавлівська]], 63);

Сумські будинки культури та клуби:
* Палац дітей і юнацтва (вул. Соборна, 37);
* Будинок культури АТ "НВО " (пл. Холодногірська, 5);
* Будинок культури ЧРЗ (вул. Привокзальна, 2);
* Будинок культури «Хімік» (вул. Миру. 28);
* [[Молодіжний центр «Романтика»]] (вул. Героїв Сумщини, 3);
* [[Сумський міський центр дозвілля молоді]]
* Нічний клуб «Діалог» (вул. Харківська, 30);
* Нічний клуб «7 Sky» (вул. Замостянська, 1);
* Нічний клуб «Luna» (вул. Збройних Сил України, 21);
* Нічний клуб «Фортуна» (вул. Соборна, 48);
* Нічний клуб «Alexandria» (вул. Героїв Крут, 27);
* Нічний клуб «Toledo» (вул. Соборна, 44);
* Нічний клуб «Модерн» (вул. Сумської тероборони, 71);
* Нічний клуб «San Remo» (пл. Покровська, 2);
* Нічний клуб «Residencia» (вул. Нижньовоскресенська, 1);
* Нічний клуб «Black & White» (пл. Покровська, 2);
* Нічний клуб «Monti» (вул. Воскресенська, 9);
* Нічний клуб «Modjo» (вул. Соборна, 48);
* Нічний клуб «Marafet» (вул. Воскресенська, 6).

Міські [[кінотеатр]]и:
* [[Кінотеатр «Дружба» (Суми)|кінотеатр «Дружба»]] ([[Проспект Шевченка (Суми)|просп. Шевченка]], 20)&nbsp;— головний і найбільший у місті (на 800 місць); значний культурний осередок, що ніколи не припиняв свою роботу від введення в експлуатацію [[1972]] року; перебуває у комунальній власності;
* кінотеатр «Космос» (вул. Покровська, 12)&nbsp;— менший за розмірами (170 посадкових місць), затишний (м'які сидіння) та осучаснений (Dolby Digital), реконструкцію та переобладнання здійснено завдяки приватизації у другій половині [[2000-ні|2000-х]] років<ref>{{Cite web|url=http://kino.ukr.net/cinema/sumy/kosmos1/|title=Кінотеатр «Космос» (м. Суми) на сайті kino.ukr.net|accessdate=8 листопада 2009|archiveurl=https://web.archive.org/web/20091023092653/http://kino.ukr.net/cinema/sumy/kosmos1/|archivedate=23 жовтня 2009|deadurl=yes}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20091023092653/http://kino.ukr.net/cinema/sumy/kosmos1/|date=2009-10-23}}</ref>;
* кінотеатр [http://planeta-kino.com.ua/theatres/planeta-sumy/ «Планета Кіно»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140323160613/http://planeta-kino.com.ua/theatres/planeta-sumy/|date=23 березня 2014 }} (вул. Харківська, 2/2)&nbsp;— сучасний п'ятизальний кінокомплекс (на 600 глядачів), для кінопоказів використовуються провідні технології та обладнання Christie, Dolby і&nbsp;Kinoton.

=== Театри ===
* [[Сумський театр для дітей та юнацтва|Сумський обласний академічний театр для дітей та юнацтва]];
* [[Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії імені М. С. Щепкіна]]

=== Музеї ===
Найвідоміші сумські музеї й експозиції:
[[Файл:Земська управа 04.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Сумський краєзнавчий музей]]]]
* [[Сумський краєзнавчий музей|Обласний краєзнавчий музей]] (вул. Герасима Кондратьєва, 2)&nbsp;— найбільше зібрання предметів історії та культури Сумщини;
* [[Сумський художній музей|Обласний художній музей ім. Н. Онацького]] ([[Покровська площа (Суми)|Покровська пл.]], 1);
* [[Сумська муніципальна галерея|Муніципальна галерея]] («СМуГа», вул. Соборна, 27)&nbsp;— створена [[2009]] року, головним призначенням має ознайомлювати сум'ян і гостей міста з мистецтвом, насамперед сучасним, у формі виставок, культурних акцій, презентацій тощо;
* Музей народної освіти області (''Сумський педагогічний музей''; просп. Свободи , 38)&nbsp;— створено [[1984]] року, міститься в приміщенні обласного управління освіти та науки. Працюють 4 музейні зали, які розповідають про початки та здобутки Сумщини на педагогічній ниві, зокрема про перший вищий педагогічний заклад України&nbsp;— [[Глухівський вчительський інститут]] (відкрився [[1874]] року), також про дошкільну освіту, розвиток творчої особистості дитини, окремі вітрини присвячені видатним педагогам і просвітителям, чиї діяльність і життєві шляхи пов'язані з Сумщиною. Сумський педагогічний музей уважається за рівнем другим після Київського педагогічного музею. Щороку його відвідують близько 10&nbsp;000 осіб<ref>''Федорина Алла'' [http://www.umoloda.kiev.ua/number/1506/174/52991/ ''Учиться&nbsp;— завжди пригодиться''. Перші дитячі ясла й педінститути зародились на Сумщині] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150221233219/http://www.umoloda.kiev.ua/number/1506/174/52991/|date=21 лютого 2015}} // «[[Україна Молода]]» №&nbsp;185 за [[7 жовтня]] [[2009]] року</ref>;
* [[Дім-музей Чехова в Сумах|Будинок-музей А.&nbsp;П.&nbsp;Чехова]] (вул. Чехова, 79);
* [[Музей розвитку банківської справи на Сумщині та історії грошей]] (вул. Петропавлівська, 57);
* Музей історії альпінізму (вул. Миру, 24);
* постійно діюча виставка просто неба дерев'яних скульптур біля пляжа «Студяга».

=== Бібліотеки ===
[[Файл:Сумська обласна наукова бібліотека.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Сумська обласна універсальна наукова бібліотека|Обласна наукова бібліотека]]]]
У місті діє [[Сумська міська централізована бібліотечна система|центральна бібліотечна система]], як для дорослих, так і для дітей&nbsp;— відповідно з окремими бібліотечними закладами та філіями.

Відомі бібліотеки Сум:
* [[Сумська обласна універсальна наукова бібліотека|Обласна універсальна наукова бібліотека]] (вул. Героїв Сумщини, 10);
* Обласна бібліотека для дітей (вул. [[Вулиця Петропавлівська (Суми)|Петропавлівська]], 51);
* Центральна міська бібліотека ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка (вул. Нижньовоскресенська, 6);
* Бібліотека Конгрес-центру СумДУ (вул. Покровська, 9/1)

Бібліотеки працюють при освітніх, клубних і музейних закладах, зокрема значним бібліотечним закладом є [[Наукова бібліотека Української академії банківської справи НБУ|Бібліотека Української академії банківської справи НБУ]].

=== Спорт ===
[[Файл:Стадион Юбилейный 2008.jpg|праворуч|250пкс|міні|Стадіон «Ювілейний»]]
У Сумах є спортивні секції, працюють манежі, арени, [[стадіон]]и, [[Плавальний басейн|басейни]]:
* Палац студентського спорту СумДУ<ref>{{Cite web|title=Палац студентського спорту&nbsp;— Спортивний клуб СумДУ|url=https://sport.sumdu.edu.ua/index.php/ua/sportyvni-sporudy/154-vul-prokofieva-38|website=sport.sumdu.edu.ua|accessdate=2022-05-08}}</ref> (просп. Свободи, 32). Це домашня арена АФФК «Суми», ГК «ШВСМ-СумДУ».
* [[Ювілейний (стадіон, Суми)|Стадіон «Ювілейний»]] (вул. Євгена Коростельова, 9)&nbsp;— це домашнє поле ФК «Вікторія», ФК «LS Group»
* СК «Авангард» (вул. Хворостянка, 3-А) футбольний стадіон, у колишньому головна спортивна арена міста, до [[2001]] року, коли було завершено будівництво стадіону «[[Ювілейний (стадіон, Суми)|Ювілейний»]].
* Басейн СумДУ (вул. Миколи Сумцова, 2-А).
* СК «Олімп» (вул. Герасима Кондратьєва, 165)&nbsp;— тенісний корт і баскетбольне поле.
* СК «Динамо» (вул. Герасима Кондратьєва, 32)&nbsp;— бокс і басейн

=== Парки ===
;'''Дитячий парк «[[Казка (парк)|Казка»]]'''
Відкритий у 1985 році, до 40-ї річниці перемоги [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] над [[Німеччина|Німеччиною]] у [[Німецько-радянська війна|німецько-радянській війні]]. У парку є декілька атракціонів, озера, фортеці, різноманітні скульптури казкових персонажів.
;'''Парк імені Івана Кожедуба'''
{{main|Парк культури та відпочинку імені І. М. Кожедуба}}
Центральному парку культури та відпочинку в місті Суми присвоєно ім'я Івана Кожедуба. При вході до парку встановлено пам'ятник Івану Кожедубу до 350-річчя міста у 2004 році. Парк розкинувся на березі річки [[Псел]], у парку є [[атракціон]]и, різноманітні скульптури. Також у парку розташований стадіон «[[Ювілейний (стадіон, Суми)|Ювілейний»]].

== Кулінарія ==
Печеня по-сумськи&nbsp;— рецепт оригінальний тим, що з картоплею закладається і м'ясо, і печінка. Усе це готується з болгарським перцем, сметаною і сиром. Ще одна варіація: м'ясо, квасоля, гриби і сметана. Поживна та смачна, вона зігріє серце кожного, хто спробує цю страву в горщику<ref>[https://shuba.life/recipes/5491-perlina-sumshini-pechenya-z-gribami-v-gorshikah Перлина Сумщини: печеня з грибами в горщиках]</ref>. А борщ у місті готують зі свининою і на буряковому квасі<ref>[https://firtka.if.ua/blog/view/tradicijna-kuhna-ukraini-cim-prigosaut-u-riznih-regionah101198 Печеня по-сумськи і борщ на буряковому квасі]</ref>. Варто покуштувати бараболю-маківницю — картопляне пюре з маком, підкопченими реберцями, запеченим буряком та морквяним соусом. Ця страва є призером першого гастрономічного фестивалю «Слобожанські смаки». Ще були відзначені шпундра — свинячі ребра, тушковані з буряком у буряковому квасі, а також кров'янка з тушкованою капустою<ref>[https://ukurier.gov.ua/uk/news/hoch-pro-smaki-i-ne-sperechayutsya/ Хоч про смаки і не сперечаються]</ref> А з квашеної капусти, пшона та домашньої птиці&nbsp;— курки або качки в печі готують капусту по-сумськи<ref>[https://www.facebook.com/1267960766561114/photos/a.1593656530658201/1792678820755970/?type=3 Капуста]</ref>. Місцева сироварня O’bereg<ref>[https://obereg-sumy.com.ua/uk/about/ Сироварня O’bereg]</ref> здивує вас автентичним сиром «Сумка» у формі сумки, з унікальною структурою витяжного сиру, трохи підкопчений і неймовірно ніжний на смак<ref>[https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/syrovarnya-obereg-pochala-vyroblyaty-sumku/ Сироварня O'bereg почала виробляти «Сумку]</ref>.

== Об'єкти природно-заповідного фонду ==

=== Ботанічні пам'ятки природи ===
[[Файл:Багатовікові дуби біля озера Чеха.jpg|міні|праворуч|230пкс|[[Багатовікові дуби біля озера Чеха (Суми)|Багатовікові дуби біля озера Чеха]]]]
[[Група екзотичних дерев (Суми)|Група екзотичних дерев]], [[Дуб на вул. Олександра Аніщенка (Суми)|Дуб на вул. Олександра Аніщенка]], [[Дуб на вул. Кондратьєва (Суми)|Дуб на вул. Кондратьєва]], [[Дуб на вул. Сергія Табали]], [[Дуб на Петропавлівській (Суми)|Дуб на Петропавлівській]], [[Липові насадження (Суми)|Липові насадження]], [[Багатовікові дуби біля озера Чеха (Суми)|Багатовікові дуби біля озера Чеха]].

=== Ботанічні сади ===
[[Ботанічний сад СДПУ ім. А. С. Макаренка]], [[Ботанічний сад «Юннатівський»|Юннатівський]] (10 жовтня 2010 на території Сумського міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді був створений Ботанічний сад «Юннатівський», який був оголошений об'єктом [[Природно-заповідний фонд України|природно-заповідного фонду]]&nbsp;— [[ботанічний сад|ботанічним садом]] місцевого значення<ref>{{Cite web|url=http://www.eco.sumy.ua/detail/46_session_14.doc|title=Рішення Сумської обласної ради п'ятого скликання від 15.10.2010|accessdate=29.05.2012|archive-date=27.05.2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140527212838/http://www.eco.sumy.ua/detail/46_session_14.doc}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140527212838/http://www.eco.sumy.ua/detail/46_session_14.doc|date=2014-05-27}}</ref>).

=== Дендропарк ===
* [[Сумський дендропарк]].

=== Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва ===
[[Басівський парк|Басівський]], [[Будинок-музей А.П. Чехова (парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва)|Будинок-музей А.&nbsp;П.&nbsp;Чехова]], [[Веретенівський парк|Веретенівський]], [[Парк ім. Асмолова]].

== Архітектурні й історико-культурні пам'ятки ==
[[Файл:Воскресенський собор 06.jpg|міні|праворуч|230пкс|[[Свято-Воскресенський кафедральний собор (Суми)|Воскресенська церква]]]]
[[Файл:Спасо-Преображенський собор взимку.jpg|міні|праворуч|230пкс|[[Спасо-Преображенський кафедральний собор (Суми)|Спасо-Преображенський собор]]]]
[[Файл:Троїцький01.JPG|міні|праворуч|230пкс|[[Троїцький собор (Суми)|Троїцький кафедральний собор]]]]
[[Файл:59-101-0127 Іоанно-Предтеченська церква.jpg|міні|праворуч|230пкс|[[Церква Різдва Іоанна Предтечі (Суми)|Іоанно-Предтеченська церква]]]]
{{main|Пам'ятники Сум|Храми Сум}}
Архітектурне обличчя Сум, принаймні його центральної історичної частини, багато в чому визначили відомі архітектори кінця [[XVIII століття|XVIII]]&nbsp;— початку [[XX століття]], зокрема [[Палицин Олександр Олександрович|О.&nbsp;О.&nbsp;Палицин]], [[Ярославський Петро Антонович|П.&nbsp;А.&nbsp;Ярославський]], [[Ловцов Михайло Іванович|М. Ловцов]], [[Щусєв Олексій Вікторович|О.&nbsp;В.&nbsp;Щусєв]] тощо.

Головними архітектурними пам'ятками Сум є:
* [[Свято-Воскресенський кафедральний собор (Суми)|Воскресенська церква]]&nbsp;— перша міська кам'яниця; тризрубна, трибанна, двоповерхова церква&nbsp;— чудовий взірець ''[[Козацьке бароко|козацького бароко]]'' (кін. [[XVII століття|XVII]]&nbsp;— поч. [[XVIII століття|XVIII]] століть); у наш час Свято-Воскресенський кафедральний собор [[ПЦУ]];
* [[Спасо-Преображенський кафедральний собор (Суми)|Спасо-Преображенський собор]] (XVIII&nbsp;століття);
* Будинок колишнього цехового управління (XVII&nbsp;століття);
* [[Сумська Альтанка|Альтанка]];
* [[Троїцький собор (Суми)|Троїцький собор]] (XIX&nbsp;століття);
* [[Іллінська церква (Суми)|Іллінська церква]] (XVIII&nbsp;століття);
* [[Петропавлівська церква (Суми)|Петропавлівська церква]] (XIX&nbsp;століття);
* [[Пантелеймонівський монастир|Пантелеймонівська церква]] (поч. XX&nbsp;століття).
* [[Сумська повітова земська управа]] (кінець XIX&nbsp;століття).

В архітектурній забудові є також будинки у стилі модерн, як Особняк Чорнобильського, зведений у 1910—1911&nbsp;рр. на замовлення підприємця Лева Чорнобильського<ref>{{Cite web|url=https://visit.sumy.ua/osobniak-chornobilskogo/|title=Особняк Чорнобилського {{!}} Відвідайте Суми|accessdate=15 березня 2022|archive-date=6 лютого 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200206175212/https://visit.sumy.ua/osobniak-chornobilskogo/}}</ref>.

У місті встановлено значне число пам'ятників і пам'ятних знаків, як за СРСР, так і в [[1990-ті|1990]]—[[2000-ні|2000-х]] років (за незалежності України): [[Пам'ятник Тарасу Шевченку (Суми)|Тарасові Шевченку]], [[Щепкін Михайло Семенович|Михайлу Щепкіну]], [[Пам'ятник Івану Харитоненку (Суми)|цукрозаводчику-меценату Івану Харитоненку]], [[Кожедуб Іван Микитович|Івану Кожедубу]], воїнам-афганцям, [[Пам'ятник жертвам Голодомору 1932—1933 років (Суми)|жертвам Голодомору 1932—1933 років]] тощо.

== Особистості ==

=== Уродженці міста ===
* [[Алчевський Олексій Кирилович]]&nbsp;— український промисловець і банкір.
* [[Аніщенко Олександр Григорович]] (1969—2014)&nbsp;— військовий, герой України, [[Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (2014)|загинув]] при виконанні бойових обов'язків, під час [[Війна на сході України|АТО]].
* [[Барвінська Феодосія Андріївна]]&nbsp;— українська радянська актриса.
* [[Богачов Дмитро Іванович]] (1992—2024)&nbsp;— український футболіст, нападник ПФК «Суми». Викликався в юнацьку збірну України. Учасник російсько-української війни.
* [[Бурман Карл Карлович (старший)|Бурман Карл Карлович]]&nbsp;— естонський архітектор.
* [[Власовський Костянтин Іванович]]&nbsp;— художник, культурний діяч.
* [[Грунський Микола Кузьмич]]&nbsp;— український радянський мовознавець-славіст, доктор філологічних наук.
* [[Гузик Валерій Пантелеймонович]]&nbsp;— український кінорежисер.
* [[Дідов Степан]]&nbsp;— військовий і громадський діяч, художник, командир кулеметної сотні [[4-та Київська стрілецька дивізія Армії УНР|4-ї Київської дивізії]] [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]], член Спілки художників.
* [[Євграфов Олег Леонідович]]&nbsp;— заслужений тренер України.
* [[Зайцев Павло Іванович]]&nbsp;— [[учений]]-[[літературознавець]], член [[Українська Центральна Рада|Української Центральної Ради]].
* [[Зеленчонок Максим Ігорович]] (1998—2022)&nbsp;— [[Герой України]], учасник російсько-української війни. 24-річний захисник загинув у жовтні 2022 року під час мінометного обстрілу обороняючи Україну на Херсонському напрямку<ref>{{Cite web|title=На Херсонщині загинув військовий 128-ої бригади: опубліковано ім'я та фото Героя (фото)|url=https://zakdialoh.com/na-hersonshhyni-zagynuv-vijskovyj-128-oyi-brygady-opublikovano-imya-ta-foto-geroya-foto/|website=Закарпатський ДІАЛОГ|date=2022-11-01|accessdate=2022-11-05|language=uk|last=bbodnar813}}</ref>.
* [[Казбан Сергій Данилович]]&nbsp;— український оперний співак.
* [[Капуста Юлія]] ({{н}} 1987)&nbsp;— українська біатлоністка, чемпіонка юнацьких спортивних ігор, майстер спорту з біатлону.
* [[Козловський Микола Федорович]] (1925—1996)&nbsp;— майстер фотографічних справ, [[Заслужений працівник культури України]], Лауреат [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Шевченківської премії]] (1986).
* [[Коровай Федір Гнатович]] (1927—1989)&nbsp;— домрист, педагог, професор, соліст оркестру Сумського артилерійського училища.
* [[Коршиков Олександр Аркадійович]]&nbsp;— український радянський [[Ботаніка|ботанік]].
* [[Кулеба Дмитро Іванович]]&nbsp;— Міністр закордонних справ України (з 2020).
* [[Левицький Марк Юрійович]]&nbsp;— заслужений журналіст України.
* [[Мірошніченко Олексій Сергійович]] (1975—2022)&nbsp;— старший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув під час російського вторгнення в Україну у 2022 році.
* [[Пищиков Олександр Кузьмич]] (1905—1986)&nbsp;— радянський і український кінооператор-постановник.
* [[Рафес Павло Михайлович]]&nbsp;— радянський [[Ентомологія|ентомолог]], дослідних лісових екосистем.
* [[Симонтовський Петро Семенович]]&nbsp;— російський та український лікар.
* [[Скубенко-Яблоновський Борис Михайлович]] (1877—1944)&nbsp;— радянський письменник.
* [[Татарчук Юрій Володимирович]] (1974—2016)&nbsp;— молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Харісова Оксана Василівна]] (1969)&nbsp;— українсько-[[мексика]]нська науковиця в галузі [[нанотехнології]].
* [[Олег Харч|Харченко (Харч) Олег Володимирович]] (8 червня 1963)&nbsp;— український художник сучасного мистецтва, живописець, медіа-художник, колажист, перформер. Учасник багатьох міжнародних і національних мистецьких проектів.
* [[Шабленко Антін Якович]]&nbsp;— український письменник.

=== Проживали ===
[[Файл:Меморіальна дошка на будинку на вулиці Петропавлівській у Сумах, де жив Олесь.jpg|міні|праворуч|150пкс|Меморіальна дошка на будинку, де жив [[Олександр Олесь]]]]
* [[Архипов Герман Борисович]]&nbsp;— актор, режисер, продюсер, експерт журі Українських і Міжнародних театральних фестивалів, Член Національної спілки театральних діячів України (1993) та Міжнародного союзу діячів театру ляльок UNIMA-УКРАЇНА (2014), театральний педагог, професор, заслужений діяч мистецтв України (2016). Працював в Сумському обласному академічному театрі драми і музичної комедії ім. М.&nbsp;С.&nbsp;Щепкіна на посаді актора і режисера з 1988 по 1999.
* [[Архипова Світлана Анатоліївна]]&nbsp;— солістка балету, хореограф, педагог, Член Національної спілки театральних діячів України (1993). Працювала у Сумському обласному академічному театрі драми і музичної комедії ім. М.&nbsp;С.&nbsp;Щепкіна на посаді солістки балету театру з 1992 по 2006.
* [[Атаман Олександр Васильович]] (1993—2021)&nbsp;— доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри фізіології і патофізіології з курсом медичної біології Сумського державного університету, секретар Сумської міської ради (2003—2005).
* [[Будянський Василь Іванович]]&nbsp;— актор, поет, драматург, педагог, науковець, фольклорист, заслужений артист України (1981)
* [[Вертинський Олексій Сергійович]]&nbsp;— актор. Працював у Сумському обласному академічному театрі драми і музичної комедії ім. М.&nbsp;С.&nbsp;Щепкіна. Народний артист України (2015).
* [[Данько Микола Михайлович]]&nbsp;— поет, письменник, один із лідерів українського руху опору в Сумах 1970—1980-х років.
* [[Дехта-Лісова Меланія Пилипівна]]&nbsp;— акторка. З 1939 по 1980 по працювала в Сумському обласному академічному театрі драми і музичної комедії ім. М.&nbsp;С.&nbsp;Щепкіна. Заслужена артистка України (1960).
* [[Івченко Анатолій Аврамович]] (1960—2001)&nbsp;— скульптор, автор проєкту реконструкції пам'ятника [[Іван Харитоненко|Івану Харитоненку]] в Сумах (1997).
* [[Ковтун Павло Михайлович]] (1959—2014)&nbsp;— український [[художник]], член [[Національна спілка художників України|Національної спілки художників України]].
* [[Коляденко Дмитро Валерійович|Коляде́нко Дмитро́ Валерійович]]&nbsp;— хореограф, танцівник, співак, телеведучий. Працював у Сумському обласному академічному театрі драми і музичної комедії імені М.&nbsp;С.&nbsp;Щепкіна. на посаді артиста театру.
* [[Коні Анатолій Федорович]] ([[1867]])&nbsp;— російський юрист, громадський діяч.
* [[Красножон Яків Денисович]]&nbsp;— [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР|український радянський]] [[скульптор]], [[історик]], [[Почесні громадяни Сум|почесний громадянин міста Суми]].
* [[Купрін Олександр Іванович]] ([[1899]])&nbsp;— [[письменник]].
* [[Левенець Ігор Анатолійович]]&nbsp;— актор, соліст-вокаліст. Працював у Сумському обласному академічному театрі драми і музичної комедії ім. М.&nbsp;С.&nbsp;Щепкіна на посаді соліста-вокаліста театру. Народний артист України (2019).
* [[Мартюшов Анатолій Іванович]]&nbsp;— актор, режисер. Працював у Сумському обласному театрі для дітей та юнацтва на посаді головного режисера театру. Заслужений діяч мистецтв України (1999).
* [[Микитенко Валерій Миколайович]] (1959—2022)&nbsp;— український актор та режисер, Заслужений артист України (2006).
* [[Олександр Олесь]]&nbsp;— український поет і письменник (періодично від [[1893]] до [[1917]]&nbsp;рр.).
* [[Положій Євген Вікторович]]&nbsp;— письменник, журналіст, головний редактор кількох сумських газет.
* [[Прихожай Володимир Іванович]]&nbsp;— композитор, піаніст, аранжувальник, педагог. Дипломант і лауреат міжнародних джазових фестивалів. Тепер (2020&nbsp;р.) керує музичною частиною Сумського обласного театру для дітей та юнацтва. Заслужений діяч мистецтв України.
* [[Столбін Олексій Петрович]]&nbsp;— [[письменник]], [[проза]]їк, голова Сумської організації [[Національна спілка письменників України|Національної спілки письменників України]].
* [[Тертишник Володимир Митрофанович]]&nbsp;— український правник, науковець, доктор юридичних наук, професор, поет.
* [[Харитоненко Іван Герасимович]], відомий цукрозаводчик-меценат, та його син [[Харитоненко Павло Іванович|Павло]], на кошти яких побудовано багато видатних пам'яток Сумщини: численні цукрові заводи, Троїцький собор, [[Костел Благовіщення Пресвятої Діви Марії (Суми)|Благовіщенський костел]] тощо.
*[[Олег Харч|Харченко (Харч) Олег Володимирович]] (1963—1980, 1998—2005)&nbsp;— український художник сучасного мистецтва, живописець, медіа-художник, колажист, перформер.
* [[Чехов Антон Павлович]] ([[1888]]—[[1889]], [[1894]])&nbsp;— [[письменник]].
* [[Шукатка Андрій Андрійович]]&nbsp;— діяч ОУН, окружний провідник ОУН Дрогобицької та Сумської областей. Розстріляний нацистами у міській тюрмі 20 лютого 1943 року.

=== Перебували у місті ===
Український філософ і поет [[Сковорода Григорій Савич|Г.&nbsp;С.&nbsp;Сковорода]] ([[1760-ті]]), живописці [[Трутовський Костянтин Олександрович|К.&nbsp;О.&nbsp;Трутовський]] ([[1870-ті]]), [[Маковський Володимир Єгорович|В.&nbsp;Є.&nbsp;Маковський]] ([[1891]]), російський поет [[Плещеєв Олексій Миколайович|О.&nbsp;М.&nbsp;Плещеєв]], композитор [[Чайковський Петро Ілліч|П.&nbsp;І.&nbsp;Чайковський]] ([[1871]]—[[1879]]), письменник [[Короленко Володимир Галактіонович|В.&nbsp;Г.&nbsp;Короленко]] ([[1902]])<ref>''Лушпа М. П.'' Суми // {{УРЕ-2/11.1}}, стор. 60</ref>.

== Міста-побратими ==
{{Wikidata/SisterCities}}
[[Файл:Памятний знак побратими Суми.JPG|міні|праворуч|200пкс|[[Пам'ятний знак містам-побратимам Сум]]]]
З російськими містами [[Курськ]], [[Бєлгород]] та [[Сєверодвінськ]] партнерські угоди були розірвані через повномасштабне російське вторгнення в Україну<ref>{{Cite web|url=http://zaxid.net/news/showNews.do?sumi_rozirvali_pobratimski_vidnosini_z_rosiyskimi_mistami&objectId=1387370|title=Суми розірвали побратимські відносини з російськими містами|website= ZAXID.NET|accessdate=30 березня 2016|archive-date=15 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160415003416/http://zaxid.net/news/showNews.do?sumi_rozirvali_pobratimski_vidnosini_z_rosiyskimi_mistami&objectId=1387370}}</ref>

== Див. також ==
* [[2092 Суміана]]&nbsp;— астероїд, названий на честь міста<ref>{{DMPN}}</ref>.

== Примітки ==
{{reflist|2|refs=

<ref name="Голодомор УІНП">{{cite web |title=Суми|website=Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні»|url=http://194.44.11.173:8099/pt?pt=64|publisher=[[Український інститут національної пам'яті]]|accessdate=18 червня 2020|archive-date=4 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210504221326/http://194.44.11.173:8099/pt?pt=64 }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210504221326/http://194.44.11.173:8099/pt?pt=64 |date=2021-05-04}}</ref>

}}

== Джерела ==
* ''М. П. Лушпа.'' Суми // {{УРЕ-2/11.1}}, стор. 59—60
* ''Г. Долгін, П. Сапухін.'' Суми.&nbsp;— К., 1963
* ''В. Моісеєнко, Н. Новаківська.'' Суми. Теоретично-архітектурний нарис.&nbsp;— К., 1966
* ''Л. Сапухіна, В. Скрипник.'' Суми.&nbsp;— X., 1972
* {{ЕУ}}

== Література ==
* Ми створювали Місто для людей: Про покоління сумчан, які за два десятиріччя (1970—1990) перетворили колись повітове містечко у сучасний обласний центр / [авт. кол.: А.&nbsp;Д.&nbsp;Бондаренко, М.&nbsp;Т.&nbsp;Ільченко, В.&nbsp;О.&nbsp;Гугля та ін.].&nbsp;— Вид. 3-є, доопрац.&nbsp;— Суми: Мрія-1, 2018.&nbsp;— 135 с.&nbsp;— ISBN 966-566-695-0

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Суми
|Вікісловник        = 
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = 
|Вікіджерела        = 
|Віківиди           = 
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = Category:Sumy
|Метавікі           = 
|Проєкт             = 
|Родовід            = 
}}
* ''О. Г. Бажан, Д. Я. Вортман, В. Л. Маслійчук.'' [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Sumy_mst Суми] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220214205245/http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Sumy_mst|date=14 лютого 2022}} // {{ЕІУ|9|901}}
* [http://www.sumytourism.com/ Туристичний портал м. Суми] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160109173330/http://sumytourism.com/|date=9 січня 2016}}
* [http://sumytoday.com/ Сумські новини] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160731102224/http://sumytoday.com/ |date=31 липня 2016}}
* [http://www.gorod.sumy.ua/ Портал м. Суми] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100817031712/http://www.gorod.sumy.ua/|date=17 серпня 2010}}
* [https://web.archive.org/web/20090709054225/http://meria.sumy.ua/ua/ Мерія]
* [http://tutbuv.com/?p=875 Мандри Україною. Суми] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140419044519/http://tutbuv.com/?p=875|date=19 квітня 2014}}
* [http://serg-klymenko.narod.ru/Other_World/Ukraine.Sumy.htm Віртуальна подорож Сумами на приватному сайті мандрівок Києвом та Україною Сергія Клименка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081002044126/http://serg-klymenko.narod.ru/Other_World/Ukraine.Sumy.htm|date=2 жовтня 2008}}
* [http://www.meria.sumy.ua/ua/sumy/photos_sumy/city/Sumy_1950-1960/ Фотографії Сум 1959 року]{{Недоступне посилання|date=липень 2019|bot=InternetArchiveBot}}
* [http://www.auto.sumy.ua/ Сумський автомобільний клуб] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100901142802/http://auto.sumy.ua/|date=1 вересня 2010 }}
* [http://doska.sumy.ua Оголошення Суми] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210504221126/http://doska.sumy.ua/|date=4 травня 2021}}
* [http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_XI/ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XI] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101228000326/http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_XI/|date=28 грудня 2010}}
* [http://della.com.ua/ Della Автоперевезення] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130420072630/http://della.com.ua/|date=20 квітня 2013}}
* [http://topgorod.com/ Новини м. Суми] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131111014820/http://topgorod.com/|date=11 листопада 2013}}
* [https://web.archive.org/web/20150924111601/http://www.sumy.ua/engine/download.php?id=6431%2F Рішення СМР про Прапор міста Суми від 25 лютого 2004 року №&nbsp;680]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=4359 Пам'ятники рідного міста: інформ.-бібліогр. путівник з краєзнавства: (до Року туризму та курортів в Україні) / Упр. культури і туризму Сум. облдержадмін., Сум. обл. дит. б-ка ім. М. Островського ; уклад. Литвиненко О. М.&nbsp;— Суми: б. в., 2008.&nbsp;— 24 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200929030113/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=4359|date=29 вересня 2020}}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=2573 Пам'ятники рідного міста: інформ.-бібліогр. путівник з краєзнавства: (до 70-річчя утворення Сум. обл.). Вип. 9 / Упр. культури і туризму Сум. облдержадмін., Сум. обл. дит. б-ка ім. М. Островського ; уклад. О.&nbsp;М.&nbsp;Литвиненко.&nbsp;— Суми: б. в., 2009.&nbsp;— 24 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200929032558/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=2573|date=29 вересня 2020}}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=4358 «Місто Суми моє і твоє, козаки нам його здубували»: метод. поради до 350-річчя заснування м. Суми / Упр. культури Сум. облдержадмін., Сум. обл. дит. б-ка ім. М. Островського ; склала Т.&nbsp;П.&nbsp;Головченко.&nbsp;— Суми: б. в., 2005.&nbsp;— 27 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200924232552/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=4358|date=24 вересня 2020}}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=4357 Мистецькими стежками Сумщини: краєзн. круїз-вікторина / Упр. культури Сум. облдержадмін., Обл. дит. б-ка ім. М. Островського ; склали: Бурятова Т. І., Стеценко Н. В.&nbsp;— Суми: б. в., 2013.&nbsp;— 64 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200919051006/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=4357|date=19 вересня 2020}}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=2572 Ти в серці мила і єдина, моя маленька Батьківщина: метод. поради бібл. працівникам з популяризації л-ри краєзн. тематики: (до 70-річчя утворення Сум. обл.) / Упр. культури і туризму Сум. облдержадмін., Сум. обл. дит. б-ка ім. М. Островського ; склала Нагорна Н. Б.&nbsp;— Суми: б. в., 2009.&nbsp;— 22 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200924234427/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=2572|date=24 вересня 2020}}
* {{Cite web|url=https://smr.gov.ua/uk/dovidka/dekomunizatsiya/26677-perelik-toponimiv-u-sumskij-miskij-teritorialnij-gromadi-nazvi-yakikh-zminyuyutsya-perejmenovuyutsya.html|title=Перелік топонімів у Сумській міській територіальній громаді, назви яких змінюються (перейменовуються)|website=Інформаційний портал [[Сумська міська рада|Сумської міської ради]]|date=2022-12-14}}.

{{Визначні пам'ятки Сум}}
{{Суми}}{{Сумська міська громада}}{{Сумська область}}
{{Міста Сумської області}}
{{Історичні місця Сумської області}}
{{Обласні центри України}}
{{50 найбільших міст України}}
{{ВП-портали|Суми|Україна|Географія}}

{{DEFAULTSORT:Суми}}
[[Категорія:Суми| ]]
[[Категорія:Міста Сумської області]]
[[Категорія:Районні центри Сумської області]]
[[Категорія:Обласні центри України]]
[[Категорія:Слобідська Україна]]
[[Категорія:Полкові центри Слобідської України]]
[[Категорія:Міста обласного значення]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]