Перегляд вихідного коду сторінки Стронцій-90

{{Ізотоп
|background = #7F7
|alternate_names = радіостронцій
|mass_number = 90
|symbol = Sr
|num_neutrons = 52
|num_protons = 38
|mass = 89,907738(3)<ref name="AME2003">''Audi G., Wapstra A. H., Thibault C.'' [http://hal.in2p3.fr/in2p3-00014186/document The AME2003 atomic mass evaluation (II). Tables, graphs, and references] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191217223045/http://hal.in2p3.fr/in2p3-00014186/document |date=17 грудня 2019 }}(англ.) // ''Nuclear Physics A.'' — 2003. — Vol. 729. — P. 337—676. — [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|DOI]]:[https://doi.org/10.1016/j.nuclphysa.2003.11.003 10.1016/j.nuclphysa.2003.11.003]. — [[Bibcode]]: [https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2003NuPhA.729..337A/abstract 2003NuPhA.729..337A] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191217221725/https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2003NuPhA.729..337A/abstract |date=17 грудня 2019 }}</ref>
|excess_energy = −85&nbsp;941,6(29)<ref name="AME2003"/>
|halflife = 28,79(6)<ref name="Nubase2003">''Audi G., Bersillon O., Blachot J., Wapstra A. H.'' [https://web.archive.org/web/20130812022908/http://www.nndc.bnl.gov/amdc/nubase/Nubase2003.pdf The NUBASE evaluation of nuclear and decay properties](англ.) // Nuclear Physics A. — 2003. — Т. 729. — С. 3—128. — [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|DOI]]:[https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0375947403018074?via%3Dihub 10.1016/j.nuclphysa.2003.11.001] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200218223843/https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0375947403018074?via%3Dihub |date=18 лютого 2020 }}. — [[Bibcode]]: [https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2003NuPhA.729....3A/abstract 2003NuPhA.729....3A] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191217223039/https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2003NuPhA.729....3A/abstract |date=17 грудня 2019 }}</ref>&nbsp;років
|decay_symbol = Y
|decay_mass = 90
|decay_product = Ітрій-90
|parent = Рубідій-90
| parent_symbol = Rb
| parent_mass = 90
|decay_mode1 = [[Бета-розпад|β<sup>−</sup>]]
|decay_energy1 = 0,5459(14)<ref name="AME2003"/>
|spin = 0<sup>+</sup><ref name="Nubase2003"/>
}}
'''Стро́нцій-90''', також відомий як '''радіостро́нцій'''<ref>{{Cite web |url=http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ |title=«Словники України on-line» |accessdate=17 грудня 2019 |archive-date=25 червня 2013 |archive-url=https://www.webcitation.org/6HdZJpe1S?url=http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130713144227/http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ |date=2013-07-13 }}</ref>&nbsp;— [[Радіонукліди|радіоактивний нуклід]] [[Хімічний елемент|хімічного елемента]] [[Стронцій|стронцію]] з [[Атомний номер|атомним номером]] 38 і [[Масове число|масовим числом]] 90. Утворюється здебільшого під час поділу ядер в [[Ядерний реактор|ядерних реакторах]] і [[Ядерна зброя|ядерній зброї]].

У [[довкілля]] {{Нуклід|Sr|90}} потрапляє здебільшого під час [[Ядерний вибух|ядерних вибухів]] і [[Радіаційна аварія|викидів]] на [[Атомна електростанція|АЕС]].

Стронцій є аналогом [[Кальцій|кальцію]] і здатний міцно відкладатися в кістках. Тривале [[опромінення]] {{Нуклід|Sr|90}} і продуктами його розпаду уражує [[Кісткова тканина|кісткову тканину]] і [[кістковий мозок]] ([[мієлотоксичність]]), що зумовлює розвиток [[Променева хвороба|хронічної променевої хвороби]], пухлин кровотворної тканини й кісток (радіогенна [[Остеогенна саркома|остеосаркома]]). У [[Вагітність|вагітних жінок]] накопичений в кістках [[Ізотопи|ізотоп]] опромінює [[Плід (анатомія)|плід]]. З огляду на це і на те, що '''стронцій-90''' володіє відносно тривалим [[Період напіврозпаду|періодом напіврозпаду]], він переважно використовується як маркер під час визначення меж і рівнів [[Антропогенне забруднення|антропогенного]] [[Радіоактивне зараження|радіоактивного забруднення]]. Водночас загальний рівень [[Іонізуюче випромінювання|іонізувального випромінювання]] (включно з [[Гамма-промені|γ-]] і [[Альфа-частинка|α-]]) і сумарного вмісту всіх забруднювальних радіонуклідів, зокрема короткоживучих, на даній території може бути вищим, ніж такі для стронцію-90 або [[Бета-частинки|β-випромінювання]]<ref>''Аклеев А. В., Подтёсов Г. Н. и др.'' Челябинская область: ликвидация последствий радиационных аварий. / 2-е изд., испр. и доп. // Челябинск: Южно-Уральское книжное издательство.&nbsp;— 2006 г.&nbsp;— 344 с. (12 илл.). ISBN 5-7688-0954-6.</ref>.

[[Активність радіоактивного джерела|Активність]] одного грама цього нукліда становить приблизно 5,1 [[Тера-|Т]][[Бекерель|Бк]].

== Утворення і розпад ==
{{Нуклід|Sr|90}} є дочірнім продуктом [[Бета-розпад|{{SubatomicParticle|Beta-}}-розпаду]] нукліда [[Рубідій-90|{{Нуклід|Rb|90}}]] ([[Період напіврозпаду|період напіврозпаду]] становить 158 (5)<ref name="Nubase2003"/> c) і його [[Ізомерія атомних ядер|ядерних ізомерів]]<ref name="Nubase2003"/> c:
: <math>\mathrm{^{90}_{37}Rb} \rightarrow \mathrm{^{90}_{38}Sr} + e^- + \bar{\nu}_e.</math>
Зі свого боку, {{Нуклід|Sr|90}} зазнає {{SubatomicParticle|Beta-}}-розпаду, переходячи в радіоактивний [[Ітрій-90|ітрій]] {{Нуклід|Y|90}} (ймовірність 100&nbsp;%<ref name="Nubase2003"/>, енергія розпаду 545,9 (14) [[Електронвольт|кеВ]]<ref name="AME2003"/>):
: <math>\mathrm{^{90}_{38}Sr} \rightarrow \mathrm{^{90}_{39}Y} + e^- + \bar{\nu}_e.</math>
Нуклід {{Нуклід|Y|90}} також радіоактивний, має період напіврозпаду 64 години й в процесі {{SubatomicParticle|Beta-}}-розпаду з енергією 2,28 МеВ перетворюється в стабільний {{Нуклід|Zr|90}}<ref name="Nubase2003"/>.

== Біологічна дія ==
Стронцій є хімічним аналогом кальцію, тому він найбільш ефективно відкладається в кістковій тканині (зокрема 
наявність стронцію-90 в дитячих зубах внаслідок атмосферних ядерних випробувань було підтверджено дослідженням канадського фізика [[Урсула Франклін|Урсули Франклін]], що стало одним з чинників прийняття міжнародного мораторію на такі випробування)<ref>{{cite web |url=https://www.utoronto.ca/news/memoriam-university-professor-emerita-ursula-franklin |title=In Memoriam: University Professor Emerita Ursula Franklin |author=Romi Levine and Jennifer Lanthier. |publisher=University of Toronto |date=24 липня 2016 |accessdate=2017-01-17 |archive-date=7 квітня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200407004635/https://www.utoronto.ca/news/memoriam-university-professor-emerita-ursula-franklin }}</ref>). В м'яких тканинах затримується менше ніж 1%. Внаслідок відкладення в кістковій тканині, він опромінює кісткову тканину і червоний кістковий мозок. Оскільки масовий коефіцієнт у червоного кісткового мозку в 12 разів більший, ніж у кісткової тканини, то саме він є критичним органом за попадання стронцію-90 в організм, що збільшує ризик захворіти на лейкемію. А надходження великої кількості ізотопу може викликати променеву хворобу. Ці ж факти підтверджені в клініці розвитку хронічної променевої хвороби у населення, що проживало в долині річки Течі й в зоні [[Киштимська аварія|СУРС]] (Східно-Уральський радіоактивний слід)<ref name="Аклеев">{{книга |автор = Аклеев А. В., Подтёсов Г. Н. и др. |назва = Челябинская область: ликвидация последствий радиационных аварий. / 2-е изд., испр. и доп. |ответственный= |місце = Челябинск |видавництво = Южно-Уральское книжное издательство |рік = 2006 |сторінок = 344 |isbn= ISBN 5-7688-0954-6}}</ref>.

Радіоактивний вплив на біологічні організми радіоактивного ізотопу стронцію-90 не слід плутати з відносно безпечним стабільним ізотопом стронцію. Водночас вони не відрізняються за способами надходження в організм і за участю в біологічних обмінних процесах у ролі хімічного елемента.

== Забруднення стронцієм-90 довкілля ==
Стронцій-90 не зовсім так, як, ймовірно, [[цезій-137]] буде вивільнений внаслідок аварії на ядерному реакторі, оскільки він набагато менш летючий, але, мабуть, є найнебезпечнішим компонентом викидів радіоактивних речовин під час ядерних вибухів<ref name="hyperphysics">{{cite web |url=http://hyperphysics.phy-astr.gsu.edu/hbase/nucene/fisfrag.html#c5 |title=Nuclear Fission Fragments |publisher=HyperPhysics |accessdate=18 червня 2012 року |archive-date=15 червня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120615094946/http://hyperphysics.phy-astr.gsu.edu/hbase/nucene/fisfrag.html#c5 }}</ref>.

Дослідження сотень тисяч [[Молочні зуби|молочних зубів]], зібраних доктором Луїзою Райсс та її колегами в рамках проєкту «Baby Tooth Survey» ({{lang-uk|обстеження дитячих зубів}}), виявило значне зростання рівня {{Нуклід|Sr|90}} протягом 1950-х та початку 1960-х років. Кінцеві результати дослідження показали, що діти, народжені в [[Сент-Луїс|Сент-Луїсі]], штат [[Міссурі (штат)|Міссурі]], в [[1963]] році мали рівень {{Нуклід|Sr|90}} у своїх молочних зубах в 50 разів вищий, ніж у дітей, народжених у 1950 році, до появи масштабних атомних випробувань. Оглядачі дослідження зазначили, що [[радіоактивне зараження]], ймовірно, спричинило збільшення кількості захворювань у тих, в кого стронцій-90 поглинається кістками<ref>{{cite journal|last=Schneir|first=Walter|title=Strontium-90 in U.S. Children|url=https://archive.org/details/sim_nation_1959-04-25_188_17/page/355|journal=The Nation|date=25 квітня 1959|volume=188|issue=17|pages=355–357}}</ref>.

Стаття з початковими висновками дослідження була розповсюджена президентом США [[Джон Фіцджеральд Кеннеді|Джоном Кеннеді]] в 1961 році й допомогла переконати його підписати з [[Велика Британія|Великою Британією]] та [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянським Союзом]] [[Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, космічному просторі й під водою]], що закінчило наземні випробування ядерної зброї, через які відбувалася найбільша кількість ядерних викидів в атмосферу<ref name=Reiss>Hevesi, Dennis. [https://www.nytimes.com/2011/01/10/science/10reiss.html "Dr. Louise Reiss, Who Helped Ban Atomic Testing, Dies at 90"] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190419195654/https://www.nytimes.com/2011/01/10/science/10reiss.html |date=19 квітня 2019 }}, ''The New York Times'', January 10, 2011. Accessed January 10, 2011.</ref>.

[[Чорнобильська катастрофа]] вивільнила приблизно 10 [[пета-|пета]][[Бекерель|бекерелів]] (ПБк), або близько 5% сумарного вмісту {{Нуклід|Sr|90}} в довкіллі<ref>{{citation |url=https://www.oecd-nea.org/rp/reports/2003/nea3508-chernobyl.pdf |chapter-url=https://www.oecd-nea.org/rp/chernobyl/c02.html |title=Chernobyl: Assessment of Radiological and Health Impacts |chapter=II: The release, dispersion and deposition of radionuclides |publisher=NEA |year=2002 |accessdate=18 грудня 2019 |archive-date=22 червня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150622010856/https://www.oecd-nea.org/rp/reports/2003/nea3508-chernobyl.pdf }}</ref>. [[Аварія на Першій Фукусімській АЕС]] вивільнила 0,1-1 ПБк стронцію-90 через охолоджувальну воду  в [[Тихий океан]]<ref name="PovinecAoyama2013">{{cite journal |last1=Povinec |first1=P. P. |last2=Aoyama |first2=M. |last3=Biddulph |first3=D. |last4=Breier |first4=R. |last5=Buesseler |first5=K. |last6=Chang |first6=C. C. |last7=Golser |first7=R. |last8=Hou |first8=X. L. |last9=Ješkovský |first9=M. |last10=Jull |first10=A. J. T. |last11=Kaizer |first11=J. |last12=Nakano |first12=M. |last13=Nies |first13=H. |last14=Palcsu |first14=L. |last15=Papp |first15=L. |last16=Pham |first16=M. K. |last17=Steier |first17=P. |last18=Zhang |first18=L. Y. |title=Cesium, iodine and tritium in NW Pacific waters &ndash; a comparison of the Fukushima impact with global fallout |journal=Biogeosciences |volume=10 |issue=8 |year=2013 |pages=5481–5496 |issn=1726-4189 |doi=10.5194/bg-10-5481-2013 |displayauthors=3|bibcode=2013BGeo...10.5481P }}</ref>.

== Отримання ==
Ізотоп {{Нуклід|Sr|90}} отримують з радіоактивних продуктів розпаду {{Нуклід|U|235}} в ядерних реакторах
(вихід досягає 3,5% від продуктів поділу)<ref>{{книга |назва = Химическая энциклопедия |відповідальний = Редкол.: Кнунянц И.Л. и др. |місце = М. |видавництво = Советская энциклопедия |рік = 1995 |том = 4 (Пол-Три)|сторінок = 639 |isbn = 5-82270-092-4}}</ref>.

== Застосування ==
{{Нуклід|Sr|90}} застосовується у виробництві радіоізотопних джерел енергії у формі титанату стронцію (SrTiO<sub>3</sub>) (щільність 5,1 г/см<sup>3</sup>, енерговиділення близько 5,7 Вт/см<sup>3</sup>).

Одне з широких застосувань {{Нуклід|Sr|90}} — контрольні джерела дозиметричних приладів, зокрема  військового призначення та Цивільної оборони. Найбільш поширений — типу «Б-8» виконаний як металева підкладка, яка містить в заглибленні краплю епоксидної смоли, яка містить сполуку {{Нуклід|Sr|90}}. Для забезпечення захисту від утворення радіоактивного пилу через ерозію, препарат закритий тонким шаром фольги. Фактично такі джерела іонізувального випромінювання є комплексом {{Нуклід|Sr|90}} — {{Нуклід|Y|90}}, оскільки ітрій безперервно утворюється під час розпаду стронцію. {{Нуклід|Sr|90}} — {{Нуклід|Y|90}} є практично чистим бета-джерелом. На відміну від гамма-радіоактивних препаратів бета-препарати легко екранувати відносно тонким (близько 1 мм) шаром сталі, що зумовило вибір бета-препарату для 
перевіркових цілей, починаючи з другого покоління військової дозиметричної апаратури (ДП-2, ДП-12, ДП-63).
=== Промислове застосування ===
{{Нуклід|Sr|90}} знаходить застосування в промисловості як радіоактивне джерело для [[Товщиномір|товщиномірів]]<ref name="EPA">{{cite web |url=http://www.epa.gov/rpdweb00/radionuclides/strontium.html#environment |title=Strontium &#124; Radiation Protection &#124; US EPA |publisher=EPA |date=24 квітня 2012 |accessdate=18 червня 2012 року |archive-date=9 липня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150709023707/http://www.epa.gov/rpdweb00/radionuclides/strontium.html#environment }}</ref>.

=== Медичне застосування ===
{{Нуклід|Sr|90}} знаходить широке застосування в медицині як радіоактивне джерело для [[Променева терапія|поверхневої променевої терапії]] деяких видів раку. Контрольовані кількості {{Нуклід|Sr|90}} та {{Нуклід|Sr|89}} можуть використовуватися для лікування [[Пухлина кістки|раку кісток]] та для лікування коронарного рестенозу за допомогою судинної брахітерапії. Він також використовується як [[Мічені атоми|мічений атом]] у медицині та сільському господарстві<ref name="EPA" />.

=== Аерокосмічне застосування ===
{{Нуклід|Sr|90}} використовується в методі дефектоскопії лопатей ({{lang-en|blade inspection method}})  в деяких вертольотів з порожнистим лонжероном лопаті, щоб з'ясувати, чи утворилася тріщина<ref name="helo">{{cite web |title=Wireless blade monitoring system and process |url=https://patents.google.com/patent/US7176812B1/en |accessdate=18 грудня 2019 |archive-date=17 квітня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210417163452/https://patents.google.com/patent/US7176812B1/en }}</ref>.

== Примітки ==
{{reflist}}
== Джерела ==
# Измеритель мощности дозы (рентгенметр) ДП-5Б. Техническое описание и инструкция по эксплуатации. ЕЯ2.807.023 ТО
# Рентгенметр «ДП-2». Описание и инструкция. Технический формуляр. 1964 г.
# Гражданская оборона. Издание 8. М.: «Просвещение», 1975.

{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Радіобіологія]]
[[Категорія:Медична фізика]]
[[Категорія:Радіоізотопи]]