Перегляд вихідного коду сторінки Стерно

[[Файл:Pintle and gudgeon rudder system scheme.svg|thumb|Стерно:<br/>1. Перо<br/>2. Стерновий гак<br/>3. [[Вертлюг]]<br/>4. [[Ахтерштевень]]<br/>5. [[обшивка судна|Обшивка]]]]
{{Otheruses}}
'''Стерно́'''&nbsp;— пристрій для утримування обраного [[Курс судна|курсу судна]] або зміни курсу. Замість стерна на човнах могли використовувати довгі кермові весла&nbsp;— «прави́ла» або «корми́ла».

== Назва ==
Поряд зі ''стерно''<ref name="СУМ1">{{СУМ-11|Стерно}}</ref>, використовуються також терміни ''кермо́''<ref name="СУМ2">{{СУМ-11|Кермо}}</ref>, ''руль''<ref>{{СУМ-11|Руль}}</ref>, рідше ''деме́но''<ref>{{СУМ-11|Демено}}</ref>, як застаріле вживається назва ''корми́ло''<ref name="СУМ3">{{СУМ-11|Кормило}}</ref>.

=== Етимологія ===
Слово ''стерно'' є давнім [[запозичення]]м з {{lang-pl|ster}} («кермо»), що походить від [[Середньонімецькі діалекти|сер.-нім.]] ''stiure'' («стерно», «кермо», «кормило»)<ref name="ЕСУМ">{{ЕСУМ5}}</ref>. Слово ''кермо'' походить від ''[[корма]]'' ({{lang-orv|кърма}}), що [[контамінація (лінгвістика)|зазнало зближення]] з ''керувати''<ref name="ЕСУМ2">{{ЕСУМ2}}</ref>; ''руль''&nbsp;— через російське посередництво від {{lang-nl|roer}} («стерно, кермо», звідси також і ''[[румпель]]'')<ref name="ЕСУМ"/>; ''демено''&nbsp;— від {{lang-tr|dümen, demen}}, що сходить до {{lang-it|timone}}<ref name="ЕСУМ2"/>.

== Історія ==
[[Файл:Tomb of Menna - funeral boat 200dpi.jpg|thumb|Корабель з кермовим веслом на давньоєгипетській фресці]]
[[Файл:Piautre.jpg|міні|Піотр баржі ''Val de Vienne'' («Долина [[В'єнна (річка)|В'єнни]]»), [[Орлеан]]]]
[[Файл:Drakkar (Larousse - detail - stern - pilot point) A Brun.jpg|thumb|Бортове стерно [[Кораблі вікінгів|корабля вікінгів]]]]

=== Стародавній світ ===
Попередником стерна було [[кермове весло]], яке з'явилося, судячи з настінних розписів, ще в [[Стародавній Єгипет|Стародавньому Єгипті]], задовго до часів [[Менес]]а (3100 до н.&nbsp;е.)<ref name="William F. Edgerton, 255">William F. Edgerton: «Ancient Egyptian Steering Gear», ''The American Journal of Semitic Languages and Literatures'', Vol. 43, No. 4. (1927), pp. 255</ref>. У часи [[Стародавнє царство (Стародавній Єгипет)|Стародавнього царства]] (2686—2134&nbsp;рр. до н.&nbsp;е.) на пасажирських човнах використовувалося від 1 до 5 кермових весел з кожного борту і 1 або 2 на вантажних<ref name="William F. Edgerton, 255"/>. Румпель, спершу у вигляді маленького стрижня, пропущеного через руків'я, може бути простежений з часів [[п'ята династія єгипетських фараонів|V династії]] (2504—2347 рр до н.&nbsp;е.)<ref name="William F. Edgerton, 257">William F. Edgerton: «Ancient Egyptian Steering Gear», ''The American Journal of Semitic Languages and Literatures'', Vol. 43, No. 4. (1927), pp. 257</ref>. І впровадження румпеля, і узвичаєння спрямованого догори руків'я привели до зменшення кермових весел до двох: по одному з кожного борту<ref name="William F. Edgerton, 260">William F. Edgerton: «Ancient Egyptian Steering Gear», ''The American Journal of Semitic Languages and Literatures'', Vol. 43, No. 4. (1927), pp. 260</ref>. Окрім весел, закріплених по бортах, були й одинарні весла, укріплені на кормі&nbsp;— знайдені моделі таких човнів у гробницях<ref>Lawrence V. Mott, The Development of the Rudder, A.D. 100—1600: A Technological Tale, Thesis May 1991, Texas A&M University, p.84, 92</ref><ref>Francesco Tiradritti (ed.): «The Treasures of the Egyptian Museum», The American University in Cairo Press, Cairo 1999, {{ISBN|978-977-424-504-6}}, p.92f.</ref>, а також на рельєфах часів [[Середнє царство (Стародавній Єгипет)|Середнього царства]]<ref>Mohamed Ata: «Egypt from Past to Present. Through the Eyes of an Egyptian», Cairo 2007, p.68</ref>. Перша письмова згадка з'являється в працях [[Геродот]]а (484—424&nbsp;рр. до н.&nbsp;е.), який провів кілька місяців у Єгипті: ''«Вони роблять одне кермо, і воно проходить через [[кіль (кораблебудування)|кіль]]»'' (очевидно, він мав на увазі виріз у кормовій частині кіля; див. фреску)<ref>[[Геродот]]: [[Історія (Геродот)|Історія]], 2.96</ref><ref>William F. Edgerton: «Ancient Egyptian Steering Gear», ''The American Journal of Semitic Languages and Literatures'', Vol. 43, No. 4. (1927), pp. 263</ref>.

Деяку схожість з давньоєгипетськими кермовими веслами має стерно «піо́тр» ({{lang-fr|piautre}}), вживане на баржах, які курсують по річці [[Луара|Луарі]]<ref name=babel>{{Cite web |url=http://projetbabel.org/fluvial/p.htm#Piautre |title=Dictionnaire fluvial et batelier du projet Babel |accessdate=25 листопада 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180625104105/http://projetbabel.org/fluvial/p.htm#Piautre#Piautre |archivedate=25 червня 2018 |deadurl=no }}</ref><ref name="person">{{книга
 | заголовок                  = La marine de Loire au XVIII<sup>e</sup> siècle
 | автор = Françoise de Person
 | видавництво            = Loire et Terroirs Éditions
 | рік                    = 2006
 | сторінки               = 25-27
 | сторінок               = 100
 | isbn                   = 2-9514319-4-5
}} {{ref-fr}}</ref>. Воно кріпиться прямо на кормі, і його вісь (''billette'') розташовується похило<ref name=babel/>. На одному кінці осі жорстко закріпляється широка лопать-перо&nbsp;— «ампано́н» (''empannon''), з другого донизу спускається вертикальний важіль&nbsp;— руків'я (''cheville, manchette''), вісь опирається на стілець у вигляді хрестовини&nbsp;— «мені́клі» (''ménicles'')<ref name="person"/>.

Пізніше на досить великих суднах кермові весла стали кріпити ближче до корми з правого борту: для стернових-правшів це було оптимальним розташуванням. Ця особливість залишила слід і в сучасній морській термінології: слово «[[Борт (морський термін)|штирборт]]» походить від {{lang-nl|stuurboord}}, що буквально означає «стерновий борт»<ref>{{cite web |url=https://www.nrc.nl/nieuws/2009/11/16/waarom-heet-de-linkerzijde-van-een-schip-bakboord-11812377-a678335 |назва=Waarom heet de linkerzijde van een schip bakboord?|автор=Leonie van Nierop|дата= |вебсайт=www.nrc.nl|видавець= |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=24 листопада 2018}} {{ref-nl}}</ref>.

У часи [[Античність|Античності]] використовувались бортові стерна (ними, зокрема, обладнувались [[трирема|триреми]]). Вони являли особою весла з широкими плоскими лопатями, закріплені за допомогою виносних брусів на кормі по обох бортах корабля. На відміну від звичайного кермового весла, поворот здійснювався поворотом їхнього веретена (аналог пізнішого [[#Балер|балера]]) навколо поздовжньої осі (отже, за рахунок центрального положення осі лопаті таке стерно аналогічне сучасному надбалансирному). На верхньому кінці веретена весел під прямим чи непрямим кутом кріпився поперечний важіль-румпель. Існували два типи розташування румпеля: перпендикулярно і паралельно площині лопаті. У першому випадку обидва румпелі сходилися разом і ними міг управляти один стерновий (за винятком особливо різких поворотів). При паралельному до лопатей розташуванні румпелів були потрібні додаткові важелі чи троси, за допомогою яких стерно повертали «усередину» чи «назовні». Довжина веретен стерна-весла визначалась міркуваннями ефективності, пристосовуваності і простоти. Античні бокові стерна залишалися майже без змін протягом раннього Середньовіччя<ref name="Lawrence V. Mott 84, 95f.">Lawrence V. Mott [https://books.google.ru/books?id=9fj2L3Xbpl0C&pg=PA48&lpg=PA48&dq=quarter+rudder&source=bl&ots=ZLxJRhkFCk&sig=Inx6SNvIoM9nYv9MVsQomtdMCVU&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwj99-fGp9PeAhUSpYsKHat7D94Q6AEwDHoECAAQAQ#v=onepage&q=quarter%20rudder&f=false The Development of the Rudder: A Technological Tale] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181114141539/https://books.google.ru/books?id=9fj2L3Xbpl0C&pg=PA48&lpg=PA48&dq=quarter+rudder&source=bl&ots=ZLxJRhkFCk&sig=Inx6SNvIoM9nYv9MVsQomtdMCVU&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwj99-fGp9PeAhUSpYsKHat7D94Q6AEwDHoECAAQAQ#v=onepage&q=quarter%20rudder&f=false#v=onepage&q=quarter%20rudder&f=false |date=14 листопада 2018 }}</ref>.

Існують свідчення, що в Стародавньому Римі бокові стерна були звичайним елементом суднового обладнання. Рельєф із надгробку часів імператора [[Адріан]]а показує портовий буксир в [[Остія Антика|Остії]] з довгим кермовим веслом<ref name="Lionel Casson (1965) plate 1">Lionel Casson: ''Harbour and River Boats of Ancient Rome'', ''The Journal of Roman Studies'', Vol. 55, No. 1/2, Parts 1 and 2 (1965), pp. 31-39 (plate 1)</ref>. Буксир також має носове вітрило-[[блінд]], яке підвищує маневреність портового судна<ref>Lionel Casson, Harbour and River Boats of Ancient Rome, ''The Journal of Roman Studies'', Vol. 55, No. ½, Parts 1 and 2. (1965), pp. 35 (Pl. I); 36, Fn.43 (Pl.II,1)</ref>. Існують багато прикладів використання кермових весел давніми римлянами: на буксирних баржах, транспортах для перевезення барил з вином та інших типах суден<ref name="Lawrence V. Mott 84, 95f."/><ref name="Lionel Casson S.XXVIII, 336f.; Fig.193">Lionel Casson: «Ships and Seamanship in the Ancient World», {{ISBN|0-8018-5130-0}}, S.XXVIII, 336f.; Fig.193</ref><ref name="Tilmann Bechert p.183, 203 (Fig.266)">Tilmann Bechert: Römisches Germanien zwischen Rhein und Maas. Die Provinz Germania inferior, Hirmer, München 1982, {{ISBN|3-7774-3440-X}}, p.183, 203 (Fig.266)</ref>. Добре відома річкова баржа з [[Зваммердам]]а, знайдена в гирлі Рейну, споряджена закріпленим на кормі стерновим пристроєм<ref name="M. D. de Weerd 15ff.">M. D. de Weerd: Ships of the Roman Period at Zwammerdam / Nigrum Pullum, Germania Inferior, in: Roman Shipping and Trade: Britain and the Rhine Provinces. (The Council for) British Archaeology, Research Report 24, 1978, 15ff.</ref><ref name="M. D. de Weerd 187ff.">M. D. de Weerd: Römerzeitliche Transportschiffe und Einbäume aus Nigrum Pullum / Zwammerdam, in: Studien zu den Militärgrenzen Roms II (1977), 187ff.</ref>. Згідно з новітніми дослідженнями, [[кораблі озера Немі]]&nbsp;— палацові баржі імператора [[Калігула|Калігули]] (37—41 рр. н.&nbsp;е.) могли мати кермові весла до 14&nbsp;м довжиною<ref>{{Cite web |url=http://www.dradio.de/dlf/sendungen/forschak/515375/ |title=Deutschlandfunk: Römische Schiffsversuchsanstalt in den Albaner Bergen |accessdate=25 листопада 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20121027124555/http://www.dradio.de/dlf/sendungen/forschak/515375/ |archivedate=27 жовтня 2012 |deadurl=no }}</ref>.

=== Середньовічна Європа ===
[[Файл:RudderBereFerrersBenchEnd.jpg|міні|Кормове стерно на зображенні XV&nbsp;ст. з околиць [[Плімут (Англія)|Плімуту]] в[[Девон (графство)|Девонширі]].]]
Бічні кормові стерна використовувалися в Європі з доби Античності і до пізнього Середньовіччя. По мірі того як розміри кораблів збільшувалися, росла і висота борту, що робило такі пристрої незручними.
[[Файл:Klaipeda - panoramio (3).jpg|thumb|Ганзейський ког зі стерном на залізних вертлюгах. Сучасна реконструкція.]]
З історичного погляду, докорінна концепція середньовічного вертлюгового стерна на [[ахтерштевень|ахтерштевні]] не виникла раптом і нізвідки. Це було радше поєднання ідей минулого, дедалі ближчих до логічного завершення&nbsp;— стерна на прямому ахтерштевні із залізними вертлюгами, що встановлювалося на ганзейських [[ког]]ах<ref name="Lawrence Mott, 118f.">{{Cite web |url=http://nautarch.tamu.edu/pdf-files/Mott-MA1991.pdf |title=Lawrence V. Mott, ''The Development of the Rudder, A.D. 100—1600: A Technological Tale'', Thesis May 1991, Texas A&M University, S.118f. |accessdate=25 листопада 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20171106082642/http://nautarch.tamu.edu/pdf-files/Mott-MA1991.pdf |archivedate=6 листопада 2017 |deadurl=no }}</ref>.

Якщо раніші зразки встановлювалися на кормі за допомогою вертикальних валів чи блоків, використовування залізних завіс вперше уможливлювало кріпити стерно до ахтерштевня на більш-менш постійний час<ref>{{Cite web |url=http://nautarch.tamu.edu/pdf-files/Mott-MA1991.pdf |title=Lawrence V. Mott, ''The Development of the Rudder, A.D. 100—1600: A Technological Tale'', Thesis May 1991, Texas A&M University, S.2, 92f. |accessdate=25 листопада 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20171106082642/http://nautarch.tamu.edu/pdf-files/Mott-MA1991.pdf |archivedate=6 листопада 2017 |deadurl=no }}</ref>. Найстаріші відомі зображення кораблів із таким стерном знайдені на церковних рельєфах у [[Зедельгем]]і і [[Вінчестер]]і, що датуються приблизно 1180 роком<ref>Adshead, Samuel Adrian Miles. (2000). ''China in World History''. London: MacMillan Press Ltd. New York: St. Martin's Press. {{ISBN|0-312-22565-2}}. Page 156.</ref><ref name="johnstone mcgrail 191"/>. Повністю ці стерна розкрили свої можливості тільки в XIV&nbsp;ст.&nbsp;— після впровадження вертикального ахтерштевня і повного вітрильного оснащення<ref name="Lawrence Mott, 118f."/>.

Виникнення в Європі ідеї стернового пера, закріпленого на задньому штевні судна, відносять до XIII—XIV століть<ref>{{Книга|автор=Линкольн Пейн|заголовок=Море и цивилизация. Мировая история в свете развития мореходства|посилання=https://books.google.ru/books?id=7tcyDwAAQBAJ&pg=PT590&dq=Ахтерштевень&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwix8dWdkbLWAhUEMZoKHUO3DdA4FBDoAQgpMAE#v=onepage&q=Ахтерштевень&f=false|видавництво=Litres|рік=2017-09-05|сторінок=1458|isbn=9785040741878}}</ref>. Проте, у Китаї такі стерна були відомі, очевидно, на 1000 років раніше: знайдена глиняна модель [[джонка|джонки]] зі стерном позаду корми, датована I століттям нашої ери (династія [[династія Хань|Хань]]). Спосіб підвішування китайських стерен до кормового бруса відрізнявся від європейського: замість гаків і петель застосовувались затискачі чи гнізда, для підіймання з води великих стерен використовувались блоки. Перші надійні свідчення використовування стерна замість кермового весла датуються V століттям<ref name="johnstone mcgrail 191">Johnstone, Paul and Sean McGrail. (1988). ''The Sea-craft of Prehistory''. New York: Routledge. {{ISBN|0-415-02635-0}}. Page 191.</ref>

Багато істориків сходяться на думці, що технологія з укріпленим за кормою стерном проникла до ісламського світу і до Європи з Китаю<ref>Tom, K.S. (1989). ''Echoes from Old China: Life, Legends, and Lore of the Middle Kingdom''. Honolulu: The Hawaii Chinese History Center of the University of Hawaii Press. {{ISBN|0-8248-1285-9}}. Page 103&ndash;104.</ref><ref>Needham, Joseph. (1986). ''Science and Civilization in China: Volume 4, Physics and Physical Technology, Part 3, Civil Engineering and Nautics''. Taipei: Caves Books Ltd. Pages 627&ndash;628.</ref><ref name="johnstone mcgrail 191" />. Проте, Лоуренс Мотт у своїй головній роботі ''The Development of the Rudder'' стверджує, що способи кріплення китайських і європейських стерен розрізняються, викликаючи в нього сумнів щодо запозичення арабами і європейцями китайської системи<ref>Lawrence V. Mott, p. 84, p. 92</ref>.

Поява стерна з пером змінила й форму корабля. Якщо в суден ранішого періоду конструкція носового і кормового [[штевень|штевнів]], а разом із тим форма [[Ніс (морський термін)|носа]] і корми була однаковою, то судна з новим стерном вимагали іншого кута нахилу заднього штевня до [[кіль (кораблебудування)|кіля]]&nbsp;— так з вигнутого розвинувся прямий ахтерштевень, до якого вертикально підвішували перо<ref>{{Книга|автор=Ромола Андерсон, Роджер Чарльз Андерсон|заголовок=Парусные корабли. История мореплавания и кораблестроения с древних времен до XIX века|посилання=https://books.google.ru/books?id=DvbrCQAAQBAJ&pg=PA57-IA2&dq=Ахтерштевень&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwjP-NSPi7LWAhUSSJoKHZoFAzUQ6AEIOTAE#v=onepage&q=Ахтерштевень&f=false|видавництво=Litres|рік=2017-09-05|сторінок=237|isbn=9785457827318}}</ref> за допомогою стернових гаків і [[вертлюг]]ів. На печатці порту [[Дувр]] 1284 року зображений корабель, на якому вже помітні відмінні між собою [[форштевень]] і ахтерштевень<ref>{{Книга|автор=А. Норман|заголовок=Средневековый воин. Вооружение времен Карла Великого и Крестовых походов|посилання=https://books.google.ru/books?id=-Z118IMs_OIC&pg=PT262&dq=Ахтерштевень&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwiaibDkj7LWAhXFHJoKHd1TDeo4ChDoAQg4MAQ#v=onepage&q=Ахтерштевень&f=false|видавництво=Litres|рік=2017-09-05|сторінок=288|isbn=5457034402}}</ref>.

=== Середньовічний Близький Схід ===
[[Файл:Pottery boat from Eastern Han Dynasty showing rudder.jpg|thumb|Глиняна модель джонки з кормовим стерном. I—III&nbsp;ст. н.&nbsp;е.]]
Кораблі арабів теж використовували стерна на ахтерштевні<ref name=Mott-93/>. На них «стерно управлялось двома мотузками, прикріпленими до [[краспиця|краспиці]], встановленої на головці стерна і перпендикулярної площині пера»<ref name=Mott-93>Lawrence V. Mott, p.93</ref>. Найраніше свідчення міститься в праці «Агсан аль-Такасім фі Маріфат аль-Акалім» («Найкращі ділення для пізнання країн»), написаній [[Шамсуддін Аль-Мукаддасі|Аль-Мукаддасі]] в 985 році.

{{Цитата|''Капітан з [[вороняче гніздо|воронячого гнізда]] пильно спостерігає за морем. Коли він помічає риф, кричить: «Право руля!» чи «Ліво руля!» Двоє молодиків, що стоять там само, повторюють крик. Стерновий з двома мотузками в руках, почувши крики, тягне одну чи другу направо чи наліво. Якщо не додержуватися обережності, корабель розіб'ється о скелі і потоне''<ref>Lawrence V. Mott, p.92f.</ref>}}

=== Новий і Новітній час ===
[[Файл:Rudder.svg|thumb|Схема найпростішого стерна: 1&nbsp;— румпель, 2&nbsp;— подовжувач румпеля, 3&nbsp;— оправа пера, 4 і 6&nbsp;— сорлінь, 5&nbsp;— перо]]
Перекладання пера стерна спочатку здійснювалось безпосередньо повертанням румпеля, таким стерновий пристрій залишається досі на невеликих суднах. Зі зростанням розмірів кораблів, появою кількох рівнів палуб стали з'являтися механізми для полегшення роботи стернового. У XVI—XVII століттях для повертання румпеля з палуби застосовувався вертикальний важіль&nbsp;— [[колдершток]]. У XVIII (за іншими даними&nbsp;— вже в XVI&nbsp;ст.) починають використовуватися [[штурвал]]и. До XIX&nbsp;ст. їхня будова засновувалася на принципі [[коловорот (простий механізм)|коловорота]]: довгі спиці кермового колеса забезпечували виграш у силі, обертаючи барабан з намотаним на нього тросом, кінці якого з'єднувались з румпелем під палубою. Потім барабан замінила [[черв'ячна передача]], а на дуже великих суднах для повертання румпеля з'явилися стернові машини. Першим судном, обладнаним стерновою машиною зі зворотним зв'язком, став [[SS Great Eastern]]<ref name="google">{{cite book|title=A History of Control Engineering, 1800-1930|author=Bennett, S.|date=1986|publisher=Peregrinus|isbn=9780863410475|url=https://books.google.com/books?id=1gfKkqB_fTcC|page=98|accessdate=2015-01-10}}</ref>. Розроблена інженером Джоном Макфарланом Ґреєм, вона являла собою паровий механічний підсилювач, що повертав перо відповідно до поворотів штурвала: обертання веретена кермового колеса через зубчасту передачу передавалося на вали з черв'яками (водночас вали переміщали вказівник [[аксіометр]]а), з'єднані з важелем золотника, що подавав пару в одну чи другу частину циліндра. На сучасних суднах для повертання балера стерна використовують електричні чи гідравлічні стернові машини.

Для автоматичного додержання курсу застосовуються системи регулювання («[[автокермовий|автостерновий]]»).
<gallery mode="packed" heights="200" caption="">
Файл:Steering gear pistons.gif|Стернова машина з гідравлічним приводом на румпель: 1&nbsp;— перо, 2,3&nbsp;— трубки, 4,5&nbsp;— циліндри, 6&nbsp;— балер.
File:Greysteeringengine.png|Кресленик стернової машини Дж. Грея, 1867
File:Steering engine (New Catechism of the Steam Engine, 1904).jpg|Стернова машина з ланцюгово-зубчастою передачею. Початок XX ст.
File:SteeringEngine.jpg|Стернова машина лайнера «[[Олімпік (судно)|Олімпік]]»
</gallery>

== Конструкція і принцип дії ==
[[Файл:CCGS Alexander Henry Kingston Ontario 17.jpg|thumb|Стернова машина з аварійним секторним румпелем і штурвалом]]
[[Файл:Olympic stern and rudder.jpg|thumb|Стерно «[[Олімпік (судно)|Олімпіка]]» (за іншими даними&nbsp;— «[[Титанік]]а»), підвішене на рудерпості]]
[[Файл:Rudder(Ordinary,Hanging, Balanced,Semi-Balanced,Unbalanced)-3.jpg|thumb|Зверху вниз: надбалансирне, балансирне, звичайне стерно.]]
[[Файл:Adler von Lübeck. Model ship 05.jpg|thumb|Стерно на моделі ганзейського флагмана ''[[Adler von Lübeck|Адлер фон Любек]]'' (1567—1581). У гельмпорт під підзором корми проходить румпель стерна.]]
Принцип дії стерна&nbsp;— відхилення набіжного потоку води і передача протилежно спрямованого [[обертальний момент|обертального моменту]] кормі судна<ref name="ЕСБЕ">{{ВТ-ЕСБЕ|Руль}}</ref>. При перекладанні стерна його перо піддається тиску потоку води, що обтікає судно. Цей тиск, докладений перпендикулярно до площини пера, дає судну початковий поворот<ref>{{книга|автор= Самойлов К. И. |частина= Руль, рур, кормило|посилання частина=https://dic.academic.ru/dic.nsf/sea/7926/РУЛЬ|заголовок= Морской словарь|оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце= {{М.}}-{{Л.}}|видавництво= Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР|рік= 1941|volume= |pages= |allpages= |серія= |isbn= |тираж=|ref =}} {{ref-ru}}</ref>. Для визначення тиску води на стерно користуються найуживанішою формулою {{Нп|Жозеф-Еміль Жоссель|Жосселя|fr|Joseph-Émile Joëssel}}:

: <math display="block">\text{P} = 
\text{Sv²}\times
\frac\text{k sin α}\text{0,2 + 0,3 sin α}
</math>

де S&nbsp;— площа пера в м², v&nbsp;— швидкість судна в м/сек., k&nbsp;— коефіцієнт, рівний 20 для швидкостей до 21 вузла і 25&nbsp;— для більш високих швидкостей, α&nbsp;— кут перекладання стерна.

[[Файл:Brosen propelersterntychy.jpg|thumb|Стерно сучасного судна]]
Стерно складається зі стернового пера&nbsp;— вертикальної пластини, яка обертається на осі у [[Корма|кормовій]] підводній частині судна, балера та елементів, за допомогою яких його повертають (стернової машини з приводом і стерновою передачею до [[штурвал]]а, контролера чи кнопкового пульта, або [[румпель|румпеля]] зі штурвалом і системою передач, або одного румпеля). На суднах зі стерновою машиною на випадок виходу її з ладу балер споряджають аварійним ручним приводом зі штурвалом, розташованим у румпельному відділенні або поблизу нього<ref name="Рулевое устройство">[https://flot.com/publications/books/shelf/chainikov/35.htm Рулевое устройство] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181114100458/https://flot.com/publications/books/shelf/chainikov/35.htm |date=14 листопада 2018 }} {{ref-ru}}</ref>.

Перо стерна (чи насадка)<ref name="Словник">{{cite web |url=https://slovnyk.ua/index.php?swrd=Балер|назва=Балер|автор= |дата= |вебсайт=СЛОВНИК.ua|видавець= |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=26 жовтня 2018}}</ref>&nbsp;— плоска чи обтічна конструкція, прикріплена рухомо до підводної частини судна. На дерев'яних суднах являє собою пластину з однієї чи кількох дощок, окутих металевими штабами, на суцільнометалевих пера виконують з металевих листів. Основу дерев'яного пера становить довгий вертикальний брус&nbsp;— ''рудерпіс'' (від {{lang-en|rudder piece}}&nbsp;— «стернова штука»), паралельно якому кріпляться коротші бруси<ref name="ЕСБЕ"/>, і скріплюються між собою і рудерпісом поперечними металевими штабами, на передніх кінцях яких зроблені штирі для з'єднання пера з ахтерштевнем. Рудерпіс металевого цільнозвареного пера являє собою металеву вертикальну балку<ref name="Рулевое устройство"/>. Металеве перо може бути пластинчастим (плоским) і обтічним (профільованим). Пластинчасте являє собою просту пластину 20—30&nbsp;мм завтовшки, з обох боків якої прикріплені горизонтальні [[ребро жорсткості|ребра жорсткості]], а на передній потовщеній крайці-рудерпісі розташовані петлі зі штирями для навішування. Перо обтічного стерна має каркас, що складається з рудерпіса з ребрами жорсткості та вертикальними діафрагмами; на нього приварюються дві опуклі оболонки з металевих листів.

Переваги обтічного пера:

# Сила тиску на нього перевищує (на 30&nbsp;% і більше) тиск на пластинчасте, що покращує повороткість судна;
# Відстань центру тиску від вхідної (передньої) крайки пера, а також необхідний для повороту стерна [[момент сили|момент]] менші, ніж у пластинчастого пера, отже, таке стерно потребує меншу потужність стернової машини;
# Обтічне перо поліпшує роботу [[гребний гвинт|гвинта]] і створює менший опір рухові судна<ref name="Рулевое устройство" />.

За способом кріплення пера до [[корпус судна|корпусу]] розрізняють такі типи стерен: прості, напівпідвісні та підвісні<ref name="Типы рулей">[http://sea-library.ru/morskaja-praktika/311-tipy-rulej.html Типы рулей на морских судах] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181114100656/http://sea-library.ru/morskaja-praktika/311-tipy-rulej.html |date=14 листопада 2018 }} {{ref-ru}}</ref>. Перо простого стерна має на рудерпісі петлі, у яких знизу надійно закріпляються штирі. Вони вставляються зверху в петлі на [[ахтерштевень|ахтерштевні]] судна (на гвинтових суднах, де застосовуються ахтерштевні з двох гілок, перо навішується на задню гілку&nbsp;— ''рудерпост''), для опори стерна ахтерштевень на нижньому кінці споряджений виступом-п'яткою, у заглибину якої входить нижній штир. Заглибина служить [[вальниця ковзання|вальницею ковзання]]: у ній розташована бронзова чи [[Залізне дерево|бакаутова]] втулка зі загартованою сталевою сочкою на дні, яка приймає на себе всю вагу пера. Для запобігання зміщенню пера догори нижній кінець верхнього штиря має головку, за допомогою якої він фіксується у верхній петлі ахтерштевня. Напівпідвісні стерна мають опору на спеціальному кронштейні в одній проміжній точці по висоті пера. У підвісних стерен пера підвішуються до балера<ref name="Типы рулей"/>. На суднах з двома стернами пера навішуються позаду бортових гвинтів. Перо стерна могли виконувати і подвійним: з двох розташованих на певній відстані одна від однієї пластин (стерно Жосселя, у теперішній час не використовується), крім того, застосовувалися два пера, встановлених одне за одним у діаметральній площині (у бездейдвудних катерів Вайта)<ref name="ЕСБЕ"/>.

За принципом розташування стерна на осі обертання розрізняють звичайне, балансирне і півбалансирне стерно. У звичайного площина пера розташована позаду осі обертання. У балансирного перо розташоване з обох боків обертання, при цьому передня [[балансир]]на частина (площею в межах 20—30&nbsp;% від площі задньої) служить для компенсації поворотного зусилля і зниження навантаження. Півбалансирне стерно відрізняється від балансирного тим, що його балансирна частина має меншу висоту, ніж основна<ref>{{ВТ-ВЭС|Балансирный руль}}</ref>. Надбалансирне стерно ({{lang-en|over-balanced rudder}}) має однакові передню і задню частини (тобто площа балансирної частини становить 100&nbsp;% від площі задньої).

{{anchor|Балер}}У верхній частині пера до нього кріпиться жорстко вертикальний вал&nbsp;— ''ба́лер''. Нижній кінець балера має криволінійну форму, і закінчується [[фланець|фланцем]] для болтового з'єднання з пером&nbsp;— ''лапою''<ref name="Словник"/>. У дерев'яного пера балер утворюється довгим рудерпісом<ref name="ЕСБЕ"/>. Кріпитися балер до пера може по-різному: у центрального стерна він встановлюється концентрично з віссю стернових штирів, у нецентрального&nbsp;— він кріпиться до пера на певній відстані від цієї осі. Завдяки криволінійній формі балера утворюється плече [[важіль|важеля]], яке полегшує поворот стерна; окрім того, вигин уможливлює знімати перо з ахтерштевня без підняття балера&nbsp;— досить від'єднати фланець і відвести нижній кінець балера убік. Вище балер входить у підзор корми через отвір, називаний ''гельмпортом'' (від {{lang-en|helm port, helm-port}}&nbsp;— «стерновий вхід»). Якщо стерно центральне, гельмпорт зроблений точно по діаметру балера і споряджений [[сальниковий защільнювач|сальником]] для запобігання потраплянню води всередину судна; при нецентральному стерні балер переміщається по дузі разом зі стерном, тому його гельмпорт роблять еліптичним і оббивають ззовні парусиновою покришкою&nbsp;— ''брюканцем''<ref>{{ВТ-ЕСБЕ|Гельм-порт}}</ref> (''мамеринцем''). Вище гельмпорта йде вертикальна труба (гельмпортова труба), усередині якої проходить балер. Верхній кінець балера називається ''головкою стерна'', і на ній встановлюється горизонтальний важіль або зубчастий сектор&nbsp;— ''[[румпель]]''. На нього передає зусилля привод стернової машини, яка за командами [[кермовий|стернового]] з [[стернова рубка|рубки]] або [[Місток (морський термін)|ходового містка]] повертає балер у той чи інший бік. Органи управління монтують зазвичай в одній колонці з [[автостерновий|автостерновим агрегатом]], поруч розташовуються шляховий [[компас#Магнітний компас|магнітний компас]] і [[гірокомпас|репітер]] суднового [[гірокомпас]]а. Для контролю положення пера стерна відносно діаметральної площини судна на колонці управління і на лобовій переборці рубки встановлюють стернові вказівники&nbsp;— [[аксіометр]]и<ref name="Типы рулей"/>.

На суднах без стернової машини румпель повертають за допомогою штурвала через валки чи [[штурвал#Механізм штурвала|штуртроси]], а на невеликих суднах і шлюпках&nbsp;— вручну.

Надводну частину пера з корпусом може з'єднувати трос чи ланцюг&nbsp;— ''сорлінь''. Це робиться для того, щоб не загубити перо, якщо воно випадково зіскочить зі стернових штирів<ref>{{ВТ-ЕСБЕ|Руль}}</ref>. Крім сорліня, до верхньої частини пера з обох боків можуть кріпитися ''руль-шкентелі''<ref>{{ВТ-ЕСБЕ|Шкентель}}</ref>&nbsp;— два троси чи ланцюги, якими за допомогою ''руль-талів'' повертають стерно в разі поломки румпеля або балера<ref>{{книга|автор= Самойлов К. И. |частина= Руль-тали|посилання частина= https://dic.academic.ru/dic.nsf/sea/7948/РУЛЬ|заголовок= Морской словарь|оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце= {{М.}}-{{Л.}}|видавництво= Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР|рік= 1941|volume= |pages= |allpages= |серія= |isbn= |тираж=|ref =}} {{ref-ru}}</ref>.

Двогвинтові судна можуть мати одне чи два стерна. У першому випадку перо розташовується в діаметральній площині (на рудерпості ахтерштевня), у другому&nbsp;— позаду гвинтів. Тригвинтові судна також можуть мати одне (за центральним гвинтом) чи два стерна (за бортовими гвинтами). Розташування пер в одній площині з гвинтами підвищує їхню ефективність за рахунок водяного потоку.

У [[міноносець|міноносців]] для підвищення маневреності могли встановлювати додаткове стерно на носі<ref name="ЕСБЕ"/>.

Для підвищення керованості судном при русі заднім ходом іноді використовують додаткові стерна&nbsp;— фланкувальні. Їхні пера розташовуються перед гвинтами.

Активні стерна мають перо, споряджене невеликим гребним гвинтом. У рух він приводиться або через зубчасту передачу від вертикального вала, розташованого в порожнистому балері, або від власного електродвигуна<ref name="Рулевое устройство"/>.

=== Стерно підводних човнів ===
[[Файл:HN-INS-Gal-5.jpg|thumb|Вертикальні і кормові горизонтальні стерна підводного човна «Галь». {{Нп|Музей нелегальної імміграції і ВМФ|Музей нелегальної імміграції і ВМФ|he|מוזיאון ההעפלה וחיל הים}}, [[Хайфа]], Ізраїль]]
Стерновий пристрій [[підводний човен|підводного човна]] має забезпечувати більш різноманітні маневрені якості, зокрема, керованість не тільки в горизонтальній, але й у вертикальній площині. Управління підводним човном у горизонтальній площині схоже з управлінням надводним судном і забезпечує плавання за заданим курсом. Здійснюється воно вертикальними стернами, площа яких дещо перевищує площу стерен надводних суден і визначається в межах 2—3&nbsp;% від площі зануреної частини діаметральної площини човна<ref name="Рулевое устройство"/>.

Управління підводним човном у вертикальній площині на заданій глибині здійснюється горизонтальними стернами (стернами глибини). За допомогою їх створюється [[диферент судна|диферент]], завдяки якому човен швидко змінює глибину<ref name="ВТ-ВЭС">{{ВТ-ВЭС|Горизонтальные рули}}</ref>. Стерновий пристрій горизонтальних стерен складається з двох пар стерен з їхніми приводами та передачами. Основні складові елементи горизонтальних стерен однотипні з елементами вертикальних. Стерна є парними: на одному горизонтальному балері розташовуються по бортах два однакові пера стерна. Залежно від місця розташування розрізняють носові і кормові горизонтальні стерна, причому площа кормових більша за площу носових у 1,2—1,6 рази, завдяки чому ефективність кормових у 2—3 рази вища. Для збільшення моменту, створюваного кормовими горизонтальними стернами, їх зазвичай розташовують за гвинтами. На повній і середній швидкості ходу управління човном здійснюється, як правило, за допомогою одних кормових стерен.

Щодо носових горизонтальних стерен, то на сучасних човнах вони є допоміжними, їх роблять заваленими і встановлюють у носовій надбудові вище [[ватерлінія|ватерлінії]]: щоб не створювати додаткового опору і не заважати управлінню човном за допомогою кормових горизонтальних стерен на великих швидкостях підводного ходу. На малій швидкості управління човном кормовими стернами стає неможливим. Швидкість, при якій човен втрачає керованість, називають інверсивною швидкістю. На ній човен має управлятися одночасно кормовими і носовими горизонтальними стернами<ref name="Рулевое устройство"/>. На деяких човнах носові стерна встановлюють на міцній рубці, і вони називаються рубковими стернами<ref>[https://dic.academic.ru/dic.nsf/sea/12141/Горизонтальные Горизонтальные рули подводной лодки] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190204231642/https://dic.academic.ru/dic.nsf/sea/12141/Горизонтальные |date=4 лютого 2019 }} // EdwART. Толковый Военно-морской Словарь, 2010</ref>.

На початку XX&nbsp;ст. використовувались також і середні горизонтальні стерна (також звані гідропланами). Вийшли з ужитку після того, як стали очевидними переваги використовування комбінації кормових і носових стерен<ref name="ВТ-ВЭС"/>.

Горизонтальними стернами споряджаються, окрім підводних човнів, і [[торпеда|торпеди]]<ref name="ВТ-ВЭС"/>.

=== Інші стернові пристрої ===
* Поворотна гвинтова насадка&nbsp;— кільце, трубчастий кожух навколо гребного гвинта, прикріплене у верхній частині до балера. Використовує потужність утворюваного гвинтом водяного потоку, спрямовуючи його в потрібному напрямку.
* Водометні рушійно-стернові пристрої
* [[Підрулювальний пристрій|Підрулювальні пристрої]]
* [[Азимутальний рушій|Азимутальні рушії]]
* Крильчасті рушійно-стернові пристрої

== Кермо напрямку літака ==
Кермо напрямку на літаку використовується для керування каналом рискання. Пілоти використовують цей канал під час виконання [[Зліт|злетів]] і [[Посадка літального об'єкта|посадок]] із бічним вітром, під час балансування літака в польоті з несиметричною [[Відмова двигуна на зльоті|відмовою двигуна]] і під час виконання акробатичних фігур [[Пілотаж|пілотажу]] (наприклад [[Штопор (аеродинаміка)|штопора]]).<ref>{{cite web|url=https://skybrary.aero/articles/rudder|title=Rudder {{!}} SKYbrary Aviation Safety|website=SKYbrary|language=en|access-date=2024-02-04}}</ref>

Існує думка, що кермо напрямку призначене для виконання розворотів літака. Це не відповідає дійсності. Розвороти виконуються шляхом створення [[крен]]у, при цьому траєкторія літака викривляється під дією бічної складової [[Підіймальна сила|підіймальної сили]].<ref>{{cite web|url=https://www.grc.nasa.gov/www/k-12/VirtualAero/BottleRocket/airplane/rud.html|title=Rudder - Yaw {{!}} Beginner's Guide to Aeronautics|website={{нп|Дослідницький центр ім. Ґленна|||Glenn Research Center}} ''[[NASA]]''|language=en|access-date=2024-02-04}}</ref>

== Символізм ==
Стерно є символом влади, уряду держави. З цим пов'язані і сталі мовні звороти «стерно влади», «стерно уряду»<ref name="СУМ1"/>, «стояти біля керма (кормила) влади» (керувати)<ref name="СУМ2"/><ref name="СУМ3"/>. Про того, хто не контролює своїх дій, учинків, не керує ними, казали: «У нього ні керма, ні вітрил»<ref name="СУМ2"/>.

== Галерея ==
<gallery>
File:RudderBereFerrersBenchEnd.jpg|Стерно з румпелем. Різьба по дубу, церква села Бір Феррерс, [[Девон (графство)|Девон]], XV ст.
File:ENI 03011455 STELLA MARIS Roerstandaanwijzer (02).JPG|Механічний [[аксіометр]]
File:2012 'Tag der offenen Werft' - ZSG Werft Wollishofen - Panta Rhei (Wartung) 2012-03-24 14-36-30.JPG|thumb|Стерно з підвісним пером
File:ENI 02004046 JANTINA (03).JPG|Стерно з ручним румпелем
File:Barkas Kat 27 A 317.jpg|Стерно баркаса на похилому ахтерштевні
File:Gdynia Oksywie lodzie 3.jpg|Стерно рибальського човна на похилому рудерпості
File:Vesikko 20090919 02.jpg|Вертикальне і кормові горизонтальні стерна підводного човна
File:US Navy 111111-N-BQ308-062 Capt. Brian Humm, commanding officer of the guided-missile submarine USS Ohio (SSGN 726) stands on the bridge.jpg|Рубкові стерна
</gallery>

=== Геральдика ===
{{center|<gallery>
MTJ.png|[[Герб Монтіжу|Монтіжу]]
</gallery>}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* [https://web.archive.org/web/20160709092925/http://ukrslov.com/ukrajinsko_rosiyskyy_slovnyk/page/sterno.44654 Стерно // УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)] на сайті ''ukrslov.com''
* [https://poznayka.org/s87461t1.html Рули судов, их формы и типы] {{ref-ru}}
* [https://flot.com/publications/books/shelf/chainikov/35.htm Рулевое устройство] {{ref-ru}}
* [http://sea-library.ru/morskaja-praktika/311-tipy-rulej.html Типы рулей на морских судах] {{ref-ru}}

== Посилання ==
* {{УМЕ14|частина=Стерно|сторінки=1850}}
{{ci}}
{{ac}}

[[Категорія:Деталі кораблів]]
[[Категорія:Морська термінологія]]