Перегляд вихідного коду сторінки Срібло

{{redirect|Ag}}
{{Хімічний елемент|Срібло (Ag)<!--Назва-->|47<!--Атомний номер-->|[[Файл:Silver crystal.jpg|безрамки]]сріблястий, м'який, <br />ковкий метал<!-- Зовнішній вигляд-->|107,8682<!--Атомна маса-->|144<!--Радіус атома-->|730,5(7,57)<!--Енергія іонізації-->|[Kr] 4d<sup>10</sup> 5s<sup>1</sup><!--Електронна конфігурація-->|134<!--Ковалентний радіус-->|(+2e)89  (+1e) 126<!--Радіус іона-->|1,93<!--Електровід'ємність-->|0<!--Електродний потенціал-->|2, 1<!--Степені окислення-->|10,5<!--Густина-->|0,237<!-- Питома теплоємність-->|429<!--Теплопровідність-->|1235,1<!--Температура плавлення-->|11,95<!-- Теплота плавлення-->|2485<!--Температура кипіння-->|254,1<!--Теплота випаровування-->|10,3<!--Молярний об'єм-->|кубічна<br />гранецентрована<!--Структура решітки-->|4,090<!--Період решітки-->|n/a<!--Відношення c/a-->|226<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=rN1yVmUYcgUC&pg=PA537 A Course In Thermodynamics, Volume 2] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190301013325/https://books.google.com.ua/books?id=rN1yVmUYcgUC&pg=PA537 |date=1 березня 2019 }}{{ref-en}}</ref><!--Температура Дебая-->}}

'''Срі́бло́''', ''арґе́нтум''<ref name=ДСТУ>{{ДСТУ 2439:2018|с=2}}</ref> ([[хімічний знак]]&nbsp;— <chem>Ag</chem>, {{lang-la|argentum}})&nbsp;— [[хімічний елемент]] з [[Атомний номер|атомним номером]] '''47''', що належить до [[Група 11 періодичної системи елементів|11-ї групи]], [[Період 5 періодичної системи елементів|5-го періоду]] [[Періодична система|періодичної системи хімічних елементів]]. М'який, білий, блискучий [[Перехідні метали|перехідний метал]], що демонструє найвищу [[електропровідність]], [[теплопровідність]] і [[Відбивна здатність|відбивну здатність]] у порівнянні з будь-яким [[Метали|металом]]. Метал міститься в [[Земна кора|земній корі]] в чистому, вільному елементарному вигляді («самородне срібло»), як [[Сплави|сплав]] із [[золото]]м та іншими металами, а також у таких мінералах, як [[аргентит]] і [[хлораргірит]]. Більшість срібла виробляється як побічний продукт переробки [[Мідь|міді]], [[Золото|золота]], [[Свинець|свинцю]] та [[цинк]]у.

Срібло здавна цінували як [[Благородні метали|дорогоцінний метал]]. Срібний метал використовують у багатьох [[Інвестиційна монета|інвестиційних монетах]], іноді [[Біметалізм|поряд із золотом]].<ref>{{Cite web|url=https://www.providentmetals.com/knowledge-center/precious-metals-resources/bullion-vs-numismatic-coins.html|title=Bullion vs. Numismatic Coins: Difference between Bullion and Numismatic Coins|website=www.providentmetals.com|language=англійською|access-date=17 грудня 2017|last=|first=|date=|publisher=|accessdate=|archive-date=19 листопада 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181119053643/https://www.providentmetals.com/knowledge-center/precious-metals-resources/bullion-vs-numismatic-coins.html}}</ref> Хоча срібла є більше, ніж золота, його набагато менше як самородного металу. Його чистота, як правило, вимірюється у проміле; 94%-чистий сплав описується як «0,940 тонкодисперсний». Як один із семи металів античності, срібло відіграло стійку роль у більшості людських культур.

Окрім [[Валюта|валюти]] й інвестиційних матеріалів ([[Інвестиційна монета|монети]] та злитки), срібло використовують у [[Фотоелектрична комірка|сонячних батареях]], фільтрації води, [[Ювелірні сплави|ювелірних виробах]], [[прикраса]]х, високоцінному посуді, в [[Електричний контакт|електричних контактах]] та [[провідник]]ах, у спеціалізованих дзеркалах, віконних покриттях, при [[каталіз]]і хімічних реакцій, як барвник у [[вітраж]]ах і в спеціалізованих кондитерських виробах. Його сполуки використовують у [[Фотоплівка|фото]]- та рентгенівській плівці. Розведені розчини [[Нітрат срібла(I)|нітрату срібла]] та інших сполук срібла використовують як [[Дезінфекція|дезінфікуючі засоби]] та мікробіоциди ([[олігодинамічний ефект]]), додають до [[Бинт|пов'язок]] і перев'язувальних матеріалів, [[катетер]]ів та інших [[Медичний виріб|медичних виробів]].

== Етимологія ==
[[Латинська]] назва ''argentum'' походить від {{lang-x-ie|*arǵ-}} («ясний»). В [[Елліністичний Єгипет|елліністичному Єгипті]], можливо і раніше, срібло часто називали [[Місяць (супутник)|місяцем]] і позначали знаком місяця (переважно&nbsp;— зростаючим після [[молодик]]а). Серед [[алхімік]]ів ця назва срібла також була дуже поширеною.

Українська назва ''срібло'' ([[архаїзм|заст.]] ''серебро''<ref>{{Грінченко|Серебро|53788-serebro.html#show_point}}</ref>, {{lang-orv|сьребро, срѣбро, сребро}}) походить від {{lang-x-slav|*sьrebro}} (південні діалекти праслов'ян), ''*serbro'' (північно-західні діалекти). Походження слова остаточно не з'ясоване;<ref name="Ет"/> найчастіше пояснюється як індоєвропейська діалектна (на відміну від поширенішої ''*arǵ-'') і міграційна назва ([[вандерворт]]), споріднена з {{lang-lt|sidãbras}}, {{lang-lv|sudrabs}}, {{lang-got|silubr}}, {{lang-goh|silbar}}, {{lang2|en|sv|silver}}, {{lang-de|Silber}}. Тлумачать її як давнє слов'яно-балто-германське запозичення з якоїсь східної мови<ref name="Ет">{{ЕСУМ5}}</ref>.

У деяких мовах назва срібла водночас означає «[[гроші]]», наприклад {{lang-fr|argent}}. Від слова ''argentum'' походить назва країни [[Аргентина]].

== Історія ==
[[Файл:Silver ingots - HistoryMiami - IMG 8113.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Затонулі біля [[Маркізькі острови|Маркізьких островів]] у Карибському морі в 1622 році срібні злитки, переважно з [[Болівія|Болівії]], які пережили корабельну катастрофу Нуестра сеньйора де Аточа. Музей історії Маямі]]

Срібло відоме людству з найдавніших часів, але значно пізніше ніж [[золото]], через те що в чистому вигляді зустрічається в природі дуже рідко. Грецькі хроніки приписують відкриття срібла [[греки|греку]] [[Еак]]у близько 1300 до н.&nbsp;е.

Срібло, так само як і золото, часто зустрічалося в самородному вигляді&nbsp;— його не доводилося виплавляти з руд. Це визначило досить значну роль срібла в культурних традиціях різних народів. В [[Ассирія|Ассирії]] й Вавилоні срібло вважалося священним металом і було символом [[Місяць (супутник)|Місяця]]. У Середні віки срібло і його сполуки були дуже поширені серед алхіміків. Із середини XIII&nbsp;ст. срібло стає звичним матеріалом для виготовлення посуду. Срібло й донині використовують для [[карбування]] [[Монета|монет]].

Перу та Мексика добувають срібло з 1546 року й станом на початок XXI століття, залишаються основними світовими його постачальниками.

== Загальна характеристика ==
Срібло поряд з [[золото]]м і [[Мідь|міддю]] належить до перших [[метал]]ів цивілізації.

Срібло є малоактивним [[Метали|металом]], внаслідок хімічної стійкості його відносять до [[Благородні метали|благородних металів]]. Чисте срібло білого кольору. Срібло є одним з основних матеріалів для виготовлення дорогоцінних виробів. За своїми властивостями срібло близьке до [[Золото|золота]] та [[мідь|міді]]. Срібло, як і золото, має високу [[ковкість]] (найкращу ковкість має золото), м'якісь, тягучість і гнучкість, легко [[Полірування|полірується]], а у відполірованому вигляді має найвищу відбивальну здатність стосовно білого світла. Срібло можна прокувати в пластинки завтовшки 0,00025&nbsp;мм.

Срібло не взаємодіє з [[Кисень|киснем]] повітря, водою, [[Вуглець|вуглецем]], розчинами [[Луги (хімія)|лугів]], з [[Солі (хімія)|солями]], розбавленою [[Сірчана кислота|сірчаною кислотою]], стійке проти [[корозія|корозії]]. Розплавлене срібло не змішується з розплавленим залізом і розділяється на два шари, як [[масло]] і вода.

За звичайних умов реагує з [[Галогени|галогенами]] (утворюючи відносно стійкі [[Галогеніди срібла|солі]], які розкладаються при нагріванні чи під дією реагентів), при нагріванні взаємодіє з [[Сірка|сіркою]] (''див. [[Чернь (ювелірна)]])''.

Срібло розчиняється лише в таких [[кислота]]х, які є сильними [[окисник]]ами ([[азотна кислота]], гаряча концентрована [[сірчана кислота]] та інше).

У власних [[хімічна сполука|сполуках]] срібло, як правило, одновалентне.

При дії [[Луги (хімія)|лугів]] на [[сіль (хімія)|солі]] срібла, утворюється [[гідроксид срібла(I)|гідроксид срібла]], який легко відщеплює воду, даючи [[Оксид срібла(I)|оксид срібла]] Ag<sub>2</sub>O. Велике практичне значення мають [[галоїдні сполуки]] срібла. Під дією [[світло|світла]] вони розпадаються, виділяючи металеве срібло; на цьому явищі ґрунтується [[фотографія|фотографічний процес]]. При дії [[амоніак]]у на нерозчинні солі срібла утворюються розчинні у воді комплексні сполуки.

Усі [[Хімічна речовина|речовини]] на Землі, крім [[вісмут]]у й срібла, коли замерзають, стискуються ([[вода]] навпаки&nbsp;— розширюється).<ref>ХІМІЯ-7: Експериментальний підручник для учнів 7 кл./ Ю.&nbsp;Я.&nbsp;Фіалков, В.&nbsp;Р.&nbsp;Ільченко, Г.&nbsp;О.&nbsp;Білокінь, О.&nbsp;І.&nbsp;Вовк.&nbsp;— Полтава: ПОІПОПП, 1999.&nbsp;— 80 с., іл.</ref>

Фізичні та хімічні властивості срібла пояснюються його електронною структурою із повністю заповненою d-оболонкою і єдиним [[електрон]]ом на s-оболонці. Завдяки цьому єдиному електрону срібло одновалентне, в металі цей електрон легко відривається від іонного кора [[атом]]а й колективізується, утворюючи [[Фермі-газ|електронний газ]].

Порівняно з іншими металами, срібло відзначається найвищою [[Електропровідність|електро-]] і [[Теплопровідність|теплопровідністю]].

Срібло [[Діамагнетик|діамагнітне]], його магнітна сприйнятливість (0,181•10<sup>−9</sup>) не залежить від температури; [[коефіцієнт Холла]]&nbsp;— 0,9•10<sup>10</sup>.

Срібло має високу відбивну здатність: в ІЧ діапазоні ступінь відбиття променів&nbsp;— 98&nbsp;%, у видимій частині спектра&nbsp;— 95&nbsp;%. Межа текучості срібла 10—50 МПа; [[Метод Брінелля|твердість за Брінеллем]] 245—250 МПа, [[Метод Віккерса|за Віккерсом]] 148—154 МПа; [[модуль пружності]] 82,7 ГПа, [[модуль зсуву]] 30,3 ГПа.

Його [[питома вага]] 10,5 г/см<sup>3</sup>, [[температура плавлення]] становить 960,5-962&nbsp;°C, а [[густина]] становить 10,5 г/см<sup>3</sup>.

=== Ізотопи ===
: {{main|Ізотопи срібла}}
Природне срібло складається із двох стабільних [[ізотоп]]ів&nbsp;— <sup>107</sup>Ag та <sup>109</sup>Ag, з яких <sup>107</sup>Ag поширеніший (51,839&nbsp;%). Відомо 28 радіоактивних ізотопів, найстабільніший із яких <sup>105</sup>Ag з [[період напіврозпаду|періодом напіврозпаду]] 41,29 днів. У <sup>111</sup>Ag період напіврозпаду 7,45, а в <sup>112</sup>Ag&nbsp;— 3,13 годин. Усі інші ізотопи живуть менше години, а більшість з них&nbsp;— менше, ніж 3 хвилини.

Основним механізмом радіоактивних перетворень для ізотопів, легших від стабільного <sup>107</sup>Ag, є [[захоплення електрона]]. Внаслідок такого перетворення утворюється [[паладій]]. Для важких ізотопів основний механізм радіоактивності&nbsp;— [[бета-розпад]], при якому утворюється [[кадмій]].

== Сполуки срібла ==
При дії [[Луги (хімія)|лугів]] на розчини солей срібла утворюється [[гідроксид срібла (I)]]. Нагрівання гідроксиду понад 60&nbsp;°C дає [[оксид срібла (I)|оксид срібла]]:
: <math>\mathrm{ 2AgOH \xrightarrow{} Ag_2O + H_2O}</math>
Це порошок бурого кольору, слабко (1:3000) розчинний у воді, причому він надає воді металевий смак і лужність. Під час нагрівання вище 250<sup>о</sup> [[оксид срібла (I)|окис срібла]] розкладається на срібло і кисень.
{{main|Гідрат окису срібла|Окис срібла}}

При дії на розчини солей срібла [[Сірководень|сірководню]] утворюється стійкий [[сульфід срібла (I)]]:
: <math>\mathrm{ 2AgNO_3 + H_2S \xrightarrow{} Ag_2S + 2HNO_3}</math>
Сірчисте срібло може утворюватися і на поверхні срібних виробів під дією сірководню, що знаходиться в повітрі.
{{main|Сірчисте срібло}}

Металеве срібло при нагріванні в концентрованій [[Сульфатна кислота|сірчаній кислоті]] утворює [[сульфат срібла (I)]], кристали якого погано розчиняються у воді (при 18&nbsp;°C&nbsp;— 0,75&nbsp;%, при 25&nbsp;°C&nbsp;— 0,82&nbsp;% і при 100&nbsp;°C&nbsp;— 1,5&nbsp;%), нерозчинні у спирті і легко розчиняються у [[Гідроксид амонію|гідроксиді амонію]].
{{main|Сірчанокисле срібло}}

Діючи на металеве срібло [[Азотна кислота|азотною кислотою]], отримують [[нітрат срібла (I)]] ([[ляпіс (речовина)|ляпіс]]):
: <math>\mathrm{ Ag + 2HNO_3 \xrightarrow{} AgNO_3 + NO_2 + H_2O}</math>
Азотнокисле срібло дуже добре розчинне у воді (при 20&nbsp;°C&nbsp;— 68,3&nbsp;% при 50&nbsp;°C&nbsp;— 80&nbsp;% і при 100&nbsp;°C&nbsp;— 90,1&nbsp;%) і в [[спирт]]і (25&nbsp;%), плавиться при 200&nbsp;°C і розкладається при 450&nbsp;°C. Під дією світла або при зіткненні з органічними речовинами, азотнокисле срібло розкладається з виділенням чорного дрібнозернистого металевого срібла. '''Азотнокисле срібло отруйне.'''
{{main|Азотнокисле срібло}}

[[Фторид срібла (I)]]&nbsp;— AgF·2H<sub>2</sub>O&nbsp;— прозорі кристали, які розпливаються за звичайної температури і розчиняються у воді в об'ємі 1:1,5.
{{main|Фтористе срібло}}

[[Хлорид срібла (I)]] AgCl при сплаву з [[Сода|содою]] розкладається. Утворення хлористого срібла є найякіснішою реакцією на срібло.
{{main|Хлористе срібло}}

[[Бромід срібла (I)]] AgBr&nbsp;— світлочутливий жовтувато-білий зернистий або пластівчастий осад.
{{main|Бромисте срібло}}

[[Йодид срібла (I)]] AgJ&nbsp;— ясно-жовтий аморфний порошок, майже нерозчинний у воді, [[Гідроксид амонію|гідраоксиді амонію]] і розведених кислотах, розчинний у концентрованих розчинах [[йодид калію|йодиду калію]] і [[тіосульфат натрію|тіосульфаті натрію]] (Na<sub>2</sub>S<sub>2</sub>O<sub>3</sub>).
{{main|Йодисте срібло}}

При дії на азотнокисле срібло [[ціанід калію|ціаніду калію]] утворюється білий порошок [[ціанід срібла (I)|ціаніду срібла (I)]]:
: <math>\mathrm{ AgNO_3 + KCN \xrightarrow{} AgCN + KNO_3}</math>
Він не розчинний у воді, але легко розчиняється в надлишку розчину ціаністих солей з утворенням комплексних [[ціаніди|ціанідів]]:
: <math>\mathrm{ AgCN + KCN \xrightarrow{} K[Ag(CN)_2]}</math>
{{main|Ціаністе срібло}}

Аналогічним чином утворюються і інші подвійні ціаніди срібла: Ca[Ag(CN)<sub>2</sub>]<sub>2</sub>, Na[Ag(CN)<sub>2</sub>] і ін.

Подібно [[золото|золоту]], металеве срібло у присутності кисню розчиняється в ціаністих солях лужних металів:
: <math>\mathrm{ 4Ag + 8KCN + O_2 + 2H_2O \xrightarrow{} 4K[Ag(CN)_2] + 4KOH}</math>
Цією реакцією користуються при вилученні срібла із руд.

При дії на азотнокисле срібло розчину [[тіоціанат калію|тіоціанату (роданіду) калію]] утворюється нерозчинний у воді [[тіоціанат срібла (I)]]:
: <math>\mathrm{ AgNO_3 + KCNS \xrightarrow{} AgCNS + KNO_3}</math>
{{main|Роданисте срібло}}

Діючи на розчин азотнокислого срібла в азотній кислоті [[хромат калію|хроматом]] або [[дихромат калію|біхроматом]] калію, отримують [[дихромат срібла (I)]] Ag<sub>2</sub>Cr<sub>2</sub>O<sub>7</sub>&nbsp;— осад блискучого червоного кольору. При кип'ятінні з водою він переходить в [[хромат срібла (I)]] Ag<sub>2</sub>CrO<sub>4</sub>&nbsp;— осад червоного кольору, який при охолодженні знову утворює дихромат.
{{main|Двохромовокисле срібло|дихромат срібла (I)}}

При дії на азотнокисле срібло [[карбонат натрію|карбонату натрію]] утворюється [[карбонат срібла (I)]]&nbsp;— порошок білого кольору:
: <math>\mathrm{ 2AgNO_3 + Na_2CO_3 \xrightarrow{} Ag_2CO_3 + 2NaNO_3}</math>
При кип'ятінні він жовтіє внаслідок часткового розкладання:
: <math>\mathrm{ Ag_2CO_3 \leftrightarrow Ag_2O + CO_2}</math>
Вуглекисле срібло малорозчинне у воді, але легко розчиняється в карбонатах лужних металів.
{{main|Вуглекисле срібло}}

А при пропусканні через лужний розчин азотнокислого срібла [[ацетилен]]у утворюється [[карбід срібла]] AgC<sub>2</sub>, який в сухому стані вибухає. Навіть при легкому розтиранні в ступці.
{{main|Карбід срібла}}

== Знаходження в природі ==
З благородних металів срібло найширше розповсюджене у природі. У природі зустрічається у вигляді [[Срібло самородне|самородного срібла]] і у вигляді сполук із [[Сірка|сіркою]], [[арсен]]ом, [[Стибій (хімічний елемент)|стибієм]] та [[хлор]]ом у таких рудах, як [[аргентит]] Ag<sub>2</sub>S, [[хлораргірит|рогове срібло]] AgCl та [[піраргірит]] Ag<sub>3</sub>SbS<sub>3</sub>, [[кераргітит]]. Вміст срібла у [[Земна кора|земній корі]] (1-7)•10<sup>−6</sup>% (мас), у [[Морська вода|морській воді]]&nbsp;— 1,5•10<sup>−8</sup>−2,9•10<sup>−7</sup> %, прісній&nbsp;— 2,7•10<sup>−8</sup> %.

Відомо понад 60 срібловмісних мінералів, які розділяють на 6 груп: [[срібло самородне|самородне срібло]] і його сплави з Cu i Аu; прості [[сульфіди]] срібла&nbsp;— [[акантит]] і [[аргентит]] Ag<sub>2</sub>S; [[телуриди]] і [[селеніди]] срібла&nbsp;— [[гесит]] Ag<sub>2</sub>Te, [[науманіт]] Ag<sub>2</sub>Se, [[евкайрит]] AgCuSe та ін.; [[антимоніди]] і [[арсеніди]] срібла&nbsp;— [[дискразит]] Ag<sub>3</sub>Sb та ін.; [[Галогеніди срібла|галогеніди]] і [[сульфати]] срібла&nbsp;— [[кераргірит]] AgCl, [[аргентоярозит]] AgFe<sub>3</sub>(SO<sub>4</sub>)<sub>2</sub>(ОН)<sub>6</sub> і ін.; складні [[сульфіди]] або [[тіосолі]], типу nAg<sub>2</sub>S•mM<sub>2</sub>S<sub>3</sub>, де М = As, Sb, Bi, напр., [[піраргірит]] Ag<sub>3</sub>SbS<sub>3</sub>, [[прустит]] Ag<sub>3</sub>AsS<sub>3</sub>, [[полібазит]] (Ag, Cu)<sub>16</sub>Sb<sub>2</sub>S<sub>11</sub> і т. ін.

Вміст срібла в рудах кольорових металів 10—100 г/т, в золото-срібних рудах 200—1000 г/т, а в рудах срібних родовищ 900—2000 г/т, іноді десятки кілограмів на тонну.

Срібло зустрічається і у каустоболітах —торфах, нафті, вугіллі, бітумозних сланцях.<ref name="Губарець">Із чарівних комор підземелля: Світ корисних копалин України / В.&nbsp;В.&nbsp;Губарець, І.&nbsp;А.&nbsp;Падалка.&nbsp;— Київ: Техніка, 2003.&nbsp;— 255 с. ISBN 966-575-071-2</ref>

== Джерела добутку ==
Основними джерелами срібла є мідні, мідно-нікелеві, свинцеві та свинцево-цинкові руди.

Важливим джерелом добутку є вторинне срібло у вигляді відходів виробів, які відслужили свій термін (в кінофотопромисловості) тощо.<ref name="Губарець"/>

Найбільші [[рудник]]и з [[Видобування корисних копалин|видобування]] срібла у світі: [[Френсільо (копальні)|Френсільо]] у [[Мексика|Мексиці]], [[Дукат (копальні)|Дукат]] в [[Росія|Російській Федерації]], а також ''Uchucchacua'', ''Pirquitas'' і ''Palmarejo'' в [[Перу]]. Найбільше [[родовище]] в [[США]]&nbsp;— ''Greens Creek Mine'' на [[Аляска|Алясці]]. 2012 року, за даними [[Геологічна служба США|Геологічної служби США]], найбільшими запасами срібла володіло [[Перу]] (близько 22&nbsp;% світових запасів); рудами, що містять срібло, багаті також надра Мексики, [[Австралія|Австралії]], [[Чилі]], [[Польща|Польщі]], [[КНР]] та Росії. Всього в значущих обсягах даний метал отримують в 50 країнах світу на всіх континентах.<ref name="СРС">[http://www.cmmarket.ru/markets/agworld.htm Світовий ринок срібла] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131113183101/http://www.cmmarket.ru/markets/agworld.htm |date=13 листопада 2013 }} {{ref-ru}}</ref>
{{main|Ресурси і запаси срібла|Срібло самородне|Срібні руди |Поліметалічні руди|Срібло (мінералогія)}}
<center>
{| class="wikitable" align=center valign=top cellspacing=2
|- bgcolor= align=center valign=top
||[[Файл:SilverUSGOV.jpg|250px|center]]<p style="font-size: 85%">[[Кристал]] срібла
||[[Файл:Chlorargyrite-245502.jpg|180px|center]]<p style="font-size: 85%">Хлораргірит
||[[Файл:Pyrargyrite-119806.jpg|200px|center]]<p style="font-size: 85%">Піраргірит
|}
</center>

[[Файл:Silver - world production trend.svg|міні|праворуч|250пкс|Роки і [[тенденція]] виробництва срібла]]
Перша стадія переробки всіх срібловмісних руд&nbsp;— флотаційне та гравітаційне збагачення. Більшу частину С одержують під час переробки сульфідних руд Pb, Zn і Сu, які містять домішки С. При переробці руд кольорових металів отримують близько 70&nbsp;%, у разі переробки руд золото-срібних родовищ близько 10-15&nbsp;%, а з руд власне срібних родовищ&nbsp;— 15-20&nbsp;% світового виробництва цього металу.

Найбільші світові виробники срібла (2009&nbsp;р.): [[Перу]] (17,4&nbsp;% світового виробництва), [[Мексика]] (15,3&nbsp;%), [[Китай]] (12,2&nbsp;%) і [[Австралія]] (9,1&nbsp;%). Крім того, на світовому ринку виділяються [[Чилі]], [[Польща]], [[Росія]], [[США]], [[Болівія]], [[Канада]] і [[Казахстан]].

За експертними оцінками, світовий видобуток срібла у 2007&nbsp;р. склав 18,6 тис. тонн.

Срібло, так само як і золото, часто зустрічалося в самородному виді&nbsp;— його не доводилося виплавляти з [[Руда|руд]]. Це визначило досить значну роль срібла в культурних традиціях різних народів.

Срібло також можна отримати [[Електролітична дисоціація|електролітичним]] очищенням [[мідь|міді]] й [[свинець|свинцю]], які часто містять його в незначній кількості.

== Виробництво і споживання срібла у світі<ref name="СРС"/> ==
{| border="3" cellpadding="1" cellspacing="1" align="center"
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''Виробництво і споживання срібла у світі, млн [[Тройська унція|унцій]] / рік'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2008'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''2009'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;2010&nbsp;&nbsp;&nbsp;'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;2011&nbsp;&nbsp;&nbsp;'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;2012&nbsp;&nbsp;&nbsp;'''
|-
| [[Видобування корисних копалин|Видобуток]]||683,0||713,6||752,7||757,0||787,0
|-
| Державні продажі||30,5||15,6||44,2||12,0||7,4
|-
| Вторинне виробництво||200,8||199,8||228,8||258,1||253,9
|-
| [[Хеджування]]||--||--||50,4||12,2||--
|-
| Деінвестіції||--||--||--||--||--
|-
| '''Всього виробництво'''||'''914,3'''||'''929,1'''||'''1 076,2'''||'''1 039,4'''||'''1 048,3'''
|-
| [[Промисловість]]||490,9||403,6||500,7||487,8||465,9
|-
| [[Фотографія]]||101,3||79,3||72,1||66,1||57,8
|-
| [[Ювелірна справа]]||179,1||178,7||192,8||186,5||185,6
|-
| Товари із срібла||59,8||55,0||52,8||48,3||44,9
|-
| [[Монета|Монети]]||65,3||78,8||99,4||118,3||92,7
|-
| '''Всього промисловий попит'''||'''896,4'''||'''795,4'''||'''917,9'''||'''907,1'''||'''846,8'''
|-
| Державні закупівлі||--||--||--||--||--
|-
| Дехеджування||8,7||17,4||--||--||41,5
|-
| [[Інвестиції]]||9,3||116,3||158,3||132,3||160,0
|-
| '''Всього споживання'''||'''914,3'''||'''929,1'''||'''1 076,2'''||'''1 039,4'''||'''1 048,3'''
|}

== Застосування ==
{{Цитата|Срібні і золоті товари абсолютно незалежно від своїх [[Естетика|естетичних]] властивостей, можуть — поскільки матеріал, з якого вони складаються, являє собою грошовий матеріал&nbsp;— бути перетворені в [[гроші]], так само як золоті гроші чи золоті злитки можуть бути перетворені в ці [[товари]]. |25| [[Карл Маркс]], К критике политической экономии, Госполитиздат, 1949, стр. 132}}

=== Карбування монет. Нагороди ===
Срібло давно використовують для додання високого грошового вираження в об'єктах (наприклад, срібних монетах та інвестиційних злитках) або при виготовленні [[символ]]ічних об'єктів високого соціального чи політичного рангу.

Завдяки своїм [[Інертний матеріал|інертним]] властивостям, стійкості до [[Корозія|корозії]] та легкості плавлення, срібло з древніх часів широко використовували для [[карбування]] [[монета|монет]]. Як [[Монета|монетний]] матеріал застосовується з початку 6 ст. до н.&nbsp;е. Лідійський цар [[Крез]] (561—546&nbsp;рр. до н.&nbsp;е.) уперше ввів золото і срібло як монетні метали.<ref name="Фенглер">Фенглер Х. Словарь нумизмата / Х. Фенглер, Г. Гироу.&nbsp;— М.: Радио и связь, 1982.&nbsp;— 328 с.</ref> Спершу, грошові одиниці та їх назви, як правило, були пов'язані з певною вагою благородних металів: наприклад, фунт стерлінгів означав фунт срібла.<ref name="черепанова"/> З часом золото витіснило срібло, але назва лишилася, хоч вона вже означала значно меншу кількість золота, яка за вартістю дорівнювала фунту срібла.<ref name="черепанова">Політична економія: конспект лекцій для студ. заоч. форми навчання / Н.&nbsp;О.&nbsp;Черепанова; Одес. нац. політехн. ун-т.&nbsp;— О.: Наука і техніка, 2006.&nbsp;— 196 с.</ref> У теперішній час ні срібло, ні золото вже не можуть забезпечити потреби ринку в розмінній монеті&nbsp;— металу на ці цілі просто б не вистачило.<ref>''Щелоков А.&nbsp;А.'' Свидетели истории&nbsp;— М.: Молодая гвардия, 1987.&nbsp;— 191 с. {{ref-ru}}</ref> Життя срібла, яке більш трьох тисячоліть слугувало для [[карбування]] монет, підходить до кінця. Крім того, завжди доводиться мати на увазі, що гроші з дорогих матеріалів неминуче виходять із сфери обігу, витісняються монетами із менш цінних матеріалів. Це явище вперше підмічене ще Коперником, пізніше сформульоване англійським фінансистом Т. Грешемом в економічний закон грошового обігу, який відомий під як [[Закон Грешема|закон Коперника-Грешема]].

Тепер срібло, як правило, використовують для [[Ювілейна монета|ювілейних монет]] та [[Медаль|медалей]], якими зазвичай нагороджують [[спортсмен]]ів за друге місце в спортивних змаганнях.

Монети й ювелірні вироби виготовляють не з чистого срібла, а із [[стерлінгове срібло|стерлінгового срібла]]&nbsp;— сплаву срібла з міддю, в якому частка срібла становить 92,5&nbsp;%. Таке срібло твердіше й не так швидко зношується.
: {{main|Срібна монета|Срібний стандарт}}

<center>
{| class="wikitable" align=center valign=top cellspacing=2
|- bgcolor= align=center valign=top
||[[Файл:Tetradrachm Athens 450 reverse CdM Paris.jpg|160px|center]]<p style="font-size: 85%">Срібна тетрадрахма Афін була [[валюта|валютою]] з найбільшим [[тираж]]ем в давнину
||[[Файл:Pharnabazus silver stater as Satrap of Cilicia 379 374 BC.jpg|163px|center]]<p style="font-size: 85%">Срібний [[статер]] з зображенням Фарнабаза сатрапа Кілікії (379—374 до н.&nbsp;е.)
||[[Файл:C+B-Stater-StaterOfAntioch.PNG|410px|center]]<p style="font-size: 85%">Три срібні [[статер]]и Антіохії, ймовірно, були платою [[Юда|Юді]] за зраду
|}
</center>

=== Ювелірні та дорогоцінні вироби ===
Гарний вигляд срібла, його здатність добре сприймати [[полірування]], його пластичність і стійкість на повітрі не лише при звичайній температурі, але і при нагріванні; найвища із всіх металів відбивальна властивість відносно білого світла&nbsp;— всі ці властивості срібла обумовили його широке використання у виготовленні ювелірних виробів, [[посуд]]у і столових приборів, декоративних елементів.

Срібло&nbsp;— м'який метал, який рідко використовують в чистому вигляді;<ref name="Джудіт">Джудит Миллер. Все об антиквариате. Перевод с англ.&nbsp;— М.: БММ АО, 2001.&nbsp;— С:224 ISBN 1-84028-320-3 ''(англ.)'' ISBN 5-88353-110-5 ''(рус.)''</ref> в срібні сплави додавалася мідь. Однак, кількість чистого срібла у виробах варіювалась аж до 1300 року, коли [[Едуард I Довгоногий|Едуард І]] встановив систему клеймування англійського срібла, щоб призвести його до загального [[стандарт]]у.<ref name="Джудіт"/> По стандарту срібло повинно було складати в сплаві 92,5&nbsp;% (7,5&nbsp;% відводилось міді), щоб офіційно називатися «стерлінговим» і мати право на клеймо з головою леопарда.<ref name="Джудіт"/>

[[Стерлінгове срібло|Стерлінгові срібні]] ювелірні вироби часто покривають тонким шаром 999 чистого срібла, щоб надати товарам глянцевого покриття.

Золото і срібло дуже м'які, і їх можна витягнути в дуже тонку нитку.<ref name="Юизд">Ювелирные изделия из золота и серебра. Silver plate and jewellery. // Государственный ордена Ленина Исторический музей.&nbsp;— Внешторгиздат, 1990. {{ref-ru}}</ref> Цю властивість було підмічено дуже давно і широко використовували її в [[Ювелірна справа|ювелірній справі]]. Технічний спосіб з плетіння цих [[Нитка|ниток]]&nbsp;— гладкого проводу різної товщини, з проводу, розплющеного у вигляді стрічки, із сплетених в шнурочки двох або трьох металевих ниток, отримав назву «[[скань]]» (старослов'янське) або [[філігрань]], а прикрашені [[Паяння|напаяними]] на металевий фон візерунки з гладеньких кульок срібла&nbsp;— «зернню».<ref name="Юизд"/>

Срібло і сплави на його основі як і раніше, відіграють важливу роль в ювелірних виробах.

: {{main|Ювелірні вироби| Стерлінгове срібло}}

<center>
{| class="wikitable" align=center valign=top cellspacing=2
|- bgcolor= align=center valign=top
||[[Файл:Athena-Schale Hildesheimer Silberfund.jpg|390px|center]]<p style="font-size: 85%">Богиня [[Мінерва]] на срібній тарілці 1-го ст. до н. е.
||[[Файл:Iranian - Shallow Vessel - Walters 571816.jpg|177px|center]]<p style="font-size: 85%">Мала срібна чаша, перська, VI століття до н.&nbsp;е. ([[Ахеменіди|Ахеменідів]]). Глибші западини репрезентують бутони [[лотос]]а, єгипетський мотив. Колекція [[Художній музей Волтерс|Художнього музею Волтерс]]
||[[Файл:Nepo reliek.jpg|180px|center]]<p style="font-size: 85%">Мощевик зі срібла
|}
</center>

=== Антимікробна дія ===
Протимікробні властивості срібла, експериментально підтверджені ще у ХІХ сторіччі, на сьогодні широко застосовують у багатьох галузях життєзабезпечення людини.<ref name="Савченко"/>

Антимікробна дія срібла знайшла широке застосування в [[Медицина|медицині]].

[[Гіппократ]], батько сучасної медицини, писав, що срібло має цілющі властивості при лікуванні захворювань та їхньому запобіганні. [[Фінікійці]] зберігали воду, [[вино]] й [[оцет]] у срібних бутлях, щоб запобігти псуванню. На початку 1900-х років люди клали в [[Пляшка|пляшки]] з [[молоко]]м срібні монети з метою зберегти свіжість. [[Бактерицидні властивості]] срібла збільшують цінність срібного [[посуд]]у й [[біжутерія|біжутерії]]. Причина бактеріоцидних властивостей срібла досі незрозуміла, хоча існують певні теорії. У срібла бактерицидні властивості виражені набагато більше, ніж у [[Карболова кислота|карболової кислоти]], [[Сулема|сулеми]], [[хлор]]у, [[Хлорне вапно|хлорного вапна]], [[антибіотик]]ів.<ref name="сапоніт"/> [[Золото]] підсилює бактерицидну дію срібла.<ref name="сапоніт"/>

Сполуки срібла використовували для запобігання [[інфекція]]м у [[Перша світова війна|Першій світовій війні]], коли [[антибіотик]]и ще не були відомі. Стандартно вживався розчин [[нітрат аргентуму|нітрату срібла]] ([[ляпіс (речовина)|ляпісу]]), на заміну якому прийшла [[сульфадіазинова мазь]]. Останніми роками випробовують [[бинт]]и зі срібними волокнами, хоча ефективність такого засобу ще остаточно не доведена.

З відкриттям [[антибіотик]]ів і [[Сульфаніламідні препарати|сульфаніламідів]] інтерес до препаратів срібла дещо знизився.<ref name="Савченко"/>

Срібло володіє бактерицидною, антисептичною, протизапальною, в'яжучою дією; є природним бактерицидним металом, який ефективний проти 650 видів бактерій, які не набувають до нього стійкості, на відміну від практично усіх [[антибіотик]]ів.<ref name="сапоніт"/>

Сполуки срібла застосовуються в фармацевтиці: [[нітрат срібла(I)|нітрат срібла]], [[протаргол]] (Protargolum), [[колларгол]] (Collargolum), [[сульфадіазин срібла]] (сульфаніламідні препарати).<ref>Фармацевтическая химия: Учеб. пособие / Под ред. А.&nbsp;П.&nbsp;Арзамасцева.&nbsp;— М.: ГЭОТАР-МЕД, 2004.&nbsp;— С. 79.&nbsp;— ISBN 5-9231-0438-5 {{ref-ru}}</ref><ref>Ліки в оториноларингології / за ред. Олександра Кіцери; Львів. держ. мед. ун-т ім. Данила Галицького, Каф. оториноларингології.&nbsp;— Л.: Медицина світу, 1999.&nbsp;— 407 с.&nbsp;— ISBN 966-7475-03-4.</ref>

==== Консервант ====
Цей метал як [[Харчові консерванти|консервант]] використовують у технологічних процесах виробництва харчів і напоїв. Розчини срібла, отримані електрохімічним шляхом, є дуже ефективними і надійними [[консервант]]ами [[Питна вода|питної води]] та знезаражувальними агентами.<ref name="Кульский">''Кульский Л.&nbsp;А.'' Серебряная вода / «Химия и жизнь» Научно-популярный журнал Академии наук СССР.&nbsp;— 1972, №&nbsp;1.&nbsp;— С. 49—52. {{ref-ru}})</ref><ref>''Кульский Л.&nbsp;А.'' Серебряная вода.&nbsp;— 8(доп.).&nbsp;— К.: Наукова думка, 1982.&nbsp;— С. 19—31. {{ref-ru}}</ref>

==== Очищення води. Іони срібла у водному розчині ====
Срібло використовують в [[очищувачі води|очищувачах води]]. Це запобігає розмноженню бактерій і водоростей в фільтрах.

Каталітична дія срібла, спільно з киснем, дезінфікує воду і усуває [[Хлорування|необхідність хлору]]. Іони срібла, також додаються в системи очищення води в [[лікарня]]х, [[басейн]]ів і [[спа]], витісняючи застосування [[хлор]]у.

У сучасній [[Водопідготовка|водопідготовці]] древнім способом витримки звичайної води в срібних чи посріблених ємностях навряд чи послугуєшся через низьку швидкість розчинення срібла і через неможливість дозування: швидкість розчинення срібла дуже залежить від величини і стану металевої поверхні (зважені дрібні частинки та солі (особливо хлоридів і сульфатів) утворюють важкорозчинну плівку на поверхні [[анод]]а), від сольового складу води, температури і багатьох інших факторів.<ref name="Кульский"/> Спосіб розчинення солей срібла теж не дуже придатний, оскільки такі приготування дуже нестійкі&nbsp;— вони легко розкладаються під дією світла, втрачаючи при цьому свої бактерицидні властивості.<ref name="Кульский"/> Найефективнішим способом є електрохімічне окислення, який дає можливість точно дозувати срібло.<ref name="Кульский"/> Прилади, для отримання срібної води називають іонаторами (в Радянській Україні іонатори випускали на Київському експериментальному заводі медичних виробів, Сумському заводі електронних мікроскопів і Мелітопольському компресорному заводі). Вперше у великих масштабах цей метод використовували у 1942 році, під час війни, на будівництві стратегічного шосе в [[Індія|Індії]].<ref name="Кульский"/> За систематичного споживання, концентрація срібла в питній воді не повинна перевищувати 0,05 мг/л.<ref name="Кульский"/> А для лікування застосовувати срібну воду можна лише за призначенням лікаря.<ref name="Кульский"/>

{| border="2" cellpadding="1" cellspacing="0" align="center"
|+'''Приклад знежаражуючої дії срібла щодо [[Кишечна паличка|кишечної палички]] за даними дослідів Інституту колоїдної хімії АН УСРСР''' ''(проби води заражені мікроорганізмом в концентрації до мільйона особин на літр води)'':<ref name="Кульский"/>
|-
! style="background:#FFFFF0;" rowspan=2| Сольовий склад<br/> води, мг/л
! style="background:#FFFFF0;" rowspan=2| Початкове зараження, <br/>число бактерій в літрі
! style="background:#FFFFF0;" colspan=5| Число бактерій після обробки сріблом
|-
! style="background:#FFFFF0;" | доба !! style="background:#FFFFF0;" | тиждень !! style="background:#FFFFF0;" | 1 місяць !! style="background:#FFFFF0;" | 2 місяці !! style="background:#FFFFF0;" | 6 місяців
|-
| Cl<sup>—</sup>= 20<br/> Σ = 220 || align="center" | 3·10<sup>3</sup><br/>5·10<sup>6</sup> || align="center" |0<br/>6 || align="center"  | 0<br/>1 || align="center"  | 0<br/>0 || align="center"  | 0<br/>0 || align="center" | 0<br/>0
|-
| Cl<sup>—</sup>= 60<br/> Σ = 285 || align="center" | 3·10<sup>3</sup><br/>5·10<sup>6</sup> || align="center" | 0<br/>30 || align="center" | 0<br/>21 || align="center" | 0<br/>0 || align="center" | 0<br/>0 || align="center" | 0<br/>0
|-
| Cl<sup>—</sup>= 120<br/> Σ = 500 || align="center" | 3·10<sup>3</sup><br/>5·10<sup>6</sup> || align="center" | 0<br/>36 || align="center" | 0<br/>31 || align="center" | 0<br/>0 || align="center" | 0<br/>0 || align="center" | 0<br/>0
|-
| Cl<sup>—</sup>= 350<br/> Σ = 1000 || align="center" | 3·10<sup>3</sup><br/>5·10<sup>6</sup> || align="center" | 2<br/>60 || align="center" | 0<br/>2 || align="center" | 0<br/>0 || align="center" | 0<br/>0 || align="center" | 0<br/>0
|-
| Контроль<br/>Cl<sup>—</sup>= 60<br/> Σ = 285 || align="center" | <br/>3·10<sup>3</sup><br/>5·10<sup>6</sup> || align="center" | <br/>900<br/>3000 || align="center" | <br/>600<br/>1500 || align="center" | <br/>60<br/>90 || align="center" | <br/>90<br/>60 || align="center" | <br/>9<br/>30
|}

==== Срібло в організмі людини ====
Масова частка срібла в організмі людини складає 1•10<sup>−6</sup>% і накопичується в [[Печінка|печінці]], [[нирки|нирках]], кістковій тканині, залозах внутрішньої секреції.<ref name="сапоніт">Сапоніт і аеросил у тваринництві та медицині /Кулик М. Ф., Засуха Т.&nbsp;В., Луцюк М.&nbsp;Б. та ін. / За ред. Кулика М.&nbsp;Ф., Засухи Т.&nbsp;В., Луцюка М.&nbsp;Б.&nbsp;— Вінниця: ФОП Рогальська І.&nbsp;О., 2012.&nbsp;— 362 с. ([http://www.csmu.edu.ua/site/page/show/docid/165536 монографія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141006153419/http://www.csmu.edu.ua/site/page/show/docid/165536 |date=6 жовтня 2014 }})</ref> За добу людина з [[Їжа|їжею]] приймає в середньому 0,088&nbsp;мг срібла.<ref name="Кульский"/>

Антимікробна дія срібла вивчена доволі повно, механізм його дії на клітину ще не встановлений.<ref name="Кульский"/> Срібло не відіграє відому природну біологічну роль в організмі людини, і можливі наслідки для [[здоров'я]] срібла є спірним питанням. Невідомо жодного біологічного процесу в людському тілі, в якому срібло брало б участь. Саме срібло неотруйне, але деякі його сполуки мають [[Токсичність|токсичну дію]], деякі є канцерогенними. Срібло з білками утворює нерозчинні [[альбуміни]].<ref name="сапоніт"/> Залежно від концентрації, срібло може пришвидшувати чи вповільнювати біохімічні реакції з участю ферментів, з різною швидкістю пригнічувати ріст пухлинних тканин, сприяти [[імунітет]]у проти багатьох захворювань.<ref name="Кульский"/>

[[Колоїдне срібло]] може всмоктуватися в [[Кровообіг|систему кровообігу]] організму й відкладатися в різних тканинах організму, що призводить до [[аргірія|аргірії]],&nbsp;— синьо-сірого забарвлення шкіри, очей і слизових оболонок. Хоча захворювання не завдає серйозної шкоди, але спотворює зовнішність, зазвичай назавжди. Легкі форми аргірії іноді приймаються за [[ціаноз]]. Помічено, що люди з ознаками аргірії не схильні до [[інфекційні захворювання|інфекційних захворювань]].

: {{main|Колоїдне срібло|Колоїдне та іонне срібло в медицині}}

[[Файл:Amalgam.jpg|міні|праворуч|200пкс|Стоматологічна амальгама містить значну кількість срібла]]

==== У стоматології ====
Срібло може бути леговане зі ртуттю при кімнатній температурі, щоб зробити [[амальгами]], які широко використовують для [[Зубна пломба|зубних пломб]]. Для приготування зубної амальгами, суміш порошкоподібного срібла та інших металів, таких як [[олово]] і [[золото]] змішують з [[Ртуть|ртуттю]] до отримання жорсткої [[паста|пасти]], яка може бути адаптована до форми порожнини. Зубні амальгами досягають первісної твердості протягом декількох хвилин, і встановлює жорсткість протягом декількох годин.

=== Фотоматеріали ===
Майже всі з'єднання срібла (Ag (I)) на світлі розкладаються до вільного срібла і при цьому забарвлюються в сірий або чорний колір, що використовують у фотографії.<ref name="Фенглер"/>
Понад 30&nbsp;% всього срібла до недавнього часу використовували для [[Фотографія|фотографій]]. Однак в останні роки попит на традиційні фотоматеріали зменшився в зв'язку з розвитком цифрової фотографії.

=== Каталітичні властивості ===
[[Каталіз|Каталітичні властивості]] срібла роблять його ідеальним каталізатором в реакціях окиснення, наприклад при виробництві [[формальдегід]]у з [[метанол]]у. Срібло є на сьогодні, мабуть, єдиним каталізатором, що може перетворювати [[етилен]] в [[оксид етилену]], який потім гідролізують в [[гліколі|гліколь]], що використовують при виробництві [[поліестер]]у.

=== У припоях ===
У техніці срібло часто використовують як важливий складник [[припій]]них [[сплав]]ів. Його додавання в [[М'який припій|м'які припої]] в концентраціях до 2&nbsp;% дозволяє зменшити розчинення срібних покриттів на спаюваних деталях.<ref>{{cite book|url=|title=Паяння та припої. Матеріали, конструкції, технологія та методи розрахунку|author=Говард Г.&nbsp;Манко|publisher=Машиностроение|location=Москва|year=1968|isbn=|language=ru|pages=113—-116}}</ref> Існують також [[Твердий припій|тверді припої]] із вмістом срібла до 72&nbsp;%.<ref name="gost19738">{{cite book|url=http://www.gosthelp.ru/gost/gost17202.html|author=|title=ГОСТ 19738-74. Припої срібні. Марки.|pages=2-6|location=Москва|publisher=Видавництво стандартів|year=1986|language=російська}}</ref> Вони мають відносно високу температуру плавлення і забезпечують міцні з'єднання, через що такі [[Припій|припої]] часто застосовуються замість [[зварювання]], в тих випадках, де зварювання з тих чи інших причин є неможливим. Припої на основі срібла використовують для паяння вакуумних приладів, керамічних і композиційних матеріалів, з'єднань різнорідних матеріалів, що володіють дуже різними коефіцієнтами теплопровідності. При цьому чим вище вимоги до корозійної стійкості паяного шва, тим з вищим вмістом срібла застосовуються припої.<ref>''Лашко С.&nbsp;В.'' Пайка металлов / С.&nbsp;В.&nbsp;Лашко, Н.&nbsp;Ф.&nbsp;Лашко.&nbsp;— М.: Машиностроение, 1988.&nbsp;— 376 с. {{ref-ru}}</ref><ref>''Мастеров В.&nbsp;А.'' Серебро, сплавы и биметаллы на его основе / В.&nbsp;А.&nbsp;Мастеров, Ю.&nbsp;В.&nbsp;Саксонов.&nbsp;— М.: Металлургия, 1979.&nbsp;— 296 с. {{ref-ru}}</ref><ref>Панасюк А.&nbsp;Д.&nbsp;Стойкость неметаллических материалов в расплавах / А.&nbsp;Д.&nbsp;Панасюк, В.&nbsp;С.&nbsp;Фоменко, Г.&nbsp;Г.&nbsp;Глебова.&nbsp;— Киев: Наукова думка, 1986.&nbsp;— 352 с. {{ref-ru}}</ref>

=== Сонячна енергія ===
По 20 г срібла використовують у кожній кристалічній сонячній [[Панель сонячних батарей|фотоелектричній панелі]].<ref>Allen Sykora (2010). «[http://www.kitco.com/reports/KitcoNews20101119AS_silver.html Rising Solar-Panel Generation Means Increasing Industrial Demand For Silver] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140808141707/http://www.kitco.com/reports/KitcoNews20101119AS_silver.html |date=8 серпня 2014 }}». Kitco News.</ref> Срібло також використовують у [[Плазмонні сонячні батареї|плазмонних сонячних батареях]]. Срібло обирають для відбивального покриття [[Концентрована сонячна енергія|концентрованих сонячних електростанцій]].<ref>Jaworske, D.A. (1997). «Reflectivity of silver and silver-coated substrates from 25&nbsp;°C to 800&nbsp;°C (for solar collectors)». Energy Conversion Engineering Conference, 1997. IECEC-97., Proceedings of the 32nd Intersociety 1: 407. doi:[[doi:10.1109/IECEC.1997.659223|10.1109/IECEC.1997.659223]].&nbsp;— ISBN 0-7803-4515-0. {{ref-en}}</ref>

=== Скляні покриття ===
У [[Кубок Лікурга|кубку Лікурга]] (IV століття н.&nbsp;е.), що знаходиться в експозиції Британського музею, в бронзовій оправі встановлено скла, які містять металеві наночастинки срібла і золота, завдяки чому скла набувають червоний колір в прониклому світлі, і зелено-сірий&nbsp;— у відбитому.<ref>''Крутяков Ю.&nbsp;А.'' Синтез и свойства наночастиц серебра: достижения и перспективы / Ю.&nbsp;А.&nbsp;Крутяков, А.&nbsp;А.&nbsp;Кудринский, А.&nbsp;Ю.&nbsp;Оленин и др. // Успехи химии.&nbsp;— 2008.&nbsp;— Т. 77.&nbsp;— №&nbsp;3.&nbsp;— С. 242—269. {{ref-ru}}</ref>

Срібло (азотнокисле срібло) застосовано для додання лимонно-жовтого кольору склу, яке використовують у старих соборах Європи. У процесі варіння скла з AgNO<sub>3</sub> виділяється дрібнодисперсне срібло, яке рівномірно розподілене по склу. У цьому випадку утворюється безбарвне скло, а забарвлення з'являється при наведенні&nbsp;— повторному нагріванні вже готових виробів. За допомогою солей срібла можна наносити золотисто-жовте забарвлення на окремі ділянки скляних виробів. Особливо добре забарвлюються високоякісні свинцеві скла.<ref>''Вольхин В.&nbsp;В.'' Общая химия. Избранные главы / В.&nbsp;В.&nbsp;Вольхин.&nbsp;— СПб.: Лань, 2008.&nbsp;— 384 с. {{ref-ru}}</ref><ref>''Губин С.&nbsp;П.'' Координационная химия наночастиц / С.&nbsp;П.&nbsp;Губин, Н.&nbsp;А.&nbsp;Катаева // Координационная химия.&nbsp;— 2006.&nbsp;— Т. 32.&nbsp;— No 12.&nbsp;— С. 883—893. {{ref-ru}}</ref>

'''Вікна'''<br/>
За допомогою розпилення, срібло, поряд з іншими оптично прозорими шарами, наноситься на [[скло]], створюючи слабко-випромінюване покриття, що має значення при використовувані в високопродуктивних склопакетах. Кількість срібла, яку використовують у вікні мала, тому що шар срібла товщиною всього 10—15 нанометрів.<ref>Hill, Russ (1999). Coated Glass Applications and Markets. Fairfield, CA: BOC Coating Technology.&nbsp;— PP. 1—4.&nbsp;— ISBN 0-914289-01-2. {{ref-en}}</ref>

'''Прожектори і автомобільні фари'''<br/>
Завдяки хорошій відбивній здатності, срібні покриття широко використовують у виробництві [[Фара|автомобільних фар]] і [[прожектор]]ів.<ref name="грилихес">''Вячеславов П.&nbsp;М., Грилихес С.&nbsp;Я. и др.'' Гальванотехника благородных и редких металлов.&nbsp;— Л.: Машиностроение, 1970.&nbsp;— C. 248. {{ref-ru}}</ref>

'''Виготовлення дзеркал'''<br/>
Нанесення срібла хімічним шляхом найчастіше застосовують для виготовлення [[дзеркало|дзеркал]], для створення електропровідного шару на виробах з пластмаси, [[Кераміка|кераміки]] і скла.<ref name="грилихес"/>

'''Телескопічні дзеркала'''<br/>
У [[дзеркало|дзеркалах]] майже у всіх відбивачів [[телескоп]]ів використовують вакуум&nbsp;— [[Алюміній|алюмінієві]] покриття. Однак термічні або інфрачервоні телескопи використовують срібні покриття дзеркала, оскільки здатність срібла відбивати деякі типи [[Інфрачервоне випромінювання|інфрачервоного випромінювання]] ефективніша, ніж алюмінію, а також срібло має здатність до зменшення кількості випромінення, що випромінюється від дзеркала (його тепловий коефіцієнт випромінювання).<ref>Todd Wilson (2007). [http://books.google.com.au/books?id=PuN7l2A2uzQC Reflecting Telescope Optics I: Basic Design Theory and its Historical Development] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140808184622/http://books.google.com.au/books?id=PuN7l2A2uzQC |date=8 серпня 2014 }}. Springer Science & Business Media. Retrieved 2014-07-20. {{ref-en}}</ref> До 1934 року рефлекторні дзеркала телескопа покривались винятково сріблом.<ref name="онті"/> Спосіб покривати скляні поверхні шаром розпилених металів, зокрема алюмінієм, винайшов молодий американський фізик Стронг.<ref name="онті">В. В.&nbsp;— Алюминий вместо серебра для зеркал / «Наука и жизнь».&nbsp;— ОНТИ Наркомтяжпрома СССР, 1934, №&nbsp;01.&nbsp;— С. 59. {{ref-ru}}</ref>

=== Інші застосування ===
Срібло чи його [[сплав]]и використовують у:
: &nbsp;— виробництві посуду і столових приборів,
: &nbsp;— [[ювелірний виріб|ювелірних виробів]], срібних монет,
: &nbsp;— покриття стальних підшипників (у авіамоторах; важливим тут є пластичність матеріалу і корозійна стійкість срібла),
: &nbsp;— в електротехніці срібленню піддають тонкостінні деталі для покращення поверхневої електропровідності і якнайбільшого зниження перехідного опору в місцях контактів.<ref name="грилихес"/> В [[електричний контакт|електричних контактах]], [[реле]], [[Батарея (електрика)|електричних батареях]] (наприклад, у [[Срібло-цинковий акумулятор|срібло-цинкових акумуляторах]]),
: &nbsp;— [[ретген-плівка]]х,
: &nbsp;— використовують як [[каталізатор]] у реакціях окиснення тощо.

Серед інших продуктів, де застосовують срібло та його іони,&nbsp;— [[пральна машина|пральні машини]] (з метою підвищення ефективності [[прання]] метал нашаровують на поверхню барабанів [[Пральна машина|пральних машин]].<ref>Chen X. Nanosilver: A nanoproduct in medical application / X. Chen, H.J. Schluesener // Toxicol Lett.&nbsp;— 2008.&nbsp;— Vol.176, No 1.-Р. 1-12. {{ref-en}}</ref>), туалетні сидіння, скло з вмістом срібла, входить до складу товарів широкого вжитку, зокрема [[Шкарпетки|шкарпеток]], [[Спідня білизна|білизни]], [[дезодорант]]ів, [[Гребінь|гребінців]], [[Фарба|фарб]], [[фільтр для води|фільтрів для води]] та предметів медичного догляду ([[бинт]]и, [[Пластир (медицина)|пластирі]]).<ref name="Савченко">''Савченко Д.&nbsp;С.'' [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/zmzh/2012_4/savchen.pdf Дослідження протимікробних властивостей нанокомпозиту «Високодисперсного кремнезему-кластерів срібла», препарату «Силікс» і срібла нітрату] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131113183834/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/zmzh/2012_4/savchen.pdf |date=13 листопада 2013 }} // [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/zmzh/ Запорожский медицинский журнал. Научно-практический журнал] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131113184048/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/zmzh/ |date=13 листопада 2013 }}.&nbsp;— [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/zmzh/2012_4/index.htm 2012, №&nbsp;4 (73)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131113184501/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/zmzh/2012_4/index.htm |date=13 листопада 2013 }}. {{ISSN|1992-5921}}</ref> та інші.

Під час виробництва твердих сичужних сирів, визначають масову частку хлористого натрію в сирі методом з азотнокислим сріблом (без попереднього озолення).<ref>''Алексеев В.&nbsp;Н., Гончаров А.&nbsp;И., Перфильев Г.&nbsp;Д. и др.'' Сборник технологических инструкций по производству твердых сычужных сыров.&nbsp;— Изд. НПО «Углич», 1989.&nbsp;— С. 218. {{ref-ru}}</ref>

== Срібло в сплавах дорогоцінних металів ==
Термін «дорогоцінні метали» має промислове і торгове значення, а в науці ці метали називаються «[[Благородні метали|благородними металами]]» внаслідок своєї [[Інертність|інертності]] по відношенню до окислення і дії хімічних реагентів.

'''[[Сплави]] золото-срібло''' являють собою безперервний ряд твердих розчинів цих металів один в одному. Твердість цих сплавів вища, ніж твердість чистих металів, але в порівнянні з іншими сплавами золота вони м'якіші, ковкіші і добре піддаються механічній обробці. Колір сплавів з підвищенням вмісту срібла змінюється від жовтого до білого: до 30&nbsp;% колір сплаву зеленувато-жовтий, до 50&nbsp;— жовто-білий, до 60&nbsp;— майже білий і при 65&nbsp;% жовтий колір повністю зникає.

'''Сплави золото-срібло-[[мідь]]''' недостатньо вивчені. Частина з них являє собою суміш двох твердих розчинів. Сплави, які містять понад 500 [[Проба дорогоцінного металу|проб]] золота, мають однорідну структуру. Найбільшою твердістю володіють сплави з рівним вмістом всіх трьох компонентів, а найменшою&nbsp;— які містять велику кількість одного із складових металів.

'''Сплави срібло-мідь''', які містять від 6 до 97&nbsp;% (вагових) міді, утворюють суміш двох твердих розчинів; в інших співвідношеннях срібло і мідь мають обмежену розчинність один в одному, яка змінюється із зміною температури. При збільшенні кількості міді (від 8 до 96&nbsp;%) в сплавах підвищується їх твердість і збільшується в'язкість. Сплави володіють хорошою пластичністю, але нагріті до температури червоного розжарення сплави, які місять від 40 до 80&nbsp;% міді, дуже крихкі. Колір сплавів при збільшенні кількості міді змінюється від білого до червонувато-жовтого. Найзастосовуваніші в техніці сплави містять від 500 до 925 проб срібла.

'''Сплави срібло-[[платина]]''', які містять до 3&nbsp;% і вище 80&nbsp;% срібла, утворюють тверді розчини. При вмісті 25, 50 і 75&nbsp;% (атомних) платини утворюються хімічні з'єднання, відповідно Ag<sub>3</sub>Pt; AgPt і AgPt<sub>3</sub>, які під час відпалу при температурі 550<sup>о</sup>С змінюють склад. Решта сплави утворюють механічні суміші твердих розчинів. Твердість сплавів збільшується з підвищенням вмісту платини від 39,8 кг/мм<sup>2</sup>&nbsp;— при 10&nbsp;% (вагових) платини&nbsp;— до 225,9 кг/мм<sup>2</sup> при 80&nbsp;% платини (при відпалу до 690<sup>о</sup>С). Відлив сплавів, особливо з великим вмістом срібла, є проблемним внаслідок поглинання ними [[Кисень|кисню]].

'''Сплави срібло-[[паладій]]''' утворюють безперервний ряд твердих розчинів, володіють високою пластичністю і значною неокислюваністю, але при нагріванні поглинають [[водень]].

'''Сплави золото-паладій-срібло''' утворюють безперервний ряд твердих розчинів, володіють високою пластичністю і неокислюваністю та мають гарний колір.

'''Сплави паладій-срібло-мідь''' при великому (понад 50&nbsp;%) вмісті срібла і міді утворюють механічні суміші, а за великого вмісту паладію&nbsp;— тверді розчини. Висока температура під час обробки, сприяє переходу твердих розчинів в механічні суміші.

'''Сплави срібло-[[ртуть]]''' ([[амальгами]]) утворюють тверді розчини з максимальною концентрацією в 55&nbsp;% (вагових) срібла. Крім того, при вмісті в амальгамі 29-30&nbsp;% срібла утворюється хімічне з'єднання Ag<sub>3</sub>Hg<sub>4</sub>.

== Ціна ==
[[Файл:Silver price in USD.png|міні|праворуч|300пкс|Історія ціни срібла в 1960—2011]]
До середини [[II тисячоліття до н. е.]] срібло було великою рідкістю і цінувалося дорожче за [[золото]].<ref name="Chemnet">{{Cite web |url=http://www.chem.msu.su/rus/history/element/Ag.html |title=Історія срібла // «Chemnet» — офіційне електронне видання Хімічного факультету &#91;&#91;МДУ&#93;&#93; в Інтернеті |accessdate=13 листопада 2013 |archive-date=13 листопада 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131113191854/http://www.chem.msu.su/rus/history/element/Ag.html }}</ref> До [[Доба великих географічних відкриттів|Доби великих географічних відкриттів]] срібло цінилося від 1/6 до 1/12 від золота. Відкриття срібних руд в Америці призвело до здешевіння металу. 1980 року ціна срібла досягла максимуму в 49,45 [[долар США|доларів США]] за [[Трійська унція|унцію]] через маніпуляції на ринку [[Нельсон Банкер Хант|Нельсона Банкера Ханта]] і [[Вільям Герберт Хант|Вільяма Герберта Ханта]]. У цінах 2012 року це приблизно 138 доларів за унцію. До грудня 2001 року ціна впала до 4,15 долара, а в травні 2006 року знову піднялася до 15,21 долара. У березні 2008 року ціна унції срібла становила 21,34 долара. Наприкінці квітня 2011 року ціна на срібло досягла верхньої межі&nbsp;— 49,76 доларів за унцію. Потім ціна почала опускатися. У середині лютого 2013 срібло коштувало приблизно 31,0 долар за унцію, тобто 1/53 від ціни на золото. Це співвідношення за останнє сторіччя змінювалося від 1/15 до 1/100 в залежності від попиту й пропозиції.<ref name="СРС"/>

Срібло можна купити в банку, брусочки срібла починаються від п'яти грам і до п'яти кілограм. Звичайна кількість відсотків срібного ювелірного виробу має містити 92,5&nbsp;%, тобто 925 проба. Але в банку кількість відсотків срібного брусочка має вмістити 99,9&nbsp;%, тобто 999 проба.

[https://web.archive.org/web/20110529080518/http://bank.gov.ua/FIN_RYN/GOLD/OF_DRAGMET/OF_DRAG.htm Офіційні (облікові) курси банківських металів] встановлює [[Національний банк України]].

: {{main|Срібло як інвестиції}}

<center>
{| class="wikitable" align=center valign=top cellspacing=2
|- bgcolor= align=center valign=top
||[[Файл:1000oz.silver.bullion.bar.underneath.jpg|260px|center]]<p style="font-size: 85%">Срібний злиток в 1000 [[Тройська унція|тройських унцій]] (~ 31 кг)
||[[Файл:Johnson Matthey 500 grammes silver bullion.jpg|220px|center]]<p style="font-size: 85%">500 г срібла 999. Компанія Джонсон Матті
|}
</center>

== Догляд за виробами зі срібла ==
В атмосфері, яка містить навіть незначні кількості [[Сірководень|сірководню]] або інші з'єднання [[Сірка|сірки]], срібло темніє, покриваючись нальотом [[сірчисте срібло|сірчистого срібла]].<ref name="грилихес"/>

Темний наліт зі срібних виробів видаляють так:
* промити в теплій мильній воді
* почистити м'якою серветкою, зволоженою в суміші [[Нашатирний спирт|нашатирного спирту]] і [[Зубний порошок|зубного порошку]]

Зовнішній вигляд срібних виробів можна покращити одним із таких способів:
* промити в теплій воді з питною содою (50 грамів на 1 літр води), або
* промити в теплій воді з нашатирним спиртом (1 столова ложка на 1 літр води)

Після очищення срібні вироби обов'язково слід промити теплою водою і ретельно насухо витерти.

Окрім домашніх методів очищення, виділяють також професійні. Їх широко використовують ювеліри, оскільки дають найкращий результат без завдання шкоди прикрасам. До професійних належать:

* чистка в ультразвуковій мийці, що дозволяє очищувати від пилу та бруду важко доступні місця;
* шліфування та полірування ювелірними інструментами. Варто відзначити, що використовувати цей спосіб можна не нескінченно, оскільки таким чином знімається шар металу.

== Див. також ==
* [[Срібло (мінералогія)]]
* [[Срібло самородне]]
* [[Срібні руди]]
* [[Ресурси і запаси срібла]]
* [[Сріблення]]
* [[Золото]]
* [[Платина]]

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Література ==
* Глосарій термінів з хімії // Й.&nbsp;Опейда, О.&nbsp;Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії імені Л.&nbsp;М.&nbsp;Литвиненка НАН України, Донецький національний університет&nbsp;— Донецьк: Вебер, 2008.&nbsp;— 758 с.&nbsp;— ISBN 978-966-335-206-0.
* ''Деркач Ф.&nbsp;А.'' Хімія: посібник для вступників до вищих учбових закладів / Ф.&nbsp;А.&nbsp;Деркач.&nbsp;— Львів: [[Львівський університет]], 1968.&nbsp;— 312 с.
* {{ГЕС}}
* Довідник експерта з дорогоцінних металів / М.&nbsp;М.&nbsp;Назимок, О.&nbsp;К.&nbsp;Шликов, О.&nbsp;С.&nbsp;Супрінович; [[Державна пробірна служба України]].&nbsp;— К.: Воля, 2012.&nbsp;— 570 с.&nbsp;— ISBN 978-966-8569-56-2.

== Посилання ==
{{Вікіцитати}}
* {{УМЕ14|частина=Срібло|сторінки=1828-1829}}
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/627/sriblo СРІБЛО] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160803145410/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/627/sriblo |date=3 серпня 2016 }} //[[Фармацевтична енциклопедія]]
* [https://jewellery.kochut.org/blog/jak-chystyty-sriblo/ Все про чистку та відбілювання срібла] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200312170222/https://jewellery.kochut.org/blog/jak-chystyty-sriblo/ |date=12 березня 2020 }}

[[Категорія:Срібло|*]]
[[Категорія:Хімічні елементи]]
[[Категорія:Електропровідникові матеріали]]
[[Категорія:Благородні метали]]
[[Категорія:Високонебезпечні речовини]]
[[Категорія:Період 5 періодичної системи елементів]]