Перегляд вихідного коду сторінки Список позначень у фізиці

[[Файл:E equals m plus c square at Taipei101.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Формула Ейнштейна]] на хмарочосі [[Тайбей 101]].]]
''Список позначень у фізиці'' включає позначення понять у фізиці з шкільного та університетського курсів. Також включені і загальні математичні поняття та операції для того, щоби уможливити повне прочитання фізичних [[формула|формул]].

Для позначень [[фізична величина|фізичних величин]] та понять у [[фізика|фізиці]] використовуються літери [[латинська абетка|латинської]] та [[грецька абетка|грецької]] абеток, а також кілька спеціальних [[символ]]ів та [[Діакритичний знак|діактричних знаків]]. Оскільки кількість фізичних величин більша за кількість літер в латинській та грецькій абетках, одні й ті самі літери використовуються для позначенні різних величин. Для деяких фізичних величин прийнято декілька позначень (наприклад для [[енергія|енергії]], [[швидкість|швидкості]], [[довжина|довжини]] та інших) для того, щоби запобігти плутанині з іншими величинами в даному розділі фізики.

Позначення фізичних величин міжнародно стандартизовані нормою ISO 80000 [[Міжнародна Організація зі Стандартизації|Міжнародної Організації зі Стандартизації]]<ref>{{Cite web |url=http://www.iso.org/iso/iso_catalogue/catalogue_tc/catalogue_tc_browse.htm?commid=46202 |title=ISO 80000 |accessdate=5 листопада 2010 |archive-date=22 листопада 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20081122035801/http://www.iso.org/iso/iso_catalogue/catalogue_tc/catalogue_tc_browse.htm?commid=46202 }}</ref>.

== Шрифт ==
В друкованому тексті математичні позначення, що використовують латиницю, прийнято писати [[курсив]]ом. Назви функцій, а також цифри та грецькі літери залишають прямими. Літери також можуть бути записані різними [[шрифт]]ами для того, щоби розрізняти природу величин або математичних операцій. Зокрема прийнято позначати жирним шрифтом [[вектор]]ні величини, а [[тензор]]ні величини&nbsp;— рубленим шрифтом. Іноді також для позначення використовується [[Готичні шрифти|готичний шрифт]]. [[Інтенсивна величина|Інтенсивні величини]] зазвичай позначаються [[Мінускул|малими]], а [[Екстенсивна величина|екстенсивні]]&nbsp;— [[Маюскул|великими літерами]].

Позначення одиниць вимірювання, які утворені від прізвищ науковців (наприклад, [[Ом]], [[Джоуль|Дж]], [[Ват|Вт]] та інші) пишуться з великої літери, а всі решта&nbsp;— з малої.

== Латинська ==
Через історичні причини, багато з позначень, що використовують латинські літери, походять від першої літери слова для позначення поняття іноземною мовою (здебільшого латинською, англійською, французькою та німецькою). Коли такий зв'язок відомий, це позначено в дужках. При цьому, жирним шрифтом виділена літера, від якої ймовірно походить символ для фізичної величини. Систематична [[етимологія]] позначень фізичних величин є мало дослідженою, в цій статті використано версії походження позначень Володимира Бобильова<ref>Бобылёв В.&nbsp;Н.&nbsp;Краткий этимологический словарь научно-технических терминов. Издательство: Логос&nbsp;— 2004.</ref>.

Серед латинських літер для позначень фізичних величин практично не вживається літера <math>O</math>, особливо як мала літера ймовірно через свою схожість у написанні з [[нуль|нулем]] для запобігання непорозумінням. Часто для позначення змістовно пов'язаних величин використовуються сусідні літери абетки, наприклад [[декартові координати]] x, y, z, [[квантове число|квантові числа]] j, k, l, m, n, одиничні вектори i, j, k.

{| class="wikitable"
|-
! Символ
! Значення та походження
|-
| style="text-align: center" | [[A (латиниця)|<math>A</math>]]
| [[площа]] ({{lang-la|'''a'''rea}}), [[векторний потенціал]]<ref name="maxwell">Позначення походить з трактату [[Джеймс Клерк Максвелл|Джеймса Максвелла]] James Clark Maxwell, A Treatise on Electricity and Magnetism Clarendon, Oxford, 1904. Теоретик електромагнетизму називав величини в своїх рівняннях за абеткою: A, B, C, D, E, F, G, H. В цій послідовності A було векторним потенціалом, С&nbsp;— струмом, B&nbsp;— вектором магнітної індукції, D&nbsp;— вектором електричної індукції, а H&nbsp;— напруженістю магнітного поля. Детальне пояснення [http://www.wpi.edu/Pubs/E-project/Available/E-project-030509-114708/unrestricted/symbols.pdf за посиланням] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120324152744/http://www.wpi.edu/Pubs/E-project/Available/E-project-030509-114708/unrestricted/symbols.pdf |date=24 березня 2012 }} а також у Mark P. Silverman, Waves and Grains, p. 205—206, Princeton University Press, New Jersey, 1998.</ref>, [[робота]] ({{lang-de|'''A'''rbeit}} або {{lang-fr|'''a'''ction}}), [[амплітуда]] ({{lang-la|'''a'''mplitudo}}), [[Розподіл Максвелла — Больцмана|параметр виродження]], [[робота виходу]] ({{lang-de|'''A'''ustrittsarbeit}}), [[коефіцієнт Ейнштейна для спонтанного випромінення]], [[масове число]]
|-
| style="text-align: center" | [[A (латиниця)|<math>a</math>]]
| [[прискорення]] ({{lang-la|'''a'''cceleratio}}), [[амплітуда]] ({{lang-la|'''a'''mplitudo}}), [[активність]] ({{lang-la|'''a'''ctivitas}}), [[коефіцієнт температуропровідності]] ({{lang-la|'''a'''lignment}}), [[обертальна здатність]], [[радіус Бора]]
|-
| style="text-align: center" | [[B (латиниця)|<math>B</math>]]
| [[вектор магнітної індукції]]<ref name="maxwell"/>, [[баріонний заряд]] ({{lang-en|'''b'''aryon number}}), [[питома газова стала]], [[віріальний коефіцієнт]], [[функція Брілюена]] ({{lang-en|'''B'''rillion function}}), [[ширина інтерференційної смуги]] ({{lang-de|'''B'''reite}}), [[яскравість]], [[стала Керра]], [[коефіцієнт Ейнштейна для вимушеного випромінення]], [[коефіцієнт Ейнштейна для поглинання]], [[обертальна стала молекули]], [[Краса (квантове число)|краса]] ({{lang-en|'''b'''eauty}})
|-
| style="text-align: center" | [[B (латиниця)|<math>b</math>]]
| [[вектор магнітної індукції]]<ref name="maxwell"/>, [[красивий кварк]] ({{lang-en|'''b'''eauty/'''b'''ottom quark}}), {{iw|стала Віна||ru|Постоянная Вина}}, [[ширина]] ({{lang-de|'''B'''reite}} або {{lang-en|'''b'''readth}})
|-
| style="text-align: center" | [[C (латиниця)|<math>C</math>]]
| [[Ємність (електрика)|ємність]] ({{lang-en|'''c'''apacitance}}), [[теплоємність]] ({{lang-en|heat '''c'''apacity}}), [[константа інтегрування]] ({{lang-la|'''c'''onstans}}), [[чарівність]] ({{lang-en|'''c'''harm}}), [[коефіцієнти Клебша-Гордана]] ({{lang-en|'''C'''lebsch–Gordan coefficients}}), [[стала Коттона-Мутона]] ({{lang-en|'''C'''otton–Mouton constant}}), [[Кривина (математика)|кривина]] ({{lang-la|'''c'''urvatura}})

|-
| style="text-align: center" | [[C (латиниця)|<math>c</math>]]
| [[швидкість світла]] ({{lang-lat|'''c'''eleritas lucis}}), [[швидкість звуку]] ({{lang-lat|'''c'''eleritas soni}}), [[теплоємність]] ({{lang-en|heat '''c'''apacity}}), [[чарівний кварк]] ({{lang-en|'''c'''harm quark}}), [[концентрація]] ({{lang-en|'''c'''oncentration}}), [[перша радіаційна стала]], [[друга радіаційна стала]]
|-
| style="text-align: center" | [[D (латиниця)|<math>D</math>]]
| [[вектор електричної індукції]]<ref name="maxwell"/> ({{lang-en|electric '''d'''isplacement field}}), [[коефіцієнт дифузії]] ({{lang-en|'''d'''iffusion coefficient}}), [[оптична сила]] ({{lang-en|'''d'''ioptric power}}), [[коефіцієнт проходження]], [[тензор квадрупольного електричного моменту]], [[кутова дисперсія спектрального приладу]], [[лінійна дисперсія спектрального приладу]], [[коефіцієнт прозорості потенційного бар'єру]], [[де-плюс мезон]] ({{lang-en|'''D''' meson}}), [[де-нуль мезон]] ({{lang-en|'''D''' meson}}), [[діаметр]] ({{lang-la|'''d'''iametros}}, {{lang-grc|'''δ'''ιάμετρος}})
|-
| style="text-align: center" | [[D (латиниця)|<math>d</math>]]
| [[відстань]] ({{lang-la|'''d'''istantia}}), [[діаметр]] ({{lang-la|'''d'''iametros}}, {{lang-grc|'''δ'''ιάμετρος}}), [[Диференціал (математика)|диференціал]] ({{lang-la|'''d'''ifferentia}}), [[нижній кварк]] ({{lang-en|'''d'''own quark}}), [[дипольний момент]] ({{lang-en|'''d'''ipole moment}}), [[період дифракційної ґратки]], [[товщина]] ({{lang-de|'''D'''icke}}), [[відносна густина]] ({{lang-en|'''d'''ensity}} або {{lang-de|'''D'''ichte}})
|-
| style="text-align: center" | [[E (латиниця)|<math>E</math>]]
| [[енергія]] ({{lang-la|'''e'''nergīa}}), [[напруженість електричного поля]]<ref name="maxwell"/> ({{lang-en|'''e'''lectric field}}), [[електрорушійна сила]] ({{lang-en|'''e'''lectromotive force}}), [[магніторушійна сила]], [[освітленість]] ({{lang-fr|'''é'''clairement lumineux}}), [[випромінювальна здатність тіла]], [[модуль Юнга]]
|-
| style="text-align: center" | [[E (латиниця)|<math>e</math>]]
| [[e (число)|2.71828…]] ({{lang-en|'''e'''xponentia}}), [[електрон]] ({{lang-la|'''e'''lectron}}, {{lang-el|ηλεκτρόνιο}}), [[елементарний електричний заряд]] ({{lang-en|'''e'''lementaty electric charge}}), [[константа електромагнітної взаємодії]]
|-
| style="text-align: center" | [[F (латиниця)|<math>F</math>]]
| [[сила]] ({{lang-la|'''f'''ortis}}), [[стала Фарадея]] ({{lang-en|'''F'''araday constant}}), [[вільна енергія Гельмгольца]] ({{lang-de|'''f'''reie Energie}}), [[атомний фактор розсіяння]], [[тензор електромагнітного поля]], [[магніторушійна сила]], [[модуль зсуву]]
|-
| style="text-align: center" | [[F (латиниця)|<math>f</math>]]
| [[частота]] ({{lang-la|'''f'''requentia}}), [[Функція (математика)|функція]] ({{lang-la|'''f'''unctia}}), [[леткість]] ({{lang-de|'''F'''lüchtigkeit}}), [[сила]] ({{lang-la|'''f'''ortis}}), [[фокусна відстань]] ({{lang-en|'''f'''ocal length}}), [[сила осцилятора]]
|-
| style="text-align: center" | [[G (латиниця)|<math>G</math>]]
| [[гравітаційна стала]] ({{lang-en|'''g'''ravitational constant}}), [[Тензори Ейнштейна та Річчі|тензор Ейнштейна]], [[вільна енергія Гіббса]] ({{lang-en|'''G'''ibbs free energy}}), [[метрика простору-часу]], [[віріал]], [[парціальна мольна величина]], [[поверхнева активність адсорбата]], [[модуль зсуву]], [[повний імпульс поля]], [[глюон]] ({{lang-en|'''g'''luon}}), [[константа Фермі]], [[електрична провідність]], [[квант провідності]], [[вага]] ({{lang-de|'''G'''ewichtskraft}})
|-
| style="text-align: center" | [[G (латиниця)|<math>g</math>]]
| [[прискорення вільного падіння]] ({{lang-en|'''g'''ravitational acceleration}}), [[глюон]] ({{lang-en|'''g'''luon}}), [[множник Ланде]], [[фактор виродження]], [[вагова концентрація]], [[гравітон]] ({{lang-en|'''g'''raviton}}), [[константа калібраційної взаємодії]]
|-
| style="text-align: center" | [[H (латиниця)|<math>H</math>]]
| [[напруженість магнітного поля]]<ref name="maxwell"/>, [[еквівалентна доза]], [[ентальпія]] ({{lang-en|'''h'''eat contents}} або від грецької літери «ета», H&nbsp;— ενθαλπος<ref>{{Cite web |url=http://pubs.acs.org/doi/abs/10.1021/ed079p697 |title=H Is for Enthalpy, Thanks to Heike Kamerlingh Onnes and Alfred W. Porter |accessdate=13 січня 2011 |archive-date=9 серпня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190809074633/https://pubs.acs.org/doi/abs/10.1021/ed079p697 }}</ref>), [[гамільтоніан]] ({{lang-en|'''H'''amiltonian}}), [[функція Ганкеля]] ({{lang-en|'''H'''ankel function}}), [[функція Гевісайда]] ({{lang-en|'''H'''eaviside step function}}), [[бозон Гіггса]] ({{lang-en|'''H'''iggs boson}}), [[експозиція]], [[поліноми Ерміта]] ({{lang-en|'''H'''ermite polynomials}})
|-
| style="text-align: center" | [[H (латиниця)|<math>h</math>]]
| [[висота]] ({{lang-de|'''H'''öhe}} або {{lang-en|'''h'''eight}}), [[стала Планка]] ({{lang-de|'''H'''ilfsgröße}}<ref>M. Planck: «Zur Theorie des Gesetzes der Energieverteilung im Normalspektrum», Verhandlungen der Deutschen physikalischen Gesellschaft 2(1900) Nr. 17, S. 237—245, Berlin (vorgetragen am 14. Dezember 1900)</ref>), [[спіральність]] ({{lang-en|'''h'''elicity}}), глибина
|-
| style="text-align: center" | [[I (латиниця)|<math>I</math>]]
| [[Електричний струм|сила струму]] ({{lang-fr|'''i'''ntensité de courant}}), [[інтенсивність звуку]] ({{lang-la|'''i'''ntēnsiō}}), [[інтенсивність світла]] ({{lang-la|'''i'''ntēnsiō}}), [[сила світла]], [[момент інерції]] ({{lang-la|'''i'''nertia}}), [[вектор намагніченості]], [[ізоспін]] ({{lang-en|'''i'''sospin}})
|-
| style="text-align: center" | [[I (латиниця)|<math>i</math>]]
| [[уявна одиниця]] ({{lang-la|'''i'''maginarius}}), [[одиничний вектор]]
|-
| style="text-align: center" | [[J (латиниця)|<math>J</math>]]
| [[густина струму]], [[момент імпульсу]], [[функція Бесселя]], [[момент інерції]], [[полярний момент інерції перерізу]], [[внутрішнє квантове число]], [[обертальне квантове число]], [[сила світла]], [[J/ψ-мезон]]
|-
| style="text-align: center" | [[J (латиниця)|<math>j</math>]]
| [[уявна одиниця]]<ref>Уявня одиниця позначається як ''j'' в [[електротехніка|електротехніці]] для того, щоби не плутати її з позначенням струму ''i''.</ref>, [[густина струму]], [[одиничний вектор]], [[внутрішнє квантове число]], [[4-вектор густини струму]]
|-
| style="text-align: center" | [[K (латиниця)|<math>K</math>]]
| [[каони]] ({{lang-en|'''k'''aons}}), [[термодинамічна константа рівноваги]], [[коефіцієнт електронної теплопровідності металів]], [[модуль всебічного стиску]], [[механічний імпульс]], [[стала Джозефсона]]
|-
| style="text-align: center" | [[K (латиниця)|<math>k</math>]]
| [[коефіцієнт]] ({{lang-de|'''K'''oeffizient}}), [[стала Больцмана]], [[теплопровідність]], [[хвильове число]], [[одиничний вектор]]
|-
| style="text-align: center" | [[L (латиниця)|<math>L</math>]]
| [[момент імпульсу]], [[індуктивність]], [[функція Лагранжа]] ({{lang-en|'''L'''agrangian}}), [[класична функція Ланжевена]] ({{lang-en|'''L'''angevin function}}), [[число Лоренца]] ({{lang-en|'''L'''orenz number}}), [[рівень звукового тиску]], [[поліноми Лагерра]] ({{lang-en|'''L'''aguerre polynomials}}), [[орбітальне квантове число]], [[яскравість]] ({{lang-en|'''l'''uminance}}), [[лептонний заряд]] ({{lang-en|'''l'''epton number}})
|-
| style="text-align: center" | [[L (латиниця)|<math>l</math>]]
| [[довжина]] ({{lang-en|'''l'''ength}}), [[довжина вільного пробігу]] ({{lang-en|'''l'''ength}}), [[орбітальне квантове число]], [[радіаційна довжина]]
|-
| style="text-align: center" | [[M (латиниця)|<math>M</math>]]
| [[момент сили]] ({{lang-en|'''m'''oment of force}}), [[вектор намагніченості]] ({{lang-en|'''m'''agnetization}}), [[обертальний момент]], [[число Маха]], [[взаємна індуктивність]], [[магнітне квантове число]], [[молярна маса]]
|-
| style="text-align: center" | [[M (латиниця)|<math>m</math>]]
| [[маса]] ({{lang-la|'''m'''assa}}), [[магнітне квантове число]] ({{lang-en|'''m'''agnetic quantum number}}), [[магнітний момент]] ({{lang-en|'''m'''agnetic moment}}), [[ефективна маса]] ({{lang-la|'''m'''assa}}), [[дефект маси]] ({{lang-la|'''m'''assa}}), [[маса Планка]] ({{lang-la|'''m'''assa}})
|-
| style="text-align: center" | [[N (латиниця)|<math>N</math>]]
| [[кількість]] ({{lang-la|'''n'''umerus}}), [[стала Авогадро]] ({{lang-la|'''n'''umerus}}), [[число Дебая]] ({{lang-la|'''n'''umerus}}), [[повна потужність випромінення]], [[збільшення оптичного приладу]], потужність, [[концентрація]], [[кількість речовини]]
|-
| style="text-align: center" | [[N (латиниця)|<math>n</math>]]
| [[показник заломлення]], [[кількість речовини]], [[нормальний вектор]], [[одиничний вектор]], [[нейтрон]] ({{lang-en|'''n'''eutron}}), [[кількість]] ({{lang-la|'''n'''umerus}}), [[основне квантове число]] ({{lang-la|'''n'''umerus}}), [[частота обертання]], [[концентрація]], [[показник політропи]], [[Стала Лошмідта]] ({{lang-la|'''n'''umerus}})
|-
| style="text-align: center" | [[O (латиниця)|<math>O</math>]]
| [[початок координат]] ({{lang-la|'''o'''rigo}})
|-
| style="text-align: center" | [[P (латиниця)|<math>P</math>]]
| [[потужність]] ({{lang-la|'''p'''otentia}}), [[тиск]] ({{lang-la|'''p'''ressio}}), [[поліноми Лежандра]], [[вага]] ({{lang-la|'''p'''ondus}}), [[сила тяжіння]] ({{lang-la|'''p'''ondus}}), [[ймовірність]] ({{lang-la|'''p'''robabilitas}}), [[поляризовність]], [[ймовірність переходу]] ({{lang-la|'''p'''robabilitas}}), [[4-імпульс]]
|-
| style="text-align: center" | [[P (латиниця)|<math>p</math>]]
| [[імпульс]] ({{lang-lat|'''p'''etere}}), [[протон]] ({{lang-en|'''p'''roton}}), [[дипольний момент]], [[хвильовий параметр]], тиск
|-
| style="text-align: center" | [[Q (латиниця)|<math>Q</math>]]
| [[електричний заряд]] ({{lang-en|'''q'''uantity of electricity}}), [[кількість теплоти]] ({{lang-en|'''q'''uantity of heat}}), [[узагальнена сила]], [[добротність]] ({{lang-en|'''q'''uality factor}}), [[нульовий інваріант Аббе]], [[квадрупольний електричний момент]] ({{lang-en|'''q'''uadrupole moment}}), [[енергія ядерної реакції]]
|-
| style="text-align: center" | [[Q (латиниця)|<math>q</math>]]
| [[електричний заряд]] ({{lang-en|'''q'''uantity of electricity}}), [[узагальнена координата]], [[кількість теплоти]] ({{lang-en|'''q'''uantity of heat}}), [[ефективний заряд]], [[добротність]] ({{lang-en|'''q'''uality factor}})
|-
| style="text-align: center" | [[R (латиниця)|<math>R</math>]]
| [[електричний опір]] ({{lang-en|'''r'''esistance}}), [[газова стала]] ({{lang-fr|'''r'''apport}}), [[стала Ридберґа]] ({{lang-en|'''R'''ydberg constant}}), [[стала фон Клітцинга]], [[коефіцієнт відбиття]] ({{lang-en|'''r'''eflection coefficient}}), [[опір випромінення]] ({{lang-en|'''r'''esistance}}), [[Оптична роздільна здатність|роздільна здатність]] ({{lang-en|'''r'''esolution}}), [[світимість]], [[пробіг частинки]], [[відстань]]
|-
| style="text-align: center" | [[R (латиниця)|<math>r</math>]]
| [[радіус]] ({{lang-la|'''r'''adius}}), [[радіус-вектор]] ({{lang-la|'''r'''adius}}), радіальна [[Полярна система координат|полярна координата]] ({{lang-la|'''r'''adius}}), [[питома теплота фазового переходу]], [[питома теплота плавлення]], [[питома рефракція]] ({{lang-la|'''r'''ēfractiō}}), [[відстань]]
|-
| style="text-align: center" | [[S (латиниця)|<math>S</math>]]
| [[площа поверхні]] ({{lang-en|'''s'''urface area}}), [[ентропія]]<ref>Можливо, що літера S вживається для позначення як перша літера імені [[Саді Карно (фізик)|Саді Карно]], якого [[Рудольф Клаузіус]], перший хто вжив позначення, вважав найважливішим дослідником теорії теплоти. Див.: Clausius, Rudolf (1850). On the Motive Power of Heat, and on the Laws which can be deduced from it for the Theory of Heat. Poggendorff's Annalen der Physick, LXXIX (Dover Reprint). ISBN 0-486-59065-8.</ref>, [[дія (фізика)|дія]], [[спін]] ({{lang-en|'''s'''pin}}), [[спінове квантове число]] ({{lang-en|'''s'''pin quantum number}}), [[дивність]] ({{lang-en|'''s'''trangeness}}), [[головна функція Гамільтона]], [[матриця розсіяння]] ({{lang-en|'''s'''cattering matrix}}), [[оператор еволюції]], [[вектор Пойнтінга]]
|-
| style="text-align: center" | [[S (латиниця)|<math>s</math>]]
| [[переміщення]] ({{lang-it|'''s'''postamento}} або {{lang-en|'''s'''pace}}), [[дивний кварк]] ({{lang-en|'''s'''trange quark}}), [[шлях (фізика)|шлях]], [[просторово-часовий інтервал]] ({{lang-en|'''s'''pacetime interval}}), [[оптична довжина шляху]]
|-
| style="text-align: center" | [[T (латиниця)|<math>T</math>]]
| [[температура]] ({{lang-la|'''t'''emperātūra}}), [[період]] ({{lang-la|'''t'''empus}}), [[кінетична енергія]], [[критична температура]], [[терм]], [[період напіврозпаду]], [[критична енергія]], [[слабкий ізоспін]]
|-
| style="text-align: center" | [[T (латиниця)|<math>t</math>]]
| [[час]] ({{lang-la|'''t'''empus}}), [[правдивий кварк]] ({{lang-en|'''t'''rue/'''t'''op quark}}), [[правдивість (квантове число)|правдивість]] ({{lang-en|'''t'''opness/'''t'''ruth}}), [[планківський час]]
|-
| style="text-align: center" | [[U (латиниця)|<math>U</math>]]
| [[напруга]], [[внутрішня енергія]] ({{lang-la|'''u'''nio<ref>За Клаузіусом це об’єднані «теплота та внутрішня робота». Див. Бобылёв В. Н. Краткий этимологический словарь научно-технических терминов. Издательство: Логос - 2004. С. 87.</ref>}}), [[потенційна енергія]], [[вектор Умова]], [[потенціал Леннард-Джонса]], [[потенціал Морзе]], [[4-швидкість]]
|-
| style="text-align: center" | [[U (латиниця)|<math>u</math>]]
| [[верхній кварк]] ({{lang-en|'''u'''p quark}}), [[швидкість]]<ref>Від літери ''v'' (velocitas), яка історична пов'язана з літерою '''u'''.</ref>, [[рухливість]], [[питома внутрішня енергія]], [[групова швидкість]]
|-
| style="text-align: center" | [[V (латиниця)|<math>V</math>]]
| [[об'єм]] ({{lang-la|'''v'''olumen}}), [[напруга]] ({{lang-en|'''v'''oltage}}), [[потенційна енергія]], [[видність смуги інтерференції]], [[стала Верде]] ({{lang-en|'''V'''erdet constant}})
|-
| style="text-align: center" | [[V (латиниця)|<math>v</math>]]
| [[швидкість]] ({{lang-la|'''v'''ēlōcitās}}), [[фазова швидкість]] ({{lang-la|'''v'''ēlōcitās}}), [[питомий об'єм]]
|-
| style="text-align: center" | [[W (латиниця)|<math>W</math>]]
| [[механічна робота]] ({{lang-en|'''w'''ork}}), [[робота виходу]], [[W і Z бозони|W бозон]], [[енергія]], [[енергія зв'язку атомного ядра]], [[потужність]]
|-
| style="text-align: center" | [[W (латиниця)|<math>w</math>]]
| [[швидкість]], [[густина енергії]], [[коефіцієнт внутрішньої конверсії]], [[прискорення]]
|-
| style="text-align: center" | [[X (латиниця)|<math>X</math>]]
| [[реактивний опір]], [[поздовжнє збільшення]], [[X заряд]] ({{lang-en|'''X''' charge}})
|-
| style="text-align: center" | [[X (латиниця)|<math>x</math>]]
| [[змінна]], [[переміщення]], [[Декартова система координат|декартова координата]], [[молярна концентрація]], [[стала ангармонічності]], [[відстань]]
|-
| style="text-align: center" | [[Y (латиниця)|<math>Y</math>]]
| [[гіперзаряд]], [[силова функція]], [[лінійне збільшення]], [[сферичні функції]], [[слабкий гіперзаряд]]
|-
| style="text-align: center" | [[Y (латиниця)|<math>y</math>]]
| [[Декартова система координат|декартова координата]]
|-
| style="text-align: center" | [[Z (латиниця)|<math>Z</math>]]
| [[імпеданс]], [[W і Z бозони|Z бозон]], [[атомний номер]] або [[Зарядове число|зарядове число ядра]] ({{lang-de|Ordnungs'''z'''ahl}}), [[статистична сума]] ({{lang-de|'''Z'''ustandssumme}}), [[вектор Герца]], [[валентність]], повний [[опір]], [[кутове збільшення]], [[хвильовий опір вакууму]]
|-
| style="text-align: center" | [[Z (латиниця)|<math>z</math>]]
| [[Декартова система координат|декартова координата]]
|-
|}

=== Позначення з кількома літерами ===

Для позначення деяких понять іноді використовують декілька літер або і окремі слова чи абревіатури. Так, стала величина у формулі позначається часто як const. Диференціал позначається малою літерою d перед назвою величини, наприклад dx.

Латинські назви математичних функцій та операцій, які часто використовуються у фізиці:
{| class="wikitable"
|-
! Символ
! Значення
|-
| style="text-align: center" | curl
| [[ротор (математика)|ротор]] в англомовній літературі
|-
| style="text-align: center" | div
| [[дивергенція (математика)|дивергенція]]
|-
| style="text-align: center" | grad
| [[градієнт]]
|-
| style="text-align: center" | lim
| [[границя]]
|-
| style="text-align: center" | rect
| [[прямокутна функція]]
|-
| style="text-align: center" | rot
| [[ротор (математика)|ротор]]
|-
| style="text-align: center" | sgn, sign
| [[signum-функція]]
|-
| style="text-align: center" | sinc
| [[функція sinc]]
|-
|}

== Грецька абетка ==
{{Main|Грецька абетка}}

В багатьох випадках позначення грецькими літерами має фонетичне походження коли для величини вибирається грецька літера, яка звучить схоже на першу літеру в назві величини не грецькою мовою.

Великі грецькі літери, які у написанні схожі на латинські літери (<math>\Alpha, \Beta, \Epsilon, \Zeta, \Eta, \Iota, \Kappa, \Mu, \Nu, \Omicron, \Rho, \Tau, \Upsilon, \Chi</math>) дуже рідко використовуються.

{| class="wikitable"
|-
! Символ
! Значення
|-
| style="text-align: center" | [[Альфа (літера)|<math>\alpha</math>]]
|  [[коефіцієнт теплового розширення]], [[альфа-частинки]], [[кут]] ({{lang-la|'''a'''ngulus}}), [[стала тонкої структури]], [[кутове прискорення]] ({{lang-la|'''a'''cceleratio}}), [[матриці Дірака]], [[коефіцієнт розширення]], [[стехіометричний коефіцієнт]], [[поляризовність]], [[коефіцієнт тепловіддачі]], [[коефіцієнт дисоціації]], [[Ефект Зеєбека|питома термоелектрорушійна сила]], [[кут Маха]], [[коефіцієнт поглинання]], [[Коефіцієнт поглинання|натуральний показник поглинання світла]], [[ступінь чорноти тіла]], [[стала затухання]]
|-
| style="text-align: center" | [[Бета (літера)|<math>\beta</math>]]
|  [[кут]], [[бета-частинки]], швидкість частинки поділена на [[швидкість світла]], [[коефіцієнт квазіпружної сили]], [[матриці Дірака]], ізотермічна [[стисливість]], адіабатична [[стисливість]], [[коефіцієнт затухання]], [[кутова ширина смуг інтерференції]], [[кутове прискорення]]
|-
| style="text-align: center" | [[Гамма (літера)|<math>\Gamma</math>]]
| [[гамма-функція]], [[символи Крістофеля]], [[фазовий простір]], [[величина адсорбції]], [[циркуляція швидкості]], [[ширина енергетичного рівня]], [[Резонанс|стала затухання]]
|-
| style="text-align: center" | [[Гамма (літера)|<math>\gamma</math>]]
| [[кут]], [[фактор Лоренца]], [[фотон]], [[гамма-промені]], [[питома вага]], [[матриці Паулі]], [[гіромагнітне співвідношення]], [[термодинамічний коефіцієнт тиску]], [[коефіцієнт поверхневої іонізації]], [[матриці Дірака]]
|-
| style="text-align: center" | [[Дельта|<math>\Delta</math>]]
| зміна величини (напр. <math>\Delta x</math>), [[оператор Лапласа]], [[дисперсія]], [[флуктуація]], [[ступінь лінійної поляризації]], [[квантовий дефект]]
|-
| style="text-align: center" | [[Дельта|<math>\delta</math>]]
| невелике [[переміщення]], [[дельта-функція Дірака]], [[Символ Кронекера|дельта Кронекера]], [[коефіцієнт затухання]]
|-
| style="text-align: center" | [[Епсилон (літера)|<math>\varepsilon</math>]]
| [[електрична стала]], [[кутове прискорення]], [[Символ Леві-Чивіти|одиничний антисиметричний тензор]], [[енергія]], [[молярний коефіцієнт поглинання]]
|-
| style="text-align: center" | [[Дзета (літера)|<math>\zeta</math>]]
| [[Дзета-функція Рімана]]
|-
| style="text-align: center" | [[Ета (літера)|<math>\eta</math>]]
| [[коефіцієнт корисної дії]] ({{lang-en|'''e'''fficiency}}), [[в'язкість|динамічний коефіцієнт в'язкості]], [[Метричний тензор|метричний тензор Мінковського]], [[в'язкість|коефіцієнт внутрішнього тертя]], [[в'язкість]], [[фаза розсіяння]], [[Ета-мезон|ета-нуль мезон]]
|-
| style="text-align: center" | [[Тета (літера)|<math>\Theta</math>]]
| [[статистична температура]] ({{lang-la|temperatura}}), [[точка Кюрі]], [[термодинамічна температура]] ({{lang-la|temperatura}}), [[момент інерції]], [[функція Гевісайда]]
|-
| style="text-align: center" | [[Тета (літера)|<math>\theta</math>]]
| [[кут]] до осі X в площині XY в [[сферична система координат|сферичній]] та [[циліндрична система координат|циліндричній]] системах координат, [[потенційна температура]] ({{lang-la|temperatura}}), [[температура Дебая]] ({{lang-la|temperatura}}), [[кут нутації]], [[нормальна координата]], [[міра змочування]], [[кут Каббібо]], [[кут Вайнберга]]
|-
| style="text-align: center" | [[Каппа (літера)|<math>\kappa</math>]]
| [[коефіцієнт екстинкції]], [[показник адіабати]], [[магнітна сприйнятливість середовища]], [[парамагнітна сприйнятливість]], [[Торсіон|жорсткість при крученні]]
|-
| style="text-align: center" | [[Лямбда (літера)|<math>\Lambda</math>]]
| [[космологічна стала]], [[баріон]], [[оператор Лежандра]], [[лямбда-гіперон]], [[лямбда-плюс-гіперон]]
|-
| style="text-align: center" | [[Лямбда (літера)|<math>\lambda</math>]]
| [[довжина хвилі]] ({{lang-en|wave'''l'''ength}}), [[питома теплота плавлення]], [[лінійна густина]] ({{lang-en|'''l'''inear density}}), [[Довжина вільного пробігу|середня довжина вільного пробігу]], [[комптонівська довжина хвилі]], [[власне значення оператора]], [[матриці Гелл-Мана]]
|-
| style="text-align: center" | [[Мю (літера)|<math>\mu</math>]]
| [[коефіцієнт тертя]], [[в'язкість відносна]] ({{lang-la|'''m'''oratorius}}), [[магнітна проникність]], [[магнітна стала]], [[хімічний потенціал]], [[магнетон Бора]], [[мюон]], [[зведена маса]], [[молярна маса]], [[коефіцієнт Пуассона]], [[ядерний магнетон]] ({{lang-en|'''m'''agneton}})
|-
| style="text-align: center" | [[Ню (літера)|<math>\nu</math>]]
| [[частота]], [[нейтрино]], [[кінематичний коефіцієнт в'язкості]] ({{lang-la|'''v'''iscosus}}), [[Стехіометрія|стехиометричний коефіцієнт]] ({{lang-en|'''n'''umber}}), число молів, [[ларморова частота]], [[коливальне квантове число]]
|-
| style="text-align: center" | [[Ксі (літера)|<math>\Xi</math>]]
| [[великий канонічний ансамбль]], [[ксі-нуль-гіперон]], [[ксі-мінус-гіперон]]
|-
| style="text-align: center" | [[Ксі (літера)|<math>\xi</math>]]
| [[довжина когерентності]]
|-
| style="text-align: center" | [[Пі (літера)|<math>\Pi</math>]]
| [[добуток]], [[Ефект Пельтьє|коефіцієнт Пельтьє]], [[вектор Пойнтінга]]
|-
| style="text-align: center" | [[Пі (літера)|<math>\pi</math>]]
| [[число пі|3.14159…]], [[пі-зв'язок]], [[пі-плюс мезон]], [[пі-нуль мезон]]
|-
| style="text-align: center" | [[Ро (літера)|<math>\rho</math>]]
| [[питомий опір]], [[густина]], [[густина заряду]], [[радіус]] в [[полярна система координат|полярній системі координат]], [[сферична система координат|сферичній]] та [[циліндрична система координат|циліндричній]] системах координат, [[матриця густини]], [[густина ймовірності]]
|-
| style="text-align: center" | [[Сигма (літера)|<math>\Sigma</math>]]
| оператор [[сумування]], [[сігма-плюс-гіперон]], [[сігма-нуль-гіперон]], [[сігма-мінус-гіперон]]
|-
| style="text-align: center" | [[Сигма (літера)|<math>\sigma</math>]]
| [[електропровідність]], [[напруження]], [[стала Стефана-Больцмана]], [[Густина заряду|поверхнева густина]] ({{lang-en|'''s'''urface density}}), [[поперечний переріз реакції]], [[сігма-зв'язок]], [[секторна швидкість]], [[поверхневий натяг]] ({{lang-en|'''s'''tress}}), [[питома фотопровідність]], [[диференційний переріз розсіяння]], [[стала екранування]], [[товщина]], [[матриці Паулі]]
|-
| style="text-align: center" | [[Тау (літера)|<math>\tau</math>]]
| [[час життя]] ({{lang-la|[[tempus|'''t'''empus]]}}), [[тау-лептон]], інтервал часу, час життя, [[період]], [[лінійна густина зарядів]], [[Ефект Томсона|коефіцієнт Томсона]], [[час когерентності]], [[матриці Паулі]], тангенційний вектор
|-
| style="text-align: center" | [[Іпсилон (літера)|<math>\Upsilon</math>]]
| [[Y-бозон]]
|-
| style="text-align: center" | [[Фі (літера)|<math>\Phi</math>]]
| [[магнітний потік]] ({{lang-en|'''f'''low}}), [[потік електричного зміщення]], [[робота виходу]], [[в'язь]], [[дисипативна функція Релея]], [[вільна енергія Гіббса]], [[потік енергії хвилі]], [[оптична сила]], [[світловий потік]] ({{lang-en|'''f'''low}}), [[квант магнітного потоку]] ({{lang-en|'''f'''low}})
|-
| style="text-align: center" | [[Фі (літера)|<math>\phi</math>]]
| [[кут]], [[електростатичний потенціал]], [[Фаза (коливання)|фаза]], [[хвильова функція]], кут, [[потенціал гравітаційного поля]], [[потенціал поля масових сил]], [[оптична сила]]
|-
| style="text-align: center" | [[Хі (літера)|<math>\Chi</math>]]
| [[X-бозон]]
|-
| style="text-align: center" | [[Хі (літера)|<math>\chi</math>]]
| [[частота Рабі]], [[температуропровідність]], [[діелектрична сприйнятливість]], [[спінова хвильова функція]]
|-
| style="text-align: center" | [[Псі (літера)|<math>\Psi</math>]]
| [[хвильова функція]], [[апертура інтерференції]]
|-
| style="text-align: center" | [[Псі (літера)|<math>\psi</math>]]
| [[хвильова функція]], [[функція струменю]]
|-
| style="text-align: center" | [[Омега (літера)|<math>\Omega</math>]]
| [[ом]], [[тілесний кут]], кількість можливих станів статистичної системи, [[омега-мінус-гіперон]], [[кутова швидкість прецесії]], [[молекулярна рефракція]], [[циклічна частота]]
|-
| style="text-align: center" | [[Омега (літера)|<math>\omega</math>]]
| [[кутова частота]], [[мезон]], [[ймовірність стану]], [[ларморова частота прецесії]], [[борівська частота]], [[тілесний кут]], [[швидкість течії]]
|-
|}

== Кирилиця ==
Кириличні літери зараз дуже рідко використовуються для позначення фізичних величин, хоча раніше частково застосовувалися у російськомовній науковій традиції. Одним прикладом використання кириличної літери в сучасній міжнародній науковій літературі є позначення [[Інваріант Лагранжа|інваріанта Лагранжа]] літерою ''Ж''. [[Гребінець Дірака]] іноді позначають літерою ''Ш'' через візуальну схожість графіка функції на форму літери.

== Спеціальні символи ==

{| class="wikitable"
|-
! Символ
! Значення
|-
| style="text-align: center" | <math>\nabla</math>
| [[оператор Гамільтона]]
|-
| style="text-align: center" | <math>\nabla\cdot</math>
| [[Дивергенція (математика)|дивергенція]]
|-
| style="text-align: center" | <math>\nabla\times</math>
| [[Ротор (математика)|ротор]]
|-
| style="text-align: center" | <math>\square</math>
| [[даламбертіан]]
|-
| style="text-align: center" | <math>\times</math>
| [[векторний добуток]]
|-
| style="text-align: center" | <math>\otimes</math>
| [[тензорний добуток]]
|-
| style="text-align: center" | <math>\partial</math>
| [[часткова похідна]]
|-
| style="text-align: center" | <math>\hbar</math>
| [[стала Планка|зведена стала Планка]]
|-
| style="text-align: center" | !
| [[факторіал]]
|-
| style="text-align: center" | <math>A\!\!\!/</math>
| [[слеш-позначення Фейнмана]]
|-
| style="text-align: center" | <math>\wedge</math>
| [[зовнішній добуток]]
|-
| style="text-align: center" | <math>\int_a^b</math>
| [[інтеграл]] від a до b
|-
| style="text-align: center" | <math>\oint_C</math>
| [[інтеграл по контуру]]
|-
| style="text-align: center" | Ø
| [[діаметр]]
|-
|}

== Дужки ==
В [[Круглі дужки|круглих дужках]] зазначається одна або декілька змінних, від яких залежить фізична величина. Наприклад, f(x, y) означає що величина f є функцією x та y.

{| class="wikitable"
|-
! Символ
! Значення
|-
| style="text-align: center" | <math>[\mathbf{u}, \mathbf{v}]</math>
|  [[векторний добуток]], [[Комутатор (математика)|комутатор]] між двома [[оператор]]ами, [[дужка Паєрлза]]
|-
| style="text-align: center" | <math>(\mathbf{u}, \mathbf{v})</math>
| [[скалярний добуток]]
|-
| style="text-align: center" | <math> \langle n|\hat{A}|m \rangle </math>, <math>\langle u\rangle</math>
| [[бра-кет нотація]], [[Середні величини|середня величина]]
|-
| style="text-align: center" | <math>\{u, v\}</math>
| [[дужки Пуассона]]
|-
| style="text-align: center" | <math>|u|</math>
| [[Абсолютна величина|модуль]]
|-
| style="text-align: center" | <math>\|u\|</math>
| [[Норма (математика)|норма]]
|-
|}

== Діактричні знаки ==
Діактричні знаки додаються до фізичної величини для позначення її певної відмінності. Нижче діактричні знаки додані для прикладу до літери ''x''.
{| class="wikitable"
|-
! Символ
! Значення
|-
| style="text-align: center" | <math>\dot{x}</math>
| перша [[похідна]] по часу в [[Нотація Ньютона|нотації Ньютона]]
|-
| style="text-align: center" | <math>\ddot{x}</math>
| друга [[похідна]] по часу в [[Нотація Ньютона|нотації Ньютона]]
|-
| style="text-align: center" | <math>x^\prime</math>
| перша [[похідна]]
|-
| style="text-align: center" | <math>x^{\prime\prime}</math>
| друга [[похідна]]
|-
| style="text-align: center" | <math>\vec x</math>
| [[вектор|векторна величина]]
|-
| style="text-align: center" | <math>\underline{x}</math>
| [[вектор|векторна величина]] в текстах з обмеженими типографічними можливостями (напр. на [[Друкарська машинка|друкарській машинці]])
|-
| style="text-align: center" | <math>\bar x</math>
| [[середня величина]], [[античастинка]], комплексно спряжене
|-
| style="text-align: center" | <math>\hat{x}</math>
| [[Оператор (математика)|оператор]]
|-
| style="text-align: center" | <math>\tilde{x}</math>
| підкреслює відмінність величини від попередньо вжитої
|-
| style="text-align: center" | <math>\hat{x}^\dagger</math>
| [[Оператори народження та знищення|оператор народження]]
|-
| style="text-align: center" | <math>\hat{x}^*</math>
| ермітово спряжений оператор
|-
| style="text-align: center" | Å
| [[ангстрем]]
|-
|}

== Нижні та верхні індекси ==
Позначення фізичних величин часто мають нижній, верхній, або обидва індекси. Зазвичай нижній індекс позначає характерну ознаку величини, наприклад її порядковий номер, тип, проєкцію тощо. Верхній індекс позначає [[степінь]] окрім випадків коли величина є [[тензор]]ом.

== Графічні позначення ==
[[Файл:QED vertex.png|thumb|праворуч|Фейнманівська діаграма народження [[електрон]]-[[позитрон]]ної пари.]]
Для наочного позначення фізичних процесів та математичних операцій використовуються графічні позначення такі як [[Фейнманівські діаграми]], [[Спінова мережа|спінові мережі]] та [[Графічне позначення Пенроуза|графічні позначення Пенроуза]].

== Див. також ==
* [[Фізичні константи]]
* [[Базові поняття фізики]]
* [[Таблиця математичних символів]]
* [[Нотація бра-кет]]
* [[Нотація Ейнштейна]]
* [[Нотація Ньютона]]
* {{iw|Грецькі літери, що використовуються в математиці, науці та техніці|||Greek letters used in mathematics, science, and engineering}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* Яворский Б.&nbsp;М.&nbsp;Справочник по физике для инженеров и студентов вузов. М.: ОНИКС&nbsp;— 2006. ISBN 5-488-00330-4.
* Бобылёв В.&nbsp;Н.&nbsp;Краткий этимологический словарь научно-технических терминов. Издательство: Логос&nbsp;— 2004. ISBN 5-94010-211-5.
* Физическая энциклопедия: [в 5 т.]/ Гл. ред. А.&nbsp;М.&nbsp;Прохоров, редкол.: Д.&nbsp;М.&nbsp;Алексеев [и др.].&nbsp;— М., Сов. энцикл.1988&nbsp;— Большая Российская энциклопедия 1998.&nbsp;— ISBN 5-85270-034-7.

== Посилання ==
{{Інші проєкти
|Тема          = 
|Портал        = Фізика
|Портал-зображення  = Energy Arc (central electrode of a Plasma Lamp).jpg
|Вікісловник   = 
|Вікіпідручник =
|Вікіцитати    =
|Вікіджерела   =
|Віківиди      =
|Вікіновини    =
|Вікісховище   = 
|Метавікі     =
|Проєкт       =
|Родовід      =
}}
* [http://www.wpi.edu/Pubs/E-project/Available/E-project-030509-114708/unrestricted/symbols.pdf The Names and Symbols of Physics, Nicholas Hoar, IQP, WPI, March 5, 2009] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120324152744/http://www.wpi.edu/Pubs/E-project/Available/E-project-030509-114708/unrestricted/symbols.pdf |date=24 березня 2012 }}
* [http://cde.kpi.kharkov.ua/cdes/Yak/2_LP/3/index.htm Правила написання та друкування символів величин, назв і позначень одиниць] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070825035523/http://cde.kpi.kharkov.ua/cdes/Yak/2_LP/3/index.htm |date=25 серпня 2007 }}
* [https://web.archive.org/web/20070927013351/http://www-v2.sp.se/metrology/IUPAP_SUNAMCO/IUPAP+SUNAMCO+Commission_files/IUPAP_Red_book_1987/SUNAMCO+Red+book+1987/index_red_book_iupap_sunamco_1987.htm Symbols, Units, Nomenclature and Fundamental Constants in Physics] {{ref-en}}
* [http://www.iupac.org/publications/books/gbook/green_book_2ed.pdf Quantities, Units and Symbols in Physical Chemistry, 2nd edition] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100215145240/http://www.iupac.org/publications/books/gbook/green_book_2ed.pdf |date=15 лютого 2010 }} {{ref-en}}
* [http://www.iso.org/iso/iso_catalogue/catalogue_tc/catalogue_tc_browse.htm?commid=46202 ISO TC12 standards] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081122035801/http://www.iso.org/iso/iso_catalogue/catalogue_tc/catalogue_tc_browse.htm?commid=46202 |date=22 листопада 2008 }} {{ref-en}}
* [http://www.viccor.ru/18 Обозначения физических величин]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{ref-ru}}
* [http://teachmen.ru/others/pyfr/pyfr.php Происхождение научно-технических терминов] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200716090625/http://teachmen.ru/others/pyfr/pyfr.php |date=16 липня 2020 }} {{ref-ru}}

[[Категорія:Фізичні величини]]
[[Категорія:Нотація]]
[[Категорія:Списки:Фізика]]
[[Категорія:Списки:Символи]]