Перегляд вихідного коду сторінки Слюсарчук Андрій Тихонович

{{Науковець 
| ім'я               = Андрій Тихонович Слюсарчук 
| зображення         = 
| зображення_розмір  =
| зображення_підпис  =
| дата народження    = 10.5.1971
| місце народження = [[Житомир]]
| дата смерті =
| місце смерті =
| резиденція =
| громадянство = {{UKR}}
| національність =
| галузь =
| заклад =
| Alma Mater =
| відомий через = 
| керівник =
| учні =
| нагороди = {{(!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Державна премія України в галузі освіти}}
{{!)}}
| особиста_сторінка  = [https://www.facebook.com/profile.php?id=100006405497645 Facebook]
| примітки = 
}}
{{othernames|Слюсарчук}}
'''Андрі́й Ти́хонович Слюсарчу́к''' ({{н}} [[10 травня]] [[1971]], [[Житомир]]<ref>[http://expres.ua/main/2011/11/03/53255-psevdolikar-slyusarchuk-pohoronyv-svoyu-mamu-zhyvoyu Псевдолікар Слюсарчук похоронив свою маму живою] // [[Експрес online]]. — 03.11.2011.</ref><ref>Узяти під варту! Стенограма історичного судового засідання про обрання міри запобіжного заходу Слюсарчуку А. Т // [[Експрес (газета)|Експрес]]&nbsp;: газета. — 24.11.2011.</ref>), також відомий як '''«доктор Пі»''',&nbsp;— здобув славу людини з начебто феноменальними здібностями<ref>[http://www.youtube.com/watch?v=MMlJ57PAH_8&feature=related Фільм про можливості людини / СТБ // YouTube]</ref>. 

За [[Президентство Віктора Ющенка|каденції В.&nbsp;А.&nbsp;Ющенка]] він особисто зустрічався з Президентом, який пообіцяв Слюсарчуку створити та віддати під керівництво останнього Інститут мозку, а за [[Президентство Віктора Януковича|президентства В.&nbsp;Ф.&nbsp;Януковича]] Слюсарчук був нагороджений [[Державна премія України в галузі освіти|Державною премією України в галузі освіти]] [[2011]] року<ref name="премія" />.

[[14 листопада]] [[2011]] заарештований за звинуваченням у підробленні документів і шахрайстві<ref>[http://www.radiosvoboda.org/articleprintview/24390874.html «Псевдопрофесор» Слюсарчук арештований…] // [[Радіо Свобода]]&nbsp;: сайт. — 14.11.2011.</ref>. 16 листопада 2011 Галицький районний суд Львова обрав для Андрія Слюсарчука запобіжний захід у вигляді [[тримання під вартою]] на час слідства<ref name="ko">{{стаття|посилання=http://ua.korrespondent.net/ukraine/events/1285460-kniga-rekordiv-ukrayini-skasuvala-dosyagnennya-doktora-pi|назва= Книга рекордів України скасувала досягнення Доктора Пі|видання=[[Korrespondent.net]]|дата=21.11.2011}}</ref>. 

14 лютого 2014 Сихівський райсуд Львова засудив Слюсарчука до восьми років позбавлення волі.

Відбував покарання в Полицькій виправній колонії №&nbsp;76 Рівненської області.

24 червня 2016 року вийшов на волю.

14 листопада 2024 року Шевченківський районний суд м. Львова виправдав Андрія Слюсарчука за всіма обвинуваченнями.<ref name="vypravdannia"/><ref name="виправдувальний вирок"/>

== Життєпис ==
Більшість фактів з біографії Андрія Слюсарчука ґрунтуються на журналістських розслідуваннях [[Експрес (газета)|газети «Експрес»]] або на основі телепрограм, інтерв'ю та прес-конференцій Слюсарчука, тому дані з цих джерел не можуть вважатися повністю достовірними.

=== Біографія на основі журналістських розслідувань газети «Експрес» ===
Мати А.Слюсарчука, Наталія Тихонівна Слюсарчук, на той час 21-річна жителька Житомира, жінка без освіти, покинула свого новонародженого сина у пологовому будинку та відмовилася від нього. Батька дитини вона не знала. По батькові у свідоцтві про народження записали «Тихонович» (Тихоном звали батька Наталії Слюсарчук i дідуся позашлюбної дитини)<ref name="e1" /><ref name="e5" />.
* [[1980]]—[[1987]] (з 2-го по 8-й класи)&nbsp;— навчався i жив у Бердичівській спеціальній школі-інтернаті для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (смт [[Гришківці]] [[Бердичівський район|Бердичівського району]]). Там отримав свідоцтво про закінчення цього закладу<ref name="e1" />. Згодом у школі-інтернаті були знищені майже всі документи про його навчання, в інших дата народження була виправлена на 19 травня 1974 року, тому на всі офіційні запити про навчання в школі громадянина Слюсарчука Андрія Тихоновича, народженого 9 травня 1971, нібито на підставі архівних документів надходили негативні відповіді<ref name=express6>{{Cite web |url=http://expres.ua/main/2011/11/10/53698 |title=Псевдолікар сіє нові смерті // Експрес, 10.11.2011 |accessdate=14.11.2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20111112205503/http://expres.ua/main/2011/11/10/53698 |archivedate=12.11.2011 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111112205503/http://expres.ua/main/2011/11/10/53698 |date=2011-11-12 }}</ref>.
* 1987—[[1989]]&nbsp;— навчався у 208-й групі Міжрегіонального вищого професійного училища залізничного транспорту ([[Козятин]], [[Вінницька область]]) за спеціальністю штукатур-плиточник-облицювальник<ref name="e1" />.
[[Файл:Slyusarchuk is not a doctor.jpg|200пкс|міні|right|Лист Російського національного дослідницького медичного університету ім. Пирогова (раніше Російський державний медичний університет ім. Пирогова) про те, що А. Слюсарчук не навчався в цьому виші]]
* [[2 жовтня]] 1989&nbsp;— відповідно до наказу №&nbsp;31, переведений у спеціалізоване [[ПТУ]] №&nbsp;62 міста [[Червоноград]]а ([[Львівська область]]; 1998 року воно було об'єднано з вищим професійним училищем (ВПУ) №&nbsp;67 заводу «Зміна» у ВПУ №&nbsp;11), в групу №&nbsp;74 (швачки). Вчителі згадують про те, що тут Слюсарчук любив ходити на манер [[лікар]]я з [[кейс]]ом і [[стетоскоп]]ом і проводив у сусідньому училищі сеанси [[гіпноз]]у за гроші. [[1 червня]] [[1990]] отримав документ про «закінчення повного курсу», де в графі «професія» записано «помічник майстра», але, всупереч тодішнім правилам, не дістав призначення на конкретну роботу<ref name="express6"/>.
* [[1993]]&nbsp;— намагався влаштуватися нейрохірургом у лікарню [[Новояворівськ]]а ([[Львівська область]]), але йому відмовили. Проте надалі займався лікарською практикою в інших місцях<ref name="vgolos.com.ua">{{стаття|посилання=http://www.vgolos.com.ua/politic/23.html?page=5|назва= Андрій Слюсарчук: Я вимагаю до себе іншого ставлення суспільства, але ж не безпідставно |відомості=інтерв'ю|видання= [http://www.vgolos.com.ua/ Вголос]|тип = інформаційна агенція|дата= 03.03.2009}}</ref><ref name="Факты">''Сергей Карнаухов''. Во время задержания, увидев милиционеров, Андрей Слюсарчук сказал единственную фразу: «Я вас ждал давно…» // Факты и комментарии, 16.11.2011</ref>.
* [[1996]]&nbsp;— [[Жидачівський район|Жидачівське районне]] відділення міліції ([[Львівська область]]) порушило кримінальну справу щодо Слюсарчука за підозрою в шахрайстві, яку згодом закрили. Ще одну подібну кримінальну справу закрила прокуратура [[Франківський район|Франківського району]] м. Львова<ref name="Факты"/>.
* [[2003]]—[[2006]] р;— мешкав у гуртожитку НУ «Львівська політехніка», де {{АД2|примушував|29|02|2016}} студентів приймати психотропні препарати на базі своїх сфальсифікованих діагнозів. Вимагав чималі суми на лікування у батьків, погрожував самогубством дітей. Поширював заборонені медичні препарати, а також «власного» виробництва&nbsp;— по 4 тис. доларів за одну ампулу.
* З березня [[2006]]&nbsp;р. працював на посаді [[доцент]]а кафедри [[Львівський державний інститут новітніх технологій та управління ім. В. Чорновола|Львівського державного інституту сучасних новітніх технологій і управління ім. В. Чорновола]]<ref>{{Cite web |url=http://www.ldi.lviv.ua/ |title=ЛДІНТУ ім. В.Чорновола |accessdate=25 липня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180809091600/http://ldi.lviv.ua/ |archivedate=9 серпня 2018 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180809091600/http://ldi.lviv.ua/ |date=2018-08-09 }}</ref>. 2006 року переведений на посаду професора кафедри загальних юридичних дисциплін.
* [[2009]]—[[2011]]&nbsp;— разом з журналістом [[Ігор Юрченко|Ігорем Юрченком]] вів суспільно-політичну програму «Ігри розуму» на [[радіо «Ера»]]<ref name="dt58849"/>.

=== Біографія на основі телепрограм, інтерв'ю та пресконференцій А.&nbsp;Т.&nbsp;Слюсарчука ===
Народився в 1971 році у [[Вінниця|Вінниці]].<br/>
Батьки&nbsp;— медики, професори: мати&nbsp;— [[педіатр]], батько&nbsp;— [[Кардіохірургія|кардіохірург]] загинули в автокатастрофі того ж року, коли Андрій закінчив школу.<br/>
В 12 років за протекцією [[Чазов Євген Іванович|Чазова]] поступив у [[Російський національний дослідницький медичний університет імені М. І. Пирогова|Московський медінститут ім. Пирогова]] на лікувальний факультет. Спеціалізацію проходив на кафедрі нейрохірургії під керівництвом професора Гусєва. Вчителями були відомі вчені у сфері нейронауки Карлов, Вейн, Коновалов.

У 18 років закінчив інститут і відразу ж, за рішенням вченої ради, був скерований в аспірантуру, без проходження інтернатури. Ставши аспірантом, за півтора року написав кандидатську.<br/>
У [[1993]] році приїхав жити і працювати в [[Новояворівськ]] ([[Львівська область]]), заради коханої дівчини Анжели, все йшло до одруження, проте вона померла від [[сепсис]]у, коли він був на курсах у Москві. В Новояворівську спочатку працював у районній лікарні, але через конфлікти з колегами, був вимушений звільнитися, на життя почав заробляти сеансами [[гіпноз]]у.<br/>
Згодом вступив до [[Санкт-Петербурзький державний університет|Санкт-Петербурзького університету]], навчальну програму якого пройшов за один рік, паралельно працюючи в реанімації, інституту ім. Бехтерєва. Після закінчення за 2 роки написав докторську та захистив її у Москві.<br/>
За сукупністю наукових праць рішенням вченої ради Московського інституту ім. Пирогова йому було присвоєне звання професора.<br/>
Після чого повернувся в Україну. Викладав [[психологія|психологію]] у [[Національний університет «Львівська політехніка»|Львівській політехніці]], живучи в гуртожитку при інституті.<ref name="vgolos.com.ua"/>.

В червні [[2009]] на прес-конференції, присвяченій феномену пам'яті, Слюсарчук розповів про себе:
<blockquote>«Я виріс сиротою в дитбудинку. У дитинстві мене всі називали психом і непередбачуваним. Я мріяв бути лікарем в галузі нейрохірургії і психіатрії. Але мені говорили, що з мене вийде тільки санітар або фельдшер. Я не здавався і почав вивчати самого себе. Мені відкрилося, що мозок володіє колосальною пам'яттю, тільки ми цим не користуємося. За пам'ять відповідає те ж відділення мозку, що і за фобії, нав'язливі ідеї. У цьому вся розгадка. Мій мозок почав неначе фотографувати, сканувати побачене очима. Я знаю напам'ять 15 тисяч книг. Це дуже допомагало мені в навчанні. Я закінчив школу в 9 років, а інститут&nbsp;— в 17, став кандидатом наук в 24 і доктором&nbsp;— в 27.»<ref>[http://gazeta.ua/articles/life/_lviv-yanin-vstanoviv-rekord-z-zapam-yatovuvannya/297003 «Львів'янин встановив рекорд з запам'ятовування // Газета по-українськи від 18.06.2009»]</ref></blockquote>

1995—1996&nbsp;— первинна спеціалізація за фахом психіатрія та наркологія{{Факт}}.

1994—1997&nbsp;— працював лікарем-нейрохірургом, ординатором в Інституті нейрохірургії та неврології Російського державного медичного університету {{Факт}}.

1997&nbsp;— переведений в Московську медичну академію ім. І.&nbsp;М.&nbsp;Сеченова у зв'язку з вступом в очну клінічну аспірантуру за спеціальністю неврологія {{Факт}}.

1998&nbsp;— підготував і захистив кандидатську дисертацію на тему: «Порівняльний аналіз імуномоделюючої терапії наслідків енцефалопатій при гострих черепно-мозкових травмах», здобув науковий ступінь кандидата медичних наук.

1999&nbsp;— в Московській медичній академії ім. І.&nbsp;М.&nbsp;Сеченова присвоєно вчене звання доцента кафедри нейрохірургії{{Факт}}.

2000&nbsp;— вступив в клінічну докторантуру на кафедру нейрохірургії-неврології Російського державного медичного університету ім. М.&nbsp;І.&nbsp;Пирогова, де продовжував працювати на посаді доцента кафедри, займаючись науково-практичною діяльністю{{Факт}}.

2003&nbsp;— після успішного захисту докторської дисертації в сфері «Нейропсихології та нейропсихохірургії» (закрита тема) Слюсарчуку присвоєний вчений ступінь доктора медичних наук.

2005 році&nbsp;— на базі того ж університету за сукупністю наукових робіт, монографій в сфері неврології-нейрохірургії, психіатрії, нейрореанімації було присвоєно звання професора за фахом нейрохірургія{{Факт}}.

З 2008&nbsp;— професор кафедри нейрохірургії [[Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика|Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Шупика]] (Київ)<ref>{{Cite web |url=http://kmapo.edu.ua/ua/faculties/surgical/neurohirirgia |title=Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика. Кафедра нейрохірургії (дані про проф. Слюсарчука А. Т. відсутні) |accessdate=7 жовтня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20111118061342/http://kmapo.edu.ua/ua/faculties/surgical/neurohirirgia |archivedate=18 листопада 2011 |deadurl=yes }}</ref>.

Стверджує, що є доктором медичних наук, на підтвердження чого наводив на своєму офіційному сайті скан диплома доктора медичних наук, де вказано постанову президії [[Вища атестаційна комісія|ВАК]] України №&nbsp;12-08/3-з від 14 квітня [[2010]] року<ref>[http://cerebrum.org.ua/wp-content/uploads/2011/04/img160-3-733x1024.jpg Скан постанови на офіційному сайті А.&nbsp;Т.&nbsp;Слюсарчука (посилання не працює)]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Водночас заявляє, що ступінь доктора медичних наук нібито здобув у 2003 році<ref name="dt58849">{{стаття|посилання=http://www.dt.ua/3000/3300/68137/|назва=Андрій Слюсарчук: «Переконаний&nbsp;— необхідно стимулювати „зону щастя“ в українській колективній свідомості»|відомості=інтерв'ю|відповідальний=Оксана Шевченко|видання=[[Дзеркало тижня]]|тип=газета|номер=51 (779)|дата=26.12.2010|accessdate=2016-02-29|archivedate=2009-12-28|archiveurl=https://web.archive.org/web/20091228121350/http://www.dt.ua/3000/3300/68137/}}</ref>, а не у 2010, як зазначено на дипломі. Спеціалізована вчена рада Вищої атестаційної комісії України, яка присудила А.&nbsp;Т.&nbsp;Слюсарчуку вчений ступінь, відсутня у переліку спеціалізованих вчених рад на сайті ВАК. Також, відомості про захищені А.&nbsp;Т.&nbsp;Слюсарчуком дисертації відсутні в електронному фонді авторефератів [[Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського|Національної бібліотеки України ім. В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадського]]<ref>{{Cite web |url=http://nbuv.gov.ua/eb/ep.html |title=Електронний фонд НБУВ |accessdate=6 травня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110513065817/http://www.nbuv.gov.ua/eb/ep.html |archivedate=13 травня 2011 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110513065817/http://www.nbuv.gov.ua/eb/ep.html |date=2011-05-13 }}</ref>, куди обов'язково надсилаються всі автореферати цього періоду. Відомості про наукові здобутки А.&nbsp;Т.&nbsp;Слюсарчука відсутні у будь-якій пошуковій системі наукових публікацій.

=== Позиція міністерства освіти і науки, молоді та спорту ===
17 червня 2010 року [[Табачник Дмитро Володимирович|Дмитро Табачник]], на той час голова Атестаційної комісії Міністерства освіти, поставив свій підпис на атестаті Слюсарчука як «професора кафедри нейрохірургії».

27 травня 2011 року Табачник особисто підписав листа-довідку Татарину Б., заступникові прокурора Львівської області, у якій стверджував, що «Слюсарчук навчався у Російському державному медуніверситеті з 1985 по 1991 рік».<ref name="expres.ua">{{стаття|посилання=http://www.expres.ua/main/2013/01/27/81232-doktor-pi-ne-znaye-navit-aryfmetyky|назва= Доктор Пі не знає навіть арифметики!|видання=[[Експрес online]]|дата=27.01.2013}}</ref>

Як повідомив [[24 (телеканал)|телеканал новин «24»]], [[16 листопада]] [[2011]]&nbsp;р. Ігор Некраса, директор департаменту по роботі з персоналом та керівними кадрами [[Міністерство освіти і науки України|Міністерства освіти і науки]], дав наступну інформацію виданню «Сегодня»:

<blockquote>«Ми подали запит у Вищу атестаційну комісію Російської Федерації, де нам підтвердили атестат професора, виданий Слюсарчуку. Його диплом про вищу освіту з медуніверситету Пирогова ми не перевіряли, його перевіряла російська ВАК».<ref>[http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?u_tabachnika_stverdzhuyut_shho_diplom_slyusarchuka_spravzhniy&objectId=159176 «У Табачника стверджують, що диплом Слюсарчука справжній // Телеканал 24»]</ref></blockquote>

23 жовтня 2018 року на засіданні Атестаційної Колегії МОН України було ухвалено рішення про скасування постанови ВАК України від 14 квітня 2010 № 14-08/3-з про переатестацію Слюсарчука А.Т. та наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 17 червня 2011 року № 592 в частині нострифікації атестата професора Слюсарчука (Наказ № 1298 від 23.11.2018)<ref>https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-rishennya-atestacijnoyi-kolegiyi-ministerstva-vid-23-zhovtnya-2018-roku</ref>

== Державні нагороди ==
[[Державна премія України в галузі освіти]] [[2011]] у номінації «Наукові досягнення в галузі освіти» за цикл робіт «Комплекс освітніх інформаційних технологій подання, запам'ятовування та опрацювання надвеликих об'єктів інформації в процесі навчання» (у складі колективу)<ref name="премія">[https://web.archive.org/web/20111002000511/http://www.president.gov.ua/documents/14040.html Указ Президента України №&nbsp;960/2011 від 30 вересня 2011 року «Про присудження Державних премій України в галузі освіти 2011 року»] // [http://www.president.gov.ua/ Президент України. Офіційне інтернет-представництво]</ref>. В Указі Президента України [[Янукович Віктор Федорович|В.&nbsp;Ф.&nbsp;Януковича]] про присудження премій А.&nbsp;Т.&nbsp;Слюсарчук зазначений як ''професор кафедри «Інформаційні системи та мережі» Національного університету «Львівська політехніка», доктор медичних наук''. Робота була висунена на здобуття премії Вченою радою [[Національний університет «Львівська політехніка»|Національного університету «Львівська політехніка»]].<ref>{{публікація|стаття|назва=Вчена рада: бюджет, наукові здобутки та охорона праці|розділ посилання=https://web.archive.org/web/20140808214030/http://audytoriya.lviv.ua/fileadmin/audytoriya/04_2011.pdf|відповідальний=Тетяна Пасович|видання=Аудиторія|тип=освітній студентський тижневик|видавництво=Видавництво Львівської політехніки|рік=2011|розділ=Ч. 4 (2724) (3-9 лютого)|сторінки=3}}</ref>

== Теорія ==
Теорія А.&nbsp;Т.&nbsp;Слюсарчука: пам'ять&nbsp;— безмежна, причому не тільки пам'ять одного конкретного генія з вродженим даром, а й будь-якої людини. Людську пам'ять можна розширювати до безмежжя, якщо не залишати власне [[вміння]] запам'ятовувати на самоплив, а розвивати та змінювати, спираючись на його наукову методику.

== Практика ==
«Доктор Пі», який, за його словами, «знає напам'ять 15 тисяч книг», не зміг пригадати чотиризначне число чи хоча б виконати усно найпростішу [[Чотири арифметичні дії|арифметичну операцію]], яка під силу пересічному учневі середніх класів звичайної [[Середня загальноосвітня школа|загальноосвітньої школи]]: [[Чотири арифметичні дії#Віднімання|відняти]] число 12 від 2013. 27 січня 2013 року на першому судовому засіданні в [[Солом'янський районний суд міста Києва|Солом'янському районному суді Києва]] в присутності багатьох журналістів Слюсарчук заявив, що має 12-річну дитину, а на запитання судді про рік її народження назвав спочатку 1994, потім 1996, згодом 1998 рік<ref name="expres.ua"/>.

== Рекорди ==
Встановив низку рекордів із запам'ятовування великих обсягів чисел, послідовностей [[геометричні фігури|геометричних фігур]], а також слів тексту та іншої інформації, які були зафіксовані «[[Книга рекордів України|Книгою рекордів України]]».<ref>[http://www.book.adamant.ua/akt/slysarchuk111/1.htm Львовский ученый запомнил 30 миллионов цифр!]{{Недоступне посилання}} // ''Книга рекордов Украины'', 17.06.2009. {{ref-ru}}</ref>

У [[2006]] році встановив рекорд із запам'ятовування: 5 100 чисел за 117 секунд. Встановлення рекорду зафіксували представники «Книги рекордів України». Даючи інтерв'ю «[[Газета по-українськи|Газеті по-українськи]]», стосовно встановленного рекорду, керівник проекту «Книги рекордів України» [[Ігор Підчібій]] сказав: «Той факт, що світовий рекорд встановлено, не викликає сумнівів».<ref>{{стаття|посилання=http://gazeta.ua/post/104923 |назва=Професор Слюсарчук встановив два світові рекорди |видання= [[Газета по-українськи]]|номер=80|дата= 03.03.2006}} (Рубрика «Наука і природа».)</ref>

[[23 червня]] [[2009]]&nbsp;р. [[Президент України]] [[Віктор Андрійович Ющенко|Віктор Ющенко]] мав зустріч з А.&nbsp;Т.&nbsp;Слюсарчуком, де офіційно привітав його зі встановленням нового світового рекорду із запам'ятовування і відтворення людиною надвеликого об'єму інформації. На зустрічі обговорювалась можливість фінансування дослідницького центру, для розвитку методики Слюсарчука.<ref>{{стаття|посилання=http://www.president.gov.ua/news/14234.html|назва=Президент привітав професора Андрія Слюсарчука зі встановленням нового світового рекорду із запам’ятовування і відтворення людиною надвеликого об’єму інформації|видання=Президент України. Офіційне інтернет-представництво|видання посилання=http://www.president.gov.ua|дата=23.06.2009|accessdate=2009-07-17|archivedate=2011-12-21|archiveurl=https://web.archive.org/web/20111221055909/http://www.president.gov.ua/news/14234.html}}</ref>

Встановлення рекорду з запам'ятовування знаків числа <math>\pi</math> не було зафіксовано «[[Книга рекордів Гіннеса|Книгою рекордів Гіннеса]]», оскільки представники цієї книги не були присутні під час встановлення рекорду. Офіційно зареєстрований у ній рекорд, з запам'ятовування цього числа, належить китайцеві Лю Чао, який зміг запам'ятати 67 890 знаків<ref>[http://www.newsgd.com/culture/peopleandlife/200611280032.htm Chinese student breaks Guiness record by reciting 67,890 digits of pi // News Guandong, 28/11/2006]</ref><ref>[http://www.pi-world-ranking-list.com/index.php?page=lists&category=pi&sort=digits Pi World Ranking List]</ref>.

Після затримання А.&nbsp;Слюсарчука, [[14 листопада]] [[2011]]&nbsp;р., за підозрою в підробці документів і шахрайстві, [[22 листопада]] [[2011]] керівник «Книги рекордів України» Ігор Підчібій оприлюднив офіційну заяву, про вилучення всіх записів про рекорди А. Слюсарчука з «Книги рекордів України».<ref name="ko" />

14 березня 2012 року, Андрій Новосад&nbsp;— програміст, який співпрацював з А. Слюсарчуком&nbsp;— в інтерв'ю газеті «Експрес» заявив, що у нього є підстави підозрювати А. Слюсарчука у використанні радіопристроїв, під час встановлення рекордів з запам'ятовування великих обсягів інформації та грі у шахи<ref>{{стаття|посилання=http://www.expres.ua/main/2012/03/14/62067-kompyuternyk-doktora-pi-zagovoryv |назва=Комп'ютерник Доктора Пі заговорив|видання= [[Експрес online]]|дата=14.03.2012}}</ref>. Однак Олександр Шпит&nbsp;— директор фірми, що забезпечувала інформаційну ізоляцію гри Андрія Слюсарчука з шаховою програмою «Rybka 4»&nbsp;— запевнив редакцію газети «[[Факти і коментарі]]» в тому, що використання радіопристроїв під час гри з програмою «Rybka 4» було неможливим. Всі 5 годин, протягом яких тривав шаховий матч, приміщення, де він проводився, було захищене від обміну радіосигналами із зовнішнім світом. Не працювали мобільні телефони та інші радіопристрої. Крім того, перед початком матчу А. Слюсарчук був ретельно обшуканий співробітниками фірми, для чого його попросили роздягнутися догола, після чого він одягнув новий, щойно куплений в магазині, костюм.<ref>{{публікація|стаття|назва=«Диссертация, которую Слюсарчук защитил в России, засекречена. Андрей часто ездил в Москву, возвращался оттуда расстроенный, говорил: «Я ніколи не буду робити те, що вони від мене хочуть»|посилання=http://fakty.ua/144419-dissertaciya-kotoruyu-slyusarchuk-zacshitil-v-rossii-zasekrechena-andrej-chasto-ezdil-v-moskvu-vozvracshalsya-ottuda-rasstroennyj-govoril-ya-n-koli-ne-budu-robiti-te-csho-voni-v-d-mene-hochut|інфо=[интервью с Игорем Юрченко]|відповідальний=Игорь Осипчук|видання=[[Факты и комментарии]]|тип=газета|рік=02.12.2011}}</ref>

== Шахи ==
[[27 квітня]] [[2011]]&nbsp;р. став першою людиною, що виграла в шахи у комп'ютерної програми [[Rybka]] 4<ref>[http://www.unian.net/ukr/news/news-433308.html ''Максим Наливайко''. Чи допоможе світовий рекорд нейрохірургу достукатися до української влади? // УНІАН, 28.04.2011]</ref>.

Видатний український шахіст [[Руслан Пономарьов]] не дав однозначну оцінку цьому поєдинку. Спочатку його переповнювали емоції від того, що людина змогла виграти у комп'ютера. Пізніше він чув багато думок, що ця гра була просто [[трюк]]ом, але ніхто досі не зміг переконати його в цьому. З іншого боку Пономарьов з прикрістю відзначив, що матч не був достатньо добре організованим, особисто він не був запрошеним на гру. Крім того, йому не сподобалось, що ніхто не представляв команду «Рибки», як це прийнято на подібних матчах, що дає підстави вважати, що гра все ж таки могла бути [[трюк]]ом. Пономарьов вважає, що вивчення 3000 книг з теорії шахів, недостатньо для перемоги над «Рибкою», крім того, ці книги можуть містити в собі помилки. Видатний гросмейстер сказав, що якщо це все-таки був [[трюк]], то було б цікаво знати, як він був організований, щоб у подальшому уберегти шахові турніри від подібних речей.<ref>{{Cite web |url=http://www.chessvibes.com/reports/ukrainian-beats-rybka-4-blindfolded |title=Ukrainian ‘beats’ Rybka 4 blindfolded |accessdate=2011-05-05 |archive-date=2011-05-05 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110505215921/http://www.chessvibes.com/reports/ukrainian-beats-rybka-4-blindfolded/ }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110505215921/http://www.chessvibes.com/reports/ukrainian-beats-rybka-4-blindfolded/ |date=2011-05-05 }}</ref>.

Багато шахістів (серед них гросмейстери [[Михайло Голубєв]], [[Сергій Шипов]], [[Олександр Халіфман]], [[Олексій Широв]]) вважають цей матч містифікацією<ref>[http://www.chessbase.com/newsdetail.asp?newsid=7194 Hra Stolittia Event in Kiev: When The Absurd Triumphs by GM Mikhail Golubev]</ref>. На думку гросмейстера Юрія Вовка, «матч викликає багато раціонально обґрунтованих і, головне, суто шахових запитань. Перше з них&nbsp;— це аномальна помилка комп'ютера на 10-му ході в першій партії, коли „Рибка“ одразу ж потрапила до доволі складної позиції, хоча теорія давно (і це неодмінно мало бути записано в базах програми) знає цю помилку». Також «майже всі ходи Слюсарчука в обох партіях відтворюють те, що й пропонує машина»<ref>[http://lb.ua/news/2011/04/29/94466_Gra_stolittya_mozok_proti_rozumu.html ''Михайло Бриних''. Гра століття: мозок проти розуму // Левый берег, 29.04.2011]</ref>. Сайт [[ChessBase]] запевнив, що однозначно не слід вірити в достовірність цього виграшу, припустивши, що Слюсарчук міг запам'ятати пару програних «Рибкою» партій із зустрічей шахових програм або з ігор «Рибки» з самою собою і потім повторити ходи цих партій у матчі чи виконати який-небудь інший трюк такого роду. Слюсарчуку запропонували зіграти не наосліп проти старої версії шахової програми [[Fritz (програма)|Fritz]] з форою в фігуру в офісі компанії<ref>[http://www.chessbase.com/newsdetail.asp?newsid=7183 Amateur beats Rybka blindfold&nbsp;— while hell freezes over]</ref><ref>{{Cite web |url=http://sport.segodnya.ua/others/824531.html |title=Мировая общественность не верит украинскому профессору-рекордсмену |accessdate=6 травня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110507062043/http://sport.segodnya.ua/others/824531.html |archivedate=7 травня 2011 |deadurl=yes }}</ref>.

[[3 травня]] [[2011]]&nbsp;р. у Вінниці проти Андрія Слюсарчука зіграв майстер ФІДЕ Володимир Вусатюк, тренер Віницької міської дитячо-юнацької спортивної школи №&nbsp;6. Зустріч була організована з ініціативи директора Інституту глобальних трансформацій Олександра Домбровського. Двогодинний матч проходив за присутності журналістів, тренерів і вихованців школи №&nbsp;6 і завершився перемогою Андрія Слюсарчука<ref>{{Cite web |url=http://ok-ua.info/2011/05/04/andrej-slyusarchuk-udyvlyal-vynnytsu-sposobnostyamy-y%E2%80%A6-otkrovennostyu |title=Андрей Слюсарчук удивлял Винницу способностями и откровенностью |accessdate=14 травня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110523162314/http://ok-ua.info/2011/05/04/andrej-slyusarchuk-udyvlyal-vynnytsu-sposobnostyamy-y%E2%80%A6-otkrovennostyu/ |archivedate=23 травня 2011 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110523162314/http://ok-ua.info/2011/05/04/andrej-slyusarchuk-udyvlyal-vynnytsu-sposobnostyamy-y%E2%80%A6-otkrovennostyu/ |date=2011-05-23 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://ok-ua.info/2011/05/04/moya-partiya-v-shahy-z-andrijem-slyusarchukom |title=Володимир Вусатюк, майстер FIDE: Моя партія в шахи з Андрієм Слюсарчуком |accessdate=14 травня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110507115949/http://ok-ua.info/2011/05/04/moya-partiya-v-shahy-z-andrijem-slyusarchukom/ |archivedate=7 травня 2011 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110507115949/http://ok-ua.info/2011/05/04/moya-partiya-v-shahy-z-andrijem-slyusarchukom/ |date=2011-05-07 }}</ref>.

== Робота у «Львівській політехніці» ==
За словами ректора Львівської політехніки, [[Бобало Юрій Ярославович|Юрія Бобала]], Слючарчук працював у цьому навчальному закладі на кафедрі інформаційних систем і мереж (ІСМ) з 3 вересня 2010 року до 30 червня 2011 року<ref name="Бобало">[http://zik.ua/ua/analytics/2011/12/02/322265 Ми не єдині жертви афер Слюсарчука] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130319085227/http://zik.ua/ua/analytics/2011/12/02/322265 |date=2013-03-19 }} (ЗІК 2.11.11)</ref>.

У лютому 2011 року директор Інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій [[Національний університет «Львівська політехніка»|Національного університету «Львівська політехніка»]] Микола Медиковський виступив із пропозицією про висунення колективної наукової роботи «Комплекс освітніх послуг інформаційних технологій подання, запам'ятовування та опрацювання надвеликих об'ємів інформації в процесах навчання» на здобуття Державної премії в галузі освіти. Пропонований авторський колектив: [[Кремень Василь Григорович|Василь Кремень]], доктор філософських наук, академік НАН України, президент Національної академії педагогічних наук України; Ярослав Болюбаш, директор Департаменту вищої школи МОНМС України; [[Бобало Юрій Ярославович|Юрій Бобало]], доктор технічних наук, професор, ректор Львівської політехніки; [[Пасічник Володимир Володимирович|Володимир Пасічник]], доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри інформаційні системи та мережі; Андрій Слюсарчук, доктор медичних наук, професор кафедри ІСМ; Юрій Нікольський, кандидат фізико-математичних наук, професор кафедри ІСМ; Олександр Червоний, молодший науковий співробітник кафедри ІСМ<ref>{{Cite web |url=http://www.audytoriya.lviv.ua/fileadmin/audytoriya/04_2011.pdf |title=Вчена рада: бюджет, наукові здобутки та охорона праці |accessdate=19 листопада 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140808214030/http://audytoriya.lviv.ua/fileadmin/audytoriya/04_2011.pdf |archivedate=8 серпня 2014 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140808214030/http://audytoriya.lviv.ua/fileadmin/audytoriya/04_2011.pdf |date=2014-08-08 }}</ref>. Безпосередньо над науковою роботою працювали Пасічник, Нікольський, Слюсарчук і Червоний<ref name="Бобало"/>.

30 вересня 2011 року Андрій Слюсарчук і Олександр Червоний за свою роботу та «за безпосередню участь у проведенні досліджень в рамках натурних наукових експериментів із запам'ятовування та відтворення інформації»<ref name="Бобало"/> здобули Державну премію України в галузі освіти 2011 року в номінації «наукові досягнення в галузі освіти» і грошову винагороду в розмірі 150 тисяч гривень.

Після викриття махінацій, восени 2011 року професора В.&nbsp;Пасічника звільнено з посади завідувача кафедри інформаційних систем та мереж; він написав заяву на звільнення. Молодший науковий співробітник О.&nbsp;Червоний також написав заяву на звільнення<ref name="Бобало"/>.

== Сумніви ==
2011 року в українських та зарубіжних медіа дедалі частіше з'являлися статті, в яких піддано сумніву феноменальні здібності Слюсарчука<ref>[http://www.nytimes.com/2011/05/08/crosswords/chess/08chess.html?_r=3&scp=2&sq=chess&st=cseХХХ It's All in the Programming: Computer Falls to a Beginner. By ''Dylan Loeb McClain'' // NYTimes.com, published: May 7, 2011]</ref>. У публікації щотижневика «2000» Слюсарчук названий «талановитим штукарем» та живим втіленням [[Остап Бендер|Остапа Бендера]]<ref>{{публікація|стаття|посилання=http://www.2000.ua/v-nomere/aspekty/ekspertiza_aspekty/fokusy-professora-pi-asa_arhiv_art.htm|відповідальний= Роман Барашев|назва= Фокусы профессора «пи-аса»|видання=[[2000 (газета)|2000]]|тип=газета|номер=22 (560) (3—9 июня)|номер посилання = https://web.archive.org/web/20160319043946/http://www.2000.ua/modules/pages/files/22560_456356.pdf|рік=2011}} {{ref-ru}}</ref>.

Газета «Експрес» (6 жовтня 2011) надрукувала статтю «Сенсаційне викриття псевдопрофесора Пі»<ref name="e1" />, у якій викрито неправдиву інформацію, яку Слюсарчук сам поширює про себе, обґрунтовала сумнівність його досягнень і дипломів. 12 жовтня в цій же газеті вийшла наступна викривальна стаття про «псевдопрофесора». За даними журналістів видання, його дипломи підроблені, він ніколи не вчився ні в Московському, ні в Вінницькому медуніверситетах. Окремої уваги заслуговує його «медична практика» в гуртожитку Львівської політехніки, де виставляв студентам псевдодіагнози і за лікування вимагав гроші в їх батьків<ref name="e12" />.

[[16 жовтня]] [[2011]]&nbsp;— на телеканалі ЗІК (Львів) вийшов 20-хвилинний сюжет про Слюсарчука у програмі «Погляд на тиждень»<ref>[http://www.youtube.com/watch?v=_PTKDUyjVvE& Сюжет про Слюсарчука (5:03&nbsp;— 26:35) / «Погляд на тиждень», телеканал ЗІК, 16.10.11]</ref>.

[[21 жовтня]] [[2011]]&nbsp;— на сесії Верховної Ради депутат [[Ярослав Кендзьор]] з посиланням на публікації в газеті «Експрес» повідомив про скандал навколо псевдопрофесора-нейрохірурга Андрія Слюсарчука. Ситуацію, що склалася, він назвав наймасштабнішою провокацією та аферою за 20 років незалежності України<ref>[http://galinfo.com.ua/news/97094.html У Львові «наймасштабніша афера за 20 років незалежності України» // Galinfo]</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.expres.ua/news/2011/10/21/52437 |title=У парламенті пролунала заява про «наймасштабнішу аферу за усі роки незалежності» // Експрес |accessdate=25 жовтня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20111031170138/http://www.expres.ua/news/2011/10/21/52437 |archivedate=31 жовтня 2011 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111031170138/http://www.expres.ua/news/2011/10/21/52437 |date=2011-10-31 }}</ref>.

З початку листопада на загальнонаціональних каналах почали виходити викривальні сюжети про А.Слюсарчука: програма «Гроші» (1+1, 01.11.2011), програма «Максимум в Україні» (ICTV, 05.11.2011), «Підсумки тижня» (Перший національний, 06.11.2011), «Знак оклику» (TVi, 07.11.2011).

== Арешт та суд ==
Журналісти львівської газети [[Експрес (газета)|«Експрес»]] у серії публікацій у жовтні-листопаді 2011 звинуватили доктора Андрія Слюсарчука у скоєнні важких злочинів<ref name="e1">[http://www.expres.ua/main/2011/10/06/51409 ''Світлана Мартинець.'' Сенсаційне викриття псевдопрофесора Пі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111008033849/http://expres.ua/main/2011/10/06/51409 |date=8 жовтня 2011 }} // [[Експрес (газета)|Газета «Експрес»]], 6.10.2011</ref><ref name="e5">{{Cite web |url=http://expres.ua/main/2011/11/03/53255 |title=Псевдолікар Слюсарчук похоронив свою маму живою // Газета «Експрес», 3.11.2011 |accessdate=05.11.2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20111105230347/http://www.expres.ua/main/2011/11/03/53255 |archivedate=05.11.2011 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111105230347/http://www.expres.ua/main/2011/11/03/53255 |date=2011-11-05 }}</ref><ref name="e12">{{Cite web |url=http://www.expres.ua/main/2011/10/13/51869 |title=''Світлана Мартинець''. Перші жертви псевдопрофесора Пі // Газета «Експрес», 13 жовтня 2011 |accessdate=14 жовтня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20111015134558/http://www.expres.ua/main/2011/10/13/51869 |archivedate=15 жовтня 2011 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111015134558/http://www.expres.ua/main/2011/10/13/51869 |date= 15 жовтня 2011 }}</ref><ref name="e20">{{Cite web |url=http://www.expres.ua/main/2011/10/20/52335 |title=''Світлана Мартинець, Ігор Починок''. Псевдолікар Слюсарчук убиває людей! Міліція далі зволікає // Газета «Експрес», 20 жовтня 2011 |accessdate=21 жовтня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20111022203436/http://www.expres.ua/main/2011/10/20/52335 |archivedate=22 жовтня 2011 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111022203436/http://www.expres.ua/main/2011/10/20/52335 |date= 22 жовтня 2011 }}</ref> та надали правоохоронним органам відповідні докази, за якими порушено кримінальну справу<ref>{{Cite web |url=http://www.expres.ua/main/2011/10/27/52789 |title=''Світлана Мартинець, Ігор Починок''. Псевдолікар Слюсарчук у пастці // Газета «Експрес», 27 жовтня 2011 |accessdate=28 жовтня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20111118054755/http://www.expres.ua/main/2011/10/27/52789 |archivedate=18 листопада 2011 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111118054755/http://www.expres.ua/main/2011/10/27/52789 |date= 18 листопада 2011 }}</ref>. Правоохоронні органи почали перевіряти підстави для присудження Слюсарчуку Державної премії України<ref name="e5"/>.

[[14 листопада]] [[2011]] А. Слюсарчук заарештований міліцією у Києві за підозрою в підробці документів і шахрайстві та доставлений до Львова.

В першій декаді [[Січень 2012|січня]] було ухвалене рішення Галицького районного суду про продовження терміну утримання Андрія Слюсарчука у львівському СІЗО ще на два місяці&nbsp;— до 14 березня 2012 року<ref>[[УНІАН]]: [http://www.unian.net/ukr/news/news-483026.html Чи стане справа Слюсарчука політичною?]</ref>.

27 січня 2013 року в Солом'янському районному суді Києва розпочалося перше судове засідання. Перелік інкримінованих Слюсарчукові злочинів&nbsp;— шахрайство, незаконне проведення операцій без медичної освіти, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що призвело до загибелі. Суд ухвалив продовжити термін утримання під вартою до 11 березня 2013 року та задовольнив клопотання прокурора про передачу [[обвинувальний висновок|обвинувального висновку]] до Вищого спеціалізованого суду України, щоби визначити підсудність.<ref name="expres.ua" /><ref>{{Cite web |url=http://expres.ua/video/2013/03/15/83861-rodychi-troh-poterpilyh-vymagayut-styagnuty-doktora-pi-36-tysyach-poterpila |title=Родичі трьох потерпілих вимагають стягнути з Доктора Пі $36 тисяч, а потерпіла з Росії — 8000 євро |access-date=2013-04-11 |archive-date=2013-04-07 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130407071744/http://expres.ua/video/2013/03/15/83861-rodychi-troh-poterpilyh-vymagayut-styagnuty-doktora-pi-36-tysyach-poterpila |url-status=dead }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130407071744/http://expres.ua/video/2013/03/15/83861-rodychi-troh-poterpilyh-vymagayut-styagnuty-doktora-pi-36-tysyach-poterpila |date=2013-04-07 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://expres.ua/news/2013/03/29/84646-lvivskomu-sizo-doktora-pi-tak-katuyut-vin-11-dniv-likuvatymetsya-grz |title=У львівському СІЗО «доктора Пі» так «катують», що він 11 днів лікуватиметься від… ГРЗ |access-date=2013-04-11 |archive-date=2013-03-30 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130330230440/http://www.expres.ua/news/2013/03/29/84646-lvivskomu-sizo-doktora-pi-tak-katuyut-vin-11-dniv-likuvatymetsya-grz |url-status=dead }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130330230440/http://www.expres.ua/news/2013/03/29/84646-lvivskomu-sizo-doktora-pi-tak-katuyut-vin-11-dniv-likuvatymetsya-grz |date=2013-03-30 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://expres.ua/news/2013/03/26/84481-neefektyvne-likuvannya-doktora-pi-koshtuvalo-zhinci-40-tysyach-gryven |title=Неефективне лікування від Доктора Пі коштувало жінці до 40 тисяч гривень |access-date=2013-04-11 |archive-date=2013-04-07 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130407062241/http://expres.ua/news/2013/03/26/84481-neefektyvne-likuvannya-doktora-pi-koshtuvalo-zhinci-40-tysyach-gryven |url-status=dead }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130407062241/http://expres.ua/news/2013/03/26/84481-neefektyvne-likuvannya-doktora-pi-koshtuvalo-zhinci-40-tysyach-gryven |date=2013-04-07 }}</ref><ref>[http://expres.ua/main/2013/04/01/84802-doktor-pi-brav-groshi-desyatkamy-tysyach Доктор Пі брав гроші десятками тисяч]</ref>.

14 лютого 2014 Сихівський райсуд Львова засудив Слюсарчука до восьми років позбавлення волі. Суд визнав його винним у 5 епізодах незаконної лікувальної діяльності, у 2 епізодах вбивства з необережності&nbsp;— 52-річного Лозового і трирічного Данила Прокопчука з Тернопільської області. Також він визнаний винним у використанні завідомо підроблених документів та 5 епізодах заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживанням довірою (шахрайство). Суд також задовольнив частину цивільних позовів потерпілих. Слюсарчука зобов'язали повернути кошти, які потерпілі заплатили йому за лікування&nbsp;— близько 40 тисяч доларів. Також підсудний зобов'язаний виплатити сім'ї загиблого Лозового 70 тисяч гривень моральної компенсації, а ще чотирьом потерпілим&nbsp;— по 30 тисяч гривень кожному.<ref>{{cite web | url = http://galinfo.com.ua/news/153946.html | title = Слюсарчук отримав 8 років}}</ref> Потерпілих представляв адвокат [[Петришин Андрій Михайлович|Андрій Петришин]].<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/25264616.html «Доктора Пі» засудили на 8 років, визнавши винним і в убивстві], Радіо Свобода, 14 лютого 2014</ref>

== Відбування покарання ==
Андрій Слюсарчук відбував покарання в Полицькій виправній колонії №&nbsp;76 Рівненської області.

У лютому 2016 року керівник цієї колонії, Володимир Каламбет, та лікар медичної частини колонії, Віктор Каліш, дали інтерв'ю головному редактору журналу «[[Політика і культура]]» Ігорю Юрченку (який також був організатором багатьох заходів за участю Слюсарчука до його арешту), в якому розповіли, як поводить себе Андрій Слюсарчук в колонії, та висловили сумніви в тому, що Андрій Слюсарчук є психічно хворим та не має медичної освіти.<ref>{{публікація|стаття|назва=«ДОКТОР ПІ» – ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ: ПЕРСОНАЛ КОЛОНІЇ ВРАЖЕНИЙ ЗДІБНОСТЯМИ АНДРІЯ СЛЮСАРЧУКА|посилання=http://www.pic.com.ua/doktor-pi-perezavantazhennya-personal-koloniji-vrazhenyj-zdibnostyamy-andriya-slyusarchuka.html|відповідальний=Ігор Юрченко|видання=[[Політика і культура]]|тип=журнал|рік=22.02.2016}}</ref>

Також у лютому 2016 року суд ухвалив рішення скоротити термін перебування А. Слюсарчука за ґратами, в зв'язку з вступом в дію так званого «[[Закон Савченко|закону Савченко]]», згідно з яким один день перебування у СІЗО зараховується як два.<ref>{{публікація|стаття|назва=Скандальний доктор "Пі" Слюсарчук зможе влітку вийти на свободу|посилання=http://ukr.segodnya.ua/criminal/doktoru-pi-pereschitali-srok-i-reshili-otpustit-v-zharu-688922.html|видання=СЕГОДНЯ.ua|рік=05.02.2016}}</ref>

24 червня 2016 року суд відпустив з-під варти засудженого до 8 років в'язниці за шахрайство Андрія Слюсарчука, змінивши запобіжний захід на «особисте зобов'язання»<ref>{{публікація|стаття|посилання=http://ukranews.com/ua/news/436113-doktor-pi-znovu-na-svobodi|назва="Доктор Пі" знову на свободі|рік=24.06.2016|видання=[[Українські новини]]|тип=інформаційне агентство}}</ref>. Адвокат підсудного Ярослав Зейкан зазначив, що Слюсарчук уже провів під вартою строк більший, ніж передбачено за вчинення інкримінованих йому злочинів.

== Виправдання ==
У червні 2016 р. Вищий спеціалізований суд України відмінив рішення Сихівського районного суду і апеляційної інстанції і призначив повторний розгляд в Апеляційному суді Львівської області.<ref>{{cite web 2|url=https://portal.lviv.ua/news/2024/11/15/lvivskyj-sud-vypravdav-andriia-sliusarchuka-vidomoho-iak-doktor-pi|title=Львівський суд виправдав Андрія Слюсарчука, відомого як «доктор Пі»|website=[[Львівський портал]]|year=15.11.2024|archiveurl=https://archive.ph/nyqLA|archivedate=2025-02-21}}</ref>

14 листопада 2024 року Шевченківський районний суд м. Львова виправдав Андрія Слюсарчука за всіма обвинуваченнями.<ref name="vypravdannia">{{cite web 2|title="Доктора Пі" Слюсарчука виправдали. Чому він шість років просидів за гратами|url=https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c8ekgpp3l84o|website=[[BBC News#BBC News Україна|BBC News Україна]]|year=16.11.2024|lang=uk|archiveurl=https://archive.ph/a3vw0|archivedate=2025-02-21}}</ref><ref name="виправдувальний вирок">{{cite web 2|url=https://reyestr.court.gov.ua/Review/122994100|title=Вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 14.11.2024 по справі №&nbsp;464/2026/13-к|website=[[Єдиний державний реєстр судових рішень]]|year=15.11.2024|archiveurl=https://web.archive.org/web/20241129090120/https://reyestr.court.gov.ua/Review/122994100|archivedate=2024-11-29}}</ref>

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* {{стаття|посилання=http://www.bulvar.com.ua/arch/2008/16/480f59c60b96a/ |назва=Анатолий КАШПИРОВСКИЙ: «У меня один творческий план — возвращать людей назад, к былому совершенству. Естественно, и себя самого тоже»|видання=[[Бульвар Гордона]]|тип=газета|номер=16 (156)|дата=22.04.2008}} 
* {{стаття|автор=Всеволод Поліщук|назва = Емігрує вчений-унікум Андрій Слюсарчук |видання = Газета по-львівськи|номер= 44 (48)|дата= 21.10.2008}}
* {{стаття|назва=[http://www.wz.lviv.ua/pages.php?ac=arch&atid=67312 Щось з пам'яттю моєю сталося…]{{недійсне посилання}} |видання= [[Високий замок (газета)|Високий замок]]|тип=газета|номер=10 (3904)|дата= 23.01.2009}}
* {{стаття|посилання=http://tsn.ua/ukrayina/spetssluzhbi-polyuyut-na-vinahodi-ukrayinskogo-vchenogo.html|назва= Спецслужби полюють на винаходи українського вченого |видання= [[ТСН]]|тип=сайт|дата=08.12.2009}}
* {{стаття|посилання=https://web.archive.org/web/20110216074931/http://www.president.gov.ua/news/16263.html|назва= Віктор Ющенко провів зустріч з професором Андрієм Слюсарчуком|видання=Президент України. Офіційне інтернет-представництво|видання посилання=http://www.president.gov.ua|дата=22.12.2009}}
* {{стаття|посилання=https://web.archive.org/web/20140905051142/http://www.president.gov.ua/documents/10247.html|назва= Указ Президента України №&nbsp;1094/2009 «Про Інститут мозку»|видання=Президент України. Офіційне інтернет-представництво|видання посилання=http://www.president.gov.ua|дата=22.12.2009}}
* {{стаття|посилання=http://www.unian.net/ukr/print/433308|назва= Чи допоможе світовий рекорд нейрохірургу достукатися до української влади? |видання= [[УНІАН]]|тип=інформаційне агентство|дата = 28.04.2011}}
* {{стаття|посилання=http://expres.ua/main/2011/10/06/51409-sensaciyne-vykryttya-psevdoprofesora-pi|автор = Світлана Мартинець|назва= Сенсаційне викриття псевдопрофесора Пі |видання=[[Експрес online]]|дата=06.10.2011}} {{ref-ru}}
* [https://www.facebook.com/yaroclav.zeykan/posts/898082120236897 Відкритий лист адвоката А. Слюсарчука, Яроклава Зейкана, до Президента України Петра Порошенка] // [[Facebook]].&nbsp;— 14.01.2015.

== Відео ==
* [http://www.youtube.com/watch?v=MMlJ57PAH_8&feature=related Фільм про можливості людини] / [[СТБ|Телеканал СТБ]] // [[YouTube]]
* [https://web.archive.org/web/20101008141144/http://video.novy.tv/video/3/24/9842.html Андрій Слюсарчук демонструє свої здібності]

[[Категорія:Науковці Львівської політехніки]]
[[Категорія:Уродженці Житомира]]
[[Категорія:Гіпнотизери]]