Перегляд вихідного коду сторінки Слободянський Михайло Григорович

{{Науковець
|сайт = 
}}
'''Михайло Григорович Слободянський''' ({{нар}} {{OldStyleDate2|5|серпня|1912|23|липня}}, [[Махнівка (Козятинський район)|Махнівка]], [[Бердичівський повіт]], [[Київська губернія]], [[Російська імперія]] (нині - [[Вінницька область|Вінницької області]])&nbsp;— {{пом}} {{Дата смерті|3|8|1988}}, [[Москва]])&nbsp;— радянський учений-механік та математик, педагог вищої школи, доктор фізико-математичних наук, професор.

== Біографія ==
Народився 5 січня 1912 року в селі [[Махнівка (Козятинський район)|Махнівка]] (з 1935 по 2016 роки носило назву ''Комсомольське''<ref>{{Cite web|url=https://vinbazar.com/news/nshe/na-vinnichchini-selo-pereimenuvali-z-komsomolskogo-na-makhnivku-ale-batko-makhno-tut-ni-do|title=На Вінниччині село перейменували з Комсомольського на Махнівку, але Батько Махно тут ні до чого|publisher=// Вінницький бізнес портал ''Vinbazar.com''|date=13.05.2016|accessdate=2018-11-18}}</ref>) [[Бердичівський повіт|Бердичівського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]] (нині село входить до [[Козятинський район|Козятинського району]] [[Вінницька область|Вінницької області]])<ref>{{Книга
|заголовок = Математика в СССР за сорок лет. 1917—1957. Т. 2. Биобиблиография
|відповідальний = Гл. ред. [[Курош Олександр Геннадійович|А. Г. Курош]]
|місце = М.
|видавництво = [[Физматгиз]]
|рік = 1959
|сторінок = 819
}}&nbsp;— С. 638.</ref>.

Після закінчення середньої школи в 1932 році вступив на механіко-математичний факультет Московського державного університету, який закінчив за 4 роки в 1936 році. У 1938 році захистив кандидатську, в 1940 році&nbsp;— докторську дисертацію{{Sfn|Устинов|2010|с=134}}.

У 1940 році у 28-річному віці очолив кафедру теоретичної механіки [[Московський енергетичний інститут|Московського енергетичного інституту]], якою керував до 1974 року.

Під керівництвом Михайла Слободянського при кафедрі була організована навчальна майстерня, встановлена мала [[ЕОМ (техніка)|ЕОМ]], а також створена спеціальна установка, на якій були виконані експериментальні дослідження першої вітчизняної конструкції бескривошипного аксіально-поршневого [[Компресор|компресора]] КБЛ-5; отримані результати лягли в основу створення промислових зразків багатоступеневих [[Компресор|компресорів]] з тиском нагнітання 10, 20 і 40 МПа. При кафедрі протягом багатьох років діяли методичні семінари для підготовки молодих викладачів Москви до проведення практичних занять і читання лекцій з теоретичної і технічної механіки; багато випускників мехмату на той час проходили педагогічну практику «у Слободянського в МЕІ на „Термесі“»{{Sfn|Устинов|2010|с=135—136}}<ref>{{Cite web|url=http://www.mpei.ru/lang/rus/main/aboutuniversity/science/scienceschools/heatpoweng/slobodjanskijmg.asp|title=Слободянский Михаил Григорьевич (1912—1988)|accessdate=2014-10-12|archiveurl=https://web.archive.org/web/20141017140247/http://www.mpei.ru/lang/rus/main/aboutuniversity/science/scienceschools/heatpoweng/slobodjanskijmg.asp|archivedate=2014-10-17|deadlink=yes}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141017140247/http://www.mpei.ru/lang/rus/main/aboutuniversity/science/scienceschools/heatpoweng/slobodjanskijmg.asp |date=2014-10-17 }}</ref>.

Михайло Слободянський був незмінним науковим керівником аспірантури на кафедрі теоретичної механіки, і під його керівництвом багато молодих викладачів кафедри (А.&nbsp;М.&nbsp;Александров, Н.&nbsp;Б.&nbsp;Єрофєєва, В.&nbsp;В.&nbsp;Подалков, Ш.&nbsp;Х.&nbsp;Тубеєв, В.&nbsp;Ф.&nbsp;Устинов, Я.&nbsp;Я.&nbsp;Хотин) захистили свої кандидатські дисертації{{Sfn|Устинов|2010|с=137}}.

Після того, як Михайлові Слободянському довелося за станом здоров'я залишити керівництво кафедрою теоретичної механіки. Він ще багато років продовжував працювати на кафедрі на посаді професора-консультанта.

Помер 3 серпня 1988 року в Москві{{Sfn|Устинов|2010|с=138}}.

== Наукова та педагогічна діяльність ==
До кола наукових інтересів Михайла Слободянського входили [[теорія пружності]], [[прикладна математика]], [[математична фізика]], методика викладання [[Теоретична механіка|теоретичної механіки]].

У 1939 році Михайло Слободянський розробив{{Sfn|Слободянский|1939}} новий наближений метод розв'язання крайових задач для [[Диференціальне рівняння з частинними похідними|рівнянь з частинними похідними]] еліптичного типу&nbsp;— ''метод прямих''. Варіант цього методу, запропонований Слободянським, передбачає в двовимірних крайових задачах наближену заміну похідних по одній зі змінних їх різницевими аналогами, що дозволяє звести вихідну задачу до відповідної задачі для системи [[Звичайні диференціальні рівняння|звичайних диференціальних рівнянь]]. Слободянський застосував цей підхід, зокрема, до [[Бігармонічна функція|бігармонічної функції]] і [[рівняння Пуассона]] (причому в разі рівняння Пуассона він зумів отримати кінцеве рівняння для характеристичного визначника і знайти загальні вирази для невідомих функцій); крім того, він досліджував похибку методу прямих і намітив порядок його застосування до просторових завдань{{Sfn|Канторович, Крылов|1948|с=778—779}}<ref>{{Книга
|автор = {{iw|Березин, Иван Семёнович|Березин И. С.|ru}}, {{iw|Жидков, Николай Петрович|Жидков Н. П.|ru}}&nbsp;
|заголовок = Методы вычислений. Т. II
|місце = М.
|видавництво = [[Физматгиз]]
|рік = 1959
|сторінок = 620
}}&nbsp;— С. 537—544.</ref>. Пізніше метод прямих (застосовувався і до інших типів рівнянь в конкретних похідних) розвивався переважно як суто [[Чисельні методи|чисельний метод]], який з розвитком засобів [[Комп'ютинг|обчислювальної техніки]] отримав досить широку область програми<ref>{{Книга
|автор = [[Вержбицький Валентин Михайлович|Вержбицкий В. М.]]&nbsp;
|заголовок = Основы численных методов
|місце = М.
|видавництво = [[Высшая школа|Высшая школа]]
|рік = 2002
|сторінок = 840
|ISBN = 5-06-004020-8
}}&nbsp;— С. 701, 710.</ref>.

Михайлом Слободянським досліджувалася поведінка деяких полігональних профілів при [[Деформація кручення|крученні]], причому для обчислення [[Напруження|дотичних напружень]] і для дослідження концентрації таких напруг у вхідних кутах даних профілів він використовував [[метод скінченних різниць]]{{Sfn|Слободянский|1951}}. У ході даного дослідження він розробив метод для чисельного знаходження похідної від рішення крайової задачі для рівняння еліптичного типу, що використовує [[Функція Гріна|функцію Гріна]] (метод зводиться до обчислення сіткового аналога похідної функції Гріна та подальшому інтегруванню&nbsp;— по розглянутій області&nbsp;— результати цього аналога на праву частину рівняння){{Sfn|Гавурин, Канторович|1959|с=845}}.

Багато працював Михайло Слободянський в області отримання двосторонніх оцінок рішень [[Диференціальне рівняння з частинними похідними|рівнянь]] з [[Ермітів оператор|Ермітівими операторами]] (як всередині, так і на кордоні областей){{Sfn|Энергомашу — 60 лет|2003|с=123}}{{Sfn|Устинов|2010|с=136}}. Ключові результати, що відносяться до даної тематики, були викладені ним у двох статтях, опублікованих у 1952 році{{Sfn|Слободянский|1952}}, хоча і пізніше він не раз повертався до даної тематики.

До цієї тематики тісно примикають задачі про отримання двосторонніх оцінок не для самих рішень згаданих рівнянь, а для пов'язаних з цими рішеннями [[Лінійна форма|лінійних функціоналів]]. У 1953 році Михайло Слободянський запропонував{{Sfn|Слободянский|1953}} простий і витончений метод розв'язків таких задач{{Sfn|Михлин|1970|с=336—337}}. У тому ж році він запропонував також ефективний прийом отримання оцінки знизу для функціоналу енергії в задачах з Ермітівими операторами, пізніше названий ''прийомом Слободянського''{{Sfn|Михлин|1970|с=333—335}}.

Разом з Л.&nbsp;М.&nbsp;Тер-Мкртчяном Михайло Слободянський зробив важливе доповнення до класичного результату про можливість представити загального рішення рівняння [[Теорія пружності|теорії пружності]] в просторовому випадку у вигляді лінійної комбінації чотирьох [[Гармонічна функція|гармонійних функцій]] дійсних змінних та їх похідних (''представлення Папковича&nbsp;— Нейбера''): було показано, що з цих функцій істотно незалежних&nbsp;— тільки три, оскільки можна, не порушуючи спільності, одну з них визнати, яка тотожно дорівнює нулю (якщо тільки [[коефіцієнт Пуассона]] <math>\nu</math> не дорівнює <math>0,25</math>)<ref>{{Книга
|автор = [[Ішлінський Олександр Юлійович|Ишлинский А. Ю.]]&nbsp;
|заголовок = Механика: идеи, задачи, приложения
|місце = М.
|видавництво = Наука
|рік = 1985
|сторінок = 624
}}&nbsp;— С. 92.</ref><ref>{{Книга
|автор = [[Работнов, Юрий Николаевич|Работнов Ю. Н.]]&nbsp;
|заголовок = Механика деформируемого твёрдого тела
|місце = М.
|видавництво = Наука
|рік = 1979
|сторінок = 744
}}&nbsp;— С. 373—374.</ref>. При цьому Михайло Слободянський в 1954 році довів також{{Sfn|Слободянский|1954}}, що як для [[Однозв'язна область|однозв'язної]] кінцевої області, так і для нескінченної області, зовнішньою по відношенню до замкнутої поверхні, обмеження <math>\nu\neq0,25</math> можна відкинути<ref>{{Книга
|автор = [[Лурьє Анатолій Ісакович|Лурье А. И.]]&nbsp;
|заголовок = Теория упругости
|місце = М.
|видавництво = Наука
|рік = 1970
|сторінок = 940
}}&nbsp;— С. 131.</ref><ref>{{Книга
|автор = [[Новацький Вітольд|Новацкий В.]]&nbsp;
|заголовок = Теория упругости
|місце = М.
|видавництво = Мир
|рік = 1975
|сторінок = 872
}}&nbsp;— С. 187.</ref>.

Михайло Слободянський також здійснив значний вклад у розроблення методики викладання теоретичної механіки в технічних вузах{{Sfn|Энергомашу — 60 лет|2003|с=123}}. У курсі лекцій з теоретичної механіки, який читав Слободянський, було чимало цікавих методичних знахідок. Наприклад, у розділі «Статика твердого тіла» він зумів домогтися компактного (і разом з тим строгого) викладення матеріалу за допомогою відмови від попереднього викладу теорії [[Пара сил|пар сил]]. Замість цього він вважав вихідним пунктом теорему про приведення системи сил до двох сил, на яку істотно спирався і при доведенні теореми про приведення системи сил до сили і пари сил, і при виведенні умов рівноваги системи сил (вивід основних властивостей пар сил слідував у курсі пізніше і був зовсім нескладним){{Sfn|Устинов|2010|с=135}}.

== Родина ==
Дружина&nbsp;— Олена Василівна Слободянська.

Син&nbsp;— Борис Михайлович Слободянський, кандидат технічних наук (1973)<ref>{{Cite web|url=http://opac.mpei.ru/notices/index/IdNotice:20988/Source:default|title=Кандидатская диссертация Б. М. Слободянского|accessdate=2014-10-31|archiveurl=https://web.archive.org/web/20141031202852/http://opac.mpei.ru/notices/index/IdNotice:20988/Source:default|archivedate=2014-10-31|deadlink=yes}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141031202852/http://opac.mpei.ru/notices/index/IdNotice:20988/Source:default |date=2014-10-31 }}</ref>; багато років пропрацював в Обчислювальному центрі МЕІ.

== Бібліографія ==

* {{Стаття|author=Слободянский М. Г.&nbsp;|title=Теоретическое исследование напряжённого состояния в элементах с трещиной|видання=[[Прикладная математика и механика]]|date=1939|том=2, вып. 4|pages=457—466}}
* {{Стаття|author=Слободянский М. Г.&nbsp;|title=Способ приближённого интегрирования уравнений с частными производными и его применение к задачам теории упругости|видання=[[Прикладная математика и механика]]|date=1939|том=3, вып. 1|pages=75—82|ref=Слободянский}}
* {{Стаття|author=Слободянский М. Г.&nbsp;|title=Определение производных искомых функций при решении задач методом конечных разностей|видання=[[Прикладная математика и механика]]|date=1951|том=15, вып. 2|pages=245—250|ref=Слободянский}}
* {{Стаття|author=Слободянский М. Г.&nbsp;|title=Оценки погрешности приближённого решения в линейных задачах, сводящихся к вариационным, и их применение к определению двусторонних приближений в статических задачах теории упругости|видання=[[Прикладная математика и механика]]|date=1952|том=16, вып. 4|pages=449—464|ref=Слободянский}}
* {{Стаття|author=Слободянский М. Г.&nbsp;|title=Оценка погрешности искомой величины при решении линейных задач вариационным методом|видання=[[Доклады Академии наук|ДАН СССР]]|date=1952|том=86, № 2|pages=243—246}}
* {{Стаття|author=Слободянский М. Г.&nbsp;|title=Оценка погрешностей приближённых решений линейных задач|видання=[[Прикладная математика и механика]]|date=1953|том=17, вып. 2|pages=229—244}}
* {{Стаття|author=Слободянский М. Г.&nbsp;|title=О приближённом решении линейных задач, сводящихся к вариационным|видання=[[Прикладная математика и механика]]|date=1953|том=17, вып. 5|pages=623—626|ref=Слободянский}}
* {{Стаття|author=Слободянский М. Г.&nbsp;|title=О преобразовании проблемы минимума функционала к проблеме максимума|видання=[[Доклады Академии наук|ДАН СССР]]|date=1953|том=91, № 4|pages=733—736}}
* {{Стаття|author=Слободянский М. Г.&nbsp;|title=Общие формы решений уравнений упругости для односвязных и многосвязных областей, выраженные через гармонические функции|видання=[[Прикладная математика и механика]]|date=1954|том=18, вып. 1|pages=55—74|ref=Слободянский}}
* {{Стаття|author=Слободянский М. Г.&nbsp;|title=Приближённое решение самосопряжённой краевой задачи для обыкновенного дифференциального уравнения и определение областей расположения собственных значений|видання=[[Прикладная математика и механика]]|date=1954|том=18, вып. 5|pages=585—596}}
* {{Стаття|author=Слободянский М. Г.&nbsp;|title=Об оценках для собственных значений самосопряжённого оператора|видання=[[Прикладная математика и механика]]|date=1955|том=19, вып. 3|pages=295—314|ref=Слободянский}}
* {{Стаття|author=Слободянский М. Г.&nbsp;|title=Двусторонние приближения в некоторых задачах теории упругости и теории потенциала|видання=Труды МЭИ|date=1955|номер=17|pages=122—142}}
* {{Стаття|author=Слободянский М. Г.&nbsp;|title=О построении главной части функции Грина для эллиптического дифференциального оператора второго порядка|url=http://www.mathnet.ru/links/4f383822495805c8e586abe5b995575e/rm7510.pdf|видання=[[Успехи математических наук]]|date=1958|том=13, № 6 (84)|pages=161—166}}
* {{Стаття|author=Слободянский М. Г.&nbsp;|title=Об общих и полных формах решения уравнений упругости|видання=[[Прикладная математика и механика]]|date=1959|том=23, вып. 3|pages=468—482|ref=Слободянский}}
* {{Стаття|author=Слободянский М. Г.&nbsp;|title=Некоторые оценки в статических задачах теории упругости|видання=Труды МЭИ|date=1959|номер=32|pages=142—175}}
* {{Стаття|author=Слободянский М. Г.&nbsp;|title=Изгиб пластины переменной толщины|видання=Известия АН СССР. Отделение технических наук|date=1959|номер=5|pages=99—108}}
* {{Стаття|author=Слободянский М. Г.&nbsp;|title=Улучшение некоторых оценок для напряжений в задачах теории упругости|видання=Известия АН СССР. Отделение технических наук|date=1965|номер=1|pages=139—141}}
* {{Книга
|автор = Слободянский М. Г.&nbsp;
|частина = Построение и изложение в курсе теоретической механики раздела «Статика твёрдого тела»
|заголовок = Теоретическая механика во втузах: Сб. статей
|відповідальний = Под ред. А. А. Яблонского
|місце = М.
|видавництво = Высшая школа
|рік = 1971
|сторінок = 352
|ref = Слободянский
}}&nbsp;— С. 156—170.
* {{Книга
|заголовок = Сборник задач по теоретической механике. Ч. 1
|відповідальний = Под ред. М. Г. Слободянского
|місце = М.
|видавництво = МЭИ
|рік = 1972
|сторінок = 163
}}<ref>[http://www.nlr.ru/e-case3/sc2.php/web_gak/lc/90462/6#pict Каталог РНБ]</ref>
* {{Стаття|author=Слободянский М. Г.&nbsp;|title=Некоторые оценки для напряжений в случае отсутствия массовых сил|видання=Труды МЭИ|date=1975|номер=246|pages=45—51}}

== Примітки ==
{{Reflist|2}}

== Література ==

* {{Книга
|автор = Гавурин М. К., [[Канторович, Леонид Витальевич|Канторович Л. В.]] 
|частина = Приближённые и численные методы
|заголовок = Математика в СССР за сорок лет. 1917—1957. Т. 1. Обзорные статьи
|відповідальний = Гл. ред. [[Курош Олександр Геннадійович|А. Г. Курош]]
|місце = М.
|видавництво = [[Физматгиз]]
|рік = 1959
|сторінок = 1000
|ref = Гавурин, Канторович
}}&nbsp;— С. 809—856.
* {{Книга
|автор = [[Канторович, Леонид Витальевич|Канторович Л. В.]], Крылов В. И. 
|частина = Приближённые методы
|заголовок = Математика в СССР за тридцать лет. 1917—1947
|відповідальний = Под ред. [[Курош Олександр Геннадійович|А. Г. Куроша]], [[Маркушевич, Алексей Иванович|А. И. Маркушевича]], [[Рашевский, Пётр Константинович|П. К. Рашевского]]
|місце = М.-Л.
|видавництво = [[Гостехиздат]]
|рік = 1948
|сторінок = 1044
|ref = Канторович, Крылов
}}&nbsp;— С. 759—801.
* {{Книга
|автор = [[Михлин, Соломон Григорьевич|Михлин С. Г.]]&nbsp;
|заголовок = Вариационные методы в математической физике. 2-е изд
|місце = М.
|видавництво = Наука
|рік = 1970
|сторінок = 512
|ref = Михлин
}}
* {{Книга
|автор = Устинов В. Ф.&nbsp;
|частина = «Термех» в МЭИ — это Слободянский
|заголовок = МЭИ: история, люди, годы. Сборник воспоминаний. Т. 3
|відповідальний = Под ред. [[Серебрянников, Сергей Владимирович|С. В. Серебрянникова]]
|місце = М.
|видавництво = Издательский дом МЭИ
|рік = 2010
|сторінок = 536
|ISBN = 978-5-383-00578-1
|ref = Устинов
}}&nbsp;— С. 134—138.
* {{Книга
|заголовок = Энергомашу — 60 лет
|місце = М.
|видавництво = Изд-во МЭИ
|рік = 2003
|сторінок = 240
|ref = Энергомашу — 60 лет
}}

== Посилання ==

* [https://web.archive.org/web/20141017140247/http://www.mpei.ru/lang/rus/main/aboutuniversity/science/scienceschools/heatpoweng/slobodjanskijmg.asp Слободянський Михайло Григорович (1912—1988)]
* [http://www.mathnet.ru/php/person.phtml?option_lang=rus&personid=29730 Профіль на сайті Загальноросійського математичного порталу]

{{нормативний контроль}}

[[Категорія:Викладачі МЕІ]]
[[Категорія:Заслужені діячі науки і техніки РРФСР]]
[[Категорія:Доктори фізико-математичних наук]]
[[Категорія:Випускники механіко-математичного факультету Московського університету]]
[[Категорія:Померли в Москві]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Померли 1988]]
[[Категорія:Померли 3 серпня]]
[[Категорія:Уродженці Махнівки (Козятинський район)]]
[[Категорія:Народились 1912]]
[[Категорія:Народились 5 серпня]]