Перегляд вихідного коду сторінки Секунда

{{Otheruses}}
{{Infobox unit
 | name       = Секунда
 | image      = [[Файл:Clock-pendulum.gif|180px]]
 | caption    = Анімована схема [[Анкерний механізм (годинники)|анкерного механізму]] маятникового годинника з півперіодом коливань маятника в 1 секунду
 | standard   = [[Основні одиниці SI|основна одиниця SI]]<br> основна одиниця [[СГС]]
 | quantity   = [[час]]у
 | symbol     = с
 | symbol2  = s
 | extralabel = Розмірність
 | extradata = <math>\mathsf{T}</math>
 | namedafter = 
 | units1     = 
 | inunits1   = 
}}

'''Секу́нда''' (позначення ''с'', міжнародне ''s'')&nbsp;— [[одиниця вимірювання]] [[час]]у у системі [[Міжнародна система одиниць (SI)|SI]] та системі [[СГС]]. Становить 1/60 частину хвилини або 1/3600 частину години, практично дорівнює 1/86400 частині сонячної доби (86400 = 24*60*60).

== Еталон секунди ==
Сучасне визначення еталона секунди було ухвалене на XXVI-й [[Генеральна конференція мір і ваг|Генеральній конференції мір і ваг]] [[2018]] року і набуло чинності 20 травня 2019 року:

{{Цитата
|1=Секунда (позначення — ''с'') є одиницею часу в SI. Її визначено через частоту коливань цезію <math>\Delta \nu_{Cs}</math> — незбурену частоту переходів між рівнями [[Надтонка структура|надтонкої структури]] основного стану [[атом]]а цезію-133 — як фіксоване число таке, що згадана частота, подана у одиницях ''[[Герц|Гц]]'' (еквівалентних ''с<sup>−1</sup>''), рівна {{formatnum:9192631770}}.
{{oq|en|The second, symbol s, is the SI unit of time. It is defined by taking the fixed numerical value of the caesium frequency <math>\Delta \nu_{Cs}</math>, the unperturbed ground-state hyperfine transition frequency of the caesium 133 atom, to be {{s|9 192 631 770}} when expressed in the unit Hz, which is equal to s<sup>–1</sup>.}}
|2=40
|3=2.3 Definitions of the SI units // The International System of Units (SI)
|4=стор. 130<ref>{{книга|заголовок=Le Système international d’unités (SI) / The International System of Units (SI) |посилання=https://www.bipm.org/utils/common/pdf/si-brochure/SI-Brochure-9-EN.pdf |видавництво=BIPM|видання = 9th edition |рік=2019 |isbn=978-92-822-2272-0 |pages= 130-135}}</ref>.
}}

Це визначення передбачає точне значення <math>\Delta \nu_{Cs}</math>= 9192631770 Гц. В оберненому виді це відношення дає вираз для одиниці секунди через визначальну константу <math>\Delta \nu_{Cs}</math>:
: 1 Гц =<math>\frac{\Delta \nu_{Cs}}{9192631770}</math> або 1 с =<math>\frac{9192631770}{\Delta \nu_{Cs}}</math>

Сутність цього визначення зводиться, до варіанту, який був і до цього:
{{рамка}}
Секунда дорівнює тривалості 9192631770 періодів випромінювання, що відповідає переходу між двома надтонкими рівнями основного стану атома <sup>133</sup>Cs.
{{/рамка}}

== Історія ==
[[Файл:Flashingsecond.gif|thumb|right|100px|Світло блимає приблизно один раз на секунду]]

=== До появи механічного годинника ===
Вважається, що винайшли секунду [[шумери]] в [[Месопотамія|Месопотамії]]. Вони користувалися [[шістдесяткова система числення|шістдесятковою системою числення]], від якої до нас дійшли «дюжина» і «[[Градус (геометрія)|градус]]». Чому саме шістдесятковою, точно невідомо. Серед можливих припущень те, що вони бачили особливу містику в числі 60 або те, що замість числення на 10 пальцях, рахували на [[фаланга]]х пальців. Число 60, втім, зручне для основи числення тим, що воно ділиться без остачі на 2, 3, 4, 5, 6, і таким чином дозволяє легко обчислювати дробові частини.

Шумери ділили [[коло]] на 360 частин, а найдрібнішу частину свого кола вони назвали «геш». Це слово у них означало одиницю будь-чого (одна людина (чоловік)&nbsp;— геш, одиниця часу&nbsp;— геш). Але оскільки цей останній геш вони вимірювати не могли, то він довго був непотрібним.

Мешканці [[Стародавній Єгипет|Стародавнього Єгипту]] ділили денну й нічну частини доби кожну на 12 годин уже, принаймні, з 2000 року до н.&nbsp;е. Унаслідок того, що тривалість ночі й дня змінюється залежно від пори року, тривалість єгипетської години була величиною змінною.

[[Стародавня Греція|Стародавні греки]] також не могли вимірювати час точніше [[хвилина|хвилини]]. [[Гіппарх]] першим виміряв тривалість сонячного року і помилився всього на шість хвилин ([[Гіппархів цикл]])<ref>[[Климишин Іван Антонович|Климишин, І. А.]] Календар і хронологія.&nbsp;— 5-е видання, доповнене.&nbsp;— Івано-Франківськ: Гостинець.- 2002/&nbsp;— 231 с.</ref>. Давньогрецькі астрономи [[Гіппарх]] і [[Клавдій Птолемей|Птолемей]] поділяли добу з використанням [[Шістдесяткова система числення|шістдесяткової системи числения]] й також застосовували усереднену годину {{nowrap|({{frac|1|24}} доби)}}, прості частки години ({{frac|1|4}}, {{frac|2|3}} тощо) і часові градуси ({{frac|1|360}} доби, або 4 сучасні хвилини), але не сучасні хвилини або секунди<ref>{{cite book | authorlink= |first=G. J. | last=Toomer | title=Ptolemy's Almagest | location=Princeton, New Jersey |publisher= Princeton University Press |year= 1998 |pages= 6–7, 23, 211–216 |isbn=978-0-691-00260-6 }}</ref>.

Римляни перейняли від греків (а ті&nbsp;— від шумерів) поділ кола на 60 частин, а далі поділ кожної частини ще на 60. Більша частина отримала назву «частина дрібна перша» ({{lang-la|pars minuta prima}}&nbsp;— [[хвилина]]), а наступна&nbsp;— «частина дрібна друга» ({{lang-la|pars minuta secunda}}&nbsp;— секунда).

Тодішні [[годинник]]и, [[гномон]]и та інші інструменти, секунд вимірювати не могли, тому вчені міркували про них тільки теоретично. До середини [[XV століття]] склалася загальна думка, що добу слід ділити на 24 години, годину&nbsp;— на 60 хвилин, а хвилину&nbsp;— на 60 секунд.

=== Секунда в часи домінування механічного годинника ===
Відміряти секунди з достатньою точністю стало можливим з винайденням [[Механічний годинник|механічного годинника]], що дозволяв підтримувати «середній час» (на противагу «відносному часу», котрий показував сонячний годинник).

Першим відомим екземпляром пружинного годинника із секундною стрілкою є годинник невідомого майстра із зображенням [[Орфей|Орфея]] з колекції Фремерсдорфа, датований між 1560 та 1570 роками{{sfn| David S. Landes, С.417-418}}<ref>{{cite book |first1=Johann |last1=Willsberger |title=Clocks & watches |location=New York |publisher=Dial Press |year=1975 |isbn=0-8037-4475-7 |url-access=registration |url=https://archive.org/details/clockswatchessix0000will }} повноформатне фото: 4-та сторінка обкладинки, 3-тє зображення за порядком (сторінки і фото без нумерації).</ref>. У 3-ій чверті XVI століття османський [[Універсальна людина|енциклопедист]] {{li|Такіюддін аш-Шамі|Q=Q1379164}} створив годинник з відмітками кожної 1/5 частини хвилини<ref>[http://books.google.com/books?id=raKRY3KQspsC&pg=PA934 Taqi al-Din] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140902041509/http://books.google.com/books?id=raKRY3KQspsC&pg=PA934|date=2 вересня 2014}}// Encyclopaedia of the History of Science, Technology, and Medicine in Non-Western Cultures.&nbsp;— Kluwer Academic Publishers, 1995.&nbsp;— P.934-935.&nbsp;— ISBN 0-7923-4066-3</ref>. У 1579 році швейцарський годинникар і приладобудівник {{li|Йост Бюргі|Q=Q124025}} ({{lang-de|Jost Bürgi}}) сконструював годинник для [[ландграф]]а [[Вільгельм IV (ландграф Гессен-Касселя)|Вільгельма IV]] ({{lang-de|Wilhelm IV. von Hessen-Kassel}}), який показував секунди{{sfn| David S. Landes, С.105}}. У 1581 році данський вчений [[Тихо Браге]] переконструював годинник у своїй обсерваторії так, що він став показувати крім хвилин і секунди. Однак механізм ще не був настільки досконалим, щоб відміряти секунди з прийнятною точністю. У 1587 році Тихо Браге виявляв невдоволення, що покази його чотирьох годинників різняться один від одного на ± 4 секунди{{sfn| David S. Landes, С.104}}.
[[Файл:H1 low 250.jpg|thumb|Перший морський хронометр (H1) Гаррісона (1735)]]
У 1644 році французький математик [[Марен Мерсенн]] розрахував, що [[маятник]] довжиною 39,1 дюйма (0,994 м) буде мати період коливань при стандартній гравітації<ref>Стандартна гравітація&nbsp;— гравітація при якій прискорення вільного падіння є стандартним (9,80665 м/с²)</ref> точно 2 секунди&nbsp;— 1 секунду на рух вперед і 1 секунду на рух у зворотному напрямі,&nbsp;— дозволяючи відлічувати точні секунди. У 1670-му лондонський годинникар Вільям Клемент додав такий [[секундний маятник]] до маятникового годинника [[Християн Гюйгенс|Християна Гюйгенса]]<ref>{{cite journal |author=Jessica Chappell |date=1 жовтня 2001 |title=The Long Case Clock: The Science and Engineering that Goes Into a Grandfather Clock |url=http://illumin.usc.edu/184/the-long-case-clock-engineering-behind-a-grandfather-clock/ |journal=Illumin |volume=1 |issue=0 |pages=1 |doi= |accessdate=1 жовтня 2017 |archive-date=28 вересня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180928121509/http://illumin.usc.edu/184/the-long-case-clock-engineering-behind-a-grandfather-clock/ }}</ref>. З 1670 до 1680 року Клемент декілька разів удосконалював свій механізм, після чого представив зроблену ним годинникову шафу на суд громадськості. У цьому годиннику було застосовано механізм анкерного спуску з секундним маятником, й відлік секунд вівся на невеликому допоміжному циферблаті. Цей механізм завдяки меншому тертю потребував менших затрат енергії, ніж у попередній конструкції штирового спускового механізму, й був достатньо точним, щоб відміряти секунди як {{frac|1|60}} частину від хвилини. Протягом декількох років виробництво таких годинників було освоєне англійськими годинникарями, а згодом поширилось і в інші країни. Отже з цього моменту постала можливість з належною точністю відміряти секунди.

Термін «секунда» ({{lang-la|secunda}}) набув використання у [[XVIII століття|XVIII столітті]] як скорочення виразу ''secunda divisio'' (вторинний поділ спочатку градуса, а згодом і години)<ref>{{книга |автор= |частина=Секунда |посилання частина=http://www.femto.com.ua/articles/part_2/3599.html | заголовок=Физическая энциклопедия |оригінал= |посилання= |відповідальний = Гл. ред. [[Прохоров Олександр Михайлович|А. М. Прохоров]] |видання= |місце=М. |видавництво=Большая Российская энциклопедия |рік=1994 |том=4 |сторінки=484 |сторінок=704 |isbn=5-85270-087-8}}</ref>. На цей час виникає практична потреба у ще точнішому годиннику. Мореплавці вже могли визначати географічну широту (за кутом підйому [[Сонце|Сонця]]), але не вміли визначати [[Довгота|довготу]], і від цього нерідко втрачали орієнтування. Для визначення довготи потрібно було мати достатньо точний годинник, який би вів відлік часу порту, з якого корабель вийшов. Різниця між полуднем на годиннику та полуднем за сонцем визначала довготу. Але для цього потрібно було, щоб годинник при перевезенні мав точність ходу близько секунди і навіть менше. За вирішення такого завдання [[британське Адміралтейство]] оголосило у 1714-му році нагороду у 20 000 фунтів за створення годинника, який дозволяв би визначати довготу з точністю до 1°. Впоратися із завданням зумів англійський годинникар [[Джон Гаррісон]], що створив серію [[хронометр]]ів з високою точністю ходу<ref>[[Хронометр]] [[Джон Гаррісон|Гарісона]] за подорож з [[Англія|Англії]] на [[Ямайка|Ямайку]] відстав на 5 секунд. Для порівняння: цезієвий годинник відстає на 1 секунду за 316 000 років.</ref>. Так секунда увійшла у науковий обіг.

=== Еволюція еталона секунди ===
Спочатку еталон секунди ґрунтувався на астрономічних спостереженнях за обертанням Землі та її рухом навколо Сонця. Вважалося, що [[доба]] складається з 24 годин, [[година]]&nbsp;— з 60 хвилин, а секунда дорівнює 1/60 [[хвилина|хвилини]].
Однак, тривалість доби є не постійною величиною: вона дещо коливається впродовж року внаслідок нерівномірності орбітального руху Землі. Для побуту ця нерівномірність практично непомітна, однак для точних вимірювань тривалість доби доводилося усереднювати. Довгий час людство користувалося простим уявленням про секунду, як про 1/86400 частину середньої сонячної доби (86400 = 24 * 60*60), так званою ''[[Сонячний час|сонячною секундою]]''<ref name=DSTU2870 />. Пізніше з'ясувалося, що в результаті припливного тертя швидкість [[обертання Землі]] навколо своєї осі поступово сповільнюється. Тому таке визначення секунди (через період обертання Землі) непридатне як еталон, оскільки його неможливо відтворити з потрібною точністю.

[[Файл:Clock accuracy.jpg|thumb|300px|Діаграма, що ілюструє збільшення точності різних типів [[атомний годинник|атомних годинників]] [[Національний інститут стандартів і технології|NIST]] залежно від року виготовлення]]

1955 року було розроблено високостабільні еталони частоти й нерівномірність обертання Землі стала вимірюваною величиною. Постало питання про заміну еталона секунди<ref name="Корсунь_2009"/>.
За основу для часового еталона [[1956]] року було обрано тривалість 1900-го [[тропічний рік|тропічного року]]&nbsp;— секунду поклали рівною 1/31&nbsp;556&nbsp;925,9747 його частині на 12 годину 31 грудня 1899 року [[Ефемеридний час|ефемеридного часу]] (так звана ''ефемеридна секунда'')<ref name=DSTU2870>ДСТУ 2870-94 Вимірювання часу та частоти. Терміни та визначення.</ref>.

До середини XX століття стало зрозумілим, що точність кращих годинників перевершила точність нашого природного еталону часу&nbsp;— доби. Можливості астрономічних методів вимірювання часу виявилися вичерпаними. Принципово нові й точніші методи вимірювання часу прийшли з радіоспектроскопії та квантової електроніки.

[[1965]] року на XII Генеральної конференції з мір та ваг, а також [[Міжнародний комітет з мір та ваг|Міжнародним комітетом з мір та ваг]] було прийнято тимчасове визначення секунди, що ґрунтувалось на [[Атомний годинник|квантових стандартах частоти]].
Тривалість ''[[Міжнародний атомний час|атомної секунди]]'' було покладено рівною тривалості ефемеридної секунди (з точністю 2{{e|-9}}<ref name="Корсунь_2009"/>).

Остаточний варіант визначення секунди було ухвалено [[1967]] року. Секунду визначено як 9&nbsp;192&nbsp;631&nbsp;770 періодів випромінювання, яке відповідає переходу між двома [[надтонка структура|надтонкими]] [[енергетичний рівень|рівнями]] основного стану [[атом]]а [[Цезій-133|цезію-133]], який перебуває в спокої, за [[абсолютний нуль|нульової температури]] та відсутності зовнішнього [[магнітне поле|магнітного поля]]<ref name="BIPM21"/>.

Цезієвий еталон частоти забезпечує можливість відтворення одиниці часу&nbsp;— ''секунди'' та одиниці [[частота|частоти]]&nbsp;— [[герц]]а з відносною похибкою щонайбільше ±1×10<sup>−11</sup>{{Джерело?}}.

Таке визначення секунди не залежить від швидкості [[обертання Землі]] й може відтворюватися в будь-якій точці планети. Цезій-133 ─ єдиний стабільний [[ізотопи|ізотоп]] цезію зі 100-процентною поширеністю на Землі. Крім цезієвого як стандарт частоти, а значить і часу, ([[частота]]&nbsp;— величина, що є оберненою до періоду, тобто часу одного коливання) використовують також рубідієвий та водневий генератори.

У декларації [[Міжнародний комітет з мір та ваг|Міжнародного комітету з мір та ваг]] сказано, що еталон секунди:

{{Цитата|
...являє собою перехід між надтонкими рівнями F {{=}} 4, M {{=}} 0 та F {{=}} 3, M {{=}} 0 основного стану 2S<sub>1/2</sub> атома цезію-133, не збуреного зовнішніми полями, і що частоті цього переходу приписується значення 9&nbsp;192&nbsp;631&nbsp;770 герц.
}}

1997 року [[Міжнародний комітет мір і ваг]] (МКМВ) уточнив, що це визначення стосується атома цезію, який перебуває в спокої за температури 0 [[Кельвін|К]], а 1999 року додав уточнення щодо відсутності впливу магнітного поля з навколишнього середовища<ref name="Second" />.

[[3 квітня]] [[2014]] року [[Національний інститут стандартів і технології|NIST]] ввів у дію новий атомний годинник {{li|NIST-F2|Q=Q6954382}}, який накопичує похибку в одну секунду протягом 300 мільйонів років. Згідно з повідомленням, новий годинник замінив попередню у тричі менш точну модель {{li|NIST-F1|Q=Q1090233}} і використовуватиметься як стандарт цивільного часу у США. Раніше дані про NIST-F2 були направлені до [[Міжнародне бюро мір і ваги|Міжнародного бюро мір і ваги у Парижі]], яке визнало їх найточнішим справним атомним годинником у світі.

В Україні одиниці часу та частоти відтворюються і зберігаються спеціальними еталонами (первинним і вторинним). Створений у 1997 році в ННЦ «Інститут метрології» державний первинний еталон одиниць часу та частоти (ДПЕЧЧ) є сукупністю основних і допоміжних комплексів, що діють безперервно. Основу еталона становить група квантових зберігачів часу та частоти у складі одного цезієвого та декількох водневих стандартів частоти. За наслідками роботи групи зберігачів формується національна шкала координованого часу України UTC (UA). Розбіжність між національною шкалою координованого часу UTC (UA), відтворюваною державним первинним еталоном, і Міжнародною шкалою координованого часу UTC становить ±0,1 мкс<ref>[http://www.metrology.kharkov.ua/index.php?id=304 Час і частота] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171005151631/http://www.metrology.kharkov.ua/index.php?id=304 |date=5 жовтня 2017 }} на сайті ННЦ «Інститут метрології»</ref>. Державний первинний еталон одиниці часу та частоти є основою державної служби єдиного часу та еталонних частот в Україні. Вторинний еталони часу і частоти (ВЕЧЧ) функціонує з метою забезпечення передавання розмірів одиниць часу і частоти від ДПЕЧ України (ННЦ «Інститут метрології», м. Харків) до робочих еталонів і зразкових засобів вимірювань часу і частоти на території України, а також для забезпечення контролю і визначення метрологічних характеристик еталонних сигналів часу і частоти, що передаються по каналах зовнішніх звірень<ref>''Мухаровський М. Я.'' [http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Viau_2010_3-4_52.pdf Вторинний еталон одиниць часу та частоти ДП «Укрметртестстандарт» до 2008 року] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220123201918/http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF%2FViau_2010_3-4_52.pdf |date=23 січня 2022 }} / М.&nbsp;Я.&nbsp;Мухаровський, О. А-Б. Ахмадов, С.&nbsp;О.&nbsp;Ахмадов, С.&nbsp;О.&nbsp;Бистрий, В.&nbsp;С.&nbsp;Писчиков // Вісник Інженерної академії України.&nbsp;— 2010.&nbsp;— Вип. 3-4.&nbsp;— С. 246—252.</ref>.

=== Перевизначення еталона ===
На XXIV [[Генеральна конференція мір і ваг|ГКМВ]] 17—21 жовтня 2011 року було ухвалено резолюцію<ref name="Resolution1">[http://www.bipm.org/en/CGPM/db/24/1/ On the possible future revision of the International System of Units, the SI] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120304175103/http://www.bipm.org/en/CGPM/db/24/1/ |date=4 березня 2012 }} Resolution 1 of the 24th meeting of the CGPM (2011)</ref>, у якій, зокрема, запропоновано переглянути визначення основних одиниць Міжнародної системи та сформулювати їх в одноманітному виді<ref name="Formulation">[http://www.bipm.org/en/si/new_si/explicit_constant.html The «explicit-constant» formulation] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140811195806/http://www.bipm.org/en/si/new_si/explicit_constant.html |date=11 серпня 2014 }}{{ref-en}} на сайті Міжнародного бюро мір і ваг</ref>. Пропоноване визначення секунди було еквівалентним попередньому<ref name=" Resolution1" />.

XXV ГКМВ, що відбулась 2014 року, ухвалила рішення продовжити роботу з підготовки нової ревізії SI, зокрема, перевизначення секунди, і попередньо призначила завершити цю роботу до 2018 року, щоб замінити чинну систему одиниць оновленим варіантом на XXVI ГКМВ, яка планувалася того року<ref>{{cite web|url=http://www.bipm.org/en/CGPM/db/25/1/|title=On the future revision of the International System of Units, the SI|author=|date=|work=Resolution 1 of the 25th CGPM (2014)|publisher=[[Міжнародне бюро мір і ваги|BIPM]]|accessdate=2015-10-9|lang=en|archive-date=14 травня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170514153126/http://www.bipm.org/en/CGPM/db/25/1}}</ref>.

У резолюції XXVI-ї ГКМВ визначення секунди не зазнало принципових змін і було сформульовано у виді, наведеному на початку.

== Високосна секунда ==
{{Main|Високосна секунда}}
''Високосна секунда'', або ''секунда координації'' ({{lang-en|leap second}})&nbsp;— це односекундна корекція, яка іноді застосовується до [[Всесвітній координований час|Всесвітнього координованого часу]] (UTC) для того, аби утримувати тривалість доби за цим часом близькою до середнього [[Сонячний час|сонячного часу]]. Без такої корекції час, який визначається [[Обертання Землі|обертанням земної кулі]], почне поступово відхилятися від [[Міжнародний атомний час|атомного часу]] внаслідок нерегулярностей у швидкості обертання Землі. Відтоді, як така система корекції була застосована у 1972 році, станом на 2017 рік до Всесвітнього координованого часу було додано всього 27 високосних секунд. Останнє таке додавання відбулося 31 грудня 2016 року о 23:59:60 UTC<ref>{{cite web|title=IERS Bulletin C Number 52|url=https://datacenter.iers.org/eop/-/somos/5Rgv/getTX/16/bulletinc-052.txt|language=en|publisher=[[IERS]]|date=6 липня 2016|accessdate=5 жовтня 2017|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170802175335/https://datacenter.iers.org/eop/-/somos/5Rgv/getTX/16/bulletinc-052.txt|archivedate=2 серпня 2017|deadurl=yes}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170802175335/https://datacenter.iers.org/eop/-/somos/5Rgv/getTX/16/bulletinc-052.txt |date=2017-08-02 }}</ref>, до цього&nbsp;— 30 червня 2015 року<ref>{{cite web|title=IERS Bulletin C Number 49|url=https://datacenter.iers.org/eop/-/somos/5Rgv/getTX/16/bulletinc-049.txt|language=en|publisher=[[IERS]]|date=5 січня 2015|accessdate=5 жовтня 2017|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170802174044/https://datacenter.iers.org/eop/-/somos/5Rgv/getTX/16/bulletinc-049.txt|archivedate=2 серпня 2017|deadurl=yes}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170802174044/https://datacenter.iers.org/eop/-/somos/5Rgv/getTX/16/bulletinc-049.txt |date=2017-08-02 }}</ref>. Наступна високосна секунда, найбільш імовірно, буде додана додана не раніше 30 червня 2019 року<ref>{{cite web|title=IERS Bulletin A - latest issue|url=https://datacenter.iers.org/web/guest/eop/-/somos/5Rgv/latest/6|language=en|publisher=[[IERS]]|accessdate=5 жовтня 2017|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170920231119/https://datacenter.iers.org/web/guest/eop/-/somos/5Rgv/latest/6|archivedate=20 вересня 2017|deadurl=yes}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170920231119/https://datacenter.iers.org/web/guest/eop/-/somos/5Rgv/latest/6 |date=2017-09-20 }}</ref>.

== Кратні й частинні одиниці ==
З одиницею вимірювання «''секунда''», як правило, застосовуються лише частинні [[Префікси одиниць вимірювання|префікси SI]] (крім деци- і санти-). Для вимірювання більших інтервалів часу застосовують одиниці [[хвилина]], [[година]], [[доба]], і т.&nbsp;д.
{{Одиниці з префіксами|секунда|с|s|0|0|3|18}}

== Співвідношення з іншими одиницями вимірювання часу ==
1 секунда дорівнює:
* 1/60 [[Хвилина|хвилини]];
* 1/3 600 [[Година|години]];
* 1/86 400 [[Доба|доби]] ([[Міжнародний астрономічний союз|МАС]] ({{lang-en|International Astronomical Union, IAU}}) система одиниць);
* 1/31 557 600 [[Юліанський рік (астрономія)|юліанського року]] (МАС система одиниць).

== Вимірювання секунд у побуті ==

Для вимірювання часових відрізків у секундах та частках секунди застосовують [[секундомір]]и.

Характерні відрізки часу, що вимірюються в секундах:
* пробігти 100 [[метр]]ів&nbsp;— 10-11 секунд;
* виконати військову команду «підйом!»&nbsp;— 45 секунд;
* [[час]], за який [[світло]] від [[Місяць (супутник)|Місяця]] досягає Землі&nbsp;— близько півтори секунди.

== Цікаві факти ==
* За одну секунду:
:* світло [[Швидкість світла|подолає]] {{s|299 792 458 м}} у вакуумі;
:* на [[Сітківка|сітківку ока]] потрапить 550 [[Трильйон|трлн]] [[Період коливання|періодів]] [[світло|світлової хвилі]] зеленого кольору;
:* Земля долає по орбіті навколо Сонця {{s|29 785,9 м}};
:* кристал кварцу, на якому працюють [[кварцовий годинник|кварцові годинники]], здійснює 32 768 коливань{{Джерело?}};
* Одна секунда приблизно дорівнює {{s|1 / 31 556 925,9747}} частині 1900 тропічного року (часу між двома весняними рівноденнями).

== Секунда у фразеологізмах<ref>{{СУМ-11|Секунда}}</ref> ==
* ''В одну секунду''&nbsp;— дуже швидко; миттю.
* ''Із секунди на секунду''&nbsp;— найближчим часом, ось-ось.
* ''У цю (ту) секунду''&nbsp;— відразу, зараз же.

== Див. також ==
* [[Герц]]
* [[Міжнародний атомний час|Атомний час]]
* [[Всесвітній координований час]]
* [[Всесвітній час]]
* [[Динамічний час]]

== Виноски ==
{{reflist|2|refs=
<ref name="Корсунь_2009">{{cite book|last=Корсунь|first=О.А.|title=Вимір часу: від давніх-давен до сучасності|date=2009|publisher=Техніка|location=Київ|isbn=978-966-575-164-9|page=65|url=https://www.mao.kiev.ua/biblio/mono/vymir_chasu.pdf}}</ref>

<ref name="Second">
{{cite web
|url=http://www.bipm.org/en/publications/si-brochure/second.html 
|title=Unit of time (second)  |author= 
|date=
|work=SI Brochure: The International System of Units (SI) 
|publisher=[[Міжнародне бюро мір і ваг|BIPM]]|accessdate=2017-10-02
|lang=en}}
</ref>

<ref name="BIPM21">
{{cite web
 |title       = Official BIPM definition
 |url         = http://www.bipm.org/en/si/si_brochure/chapter2/2-1/second.html
 |publisher   = [[Міжнародне бюро мір і ваг|BIPM]]
 |accessdate  = 2017-10-02
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6Ha4FvxNT?url=http://www.bipm.org/en/si/si_brochure/chapter2/2-1/second.html
 |archivedate = 2013-06-23
 |deadurl     = no
}}
</ref>
}}

== Джерела ==
# {{Закон|z1022-15|Наказ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 25.08.2015 № 914.}} Про затвердження визначень основних одиниць SI, назв та визначень похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначень та Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин.
# [http://www.bipm.org/en/publications/si-brochure/ SI Brochure: The International System of Units (SI)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180628205006/https://www.bipm.org/en/publications/si-brochure/ |date=28 червня 2018 }}. 8th edition, 2006; updated in 2014 // [[Міжнародне бюро мір і ваги|BIMP]]. {{ref-en}}
# {{книга|автор = David S. Landes|заголовок = Revolution in Time: Clocks and the Making of the Modern World|місце = Cambridge, Massachusetts|видавництво = Belknap Press of Harvard University Press|рік = 1983|сторінок = 482|isbn = 0-674-76802-7|ref = David S. Landes|url-access = registration|url = https://archive.org/details/revolutionintime00land_0}}
# {{книга|автор = G. J. Whitrow | заголовок = [http://books.google.ru/books?id=o8Nb5KLBxVQC&printsec=frontcover#v=onepage&q&f=false Time in history: views of time from prehistory to the present day] | місце = New York| видавництво = Oxford University Press | рік = 1989 |сторінок = 217 |isbn = 9780192852113}}
# {{книга|автор = Бич А. М.|заголовок = Основы теории времени : Закономерная эволюция реляционной концепции времени|місце = К.|видавництво = Знание Украины| рік = 2005|сторінок=116|isbn= 	9663160535}}

== Посилання ==
{{commons category}}
* ''Иванов И.'' [http://elementy.ru/lib/430939 Как расщепляют мгновение.] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/6Cl35a2eC?url=http://elementy.ru/lib/430939 |date=8 грудня 2012 }}&nbsp;— лекція про фізичні методи вимірювання проміжків часу, коротших за секунду. {{ref-ru}}
* ''Голубев А.'' [https://www.nkj.ru/archive/articles/16859/ В погоне за точностью: единый эталон времени&nbsp;— частоты&nbsp;— длины] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190213123729/https://www.nkj.ru/archive/articles/16859/ |date=13 лютого 2019 }} // [[Наука и жизнь]], 2009, №&nbsp;12. {{ref-ru}}

{{бібліоінформація}}
{{Час}}
{{Одиниці SI}}
{{Одиниці СГС}}

[[Категорія:Одиниці часу]]
[[Категорія:Основні одиниці SI]]
[[Категорія:СГС]]