Перегляд вихідного коду сторінки Свинець

{{Хімічний елемент|Свинець<br/>(Pb)<!--Назва-->|82<!--Атомний номер-->|
[[Файл:Lead electrolytic and 1cm3 cube.jpg|безрамки]]
дуже м'який, <br />вязкий метал<br /> синювато-білого кольору<!-- [[Файл:DSC31181.JPG |thumb|right|200px|Свинець.]]-->|207,2<!--Атомна маса-->|175<!--Радіус атома-->|715,2(7,41)<!--Енергія іонізації-->|[Xe] 4f<sup>14</sup> 5d<sup>10</sup> 6s<sup>2</sup> 6p<sup>2</sup><!--Електронна конфігурація-->|147<!--Ковалентний радіус-->|(+4e) 84 (+2e) 120<!--Радіус іона-->|1,8<!--Електровід'ємність-->|Pb←Pb<sup>2+</sup> -1,26В <br />Pb←Pb<sup>4+</sup> 0,80В<!--Електродний потенціал-->|4, 2<!--Степені окислення-->|11,35<!--Густина-->|26.65<!-- Питома теплоємність-->|35,3<!--Теплопровідність-->|600,65<!--Температура плавлення-->|4,77<!--Теплота плавлення -->|2013<!--Температура кипіння-->|177,8<!--Теплота випаровування-->|18,3<!--Молярний об'єм-->|кубічна<br />гранецентрована<!--Сингонія-->|4,950<!--Період гратки-->|n/a<!--Відношення c/a-->|88,00<!--Температура Дебая-->}}
'''Свине́ць''', '''плю́мбум'''<ref name=ДСТУ>{{ДСТУ 2439:2018|с=2}}</ref> ([[хімічний знак]]&nbsp;— <chem>Pb</chem>, {{lang-la|plumbum}}), в нефаховій літературі ''плю́мбій''<ref name="inthnol"/>&nbsp;— [[хімічний елемент]] з [[атомний номер|атомним номером]] '''82''', що належить до [[Група 14 періодичної системи елементів|14-ї групи]], [[Період 6 періодичної системи елементів|6-го періоду]] [[Періодична система|періодичної системи елементів]].

Проста речовина '''свине́ць'''<ref>{{СУМ-11|Свинець}}</ref> (нефахове [[Архаїзм|застаріле]] ''о́ливо''<ref name="inthnol">[https://r2u.org.ua/s?w=свинец&scope=all&dicts=17&highlight=on свине́ц] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211105171939/https://r2u.org.ua/s?w=свинец&scope=all&dicts=17&highlight=on|date=5 листопада 2021}} // ''[[Ганіткевич Марія Йосипівна|Ганіткевич М.]], Кінаш Б.'' Російсько-український словник з інженерних технологій: Понад 40 000 термінів / Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології [[Міністерство економічного розвитку і торгівлі України|Міністерства економ. розвитку і торгівлі]] та [[Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України|Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України]].&nbsp;— 2-е вид.&nbsp;— Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2013.&nbsp;— 1021 с.&nbsp;— (Термінографічна серія СловоСвіт; №&nbsp;9).&nbsp;— ISBN 978-617-607-385-7.</ref><ref>{{СУМ-11|Оливо}}</ref>{{#tag:ref|На думку лексикографа [[Святослав Караванський|Святослава Караванського]], слово «оливо» у словнику неправильно витлумачене як «олово»<ref>{{Cite book
|title=Пошук українського слова або боротьба за національне «я»
|last=Караванський
|first=Святослав
|year=1991
|publisher=Літературна Україна
|location=Київ
|pages=102
|language=
|isbn=
}}</ref>|group=Заввага}})&nbsp;— важкий, м'який, ковкий, сірий [[метал]].

Густина свинцю 11,34 г/см³; t<sub>плав</sub> 327,6&nbsp;°С, t<sub>кип</sub> 1745&nbsp;°С. Свинець хімічно малоактивний. На повітрі досить швидко покривається тонкою плівкою оксиду. Кристалічна ґратка кубічна гранецентрована.

Зазвичай свинець трапляється у вигляді руди [[галеніт]]у, іноді у вигляді [[самородок|самородків]]; є кінцевим, стабільним продуктом розпаду [[Уран (хімічний елемент)|урану]]. Свинець&nbsp;— найм'якший і найслабший з використовуваних металів із низькою [[точка плавлення|точкою плавлення]], поганий [[провідник]] електрики, стійкий до кислотної [[корозія|корозії]], може бути отруйним, накопичується в організмі під час уживання [[вода|води]] зі свинцевих труб, використання [[фарба|фарби]] на основі свинцю і [[бензин]]у з його добавками. Є ефективним захистом проти [[Іонізуюче випромінювання|радіації]], використовується в [[гальванічний елемент|гальванічних елементах]], [[скло|склі]], [[кераміка|кераміці]] і сплавах типу [[олово|олова]] й у припої.

== Походження назви ==
[[Файл:Saturn symbol.svg|міні|100px|Сатурн як [[Алхімія|алхімічний]] символ свинцю]]
Українське слово «свинець» є похідним від {{lang-x-slav|*svinecь}}, від якого також походять назви цього металу у деяких [[слов'янські мови|слов'янських мовах]]: {{lang-be|свінец}}, {{lang-ru|свинец}}, {{lang2|orv|chu|свинҍць}}, {{lang-sl|svinc}} (більшість слов'янських назв свинцю споріднені з українським словом [[Станум|«олово»]]). Праслов'янське ''*svinecь'' споріднене з {{lang-lt|švinas}} («свинець») та {{lang-lv|svins}} (так само), подальші зв'язки неясні<ref>{{Cite book|title = Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973|last = |first = |year = |publisher = |location = |pages = |language = |isbn = }}</ref>. Припускалася спорідненість з {{lang-el|κυανος}} («синя речовина»), яке порівнюють, у свою чергу, з [[Хеттська мова|хеттськ.]] ''kuuanna(n)'' ([[Купрум сульфат|«мідний купорос»]], «коштовний камінь»). Інша версія пов'язує ''*svinecь'' з {{lang-os|(ӕ)фсӕн}} («леміш», «залізо») та {{lang-ps|ospina}} («залізо»)<ref>{{ЕСУМ5}}</ref>.

Слово «оливо» походить від {{lang-x-slav|*olovo}} («олово», «свинець»), похідними від якого є назви цього металу у більшості слов'янських мов: {{lang-be|волава}}, {{lang-pl|ołów}}, {{lang3|hr|cs|sk|olovo}}, {{lang2|bg|mk|олово}}, {{lang-sr|олово/olovo}}.

Наукова назва свинцю&nbsp;— «плюмбум»&nbsp;— походить від {{lang-la|plumbum}}, яке давніми римлянами уживалося щодо двох металів: свинцю (''plumbum nigrum''&nbsp;— «чорний плюмбум») та олова (''plumbum candidum''&nbsp;— «білий плюмбум»).

== Історія ==
Свинець відомий ще з [[бронзова доба|бронзової доби]]. Поряд із [[стибій|стибієм]] та [[арсен]]ом його використовували для виготовлення бронзи. Пізніше його замінили [[олово]]м. Ще стародавні вавилоняни виготовляли вази зі свинцю. Римляни використовували його для виготовлення посуду, водопровідних труб. Свинець був відомий також народам Месопотамії і Єгипті 6-7 тис. років до н.&nbsp;е.

[[Алхімія|Алхіміки]] вважали свинець сировиною для [[Трансмутація|трансмутації]] (перетворення його на золото).

== Отримання ==
[[Файл:Lead-2.jpg|міні]]
Металічний свинець отримують окиснювальним випаленням сульфідних руд з подальшим відновленням PbO до чорнового металу і рафінуванням останнього. У чорновому свинці міститься до 98&nbsp;% Pb, в рафінованому 99,8-99,9&nbsp;%. Свинець з 99,99&nbsp;% Pb отримують [[електроліз]]ом.

Із [[галеніт]]у свинець отримують у дві стадії:
# Прожарювання:
#:: 2 PbS + 3 O<sub>2</sub> → 2 PbO + 2 SO<sub>2</sub> ΔH{{su|p=0|b=r}}=&minus;836 кДж/моль
# Відновлення коксом:
#:: PbO + C → Pb + CO ΔH{{su|p=0|b=r}}=+107 кДж/моль
#:: PbO + CO → Pb + CO<sub>2</sub> ΔH{{su|p=0|b=r}}=&minus;66 кДж/моль

Утворюються свинцеві злитки з вмістом 95–97&nbsp;% Pb, які потім очищують (рафінують) за допомогою переплавлення з флюсом, чи [[електроліз]]ом.

== Виробництво ==
Більшість свинцевої руди містить дуже низький відсоток свинцю, який повинен бути більш концентрованим під час обробки.<ref>Greenwood and Earnshaw, p. 369</ref>
{| class="sortable collapsible" cellpadding=3 rules=all style="background:#f9f9f9; border:1px #aaa solid"
|+'''Країни, що видобувають найбільше свинцю станом на 2015 рік'''<ref name="USGS'15">{{cite report|url=http://minerals.usgs.gov/minerals/pubs/commodity/lead/mcs-2016-lead.pdf|author=U.S. Geological Survey|title=Lead|year=2016|accessdate=2016-02-20|archive-date=13 грудня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161213120133/http://minerals.usgs.gov/minerals/pubs/commodity/lead/mcs-2016-lead.pdf}}</ref>
! Країна !! data-sort-type="number"|Видобуток <br/>(тисячі<br/> тон)
|-
| {{flag|China}} [[КНР]] || align="right"|2300
|-
| {{flag|Australia}} [[Австралія]]|| align="right"|633
|-
| {{flag|United States}} [[США]]|| align="right"|385
|-
| {{flag|Peru}} [[Перу]]|| align="right"|300
|-
| {{flag|Mexico}} [[Мексика]]|| align="right"|240
|-
| {{flag|India}} [[Індія]]|| align="right"|130
|-
| {{flag|Russia}} [[Росія]]|| align="right"|90
|-
| {{flag|Bolivia}} [[Болівія]]|| align="right"|82
|-
| {{flag|Sweden}} [[Швеція]]|| align="right"|76
|-
| {{flag|Turkey}} [[Туреччина]]|| align="right"|54
|-
| {{flag|North Korea}} [[Північна Корея]]|| align="right"|45
|-
| {{flag|Poland}} [[Польща]]|| align="right"|40
|-
| {{flag|South Africa}} [[ПАР]]|| align="right"|40
|-
| {{flag|Kazakhstan}} [[Казахстан]]|| align="right"|38
|-
| {{flag|Ireland}} [[Ірландія]]|| align="right"|33
|-
| Інші країни || align="right"|226
|}

== Поширення ==

Кларк в земній корі 1,6×10<sup>−3</sup>&nbsp;% за масою. Існує близько 180 мінералів свинцю, серед яких найбільш важливе значення мають [[галеніт]] PbS (86,6&nbsp;% Pb), що зазвичай містить домішку Sb, Bi і Ag, [[джемсоніт]] Pb<sub>4</sub>FeSb<sub>6</sub>S<sub>14</sub> (40,16&nbsp;%), [[буланжерит]] Pb<sub>5</sub>Sb<sub>4</sub>S<sub>11</sub> (55,42&nbsp;%), [[бурноніт]] CuPbSbS<sub>3</sub> (42,6&nbsp;%); в зоні окиснення&nbsp;— [[церусит]] PbCO<sub>3</sub> (77,6&nbsp;%) і [[англезит]] PbSO<sub>4</sub> (68,3&nbsp;%). Свинець і цинк спільно з іншими металами ([[мідь]], [[золото]], [[срібло]]) утворюють [[поліметалічні руди]]. Відомі [[свинцево-цинкові руди]] з різним співвідношенням цих металів; рідше зустрічаються самостійні родовища цинкових або свинцевих руд.

=== Ізотопи ===
{{Main|Ізотопи свинцю}}
Природній свинець складається з чотирьох різних [[Ізотопи свинцю|ізотопів]]. З них 3 стабільні, а ще 1 має надзвичайно довгий період розпаду.
{| class="wikitable"
|-
! Масове число !! Частка у природному свинці !! Період напіврозпаду
|-
| 204 || 1,4&nbsp;% || >= 1,4×10<sup>17</sup> років
|-
| 206 || 24,1&nbsp;% || {{math|∞|size=150%}}
|-
| 207 || 22,1&nbsp;% || {{math|∞|size=150%}}
|-
| 208 || 52,4&nbsp;% || {{math|∞|size=150%}}
|}

Загалом відомо 60 [[ізотопи|ізотопів]] свинцю з масовими числами від 178 до 220, 17 з яких&nbsp;— [[Метастабільний стан|метастабільні]].
З нестабільних ізотопів, що не зустрічаються в природі, найбільші періоди напіврозпаду мають <sup>205</sup>Pb (17,3&nbsp;млн років) і <sup>202</sup>Pb (52500 років)<ref>[https://education.jlab.org/itselemental/iso082.html Isotopes of the Element Lead] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201127012433/https://education.jlab.org/itselemental/iso082.html |date=27 листопада 2020 }}{{ref-en}}</ref>.

== Застосування ==
Використовується у виробництві акумуляторів.

Свинець відіграє важливу роль як компонент [[припій]]них [[сплав]]ів. Із самого початку масового виробництва [[Електроніка|електроніки]], [[Свинцевий припій|олов'яно-свинцеві припої]] стали досить поширеними в електротехнічній та приладобудівній галузях завдяки своїй низькій вартості, зручності використання та гарним фізичним характеристикам.<ref name="manko">{{cite book|url=|title=Пайка та припої. Матеріали, конструкції, технологія та методи розрахунку|author=Говард Г. Манко|publisher=Машиностроение|location=Москва|year=1968|isbn=|language=російська|pages=42-43}}</ref><ref name="gost21930">{{cite book|url=http://www.gosthelp.ru/gost/gost19337.html|author=|title=ГОСТ 21930-76. Припої олов'яно-свинцеві в чушках. Технічні умови.|location=Москва|publisher=Видавництво стандартів|year=1989|language=російська|accessdate=14 серпня 2013|archive-date=5 листопада 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20131105180138/http://www.gosthelp.ru/gost/gost19337.html}}</ref><ref name="petrun">{{cite book|url=https://archive.org/details/isbn_5217031670|title=Справочник по пайке|trans_title=Довідник з пайки|author=Петрунін І.Є. |publisher=Машиностроение |location=Москва |year=2003 |isbn=5-217-03167-0 |language=російська |pages=[https://archive.org/details/isbn_5217031670/page/n83 84]}}</ref> Крім того, до 1980-х років вони були популярним матеріалом для формування з'єднань сантехнічної трубопровідної арматури в країнах Заходу. Разом зі зростанням уваги суспільства до питань [[Екологія|екології]], використання в [[Припій|припоях]] свинцю починає поступово обмежуватися. Зокрема, [[Європейський Союз|Євросоюз]] директивою «[[RoHS|щодо обмеження вмісту шкідливих речовин]]» (RoHS) передбачає з 1 липня 2006&nbsp;р. загальний перехід виробництв побутової електроніки на використання [[Безсвинцевий припій|безсвинцевих припоїв]].<ref name=medved>{{cite book|url=|series=Мир электроники|title=Сборка и монтаж электронных устройств|trans_title=Збірка та монтаж електронних пристроїв |author=Медведєв А.М.|publisher=Техносфера|location=Москва|year=2007|isbn=978-5-94836-131-4|language=російською|pages=107}}</ref>

== Біологічна роль ==

Сполуки свинцю токсичні, ГДК 0,01 мг/дм³.

Накопичення свинцю в організмі людини може викликати як [[Свинцева енцефалопатія|свинцеві енцефалопатії]], виродження периферичних нервів, венозний стаз, [[псевдомосклероз]], [[Артеріальна гіпертензія|серцеву гіпертонію]], [[цироз печінки]] тощо.

== Див. також ==

* [[Платиніт]]
* [[Свинцево-цинкова промисловість]]
* [[Свинцево-цинкові руди]]
* [[Свинець аномальний]]
* [[Свинець звичайний]]
* [[Свинець первісний]]
* [[Свинець первозданний]]
* [[Свинець радіогенний]]
* [[Свинець рудний]]
* [[Свинець самородний]]
* [[Свинець (мінерал)]]
* [[Сплави свинцю]]

== Джерела та література ==
{{Вікіцитати1}}
* Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.&nbsp;М.&nbsp;Литвиненка НАН України, Донецький національний університет.&nbsp;— Донецьк: Вебер, 2008.&nbsp;— 758 с.&nbsp;— ISBN 978-966-335-206-0.
* {{ГЕС}}
* ''Ф.&nbsp;А.&nbsp;Деркач.'' Хімія.&nbsp;— Л., 1968.

== Посилання ==
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53409/20219.html Свинець]}}

== Завваги ==
{{Reflist|group=Заввага}}

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Хімічні елементи]]
[[Категорія:Метали]]
[[Категорія:Свинець|*]]
[[Категорія:Кольорові метали]]
[[Категорія:Надзвичайно небезпечні речовини]]
[[Категорія:Теплоносії ядерних реакторів]]