Перегляд вихідного коду сторінки Розтяг

[[Файл:Contrainte normale traction vertical.svg|thumb|150 px|Напруження при розтягу]]
[[Файл:Eprouvette_traction_force_elongation.svg‎|thumb|150 px|Деформація розтягу зразка]]
'''Ро́зтяг<ref>ДСТУ EN 10002-1:2006 Матеріали металеві. Випробування на розтяг. Частина 1. Метод випробування за кімнатної температури (EN 10002-1:2001, IDT).</ref><ref>[http://sum.in.ua/s/roztjagh «Розтяг»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160125185706/http://sum.in.ua/s/roztjagh |date=25 січня 2016 }} в [[Словник української мови в 11 томах|Академічному тлумачному словнику української мови в 11 томах]]. Т. 8, С. 836.</ref> (стиск)<ref>[http://sum.in.ua/s/stysk «Стиск»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160125192819/http://sum.in.ua/s/stysk |date=25 січня 2016 }} в [[Словник української мови в 11 томах|Академічному тлумачному словнику української мови в 11 томах]]. Т. 9, С. 702.</ref>''' або '''ро́зтяг-стиск'''<ref name=URE>[http://leksika.com.ua/17130701/ure/roztyag-stisk «Розтяг-стиск»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160127094421/http://leksika.com.ua/17130701/ure/roztyag-stisk |date=27 січня 2016 }} в [[УРЕ]].</ref>&nbsp;— вид [[деформація|деформування]] [[тверде тіло|твердого тіла]], при якому його розміри вздовж однієї осі збільшуються (зменшуються) під дією сил, рівнодійна яких є перпендикулярною до поперечного перерізу тіла і проходить через центр його ваги <ref name=URE />.

Процеси, які відбуваються при розтягу або стиску здебільшого є ідентичними, як і механічні характеристики дуже великої кількості конструкційних матеріалів. Тому ці протилежні за напрямом види деформування&nbsp;— розтяг і стиск&nbsp;— описують одними й тими ж математичними залежностями й об'єднують їх в один вид: розтяг–стиск. При цьому домовилися: все, що стосується розтягу (сили, напруження, деформації тощо) вважати зі знаком «+», а те, що стосується стиску&nbsp;— зі знаком «–».

При розгляді розтягу–стиску користуються основними гіпотезами опору [[опір матеріалів|матеріалів]], такими як [[принцип Сен-Венана]]. Крім того, вводять ще гіпотези, характерні саме для певних видів простої деформації. Наприклад, приймають ''[[гіпотеза плоских перерізів|гіпотезу плоских перерізів]]''&nbsp;— поперечні перерізи стержня, плоскі до деформації, залишаються плоскими і після неї, переміщуючись поступально вздовж осі стержня<ref name="knuba">{{Cite web |url=https://org2.knuba.edu.ua/pluginfile.php/84051/mod_resource/content/3/Презентація_розтяг_стиск.pdf |title=Повний розрахунок стержнів при розтягу-стиску |access-date=2023-03-04 |archive-date=2022-03-16 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220316080141/https://org2.knuba.edu.ua/pluginfile.php/84051/mod_resource/content/3/Презентація_розтяг_стиск.pdf |url-status=dead }}</ref>.

== Напруження при розтягу-стиску ==
У поперечному перерізі навантаженого зусиллями розтягнення стержня виникають лише нормальні складові [[внутрішні сили|внутрішніх сил]]&nbsp;— ''N''. Тому в довільному поперечному перерізі можуть виникати лише нормальні напруження. Причому ці напруження в кожній точці перерізу будуть однаковими, оскільки маленькі частки (диференціал) сили ''dN'' будуть однаковими на елементарних площинках ''dA'', тобто:
: <math>\sigma = \frac{dN}{dA} = \frac {N}{A},</math>

і тоді критерій міцності при розтягу–стиску можна записати так:
: <math>\sigma_{max} = \frac {N_{max}}{A} \le [\sigma]</math> або <math>\sigma_{max} = \frac {N}{A_{min}} \le [\sigma],</math>
де <math>[\sigma]</math> − це допустимий рівень напружень, який є однією з основних [[механічні властивості матеріалу|механічних характеристик конструкційного матеріалу]].

== Деформації при розтягу-стиску ==
Деформація розтягу кількісно характеризується абсолютним (''Δl'') та [[відносне видовження|відносним видовженням]] (''ε''), що дорівнює відношенню абсолютного видовження до початкової довжини <math>\left( \varepsilon = \frac{\Delta l}{l_0}\right)</math>.

Необхідно пам'ятати, що при прикладенні до тіла сили в одному напрямку, змінюється не лише довжина, а й поперечні розміри тіла. Зазвичай при розтягу тіло тоншає а при стиску&nbsp;— навпаки. Цю властивість матеріалу при розтягу (стиску) характеризує [[коефіцієнт Пуассона]].

При деформації розтягу відмінними від нуля є лише діагональні компоненти [[тензор деформації|тензора деформації]].

== Пружний розтяг-стиск ==
{{Main|Закон Гука}}
Експериментально встановлена залежність абсолютного видовження (''Δl'') від прикладеного зусилля (''F'') в умовах пружності:
: <math>\Delta l = \frac {F\cdot l}{E\cdot A},</math>
де ''E''&nbsp;— [[модуль Юнга]], МПа.

Ця ж залежність може бути виражена через відносну деформацію (''ε'') й напруження (''σ''):
: <math>\varepsilon = \frac{\Delta l}{l} = \frac {F}{E\cdot A} = \frac{\sigma}{E}.</math>

Величину <math>E\cdot A</math> називають ''жорсткістю стержня'' при розтягу-стиску, а величину <math>\frac {E\cdot A}{l}</math>&nbsp;— ''відносною жорсткістю''.

У межах [[Пластична деформація|пластичної деформації]] залежність між нормальними напруженнями і відносними деформаціями складніша, вона описується різними емпіричними (нелінійними) законами. Якщо стискальна сила досягає критичної величини, зважають на можливість втрати стрижнем стійкості ([[поздовжній згин]]). Розтяг-стиск може спричинюватися як силами, прикладеними до кінців стрижня, так і силами, розподіленими у його об'ємі (власною вагою стрижня, силами [[Інерція|інерції]]). Результати випробувань стрижнів на розтяг-стиск використовують при визначенні основних механічних характеристик матеріалів, розробці [[теорії міцності|теорій міцності]] їх.

{{Commonscat|Tension}}

== Див. також ==
* [[Метод перерізів]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання == 
* {{ТС_Буд|частина=Розтяг-стиск|сторінки =173}}
* Опір матеріалів. Підручник /[[Писаренко Георгій Степанович|Г.&nbsp;С.&nbsp;Писаренко]], О.&nbsp;Л.&nbsp;Квітка, Е.&nbsp;С.&nbsp;Уманський. За ред. [[Писаренко Георгій Степанович|Г.&nbsp;С.&nbsp;Писаренка]]&nbsp;— К.: Вища школа,1993.&nbsp;— 655 с.&nbsp;— ISBN 5-11-004083-4
* Опір матеріалів: Навч. посіб. для студентів ВНЗ. Рекомендовано МОН / Шваб'юк В. І.&nbsp;— К., 2009.&nbsp;— 380 с.
* ''Мильніков О.&nbsp;В.''&nbsp;[http://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/123456789/512/1/Mylnikov_А-Strength_of_Materials_Lecture_notes__2010.pdf Опір матеріалів. Конспект лекцій.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220120220317/http://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/123456789/512/1/Mylnikov_А-Strength_of_Materials_Lecture_notes__2010.pdf |date=20 січня 2022 }}&nbsp;— [[Тернопіль]]: Видавництво ТНТУ, 2010.&nbsp;— 257 с.
* Російсько-український словник наукової термінології: Математика. Фізика. Науки про Землю та Космос / В.&nbsp;В.&nbsp;Гейченко, В.&nbsp;М.&nbsp;Завірюхіна, О.&nbsp;О.&nbsp;Зеленюк та ін.&nbsp;— К.: Наук. думка, 1998.&nbsp;— 892 с.
{{Види деформацій}}
{{Physics-stub}}

[[Категорія:Деформація]]
[[Категорія:Теорія пружності]]
[[Категорія:Опір матеріалів]]