Перегляд вихідного коду сторінки Роберт Соловей

{{Науковець}}
'''Роберт Мартін Соловей''' ({{Lang-en|Robert Martin Solovay}}; {{нар}} [[15 грудня]] [[1938]], [[Бруклін]])&nbsp;— [[Сполучені Штати Америки|американський]] [[математик]], що працює у сфері [[Теорія множин|теорії множин]], багато років посідав посаду професора в [[Університет Каліфорнії (Берклі)|Каліфорнійському університеті у Берклі]].

== Навчання ==
Отримав ступінь [[Доктор філософії|доктора філософії]] в [[Чиказький університет|Чиказькому університеті]] в 1964 році під керівництвом Саундерса Маклейна, захистивши дисертацію на тему ''«Функторіальна форма диференційовної [[Теорема Рімана — Роха|теореми Рімана&nbsp;— Роха]]<nowiki/>»''. Відомі учні&nbsp;— Г'ю Вудін та Метт'ю Форман.

== Внесок у науку ==
Серед найвідоміших теорем Соловея: «кожна&nbsp;[[множина]] [[Дійсні числа|дійсних чисел]] вимірюється [[Міра Лебега|мірою Лебега]]<nowiki/>» узгоджується з теорією множин Цермело&nbsp;— Френкеля без [[Аксіома вибору|аксіоми вибору]], а також виключає поняття 0<sup>#</sup>. Соловей довів, що існування реального вимірюваного кардинала рівнозначно існуванню вимірюваного кардинала. Він також довів, що якщо <math>\lambda</math> є сильною межею одиничного кардинала, більшого, ніж строго компактний кардинал, тоді <math>2^\lambda=\lambda^+</math> зберігається. В іншій роботі він довів, що якщо <math>\kappa</math> є незліченним регулярним кардиналом, а <math>S\subseteq\kappa</math>&nbsp;— постійною множиною, то <math>S</math> можна розкласти на об'єднання <math>\kappa</math> роз'єднаних постійних множин.

У 1970-ті роки разом з [[Дана Скотт|Даною Скотт]] та {{не перекладено |Петр Вопенка|Петром Вопенкою|cs|Petr Vopěnka}} розробив теорію {{не перекладено |Булевозначна модель|булевозначних моделей|en|Boolean-valued model}}, яка здобула важливе значення у&nbsp;[[Нестандартний аналіз|нестандартному аналізі]].

Має низку досягнень і за межами теорії множин; з [[Фолькер Штрассен|Фолькером Штрассеном]] розробив [[Тест Соловея — Штрассена|тест простоти Соловея&nbsp;— Штрассена]], який використовують для ідентифікації великих [[Натуральні числа|натуральних чисел]], які з високою [[Імовірність|ймовірністю]] є [[Просте число|простими]]. Цей тест отримав важливі наслідки для розвитку комп'ютерної [[Криптографія|криптографії]].

== Нагороди ==
У [[2003|2003 році]] Роберт Соловей, [[Фолькер Штрассен]], Гаррі Міллер і [[Міхаель Рабін]] отримали [[Премія Канеллакіса|премію Паріса Канеллакіса]] за внесок у розробку методу ймовірнісної перевірки простоти чисел.

== Вибрані публікації ==

* Solovay, Robert M. (1970). «A model of set-theory in which every set of reals is Lebesgue measurable». Annals of Mathematics. Second Series. 92 (1): 1–56. doi:10.2307/1970696.
* Solovay, Robert M. (1967). «A nonconstructible Δ13 set of integers». Transactions of the [[Американське математичне товариство|American Mathematical Society]]. American Mathematical Society. 127 (1): 50–75. doi:10.2307/1994631. [[JSTOR]] 1994631.
* Solovay, Robert M. and Volker Strassen (1977). «A fast Monte-Carlo test for primality». SIAM Journal on Computing. 6 (1): 84–85. doi:10.1137/0206006.

== Примітки ==
{{reflist}}

{{IT-people-stub}}
{{Лауреати премії Канеллакіса}}
{{бібліоінформація}}

{{DEFAULTSORT:Соловей, Роберт}}

[[Категорія:Математики XXI століття]]
[[Категорія:Математики XX століття]]
[[Категорія:Математики США]]
[[Категорія:Математики за алфавітом]]
[[Категорія:Уродженці Брукліна]]
[[Категорія:Члени і члени-кореспонденти Національної академії наук США]]