Перегляд вихідного коду сторінки Рея (супутник)

{{Супутник
 | назва             = Рея
 | назва2            = Rhea
 | зображення        = Rhea true color.jpg
 | підпис            = Рея в справжніх кольорах. Знімок [[Кассіні — Гюйгенс|«Кассіні»]], 16 січня 2005
 | Колір             = #a0ffa0
 | дата              = [[23 грудня]] [[1672]]
 | відкривач         = [[Джованні Доменіко Кассіні]]
 | планета           = [[Сатурн (планета)|Сатурн]]
 | номер             = V
 | велика піввісь    = 527&nbsp;108
 | ексцентриситет    = 0,0012583
 | орбітальний період= 4,518212
 | нахил орбіти      = 0,345
 | орбітальні дані   = <ref name=orbit-ref>http://cfa-www.harvard.edu/iau/NatSats/NaturalSatellites.html</ref>
 | перицентр         = 526&nbsp;445
 | апоцентр          = 527&nbsp;771
 | ref-apsis         = <ref>Перицентр <math>q</math> і апоцентр <math>Q</math> обчислені за формулами <math>q=a\cdot(1-e)</math>, <math>Q=a\cdot(1+e)</math>, де <math>a</math> — довжина великої півосі орбіти, <math>e</math> — [[ексцентриситет]] орбіти; значення округлені до [[кілометр]]ів.</ref>
 | діаметр           = {{comment|1530,0±1,4|діаметр уздовж напрямку на Сатурн}}&nbsp;×&nbsp;{{comment|1526,2±1,2|діаметр уздовж дотичної до орбіти}}&nbsp;×&nbsp;{{comment|1524,8±1,2|діаметр уздовж осі обертання}}
 | ref-diameter      = <ref name=Thomas_2010/>
 | радіус            = 763,5 ± 0,6
 | ref-radius        = <ref name=Thomas_2010/>
 | площа поверхні    = 7,33 млн
 | маса              = 2,306518±0,000353{{e|21}}<ref name=Jacobson_2006/>
 | ref-mass          = 
 | густина           = 1,237±0,003<ref name=Thomas_2010/>
 | ref-density       = 
 | прискорення       = 0,264
 | швидкість         = 0,635
 | період обертання  = 4,518212
 | нахил осі         = 0
 | альбедо           = 0,949±0,003 ([[геометричне альбедо|геом.]] для {{s|λ{{=}}550 нм}})<ref name=Verbiscer_2007/>,<br>0,57{{±|0,20|0,26}} ([[альбедо Бонда|Бонда]], ведена півкуля)<ref name=Howett_2010/>,<br>0,63{{±|0,11|0,12}} ([[альбедо Бонда|Бонда]], ведуча півкуля)<ref name=Howett_2010/>
 | температура       = 40—100<ref name=Howett_2010/>
 | позначення        = Сатурн V
 | атмосфера         = сліди
 | видима зоряна величина = 10
 |}}
{{Otheruses|Рея}}
'''Ре́я''' ({{lang-la|Rhea}}, {{lang-el|Ῥέᾱ}})&nbsp;— другий за розміром (після [[Титан (супутник)|Титана]]) і двадцять перший за віддаленістю від планети [[супутник]] [[Сатурн (планета)|Сатурна]]. Відкритий [[Джованні Доменіко Кассіні|Дж.&nbsp;Д.&nbsp;Кассіні]] в [[1672]] році. Середній діаметр&nbsp;— 1527&nbsp;км<ref name=Thomas_2010/>, радіус орбіти&nbsp;— 527 тис.&nbsp;км.

Сучасну назву запропонував [[Джон Гершель]]<ref>{{cite journal |url=http://articles.adsabs.harvard.edu/full/1848MNRAS...8...42L |author=Lassell W. |date=1848 |title=Satellites of Saturn |journal=Monthly Notices of the Royal Astronomical Society |volume=8 |pages=42-43 |bibcode=1848MNRAS...8...42L |doi=10.1093/mnras/8.3.42}}</ref> на честь [[титани|титаніди]] [[Рея (міфологія)|Реї]] з [[Антична міфологія|давньогрецької міфології]]&nbsp;— матері кількох олімпійських богів, одним з яких був Зевс.

== Фізичні характеристики ==
[[Файл:Rhea hi-res PIA07763.jpg|thumb|left|250px|Знімок апарата [[Кассіні — Гюйгенс|«Кассіні»]] (6&nbsp;листопада 2005&nbsp;року). Великий кратер згори&nbsp;— Tirawa.]]
Рея&nbsp;— [[Крижаний супутник|крижане тіло]] з середньою густиною, рівною {{nobr|1,237±0,003 г/см³<ref name=Thomas_2010/>.}} Така низька густина свідчить про те, що кам'яні породи становлять менше третини маси супутника, а решта припадає на [[Лід|водяний лід]]. [[Прискорення вільного падіння]] дорівнює {{s|0,264 м/с²}}<ref>Розраховано за масою та радіусом Реї згідно з формулою <math>g=G\frac{M}{r^2}</math>.</ref>. Розміри супутника&nbsp;— {{comment|1530,0±1,4|діаметр в напрямку на Сатурн}} × {{comment|1526,2±1,2|діаметр в напрямку дотичної до орбіти}} × {{comment|1524,8±1,2|діаметр в напрямку осі обертання}}&nbsp;км, середній діаметр&nbsp;— {{s|1527,0±1,2 км}}<ref name=Thomas_2010/>.

Надра Реї, ймовірно, майже не [[Гравітаційна диференціація|диференційовані]]<ref name=ESS_2014/>.

== Поверхня ==
Рея за складом і геологічною історією схожа на [[Діона (супутник)|Діону]]. В обидвох супутників ведуча та ведена півкулі помітно відрізняються (ведуча півкуля&nbsp;— та, яка завжди спрямована в бік руху супутника по орбіті, оскільки осьове обертання [[Синхронне обертання|синхронізоване]]). Ведуча півкуля Реї сильно [[метеоритний кратер|кратерована]] й однорідно світла. Задня півкуля має темні ділянки, а також мережу яскравих тонких смужок. Спочатку вважалося, що вони утворилися в результаті викиду на поверхню води чи льоду (наприклад, в результаті [[кріовулканізм]]у). Однак дані [[Кассіні — Гюйгенс|«Кассіні»]] показали, що вони, як і схожі (але сильніше виражені) утворення на Діоні, є не викидами речовини, а [[тектоніка|тектонічними]] об'єктами, утвореними внаслідок розтягування поверхні<ref name=ESS_2014/>,&nbsp;— крижаними хребтами й обривами. Фотографії Реї, надіслані «Кассіні» у січні 2006, остаточно підтвердили гіпотезу про обриви.

Рея має ділянки з різним ступенем кратерованості (зокрема, в одних регіонах немає кратерів діаметром понад 40&nbsp;км, а в інших є лише такі)<ref name=ESS_2014/>. Це вказує на те, що поверхня супутника суттєво переформувалася на ряді ділянок у період після інтенсивних метеоритних бомбардувань, що відбувалися на початку [[Формування та еволюція Сонячної системи|формування Сонячної системи]].

Рельєф кратерів згладжений, оскільки лід поступово обтоплюється протягом геологічно значних проміжків часу.

Назви деталей поверхні Реї беруть із міфів про [[Створення|створення світу]]<ref name=gazetteer_Categories/>, тому що сам супутник названий на честь матері олімпійських богів. У першу чергу використовують міфи народів Азії, тому що до цього вони були мало представлені у [[Планетна номенклатура|планетній номенклатурі]], а також через те, що грецьку [[Рея (міфологія)|Рею]] ототожнювали з [[Мала Азія|малоазіатською]] [[Кібела|Кібелою]]<ref name=Burba_1986/>. Станом на 2020 рік на Реї мають назви 128&nbsp;кратерів, 6&nbsp;[[Ланцюжок кратерів|ланцюжків кратерів]] та їхніх груп, 5&nbsp;[[каньйон]]ів та їхніх груп, 2&nbsp;[[Борозна (планетна номенклатура)|борозни]] та 2&nbsp;лінії<ref name=gazetteer_Rhea/>.

== Кільця ==
{{main|Кільця Реї}}
За деякими даними, Рея може мати свою [[Кільце (астрономія)|систему кілець]]<ref name="rings1"/><ref name=Jones_2008/>.

== Атмосфера ==
Космічний зонд [[Кассіні — Гюйгенс|«Кассіні»]], пролітаючи повз Рею в 2005—2010 роках, захопив у її околицях молекули газів і дослідив їх своїми спектрометрами. Виявилося, що Рея має дуже розріджену атмосферу з [[кисень|кисню]] та [[вуглекислий газ|вуглекислого газу]]. Найбільша зареєстрована концентрація кисню&nbsp;— 50&nbsp;млрд молекул на кубічний метр, а вуглекислого газу&nbsp;— 20&nbsp;млрд. На поверхні Реї концентрація кисню має бути в 5 трильйонів разів менша за земну. Береться він, найімовірніше, з водяного льоду на поверхні, який розкладається під час бомбардування високоенергетичними частками з [[магнітосфера Сатурна|магнітосфери Сатурна]]. Походження вуглекислого газу менш зрозуміле<ref name=NASA_2010/>.

== Галерея ==
<gallery widths="200px" heights="150px">
Файл:PIA08148 (Rhea-Splat).jpg|Ведуча півкуля Реї з молодим кратером Inktomi, оточеним яскравими променями
Файл:Rhea ice cliffs.jpg|Задня півкуля Реї
Файл:Rhea map 2011 PIA12821.jpg|Рея, базова карта, січень 2011
Файл:Rhea Earth Moon Comparison.png|Порівняння розмірів [[Земля|Землі]], [[Місяць (супутник)|Місяця]] та Реї
Файл:PIA18316-SaturnMoon-Rhea-Cassini-20150210.jpg|thumb|center|300px|Знімок [[Кассіні — Гюйгенс|«Кассіні»]], 10 лютого 2015. Роздільна здатність&nbsp;— 330 м/піксель (найдетальніший знімок Реї на час отримання)
</gallery>

== Примітки ==
{{reflist|refs=
<ref name=Howett_2010>{{cite journal
 |title  =Thermal inertia and bolometric Bond albedo values for Mimas, Enceladus, Tethys, Dione, Rhea and Iapetus as derived from Cassini/CIRS measurements
 |author =Howett C. J. A., Spencer J. R., Pearl J., Segura, M.
 |date   =2010
 |journal=Icarus
 |volume =206
 |issue  =2
 |pages  =573–593
 |doi    =10.1016/j.icarus.2009.07.016
 |bibcode=2010Icar..206..573H
}}</ref>
<ref name=Jacobson_2006>{{cite journal
 |last=Jacobson| first=R. A.| coauthors=Antreasian, P. G.; Bordi, J. J.; Criddle, K. E.; et al.
 |title=The Gravity Field of the Saturnian System from Satellite Observations and Spacecraft Tracking Data
 |journal=The Astronomical Journal
 |year   =2006
 |volume =132
 |pages  =2520–2526
 |doi    =10.1086/508812
 |bibcode=2006AJ....132.2520J
 |url    =http://iopscience.iop.org/article/10.1086/508812/pdf
}}</ref>
<ref name=NASA_2010>{{cite web
 |title       = Thin Air - Cassini Finds Ethereal Atmosphere at Rhea
 |publisher   = NASA
 |date        = 26.11.2010
 |url         = https://www.nasa.gov/mission_pages/cassini/whycassini/cassini20101126.html
 |archiveurl  = https://archive.today/20120805070417/http://www.nasa.gov/mission_pages/cassini/whycassini/cassini20101126.html
 |archivedate = 05.08.2012
 |deadurl     = no
 |accessdate  = 22.03.2017
}}</ref>
<ref name=Thomas_2010>{{cite journal
 |title        = Sizes, shapes, and derived properties of the saturnian satellites after the Cassini nominal mission
 |author       = Thomas P. C.
 |date         = 2010
 |journal      = Icarus
 |volume       = 208
 |issue        = 1
 |pages        = 395–401
 |doi          = 10.1016/j.icarus.2010.01.025
 |bibcode      = 2010Icar..208..395T
 |url          = http://www.ciclops.org/media/sp/2011/6794_16344_0.pdf
 |accessdate   = 22 березня 2017
 |archive-date =  27 вересня 2011
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20110927185355/http://www.ciclops.org/media/sp/2011/6794_16344_0.pdf
}}</ref>
<ref name=Verbiscer_2007>{{cite journal
 |title=Enceladus: Cosmic Graffiti Artist Caught in the Act
 |year=2007
 |author=Verbiscer A., French R., Showalter M., Helfenstein P.
 |journal=Science
 |volume=315
 |issue=5813
 |pages=815 (supporting online material, table S1)
 |doi=10.1126/science.1134681
 |bibcode=2007Sci...315..815V
 |pmid=17289992
}}</ref>
<ref name=ESS_2014>{{книга
 |частина      =Chapter 34. Planetary Satellites
 |автор        =Buratti B. J., Thomas P. C.
 |назва        =Encyclopedia of the Solar System
 |відповідальний=T. Spohn, D. Breuer, T. Johnson
 |видавництво  =Elsevier
 |видання      =3 ed.
 |рік          =2014
 |pages        =771–772
 |allpages     =1336
 |isbn         =9780124160347
 |посилання частина =http://books.google.com/books?id=0bEMAwAAQBAJ&pg=PA771&dq=Rhea
 |doi          =10.1016/B978-0-12-415845-0.00034-7
}} {{ref-en}}</ref>
<ref name=gazetteer_Categories>
{{cite web
 |url         = http://planetarynames.wr.usgs.gov/Page/Categories
 |title       = Categories for Naming Features on Planets and Satellites
 |publisher   = International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN)
 |work        = Gazetteer of Planetary Nomenclature
 |accessdate  = 2017-03-21
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20200825081000/http://planetarynames.wr.usgs.gov/Page/Categories
 |archivedate = 2020-08-25
 |deadurl     = no
}} {{ref-en}}
</ref>
<ref name=Burba_1986>{{книга
 |автор         = Бурба Г. А.
 |відповідальний = Отв. ред. К. П. Флоренский и Ю. И. Ефремов
 |назва         = Номенклатура деталей рельефа спутников Сатурна
 |місце         = Москва
 |видавництво   = Наука
 |рік           = 1986
 |сторінки      = 60—67
}} {{ref-ru}}</ref>
<ref name=gazetteer_Rhea>
{{cite web
 |url         = https://planetarynames.wr.usgs.gov/Page/RHEA/target
 |title       = Target: Rhea
 |work        = Gazetteer of Planetary Nomenclature
 |publisher   = International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN)
 |accessdate  = 2017-03-21
 |archiveurl  = https://archive.today/20170321023314/https://planetarynames.wr.usgs.gov/Page/RHEA/target
 |archivedate = 2017-03-21
 |deadurl     = no
}} {{ref-en}}
</ref>
<ref name="rings1">
{{cite web
 |url=http://www.nasa.gov/multimedia/imagegallery/image_feature_1062.html
 |title=Rhea's Rings
 |publisher=NASA
 |lang=en
 |accessdate=2012-03-22
 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160612180250/http://www.nasa.gov/multimedia/imagegallery/image_feature_1062.html
 |archivedate=2016-06-12
 |deadurl=no
 }} {{ref-en}}
</ref>
<ref name=Jones_2008>{{стаття
 |автор=G. H. Jones, E. Roussos, N. Krupp, U. Beckmann, A. J. Coates, F. Crary, I. Dandouras, V. Dikarev, etc
 |назва=The Dust Halo of Saturn's Largest Icy Moon, Rhea
 |посилання=http://www.sciencemag.org/content/319/5868/1380.short
 |мова=en
 |видавництво=Science
 |рік=7 March 2008
 |doi=10.1126/science.1151524
 |bibcode=2008Sci...319.1380J
}} {{ref-en}}</ref>
}}

== Посилання ==
* [https://planetarynames.wr.usgs.gov/images/rhea_comp.pdf Карта Реї з чинними назвами деталей поверхні] {{ref-en}}

{{Astro-stub}}

{{Бібліоінформація}}
{{Супутники Сатурна}}
[[Категорія:Астрономічні об'єкти, відкриті 1672]]
[[Категорія:Астрономічні об'єкти, відкриті Джованні Доменіко Кассіні]]