Перегляд вихідного коду сторінки Реній

{{Хімічний елемент|Реній (Re)<!--Назва-->|75<!--Атомний номер-->|Щільний, сріблясто-білий  метал<br />[[Файл:Rhenium single crystal bar and 1cm3 cube.jpg|200пкс|]] <!-- Зовнішній вигляд-->|186,207<!--Атомна маса-->|137<!--Радіус атома-->|759,1(7,87)<!--Енергія іонізації-->|[Xe] 4f<sup>14</sup> 5d<sup>5</sup> 6s<sup>2</sup><!--Електронна конфігурація-->|128<!--Ковалентний радіус-->|(+7e) 53 (+4e) 72<!--Радіус іона-->|1,9<!--Електровід'ємність-->|Re←Re<sup>3+</sup> -0,30В<!--Електродний потенціал-->|5, 4, 3, 2, -1<!--Степені окислення-->|21,02<!--Густина-->|0,138<!-- Питома теплоємність-->|48,0<!--Теплопровідність-->|3453<!--Температура плавлення-->|34<!--Теплота плавлення -->|5900<!--Температура кипіння-->|704<!--Теплота випаровування-->|8,85<!--Молярний об'єм-->|гексагональна<!--Структура решітки-->|2,760<!--Період решітки-->|1,615<!--Відношення c/a-->|416,00<!--Температура Дебая-->}}

'''Реній''' ({{lang-en|rhenium}}, {{lang-de|Rhenium n}})&nbsp;— [[хімічний елемент]]. Від назви р. [[Рейн]]у. Символ Re, атомний номер 75; атомна маса 186,207. У природі існує два ізотопи: стабільний <sup>185</sup>Re і радіоактивний <sup>187</sup>Re. Елемент передбачений [[Менделєєв Дмитро Іванович|Д.Менделєєвим]] в [[1869]]&nbsp;р., виявлений в [[1925]]&nbsp;р. німецькими геохіміками [[Вальтер Ноддак|І. та В. Ноддак]] в [[колумбіт]]і і [[ґадолініт]]і. У 1926&nbsp;р. реній був виділений ними в чистому вигляді, а в 1928&nbsp;р. вони встановили, що найвищий вміст його характерний для [[молібденіт]]у і що реній є геохімічним аналогом [[молібден]]у.

== Загальна характеристика ==

Сріблясто-білий тугоплавкий [[метал]]. Хімічно дуже стійкий. [[Густина]] 21030 кг/м³; t<sub>плав</sub> 3190&nbsp;°C; t<sub>кип</sub> 5600&nbsp;°C. Реній вирізняється високим електричним опором і твердістю, пластичністю, легко утворює сплави з Мо, Pt, Os, Co, V, W, Ta, Nb і за багатьма властивостями близький до платини. Халькофільний. Парамагнітний. Реній&nbsp;— рідкісний [[розсіяні елементи|розсіяний елемент]]. Середній вміст ренію в земній корі 7•10<sup>−8</sup>% мас.

Реній вирізняється високою міграційною здатністю і в окиснювальному середовищі легко виноситься. Найбільш збагачені ним молоді [[фанерозой]]ські родовища. Нагромаджується також в осадових утвореннях мідистих сланців ([[Мансфельд]], [[Німеччина]]) і мідистих пісковиках ([[Джезказган]], [[Казахстан]]), при цьому ренійвмісні руди локалізуються в крайових частинах депресій.

Реній, як типовий розсіяний елемент, концентрується в плутоногенних гідротермальних мідно-молібденових родовищах, а також в осадових мідистих пісковиках і мідистих сланцях, звідки він попутно добувається при комплексній переробці руд.

== Історія ==

Реній ({{lang-la|Rhenus}} що означає [[Рейн]])<ref>{{cite book|language=German|title=Forschen Suche und Sucht|first=Hans Georg|last=Tilgner|publisher=Books on Demand| year=2000|isbn=9783898112727|url=http://books.google.com/?id=UWBWnMOGtMQC}}</ref> був останнім із хімічних елементів, що мають стабільні ізотопи, якій був відкритий у природі.<ref name="usgs">{{cite web|publisher=[[United States Geological Survey]]|url=http://minerals.usgs.gov/minerals/pubs/commodity/rhenium/|work=Minerals Information|title=Rhenium: Statistics and Information|year=2008|accessdate=2008-02-03|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HZyjjkB4?url=http://minerals.usgs.gov/minerals/pubs/commodity/rhenium/|archivedate=2013-06-23|deadurl=no}}</ref> Існування ще не відкритого елементу було передбачено [[Менделєєв|Д.&nbsp;І.&nbsp;Менделеєвим]] на основі переодичної системи елементів. Інша теоретична інформація була отримана [[Генрі Мозлі]] у 1914.<ref>{{cite journal|first=Henry|last=Moseley|title=High Frequency Spectra of the Elements, Part II|journal=Philosophical Magazine|year=1914|pages=703–713|url=http://www.chemistry.co.nz/henry_moseley_article.htm|accessdate=4 березня 2011|archiveurl=https://web.archive.org/web/20100122022821/http://www.materials.manchester.ac.uk/research/facilities/moseley/biography/|archivedate=22 січня 2010|deadurl=yes}}</ref> Але він був остаточно відкритий [[Вальтер Ноддак|Вальтером Ноддаком]], [[Іда Таке|Ідою Таке]], та [[Отто Берг]]ом у [[Німеччина|Німеччині]]. В 1925 році вони повідомили про визначення елементу в платиновій руді та мінералі [[колумбіт]]. Також вони знайшли реній у [[гадолініт]]і та [[молібденіт]]і.<ref name='Ekamangane'>{{cite journal|last=Noddack|first=W.|coauthor=Tacke, I.; Berg, O.|title=Die Ekamangane|journal=Naturwissenschaften|year=1925|volume=13|issue=26|pages=567–574|doi=10.1007/BF01558746}}</ref> У 1928-му вони змогли віділити 1 г цього елементу переробивши 660&nbsp;кг молібденіту.<ref name="1g">{{cite journal|last=Noddack|first=W.|coauthor=Noddack, I.|title=Die Herstellung von einem Gram Rhenium |journal=Zeitschrift für anorganische und allgemeine Chemie|year=1929|volume=183|issue=1|pages =353–375|doi=10.1002/zaac.19291830126|language=German}}</ref> Процес був настільки складний, що видобуток ренію був призупинений до 1950&nbsp;р. коли було налагоджено виробництво вольфрам-ренієвого та молібден-ренієвого сплаву. Ці сплави знайшли широке застосування в промисловості, що обумовило великий попит на реній, добутий з [[мідь|мідної]] руди.

У 1908 [[Японія|японський]] хімік [[Масатака Огава]] заявив, що він відкрив елемент номер 43 ''Nipponium'' (Np) на честь Японії. Однак, надалі аналіз показав наявність ренію в його зразках (елемент номер 75), а не елемента 43 [[Технецій|технецію]].<ref>{{cite journal|doi=10.1016/j.sab.2003.12.027|title=Discovery of a new element ‘nipponiumʼ: re-evaluation of pioneering works of Masataka Ogawa and his son Eijiro Ogawa|year=2004|last=Yoshihara|first=H. K.|journal=Spectrochimica Acta Part B Atomic Spectroscopy|volume=59|pages=1305–1310}}</ref> Символ Np надалі був використаний для елемента [[Нептуній]].

== Походження назви ==

Названий на честь батьківщини Іди Ноддак-Таке (Ida Noddack-Tacke)&nbsp;— Рейнської провінції Німеччини, {{lang-la|Rhenus}}&nbsp;— [[Рейн]].

== Отримання ==
[[Файл:Ammonium perrhenate.jpg|thumb|right|Ammonium perrhenate]]

Основне джерело отримання ренію&nbsp;— молібденові концентрати (вміст ренію 0,01–0,04%). Виробництво ренію базується на відходах, що отримують при переробці молібденових, мідно-молібденових і мідних концентратів. При випаленні цих концентратів реній окислюється до Re<sub>2</sub>O<sub>7</sub> і випаровується з пилом, який вловлюється на фільтрах випалювальних печей. Пил містить 0,01–0,2% Re при початковій його кількості в концентраті 0,005–0,05%.

Оксид ренію переводять аміачною водою в [[перренат]] амонію:
: <math>\mathrm{Re_2O_7 + H_2O + 2\ NH_3 \longrightarrow 2\ NH_4ReO_4}</math>

який при високі температурі і тоці водню відновлюється до металу:
: <math>\mathrm{2\ NH_4ReO_4 + 4\ H_2 \longrightarrow 2\ Re + N_2 + 8\ H_2O}</math>

Великими вважаються родовища із запасами понад 30–40 т Re, дрібні&nbsp;— близько 3–5 т. У присутності молібдену реній не може утворювати власних мінералів і розсіюється в [[молібденіт]]і, накопичуючись в різних низькотемпературних типах руд і в останніх їх генераціях. Тому, якщо в [[кварц]]-[[вольфраміт]]ових і [[кварц]]-[[молібденіт]]ових родовищах в молібденіті міститься 0,001–0,003% Re, то в молібденіті більш низькотемпературних родовищ кількість його на порядок вища. Середнє співвідношення Мо:Re = 5000. Крім молібденіту, для якого мінеральний [[кларк]] 114 г/т, реній входить до складу [[халькопірит]]у (0,6 г/т) і піриту (0,3 г/т). У [[пентландит]]-[[халькопірит]]-[[піротин]]ових рудах реній виявляє деяку схожість з елементами платинової групи, накопичуючись спільно з [[осмій|осмієм]] і [[іридій|іридієм]] в [[піротин]]і. У мідно-колчеданових родовищах він концентрується в [[халькопірит]]і й [[пірит]]і і, хоч вміст його тут і низький, загальні запаси значні. При метаморфізмі колчеданових руд він, як правило, виноситься. Найбільш високий вміст ренію характерний для мідно-молібденових родовищ (в молібденіті 400–900 г/т). Максимальний вміст (18800 г/т) пов'язаний з ромбоедричною β-модифікацією [[молібденіт]]у. У цих родовищах спостерігається пряма кореляція між вмістами в молібденіті ренію і [[селен]]у.

== Застосування ==

Застосовують реній у наджаротривких сплавах, [[вакуум]]ній техніці, як каталізатор тощо. Унікальна роль ренію в каталітичних процесах, зокрема при крекінгу нафти.

== Ізотопи ==

Природний реній має стабільний ізотоп реній-185, що, тим не й менше у природі зустрічається у менших кількостях ніж радіоактивний природний ізотоп. Така ситуація повторюється лише з одним іншим елементом&nbsp;— [[Індій|індієм]]. Природний реній містить 37,4% <sup>185</sup>Re, що є стабільним, та 62,6% <sup>187</sup>Re, що є радіоактивним, та має дуже великий [[період напіврозпаду]] (~10<sup>10</sup> років). Така ситуація обумовлена внутрішнім станом атому ренію.<ref>{{cite web|url=http://math.ucr.edu/home/baez/physics/ParticleAndNuclear/decay_rates.html|title=How to Change Nuclear Decay Rates|year=1993|first=Bill|last=Johnson|accessdate=2009-02-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HZykYbZX?url=http://math.ucr.edu/home/baez/physics/ParticleAndNuclear/decay_rates.html|archivedate=2013-06-23|deadurl=no}}</ref><ref name="Bosch1996">{{cite journal|doi=10.1103/PhysRevLett.77.5190|title=Observation of bound-state β– decay of fully ionized <sup>187</sup>Re:<sup>187</sup>Re-<sup>187</sup>Os Cosmochronometry|author=Bosch|year=1996|journal=Physical Review Letters|volume=77|issue=26|pages=5190–5193|pmid=10062738|last2=Faestermann|first2=T|last3=Friese|first3=J|last4=Heine|first4=F|last5=Kienle|first5=P|last6=Wefers|first6=E|last7=Zeitelhack|first7=K|last8=Beckert|first8=K|last9=Franzke|first9=B}}</ref> Явище [[бета-розпад]] ізотопу <sup>187</sup>Re використовується для [[ренієво-осмієвий аналіз|ренієво-осмієвого аналізу]] копалин. Вільна енергія цього бета-розпаду (2,6 [[кеВ]]) є однією з найнижчих з усіх відомих [[радіонуклід]]ів. Також відомо 26 інших ізотопів ренію.<ref name="Audi">{{cite journal|first=Audi|last=Georges |title=The NUBASE Evaluation of Nuclear and Decay Properties|journal=Nuclear Physics A|volume=729|pages=3–128|publisher=Atomic Mass Data Center|year=2003|doi=10.1016/j.nuclphysa.2003.11.001}}</ref>

== Біологічна роль ==
Реній не бере участі в біохімічних процесах та не відіграє біологічної ролі.<ref>{{Cite web|title=WebElements Periodic Table » Rhenium » biological information|url=https://www.webelements.com/rhenium/biology.html|website=www.webelements.com|accessdate=2023-03-16}}</ref>

==Див. також==
* [[Родовища ренію]]
* [[Сполуки ренію]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* {{МГЕ|nocat=1}}

{{chem-stub}}

[[Категорія:Хімічні елементи]]
[[Категорія:Тугоплавкі метали]]
[[Категорія:Реній|*]]
[[Категорія:Рідкісні метали]]