Перегляд вихідного коду сторінки Радіоактивне зараження

[[Файл:IAEA 02790015 (5613115146).jpg|thumb|Четвертий енергоблок ЧАЕС після аварії]]
[[Файл:AtomicEffects-Hiroshima.jpg|thumb|Хіросіма після [[Ядерне бомбардування Хіросіми|ядерного бомбардування]]]]
'''Радіоактивне зараження'''&nbsp;— це забруднення території продуктами ядерної реакції. Радіоактивне зараження місцевості та розташованих на ній об'єктів відбувається:

* Під час [[ядерний вибух|ядерного вибуху]] внаслідок випадання радіоактивних речовин із хмари ядерного вибуху і наведеної радіації, зумовленої утворенням радіоактивних [[ізотоп]]ів у довкіллі під впливом миттєвого [[Нейтронне випромінювання|нейтронного]] і [[гамма-випромінювання|гамма-випромінювань]] ядерного вибуху; вражає людей і тварин, головним чином, унаслідок зовнішнього гамма -і (в меншому ступені) [[бета-частинки|бета-опромінення]], а також унаслідок внутрішнього опромінення (в основному [[альфа-розпад|альфа-активними]] нуклідами) при попаданні [[ізотопи|радіоізотопів]] в організм з повітрям, водою та їжею.
* Під час техногенних аварій (витік з [[ядерний реактор|ядерних реакторів]], витік під час перевезення та зберігання [[радіоактивні відходи|радіоактивних відходів]], випадкового витоку промислових і медичних [[Радіоактивні матеріали|радіоактивних матеріалів]]) унаслідок розсіювання радіоактивних речовин; характер зараження місцевості залежить від типу аварії.
Територія, яка була забруднена, називається [[Зона зараження|зоною радіоактивного зараження]].

== Фактори радіоактивного зараження ==
Основні фактори:
* Потужність ядерного вибуху або техногенної аварії
* Місце вибуху або аварії, тобто підводне, надводне, підземне, наземне, повітряне і у ближньому космосі
Коли місце вибуху або аварії надводне або наземне велика кількість землі та води буде в газоподібному стані радіоактивної хмари. Ці матеріали стануть радіоактивними, коли конденсується з нейтронно-активованих продуктів поділу. Багато з ізотопів <sup>91</sup>[[Sr]], <sup>92</sup>Sr, <sup>95</sup>[[Zr]], <sup>99</sup>[[Mo]], <sup>106</sup>[[Рутеній|Ru]], <sup>131</sup>[[Sb]], <sup>132</sup>[[Te]], <sup>134</sup>Te, [[Цезій-137|<sup>137</sup>Cs]], <sup>140</sup>[[Ba]], <sup>141</sup>[[La]], <sup>144</sup>[[Церій|Ce]] розпадаються в ізотопи [[йод-131|йоду-131]], [[Цезій-137|цезію-137]], [[Стронцій-90|стронцію-90]] і [[Плутоній|плутонію]].
* Метеорологічна ситуація: температура, присутність дощу, напрямок вітру
Найдужче страждають території, в яких під час вибуху або аварії іде дощ і куди дме вітер. Йод і цезій поширюється за вітром на ширшу територію, ніж велика частина стронцію і плутонію, оскільки вони містяться здебільшого в менших частках. Дощ прибиває частки до землі.

== Щільність забруднення ==
''Щі́льність забру́днення'' (''питома поверхнева активність'', '''Ai''')&nbsp;— активність даного [[радіонуклід]]а на досліджуваній поверхні площею '''Sp''':

: <math>\sigma i= {Ai/Sp}</math>

Одиниця вимірювання&nbsp;— [[бекерель]] на квадратний метр (Бк/м²). [[Міжнародна система одиниць (SI)|Позасистемною]] одиницею вимірювання є [[кюрі]] на квадратний метр (Ki/м²). Співвідношення одиниць: 1 Ki/м² = 3,7х10<sup>4</sup> Бк/м²; 1 Бк/м² = 2,7х10<sup>−5</sup> Ki/м²<ref>{{cite web |title=Співвідношення між одиницями СІ та позасистемними одиницями в області іонізуючих випромінювань |url=http://www.uiar.org.ua/Ukr/2seventh.htm |website=Український науково-дослідний інститут сільськогосподарської радіології |accessdate=20 жовтня 2024}}</ref><ref>{{cite journal |last1=Аннамухаммедова О., Аннамухаммедов А. |title=Радіаційна небезпека // Навчальний посібник |date=2014 |page=ст. 10 |pages= |url=http://eprints.zu.edu.ua/14076/1/Радіаційна_небезпека.pdf |accessdate=20 жовтня 2024 |publisher=Вид-во [[Житомирський державний університет імені Івана Франка|ЖДУ ім. І. Франка]] |location=Житомир}}</ref>.

== Приклади радіоактивного зараження ==

=== Чорнобильська катастрофа ===
[[Файл:Prypjat dose rate meter.jpg|міні|праворуч|Радіоактивне зараження в місті [[Прип'ять (місто)|Прип'ять]]]]
{{main|Чорнобильська катастрофа}}

Чорнобильська [[екологія|екологічна]] [[катастрофа]] була спричинена руйнуванням [[26 квітня]] [[1986]] року четвертого енергоблоку [[ЧАЕС|Чорнобильської атомної електростанції]], розташованої на теренах [[Україна|України]] (на той час&nbsp;— [[УРСР|Української РСР]]). Руйнування мало вибухові ознаки, [[Ядерний реактор|реактор]] був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.

Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.

Після аварії утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише сучасну Україну, Білорусь та Росію, які знаходилися поблизу ЧАЕС, але й і [[Східна Фракія|Східну Фракію]], [[Північна Македонія|Македонію]], [[Сербія|Сербію]], [[Хорватія|Хорватію]], [[Болгарія|Болгарію]], [[Греція|Грецію]], [[Румунія|Румунію]], [[Литва|Литву]], [[Естонія|Естонію]], [[Латвія|Латвію]], [[Фінляндія|Фінляндію]], [[Данія|Данію]], [[Норвегія|Норвегію]], [[Швеція|Швецію]], [[Австрія|Австрію]], [[Угорщина|Угорщину]], [[Чехія|Чехію]], [[Словаччина|Словаччину]], [[Нідерланди]], [[Бельгія|Бельгію]], [[Словенія|Словенію]], [[Польща|Польщу]], [[Швейцарія|Швейцарію]], [[Німеччина|Німеччину]], [[Італія|Італію]], [[Ірландія|Ірландію]], [[Франція|Францію]] (разом з [[Корсика|Корсикою]]<ref>[http://www.rfi.fr/actufr/articles/076/article_43250.asp Стаття ''Tchernobyl, 20 ans après'' 2006-04-24 з сайту rfi.fr] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060430063029/http://www.rfi.fr/actufr/articles/076/article_43250.asp |date=2006-04-30 }}{{ref-fr}}</ref>), [[Велика Британія|Велику Британію]] та [[Мен (острів)|острів Мен]]<ref name="TORCH">[http://www.greens-efa.org/cms/topics/dokbin/118/118559.torch_executive_summary@en.pdf TORCH report executive summary.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060621080838/http://www.greens-efa.org/cms/topics/dokbin/118/118559.torch_executive_summary%40en.pdf |date=21 червня 2006 }} Квітень 2006 (сторінка№&nbsp;3){{ref-en}}</ref><ref>Стаття [http://www.irsn.org/index.php?position=lecons_tchernobyl_panache_radioactif_anim_flash ''Les leçons de Tchernobyl''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090126030551/http://www.irsn.org/index.php?position=lecons_tchernobyl_panache_radioactif_anim_flash |date=2009-01-26 }} 2006-12-16{{ref-fr}}</ref>.

Інформація про радіацію прийшла не з [[СРСР]], як мало би бути, а з [[Форксмаркська АЕС|Форксмаркської АЕС]] ({{lang-en|Forsmark Nuclear Power Plant}}) (1100&nbsp;км від місця аварії) в Швеції, коли на одязі співробітників [[27 квітня]] було знайдено [[Гаряча частинка|радіоактивні частинки]].<ref>{{cite book | first = Richard Francis | last = Mould | title = Chernobyl Record: The Definitive History of the Chernobyl Catastrophe | url = https://archive.org/details/chernobylrecordd0000moul | isbn = 0-750-306-70X | publisher = CRC Press | year = 2000 | pages = p. 48}}{{ref-en}}</ref> Після пошуків витоку радіації на самій АЕС, стало зрозуміло, що в західній частині колишнього СРСР існує серйозна ядерна проблема. Підвищення рівня радіації також було засвідчено у Фінляндії, але страйк державної цивільної служби затримав відповідь і оприлюднення.<ref>[http://www.stuk.fi/julkaisut/stuk-a/stuk-a217-s.1-198.pdf Ympäristön Radioaktiivisuus Suomessa&nbsp;— 20 Vuotta Tshernobylista] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070808223651/http://www.stuk.fi/julkaisut/stuk-a/stuk-a217-s.1-198.pdf |date=8 серпня 2007 }}{{ref-en}}</ref>

Забруднення території після аварії на ЧАЕС залежало від погодних умов. Повідомлення радянських і західних [[науковець|науковців]] вказують на те, що Білорусь отримала близько 60&nbsp;% радіоактивного забруднення від загальної кількості на СРСР. Проте згідно з даними ({{lang-en|The Other Report on Chernobyl (TORCH report)}}, які були оприлюдненні в [[2006]] році половина летких часток приземлилася за межами України, Білорусі і Росії.<ref name="TORCH"/>

Унаслідок аварії з сільськогосподарського користування було виведено близько 5&nbsp;млн га земель, довкола АЕС створена 30-кілометрова зона відчуження, знищені і поховані (закопані важкою технікою) сотні дрібних [[населений пункт|населених пунктів]].

Перед аварією в реакторі четвертого блоку знаходилося 180—190 [[тонна|тонн]] ядерного палива ([[Діоксид урану|діоксиду урану]]). За оцінками, які в наш час{{коли}} вважаються найбільш правдоподібними, у довкілля було викинуто від 5 до 30&nbsp;% від цієї кількості. Деякі дослідники ставлять під сумнів ці дані, посилаючись на наявні фотографії і спостереження очевидців, які показують, що реактор майже порожній. Слід, проте, враховувати, що об'єм 180 тонн діоксиду урану складає лише незначну частину від об'єму реактора. Реактор переважно був заповнений графітом; вважається, що він згорів в перші дні після аварії. Крім того, частина вмісту реактора розплавилася і перемістилася через розломи внизу корпусу реактора за його межі.

Окрім палива, в активній зоні на мить аварії містилися продукти ділення і трансуранові елементи&nbsp;— різні радіоактивні ізотопи, що накопичилися під час роботи реактора. Саме вони становлять найбільшу радіаційну небезпеку. Велика їх частина залишилася усередині реактора, але найбільш леткі речовини були викинуті назовні, у тому числі:
* всі [[інертні гази]], що містилися в реакторі;
* приблизно 55&nbsp;% [[Йод-131|йоду]] у вигляді суміші пари і твердих часток, а також у складі органічних сполук;
* [[цезій]] і [[телур]] у вигляді аерозолів.

Загальна активність речовин, викинутих у довкілля, склала, за різними оцінками, до 14*10<sup>18</sup>[[Бекерель|Бк]] (14 ЕБк), у тому числі:
* 1,8 ЕБк йоду-131
* 0,085 ЕБк цезію-137
* 0,01 ЕБк [[Стронцій|стронцію]]-90
* 0,003 ЕБк ізотопів [[Плутоній|плутонію]];
* частка інертних газів близько половини від сумарної активності.

Забруднення зазнало понад 200 000 км², приблизно 70&nbsp;%&nbsp;— на території Білорусі, Росії і України. Радіоактивні речовини поширювалися у вигляді аерозолів, які поступово осідали на поверхню землі.

Інертні гази розсіялися в [[Атмосфера Землі|атмосфері]] і не вносили вкладу до забруднення прилеглих до станції регіонів. Забруднення було дуже нерівномірним, воно залежало від напрямку вітру в перші дні після аварії. Найбільше постраждали області, в яких в цей час випав [[дощ]]. Велика частина стронцію і плутонію випала в межах 100 кілометрів від станції, оскільки вони містилися загалом в більших частках. Йод і цезій поширилися на ширшу територію.

З точки зору дії на населення в перші тижні після аварії, найбільшу небезпеку становив радіоактивний йод, що має порівняно малий [[період напіврозпаду]] (вісім днів) і [[телур]]. В наш час{{коли}} (і в найближчі десятиліття) найбільшу небезпеку становитимуть ізотопи [[стронцій|стронцію]] і [[цезій|цезію]] з періодом напіврозпаду близько 30 років. Найбільші скупчення цезію-137 виявлені в поверхневому шарі ґрунту, звідки він потрапляє в рослини і [[гриб]]и. Зараження також зазнають [[комахи]] і [[тварини]], які ними харчуються. Радіоактивні ізотопи [[плутоній|плутонію]] і [[Америцій|америцію]] збережуться в ґрунті протягом сотень, а можливо і тисяч років, проте їх кількість не становить загрози.

У містах основна частина небезпечних речовин накопичувалася на рівних ділянках поверхні: на лугах, дорогах, дахах. Під впливом вітру і дощів, а також унаслідок діяльності людей, ступінь забруднення дуже знизився і зараз рівні радіації в більшості місць повернулися до фонових значень. У сільськогосподарських районах в перші місяці радіоактивні речовини осідали на листі рослин і на траві, тому зараження зазнавали травоїдні тварини. Потім радіонукліди разом з дощем або опалим листям потрапили до ґрунту, і зараз вони потрапляють в сільськогосподарські рослини, в основному, через коріння. Рівні забруднення в сільськогосподарських районах значно знизилися, проте в деяких регіонах кількість цезію в [[молоко|молоці]], ще може перевищувати допустимі значення. Це стосується, наприклад, [[Гомельська область|Гомельської]] і [[Могильовська область|Могильовської]] областей в Білорусі, [[Брянська область|Брянської області]] в Росії, [[Житомирська область|Житомирської]] та [[Рівненська область|Рівненської областей]] в Україні.

Значного забруднення зазнали [[ліс]]и. Через те, що в лісовій екосистемі цезій постійно циркулює, а не виводиться з неї, рівні забруднення лісових продуктів, таких як гриби, ягоди і дичина, залишаються небезпечними. Рівень забруднення [[річка|річок]] і більшості [[озеро|озер]] в наш час (2000-і) низький. Проте в деяких озерах, в яких немає стоку, зосередження цезію у воді і [[риба|рибі]] ще протягом десятиліть може становити небезпеку.

Забруднення не обмежилося 30-кілометровою зоною. Було відзначено підвищений вміст цезію-137 в [[лишайник]]у і м'ясі [[Олень|оленів]] в арктичних областях Росії, Норвегії, Фінляндії і Швеції.

[[1988]] року на теренах, що зазнали забруднення, було створено [[Заповідник|радіаційно-екологічний заповідник]]<ref>[http://www.gomel-region.by/ru/bottom_menu/news/society?ns_id=288 Сайт Гомельського облвиконком] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070510235903/http://www.gomel-region.by/ru/bottom_menu/news/society?ns_id=288 |date=10 травня 2007 }}{{ref-ru}}</ref>. Спостереження показали, що кількість мутацій в рослин і тварин хоча і зросла, але не набагато, і природа успішно справляється з їх наслідками. З іншого боку, зняття антропогенної дії позитивно позначилося на екосистемі заповідника і вплив цього чинника значно перевищив негативні наслідки радіації.

Унаслідок майже повної відсутності там людей, природа почала швидко відновлюватися, зросли популяції тварин, збільшилося різноманіття видів рослинності.<ref>[http://www.chernobyl.info/index.php?userhash=19032126&navID=584&lID=3 Василій Семашко ''Много ли в чернобыльской зоне двуглавых телят?'', chernobyl.info] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071004214338/http://www.chernobyl.info/index.php?userhash=19032126&navID=584&lID=3 |date=2007-10-04 }} {{ref-ru}}</ref><ref>[http://www.sb.by/article.php?articleID=14692 Надія Декола стаття''Адреналин-шоу''. Портал Беларусь Сегодня] {{ref-ru}}</ref>

=== Ядерне бомбардування Хіросіми і Нагасакі ===
[[Файл:Nagasakibomb.jpg|thumb|Грибоподібна хмара від ядерного вибуху в Наґасакі.]]
{{main|Ядерне бомбардування Хіросіми|Нагасакі}}
Наприкінці Другої світової війни, [[6 серпня]] [[1945]] року авіація [[США]] скинула на японське місто [[Хіросіма|Хіросіму]] [[ядерна бомба|ядерну бомбу]]. Вона вибухнула в повітрі над центром міста, на висоті 600&nbsp;м. Вибух умить забрав життя 420 000 мешканців Хіросіми і перетворив місто на згарище. Внаслідок ядерного вибуху в довкілля у великій кількості були випущені [[Альфа-частинки|альфа-]] та [[Бета-частинки|бета-частки]], а також [[гамма-промені|гамма-випромінювання]] та потоки [[нейтрон]]ів. Земна поверхня була радіоактивно заражена продуктами ядерного вибуху. В його епіцентрі на 1 см² земної поверхні припадало 12×10<sup>10</sup> [[швидкі нейтрони|швидких]] і 9×10<sup>12</sup> [[теплові нейтрони|теплових]] нейтронів. Унаслідок вибуху над Хіросімою здійнялась величезна грибоподібна хмара, яка мала високу температуру та містила значну кількість радіаційно зараженого ґрунту, піднятого з землі. Вона швидко здійнялась у повітря і, ставши охолодженою в атмосфері, пролилася дощем. Його краплі були чорними і липкими через високий вміст пилу і бруду у хмарі. Цей дощ отримав назву «чорного дощу». [[9 серпня]] [[1945]] року об 11:02 авіація [[США]] [[Ядерне бомбардування Хіросіми і Нагасакі|скинула на місто Нагасакі ядерну бомбу]]. Вибух стався в районі християнського кварталу Уракамі.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* {{ref-ru}}{{Стаття |автор=Болтнева Л. И. и др. |назва=Глобальное загрязнение <sup>137</sup>Cs и <sup>90</sup>Sr и дозы внешнего облучения на территории СССР |посилання=http://elib.biblioatom.ru/text/atomnaya-energiya_t42-5_1977/go,3/ |archiveid= |відповідальний= |видання=Атомная энергия |тип= |місце= |видавництво= |рік=1977 |місяць=Май |том=42 |випуск=5 |номер=  |сторінки=355–360 |isbn= |мова=ru |ref=Болтнева Л. И. и др. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор= |заголовок=Атлас радиоактивного загрязнения Европейской части России, Белоруссии и Украины  |відповідальний=Науч. рук. Ю.А. Израэль |посилання=  |місце={{М.}} |видавництво=ИГКЭ Росгидромета, Роскартография |рік=1998 |сторінок=143 |isbn= |ref= }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор= |заголовок=Атлас радиоактивного загрязнения Европы цезием после Чернобыльской аварии |відповідальний=Науч. рук. Ю. А. Израэль |місце={{comment|Люксембург|Люксембург}} |видавництво=Офис официальных публикаций Европейской комиссии |рік=1998 |сторінок=107 |isbn= |ref=Израэль Ю. А. }}
* [https://okop.naiau.kiev.ua/assets/files/NMMat/Захист_населення_та_територiй_в_разi_радiоактивного_забруднення_(зараження).pdf Захист населення та територій в разі радіоактивного забруднення (зараження)] ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ З ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

== Посилання ==
{{commonscat|Nuclear waste}}
* [http://cyclop.com.ua/content/view/1101/58/1/5/#8143 Зона посиленого радіоекологічного контролю] // {{Юридична енциклопедія|2}}
* {{СДЕколог|частина =Забруднення радіоактивне|сторінки = 89}}
* {{СДЕколог|частина =Опади радіоактивні|сторінки = 132}}
* {{СДЕколог|частина =Радіоактивне забруднення|сторінки = 150}}
* {{СДЕколог|частина =Радіоактивне зараження|сторінки = 151}}

{{Радіаційні аварії}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Радіаційна безпека]]
[[Категорія:Радіаційні аварії| ]]
[[Категорія:Радіобіологія]]