Перегляд вихідного коду сторінки Пірит

{{Мінерал
 | Клас=сульфіди
 | Генезис=гідротермальний, осадовий, метаморфічний
 | Форма кристалів=пентагондидодекаедри, куби
 | Злам=нерівний
 | Спайність=погана по [100], та [110] 
 | Блиск=металевий
 | Прозорість=непрозорий
 | Плавкість=
 | Розчинність=
 | Показник заломлення=
 | Подвійне променезаломлення=
 | Плеохроїзм=
 | Дисперсія=
 | Фазові переходи=
 | Плавкість=
 | Хімічні властивості=
 | Подібні мінерали=
 | Радіоактивність=
 | Магнетизм=парамагнетик, намагнічується при нагріванні
 | Особливості=
 |}}
'''Піри́т'''&nbsp;— ({{lang-el|πυρίτης λίθος}}, буквально «камінь кресало») [[мінерал]], [[сульфіди заліза|сульфід заліза]], [[персульфід]] заліза координаційної будови, хімічного складу [[Fe]][[Сірка|S]]<sub>2</sub> (46,6&nbsp;% Fe, 53,4&nbsp;% S). Часто у піриті наявні домішки [[Co]], [[Ni]], [[As]], [[Cu]], [[Au]], [[Селен|Se]] і інших хімічних елементів.

Синоніми: сірчаний [[колчедан]], залізний колчедан, купоросний колчедан, камінь інкський, руда залізна печінкова.

== Походження назви ==
Назва «пірит» грецького походження й перекладається як «вогняний камінь», що пов'язано з властивістю піриту давати іскри при ударі.

== Опис мінералу ==
[[Файл:Pyrite foolsgold.jpg|thumb|200px|Зросток кристалів піриту]]
[[Парамагнетики|Парамагнетик]], термоелектричний. [[Шкала Мооса|Твердість]] за шкалою Мооса 6–6,5 (зменшується при підвищенні змісту Ni); [[густина]] 4,9–5,2 г/см³, температура плавлення 1177–1188&nbsp;°C [https://web.archive.org/web/20060322020925/http://www.mfa.org/_cameo/frontend/material_description.asp?name=pyrite&language=1]. Колір світлий, латунно-жовтий. Блиск металевий. [[Риса]] бурувата, зеленувато-чорна. Не розчиняється у воді. Деякі різновиди піриту мають детекторні властивості. [[Хімічна формула]]: FeS<sub>2</sub>. Містить (%): [[Залізо|Fe]]&nbsp;— 46,55; [[Сірка|S]]&nbsp;— 53,45. Домішки: [[Кобальт|Co]], [[Золото|Au]], As, [[Телур|Te]], [[Селен|Se]], [[Хром|Cr]], [[Ванадій|V]].

Мінерал має [[Дидодекаедр|дидодекаедричний]] вид [[Кубічна сингонія|кубічної сингонії]] із кубічною гранецентрованою [[Ґратка Браве|ґраткою Браве]], утворюючи кубічні, [[Пентагондодекаедр|пентагондодекаедрічні]] і рідше [[Октаедр|октаедрічні]] кристали. Але поширений найчастіше у вигляді суцільних зернистих мас. Утворює суцільні зернисті скупчення (колчеданні поклади), кулясті, ниркоподібні і променисто-концентричні [[Агрегат (петрографія)|агрегат]]и, а також вкрапленики у різних породах. Це&nbsp;— один з найпоширеніших сульфідів [[Осадові родовища|осадових]] і [[Гідротермальне родовище|гідротермальних]] родовищ. Утворюється також при магматичних і контактово-метасоматичних процесах. Окиснюючись, переходить у сульфати заліза. Кінцевий продукт цього процесу&nbsp;— [[лімоніт]]. Часто утворює [[Псевдоморфоза|псевдоморфози]] по органічних рештках, а також по різних мінералах: [[Піротин|піротину]], [[Магнетит|магнетиту]], [[Гематит|гематиту]] та ін.

Пірит є сировиною для одержання [[Сульфатна кислота|сірчаної кислоти]], міді, цинку тощо. Він&nbsp;— один з головних компонентів сірчаних руд. Головне джерело отримання кобальту (Со-пірити), великою мірою&nbsp;— золота, селену і [[Талій|талію]]. Частково пірит використовують для отримання міді та одержання сірки. Відходи&nbsp;мають попит у металургійній промисловості. Здатність піриту до швидкого окиснення надає шкідливих якостей породам, що вміщують цей мінерал, при використанні їх у будівництві. Основний метод збагачення&nbsp;— [[флотація]]. Красиві кристали і [[Друза|друзи]] піриту&nbsp;— цінний колекційний матеріал.

== Формальність ступеня окислення ==
З точки зору [[Неорганічна хімія|неорганічної хімії]], яка визначає ступінь окислювання кожного [[Атом|атома]], формулу піриту найкраще записати як <math>~\mathrm{Fe^{2+}[S_2]^{2-}}</math> <math>(\stackrel{+2}{\mbox{Fe}} \stackrel{-1}{\mbox{S}}_{2})</math>. Цей формалізм показує, що атоми сірки у піріті знаходяться в [[Дисульфідний зв'язок|парах –S—S–]]. Ці одиниці [[персульфід]]ів в піриті можна розглядати як отримані від [[Персульфід водню|персульфіда водню]] (хімічна формула <math>~\mathrm{H_2S_2}</math>, структурна H—S—S—H). Таким чином пірит слід було б більш правильно називати ''{{не перекладено|персульфід заліза|персульфід заліза|ru|Дисульфид(2-) железа(II)}}'', а не дисульфід заліза. На відміну від цього випадку, наприклад, в [[молібденіт]]і (MoS<sub>2</sub>) сірка представлена ізольованими атомами S<sup>2−</sup>. Отже, заряд молібдену дорівнює 4+: <math> \stackrel{IV}{\mbox{Mo}} \stackrel{II}{\mbox{S}}_{2} </math>. Мінеральний [[арсенопірит]] має хімічну (і структурну) формулу&nbsp;— [[Залізо|Fe]][[Миш'як|As]][[Сірка|S]]. У той час як у піриту 2 атома сірки: <math>~\mathrm{S_2}</math>, арсенопірит має лише один атом, формально отриманий від {{не перекладено|депротонування|депротонування|en|Deprotonation}} H<sub>2</sub>AsSH (аналога [[гідроксиламін]]у <math>\stackrel{-1}{\mbox{N}}\stackrel{ }{\mbox{H}}_{2} \stackrel{ }{\mbox{O}}\stackrel{ }{\mbox{H}}</math>). Аналіз класичного ступеня окиснення іноді рекомендують описувати, спираючись на формулу арсенопірита: <math>~\mathrm{Fe^{3+}[As^{ }S]^{3-}}</math>. Імовірнішою можна вважати валентну структуру <math>\stackrel{+2}{\mbox{Fe}} \stackrel{-1}{\mbox{As}}\stackrel{-1}{\mbox{S}}</math> (також як [[льолінгіт]] <math>\stackrel{+2}{\mbox{Fe}} \stackrel{-1}{\mbox{As}}_{2}</math>).

== Поширення ==
[[Файл:Pyrite elbe.jpg|thumb|200px|Пірит]]
Пірит&nbsp;— один з найпоширеніших в [[Земна кора|земній корі]] [[сульфіди|сульфідів]]. Великі його поклади зосереджені в родовищах гідротермального походження, [[Колчедани|колчеданових]] покладах, [[осадові породи|осадових]] і метаморфічних породах. Крім того пірит в невеликих кількостях утворюється в магматичних процесах. В осадових породах пірит утворюється в закритих морських басейнах, подібних до [[Чорне море|Чорного моря]], в результаті зв'язування залізом розчиненого в осаді [[Сірководень|сірководню]].

'''Основні знахідки:''' 

[[Німеччина|'''ФРН''']] Мегген ([[Вестфалія]]), Вальдзассен ([[Баварія]]), [[Раммельсберг|Раммельсберґ]], Ельбінгероде ([[Гарц]]); 

'''[[Сполучені Штати Америки|США]]''' [[Принс-Вільям (округ, Вірджинія)|Прінс-Вільям]], [[Луїза (Вірджинія)|Луїза]], [[Пуласкі (Вірджинія)|Пуласкі]] (шт. Вірджинія);

'''[[Іспанія]]''' [[Хуельва]], [[Пенья-дель-Гчерво]], Санто Домінго, Тарсіс і Боргос (Ріо-Тінто); 

'''[[Норвегія]]''' [[Сулітельма]], [[Рьорус]] і [[Льоккен]];

'''[[Швеція]]''' [[Фалун (комуна)|Фалун]];

'''[[Франція]]''' [[Сен-Бель]] (Рона);

'''[[Росія|РФ]]''' [[Урал (регіон)|Урал]], [[Алтайський край|Алтай]];

'''[[Казахстан]];'''

[[Україна|'''Україна''']] ([[Карпати]], [[Донбас]], [[Український кристалічний щит|УЩ]]);

[[Італія|'''Італія''']];

[[Кіпр|'''Кіпр''']];

'''[[Канада]]''';

'''[[Японія]]'''

та в багатьох ін. країнах світу.

== Застосування ==
Використовували у [[кресало|кресалах]]. Лише в середині першого тисячоліття до н. е. [[кельти]] замінили пірит осталеним [[залізо]]м, і в такому вигляді кресало проіснувало до винаходу [[Сірники|сірників]] ([[1827]]&nbsp;р.).

Завдяки властивості давати іскри при ударі, мінерал використовували в [[Колісцевий замок|колісцевих замках]] перших [[Рушниця|рушниць]] і [[Пістолет|пістолетів]] (пара [[сталь]]-пірит).

Згадується в книзі [[Феофан Прокопович|Феофана Прокоповича]] «<nowiki/>[[Про досконалі змішані неживі тіла— метали, камені та інші|Про досконалі змішані неживі тіла&nbsp;— метали, камені та інші]]<nowiki/>» (курс лекцій у [[Національний університет «Києво-Могилянська академія»|Києво-Могилянській академії]], [[1705]]–[[1709]]&nbsp;рр.).

Пірит є сировиною для отримання сірчаної кислоти, сірки і [[Сульфат заліза(II)|залізного купоросу]], але останнім часом рідко використовують для цих цілей. У величезних обсягах він витягується при розробці гідротермальних родовищ міді, [[Свинець|свинцю]], цинку, [[Олово|олова]] і інших кольорових металів. Але переробка піриту в корисні компоненти зазвичай виявляється економічно невигідною, і його відправляють у [[Відвал|відвали]].

== Різновиди ==
Розрізняють:
* [[Аргентопірит]]
* Пірит арсено-нікелевий ([[хлоантит]]),
* Пірит бісмутистий (різновид піриту з незначним вмістом [[бісмут]]у),
* Пірит водний ([[марказит]]),
* Пірит волосистий ([[мілерит]] або марказит),
* Пірит гребінчастий (марказит гребінчастий),
* Пірит залізистий (марказит),
* Пірит залізний (зайва назва піриту),
* Пірит залізний білий (марказит),
* Пірит кобальтистий (різновид піриту, який містить до 14&nbsp;% Со),
* Пірит кобальт-нікелевий ([[бравоїт]]),
* Пірит кобальтисто-нікелистий (різновид П., який містить Со і 2–3&nbsp;% Ni),
* Пірит магнітний ([[піротин]]),
* Пірит манґанистий (різновид піриту, який містить до 4&nbsp;% [[Манган|Mn]]),
* Пірит арсеновий або [[арсен]]истий (різновид піриту, який містить до 1,7 % As),
* Пірит арсенистий [[Призма (математика)|призматичний]] ([[льолінгіт]]),
* Пірит арсено-нікелистий ([[Нікельскуттерудит|хлоантит]]),
* Пірит мідистий (суміш піриту з [[Халькопірит|халькопіритом]]),
* Пірит мідний (халькопірит),
* Пірит нікелево-залізний (бравоїт),
* Пірит нікелистий (різновид піриту, який містить до 16&nbsp;% Ni),
* Пірит нікель-свинцевий (маловивчений мінерал, можливо суміш [[блокіт]]у, (Ni, Cu)Se<sub>2</sub> з [[клаусталіт]]ом, PbSe),
* Пірит олов'яний ([[станін]]),
* Пірит печінковий ([[псевдоморфоза]] [[марказит]]у або піриту по [[піротин]]у),
* Пірит списоподібний ([[марказит]]),
* Пірит стибієвий (різновид піриту, який містить [[Стибій|Sb]]),
** а також:
*** [[піритогеліт]] (від «пірит» і «гель»&nbsp;— [[мельниковіт]]),
*** [[піритоедр]] (кристалічна форма піриту),
*** [[піритоламприт]] (суміш арсенопіриту з льолінгітом і [[дискразит]]ом, Ag<sub>3</sub>Sb).

== Див. також ==
* [[Список мінералів]]
* [[Піритизація]]

== Примітки ==
{{reflist|2|refs=

}}

== Література ==
* {{МГЕ|nocat=1}}
* {{книга |автор = [[Лазаренко Євген Костянтинович|Лазаренко Є. К.]], Винар О. М. |частина = Пірит |посилання частина = |заголовок =Мінералогічний словник |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{К.}} |видавництво = Наукова думка |рік = 1975 |сторінок = 774 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref = Лазаренко Є. К. }}
* {{книга |автор = |частина = Пірит |посилання частина = |заголовок =Мінералого-петрографічний словник |посилання = |том= 1. Мінералогічний словник |відповідальний = Укл. : [[Білецький Володимир Стефанович|Білецький В. С.]], [[Суярко Василь Григорович|Суярко В. Г.]], Іщенко Л. В. |місце = {{Х.}} |видавництво = НТУ «ХПІ» |рік = 2018 |сторінок = 444 |сторінки = |тираж = |isbn= 978-617-7565-14-6 |ref = Білецький В. С. }}
* ''Hurlbut'', ''Cornelius&nbsp;S.''; Klein, Cornelis, 1985, ''Manual of Mineralogy'', 20th ed., John Wiley and Sons, New York, p 285—286, ISBN 0-471-80580-7

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20060709125742/http://mineral.galleries.com/minerals/sulfides/pyrite/pyrite.htm Mineral galleries] {{ref-en}}
* [http://webmineral.com/data/Pyrite.shtml Пірит в базі webmineral.com] {{ref-en}}
* [http://www.mindat.org/min-3314.html Mindat]
* [http://www.catalogmineralov.ru/mineral/66.html Пірит&nbsp;— каталог мінералів]{{ref-ru|}}

{{Портали|Геологія|Мінералогія}}

[[Категорія:Група піриту]]
[[Категорія:Мінерали заліза]]
[[Категорія:Сульфідні руди]]
[[Категорія:Матеріали запалювання вогню]]
[[Категорія:Сульфіди (мінерали)]]