Перегляд вихідного коду сторінки Пропозиція (логіка)

'''Пропозиція''' є центральним поняттям у [[Філософія мови|філософії мови]] та суміжних областях, яке часто характеризується як основний {{iw|носій істини||en|Truth-bearer}} чи {{iw|Хиба (логіка)|хибності||False (logic)}}. Пропозиції також часто характеризують як речі, які [[Денотація|позначають]] [[Речення|декларативні речення]]. Наприклад, речення «Небо блакитне» вказує на те, що небо блакитне. Однак, головне, пропозиції самі по собі не є [[Фраза|мовними виразами]]. Наприклад, [[Англійська мова|англійське]] речення «Snow is white» означає ту саму пропозицію, що й [[Німецька мова|німецьке]] речення «Schnee ist weiß», хоча ці два речення не збігаються. Подібним чином пропозиції також можна охарактеризувати як об’єкти [[Віра|переконань]] та інших {{iw|Пропозиційне ставлення |пропозиційних ставлень||Propositional attitude}}. Наприклад, якщо хтось вірить, що небо блакитне, він вірить у те, що є пропозиція, яка твердить, що небо блакитне. Пропозицію також можна розглядати як свого роду [[Ідея|ідею]]: словник Collins Dictionary дає визначення ''пропозиції'' як «твердження або ідеї, яку люди можуть розглядати або обговорювати, щоб з'ясувати чи вони правдиві».<ref>{{Cite web|title=Collins Dictionary|url=https://www.collinsdictionary.com/us/dictionary/english/proposition|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20171126083255/https://www.collinsdictionary.com/us/dictionary/english/proposition|archivedate=2017-11-26}}</ref>

Формально пропозиції часто моделюються як [[Функція (математика)|функції]], які відображають [[можливий світ]] у [[значення істинності]]. Наприклад, твердження про те, що небо блакитне, можна змоделювати як функцію, яка повертатиме істинне значення <math>T </math> якщо надати реальний світ як вхідні дані, але поверне хибне значення <math>F </math> якщо надати якийсь альтернативний світ, де небо зелене. Проте було запропоновано ряд альтернативних формалізацій, зокрема '''структуровані пропозиції'''.

Пропозиції відігравали велику роль в історії [[Логіка|логіки]], [[Мовознавство|лінгвістики]], [[Філософія мови|філософії мови]] та суміжних дисциплін. Деякі дослідники сумніваються, чи можливе послідовне визначення пропозиційності, [[Девід Льюїс]] навіть зауважив, що «концепція, яку ми асоціюємо зі словом «пропозиція», може бути чимось на кшталт суміші суперечливих потреб». Термін часто використовується в широкому сенсі і має різні споріднені концепції.

== Історичне використання ==

=== Арістотелем ===
[[Арістотелева логіка|Арістотелівська логіка]] визначає {{iw|Категорична пропозиція|категоричне судження||Categorical proposition}} як речення, яке підтверджує або заперечує [[предикат]] [[підмет]]а, необов'язково за допомогою {{iw|Зв'язка (мовознавство)|зв'язки||Copula (linguistics)}}. Арістотелівське пропозиція може мати форму «Всі люди смертні» (Всі люди є смертні / Всі люди є смертними) або «Сократ — людина» (Сократ є людина / Сократ є людиною). У першому прикладі підметом є «люди», предикатом є «смертний», а зв’язкою є «є», тоді як у другому прикладі підметом є «Сократ», предикатом є «людина» (яка у першому прикладі у множині була підметом), а зв’язкою є «є».<ref name=":12">{{Cite web|url=https://www.iep.utm.edu/aris-log/#H3|title=Aristotle: Logic — From Words into Propositions|last=Groarke|first=Louis|website=Internet Encyclopedia of Philosophy|accessdate=2019-12-10}}</ref>

=== Логічними позитивістами ===
Часто пропозиції пов’язують із {{iw|Речення (математична логіка)|закритими формулами (або логічними реченнями)||Sentence (mathematical logic)}}, щоб відрізнити їх від того, що виражається {{iw|Відкрита формула|відкритою формулою||Open formula}}. У цьому сенсі пропозиції є «твердженнями», які є носіями істини. Таке уявлення про пропозицію підтримала філософська школа [[Логічний позитивізм|логічного позитивізму]].

Деякі філософи стверджують, що деякі (або всі) види мови чи дій, крім декларативних, також мають пропозиційний зміст. Наприклад, {{iw|Питання так-ні|питання «так-ні»||Yes–no question}} є пропозиціями, будучи запитами щодо їх [[значення істинності]]. З іншого боку, деякі [[Семіотика|знаки]] можуть бути декларативними твердженнями пропозицій, не утворюючи речення і навіть не будучи лінгвістичними (наприклад, дорожні знаки передають певне значення, яке є істинним або хибним).

Про пропозиції також говорять як про зміст [[Віра|переконань]] і подібних {{iw|Пропозиційне ставлення|пропозиційних ставлень||Propositional attitude}}, таких як бажання, уподобання та надії. Наприклад, «Я хочу'', щоб у мене була нова машина''», або «Мені цікаво'', чи буде сніг''» (або, чи це той випадок, що «буде сніг»). Таким чином, бажання, переконання, сумніви тощо називаються пропозиційними ставленнями, коли вони мають такий зміст.<ref name=":02">{{Cite web|url=http://plato.stanford.edu/entries/propositions/|title=Propositions (Stanford Encyclopedia of Philosophy)|last=McGrath|first=Matthew|last2=Frank|first2=Devin|website=Plato.stanford.edu|accessdate=2014-06-23}}</ref>

=== Бертраном Расселом ===
[[Бертран Расселл|Бертран Рассел]] вважав, що пропозиції є структурованими сутностями з об’єктами та властивостями як складовими. Одна важлива відмінність між точкою зору [[Людвіг Вітгенштайн|Людвіга Вітгенштайна]] (згідно з яким пропозиція — це набір [[Можливий світ|можливих світів]] /станів речей, у яких вона істинна) полягає в тому, що, згідно з Расселліанським поглядом, дві пропозиції, які є істинними в усіх однакових станах речей ще можна диференціювати. Наприклад, пропозиція «два плюс два дорівнює чотирьом» відрізняється за Расселом від пропозиції «три плюс три дорівнює шести». Однак якщо пропозиції є

== Відношення до свідомості ==
По відношенню до свідомості пропозиції обговорюються в першу чергу як такі, що вписуються в пропозиційні ставлення (установки). Пропозиційні ставлення – це просто ставлення, характерні для [[Народна психологія|народної психології]] (віра, бажання тощо), які можна прийняти щодо пропозиції (наприклад, «іде дощ», «сніг білий» тощо). В мові пропозиції зазвичай слідують за народними психологічними установками за допомогою підрядного речення після сполучника ''що'' (наприклад, «Джейн вірить'', що'' йде дощ»). У [[Філософія свідомості|філософії свідомості]] та [[Психологія|психології]] часто вважається, що психічні стани головним чином складаються з пропозиційних ставлень. Пропозиції зазвичай називають «ментальним змістом» ставлення. Наприклад, якщо Джейн у психічному стані вірить, що йде дощ, її розумовим змістом є пропозиція «іде дощ». Крім того, оскільки такі психічні стани ''стосуються'' чогось (а саме пропозицій), вони називаються [[Інтенціональність|інтенціональними]] психічними станами.

Пояснити відношення пропозицій до свідомості особливо складно для нементалістичних поглядів на пропозиції, таких як у логічних позитивістів і Рассела, описаних вище, і погляду [[Готлоб Фреге|Готтлоба Фреге]], що пропозиції є [[Платонізм|платоністськими]] сутностями, тобто існують у абстрактному, нематеріальному світі.<ref>{{Cite web|url=https://plato.stanford.edu/entries/platonism/#4.2|title=Platonism in metaphysics: Propositions|last=Balaguer|first=Mark|date=2016|website=Stanford Encyclopedia of Philosophy|publisher=|accessdate=30 червня 2021}}</ref> Тому відповідно до деяких сучасних поглядів пропозиції вважаються ментальними сутностями. Хоча пропозиції не можуть бути окремими думками, якими не можна поділитися, вони можуть бути типами когнітивних подій<ref>{{Cite book
|url=https://global.oup.com/academic/product/new-thinking-about-propositions-9780199693764
|title=New Thinking about Propositions |last=Soames
|first=Scott
|authorlink1=
|date=2014
|editor-last=King
|publisher=Oxford University Press
|location=New York
|chapter=Propositions as cognitive event types
|isbn=9780199693764
}}</ref> або властивостями думок (які можуть бути однаковими для різних мислителів).<ref>{{Cite journal|last=Joaquin|first=Jeremiah Joven B.|last2=Franklin|first2=James|date=2021|title=A causal-mentalist view of propositions|url=https://www.organonf.com/journal/jeremiahjovenjoaquinjamesfranklin/|journal=Organon F|volume=28|issue=|pages=|doi=|access-date=30 червня 2021}}</ref>

Філософські дебати навколо пропозицій, оскільки вони стосуються пропозиційних ставлень, нещодавно також зосередилися на тому, чи пропозиції є внутрішніми чи зовнішніми щодо агента, чи ж вони є залежними чи незалежними від свідомості сутностями.

== Трактування в логіці ==
Як зазначалося вище, в [[Арістотелева логіка|арістотелівській логіці]] пропозиція — це певний вид речення ([[Речення|декларативне речення]]), яке підтверджує або заперечує [[предикат]] [[Суб'єкт (філософія)|суб’єкта]], необов’язково за допомогою зв’язки.<ref name=":12"/> Арістотелівські пропозиції приймають такі форми, як «Усі люди смертні» і «Сократ — людина».

=== Синтаксична характеристика ===
У сучасній логіці термін «пропозиція» часто використовується для речень [[Формальна мова|формальної мови]]. У такому вживанні пропозиції є формальними {{iw|Синтаксис (логіка)|синтаксичними||Syntax (logic)}} об’єктами, які можна вивчати незалежно від значення, яке вони отримають від [[Семантика логіки|семантики]]. Пропозиції також називаються реченнями, висловлюваннями, формами висловлювань, формулами та {{Не перекладено|Правильно побудована формула|правильно побудованими формулами||Well-formed formula}}, хоча ці терміни зазвичай не є синонімами в одному тексті.

Формальна мова складається з різних типів символів. Ці типи можуть включати [[Вільні і зв'язані змінні|змінні]], [[Логічний сполучник|оператори]], {{iw|Функціональний предикат|функціональні символи||Functional predicate}}, {{iw|Предикатна змінна|символи предикатів (або відношень)||Predicate variable}}, [[квантор]]и та [[Числення висловлень|пропозиційні константи]]. (Символи групування, такі як [[Розділювальний символ|роздільники]], часто додаються для зручності використання мови, але не відіграють логічної ролі.) Символи [[Конкатенація|об’єднуються]] разом відповідно до [[Рекурсія|рекурсивних]] правил, щоб побудувати рядки, яким будуть присвоєні [[значення істинності]]. Правила визначають, як оператори, символи функцій і предикатів, а також квантори мають бути об’єднані з іншими рядками. Тоді пропозиція є рядком певної форми. Форма пропозиції залежить від типу логіки.

Тип логіки, який називається [[Числення висловлень|пропозиційною]] або ж чи́сленням висло́влень, логікою висловлень, включає в свою мову лише оператори та пропозиційні константи як символи. Речення (пропозиції) в цій мові є пропозиційними константами, які вважаються атомарними пропозиціями, і складеними (або композитними) пропозиціями,<ref>{{Cite web|url=https://www.geeksforgeeks.org/proposition-logic/|title=Mathematics {{!}} Introduction to Propositional Logic {{!}} Set 1|date=2015-06-19|website=GeeksforGeeks|language=en-US|accessdate=2019-12-11}}</ref> які складаються шляхом рекурсивного застосування операторів до пропозицій. ''Застосування'' тут — це просто короткий спосіб сказати, що відповідне правило конкатенації застосовано.

Типи логік, які називаються [[Логіка першого порядку|предикатною, квантифікаційною або логікою ''n'' -порядку,]] включають змінні, оператори, символи (змінні) предикатів і функцій, а також квантори як символи в їхніх мовах. Пропозиції в цих логіках більш складні. По-перше, зазвичай починають із визначення [[Терм (логіка)|терма]] таким чином:

# Змінна, або
# Символ функції, застосований до кількості термів, необхідних для [[Арність|арності]] символу функції.

Наприклад, якщо ''+'' є символом двійкової функції, а ''x'', ''y'' і ''z'' є змінними, то ''x'' +( ''y'' + ''z'' ) є термом, який можна записати з символами в різному порядку. Після визначення терма пропозиція може бути визначена таким чином:

# Символ предикату, застосований до кількості термів, необхідних для його арності, або
# Оператор, застосований до кількості пропозицій, необхідних для його арності, або
# Квантор, застосований до пропозиції.

Наприклад, якщо ''='' є символом двійкового предикату, а ''∀'' є квантором, то ∀ ''x'', ''y'', ''z'' [( ''x'' = ''y'' ) → ( ''x'' + ''z'' = ''y'' + ''z'' )] є пропозицією. Ця складніша структура пропозицій дозволяє логіці першого порядку робити більш тонкі відмінності між висновками, тобто мати більшу виразну силу.

=== Семантична характеристика ===
Пропозиції стандартно розуміються семантично як [[Характеристична функція|функції-індикатори]], які беруть [[можливий світ]] і повертають значення істинності. Наприклад, пропозицію про те, що ''небо блакитн''е, можна представити як функцію <math> f </math> таку що <math>f(w)=T</math> для кожного світу <math> w ,</math> де небо блакитне, і <math>f(v)=F</math> для кожного світу <math> v ,</math> де небо не є блакитним. Пропозиція може бути змодельована еквівалентно за допомогою [[Образ відображення|зворотного образу]] <math>T</math> (прообразу елемента <math>T</math>) через індикаторну функцію, яку іноді називають ''набором характеристик'' пропозиції. Наприклад, якщо <math> w </math> і <math> w' </math> є єдиними світами, в яких небо блакитне, пропозицію про те, що небо блакитне, можна моделювати як набір <math> \{w, w'\} </math>.<ref>{{Cite book
|title=Logic, Language and Meaning: Intensional Logic and Logical Grammar
|url=https://archive.org/details/logiclanguagemea0001gamu
|last=Gamut
|first=L.T.F.
<!-- |authorlink1=L.T.F. Gamut -->
|date=1991
|publisher=University of Chicago Press
|page=[https://archive.org/details/logiclanguagemea0001gamu/page/122 122]
|isbn=0-226-28088-8
}}</ref><ref name=":22">{{Citation|last=King|first=Jeffrey|title=Structured Propositions|date=2019|url=http://plato.stanford.edu/entries/propositions-structured/|journal=The Stanford Encyclopedia of Philosophy|editor-last=Zalta|editor-first=Edward N.|edition=Winter 2016|publisher=Metaphysics Research Lab, Stanford University|access-date=2022-12-30|at=Section 2}}</ref><ref>{{Cite book
|title=Semantics in generative grammar |url=https://archive.org/details/semanticsingener0000heim
|last=Irene Heim
|last2=Angelika Kratzer
|year=1998
|publisher=Wiley-Blackwell
|page=[https://archive.org/details/semanticsingener0000heim/page/304 304]
|isbn=978-0-631-19713-3
}}</ref><ref>{{Cite encyclopedia}}</ref>

Було запропоновано численні уточнення та альтернативні поняття пропозиційності, включаючи {{iw|Допитлива семантика|допитливі пропозиції||Inquisitive semantics}} та '''структуровані пропозиції'''.<ref>{{Cite book
|title=Inquisitive Semantics |last=Ciardelli
|first=Ivano
|last2=Groenendijk
|first2=Jeroen
|last3=Roelofsen
|first3=Floris
|year=2019
|publisher=Oxford University Press
|pages=13,20–22
|isbn=9780198814795
}}</ref><ref name=":22"/> Пропозиції називаються '''структурованими пропозиціями''', якщо вони мають складові в деякому широкому сенсі.<ref name=":02"/><ref>{{Citation|last=Fitch|first=Greg|title=Singular Propositions|date=2018|url=https://plato.stanford.edu/archives/spr2018/entries/propositions-singular/|journal=The Stanford Encyclopedia of Philosophy|editor-last=Zalta|editor-first=Edward N.|edition=Spring 2018|publisher=Metaphysics Research Lab, Stanford University|access-date=2019-12-11|last2=Nelson|first2=Michael}}</ref> Припускаючи структурований погляд на пропозиції, можна розрізнити '''одиничні пропозиції''' (також '''пропозиції Рассела''', названі на честь [[Бертран Расселл|Бертрана Рассела]] ), які стосуються конкретної особи, '''загальні пропозиції''', які не стосуються будь-якої конкретної особи, і '''конкретизовані пропозиції''', які стосуються окремої людини. індивіда, але не містять цього індивіда як складову.<ref>[http://plato.stanford.edu/entries/propositions-structured/ Structured Propositions] by Jeffrey C. King</ref>

== Заперечення проти терміну ''пропозиція'' ==
Спроби дати придатне визначення пропозиції включають наступне:
<blockquote>
Два змістовних оповідальних речення виражають ту саму пропозицію тоді і тільки тоді, коли вони означають те саме.
</blockquote>
це визначення розглядає ''пропозицію'' з точки зору синонімії. Наприклад, «Сніг білий» (англійською мовою) і «Schnee ist weiß» (німецькою) — це різні речення, але вони говорять одне й те саме, тому виражають однакову пропозицію. Інше визначення пропозиції:
<blockquote>
Два змістовні декларативні речення-лексеми виражають ту саму пропозицію, якщо і тільки якщо вони означають те саме.
</blockquote>Наведені вище визначення можуть призвести до того, що два ідентичні речення/речення-лексеми мають однакове значення, і, отже, виражають ту саму пропозицію, але при цьому мають різні істинні значення, як у «Я Спартак», сказане Спартаком і сказане Джоном Смітом, і "Це середа" сказано в середу і в четвер. Ці приклади відображають проблему [[Неоднозначність|неоднозначності]] природної мови, що призводить до помилкової еквівалентності тверджень. «Я – Спартак», сказане Спартаком, означає, що людину, яка говорить, звуть Спартак, і це правда. Коли говорить Джон Сміт, це декларація про іншого оратора, і вона неправдива. Термін «Я» означає різні речі, тому «Я — Спартак» означає різні речі.

Пов’язана проблема полягає в тому, що ідентичні речення мають однакове істинне значення, але виражають різні пропозиції. Речення «Я — філософ» могло бути сказане і Сократом, і Платоном. В обох випадках твердження вірне, але означає щось інше.

== Примітки ==
{{reflist|2}}
{{Нормативний контроль}}
{{Філософія мови}}

[[Категорія:Логіка]]
[[Категорія:Філософія мови]]
[[Категорія:Логічні вирази]]
[[Категорія:Семантика]]