Перегляд вихідного коду сторінки Програмування

{{ТРПЗ}}
'''Програмування'''&nbsp;— процес проєктування, написання, тестування, [[зневадження]] і підтримки комп'ютерних [[Програма|програм]]. Програмування поєднує в собі елементи [[інженерія|інженерії]] (існує відповідна спеціальна галузь інженерії&nbsp;— [[програмна інженерія]], {{lang-en|software engineering}}), фундаментальних [[наука|наук]] (перш за все [[комп'ютерні науки|комп'ютерних наук]] і [[математика|математики]]) і [[мистецтво|мистецтва]]<ref>{{Cite web| last = Graham| first = Paul| title = Knuth: Computer Programming as an Art| accessdate = 2017-05-11| url = http://www.paulgraham.com/knuth.html}}</ref>.

У вужчому значенні програмування розглядається як "кодування"&nbsp;— реалізація у вигляді програми одного чи кількох взаємопов'язаних [[алгоритм]]ів (у сучасних умовах це здійснюється з застосуванням [[Мова програмування|мов програмування]]). У ширшому розумінні процес програмування охоплює і створення, тобто розроблення, [[алгоритм]]ів, і аналіз потреб майбутніх користувачів [[програмне забезпечення|програмного забезпечення]]. Результатом програмування зазвичай є програма або [[програмний продукт]].

Технологія програмування постійно розвивається, що призводить до появи нових мов програмування, інструментів розроблення і сфер застосування. Також підвищується потужність готових компонентів, доступних для використання програмістами. Тому важливою ознакою програмування є регулярне опанування нових технологій.

У широкому значенні програмування означає зазначення послідовності майбутніх дій з урахуванням різних ситуацій або складання [[алгоритм]]ів та навчання людей або пристроїв діяти за [[алгоритм]]ами.

== Історія ==
{{main|Історія мов програмування}}

== Сучасне програмування ==

=== Критерії якості ===
Яким би не був підхід до створення програмного забезпечення, кінцева програма має задовольняти деяким вимогам. Найчастіше зустрічаються{{Немає АД|18|07|2012}}:

* '''Ефективність'''/'''Продуктивність''': кількість ресурсів системи, що споживає програма (час процесора, розмір пам'яті, зовнішня пам'ять, ширина каналу мережі, і навіть взаємодії з користувачем). Чим менше ресурсів споживається, тим краще;
* '''Надійність''': ймовірність того, що результат роботи програми правильний. Це залежить від коректності алгоритмів та правильності кодування;
* '''Стійкість''': як програма розв'язує проблеми в нестандартних ситуаціях, як-от неправильні дані, недоступність необхідних ресурсів, таких як пам'ять чи локальна мережа, та неправильні дії користувача;
* '''Зручність''': ергономічність програми. Легкість, з якою особа може використовувати програму для своїх цілей;
* '''Платформонезалежність''': діапазон [[апаратне забезпечення|апаратного забезпечення]] та [[операційна система|операційних систем]] на яких можна [[Компілятор|компілювати]] чи [[інтерпретатор|інтерпретувати]] код програми, виконуючи її. Це залежить від відмінностей в програмних ресурсах наданих різними платформами, включаючи ресурси, наявність компіляторів та бібліотек для мови програмування;
* '''Масштабованість''': Простота подальшого супроводження програми, тобто внесення в неї додаткових вдосконалень, що збільшують функціональність чи виправляють помилки. Цей критерій не стосується користувача безпосередньо, але впливає на час, протягом якого програма буде використовуватись.
* '''Естетичність''': Вигляд програми на екрані з погляду підбору кольорів, форм, розмірів графічних елементів і [[контрол]]ів, гармонійності їх взаємного розташування, якість малюнків, вибір шрифтів тексту, а також доречність звукових сигналів і мелодій, рухів вібродвигуна.
* '''Етичність''': Ступінь спрямованості на задоволення справжніх потреб людей, реалізацію кращих і законних бажань користувачів і розробників.

=== Рівні програмування ===
Успішне програмування передбачає виконання необхідних дій на таких рівнях{{fact}}:
* '''Економічний''' (бізнес-логіка): Формування вимог до програмного продукту з урахуванням привабливості для користувачів, прибутковості для розробника і наявних можливостей розробника. Побудова загального уявлення про функціональність, спрямованість і призначення програмного продукту;
* '''Структурний''' (архітектура): Створення переліку і взаємозв'язків потрібних модулів, графічних і звукових елементів, алгоритмів, баз даних, файлів, вибір мови програмування. Результатом цього кроку є повне, детальне й однозначне уявлення про функціонування майбутнього програмного продукту, включно з усіма графічними елементами, подіями і їх обробниками, станами й режимами роботи програми, сценаріями використання ("use cases") і протоколами обміну, а також послідовність дій програміста, яка призводить до реалізації задуманого продукту;
* '''Детальний'''/'''Фізичний''' (кодування): Реалізація окремих функцій з використанням конструкцій, операторів і бібліотек мови програмування, формування образів екранів в графічних дизайнерах, друкування тексту програми на клавіатурі.
Для кожного програмного проєкту наведену послідовність дій можна виконувати декілька разів, що призводить до «ітеративного покращення» програмного продукту.

=== Суперкомпіляція ===
{{falseredirect|Суперкомпіляція|дата=лютий 2021}}
[[Суперкомпіляція]]&nbsp;— метод аналізу й перетворення програм на основі наступних дій:<ref>{{Cite book
|title=Анд. В. Климов, С.А.Романенко - Суперкомпиляция: основные принципы и базовые понятия.
|last=
|first=
|year=
|publisher=
|location=
|pages=
|language=
|isbn=
}}</ref><ref>{{Cite book
|title=И. Г. Ключников - Суперкомпиляция функций высших порядков.
|last=
|first=
|year=
|publisher=
|location=
|pages=
|language=
|isbn=
}}</ref>

* Робиться спроба «виконати» програму не для конкретних вхідних даних, а «символічно» у «загальному» вигляді, тобто для довільних вхідних даних. Для цього будується «дерево процесів».
* Якщо початкова програма містить цикли та/або рекурсію, то дерево процесів є нескінченним. У цьому випадку робиться спроба згорнути нескінченне дерево у скінченний «граф конфігурацій». Для цього конфігурації порівнюються між собою.
* Побудований скінченний граф конфігурацій перетворюється в «залишкову» програму.

'''Спеціалізація програм.''' Нехай <math>\Pi</math>&nbsp;— програма, <math>C</math>&nbsp;— обмеження на умови експлуатації <math>\Pi</math>. Тоді на вхід спеціалізатора подається <math>(\Pi,C)</math>, а задача спеціалізатора&nbsp;— породити залишкову програму <math>\Pi',</math> яка повинна задовільняти наступним умовам

* <math>\Pi'\sim\Pi</math> за умов <math>C</math>;
* <math>\Pi'</math> отримується з <math>\Pi</math> шляхом вилучення непотрібних фрагментів в результаті накладання умов <math>C</math>.

== Мова програмування ==
{{See also|Мови програмування}}
Це система позначень яку використовує програміст для опису програми.

== Теорія програмування ==
Пов'язана з вивченням програмування в загальному контексті інформатики як наукової дисципліни.

== Див. також ==
{{Вікіцитати1}}
{{commonscat|Programming|Програмування}}
* [[Нейролінгвістичне програмування]]
* [[Мова програмування]]
* [[Логіка в інформатиці]]
* [[Композиційне програмування]]
* [[Мова моделювання]]
* [[Людино-машинна взаємодія]]
* [[Інтерфейс користувача]]

=== Спортивне (олімпіадне) програмування ===
* [[Google Code Jam]]
* [[TopCoder]]
* [[Facebook Hacker Cup]]
* [[Міжнародна олімпіада з інформатики]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://programming.in.ua/ Програмування українською]
* [http://replace.org.ua/ Форум з програмування]

== Література ==
* ''Зубенко&nbsp;В.&nbsp;В''. Програмування: навчальний посібник (гриф МОН України) / В.&nbsp;В.&nbsp;Зубенко, Л.&nbsp;Л.&nbsp;Омельчук.&nbsp;— К. : ВПЦ «Київський університет», 2011.&nbsp;— 623 c.
* Логічне і функціональне програмування: навч. посіб. / В.&nbsp;М.&nbsp;Заяць, М.&nbsp;М.&nbsp;Заяць ; Нац. ун-т «Львів. політехніка».&nbsp;— Львів ; Кам'янець-Подільський: Гордукова І. Є., 2016.&nbsp;— 398 с. : рис.
* ''Нікітченко&nbsp;М.&nbsp;С''. Теоретичні основи програмування: навчальний посібник / М.С Нікітченко&nbsp;— Ніжин: Видавництво НДУ імені Миколи Гоголя, 2010.&nbsp;— 121 с.
* Основи програмування: навч. посіб. / Л.&nbsp;І.&nbsp;Козак, І.&nbsp;В.&nbsp;Костюк, С.&nbsp;Л.&nbsp;Стасевич.&nbsp;— Львів: Новий Світ&nbsp;— 2000, 2019.&nbsp;— 326 с.
* Програмування веб-застосувань (фронт-енд та бек-енд): навч. посіб. / Р.&nbsp;А.&nbsp;Мельник ; Нац. ун-т «Львів. політехніка».&nbsp;— Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2018.&nbsp;— 247 с. : рис., табл.

{{compu-stub}}

{{ВП-портали|Вільне програмне забезпечення|Програмування|Інформаційні технології}}

{{Інформатика}}
{{Програмна інженерія}}

{{DEFAULTSORT:Програмування}}
[[Категорія:Цифрові обчислення]]
[[Категорія:Програмування| ]]
[[Категорія:Комп'ютерні технології]]