Перегляд вихідного коду сторінки Податок

{{Світова торгівля}}
'''Пода́тки'''&nbsp;— це встановлені вищим органом законодавчої [[Влада|влади]] обов'язкові платежі, які сплачують [[Фізична особа|фізичні]] та [[юридична особа|юридичні]] особи до [[державний бюджет|бюджету]] у розмірах і термінах, передбачених законодавством.

''Податок''&nbsp;— обов'язковий, індивідуально безоплатний [[платіж]], що стягується органами державної влади різних рівнів з [[Юридична особа|юридичних осіб]] і [[фізична особа|фізичних осіб]] з метою фінансового забезпечення діяльності [[держава|держави]] й (або) [[муніципалітет|муніципальних утворень]]<ref>[http://slovari.yandex.ru/dict/glossary/article/123/123_552.HTM?text=налог&encid=glossary&stpar3=1.6 «Яндекс. Словники», Визначення податків]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref><ref name="multiple"/>.

Податок&nbsp;— обов'язковий терміновий державний платіж, який сплачується примусово фізичними та юридичними особами на задоволення державних потреб; це встановлений вищим органом законодавчої влади обов'язковий індивідуальний безоплатний платіж, що стягується з юридичних та фізичних осіб до бюджетів різних рівнів і у термінах, передбачених законодавством; це обов'язковий платіж, що стягується органами державної влади з метою фінансового забезпечення діяльності держави. (гр. БО-15-1, 2016&nbsp;р.)

Податки варто відрізняти від [[Збір (економіка)|зборів]] ([[мито|мита]]), стягнення яких має не безоплатний характер, а є умовою здійснення відносно їх платників певних дій.

Стягнення податків регулюється податковим [[законодавство]]м (див. [[податкове право]])<ref name="multiple"/>. Сукупність установлених податків, а також [[принцип]]ів, [[Форма (філософія)|форм]] і [[метод]]ів їхнього встановлення, зміни, скасування, стягнення й контролю утворюють [[податкова система|податкову систему]] держави<ref>[http://bibliotekar.ru/economika-dlya-yuristov/100.htm Податкова система&nbsp;— це сукупність податків, установлюваних державною владою, а також методи й принципи побудови податків]</ref>.

Окремі автори<ref name="multiple"/> розуміють під податком «''примусове вилучення державою у домогосподарств та фірм певної суми коштів не в обмін на товари та послуги''».

== Доктринальні визначення податку ==
[[Вітте Сергій Юлійович|Сергій Юлійович Вітте]]: «Податки&nbsp;— примусові збори (пожертвування) з доходу й майна підданих, що стягують у силу верховних прав держави заради здійснення вищих цілей державного сумісного життя».

[[Я. Таргулов]], російський радянський економіст: «Податок є така форма доходів держави або яких-небудь інших суспільно-примусових одиниць, коли ці доходи, одержувані з майна громадян, є однобічною їхньою жертвою, без одержання ними якого-небудь еквівалента, випливають із природи держави як органа влади й служать для задоволення суспільних потреб».

[[К. Ееберг]], німецький економіст: «Відношення платника до держави виставляє податок не як спеціальне подання за вигоди від приналежності державі, а як обов'язок громадянина, його жертву, внесену ним на підтримку й розвиток цілого».

[[Б. Г. Мільгаузен]], російський фінансист: «Податями й податками в прямому розумінні слова називаються ті пожертвування, які піддані дають державі».

[[Жан Симонд де Сисмонді]] (1819): «Податок&nbsp;— ціна, що сплачується громадянином за отримані ним насолоди від громадського порядку, справедливості правосуддя, забезпечення свободи особи й права власності. За допомогою податків покриваються щорічні витрати держави, і кожен платник податків бере участь у такий спосіб у загальних витратах, чинених заради нього й заради його співгромадян».

[[Ротбард, Мюррей|Мюррей Ротбард]] (1982): «Всі інші особистості й групи в суспільстві (за винятком окремо взятих злочинців, таких, як злодії й грабіжники банків) здобувають свій доход на основі добровільних контрактів: або продаючи товари й послуги споживачам, або за допомогою акту дарування (тобто членство в клубі або асоціації, заповіт спадщини, одержання спадщини). Тільки держава добуває свій доход за допомогою насильства, загрожуючи жахливими стягненнями, якщо доход не з'являється. Таке насильство відомо як оподатковування, хоча в менш розвинені часи його називали даниною. Оподатковування&nbsp;— це попросту чисте злодійство, і злодійство це&nbsp;— разючих масштабів, з якими жоден злочинець і не зрівняється. Це примусове вилучення власності жителів або підданих держави»<ref>{{Cite web |url=http://libertynews.ru/node/273 |title=Етика волі |accessdate=16 березня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130126011354/http://libertynews.ru/node/273 |archivedate=26 січня 2013 |deadurl=yes }}</ref>.

[[Свенссон Бу|Бу Свенссон]]: «Податок&nbsp;— це ціна, яку ми всі сплачуємо за можливість використовувати суспільні ресурси для певних загальних цілей, наприклад, оборони й впливати на розподіл доходів і майна між громадянами».

[[Янжул Іван Іванович|Іван Іванович Янжул]] ([[1898]]): «Однобічні економічні пожертвування громадян або підданих, які держава або інші суспільні групи, через те, що вони є представниками суспільства, стягують легальним шляхом і законним способом з їхніх часток майна для задоволення необхідних суспільних потреб і спричинених ними витрат».

[[Тургенєв Микола Іванович|Микола Тургенєв]], російський економіст (1818): «Податки&nbsp;— це суть кошти до досягнення мети суспільства або держави, тобто мети, що люди собі припускають при єднанні своєму в суспільство або при складанні держав. На цьому ґрунтується й право уряду вимагати податей від народу. Люди, з'єднавшись у суспільство й вручивши уряду владу верховну, вручили йому разом із цим і право вимагати податків».

[[Ісаєв Андрій Олексійович|А.&nbsp;А.&nbsp;Ісаєв]] (1887): «Податки&nbsp;— обов'язкові грошові платежі приватних господарств, що служать для покриття загальних витрат держави й одиниць самоврядування».

[[Соколов Олександр Олександрович (економіст)|А.&nbsp;А.&nbsp;Соколов]] (1928): «Під податком потрібно розуміти примусовий збір, що стягується державною владою з окремих господарюючих осіб або господарств для покриття здійснених нею витрат або для досягнення яких-небудь завдань економічної політики без надання платникам його спеціального еквівалента».

== Основні функції податків ==
Податки виконують одночасно три основних функції: фіскальну, розподільну, регулюючу.

* [[Фіскальна політика|Фіскальна функція]] оподатковування&nbsp;— основна функція оподатковування. Історично найбільш давня й одночасно основна: податки є переважною складовою доходів державного бюджету. Реалізація функції здійснюється за рахунок податкового контролю й податкових санкцій, які забезпечують максимальне збирання встановлених податків і створюють перешкоди [[Ухиляння від сплати податків|ухилянню від сплати податків]]. Простіше кажучи, це збір податків на користь держави. Завдяки даній функції реалізується головне призначення податків: формування й мобілізація [[Фінансові ресурси|фінансових ресурсів]] держави. Всі інші функції оподатковування&nbsp;— похідні від фіскальної. У всякому разі, поряд із чисто фінансово-фіскальними цілями податки можуть переслідувати й інші, наприклад економічні або соціальні. Інакше кажучи, фінансові цілі, будучи найістотнішими, не є винятковими.

* ''Розподільна (соціальна) функція'' оподатковування&nbsp;— полягає в перерозподілі суспільних доходів (відбувається передача коштів на користь слабших і незахищеніших категорій громадян за рахунок покладання податкового тягаря на сильніші категорії населення).

* ''Регулююча функція'' оподатковування&nbsp;— спрямована на вирішення за допомогою податкових механізмів тих або інших завдань економічної політики держави. На думку видатного англійського економіста [[Кейнс Джон Мейнард|Джона Кейнса]], податки існують у суспільстві винятково для регулювання економічних відносин. Під регулюючою функцією розуміємо можливість стимулювати чи дестимулювати економічні процеси в економіці. ''Стимулювання'' економіки за допомогою оподатковування&nbsp;— підтримка розвитку тих або інших економічних процесів. Це реалізується через систему пільг і звільнень. Нинішня система оподатковування надає широкий набір [[Податкова пільга|податкових пільг]] малим підприємствам, підприємствам інвалідів, сільськогосподарським виробникам, організаціям, що здійснюють капітальні вкладення у виробництво й добродійну діяльність, і&nbsp;т.&nbsp;д. ''Дестимулювання економіки'' за допомогою оподатковування&nbsp;— встановлення через податковий тягар перешкод для розвитку яких-небудь економічних процесів. Прикладом може бути збільшення ставки акцизного податку, що призведе до зменшення споживання підакцизних товарів

Можна назвати також ''відтворювальну підфункцію'', що призначена для акумуляції коштів на відновлення використовуваних ресурсів. Цю підфункцію виконують відрахування на відтворення мінерально-сировинної бази, плата за воду й т.д.

Накопичувальна функція&nbsp;— узагальнення усіх функцій.

== Основні поняття ==
[[Суб'єкт податку|Суб'єкт оподаткування]]&nbsp;— юридична або фізична особа, яка зобов'язана згідно з чинним законодавством сплачувати відповідні податки або платежі.

Доцільно провести чітке розмежування у чинному фіскально-бюджетному законодавстві між визначенням категорії «платник» податку з поняттям «суб'єкт» оподаткування, які значною мірою ототожнюються, конкретизувавши їх в податковому законодавстві:
# платник податку&nbsp;— юридична чи фізична особа, яка володіє певним майном або отримує відповідні доходи і безпосередньо зобов'язана сплачувати податки до бюджетів різних рівнів. Платник здебільшого є транзитною, посередницькою ланкою під час проходження доходів. Він не стільки сплачує податки до бюджету, скільки перераховує туди частину отриманих коштів від покупця;
# суб'єкт оподаткування&nbsp;— один із учасників податкового процесу, який в межах своєї компетенції здійснює певні податкові процедури: держава в особі парламенту приймає податкові закони з питань оподаткування; органи податкової служби впроваджують це законодавство у фіскальну практику; платники податків виконують покладені на них податкові зобов'язання;
# носій податку&nbsp;— кінцевий споживач матеріальних благ; особа, яка виступила реальним платником нагромаджених на всіх стадіях товаропросування податків.

[[Об'єкт оподаткування]]&nbsp;— предмет, що підлягає оподаткуванню.

[[Податкова ставка]]&nbsp;— розмір податку на одиницю оподаткування, встановлений в законодавчому порядку.

В залежності від методів встановлення розрізняють:
* універсальні ставки
* [[Диференційована ставка|диференційовані ставки]]

За методом побудови:
* абсолютні&nbsp;— вказана сума
* відносні&nbsp;— у % (постійні, прогресивні, регресивні)

[[Одиниця оподаткування]]&nbsp;— одиниця вимірювання об'єкта господарювання.

[[Податковий період]]&nbsp;— період часу, за який відбувається сплата податку

[[Податкова система]]&nbsp;— сукупність податків і зборів, механізмів і способів розрахунку та сплати, а також суб'єктів податкової роботи, які забезпечують адміністрування і надходження податків і зборів до бюджету та інших державних цільових фондів.
[[Система оподаткування]]&nbsp;— система форм і методів стягнення різних форм податків з юридичних та фізичних осіб

== Види податків ==
Всі податки можна поділити на такі види залежно від органу влади, який їх встановлює, бази оподаткування, рівня доходу тощо: загальнодержавні та місцеві прямі та непрямі, акордні й прибуткові, [[Прогресивне оподаткування|прогресивні]], [[Регресивне оподаткування|регресивні]] та [[Пропорційне оподаткування|пропорційні]].

=== Прямі та непрямі податки ===
{{Див. також|Прямі податки|Непрямі податки}}
Загалом, податки діляться на ''[[Прямий податок|прямі]]'', тобто ті податки, які стягуються з економічних агентів за доходи від [[Фактори виробництва|факторів виробництва]]<ref name="multiple">{{книга
 |автор= Матвєєва Т. Ю.
 |частина= 10.2 Види податків
 |заголовок= Введення в макроекономіку
 |посилання= http://institutiones.com/download/books/1075-vvedenie-v-makroekonomiku-matveeva.html
 |видавництво= Видавничий будинок ГУ-ВШЭ
 |рік= 2007
 |сторінки= 404-408
 |сторінок= 511
 |isbn= 978-5-7598-0611-0
 |ref=
 |тираж=3000
}}</ref> й ''[[Непрямий податок|непрямі]]'', тобто податки на товари й послуги, що складаються в самій ціні на предмети споживання<ref name="multiple"/>. Прямими податками можна назвати такі, як [[податок на доходи фізичних осіб]], [[податок на прибуток]] і подібні<ref name="multiple"/>. До непрямих податків належать [[податок на додану вартість]], [[акциз]]и й інші<ref name="multiple"/>.

Значення цих термінів може вживатися в різних контекстах, що може іноді призводити до плутанини. Економічне визначення, дане [[Ентоні Аткінсон|Аткінсоном]], говорить, що «… прямі податки можуть бути пристосовані до індивідуальних особливостей платника податків, у той час як непрямі податки стягуються за операціями, незалежно від обставин покупець або продавець»<ref>A. B. Atkinson, Optimal Taxation and the Direct Versus Indirect Tax Controversy, 10 Can. J. Econ. 590, 592 (1977)</ref>. Юридичні визначення часто відрізняються від економічного.

В Україні:
* [[Прямі податки|прямі]]&nbsp;— податки, що стягуються безпосередньо з доходів і майна платника податків. До прямих податків належать прибутковий податок з фізичних осіб, податок на прибуток, податок на майно.
* [[Непрямі податки|непрямі]]&nbsp;— податки на товари й послуги, установлювані центральними й місцевими органами влади у вигляді надбавок до ціни товарів або тарифу на послуги й незалежні від доходів платників податків. Виробники й продавці виступають у ролі збирачів непрямих податків, уповноважених на те державою, а покупець стає платником непрямого податку. Найпоширеніші непрямі податки у вигляді [[акциз]]ів, податку із продажів, мит, митних зборів.

У конституційному праві США термін прямі податки стосується [[податки від особи|податків від особи]] ({{lang-en|tax per head}}) і [[податки на власність|податків на власність]] ({{lang-en|property tax}}), які базуються просто на факті наявності або власності. Непрямі податки накладаються на події, права, привілеї та діяльність<ref>{{cite web|url=http://www.investorguide.com/igu-article-1138-tax-basics-what-is-difference-between-direct-and-indirect-tax.html|title=What is Difference Between Direct and Indirect Tax?|publisher=Investor Guide|accessdate=2011-10-28|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HZyFwVae?url=http://www.investorguide.com/article/11164/the-difference-between-direct-tax-and-indirect-tax-igu/|archivedate=2013-06-23|deadurl=no}}</ref>. Таким чином, податок на продаж майна буде вважатися непрямим податком, а податок на саме володіння власністю є прямим податком.

=== Акордні й прибуткові ===
Також прийнято розрізняти ''акордні'' й ''прибуткові'' податки. Перші держава встановлює поза залежністю від рівня доходу економічного агента<ref name="multiple"/>. Таким чином,

<math>Tx = Tx(autonomous)\,</math>.

Під останніми ж мають на увазі податки, що становлять якийсь певний відсоток від доходу (''Y'')<ref name="multiple"/>. Дану залежність показує або ''гранична ставка податку'' (''t''), що пояснює, наскільки збільшується податок при збільшенні доходу на одну грошову одиницю, або ''середня ставка податку'' (''q''): просте відношення суми податку, що стягує, до величини доходу<ref name="multiple"/>. Тобто,

: <math>Tx = Tx(autonomous) + t*Y\,</math>

: або

: <math>Tx = Tx(autonomous) + q*Y\,</math>, де:

: <math>q = \frac{Tx}{Y}\,</math>

: <math>t = \frac{\Delta Tx}{\Delta Y}\,</math><ref name="multiple"/>

==== Прогресивні, регресивні або пропорційні ====
Прибуткові податки самі діляться на три типи:

* [[Прогресивне оподаткування|''Прогресивні податки'']]&nbsp;— податки, у яких середня податкова ставка підвищується зі збільшенням рівня доходу. Таким чином, якщо дохід агента збільшується, то росте й [[податкова ставка]]. Якщо ж, навпаки, падає величина доходу, то ставка так само падає<ref>[http://slovari.yandex.ru/dict/glossary/article/913/091_3344.HTM?text=Прогрессивный%20налог&stpar3=1.1 «Яндекс. Словники», Визначення прогресивного податку]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. (Див. [[Прогресивне оподатковування]]).

* [[Регресивне оподаткування|''Регресивні податки'']]&nbsp;— податки, чия середня ставка податку знижується при збільшенні рівня доходу. Це означає, що при збільшенні доходів економічного агента, ставка падає, і, навпаки, росте, якщо дохід зменшується<ref>[http://slovari.yandex.ru/dict/glossary/article/9103/091_03348.htm?text=регрессивный%20налог&encid=glossary&stpar3=1.1 «Яндекс. Словники», Визначення регресивного податку]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. (Див. [[Регресивне оподатковування]]).

* [[Пропорційне оподаткування|''Пропорційні податки'']]&nbsp;— податки, ставка яких не залежить від величини оподатковуваного доходу.

За формою оподаткування:
* [[Прямі податки|прямі]]
* [[Непрямий податок|непрямі]]

За об'єктом:
* на доходи
* на споживання
* на майно

За рівнем державних структур, що встановлюють податок:
* загальнодержавні
* місцеві

Залежно від напрямку використання:
* загальні
* цільові

== Найпоширеніші зразки ==
[[Акциз]]ний податок&nbsp;— непрямий податок на товари або послуги. Акциз включається в ціну товару й вилучається в державний і місцевий бюджети.

[[Мито]]&nbsp;— податок, що стягується державою із транспортованих через національну границю товарів за ставками, передбаченим митним тарифом. За об'єктом обкладання розрізняють: [[ввізне мито|ввізні]], [[Вивізне мито|вивізні]] й [[Транзитне мито|транзитні]] мита. За методом обчислення (стягування) розрізняють [[Адвалерне мито|адвалерні]], [[Специфічне мито|специфічні]] й [[Комбіноване мито|комбіновані]] мита. За принципом обмеження розрізняють [[Спеціальне мито|спеціальне]], [[Антидемпінгове мито|антидемпінгове]] і [[компенсаційне мито]]. За терміном застосування мито може бути постійним, змінним та [[Сезонне мито|сезонним]]. За принципом заохочення&nbsp;— преференційним, пільговим та загальним (повним)<ref name="lukyanenko">[http://lukyanenko.at.ua/load/1 Див. докладніше: Особливості митного регулювання в Україні]</ref>.

[[Податок на додану вартість]]&nbsp;— податок, що стягується з підприємств, на суму приросту вартості на даному підприємстві, обчислювану у вигляді різниці між виторгом від реалізації товарів і послуг і сумою на сировину, матеріали, напівфабрикати, отримані від інших виробників. Ряд товарів, послуг, видів діяльності частково або повністю звільняється від податку на додану вартість.

Сутність ПДВ в тому, що він є частиною створеної вартості, яку стягують з покупців усіх видів товарів та послуг. Платники: юридичні та фізичні особи, які здійснюють від свого імені виробничу або іншу підприємницьку діяльність на території України залежно від форм власності.

Розрахунок бази оподаткування = собівартість + прибуток + податки і збори.
База оподаткування при ввезенні придбаних іноземних товарів = митна вартість + транспортні витрати + страхування + інші витрати.

Податкове зобов'язання платника податку&nbsp;— загальний ПДВ, що нарахований платником податків і включений до робіт, послуг, які надаються у звітному періоді. Податковий кредит&nbsp;— сума податку на додану вартість, що сплачена платником податку у звітному періоді, у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких належить до валових витрат виробництва і основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

== Податкове навантаження, податковий тягар ==
Рівень податків країни часто виміряється як загальна частка податків у валовому внутрішньому продукті ([[ВВП]]). [[ОЕСР]] публікує дані рівня оподатковування в країнах-членах.

{|class="wikitable sortable"
|+Податки як частка ВВП у країнах ОЕСР, у відсотках, 2007<ref>[http://www.oecd.org/document/60/0,3343,en_2649_34533_1942460_1_1_1_37427,00.html OECD Tax Database]</ref>
!width="200pt" align=left | Країна
!width="100pt" align=right | Повний податок
!width="100pt" align=right | Податки на доходи, прибуток, приріст капіталу й т.д.
!width="100pt" align=right | Соціальні внески й пенсії
!width="100pt" align=right | Податки на майно й т.п.
!width="100pt" align=right | Податки на товари й послуги
!width="100pt" align right | Інші податки
|-
| align=left|{{прапор|Канада}} [[Канада]]
| align=right|33,3
| align=right|16,6
| align=right|4,8
| align=right|3,3
| align=right|7,9
| align=right|0,7
|-
| align=left|{{прапор |Мексика}} [[Мексика]]
| align=right|18,0
| align=right|5,0
| align=right|2,8
| align=right|0,3
| align=right|9,5
| align=right|0,4
|-
| align=left|{{ прапор |США}} [[США]]
| align=right|28,3
| align=right|13,9
| align=right|6,6
| align=right|3,1
| align=right|4,7
| align=right|0,0
|-
| align=left|{{ прапор |Австралія}} [[Австралія]]
| align=right|30,8
| align=right|18,2
| align=right|-
| align=right|2,7
| align=right|8,2
| align=right|1,5
|-
| align=left|{{прапор |Японія}} [[Японія]]
| align=right|28,3
| align=right|10,3
| align=right|10,3
| align=right|2,5
| align=right|5,1
| align=right|0,1
|-
| align=left|{{прапор|Південна Корея}} [[Південна Корея]]
| align=right|26,5
| align=right|8,4
| align=right|5,5
| align=right|3,4
| align=right|8,3
| align=right|0,9
|-
| align=left|{{прапор|Нова Зеландія}} [[Нова Зеландія]]
| align=right|35,7
| align=right|22,5
| align=right|-
| align=right|1,9
| align=right|11,3
| align=right|0,0
|-
| align=left|{{ прапор |Австрія}} [[Австрія]]
| align=right|42,3
| align=right|12,7
| align=right|14,2
| align=right|0,6
| align=right|11,7
| align=right|3,1
|-
| align=left|{{прапор|Бельгія}} [[Бельгія]]
| align=right|43,9
| align=right|16,5
| align=right|13,6
| align=right|2,3
| align=right|11,0
| align=right|0,1
|-
| align=left|{{прапор|Чехія}} [[Чехія]]
| align=right|37,4
| align=right|9,4
| align=right|16,2
| align=right|0,4
| align=right|11,1
| align=right|0,3
|-
| align=left|{{прапор|Данія}} [[Данія]]
| align=right|48,7
| align=right|29,0
| align=right|1,0
| align=right|1,9
| align=right|16,3
| align=right|0,1
|-
| align=left|{{прапор|Фінляндія}} [[Фінляндія]]
| align=right|43,0
| align=right|16,9
| align=right|11,9
| align=right|1,1
| align=right|12,9
| align=right|0,2
|-
| align=left|{{прапор|Франція}} [[Франція]]
| align=right|43,5
| align=right|10,4
| align=right|16,1
| align=right|3,5
| align=right|10,7
| align=right|2,8
|-
| align=left|{{ прапор |Німеччина}} [[Німеччина]]
| align=right|36,2
| align=right|11,3
| align=right|13,2
| align=right|0,9
| align=right|10,6
| align=right|0,2
|-
| align=left|{{ прапор |Греція}} [[Греція]]
| align=right|32,0
| align=right|7,5
| align=right|11,7
| align=right|1,4
| align=right|11,4
| align=right|0,0
|-
| align=left|{{ прапор |Угорщина}} [[Угорщина]]
| align=right|39,5
| align=right|10,0
| align=right|12,9
| align=right|0,8
| align=right|14,9
| align=right|0,9
|-
| align=left|{{ прапор |Ісландія}} [[Ісландія]]
| align=right|40,9
| align=right|18,5
| align=right|3,1
| align=right|2,5
| align=right|16,5
| align=right|0,3
|-
| align=left|{{ прапор |Ірландія}} [[Ірландія]]
| align=right|30,8
| align=right|12,1
| align=right|4,7
| align=right|2,5
| align=right|11,1
| align=right|0,4
|-
| align=left|{{ прапор |Італія}} [[Італія]]
| align=right|43,5
| align=right|14,7
| align=right|13,0
| align=right|2,1
| align=right|11,0
| align=right|2,7
|-
| align=left|{{ прапор |Люксембург}} [[Люксембург]]
| align=right|36,5
| align=right|12,8
| align=right|10,2
| align=right|3,6
| align=right|9,9
| align=right|0,0
|-
| align=left|{{ прапор |Нідерланди}} [[Нідерланди]]
| align=right|37,5
| align=right|10,9
| align=right|13,6
| align=right|1,2
| align=right|11,2
| align=right|0,6
|-
| align=left|{{ прапор |Норвегія}} [[Норвегія]]
| align=right|43,6
| align=right|21,0
| align=right|9,1
| align=right|1,1
| align=right|12,4
| align=right|0,0
|-
| align=left|{{ прапор |Польща}} [[Польща]]
| align=right|34,9
| align=right|8,0
| align=right|12,0
| align=right|1,2
| align=right|13,3
| align=right|0,4
|-
| align=left|{{ прапор |Португалія}} [[Португалія]]
| align=right|36,4
| align=right|9,4
| align=right|11,7
| align=right|1,4
| align=right|13,7
| align=right|0,2
|-
| align=left|{{ прапор |Словаччина}} [[Словаччина]]
| align=right|29,4
| align=right|5,8
| align=right|11,7
| align=right|0,4
| align=right|11,3
| align=right|0,2
|-
| align=left|{{ прапор |Іспанія}} [[Іспанія]]
| align=right|37,2
| align=right|12,4
| align=right|12,1
| align=right|3,0
| align=right|9,5
| align=right|0,2
|-
| align=left|{{ прапор |Швеція}} [[Швеція]]
| align=right|48,3
| align=right|18,7
| align=right|12,6
| align=right|1,2
| align=right|12,9
| align=right|2,9
|-
| align=left|{{ прапор |Швейцарія}} [[Швейцарія]]
| align=right|28,9
| align=right|13,2
| align=right|6,7
| align=right|2,4
| align=right|6,5
| align=right|0,1
|-
| align=left|{{ прапор |Туреччина}} [[Туреччина]]
| align=right|23,7
| align=right|5,6
| align=right|5,1
| align=right|0,9
| align=right|11,3
| align=right|0,9
|-
| align=left|{{прапор|UK}} [[Велика Британія]]
| align=right|36,1
| align=right|14,3
| align=right|6,6
| align=right|4,5
| align=right|10,5
| align=right|0,2
|}
Під фактичним податковим навантаженням на економіку розуміють частку реально виплачених обов'язкових платежів на користь держави в [[ВВП]] країни. Податкове навантаження значно варіюється по країнах. Для слаборозвинених країн (у яких немає потужної системи соціального забезпечення) характерна низьке податкове навантаження, для розвинених&nbsp;— відносно високе податкове навантаження (у Швеції доходило до 60&nbsp;% ВВП в окремі роки). Виняток становлять деякі розвинені країни Південно-Східної Азії, де податкове навантаження відносно невисоке. В Російській федерації податкове навантаження становить близько 55&nbsp;%(2009), що трохи нижче середнього рівня розвинених країн (вище, ніж в [[США]], але нижче ніж в [[Німеччина|Німеччини]], див. [http://www.iet.ru/files/persona/gaidar/vopreco_09_2004.pdf]).

Відповідно до Основних напрямків податкової політики Російської Федерації на 2011 рік і на плановий період 2012 й 2013 років величина податкового навантаження в 2000—2008 роках перебувала на рівні 35&nbsp;— 36&nbsp;% ВВП. Також сказано, що досягнутий рівень податкового навантаження в довгостроковій перспективі може виявитися нижче економічно виправданого рівня.

Розрізняють фактичне й номінальне податкове навантаження. Номінальне податкове навантаження&nbsp;— частка обов'язкових платежів у ВВП, що платники податків повинні виплатити у випадку повного виконання ними податкового законодавства. У Росії номінальне податкове навантаження на фізичну особу за станом на 2011 рік становить приблизно 62&nbsp;%. З них: 13&nbsp;%&nbsp;— прибутковий податок, 30&nbsp;%&nbsp;— соціальний податок (зміни 2012 року), 15&nbsp;%&nbsp;— частка ПДВ у загальній сумі виторгу, сплачувана фактично фізичною особою при покупці товарів/послуг (18&nbsp;% / (100&nbsp;% + 18&nbsp;%) = 15,25&nbsp;%). Різниця між номінальним і фактичним навантаженням характеризує ступінь відхилення від податків. Чим вище номінальне навантаження&nbsp;— тим вище відхилення. При перевищенні номінального навантаження певного рівня відхилення стає масовим і фактичним навантаженням знижується. Точка, у якій фактичне навантаження максимальне, називається [[Точка Лаффера|точкою Лаффера]]. Вважається, що номінальне податкове навантаження повинна бути трохи нижче точки Лаффера, тому що більш високі значення змушують платників податків порушувати податкове законодавство{{немає АИ | 16 | 06 | 2010}}.

Під податковим навантаженням на підприємство варто розуміти відношення суми податків і відрахувань, реальним платником яких є підприємство, до суми прибутку підприємства. Реальним платником податку є той суб'єкт, що є:&nbsp;— власником об'єкта оподатковування, коли обов'язок сплатити податок виникає при самому факті існування або виникнення об'єкта оподатковування;&nbsp;— користувач об'єктом оподатковування, коли обов'язок сплатити податок виникає тільки при знаходженні об'єкта в певних умовах користування. (Джерело: Табала, Д.&nbsp;Ч.&nbsp;Оподатковування як фактор підвищення конкурентноздатності підприємств Бєларусі / С.&nbsp;А.&nbsp;Пелих, Д.&nbsp;Ч.&nbsp;Табала // Фінанси.&nbsp;— 2004. №&nbsp;11.&nbsp;— С. 73-76.)

== Історія зростання податкового тягаря ==
Італійський історик економіки [[Карло М. Чіполла]] наводить такі дані про історичний розмір податкового тягаря:<blockquote>Загалом, слід визнати, що частка доходу, отриманого державним сектором, безсумнівно, зросла з одинадцятого століття по всій Європі, але важко уявити, що, крім певних часів та місць, державній владі коли-небудь вдавалося отримати більше 5-8 відсотків національного доходу.<ref>Carlo M. Cipolla, Before the Industrial Revolution: European Society and Economy, 1000-1700 (New York: W.W. Norton, 1980), стор. 48</ref></blockquote>У сучасних країнах податковий тягар становить бл. 50 % при зайнятості у держсекторі 15-20 %.

== Показник «податкове навантаження» ==
Показник «податкове навантаження» використовується для аналізу рівня податків, що сплачується господарським суб'єктом з метою контролю рівня виплат і виявлення суб'єктів, що потенційно ухиляються від оподатковування.

«Податкове навантаження» розраховане як співвідношення суми сплачених податків за даними звітності податкових органів й обороту (виторгу) організацій за даними служби державної статистики.
Граничне значення показника можуть встановлюватися щорічно по галузях народного господарства.

Також піддаються аналізу показники «рентабельність активів» й «рентабельність реалізації продукції».

== Вплив податків на економіку ==
Держава може встановлювати податки з різних причин: від перерозподілу доходів населення до усунення [[екстерналія|зовнішніх економічних ефектів]]. Вплив податків можна розглядати як на [[мікроекономіка|мікро-]], так і на [[макроекономіка|макроекономічному]] рівнях.

=== З погляду макроекономіки ===
Зниження податків стимулює ріст як [[сукупний попит|сукупного попиту]], так і [[сукупна пропозиція|сукупної пропозиції]]<ref name="macro">{{книга-ру|автор    = Матвєєва Т. Ю.
|часть    = 10.3 Вплив податків на економіку
|заглавие = Введення в макроекономіку
|оригинал = 
|ссылка   = http://institutiones.com/download/books/1075-vvedenie-v-makroekonomiku-matveeva.html
|ответственный = 
|издание  = 
|место    = 
|издательство  = «Видавничий будинок ГУ-ВШЕ» 
|год  = 2007
|том  = 
|страницы = 410 - 412
|страниц  = 511
|серия    = 
|isbn = 978-5-7598-0611-0
|тираж    = 3000
}}</ref>.

Чим менше податків потрібно платити, тим більше очікуваного доходу в домогосподарств для споживання. Таким чином, росте сукупне споживання, а отже, і сукупний попит<ref name="macro"/>. Тому, уряди знижують податки, коли проводять ''стимулюючу економічну політику'', тобто коли метою держави є вивести країну із дна [[економічний цикл|економічного циклу]]. Відповідно, ''стримуюча економічна політика'' має на увазі підвищення податків, з метою усунення «[[Перегрів економіки|перегріву економіки]]»<ref name="macro"/>.

Фірми сприймають підвищення податків як додаткові витрати, що приводить до того, що вони скорочують пропозицію свого товару<ref name="macro"/>. Загалом, скорочення пропозицій фірм веде до скорочення сукупної пропозиції<ref name="macro"/>. Таким чином, розмір податку обернено пропорційний величині сукупної пропозиції. Залежність між впровадженням податків і станом сукупної пропозиції докладно описав у своїх роботах економічний радник Президента США [[Рональд Рейган|Рональда Рейгана]] [[Артур Лаффер]], що став засновником теорії «економіки пропозиції» («supply-side economics»)<ref name="macro"/>. Його іменем названо модель, яка показує залежність між рівнем оподаткування та надходженнями до бюджету - [[крива Лаффера]].
== Згадування про податки в мистецтві ==
У радянському мультиплікаційному фільмі [[Чиполіно (мультфільм)|Чиполіно]] принц Лимон повідомив про те, що після введення податку на повітря, жителі цього казкового міста стали менше дихати. Тому він наказує ввести ще податок на опади. Податкова ставка рівняється: за звичайний дощ&nbsp;— 100 лір, за заливний дощ&nbsp;— 200 лір, дощ із громом і блискавкою&nbsp;— 300 лір, град&nbsp;— 400 лір.

== Див. також ==
* [[Державна податкова адміністрація України]]
*[[Податкова система України]]
* [[Інфляція як податок]]
* [[Ефективна ставка податку]]
* [[Податок на дерева]]
* [[Податкова політика]]
* [[Податкова система]]
* [[Подать]]
* [[Податкова амністія]]
* [[Податкове планування]]
* [[Податкова декларація]]
* [[Система податкових органів України|Податкові органи]]
* [[Податковий Кодекс України]]
* [[Податкове право ЄС]]
* [[Податок на бездітність]]
* [[Ухиляння від сплати податків]]
* [[Юридична конструкція податку]]

== Література ==
* ''Бабін І. І.'' Юридична конструкція податку. Чернівці: Рута, 2008.&nbsp;— 272 с.
* Гетьман О. [https://dt.ua/macrolevel/galma-ekonomichnogo-zrostannya-339315_.html Гальма економічного зростання] / Дзеркало тижня, 21 лютого 2020 р.
*Горянський И. Скільки функцій у податку? // Податковий вісник.&nbsp;— 2002.&nbsp;— №&nbsp;3.
* Податки : довідник-словник : навч. посіб. / Б. А. Карпінський, Н. С. Залуцька, О. Б. Карпінська ; М-во освіти і науки України. — К. : Професіонал, 2008. — 454 с. : іл., табл. — ISBN 978-966-370-073-1
* Податкова система : навч. посіб. / Клокар О. О. [та ін.]. - Львів : Сполом, 2016. - 487 с. : рис., табл. - ISBN 978-966-919-205-9
* Податкові системи країн світу та України. Облік і звітність : навчально-метод. посібнник для студ. вищих навч. закл. / Н. М. Ткаченко [та ін.]. - К. : Алерта, 2004. - 554 с. - ISBN 966-8533-11-9
* Теорія, принципи та історія податку. Правовий аспект : наук.-практ. посіб. / Л. О. Гетманцев, В. Л. Форсюк, І. С. Бєліцький. – К. : Юрінком Інтер, 2015. – 496 с. – ISBN 966-667-651-4.

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
{{Вікіцитати1}}
{{wiktionary | податок}}
<!-- {{Вікіджерела| Податковий кодекс України}} -->
* [https://web.archive.org/web/20160509113740/http://ndi-fp.asta.edu.ua/files/doc/slovnyk-finpravo.pdf Податок] //Словник фінансово-правових термінів / за заг. ред. д. ю.н., проф. [[Воронова Лідія Костянтинівна|Л.&nbsp;К.&nbsp;Воронової]].&nbsp;— 2-е вид., переробл. і доповн.&nbsp;— К.: Алерта, 2011—558 с.
* [http://leksika.com.ua/14690119/legal/podatok ПОДАТОК] //{{Юридична енциклопедія}}
* {{УМЕ11|частина=Податок|сторінки=1407}}
* [http://leksika.com.ua/13141219/legal/zbori_groshovi Збори грошові] // {{Юридична енциклопедія|2}}
* [http://www.library.if.ua/book/41/2809.html Основи економічних знань&nbsp;— Мочерний:2. Сутність та структура податків]
* [https://web.archive.org/web/20080408041026/http://www.sta.gov.ua/tax/control/uk/publish/category?cat_id=74364 Довідники Державної податкової адміністрації України]


{{Tax-stub}}

{{Бібліоінформація}}
{{Податки у світі}}
{{Економіка і фінанси}}
{{Майно}}
[[Категорія:Регуляторна політика]]
[[Категорія:Оподаткування]]
[[Категорія:Податки]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]