Перегляд вихідного коду сторінки Планк (космічний телескоп)

{{Космічний телескоп
|зображення = [[File:Model of the Planck Satellite.jpg|250px]]
|опис = Обсерваторія мікрохвильвого випромінювання «Планк»
|інші_назви =  [http://www.rssd.esa.int/index.php?project=PLANCK&page=cobras_name COBRAS/SAMBA]
|nssdc_id = 2009-026B
|організація = [[Європейське космічне агентство]]
|фірми_виготовники =
|дата_запуску     = [[14 травня]] [[2009]]
|місце_запуску = [[Куру (космодром)|космодром Куру]]<br />[[Французька Гвіана]]
|засіб_запуску = Аріан V
|тривалість_місії  = розрахована на 15 місяців
 |дата_виведення_з_орбіти = 
|маса = 1800 кг
|тип_орбіти      = навколо [[точка Лагранжа|Лагранжевої точки]] L2 системи Сонце-Земля
 |висота          = 
 |період          = 
 |швидкість       = 
 |гравітаційне_прискорення = 
 |розташування    = 
|тип_телескопа = мікрохвильовий
 |довжина_хвилі = 
|діаметр = 1,5 м
|поле_зору =  
|фокальна_відстань = 
| інструмент_1_назва = Низькочастотний інструмент (LFI)
 | інструмент_1_характеристики = 30-70 ГГц <br />(22 мікрохвильових приймачі)
 | інструмент_2_назва = Високочастотний інструмент (HFI)
 | інструмент_2_характеристики = 100-857 ГГц <br />(54 болометричні детектори)
 | інструмент_3_назва = 
 | інструмент_3_характеристики = 
 | інструмент_4_назва =
 | інструмент_4_характеристики =
 | інструмент_5_назва =
 | інструмент_5_характеристики =
 | інструмент_6_назва =
 | інструмент_6_характеристики =
|статистика = 
|вебсторінка = http://www.rssd.esa.int/index.php?project=Planck
}}

'''Космічний телескоп «Планк»''' (Planck Microwave Observatory)&nbsp;— космічний апарат і обсерваторія [[Європейське космічне агентство|Європейського космічного агентства]] з вивчення [[Реліктове випромінювання|мікрохвильового фонового випромінювання Всесвіту]].
Обсерваторію названо на честь німецького фізика [[Макс Планк|Макса Планка]], одного з творців [[квантова теорія|квантової теорії]].

Орбітальна обсерваторія «Планк» була запущена в космос ракетою-носієм «Аріан-5» [[14 травня]] [[2009]] року з [[Куру (космодром)|космодрому Куру]] (разом із [[Гершель (космічний телескоп)|інфрачервоним телескопом «Гершель»]]<ref>[http://www.radiosvoboda.org/archive/news/20090514/630/630.html?id=1731817 У космос запустили європейські телескопи]</ref>. У липні «Планк» досяг розрахункової орбіти навколо [[Точки Лагранжа|лагранжевої точки]] L<sub>2</sub> Сонце-Земля, і ввімкнув систему охолодження.

Телескоп діаметром півтора метра здійснював спостереження за допомогою двох комплектів детекторів, призначених для вимірювання температури космічного мікрохвильового фону&nbsp;— [[реліктове випромінювання|реліктового випромінювання]] [[Великий Вибух|Великого вибуху]]. Робоча температура окремих детекторів орбітальної обсерваторії становила 0,1&nbsp;[[Кельвін|К]] (—273,05 ° за Цельсієм), що робило їх одними з найхолодніших об'єктів у Всесвіті. Детектори охолоджувались рідким [[гелій|гелієм]], щоб залишкове тепло не заважало вимірам.

Вартість проєкту склала близько 700&nbsp;млн євро. Планувалось, що орбітальна обсерваторія мала працювати на орбіті щонайменше 15 місяців. За цей час «Планк» отримав дві повні карти неба. Місію було продовжено і потім успішно завершено в жовтні 2013 року&nbsp;— апарату надіслали сигнал повної деактивації.

== Цілі ==
Місія мала широкий спектр наукових цілей
* Дослідження розподілу інтенсивності й поляризації реліктового випромінювання з високою роздільною здатністю
* Створення каталогу скупчень галактик через [[ефект Сюняєва-Зельдовича]]
* Спостереження гравітаційного лінзування реліктового випромінювання, а також ефекту Сакса-Вольфа
* Спостереження яскравих позагалактичних [[Астрономічне радіоджерело|радіоджерел]] (активних галактичних ядер) та інфрачервоних (галактичних пилових) джерел
* Спостереження [[Чумацький Шлях|Чумацького Шляху]], зокрема місцевого міжзоряного середовища, розподілу синхротронного випромінювання й вимірювання галактичного магнітного поля
* Вивчення [[Сонячна система|Сонячної системи]], зокрема [[планета|планет]], [[астероїд]]ів, [[комета|комет]] і зодіакального світла.

== Інструменти ==
Планк містив два прилади: низькочастотний інструмент (LFI) і високочастотний інструмент (HFI). Обидва прилади могли виявляти загальну інтенсивність і поляризацію фотонів, й охоплювали діапазон частот від 30 до 857 ГГц.

=== Низькочастотний інструмент (LFI) ===
{| class="wikitable"
|-
! Частота<br/>(ГГц) || Смуга пропускання<br/>(<math>\Delta \nu / \nu</math>) || Роздільність<br/>(arcmin) || Чутливість (загальна інтенсивність)<br/><math>\Delta T / T</math>, 14 місяців спостереження<br/>(10<sup>−6</sup>) || Чутливість (поляризація)<br/><math>\Delta T / T</math>, 14 місяців спостереження<br/>(10<sup>−6</sup>)
|- align="center"
| 30 || 0,2 || 33 || 2,0 || 2,8
|- align="center"
| 44 || 0,2 || 24 || 2,7 || 3,9
|- align="center"
| 70 || 0,2 || 14 || 4,7 || 6,7
|}
Низькочастотний інструмент (LFI) являв собою масив із 22 мікрохвильових радіоприймачів, які працювали за температури 20°K (-253&nbsp;°C), у трьох частотних каналах в інтервалі між 30 і 70 ГГц. Застосовуються високочутливі мікрохвильові підсилювачі, які працюють так само, як транзисторні радіоприймачі. Транзистори підсилюють сигнал, зібраний антеною, а посилений сигнал потім перетвориться в напругу. Сигнал на виході пропорційний температурі об'єкта.

=== Високочастотний інструмент (HFI) ===
{| class="wikitable"
|-
! Частота<br/>(ГГц) || Смуга пропускання<br/>(<math>\Delta \nu / \nu</math>) || Роздільність<br/>(arcmin) || Чутливість (загальна інтенсивність)<br/><math>\Delta T / T</math>, 14 місяців спостереження<br/>(10<sup>−6</sup>) || Чутливість (поляризація)<br/><math>\Delta T / T</math>, 14 місяців спостереження<br/>(10<sup>−6</sup>)
|- align="center"
| 100 || 0,33 || 10 || 2,5 || 4,0
|- align="center"
| 143 || 0,33 || 7,1 || 2,2 || 4,2
|- align="center"
| 217 || 0,33 || 5,5 || 4,8 || 9,8
|- align="center"
| 353 || 0,33 || 5,0 || 14,7 || 29,8
|- align="center"
| 545 || 0,33 || 5,0 || 147 || -
|- align="center"
| 857 || 0,33 || 5,0 || 6700 || -
|}
Високочастотний інструмент (HFI)&nbsp;— масив із 54 [[Болометр|болометричних детекторів]], які перетворюють прийняте випромінювання на тепло. Кількість тепла вимірюється електричним термометром, сигнал з якого перетворюється на температуру за допомогою комп'ютера. HFI детектори працювали у шести частотних каналах в інтервалі від 100 до 857 ГГц і за температури 0,1°К (−273&nbsp;°C) (майже [[абсолютний нуль]]).

З-поміж цих дев'яти частот лише три (100, 143, 217 ГГц) застосовуються для спостережень за [[реліктове випромінювання|реліктовим фоном]]. Інші призначено для виявлення джерел, які забруднюють цей фон, та подальшого їх вилучення зі спостережуваних даних<ref name="planck1"/>.

== Місія ==
[[Файл:Lagrange points.jpg|thumb|Точки Лагранжа]]
«Планк» було успішно запущено 14 травня 2009 року ракетою «[[Аріан-5]]», разом із [[Гершель (космічний телескоп)|космічною обсерваторією Гершель]]. Космічний апарат рухався еліптичною орбітою (перигей: 270&nbsp;км, апогей: понад 1 120 000 км) і врешті-решт опинився поблизу другої [[точки Лагранжа]] (L<sub>2</sub>) системи Сонце—Земля.

Збирання даних розпочалося 13 серпня 2009 року<ref>[http://www.esa.int/esaCP/SEM5CMFWNZF_index_0.html Planck first light yields promising results]&nbsp;— прес-реліз ESA, 17.09.2009</ref>. Перші кілька днів фахівці тестували його прилади й дійшли висновку, що вся апаратура працює без збоїв. Через два тижні, 27 серпня, «Планк» завершив перший етап досліджень. На підставі зібраних телескопом даних астрономи склали дев'ять карт невеликої ділянки неба (по одній для кожної з частот, на яких працює обсерваторія). КА «Планк» поступово оглянув всі райони неба, карти складені із кілець шириною близько 15 градусів.

[[15 січня]] [[2010]] року консультативні органи ЄКА схвалили продовження роботи супутника на 12 місяців. Планк продовжив збирання даних до кінця 2011 року.

[[26 квітня]] [[2010]] року було завершено покриття 100&nbsp;% неба за допомогою низькочастотного інструменту. Повне покриття неба високочастотним інструментом було завершено [[28 травня]] [[2010]] року.

[[20 квітня]] [[2013]] року колаборація опублікувала перші наукові результати спостережень (за 15 місяців). Результати мали величезне значення, наприклад, було уточнено [[Критична густина (космологія)|параметр густини]] [[темна енергія|темної енергії]]: за новими даними, частка цієї складової в густині енергії нашого [[Всесвіт]]у (якщо ґрунтуватися на космологічній [[модель Лямбда-CDM|моделі Лямбда-CDM]]) становить 68,3&nbsp;% (а не 72,8&nbsp;%, як вважалось раніше)<ref name="planck1">{{cite web|url=http://arxiv.org/abs/1303.5062 |title=Planck 2013 results. I. Overview of products and scientific results}} </ref>.

{{Оновити|дата=травень 2014}}

== Джерела ==
{{reflist}}

== Посилання ==
{{Commonscat|Planck mission}}
* [http://www.rssd.esa.int/index.php?project=Planck Planck Science Team official website]
* [http://www.esa.int/SPECIALS/Operations/SEM45HZTIVE_0.html ESA Planck operations page]
* [http://www.esa.int/images/ImageVMC_H.gif Jettison of encapsulated Planck as seen from Herschel]
* [http://www.youtube.com/watch?v=tYqr3IX7Ufk ESA Planck video]

{{Космічні телескопи}}
{{Європейське космічне агентство}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Європейське космічне агентство]]
[[Категорія:Космічні телескопи]]
[[Категорія:Космонавтика 2009]]
[[Категорія:Міжнародні космічні проєкти]]
[[Категорія:Покинуті супутники]]
[[Категорія:Травень 2009]]
[[Категорія:Макс Планк]]