Перегляд вихідного коду сторінки Пауль Гульдін

{{Науковець 
| ім'я                 = Пауль Гульдін
| зображення           = Paul Guldin.jpg
| зображення_розмір    = 250px
| зображення_підпис    = Пауль Гульдін (приблизно 1650 рік)
| дата народження      = 12.6.1577
| місце народження     = [[Мелс|Мельс]], [[Швейцарія]]
| дата смерті          = 3.11.1643
| місце смерті         = [[Ґрац|Грац]], [[Австрія]]
| резиденція           = [[Швейцарія]], [[Австрія]]
| національність       =
| галузь               = [[Математика]], [[Астрономія]]
| заклад               = [[Грацький університет]]
| Alma Mater           = [[Папський григоріанський університет]]
| відомий завдяки      = [[Теореми Паппа — Гульдіна]]
| звання               =
| ступінь              =
| керівник             =
| учні                 =
| нагороди             =
| примітки             =
| особиста_сторінка    =
| ім'я_мовою_оригінала = {{lang-de|Paul Guldin}}
}}
'''Пауль Гульдін''' ({{lang-de|Paul Guldin}}; ім'я при народженні&nbsp;— '''Авакум Гульдін'''; [[12 червня]] [[1577]], Мельс&nbsp;— [[3 листопада]] [[1643]], [[Ґрац]])&nbsp;— [[Швейцарія|швейцарський]] [[Товариство Ісуса|єзуїт]], математик і астроном{{sfn|Боголюбов|1983|с=152}}. Відомий також своєю співпрацею з [[Йоганн Кеплер|Йоганном Кеплером]] і [[Бонавентура Кавальєрі|Бонавентурою Кавальєрі]]<ref>''Schuppener G.'' [http://www.springerlink.com/content/q154746876378895/ Kepler's relation to the Jesuits&nbsp;— A study of his correspondence with Paul Guldin]{{Недоступне посилання|date=грудень 2021 |bot=InternetArchiveBot }} // ''NTM Zeitschrift für Geschichte der Wissenschaften, Technik und Medizin'', 2008, June.</ref>.

Поряд з транскрипцією прізвища вченого «Гульдін»{{sfn|Боголюбов|1983|с=152}}{{sfn|Фихтенгольц|1969|с=229}} у вітчизняній літературі нерідко зустрічалася<ref>{{книга|автор = Рыбников К.&nbsp;А.|заголовок = История математики. 2-е изд|місце = М.|видання = Изд-во Моск. ун-та|рік = 1974|сторінок = 456|сторінки = 94}} {{ref-ru}}</ref><ref name="Kilchevskii">{{книга|автор = Кильчевский Н.&nbsp;А.|заголовок = Курс теоретической механики. Т. I|місце = М.|видання = Наука|рік = 1972|сторінок = 456|сторінки = 314}} {{ref-ru}}</ref> і транскрипція «Гюльден»&nbsp;— на французький манер.

== Біографія ==
Пауль (при народженні Авакум) Гульдін народився в селищі [[Мелс|Мельс]] (в ті часи знаходилося на території графства Зарганс&nbsp;— одного з графств Швейцарії, тепер&nbsp;— на території кантону [[Санкт-Галлен (кантон)|Санкт-Галлен]]) в [[Протестантизм|протестантській]] родині [[Євреї|єврейського]] походження. У юнацтві працював ювеліром і торговцем, подорожуючи по різних [[Німеччина|німецьких]] містах. У другій половині 1590-х, опинившись у [[Фрайзінг]]у, захопився читанням релігійних книг і засумнівався у своїх протестантських поглядах. В результаті цього, в двадцятирічному віці Гульдін прийняв [[Католицтво|католицизм]] (взявши при цьому нове ім'я&nbsp;— на честь [[Павло (апостол)|апостола Павла]]) і приєднався до ордену [[Товариство Ісуса|єзуїтів]] у [[Мюнхен]]і як [[коад'ютор]]. Після цього він отримав освіту, ставши спочатку єзуїтом-схоластом, а потім священиком-єзуїтом.

Під час навчання Пауль показав неабиякі математичні здібності. У 1609 році він вступив до [[Папський григоріанський університет|Римської єзуїтської колегії]]{{sfn|Боголюбов|1983|с=152}}, де вивчав математику під керівництвом [[Христофор Клавій|Христофора Клавіуса]], що викладав [[Евклідова геометрія|евклідову геометрію]]. Клавіус, не будучи великим вченим, був прекрасним вчителем, і під його керівництвом Гульдін зміг добре вивчити математику. У 1617 році він почав викладати математику в Єзуїтській колегії [[Ґрац]]а, але проблеми зі здоров'ям змусили його припинити читати [[Лекція|лекції]].

1623 року Гульдін був призначений професором математики [[Віденський університет|Віденського університету]]. У 1629 році він був посланий Єзуїтським орденом працювати викладачем в єзуїтській гімназії у [[Жаганське князівство|Загані]], заснованій [[Альбрехт Валленштейн|Альбрехтом Валленштейном]] в 1627 році. Після декількох років роботи в гімназії він повернувся до [[Відень|Відня]], де залишався до 1637, після чого знову переїхав до [[Ґрац]]у.

== Наукова діяльність ==
Свою першу статтю Пауль Гульдін опублікував у 1618 році&nbsp;— незабаром після прибуття в [[Ґрац]]. У статті «Refutatio elenchi calendarii Gregoriani a Setho Calvisio conscripti» він відстоює пропозицію Клавіуса про календарну реформу.

У 1622 році Гульдін опублікував роботу про [[центр мас]] [[Земля|Землі]]. Він стверджував, що центр ваги будь-якого великого тіла повинен рухатися так, щоб збігтися потім з центром мас [[Всесвіт]]у. У результаті Гульдін прийшов до висновку, що [[Земля]] перебуває в постійному русі.

Найважливіша робота Гульдіна&nbsp;— ''«Centrobaryca seu de centro gravitatis trium specierum quantitatis continuae»'', видана в чотирьох томах між 1635 і 1641 роками і відома як трактат «Про центр ваги»{{sfn|Боголюбов|1983|с=152}}. У першому томі Гульдін дає визначення центру мас&nbsp;— те, яке він буде використовувати згодом:

<blockquote>{{цитата|Центр мас будь-якого обмеженого тіла — точка всередині тіла, на його границі або поза тілом, навколо якої у всіх частин тіла однакові моменти. Будь-яка точка, пряма або площина, що проходить через центр мас, ділить тіло на частини рівної маси.|автор=''Centrobaryca seu de centro gravitatis trium specierum quantit atis continuae'', том 1}}
</blockquote>

У другому томі трактату (1640) містяться теореми про [[об'єм]] і [[Площа поверхні|площі поверхні]] тіла, утвореного обертанням плоскої фігури навколо осі, без спільних точок з віссю, сформульовані у свій час без доведення [[Папп Александрійський|Паппом Олександрійським]]{{sfn|Боголюбов|1983|с=152}}. Мова йде про наступні дві теореми, нині їх називають<ref name="Kilchevskii"/>{{sfn|Глейзер|1983|с=176}} «[[Теореми Паппа — Гульдіна|теоремами Паппа&nbsp;— Гульдіна]]».

'''Перша теорема Паппа&nbsp;— Гульдіна'''{{sfn|Глейзер|1983|с=177}}{{sfn|Фихтенгольц|1969|с=229}}. Якщо <math>l\ddot{a}</math>&nbsp;— довжина замкнутої кривої, а <math>u</math>&nbsp;— відстань барицентра кривої від осі <math>d</math>, що лежить в одній площині з цією кривою і не перетинає її, то площа <math>S</math> поверхні, утвореної обертанням кривої навколо осі <math>d</math>, дорівнює добутку на <math>l</math> довжину кола, описаного [[Барицентр|барицентра]]:

<math>S=2\pi u\cdot l</math>

'''Друга теорема Паппа&nbsp;— Гульдіна'''{{sfn|Глейзер|1983|с=177}}{{sfn|Фихтенгольц|1969|с=232}}. Якщо <math>S</math>&nbsp;— площа плоскої фігури, а <math>u</math>&nbsp;— відстань [[Барицентр|барицентра]] фігури від осі <math>d
</math>, що лежить в одній площині з фігурою і не перетинає її, то об'єм <math>V</math> тіла, утвореного обертанням фігури навколо осі <math>d
</math>, дорівнює добутку <math>S</math> на довжину кола, описаного [[Барицентр|барицентра]]:

<math>V=2\pi u\cdot S</math>

== Листування з Йоганном Кеплером ==
Гульдін відомий своїм листуванням з [[Йоганн Кеплер|Йоганном Кеплером]]. На жаль, до наших днів дійшли лише одинадцять листів Кеплера Гульдіну, написані між 1618 і 1628 роками. Кеплер шукав ради з наукових і релігійних питань, а також просив Гульдіна про адміністративну підтримку.

Наприклад, у листі від 30 серпня 1624 року Кеплер (знав, що Гульдін був вельми впливовий при австрійському дворі) попросив його відправити петицію імператорові [[Фердинанд II Габсбург|Фердинанду II,]] щоб той профінансував видання [[Рудольфинські таблиці|Рудольфинських таблиць]].

Останні два листи Кеплера були присвячені складності переходу Йоганна в [[католицтво]].

Фінанси Йоганна Кеплера майже все його життя були на нулі, і він не міг придбати собі телескоп. Гульдін, щоб допомогти другу, попросив свого товариша&nbsp;— єзуїта Ніколаса Зуччі&nbsp;— зібрати один телескоп і подарував цей телескоп Кеплеру. Той був захоплений подарунком і в листі описував свої дивовижні відкриття, зроблені за допомогою [[Телескоп|телескопа]]:

{{цитата|Його Високопреподобію Отцю Паулю Гульдіні, священику Товариства Ісуса, поважній і вченій людині, коханому патрону. З ким мені ще в даний час обговорювати астрономію, окрім як з Вами … Яким великим задоволенням для мене було вітання з Вашою повагою, доставлене мені членами Вашого Ордена … Я думаю, що Ви повинні отримати від мене перші плоди задоволення, які я отримав, використовуючи Ваш подарунок (телескоп)|автор=Йоганн Кеплер}}

== Публікації ==
* ''Refutatio eleuchi calendarii Gregoriani a Setho Caltisio conscripti''&nbsp; (Mayence,&nbsp;1616, in-4°)
* ''Paralipomena ad Refutationem; in iisque producuntur viginti et novem exempla paschatum ex Sancto Cyrillo Alexandrino nunquam antea edita''
* ''Problema arithmeticum de rerum combinationibus, quo numerus dictionum seu conjunctionum diversarum quæ ex XXII alphabeti litteris fieri passant indagatur''&nbsp; (Vienne,&nbsp;1622)
* ''Problema geographicum de motu terræ ex mutatione centri gravitatis ipsius provenienti''&nbsp; (Vienne,&nbsp;1622)
* ''Problema geographicum de discrepantia in numero ac denominatione dierum, quam qui orbem terrarum contrariis viis circumnavigant, et inter se et cum iis qui in eodem loco consistunt, experiuntur''&nbsp; (Vienne,&nbsp;1633)
* ''Centrobaryca, seu de centro gravitatis trium specierum quantitatis continuæ libr. IV''  (Vienne, 1633—1642, 2 vol. in-fol.)

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Література ==
* {{книга|автор = Боголюбов А.&nbsp;Н.|заголовок = Математики. Механики. Биографический справочник|місце = Киев|видавництво = [[Наукова думка]]|рік = 1983|сторінки = 639|ref = Боголюбов}} {{ref-ru}}
* {{книга|автор = [[Глейзер Герш Ісаакович|Глейзер Г.&nbsp;И.]]|заголовок = История математики в школе. IX—X классы|місце = М.|видавництво = Просвещение|рік = 1983|сторінки = 351|ref = Глейзер}} {{ref-ru}}
* {{книга|автор = [[Фіхтенгольц Григорій Михайлович|Фихтенгольц Г.&nbsp;М.]]|заголовок = Курс дифференциального и интегрального исчисления. Т. II. 7-е изд|місце = М.|видавництво = Наука|рік = 1969|сторінки = 800|ref = Фихтенгольц}} {{ref-ru}}
{{Authority control}}
{{bio-stub}}

{{DEFAULTSORT:Гульдін, Пауль}}
[[Категорія:Швейцарські єзуїти]]
[[Категорія:Випускники Папського Григоріанського Університету]]
[[Категорія:Швейцарські математики]]
[[Категорія:Математики XVI століття]]
[[Категорія:Швейцарські астрономи]]
[[Категорія:Латинські письменники]]
[[Категорія:Астрономи XVI століття]]
[[Категорія:Астрономи XVII століття]]
[[Категорія:Померли в Граці]]