Перегляд вихідного коду сторінки П'єр Ферма

{{особа
| резиденція         = [[Франція]]
| громадянство       =
| національність     = [[француз]]
| галузь             = [[математика]], [[фізика]]
| заклад             =
| Alma Mater         =
| відомий через      = [[Аналітична геометрія]]<br /> [[Теорія ймовірностей]]<br /> [[Велика теорема Ферма]] <br /> [[Принцип Ферма]]
| звання             =
| ступінь            =
| керівник           =
| учні               =
| нагороди           =
| примітки           =
}}

'''П'єр Ферма́''' ({{lang-fr|Pierre de Fermat}}, [[17 серпня]] [[1601]]&nbsp;— [[12 січня]] [[1665]])&nbsp;— французький [[математик]], засновник [[аналітична геометрія|аналітичної геометрії]] і [[теорія чисел|теорії чисел]]. {{Джерело|П'єр де Ферма&nbsp;— найзагадковіша постать у науковому світі [[XVII століття]]}}.

== Біографія ==
П'єр Ферма́ народився у місті [[Бомон-де-Ломань]] ([[Гасконь]], згідно сучасного, з 2016 року, [[Адміністративний поділ Франції|адміністративного поділу Франції]]&nbsp;— [[Округ (Франція)|округ]] Кастельсарразен, [[Департаменти Франції|департамент]] [[Тарн і Гаронна]], [[Регіони Франції|регіон]] [[Окситанія (регіон)|Окситанія]]). [[Баск]] за походженням. Ситуація з роком народження Ферма досить заплутана&nbsp;— у різних джерелах він різний, проте згідно останніх досліджень, скоріш за все це 1607 рік.<ref>{{Cite web |url=https://www.maa.org/press/periodicals/convergence/when-was-pierre-de-fermat-born |title=When Was Pierre de Fermat Born? / Mathematical Association of America |access-date=2021-01-09 |archive-date=2016-10-11 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161011045650/https://www.maa.org/press/periodicals/convergence/when-was-pierre-de-fermat-born |url-status=dead }}</ref>
Батько П'єра, Домінік Ферма, був багатим торговцем шкіряними виробами та три роки був одним з чотирьох консулів Бомон-де-Ломань. Матір'ю П'єра була Клер де Лонг.

Ферма навчався в Орлеанському університеті з 1623 року і отримав ступінь бакалавра цивільного права 1626 року. Потім перебрався в [[Бордо]], де і почав свої перші серйозні математичні дослідження, 1629 року подарував копію своєї реставрації «De Locis Planis» [[Аполлоній Перзький|Аполлонія]] одному з тамтешніх математиків. У Бордо він також написав важливі роботи з [[екстремум]]ів, які він передав Етьєну д'Еспань, який явно поділяв математичні інтереси з Ферма. Значний вплив на Ферма мали роботи [[Франсуа Вієт]]а.

У 1630 році він купив посаду радника в Парламенті Тулузи, одному з вищих судів Франції, і в травні 1631 року його було приведено до присяги. Він займав цю посаду до кінця свого життя. 1 червня 1631 року Ферма одружився з Луїзою де Лонг, далекою родичкою його матері. У їхній родині було вісім дітей, п'ятеро з яких дожили до повноліття: Клеман-Самуель, Жан, Клер, Кетрін і Луїза.<ref>[https://www.encyclopedia.com/people/science-and-technology/mathematics-biographies/pierre-de-fermat Fermat, Pierre De / Encyclopedia com]</ref>

Ферма вільно володів шістьма мовами ([[французька мова|французькою]], [[латинська мова|латинською]], [[окситанська мова|окситанською]], [[давньогрецька мова|класичною грецькою]], [[італійська мова|італійською]] та [[іспанська мова|іспанською]]). Його часто хвалили за вірші на декількох мовах, від нього з нетерпінням чекали порад щодо виправлення грецьких текстів. Він передавав більшість своїх робіт у листах друзям, часто практично без доведень своїх теорем. У деяких з цих листів він досліджував багато фундаментальних ідей [[Диференціальне та інтегральне числення|числення]] ще до [[Ісаак Ньютон|Ньютона]] або [[Готфрід Вільгельм Ляйбніц|Лейбніца]]. 

Ферма був юристом за освітою, тому математика була радше хобі, ніж професією. Проте, він вніс важливий внесок в аналітичну геометрію, теорію ймовірності, теорію чисел. У той час в європейських математичних колах була поширена секретність. Це, природно, призводило до суперечок про пріоритет з такими сучасниками, як [[Рене Декарт]] і [[Джон Валліс]].

== П'єр Ферма і математика ==
[[Файл:Beaumont-de-Lomagne - Monument à Fermat.jpg|thumb|Пам'ятник Ферма в [[Бомон-де-Ломань]].]]
Працюючи над «Арифметикою» [[Діофант Александрійський|Діофанта]], він суттєво розвинув [[теорія чисел|теорію чисел]], поклавши початок широкому розділові математики&nbsp;— [[теорія алгебраїчних чисел|теорії алгебраїчних чисел]], яка виникла внаслідок спроб довести деякі сформульовані, але не доведені самим П'єром Ферма [[теорема|теореми]].

Раніше від [[Рене Декарт]]а і більш систематизовано П'єр Ферма ввів [[Декартова система координат|метод координат]] із його застосуваннями до рівнянь [[пряма|прямої]] та [[Криві другого порядку|кривих 2-го порядку]], [[рівняння]] яких шляхом паралельного перенесення і повороту осей зводив до простого вигляду.

=== Математичний аналіз ===

У галузі [[математичний аналіз|математичного аналізу]], одним із засновників якого він був, Ферма, поряд із Декартом, оперував поняттям [[змінна|змінної]] величини, встановив правило [[Похідна|похідної]] та [[Інтеграл|інтегралу]] [[степінь|степені]] з довільними показниками, вивів ''формулу інтегрування частинами'', з'ясував методи знаходження [[екстремум]]у [[функція (математика)|функцій]].

Завдяки Фермі й Декартові в науку ввійшло поняття [[рух]]у, так що [[Диференціальне числення|диференційне]] та [[інтегральне числення]] були в основному і в цілому завершені, а не винайдені [[Готфрід Вільгельм Лейбніц|Ляйбніцом]] і [[Ньютон]]ом.

=== Теорія ймовірностей ===

П'єр Ферма і [[Блез Паскаль]] стали першотворцями математичної [[теорія ймовірностей|теорії ймовірностей]]. Якось такий собі кавалер де Мере звернувся до Паскаля з приводу т.&nbsp;зв. «задачі про очки» у грі в карти та кістки. Паскаль тут же зав'язав листування з Фермою&nbsp;— '''і вони удвох за короткий термін встановили деякі основні положення теорії ймовірностей''' ([[1654]]). Звернення Паскаля до Ферми не було випадковим&nbsp;— на той час аналогічні задачі виникали у [[страхова справа|страховій справі]], до якої як радник [[парламент]]у мав безпосереднє відношення П'єр Ферма.

== П'єр Ферма і фізика ==

У [[фізика|фізиці]] П'єр Ферма сформулював т.&nbsp;зв. [[принцип Ферма]]&nbsp;— основний принцип [[геометрична оптика|геометричної оптики]], з якого випливають закони [[Відбиття (фізика)|відбиття]] та [[заломлення]] [[світло|світла]], припущення про реалізацію фундаментального [[Принцип найменшої дії|принципу найменшої Дії]].

== Доробок і спадщина ==

П. Ферма прижиттєво не друкувався: на той час ще не існувало наукових журналів. Результати його досліджень стали відомі після смерті вченого, коли Мерсенн (друг Р. Декарта і хранитель рукописів вчених-сучасників), а також син Ферма опублікували основні роботи математика. Значна частина результатів досліджень Ферма міститься в листах до [[Блез Паскаль|Б. Паскаля]], [[Декарт Рене|Р. Декарта]], [[П'єр Гассенді|П. Гассенді]], [[Бонавентура Кавальєрі|Ф.&nbsp;Б.&nbsp;Кавальєрі]], [[Еванджеліста Торрічеллі|Е. Торічеллі]], [[Християн Гюйгенс|Х. Гюйгенса]], [[Джон Валліс|Д. Валліса]], [[Френікль де Бессі|Ф. де Бессі]] та ін.

== Теореми Ферма ==

{{main|Теорема Ферма}}

Винятком стала лише [[Велика теорема Ферма|Велика (остання) теорема Ферма]] ([[ВТФ]]):

<math>x^n+y^n\ne z^n</math> , <math>n>2, x, y, z \in \mathcal{Z}</math>, де Z&nbsp;— цілі числа, відмінні від нуля. Винятком у подвійному сенсі. По-перше, це єдина теорема із 30, доведення якої для окремого випадку n=4 було знайдено у паперах Ферма.

По-друге, це єдина теорема з усіх ним запропонованих, загального доведення якої безуспішно шукали сотні найвидатніших математиків світу аж до наших днів. їх пошуки супроводжувалися-відкриттям ряду розділів сучасної [[алгебра|алгебри]] та інших її відгалужень, у створення яких вклали немало праці [[Леонард Ейлер|Л.&nbsp;Ейлер]], [[Ґаусс Карл|К.&nbsp;Ґаусс]], [[Йоганн Петер Густав Лежен-Діріхле|Л.&nbsp;Діріхле]], [[Адрієн-Марі Лежандр|А.&nbsp;Лежандр]], [[Габрієль Ламе|Г.&nbsp;Ламе]], [[Софі Жермен|С.&nbsp;Жермен]]. Їхня робота увінчувалася доведеннями все нових і нових часткових випадків, однак загальне доведення ВТФ так нікому і не вдалося віднайти.

== Теорема Ферма та її доведення ==

У листах Ферма, як правило, не містилося доведень математичних положень, які він пропонував до розгляду. {{text|«Я не можу, — писав Ферма, — прикласти тут доведення, яке випливає з багатьох різноманітних і таємничих властивостей чисел».}} Однак там, де він стверджував, що має таке доведення, його обов'язково було віднайдено зусиллями інших математиків наступних поколінь (головним чином [[Ейлер|Л. Ейлером]] і [[Оґюстен-Луї Коші|А. Коші]]).

У [[1908]] році німецький промисловець і любитель математики Вольфскель заповів 100 000 марок тому, хто доведе ВТФ.

Магія ВТФ у її зовнішній простоті. Саме ця простота породжує ось уже більш як триста років нав'язливу [[ідея фікс|ідею фікс]]&nbsp;— довести теорему будь-що. Саме через цю таємничо-зрадливу простоту позбулися спокою тисячі й тисячі аматорів.

Визнане всім науковим світом доведення ВТФ, яке здійснив нарешті у [[1995]] році американець англійського походження [[Ендрю Джон Вайлс|Ендрю Вайлз]]<ref>[https://www.scientificamerican.com/article/are-mathematicians-finall/ Are mathematicians finally satisfied with Andrew Wiles's proof of Fermat's Last Theorem? Why has this theorem been so difficult to prove? / Scientific American]</ref>, займає 129 сторінок!

Ні за обсягом, ні за методами дослідження кінця [[XX століття]] сам П'єр Ферма такого доведення мати не міг.<ref>В. Ганулич. Таємниця великої теореми // «Аудиторія», 8—14 лютого, 2002</ref>

== Цікаві факти щодо доведення ==

У місті [[Дортмунд]] ([[Федеративна Республіка Німеччина (1949—1990)|ФРН]]) відкрито [[Музей доведень Великої теореми Ферма]].

== Висновки з теореми ==

ВТФ, теорема, яка вже не має сьогодні особливої самостійної цінності, як ніяка інша в [[історія науки|історії науки]], {{text|«породила і викувала нові могутні засоби і нові відкриття у математичних науках»}}<ref>''М. Постников. Теорема Ферма. М., 1978''</ref>

== Галерея ==
<gallery widths="200" heights="200">
Файл:Pierre de Fermat3.jpg|Портрет П'єра Ферма роботи [[Роллан Лефевр|Роллана Лефевра]]
Файл:Beaumont-de-Lomagne - Hôtel de Fermat- IA00038971.jpg|Будинок у [[Бомон-де-Ломань]], де народився П'єр Ферма
Файл:Capitole Toulouse - Salle Henri-Martin - Buste de Pierre de Fermat.jpg|Погруддя Ферма в [[Тулузький капітолій|Тулузькому капітолії]]  
</gallery>
== Див. також ==
* [[Теорема Ферма]]
** [[Велика теорема Ферма|Теорема Ферма (велика)]]
** [[Мала теорема Ферма|Теорема Ферма (мала)]]
* [[Точка Ферма]]
* [[Принцип Ферма]]
* [[Задача Вебера]]
* [[Задача Штейнера|Проблема (задача) Штейнера]]
* [[Список об'єктів, названих на честь П'єра Ферма]]

== Література ==
{{Commons | Pierre_de_Fermat}}
* {{УРЕС}}
{{reflist}}

== Посилання ==
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53412/22805.html Ферма]}}
{{Бібліоінформація}}
{{DEFAULTSORT:Ферма, П'єр}}
[[Категорія:Французькі математики]]
[[Категорія:Уродженці Тарну і Гаронни]]
[[Категорія:Померли в Тарні]]