Перегляд вихідного коду сторінки Остроградський Михайло Васильович

{{othernames|Остроградський}}
{{особа
|місце народження  = c. [[Пашенівка]],<br>[[Полтавська губернія]],<br>[[Російська імперія]]
|місце смерті      = [[Полтава]], [[Російська імперія]]
|громадянство      = {{RUSold}}
|національність    = [[Українці|українець]]
|Alma Mater        = [[Харківський університет]], Колеж де Франс
|відомий через     = [[формула Остроградського]]
|учні              = [[Буняковський Віктор Якович|В. Буняковський]], [[Брашман Микола Дмитрович|М. Брашман]], [[Вишнеградський Іван Олексійович|І. Вишнеградський]], [[Деларю Данило Михайлович|Д. Деларю]], [[Журавський Дмитро Іванович|Д. Журавський]], [[Петров Микола Павлович|М. Петров]], [[Чижов Федір Васильович|Ф. Чижов]] та інші
}}

'''Миха́йло Васи́льович Острогра́дський''' ({{lang-ru|Михаил Васильевич Остроградский}}, {{ДН|24|9|1801|12}}, [[Пашенівка]], [[Малоросійська губернія]] (нині [[Полтавська область|Полтавської області]])&nbsp;— {{ДС|1|1|1862|20|12|1861}}, [[Полтава]], [[Російська імперія]])&nbsp;— український [[математик]], механік і [[фізик]].<br/>Належав до козацько-старшинського роду [[Остроградські|Остроградських]], що походив від [[Бунчуковий товариш|бунчукового товариша]] Івана Остроградського, який жив у XVII&nbsp;ст.<ref name="М. В. Остроградський">Роман Григорчук: Вчений і педагог світового рівня і слави (про М.&nbsp;В.&nbsp;Остроградського) // [[Аудиторія (газета)|Аудиторія]].&nbsp;— 2001.&nbsp;— Ч. 39.&nbsp;— С. 4-5</ref><ref>{{Cite web|title=1801 – народився Михайло Остроградський, видатний математик|url=https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/veresen/24/1801-narodyvsya-myhaylo-ostrogradskyy-vydatnyy-matematyk|website=УІНП|accessdate=2024-01-13|language=uk|last=УІНП|authorlink1=Український інститут національної пам'яті}}</ref> Михайло Остроградський вважається одним з провідних математиків середини XIX&nbsp;ст. У 2001 році [[ЮНЕСКО]] внесла Михайла Васильовича Остроградського до списку видатних математиків світу.

== Життєпис ==
Народився в селі [[Пашенівка]] (нині в [[Полтавська область|Полтавської області]], [[Україна]], тоді [[Малоросійська губернія]], [[Російська імперія]]) в аристократичній родині. Дитинство проходило у рідному маєтку села [[Пашенівка|Пашенівка біля Козельщини]]. Уже в ранньому віці у нього проявилося значне зацікавлення до математичних обчислень і він вимірював різні предмети: вози, дерева, глибину ярів та криниць.

1809 його відвезли до Полтави в гімназію, де він навчався до 1816 року, коли надумав стати військовим. Однак, їдучи до Петербурга, де Михайло мав вступити до гвардії, вони з батьком заїхали до дядька, і той намовив Остроградського вступати до [[Харківський університет|Харківського університету]]<ref name="Біографічний нарис"/>.

Восени 1816 року став вільним слухачем Харківського університету, а з 1817-го&nbsp;— студентом фізико-математичного факультету. Інтерес до математичних наук сформувався під впливом викладача університету [[Павловський Іван Францович|Івана Павловського]].&nbsp;Навчався на «відмінно» і як найкращому випускникові 1820 року йому присудили [[Кандидат університету|ступінь кандидата]]. Однак реакційна частина харківської професури, користуючись [[Казуїстика|казуїстикою]], домоглася позбавлення юнака атестата кандидата. Домагаючись справедливості юнак складає необхідні іспити втретє і 30 квітня 1821 року Рада присуджує йому вчений ступінь кандидата наук. Однак міністр духовних справ і народної освіти не затвердив рішення Ради і йому запропонували складати іспити вчетверте. Мотивувалося це його «вільнодумством» і невідвідуванням лекцій із богослов'я.

[[Файл:Rue des Ecoles - Collège de France.jpg|міні|300пкс|Колеж де Франс у Латинському кварталі Парижа]]

Обурений Михайло відмовився не тільки ще раз складати іспити, а й від диплома університету з вимогою викреслити його ім'я зі списків колишніх студентів. Здавалося б усе втрачено, кар'єра зруйнована. Однак талановитий юнак їде навчатися до [[Париж]]а, хоч у Росії закордонні дипломи ніякого значення не мали.

У 1822—1828&nbsp;рр. вдосконалював свої студії у [[Колеж де Франс]] у [[Париж]]і, де слухав лекції [[Андре-Марі Ампер|Ампера]], [[Оґюстен-Луї Коші|Коші]], [[П'єр-Симон Лаплас|Лапласа]], [[Сімеон-Дені Пуассон|Пуассона]], [[Жан Батист Жозеф Фур'є|Фур'є]] та ін. Незабаром він зробив перші серйозні спроби своїх сил у математиці й особливо в [[Інтегральне числення|інтегральному численні]], за що отримав особливу похвалу від [[Оґюстен-Луї Коші|Коші]].

Працював переважно у [[Франція|Франції]] та [[Росія|Росії]]. З 1828&nbsp;р. професор вищих шкіл у [[Санкт-Петербург|Петербурзі]]. Учень Лапласа, [[Андре-Марі Ампер|Ампера]]. Викладач Колегії Анрі IV ([[Париж]]), [[професор]] [[Петербурзький університет|Петербурзького університету]] та [[Морський кадетський корпус|Морського кадетського корпусу]], [[Петербурзький державний університет шляхів сполучення|Інституту корпусу інженерів шляхів сполучення]] (з 1830&nbsp;р.), Головного педагогічного інституту (з 1832&nbsp;р.), Головного інженерного училища (з 1840&nbsp;р.), Головного артилерійського училища (з 1841&nbsp;р.). член Петербурзької АН (з 1830&nbsp;р., у віці 29 років), [[Французька академія наук|Паризької]] (з 1856&nbsp;р.), Римської й Туринської Академій наук). З 1830 року екстраординарний, 1831 року&nbsp;— ординарний академік СПб АН.

Автор 40 праць із [[математичний аналіз|математичного аналізу]] (нескінченно-малих, інтегрування раціональних функцій), [[математична фізика|математичної фізики]] ([[рівняння теплопровідності|диференціальні рівняння поширення тепла]] у рідких твердих тілах), [[теоретична механіка|теоретичної механіки]] (принцип можливих переміщень, варіаційні принципи механіки, [[теорія удару]], [[теорія пружності]], поширення хвиль на поверхні рідини тощо), написаних переважно [[французька мова|французькою мовою]], друкованих у «Мемуарах» і «Бюлетенях» Петербурзької АН. Остроградський відкрив метод інтегрування раціональних функцій (метод Остроградського)&nbsp;встановив формулу перетворення [[інтеграл по об'єму|інтеграла по об'єму]] у [[поверхневий інтеграл]], названу його ім'ям ([[формула Остроградського]], 1828, опублікована в 1831-му). Один із засновників петербурзької математичної школи. Його учні&nbsp;— математики І.&nbsp;О.&nbsp;Вишеградський, М.&nbsp;П.&nbsp;Петров, Д.&nbsp;І.&nbsp;Журавський, І.&nbsp;П.&nbsp;Колонг. Світ знає його дослідження з [[теорія чисел|теорії чисел]], [[алгебра|алгебри]], [[теорія імовірностей|теорії імовірностей]] та [[варіаційне числення|варіаційного числення]]. Відомий популяризатор наукових знань. Власним коштом видав твори Л. Ейлера, К. Гаусса та ін. Автор низки науково-популярних статей, підручників та навчально-методичних видань.

Мав близькі стосунки з родинами [[Лисенки|Лисенків]] і [[Старицькі|Старицьких]], був знайомим з [[Шевченко Тарас Григорович|Тарасом Шевченком]]<ref>{{ШевЕ-4|частина=Остроградський Михайло Васильович|сторінки =740}}</ref>.

[[Член-кореспондент]] Паризької Академії наук, Російської, Туринської, Римської, Американської академій, почесний доктор [[Київський університет|Київського]], [[Московський університет|Московського]] та багатьох інших університетів. Почесний член Харківського університету (1859).

[[ЮНЕСКО]] у 2001 році внесла М.&nbsp;Остроградського до переліку видатних математиків світу.

Був нагороджений орденами Святої Анни І ступеня і Святого Володимира ІІ ступеня.

== Наукова діяльність ==
Остроградський&nbsp;— видатний педагог, який викладав у багатьох навчальних закладах [[Петербург]]а. Ряд його праць стосується питань методики викладання математики та механіки у вищій та середній школах.

З численних і різноманітних його праць з різних галузей математичних наук, що зробили його ім'я відомим у багатьох країнах, слід особливо відзначити його [[мемуари]] у галузі чистої [[Математика|математики]], у якому виводиться загальна формула варіації [[Кратний інтеграл|кратного інтеграла]] (1834), a також мемуари про інтегрування [[Раціональна функція|раціональних функцій]]. У галузі механіки він вдало розвинув думку [[Жан Батист Жозеф Фур'є|Фур'є]] про те, що умови можливих переміщень іноді слід виражати нерівностями й вводити зв'язки, що залежать від часу (1834). Оригінальним чином розв'язав питання гідромеханіки про рівновагу сферичного шару рідини.

Особливо цінними виявилися його мемуари (1854), що містять повну теорію ударів. У 1848&nbsp;р. запропонував оригінальний висновок канонічних рівнянь, досліджував [[інтеграл]]и загальних рівнянь динаміки, а також вирішив [[Ізопериметрична нерівність|ізопериметричну задачу]].

Прочитані Остроградським курси [[Небесна механіка|небесної механіки]] (1829, 1830) є не тільки важливими з педагогічного погляду, а й глибоко науковими. У них йому вдалося спростити деякі методи, якими ця галузь механіки невдовзі перед цим збагатилася. Перші п'ять лекцій присвячені викладенню загальних теорій, сім наступних&nbsp;— застосуванню цих теорій до руху планет. Лекції закінчувалися складанням та інтегруванням рівнянь вікових нерівностей і застосуванням способу Пуассона для періодичних нерівностей. Під час свого перебування в [[Париж]]і у 1830&nbsp;р. М.&nbsp;В.&nbsp;Остроградський подав ці лекції Паризькій академії наук і отримав від неї дуже схвальні відгуки [[Франсуа Араго|Араго]] і [[Сімеон-Дені Пуассон|Пуассона]].

В іншому курсі&nbsp;— лекціях з алгебраїчного і трансцендентного аналізу (1836, 1837) М.&nbsp;В.&nbsp;Остроградський ознайомив своїх слухачів з новими ідеями й методами у галузі алгебраїчних рівнянь, здійсненими [[Жозеф-Луї Лагранж|Лагранжем]], Коші, Штурмом, Гауссом, Абелем та ін. У галузі аналізу нескінченно малих М.&nbsp;В.&nbsp;Остроградський знайшов умови й спосіб для вираження алгебраїчною функцією як інтеграла раціонального дробу, так і інтеграла від функції, що містить [[квадратний корінь]] з цілого [[многочлен]]а.

Починаючи з 1830-х років займався зовнішньою балістикою. Вивів рівняння руху снаряда, вивчав опір повітря, дію пострілу на лафет гармати. В теорії потенціалу розв'язав деякі задачі, що стосуються притягання сфери та сфероїда. Досліджував поширення тепла у твердих тілах, одержав рівняння поширення тепла в рідинах.

У галузі математичної фізики він здійснив узагальнення методу, що застосовується при інтегруванні рівнянь з частковими диференціалами. Представляє також інтерес його рішення про поширення тепла у призмі.

Ім'я М. В. Остроградського носить розроблений ним засіб виділення раціональної частини невизначеного [[інтеграл]]а, що дав змогу алгебраїчним шляхом подати його у вигляді суми двох додатків, причому другий додаток раціональної частини не містить. Формула Гріна&nbsp;— Остроградського (1828) виражає перетворення [[інтеграл]]а, обчисленого за обсягом, обмеженим певною поверхнею, в інтеграл, обчислений по цій поверхні. Цю формулу він узагальнив у 1834&nbsp;р. на випадок n-кратного інтеграла. Він вивів формулу перетворення подвійних інтегралів у потрійні. У 1836&nbsp;р. водночас з К. Г.&nbsp;Я.&nbsp;Якобі та Е.&nbsp;Ш.&nbsp;Каталаном він розробив спосіб заміни змінних у кратних інтегралах. Незалежно від УР.Гамільтона відкрив [[принцип найменшої дії]] (принцип Гамільтона&nbsp;— Остроградського). Інші праці присвячені проблемам варіаційного числення, інтегруванню алгебраїчних функцій, теорії чисел, алгебрі, геометрії, теорії ймовірностей.

=== Академік ===
* [[Російська академія наук|Російської академії наук]] з 1830&nbsp;р.<ref name="Глосарій">''Сопівник Р. В.'' та ін. «Довідник з історії національної педагогіки».&nbsp;— Київ, 2011.&nbsp;— [http://elibrary.nubip.edu.ua/10543/1/Dovidnuk.pdf С.&nbsp;141] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151004075930/http://elibrary.nubip.edu.ua/10543/1/Dovidnuk.pdf |date=4 жовтня 2015 }}</ref>
* [[Туринська академія наук|Туринської академії наук]]<ref name="Глосарій"/> з 1841&nbsp;р.
* [[Національна академія деї Лінчеї|Римської академії наук]]<ref name="Глосарій"/> з 1853 р.
* [[Американська академія мистецтв і наук|Американської академії наук]] з 1834&nbsp;р.

=== Член-кореспондент ===
* [[Французька академія наук|Французької академії наук]] з 1856&nbsp;р.<ref name="Глосарій" />

== Формули Остроградського ==
[[Файл:Coin of Ukraine Ostrograd R.jpg|thumb|200px|[[Михайло Остроградський (монета)|Монета НБУ присвячена Михайлу Остроградському]]]]
[[Файл:Poltava Ostrogradskiy Monument.JPG|міні|200пкс|Пам'ятник-погруддя академіку Остроградському у Полтаві на вул. Остроградського]]

=== Формула Ліувілля — Остроградського ===
Формула, яка пов'язує [[визначник Вронського]] (Вронскіан) для розв'язків диференціального рівняння і коефіцієнти в цьому рівнянні. Нехай є диференціальне рівняння виду:

: <math>y^{(n)}+P_1(x)y^{(n-1)}+P_2y^{(n-2)}+...+P_ny=0</math>,

тоді <math> W(x)=W(x_0)Ce^{-\int_{x_0}^x P_1(x)dx}</math>, де <math>W(x)</math>&nbsp;— визначник Вронського.

=== Формула Остроградського — Гаусса ===
Формула Остроградського&nbsp;— формула, яка виражає потік векторного поля через замкнену поверхню інтегралом від дивергенції цього поля за об'ємом, замкнутого поверхнею:

: <math>\iiint\limits_T\mathrm{div}\,\mathbf{F}\,dV=\iint\limits_{\partial V}\!\!\!\!\!\!\!\!\!\!\!\subset\!\supset\;\mathbf F\cdot\mathbf{n}\,dS</math>.

У роботі Остроградського формула записана у такому вигляді: де <math>\omega</math> і <math>s</math><math>\int\left(\frac{dp}{dx}+\frac{dq}{dy}+\frac{dr}{dz}\right)\omega=\int(P\cos\lambda+Q\cos\mu+R\cos\nu)s</math>.

== Цікаві факти ==

* Втратив праве око через необережно запалений [[сірник]]<ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3095497-mihajlo-ostrogradskij-guliver-vid-matematiki.html Михайло Остроградський. Гулівер від математики]</ref>

== Твори ==
* ''Остроградский М. В''. Полное собрание трудов в 3-х томах. Отв. ред. [[Штокало Йосип Захарович|И. З. Штокало]].&nbsp;— Киев. Изд-во АН УССР, 1959—1961.&nbsp;— 312 с. + 360 с. + 396 с

== Вшанування пам'яті ==
[[Файл:Могила вченого-математика академіка М.В.Остроградського.JPG|міні|праворуч|200пкс|Могила у с. Пашенівка]]
Іменем Остроградського названі:
* Гора Остроградського на [[Шпіцберген]]і (77°0'45"N 16°50'38"E)<ref>[https://placenames.npolar.no/Ostrogradskijfjella/Svalbard Ostrogradskijfjella] // Place names in Norwegian polar areas </br> [https://www.mindat.org/feature-2729381.html Ostrogradskifjella], Spitsbergen, Svalbard, Svalbard and Jan Mayen</ref>
* [[Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти]] (1998)<ref>{{Cite web |url=http://www.ipe.poltava.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=151&Itemid=143 |title=Офіційний сайт ПОІППО |accessdate=23 березня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120721212410/http://www.ipe.poltava.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=151&Itemid=143 |archivedate=21 липня 2012 |deadurl=yes }}</ref>
* [[Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського|Кременчуцький національний університет]] (2007)<ref>{{Cite web |url=http://www.kdu.edu.ua/ru/main.php |title=Офіційний сайт КрНУ |accessdate=2012-03-23 |archive-date=2015-10-02 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151002065559/http://www.kdu.edu.ua/ru/MAIN.php }}</ref>
* [[Хорішки|Хорішківська]] загальноосвітня школа імені Михайла Остроградського [[Козельщинський район|Козельщинського району]] [[Полтавська область|Полтавської області]] (1983)<ref name="Біографічний нарис">[http://universitates.univer.kharkov.ua/arhiv/2001_4/zajcev/zajcev.html М.&nbsp;В.&nbsp;Остроградський. Біографічний нарис до 200-річчя від дня народження]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
* [[Вулиця Остроградського (Полтава)|Вулиця Остроградського у центральній частині]] [[Полтава|Полтави]] (1951)<ref name="Біографічний нарис"/>
* Вулиця Михайла Остроградського у місті [[Світловодськ]]
* [[Вулиця Остроградських]] у місті [[Львів]].

2001 року [[Національний банк України]] на честь 200-річчя від дня народження випустив у серії «[[Видатні особистості України (серія монет)|Видатні особистості України]]» [[Список ювілейних та пам'ятних монет України з недорогоцінних металів|ювілейну]] монету [[Михайло Остроградський (монета)|«Михайло Остроградський»]].

== Див. також ==
* [[Формула Остроградського]] (теорема Остроградського-Гауса / Гауса-Остроградського // Гріна-Остроградського-Гауса / Гауса-Гріна-Остроградського)
* [[Механіка Лагранжа#Принцип стаціонарної дії Гамільтона — Остроградського|Принцип стаціонарної дії Гамільтона&nbsp;— Остроградського]]
* [[Теорема Гріна]]&nbsp;— двовимірний аналог формули Остроградського
* [[Премія НАН України імені М. В. Остроградського]]
* [[Остроградські]]
* Ряди Остроградського-Серпінського-Пірса
* [[Список об'єктів, названих на честь Михайла Остроградського|Список об'єктів, названих на честь Михайла Васильовича Остроградського]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* {{link-interwiki|Бобинін Віктор Вікторович|text=Проф. Бобынин|Q=Q4088931}}. [[s:ru:РБС/ВТ/Остроградский, Михаил Васильевич|Остроградский, Михаил Васильевич]] // Русский биографический словарь, том 12, 1902. 
* ''[[Гаврилюк Лариса Олексіївна|Гаврилюк Л.&nbsp;О.]]'' [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Ostrohradskyj_MV Остроградський Михайло Васильович] // {{ЕІУ|7|684}}
* [https://www.livelib.ru/book/1001259123/about-100-vidatnih-imen-ukrayini-igor-sharov Ігор Шаров. 100 видатних імен України.&nbsp;— К.: АртЕк, 2004.] ISBN 966-505-218-7
* {{Стаття
|author     = Станішевський, В.
|title      = М.В. Остроградський [За матеріалами науково-бібліографічного відділу Центральної наукової бібліотеки]
|url        = http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/14764
|format     = pdf
|journal    = Сталінські кадри
|type       = 
|year        = 1951
|date       = 
|volume     = 
|issue      = 19 (668)
|pages      = 4
|issn       = 
|doi        =
|id         = 
|accessdate = 02.07.2019
|language   = uk
}}

== Література ==
* Валерій і Наталя Лапікури про Григорія Сковороду, Жана Анрі Фабра, Петра Котляревського, Івана Кожедуба, Михайла Остроградського / В. Лапікура, Н. Лапікура&nbsp;— Київ : [[Грані-Т]], 2008.&nbsp;— 120 с.&nbsp;— Серія «[[Життя видатних дітей]]».&nbsp;— ISBN 978-966-465-168-1.
* [[Абліцов Віталій Григорович|''Віталій Абліцов''.]] Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті.&nbsp;— К.: КИТ, 2007.&nbsp;— 436 с.
* Принцип Гамільтона&nbsp;— Остроградського в електромеханічних системах: [монографія] / А. Чабан; Політехніка Ченстоховська, Нац. ун-т «Львів. політехніка», Львів. нац. аграр. ун-т.&nbsp;— Львів: Вид-во Т. Сороки, 2015.&nbsp;— 463 c.&nbsp;— Бібліогр.: с. 450—455.
* Ряди Остроградського-Серпінського-Пірса та їхні застосування: [монографія] / О.&nbsp;М.&nbsp;Барановський, М.&nbsp;В.&nbsp;Працьовитий, Г.&nbsp;М.&nbsp;Торбін ; НАН України, Ін-т математики.&nbsp;— Київ: Наук. думка, 2013.&nbsp;— 288 с.&nbsp;— (Проект «Наукова книга»).&nbsp;— Бібліогр.: с. 266—284 (225 назв).&nbsp;— ISBN 978-966-00-1315-5

== Посилання ==
* {{ШевЕ-4|частина=Остроградський Михайло Васильович|сторінки =740}}
* Остроградський Михайло Васильович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. [https://chtyvo.org.ua/authors/Varvartsev_Mykola/Ukraina_v_mizhnarodnykh_vidnosynakh_Entsyklopedychnyi_slovnyk-dovidnyk_Vypusk_6.pdf Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я] / Відп. ред. М.&nbsp;М.&nbsp;Варварцев.&nbsp;— К.: Ін-т історії України НАН України, 2016.&nbsp;— с.65-66
* {{УМЕ10|частина=[https://archive.org/stream/UkrMalaEn/kn_10_Ол-Пер#page/n51/mode/2up Остроградський Михайло]|сторінки=1256}}
* ''Шендеровський В.'' [https://parafia.org.ua/person/ostrohradskyj-myhajlo/ Геніальний український математик&nbsp;— Михайло Остроградський] / [[Шендеровський Василь Андрійович|Василь Шендеровський]]. Нехай не гасне світ науки. Книга перша.&nbsp;— 1 жовтня 2000 року.
* [https://web.archive.org/web/20101127194737/http://nbuv.gov.ua/people/ostrogradsky.html Зі сайту НБУ ім. В. Вернадського]
* [http://www-history.mcs.st-andrews.ac.uk/ MacTutor History of Mathematics archive] {{ref-en}}
* [http://www-history.mcs.st-andrews.ac.uk/Miscellaneous/Mathematical_MacTutor.html Mathematical MacTutor system] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/6JfLe9SbO?url=http://www-history.mcs.st-andrews.ac.uk/Miscellaneous/Mathematical_MacTutor.html |date=16 вересня 2013 }}{{ref-en}}
* [http://www-history.mcs.st-andrews.ac.uk/history/External/awards.html MacTutor Awards]{{ref-en}}
* [http://simya.com.ua/books/imena/imena.pdf ''Іван Корсак''. Імена твої, Україно.&nbsp;— Луцьк: Твердиня, 2007.&nbsp;— С. 108—111].

{{Бібліоінформація}}

{{DEFAULTSORT:Остроградський Михайло Васильович}}
[[Категорія:Українські математики]]
[[Категорія:Знайомі Тараса Шевченка]]
[[Категорія:Математики Російської імперії]]
[[Категорія:Уродженці Малоросійської губернії (1796-1802)]]
[[Категорія:Випускники Харківського університету]]
[[Категорія:Уродженці Кобеляцького повіту]]
[[Категорія:Дійсні члени Санкт-Петербурзької академії наук]]
[[Категорія:Випускники Паризького університету]]
[[Категорія:Члени Французької академії наук]]
[[Категорія:Люди на монетах України]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо вулиці]]
[[Категорія:Науковці, іменем яких названо премії НАН України]]
[[Категорія:Члени Туринської академії наук]]
[[Категорія:Померли в Полтаві]]