Перегляд вихідного коду сторінки Осокові

{{Automatic taxobox
|image = Cyperus esculentus.jpg
|image title = Осокові
|image_caption = ''[[Cyperus esculentus]]'' — [[типовий вид|типовий представник]] [[Типовий рід|типового роду]] родини Осокові 
|taxon=Cyperaceae
|authority=[[Juss.]], [[позначення, що використовуються в найменуваннях таксонів|nom. cons.]], 1789
|synonyms = 
{{btname|Kobresiaceae|[[Gilly]]}}
|type_genus = {{bt-latukr|Cyperus|aut=[[Карл Лінней|L.]]|Сить}}
|subdivision_ranks = Підродини
|subdivision =
* {{bt-latukr|Cyperoideae|Смикавцеві}}
* {{bt-latukr|Mapanioideae|Мапанієві}}
|range_map =
|range_map_caption =
|range_map_width =
}}

'''Осо́кові''' або '''Смикавцеві'''<ref>[http://redbook-ua.org/item/carex-rupestris-all/ Червона книга України 2010—2016]</ref> (Cyperáceae)&nbsp;— велика [[родина (біологія)|родина]] [[однодольні|однодольних рослин]], що складається з [[багаторічні рослини|багаторічних]] (рідко [[однорічні рослини|однорічних]]) [[трав'янисті рослини|трав]], з вигляду схожих на [[тонконогові|злаки]], що ростуть на берегах річок, на сирих [[лука (рослинність)|луках]], [[болото|болотах]] або навіть у воді. Велика їх роль і у формуванні [[Арктика|арктичних]] рослинних угруповань, де злаки представлені менш широко.

Велика родина, що включає приблизно 5000 (за іншими даними 5500<ref>{{стаття|автор=Muasya A. M., Simpson D. A., Verboom G. A., Goetghebeur P., Naczi R. F., Chase M. W., Smets E.|назва=Phylogeny of Cyperaceae based on DNA sequence data: current progress and future prospects|видання=The Botanical Review|рік=2009|випуск=75|номер=1|сторінки=2-21|doi=|посилання=|arxiv=}}</ref>) [[вид (біологія)|видів]], 109 [[рід (біологія)|родів]], 14 [[триба|триб]]<ref>{{стаття|автор=Starr J. R., Ford B. A.|назва=Phylogeny and evolution in Cariceae (Cyperaceae): current knowledge and future directions|видання=The Botanical Review|рік=2009|випуск=75|номер=1|сторінки=110–137|doi=10.1007/s12229-008-9020-x|посилання=|arxiv=}}</ref>.

== Опис ==
[[Файл:Cyperaceae spp Sturm12.jpg|250px|thumb|left|Види осокових: <br/>1. {{btname|[[Cyperus holoschoenus]]|[[Роберт Браун|R.Br.]]}}, <br/>2. {{btname|[[Cyperus crassipes]]|[[Vahl]]}}. <br/> {{Бот.іл.|2}}]]
Розміри осокових достатньо сильно різняться: від кількох сантиметрів у видів роду {{bt-ukrlat|Ситняг (рослина) {{!}}Ситняг|Eleocharis|}} до трьох&nbsp;— чотирьох метрів у видів родів {{bt-ukrlat|Сцирподендрон|Scirpodendron|}}, {{bt-ukrlat|Мапанія|Mapania|}}, {{bt-ukrlat|Сить|Cyperus|}}<ref name="ШАБ">{{книга|автор=Шипунов А. Б.|частина=Семейство Осоковые|назва=Биология: Школьна энциклопедия|посилання=|відповідальний=Белякова Г. и др|місце=М.|видавництво=БРЭ|рік=2004|сторінки=|сторі=990|isbn=5-85270-213-7}}</ref>

[[Кореневище]] або коротке вертикальне, або довге горизонтальне.

[[Стебло]] (соломина) зазвичай тригранної форми, рідко порожнисте, як у [[тонконогові|злаків]], часто з сильно витягнутим верхнім коліном, на якому розташоване [[суцвіття]]. Стебла зі зближеними при основі вузлами, так що «справжні» подовжені міжвузля розвиваються переважно у генеративних пагонів.

[[Листок|Листя]] із замкнутою (не розколотою вздовж, як у злаків) [[піхва (ботаніка)|піхвою]], яка щільно охоплює стебло подібно трубці, і довгим стрічкоподібним відгином; лінійні, часто дуже жорсткі, з ріжучим краєм через дуже дрібні, звернених донизу зубчиків. У одних осокових на стеблі більш-менш рівномірно розміщене листя; у інших листя скупчене біля основи (більшість осік) або на вершині стебла, як, наприклад, у {{bt-ukrlat|Папірус (рослина) {{!}}папірусу|Cyperus papyrus|}}. Нижні (а іноді і все) листя часто має редуковані платівки&nbsp;— залишаються лише піхви. І листя, і стебла осокових багаті механічними тканинами, а також [[Діоксид кремнію|кремнеземом]], що обумовлює їх застосування як покрівельного та виробного матеріалу<ref name="ШАБ" />.

[[Квітка|Квітки]] дрібні, непоказні, у одних одностатеві, у інших двостатеві, сидять у [[пазуха]]х приквіткових лусок та зібрані у суцвіття&nbsp;— [[колос]]ки, що з'єднуються у складніші суцвіття&nbsp;— колосся, головки, [[китиця|кисті]], [[волоть|волоті]], парасольки. У разі одностатевих квіток чоловічі та жіночі часто перебувають у різних колосків, іноді навіть на різних особинах (дводомні осокові). [[Квітка|Оцвітини]] зовсім немає (що відображає пристосування осокових до [[Вітрозапилення|вітрозапиленню]]&nbsp;— анемофілія)) або вона є у вигляді ніжних лусочок, щетинок або волосків, у {{bt-ukrlat|Пухівка{{!}}пухівки|Eriophorum|}} сильно розростаються при відцвітанні. <br/>
[[Формула квітки]]:{{Nobr|<math>star P_{3+3} or P_0 ; A_{3-0} ; G_{underline{(3)}-underline{(2)}} </math>}}.

Цікаво влаштований [[пилок]] осокових: після [[мейоз]]у три з чотирьох клітин [[редукція (біологія)|редукуються]], і пилкове зерно, являє собою так звану псевдомонаду, відповідну чотирьом «нормальним» пилкових зернам. Чоловічі квітки складаються практично лише з [[тичинка|тичинок]], а жіночі, зазвичай, влаштовані складніше. У пологів {{bt-ukrlat|Осока|Carex|}} та {{bt-ukrlat|Унцінія|Uncinia|}}, наприклад, приквітковий лист (покривна луска) обростає навколо [[зав'язь|зав'язі]], отже [[маточка]], а потім і плід, що розвивається, виявляються оточеним особливою плівчатою капсулою&nbsp;— мішечком<ref name="ШАБ" />.

Плід осокових&nbsp;— [[горішок (плід)|горішок]], Часто тригранний, з більш-менш твердим [[перикарп|біляплодником]].

== Поширення та середовище існування ==
[[Файл:Осокове болото 07(25). Томаківка.jpg|thumb|250px|right|Осокове болото. [[Запорізька область]]]]
Рослини родини осокових широко розповсюджені по всій земній кулі, особливо у помірних та холодних областях.

До найрозповсюдженіших осокових належать представники роду {{bt-ukrlat|Комиш|Scirpus|}}, що утворюють великі зарості біля берегів прісних водойм. Дуже відомі рослини, що належать до великого роду Сить&nbsp;— наприклад, папірус, стебла якого з найдавніших часів до [[Середньовіччя]] служили джерелом [[папір|паперу]]. Він, як і очерет, утворює великі зарості біля берегів [[африка]]нських річок та озер. У [[тропіки|тропіках]] широко розповсюджені й інші осокові: {{bt-ukrlat|ринхоспора|Rhinchospora|}}, {{bt-ukrlat|меч-трава|Cladium|}}, мапанія, {{bt-ukrlat|склери|Scleria|}}. В арктичних та [[помірний кліматичний пояс|помірних областях]] домінують інші роди: ситняг, [[пухівки|пухівка]], [[осока]], причому представники останнього роду за ступенем участі у рослинному покриві не поступаються [[тонконогові|злакам]] та [[Айстрові|Астровим]], а подекуди їх перевершують. Найбільше видів осок мешкає на [[болото|болотах]], на сирих та болотистих [[лука (рослинність)|луках]], берегах водойм, де осоки формують специфічні спільноти та часто визначають вигляд місцевості.<ref name="ШАБ" />

== Осокові у флорі України ==
За результатами дослідження провідного наукового співробітника [[Інститут екології Карпат НАН України|Інституту екології Карпат НАН України]] доктора біологічних наук [[Данилик Іван Миколайович|Івана Данилика]] у [[флора України|флорі України]] налічується 153 види осокових, які належать до однієї підродини ([[Cyperoideae]]), 8 триб і 19 родів.<ref name="Данилик">{{Стаття
 | автор     = І. М. Данилик
 | назва     = Система родини Cyperaceae Juss. Флори України
 | посилання = https://www.researchgate.net/publication/318324998_SYSTEM_OF_THE_FAMILY_CYPERACEAE_JUSS_IN_THE_UKRAINIAN_FLORA
 | видання   = ISSN 0372-4123. [[Український ботанічний журнал]], 2012, т. 69, № 3
 | номер     = 
 | сторінки  = 337—351
}}</ref>

== Хімічний склад ==
Епідерміс листя та стебел більшою чи меншою мірою просякнутий [[силікатна кислота|силікатною кислотою]]. У кореневищах деяких видів знайдено [[ефірні олії|ефірну олію]]. [[Алкалоїди]], зазвичай, відсутні та знайдені лише у {{bt-ukrlat|осока парвська{{!}}осоці парвській|Carex brevicollis}}.<ref>{{книга|автор=Гаммерман А. Ф., Гром И. И.|назва= Дикорастущие лекарственные растения СССР|посилання=http://herba.msu.ru/shipunov/school/books/gammerman1976_dikorast_lekarstv_rasten_sssr.djvu|місце=М.|видавництво=Медицина|рік=1976|сторінки=|сторі=288}}</ref>

== Використання людиною ==
Корисних рослин серед осокових дуже мало. Ці сухі і жорсткі трави, бідні поживними сполуками та багаті кремнеземом, дають погане сіно, яке згодовують тваринам в останню чергу.

{{btname|[[Cyperus esculentus]]|[[Карл Лінней|L.]]}}, що зростає й місцями культивується в південній Європі, приносить їстівні підземні шишки (бульби), що містять багато [[олія|олії]] та [[цукор|цукру]] і смаком нагадують [[мигдаль]] («земляний мигдаль»); їх часто вживають як найкращий [[ерзац|сурогат]] [[кава|кави]]. Їстівні шишки доставляють також {{btname|[[Cyperus bulbosus]]|[[Vahl.]]}} та {{btname|[[Scirpus maritimus]]|L.}} в [[Індія|Індії]], {{btname|[[Scirpus tuberosus]]|[[Roxb.]]}} в Індії та [[Китайська Народна Республіка|Китаї]] й інші види.

{{btname|[[Carex arenaria]]|L.}} сіють на [[Дюни|дюнах]], переважно в [[Нідерланди|Голландії]], для утримання летючих пісків (довгі кореневища цієї осоки скріплюють та затримують пісок).

Стебла ([[солома]]) {{btname|[[Scirpus palustris]]|L.}} та деяких інших осокових йдуть на плетіння постілок. [[Cyperus papyrus|Папірус]] ({{btname|Cyperus papyrus|L.}})&nbsp;— крупна (до 3&nbsp;м заввишки) водна рослина (зростає у [[Єгипет|Єгипті]], [[Мала Азія|Малої Азії]], у [[Калабрія|Калабрії]] та [[Сицилія|Сицилії]]), з якої у давнину виробляли папір&nbsp;— [[папірус]]; тепер має мале значення (місцями солома йде для плетіння).

Багато видів осокових використовуються для оформлення водойм у [[ландшафтний дизайн|ландшафтному дизайні]]. Дуже популярною серед любителів «водних садів» є [[пухівка піхвова]]. Шовковисті та ніжні волоски-оцвітини цієї пухівки роблять її схожими на пухові кульки, що надає рослині ошатний вигляд.

Дуже корисна рослина [[схеноплектус озерний]]. Вона відіграє важливу роль у природі, фільтруючи воду.

== Класифікація ==

=== Таксономічне положення ===
{{Таблиця122221
|a = царство [[Рослини]]
|b1=відділ '''[[Покритонасінні]]'''
|b2=відділ '''[[Голонасінні]]'''
|c2=клас '''[[Однодольні]]'''
|c1=клас '''[[Дводольні]]'''
|d2=ще 10 порядків  (за [[Система APG III|Системою APG III]]) 
|d1=порядок'''[[Тонконогоцвіті]]''' (''Poales'') 
|e2=родина <span style{{eq}}«background-color:#99C999; font-size:150%»>'''Осокові'''
|e1=ще 15 родин, у тому числі [[Тонконогові]] (''Poaceae'')
|f = до 120 родів
|color=#234510
|bgcolor=#EFF9AB
}}

== Деякі роди ==
[[Файл:Eriophorum latifolium1.jpg|thumb|{{bt-ukrlat|Пухівка широколиста|Eriophorum latifolium}}]]
{{main|Роди родини осокові}}
Родина включає 116<ref>{{книга|автор=Белоусова Л. С., Денисова Л. В.|заголовок=Редкие растения мира|посилання=http://herba.msu.ru/shipunov/school/books/belousova1983_redk_rast_mira.djvu|место=М.|видавництво=Лесная промышленность |рік=1983|сторінки=|сторінок=344}} {{Перевірено|19|2|2010}}</ref> родів та близько 5730<ref name="TPL">[http://www.theplantlist.org/browse/A/Cyperaceae/ Осоковые на сайте [[The Plant List]]]{{ref-en}}{{ref-la}} {{Перевірено|11|6|2013}}</ref> [[вид (біологія)|видів]].
* {{Bt-latukr|Blysmus|aut=[[Panz.]] [[позначення, що використовуються у найменуваннях таксонів|ex]] [[Schult.]]|Поточник|Блісмус}}
* {{Bt-latukr|Bolboschoenus|aut= ([[Пауль Фрідріх Август Ашерсон|Asch.]]) [[Едуард Палла|Palla]]|бульбоочерет}}
* {{Bt-latukr|Carex|aut=[[Карл Лінней|L.]]|Осока}}
* {{Bt-latukr|Cladium|aut=[[Патрік Браун|P.Browne]]|Меч-трава}}
* {{Bt-latukr|Cyperus|aut=[[Карл Лінней|L.]]|txt={{тип}}<ref>За даними сайта [[Germplasm Resources Information Network]] (GRIN). Див. розділ Посилання.</ref>|смикавець}}
* {{Bt-latukr|Eleocharis|aut=[[Роберт Браун|R.Br.]]|Ситняг|Болотниця (рослина){{!}}Болотниця}}
* {{Bt-latukr|Eriophorum|aut=[[Карл Лінней|L.]]|Пухівка (рослина){{!}}Пухівка}}
* {{Bt-latukr|Kobresia|aut=[[Willd.]]|Кобрезія}}
* {{Bt-latukr|Rhynchospora|aut=[[Vahl]]|Очеретник}}
* {{Bt-latukr|Schoenoplectus|aut= ([[Людвіг Райхенбах|Rchb.]]) Palla|Схеноплектус}}
* {{Bt-latukr|Schoenus|aut=[[Карл Лінней|L.]]|Схенус}}
* {{Bt-latukr|Scirpoides|aut=[[Ség.]]|Комишевидник}}
* {{Bt-latukr|Scirpus|aut=[[Карл Лінней|L.]]|Комиш}}

== Примітки ==
{{примітки}}

== Література ==
* {{книга|автор=Гаммерман А. Ф., Грим И. И.|назва=Дикорастущие лекарственные растения СССР|посилання=http://herba.msu.ru/shipunov/school/books/gammerman1976_dikorast_lekarstv_rasten_sssr.djvu|місце=М.|видавництво = Медицина|рік=1976|сторінки =|сторінок=288}}
* {{книга|автор = Белоусова Л. С., Денисова Л. В.|назва=Редкие растения мира|посилання=http://herba.msu.ru/shipunov/school/books/belousova1983_redk_rast_mira.djvu|місце=М.|видавництво=Лесная промышленность|рік=1983|сторінки=|сторінок=344}}

{{Authority control}}
{{Taxonbar|from=Q155843}}

[[Категорія:Осокові| ]]
[[Категорія:Родини квіткових]]