Перегляд вихідного коду сторінки Омега-мезон

'''Омега-мезон''' ('''ω-мезон''')&nbsp;— елементарна частинка з [[Дивність|дивністю S]]=0 та [[Ізотопічний_спін|ізоспіном I]]=0, що являє собою [[Мезони|мезонний]] [[Резонанс (фізика елементарних частинок)|резонанс]] з парним [[орбітальне квантове число|орбітальним квантовим числом]] {{-1|<ref>{{Cite web |url=http://pdg.lbl.gov/2011/reviews/rpp2011-rev-naming-scheme-hadrons.pdf |title=Naming scheme for hadrons |accessdate=30 листопада 2015 |archive-date=5 серпня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110805142657/http://pdg.lbl.gov/2011/reviews/rpp2011-rev-naming-scheme-hadrons.pdf }}</ref>}}. Вона входить до нонету векторних мезонів, тобто є аналогом [[Ета-мезон|η-мезона]].
'''ω-мезон''' був відкритий в 1961 році в [[Національна лабораторія ім. Лоуренса в Берклі|Національній лабораторії імені Лоуренса в Берклі]].{{-1|<ref>{{cite journal
| author       = Xuong, N.H., Lynch, G.R.
| date         = 1961-10-15
| title        = Evidence Confirming the T = 0 Three-Pion Resonance
| journal      = [[Phys. Rev. Lett.]]
| volume       = 7
| issue        = 8
| pages        = 327-329
| accessdate   = 2011-08-01
| url          = http://prl.aps.org/abstract/PRL/v7/i8/p327_1
}}</ref>}}

Омега-мезон є одним з найцікавіших представників легких [[Мезони|мезонів]]. У спрощених теоріях ядерної взаємодії, разом з подібними йому частинками, [[Піони|піонами]] та [[Ро-мезон|ро-мезонами]], він визначає характер [[Сильна_взаємодія|сильних взаємодій]], точно так само, як [[гамма-квант]] визначає характер [[Електромагнітні хвилі|електромагнітних взаємодій]]. Через це, знання властивостей омега-мезона має важливе значення для [[Ядерна фізика|ядерної фізики]]. Омега-мезон живе виключно недовгий час і у вільному вигляді в земних умовах не спостерігається. Вивчати цю частинку можна лише в експериментах на прискорювачах, або в [[Космічні промені|космічних променях]]. У майже 90% випадків омега-мезон розпадається на три [[Піони|піона]] (два заряджених та один нейтральний), також поширені розпади на нейтральний піон і фотон, або на два піона. Інші розпади (наприклад, на два [[Електрон|електрона]] чи два [[Мюон|мюона]]) мають значно нижчу ймовірність, меншу за <math>10^{-5}</math><ref name=":0">{{Cite news|title=Review of Particle Physics|last3=Barnett|first9=K. S.|last8=Lin|first8=C.-J.|last7=Groom|first7=D. E.|last6=Dwyer|first6=D. A.|last5=Dahl|first5=O.|last4=Beringer|first4=J.|first3=R. M.|url=https://academic.oup.com/ptep/article/2020/8/083C01/5891211|last2=Zyla|first2=P. A.|last=Group|first=Particle Data|language=en|issue=8|volume=2020|doi=10.1093/ptep/ptaa104|accessdate=2021-02-22|date=2020-08-14|work=Progress of Theoretical and Experimental Physics|last9=Lugovsky|archive-date=18 березня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210318000748/https://academic.oup.com/ptep/article/2020/8/083C01/5891211}}</ref>.

== Характеристики ==
Далі представлені характеристики найлегшого ω-мезона. Існують також ще більш короткоживучі збуджені стани – ω(1420), ω(1650) тощо<ref name=":0" />.
{| class="wikitable sortable" style="text-align: center;"
! Частинка
! class=unsortable|Кварковий склад<ref name=PDGQuarkmodel>C. Amsler ''et al.'' (2008): [http://pdg.lbl.gov/2008/reviews/quarkmodrpp.pdf Quark Model] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110730230034/http://pdg.lbl.gov/2008/reviews/quarkmodrpp.pdf |date=30 липня 2011 }}</ref>
! [[Маса спокою]] ([[електрон-вольт|MeV]]/[[швидкість світла|c]]<sup>2</sup>)
! width="50"|[[Ізоспін|I]]<sup>[[G-парність|G]]</sup>
! width="50"|[[Спін|J]]<sup>[[Парність_(фізика)|P]][[Зарядове_спряження|C]]</sup>
! width="50"|[[Електричний заряд|Q]]
! width="50"|[[Дивність|S]]
! width="50"|[[Чарівність|C]]
! width="50"|[[B-кварк|B]]
! Час життя ([[секунда|с]])
! class=unsortable|Основні канали розпаду
|- style="height:40px"
| ω(782)
|align="center"| <math>\frac1{\sqrt{2}}(u\bar{u}+d\bar{d})</math>
|align="center"| 782,65 ± 0,12
|align="center"| 0<sup>−</sup>
|align="center"| 1<sup>−−</sup>
|align="center"| 0
|align="center"| 0
|align="center"| 0
|align="center"| 0
|align="center"| 7,8{{e|−23}}
|align="center"|{{nowrap|{{SubatomicParticle|link=yes|Pion+}} + {{SubatomicParticle|link=yes|Pion-}} + π<sup>0</sup>}}
|}

== Історія ==
{{Оновити|дата=лютий 2021}}
У ході дослідів, проведених{{Коли}} групою вчених Інституту теоретичної та [[Експериментальна фізика|експериментальної фізики]], була створена унікальна{{Нейтральність?}} високочутлива апаратура, завдяки якій омега-мезони спостерігалися в зіткненнях [[Піони|пі-мезонів]] з [[Протон|протонами]] при енергії кілька мільярдів [[електрон-вольт]].{{-1|<ref>[http://ross-nauka.narod.ru/04/04-120.html Распад омега-мезона на нейтральный пи-мезон и гамма-квант]</ref>}} Експерименти велися в [[Бульбашкова камера|бульбашковій камері]], в якій сліди заряджених частинок проявилися у вигляді ланцюжка з бульбашок, утворених після їх проходження .
У робочу речовину [[Бульбашкова камера|бульбашкової камери]] був введений [[ксенон]], що дозволив ефективно реєструвати такі незаряджені частки, як [[Гамма|гамма-кванти]], що народжують заряджені частинки.

Під час експериментів було зроблено понад 100 000 фотографій, що фіксують різні взаємодії [[Елементарна частинка|елементарних частинок]]. Була розроблена і застосована нова оригінальна методика визначення [[Електрон-вольт|маси частинки]]. В результаті досліджень російські вчені відкрили раніше невідоме явище розпаду омега-мезона на нейтральний [[пі-мезон]] і [[гамма-квант]]. Їм вдалося встановити, що цей розпад є основним серед розпадів омега-мезона на незаряджені частки. Отримані авторами відкриття результати через три роки були підтверджені вченими США, Франції та інших країн.

Виявлення явища двочасткові розпаду омега-мезона з переходом між векторним мезоном і [[Електромагнітне поле|електромагнітним полем]] дуже важливо для розвитку теорії елементарних частинок.
== Див. також ==
* [[Фі-мезон]]
* [[J/ψ-мезон]]
* [[Іпсилон-мезон|{{math|ϒ}}-мезон]]

== Примітки ==
{{примітки}}

{{Частинки}}

[[Категорія:Мезони]]
[[Категорія:1961 у науці]]