Перегляд вихідного коду сторінки Октава

{{Музичні інтервали}}

'''Окта́ва'''&nbsp;— в [[музика|музиці]] та [[акустика|акустиці]]&nbsp;— інтервал між двома [[Тон (музика)|тонами]], частоти яких співвідносяться як 1 : 2. (тобто <math>\ f_1/f_2 = 2</math>). Також, восьмий ступінь [[діатоніка|діатонічного]] звукоряду. Також, ділянка звукоряду, в яку входять всі 7 ступенів&nbsp;— [[до (нота)|до]], [[ре (нота)|ре]], [[мі (нота)|мі]], [[фа (нота)|фа]], [[соль (нота)|соль]], [[ля (нота)|ля]], [[сі (нота)|сі]], або 12 півтонів [[хроматична гама|хроматичного звукоряду]]. Весь музичний діапазон, таким чином, поділяється на 7 повних та 2 неповні октави:

[[Файл:Звуки.png|600px]]

== Різновиди октави ==
В [[теорія музики|теорії музики]] розрізняють такі різновиди інтервалу октави:
{|
|[[Файл:Oktavintervalle.png|left|250px]]
|
* (а) Чисту октаву ([[Файл:Loudspeaker.svg]] [[Медіа:Oktave auf.ogg|висхідна]], [[Файл:Loudspeaker.svg]] [[Медіа:Oktave ab.ogg|низхідна]])
* (b) Зменшену октаву (енгармонічно рівна великій септимі)
* (с) Збільшену октаву (енгармонічно рівна малій ноні)
|}

== Позначення октав ==
Діапазон застосовуваних у музиці звуків розбитий на 9 октав, кожна з яких має свою назву. Крім того, існують різні способи позначення належності звука до тієї чи іншої октави, з яких найпоширеніші два&nbsp;— [[нотація Гельмгольца]] та [[Американська система нотації|американська нотація]].

=== Найменування октав ===
Октава, що лежить посередині діапазону, називається «Перша октава», наступна вгору&nbsp;— «Друга», потім «Третя», «Четверта» і «П'ята». Октави нижче 1-ї мають власні назви «Мала октава»&nbsp;— це октава нижче 1-ї, «Велика»&nbsp;— нижче малої, «контроктава»&nbsp;— нижче великої, і нарешті «субконтроктава»&nbsp;— нижче контроктави&nbsp;— найнижча з використовуваних октав. Октави нижче субконтроктави і вище 5-ї октави виходять за діапазон застосовуваних у музиці звуків і тому не мають власних назв і позначень звуків.

=== Нотація Гельмгольца ===
{{main|Нотація Гельмгольца}}
Її запропонував німецький математик [[Герман фон Гельмгольц]] у роботі ''Die Lehre von den Tonempfindungen als physiologische Grundlage für die Theorie der Musik'' (1863)<ref>Hermann von Helmholtz. (n.d.). A Dictionary of Scientists. Retrieved April 15, 2008, from Answers.com Web site: http://www.answers.com/topic/hermann-von-helmholtz {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080509030028/http://www.answers.com/topic/hermann-von-helmholtz |date=9 травня 2008 }}</ref>. Ця нотація заснована на комбінації способу запису назви ступені&nbsp;— з великої або маленької літери, зокрема штрихів поруч з назвою щаблі&nbsp;— від одного до п'яти (замість штрихів також використовуються арабські цифри) і місця постановки штрихів&nbsp;— знизу або зверху. Нотація Гельмгольца може бути застосована як зі складовою системою найменування ступенів, так і з буквеною.

=== Американська нотація ===
{{main|Американська система нотації}}
Інший спосіб позначення октав запропонувало [[Американське акустичне товариство]] у [[1939]] році й у США вій отримав назву «наукової нотації» ({{lang-en|Scientific pitch notation}}). В американській нотації номер октави записується відразу після визначення ступеня, при цьому октави нумеруються починаючи з найнижчої (субконтроктави), якій присвоюється номер 0-й. Цю нотацію застосовують тільки з буквеною системою найменування ступенів.

== Повний список октав ==
{{Список октав}}

== Див. також ==
* [[Сліпа октава]]

== Література ==
* ''Шип С. В.'' Музична форма від звуку до стилю [Текст]: навч. посіб. / С.&nbsp;В.&nbsp;Шип.&nbsp;— К. : Заповіт, 1998.&nbsp;— 368 с.&nbsp;— ISBN 966-7272-21-4 : Б. Ц.
* ''Побережна Г. І., Щериця Т. В.'' Загальна теорія музики. К: Вища школа, 2004—303 с.
* ''Смаглій Г.&nbsp;А.&nbsp;Маловик Л. В.'' Основи теорії музики.-Харків, 2004.
* ''Алдошина И., Приттс Р.'' Музыкальная акустика. Учебник.&nbsp;— СПб.: Композитор, 2006.&nbsp;— 720 с., ил. ISBN 5-7379-0298-6{{примітки}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Акустика]]
[[Категорія:Музичні інтервали]]