Перегляд вихідного коду сторінки Оксид марганцю(III)

{{Речовина
| назва = 
| інші_назви = 
| зображення = 
| зображення2 =
| систематична_назва = Манган(III) оксид
| поле1 = {{Речовина Ідентифікатори
| абревіатури = 
| номер_CAS = 1317-34-6
| PubChem = 
| назва_MeSH = 
| SMILES = 
  }}
| поле2 = {{Речовина Властивості
|   C= | H=
|   формула    = Mn<sub>2</sub>O<sub>3</sub>
|   молярна_маса    = 157,874 г/моль
|   зовнішній_вигляд = чорні кристали
|   густина =  4,57—4,60 г/см³<ref name="101,3">За тиску 101,3&nbsp;кПа</ref>
|   температура_плавлення = 1080&nbsp;°C (розкл.)<ref name="101,3"/>
|   температура_кипіння = 
|   розчинність = нерозчинний
|   розчинність1 = 
|   розчинник1 = 
|   pKa = 
|   ізоелектрична_точка = 
  }}
| поле3 = {{Речовина Термохімія
|  теплота_утворення = -959,0 кДж/моль
|  теплота_згоряння =
|  ентропія = 110,5 Дж/(моль·К)
|  теплоємність = 107,7 Дж/(моль·К)
  }}
| поле4 = {{Речовина Пов'язані
|  інші_аніони =
|  інші_катіони = [[оксид марганцю(II)]]
|  інші_група =
|   група =
|  інші = [[моногідрат оксиду марганцю(III)]]
  }}
| поле5 =
}}
{{About|оксид Mn<sub>2</sub>O<sub>3</sub>|інші оксиди марганцю|Оксиди марганцю}}
'''Окси́д ма́рганцю(III), ма́нган(III) окси́д'''&nbsp;— [[неорганічні сполуки|неорганічна]] сполука, [[оксид]] складу [[Манган|Mn<sub>2</sub>]][[Оксиген|O<sub>3</sub>]]. Являє собою чорні, [[парамагнетизм|парамагнітні]] кристали. Сполука нерозчинна у воді, проявляє [[основні оксиди|осно́вні]] та дуже слабкі [[кислотні оксиди|кислотні]] властивості.

У природі поширений у вигляді мінералів [[манганіт]]у, [[брауніт]]у, [[біксбіїт]]у.

== Поширення у природі ==
[[Файл:Manganite-k214a.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Мінерал [[манганіт]]]]
Оксид марганцю(III) не зустрічається в природі у вільному стані, але входить до складу інших сполук. Так, найпростішою з утворюваних сполук є гідрат оксиду Mn<sub>2</sub>O<sub>3</sub>·H<sub>2</sub>O, поширений у вигляді мінералу [[манганіт]]у.

Разом із [[оксид марганцю(II)|оксидом марганцю(II)]] Mn<sub>2</sub>O<sub>3</sub> входить до складу [[брауніт]]у Mn<sup>II</sup>Mn<sup>III</sup><sub>6</sub>SiO<sub>12</sub>. Іншим поширеним мінералом є [[біксбіїт]] (Mn<sup>II</sup>,Fe<sup>II</sup>)<sub>2</sub>O<sub>3</sub> (до 82,5% Mn<sub>2</sub>O<sub>3</sub>)<ref>{{Cite web |url=http://www.handbookofmineralogy.org/pdfs/bixbyite.pdf |title=Handbook of Mineralogy — Bixbyite |accessdate=23 листопада 2014 |archive-date=24 вересня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150924025017/http://www.handbookofmineralogy.org/pdfs/bixbyite.pdf }}</ref>

== Фізичні властивості ==
Оксид марганцю являє собою [[парамагнетизм|парамагнітні]] чорні кристали, нерозчинні у воді та [[луги (хімія)|лугах]]. При температурі понад 940&nbsp;°C частково розкладається із утворенням змішаного оксиду [[Оксид марганцю(II,III)|MnO·Mn<sub>2</sub>O<sub>3</sub>]].

Оксид кристалізується у двох модифікаціях: α-Mn<sub>2</sub>O<sub>3</sub> та γ-Mn<sub>2</sub>O<sub>3</sub>.

== Отримання ==
Методи отримання оксиду Mn<sub>2</sub>O<sub>3</sub> відрізняються в залежності від необхідної модифікації сполуки.
α-Модифікація оксиду марганцю(III) утворюється при окисненні [[Оксид марганцю(II)|MnO]]. Першопочатково в цій реакції утворюється оксид [[Оксид марганцю(IV)|MnO<sub>2</sub>]], який за підвищення температури розкладається із утворенням Mn<sub>2</sub>O<sub>3</sub>:
: <math>\mathrm{ 2MnO + O_2 \xrightarrow{300-500^oC} 2MnO_2}</math>
: <math>\mathrm{ 4MnO_2 \xrightarrow{530-585^oC} 2Mn_2O_3 + O_2}</math>
Та сама модифікація утворюється при прокалюванні солей [[Карбонат марганцю(II)|MnCO<sub>3</sub>]], [[Нітрат марганцю(II)|Mn(NO<sub>3</sub>)<sub>2</sub>]] на повітрі або галогенідів марганцю(II) у струмені [[кисень|кисню]]. α-Форму можна синтезувати і тривалим нагріванням γ-модифікації.
: <math>\mathrm{ 2MnCO_3 + O_2 \xrightarrow{600-800^oC} Mn_2O_3 + CO + CO_2}</math>
: <math>\mathrm{ 4Mn(NO_3)_2 \xrightarrow{600-800^oC} 2Mn_2O_3 + 8NO_2 + O_2}</math>
: <math>\mathrm{ 4MnCl_2 + 3O_2 \xrightarrow{700^oC} 2Mn_2O_3 + 4Cl_2}</math>
γ-Модифікація утворюється при нагріванні [[оксид марганцю(IV)|γ-MnO<sub>2</sub>]] протягом 78 годин при 500&nbsp;°C або [[моногідрат оксиду марганцю(III)|гідрату]] Mn<sub>2</sub>O<sub>3</sub>·H<sub>2</sub>O при 250&nbsp;°C у [[вакуум]]і протягом 72 годин<ref>Гідрат, утворений додаванням [[амоніак]]у до солей Mn(II) у присутності [[Пероксид водню|H<sub>2</sub>O<sub>2</sub>]]</ref>:
: <math>\mathrm{ 4MnO_2 \xrightarrow{500^oC} 2Mn_2O_3 + O_2}</math>
: <math>\mathrm{ Mn_2O_3 \cdot H_2O \xrightarrow{250^oC, vacuum} Mn_2O_3 + H_2O}</math>

== Хімічні властивості ==
Оксид марганцю(III) не розчиняється у воді, за тривалого нагрівання може окиснюватися до MnO<sub>2</sub>:
: <math>\mathrm{ 2Mn_2O_3 + O_2 \xrightarrow{300^oC} 4MnO_2 }</math>
При високій температурі частково розкладається з утворенням змішаного оксиду [[Оксид марганцю(II,III)|MnO·Mn<sub>2</sub>O<sub>3</sub>]]:
: <math>\mathrm{ Mn_2O_3 \xrightarrow{940-1090^oC} Mn_3O_4}</math>
Mn<sub>2</sub>O<sub>3</sub> проявляє [[основні оксиди|осно́вні]] властивості, а також дуже слабки [[кислотні оксиди|кислотні]]. Він взаємодіє з [[кислоти|кислотами]] та деякими [[кислотні оксиди|кислотними оксидами]]. У розведених кислотах-окисниках манган [[Диспропорціонування|диспропорціонує]] на солі Mn(II) та нерозчинний оксид Mn(IV).
: <math>\mathrm{ Mn_2O_3 + 6HCl(conc.) \xrightarrow{} 2MnCl_2 + Cl_2 + 3H_2O}</math>
: <math>\mathrm{ Mn_2O_3 + 3H_2SO_4(conc.) \xrightarrow{} Mn_2(SO_4)_3 + H_2O}</math>
: <math>\mathrm{ Mn_2O_3 + H_2SO_4 \xrightarrow{} MnSO_4 + MnO_2 + H_2O}</math>
: <math>\mathrm{ Mn_2O_3 + 2HNO_3 \xrightarrow{boiling} Mn(NO_3)_2 + MnO_2 + H_2O}</math>
: <math>\mathrm{ 2Mn_2O_3 + 4SO_2 \xrightarrow{} 4MnS + 5O_2}</math>
При сплавленні із багатьма оксидами металів утворюються ''манганіти'' типу [[шпінелі]] Me<sup>II</sup>[Me<sup>III</sup><sub>2</sub>O<sub>4</sub>] або [[перовськіт]]у Me<sup>III</sup>[Me<sup>III</sup>O<sub>3</sub>]. До таких сполук відносяться Zn[Mn<sub>2</sub>O<sub>4</sub>], Co[Mn<sub>2</sub>O<sub>4</sub>], La[MnO<sub>3</sub>] тощо.

Оксид марганцю відновлюється [[водень|воднем]], [[алюміній|алюмінієм]], [[оксид вуглецю(II)|оксидом вуглецю]] до металу:
: <math>\mathrm{ Mn_2O_3 + 3H_2 \xrightarrow{300-800^oC} 2Mn + 3H_2O}</math>
: <math>\mathrm{ Mn_2O_3 + 2Al \xrightarrow{800^oC} 2Mn + Al_2O_3}</math>
: <math>\mathrm{ Mn_2O_3 + 3CO \xrightarrow{600^oC} 2Mn + 3CO_2}</math>

== Див. також ==
* [[Марганцеві руди]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* {{книга|автор= |частина= |посилання частина= |заголовок=CRC Handbook of Chemistry and Physics |оригінал= |посилання= |відповідальний=D. R. Lide |видання= 86th|місце=Boca Raton (FL) |видавництво=CRC Press|рік=2005 |volume= |pages= |allpages=2656|серія= |isbn=0-8493-0486-5 |тираж=}} {{ref-en}}
* {{книга|автор=Реми Г. |частина= |посилання частина= |заголовок=Курс неорганической химии |оригінал= |посилання= |відповідальний=А. В. Новоселова |видання= |місце={{М.}} |видавництво=ИИЛ |рік=1966 |том=2 |сторінки= |сторінок=833 |серія= |isbn= |тираж=}} {{ref-ru}}
* {{книга|автор=Рипан Р., Четяну И. |частина= |посилання частина= |заголовок=Неорганическая химия: Химия металлов |оригінал= |посилання= |відповідальний=В. И. Спицын |видання= |місце={{М.}} |видавництво= «Мир» |рік=1972 |том=2 |сторінки= |сторінок=871 |серія= |isbn= |тираж=}} {{ref-ru}}
* {{книга|автор=Лидин&nbsp;Р.&nbsp;А., Молочко&nbsp;В.&nbsp;А., Андреева&nbsp;Л.&nbsp;Л. |частина= |посилання частина= |заголовок=Химические свойства неорганических веществ |оригінал= |посилання= |відповідальний=Р.&nbsp;А.&nbsp;Лидин |видання=3-е |місце={{М.}} |видавництво= «Химия» |рік=2000 |том= |сторінки= |сторінок=480 |серія= |isbn=5-7245-1163-0 |тираж=}} {{ref-ru}}

[[Категорія:Оксиди|М]]
[[Категорія:Сполуки мангану]]

{{Inorganic-compound-stub}}