Перегляд вихідного коду сторінки Оксид заліза(II,III)

{{Речовина
| назва = Оксид заліза(II,III)
| інші_назви = триферум тетраоксид
| зображення = Iron oxide black.jpg
| зображення2 =
| систематична_назва = Ферум(II,III) оксид
| поле1 = {{Речовина Ідентифікатори
| абревіатури = 
| номер_CAS = 1317-61-9231
| PubChem = 
| назва_MeSH = 
| SMILES = 
  }}
| поле2 = {{Речовина Властивості
|   C= | H=
|   формула    = FeO·Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub>, Fe<sub>3</sub>O<sub>4</sub>
|   молярна_маса    = 231,533 г/моль
|   зовнішній_вигляд = чорні кристали або аморфний порошок
|   густина =  5,17 г/см³<ref name="101,3">За тиску 101,3&nbsp;кПа</ref>
|   температура_плавлення = 1597&nbsp;°C<ref name="101,3"/>
|   температура_кипіння = 
|   розчинність = нерозчинний
|   розчинність1 = розчинний
|   розчинник1 = кислоти
|   pKa = 
|   ізоелектрична_точка = 
  }}
| поле3 = {{Речовина Термохімія
|  теплота_утворення = -1118,4 кДж/моль
|  теплота_згоряння =
|  ентропія = 146,4 Дж/(моль·К)
|  теплоємність = 143,4 Дж/(моль·К)
  }}
| поле4 =
}}
{{About|оксид Fe<sub>3</sub>O<sub>4</sub>|інші оксиди заліза|Оксиди заліза}}
'''Окси́д залі́за(II,III), ферум(II,III) оксид'''&nbsp;—— [[неорганічні сполуки|неорганічна сполука]], змішаний [[оксид]] складу [[оксид заліза(II)|FeO]]·[[оксид заліза(III)|Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub>]] (зазвичай записується як Fe<sub>3</sub>O<sub>4</sub>). Являє собою чорні, тугоплавкі і термічно стійкі кристали з металевим блиском. Оксид є  [[феромагнетизм|феромагнітним]].

Використовується у виготовленні [[електрод]]ів для [[електроліз]]у, [[термітна суміш|термітної суміші]], [[футеровка|футеровки]], а також як [[пігмент]] у приготуванні фарб.

== Поширення у природі ==
[[Файл:Magnetite-173498.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Мінерал [[магнетит]]]]
Оксид заліза FeO·Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub> у природі перебуває у вигляді мінералу [[магнетит]]у (магнітний залізняк), який відноситься до класу [[шпінелі|шпінелей]].

== Фізичні властивості ==
Оксид заліза являє собою чорні кубічні кристали, які є тугоплавкими й ламкими (5,6-6,5 балів за [[шкала Мооса|шкалою Мооса]]). Речовина плавиться при 1538&nbsp;°C, а при 1787&nbsp;°C починає розкладатися без кипіння.

Fe<sub>3</sub>O<sub>4</sub> є [[феромагнетизм|феромагнітною]] сполукою, добре проводить [[електричний струм]], завдяки чому використовується у виготовленні [[електрод]]ів.

== Отримання ==
Fe<sub>3</sub>O<sub>4</sub> можна отримати прокалюванням інших [[оксиди заліза|оксидів заліза]] або відновленням Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub> [[водень|воднем]] чи [[оксид вуглецю(II)|оксидом вуглецю]] CO:
: <math>\mathrm{ 4FeO \xrightarrow{560-700^oC} Fe_3O_4 + Fe}</math>
: <math>\mathrm{ 6Fe_2O_3 \xrightarrow{1200-1390^oC} 4Fe_3O_4 + O_2}</math>
: <math>\mathrm{ 3Fe_2O_3 + H_2 \xrightarrow{400^oC} 2Fe_3O_4 + H_2O}</math>
: <math>\mathrm{ 3Fe_2O_3 + CO \xrightarrow{400^oC} 2Fe_3O_4 + CO_2}</math>

== Хімічні властивості ==
Оксид заліза є важкорозчинною у воді сполукою. Після прокалювання стає хімічно неактивним.

При сильному нагріванні Fe<sub>3</sub>O<sub>4</sub> розкладається з утворенням чистого [[оксид заліза(II)|FeO]], а у струмені вологого повітря повністю окиснюється до [[Оксид заліза(III)|Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub>]]:
: <math>\mathrm{ 2Fe_3O_4 \xrightarrow{1787^oC} 6FeO + O_2}</math>
: <math>\mathrm{ 4Fe_3O_4 + O_2 \xrightarrow{450-600^oC} 6Fe_2O_3}</math>
Із розчину оксид кристалізуєть у вигляді реакційноздатного гідрату Fe<sub>3</sub>O<sub>4</sub>·2H<sub>2</sub>O
: <math>\mathrm{ Fe_3O_4 \cdot 2H_2O \xrightarrow{300-400^oc} Fe_3O_4 + 2H_2O }</math>
Сполука слабко взаємодіє з [[кислоти|кислотами]], а також, при сплавленні, із [[луги (хімія)|лугами]]:
: <math>\mathrm{ Fe_3O_4 + 8HCl \longrightarrow FeCl_2 + 2FeCl_3 + 4H_2O}</math>
: <math>\mathrm{ Fe_3O_4 + 10HNO_3(conc.) \longrightarrow 3Fe(NO_3)_3 + NO_2\uparrow + 5H_2O}</math>
: <math>\mathrm{ Fe_3O_4 + 14NaOH \xrightarrow{400-500^oC} Na_4FeO_3 + 2Na_5FeO_4 + 7H_2O}</math>
Відновлюється [[водень|воднем]] та [[Оксид вуглецю(II)|CO]] до заліза:
: <math>\mathrm{ Fe_3O_4 + 4H_2 \xrightarrow{1000^oC} 3Fe + 4H_2O}</math>
: <math>\mathrm{ Fe_3O_4 + 3CO \xrightarrow{700^oC} 3Fe + 4CO_2}</math>

== Застосування ==
[[Файл:Thermit welding.jpg|міні|праворуч|200пкс|Зварювання залізничних рейок термітною сумішшю]]
Завдяки високій [[електропровідність|електропровідності]], оксид заліза використовується у виготовленні [[електрод]]ів, перш за все для [[електроліз]]у [[галогеніди|галогенідів]] [[лужні метали|лужних металів]]. З давніх часів сполука використовувалася як чорний [[пігмент]] для виготовлення фарб.

У сполученні з [[алюміній|алюмінієм]] Fe<sub>3</sub>O<sub>4</sub> утворює так звану ''[[термітна суміш|термітну суміш]]'', яка використовується для [[зварювання]] металів. Також оксид знайшов застосування у виробництві термостійкої кераміки ([[футеровка|футеровки]]), кольорових [[бетон]]ів.

== Див. також ==
* [[Термітна суміш]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* {{книга|автор= |частина= |посилання частина= |заголовок=CRC Handbook of Chemistry and Physics |оригінал= |посилання= |відповідальний=D. R. Lide |видання= 86th|місце=Boca Raton (FL) |видавництво=CRC Press|рік=2005 |volume= |pages= |allpages=2656|серія= |isbn=0-8493-0486-5 |тираж=}} {{ref-en}}
* {{книга|автор=Рипан Р., Четяну И. |частина= |посилання частина= |заголовок=Неорганическая химия: Химия металлов |оригінал= |посилання= |відповідальний=В. И. Спицын |видання= |місце={{М.}} |видавництво=«Мир» |рік=1972 |том=2 |сторінки= |сторінок=871 |серія= |isbn= |тираж=}} {{ref-ru}}
* {{книга|автор=Реми Г. |частина= |посилання частина= |заголовок=Курс неорганической химии |оригінал= |посилання= |відповідальний=А. В. Новоселова |видання= |місце={{М.}} |видавництво=ИИЛ |рік=1966 |том=2 |сторінки= |сторінок=833 |серія= |isbn= |тираж=}} {{ref-ru}}
* {{книга|автор=Лидин&nbsp;Р.&nbsp;А., Молочко&nbsp;В.&nbsp;А., Андреева&nbsp;Л.&nbsp;Л. |частина= |посилання частина= |заголовок=Химические свойства неорганических веществ |оригінал= |посилання= |відповідальний=Р.&nbsp;А.&nbsp;Лидин |видання=3-е |місце={{М.}} |видавництво=Химия |рік=2000 |том= |сторінки= |сторінок=480 |серія= |isbn=5-7245-1163-0 |тираж=}} {{ref-ru}}
* {{книга|автор= |частина= |посилання частина= |заголовок=Химический энциклопедический словарь |оригінал= |посилання= |відповідальний=И.&nbsp;Л.&nbsp;Кнунянц |видання= |місце={{М.}} |видавництво=Сов. энциклопедия |рік=1983 |том= |сторінки= |сторінок=792 |серія= |isbn= |тираж=}} {{ref-ru}}

[[Категорія:Оксиди|з]]
[[Категорія:Сполуки заліза]]
[[Категорія:Неорганічні пігменти]]
[[Категорія:Допоміжні речовини]]