Перегляд вихідного коду сторінки Оксид азоту(I)

{{Речовина
| назва = 
| примітка = 
| ширина_шаблону =
| зображення = 
|   зображення_розмір = 
|   зображення_Alt = 
|   зображення_підпис = 
| зображення1 = Nitrous-oxide-2D-VB.svg
|   зображення_розмір1 = 
|   зображення_Alt1 =
|   зображення_підпис1 = [[Резонанс (хімія)|Резонанс]]на структура оксиду
| зображення2 =Nitrous-oxide-dimensions-3D-balls.png
|   зображення_розмір2 = 
|   зображення_Alt2 = 
|   зображення_підпис2 = 
| зображення3 =
|   зображення_розмір3 = 
|   зображення_Alt3 = 
|   зображення_підпис3 = 
| зображення_ліве1 = 
|   зображення_ліве_розмір1 =
|   зображення_ліве_Alt1 =
|   зображення_ліве_підпис1 =
| зображення_праве1 = 
|   зображення_праве_розмір1 = 
|   зображення_праве_Alt1 =
|   зображення_праве_підпис1 = 
| IUPAC_назва = 
| систематична_назва = 
| інші_назви = геміоксид азоту
| поле1 = {{Речовина Ідентифікатори
|  абревіатури =
|  номер_CAS = 10024-97-2
|  PubChem = 
|  номер_EINECS = 
|  номер_EC = 
|  DrugBank = 
|  KEGG = 
|  назва_MeSH = 
|  ChEBI = 
|  RTECS = 
|  код_ATC = 
|  SMILES = 
|  InChI = 
|  номер_Бейльштейна = 
|  номер_Гмеліна = 
|  3DMet = 
  }}
| поле2 = {{Речовина Властивості
|  примітка =
|  C= | H=
|  округлення_маси = 
|  примітки_маса = 
|  формула = N<sub>2</sub>O
|  молярна_маса = 44,012&nbsp;г/моль
|  молекулярна_маса = 
|  зовнішній_вигляд = безбарвний газ
|  запах = солодкуватий
|  густина = 1,799&nbsp;г/л<ref name="101,3">За тиску 101,3&nbsp;кПа</ref>
|  температура_плавлення = -90,8&nbsp;°C<ref name="101,3"/>
|  температура_кипіння = -88,49&nbsp;°C<ref name="101,3"/>
|  розчинність = 
|  розчинність1 = 
|  розчинник1 = 
|  розчинність2 = 
|  розчинник2 = 
|  тиск_пари = 
|  pKa = 
|  pKb = 
|  ізоелектрична_точка = 
|  оптична_активність = 
|  діелектрична_проникність =1,00104 (20&nbsp;°C)
|  показник_заломлення = 1,238 
|  в'язкість = 10,0[[Мікро-|μ]][[Паскаль-секунда|Па·с]] (200&nbsp;°K)<br/>15,0[[Мікро-|μ]][[Паскаль-секунда|Па·с]] (300&nbsp;°K)<br/> 19,4[[Мікро-|μ]][[Паскаль-секунда|Па·с]] (400&nbsp;°K)<br/> 23,6[[Мікро-|μ]][[Паскаль-секунда|Па·с]] (500&nbsp;°K)<br/> 27,4[[Мікро-|μ]][[Паскаль-секунда|Па·с]] (600&nbsp;°K)
|  диполь =
  }}
| поле3 = {{Речовина Структура
|  кристалічна_структура = 
|  координаційна_геометрія = 
|  молекулярна_геометрія = 
|  диполь = 0,16083 [[Дебай|D]]
  }}
| поле4 = {{Речовина Термохімія
|  теплота_утворення = 81,6&nbsp;кДж/моль
|  теплота_згоряння =
|  ентропія = 220,0&nbsp;Дж/(моль·K)
|  теплоємність = 38,6&nbsp;Дж/(моль·K)
  }}
| поле5 = {{Речовина Фармакологія
|  код_ATC =
|  DrugBank =
|  біодоступність =
|  метаболізм =
|  період_напіввиведення =
|  виділення =
|  категорія_вагітності =
|  шляхи_введення =
  }}
| поле6 = {{Речовина Вибухонебезпечність
|  ударна_чутливість =
|  чутливість_до_тертя =
|  швидкість_детонації =
|  тротиловий_еквівалент =
  }}
| поле7 = {{Речовина Небезпеки
|  ГДК =90 мг/м³
|  ГДК_США =
|  ЛД50 =
|  MSDS =
|  ГГС_піктограми =
|  ГГС_фраза =
|  ГГС_застереження =
|  індекс_ЄС =
|  клас_ЄС = 
|  фрази_ризику = 
|  фрази_безпеки = 
|  R/S_фрази =  
|  головні_небезпеки = 
<!-- NFPA блок -->
|    небезпека_для_здоров'я = 
|    вогненебезпечність = 
|    реакційна_здатність = 
|    інше = 
|  температура_спалаху = 
|  температура_самозаймання = 
|  вибухові_границі = 
  }}
| поле8 = {{Речовина Пов'язані
|  інші_аніони =
|  інші_катіони =
|  інші_група =
|   група =
|  інші =
  }}
| поле9 =
| поле10 =
}}
{{About|оксид азоту складу N<sub>2</sub>O|інші сполуки цього ряду|Оксиди азоту}}
'''Окси́д азо́ту(I), нітроге́н(I) окси́д'''&nbsp;— [[неорганічні сполуки|неорганічна]] сполука складу [[Нітроген|N]]<sub>2</sub>[[Оксиген|O]]. За звичайних умов є безбарвним газом із солодкуватим запахом. Він може підтримувати горіння; проявляє слабкі [[окисник|окисні]] та [[відновник|відновні]] властивості.

Речовина застосовується у медицині для короткочасного [[наркоз]]у, а також як [[піноутворювач]] у [[харчова промисловість|харчовій промисловості]].

== Отримання ==
Оксид азоту(I) вперше був отриманий у 1772 році [[Джозеф Прістлі|Джозефом Прістлі]] при термічному розкладанні сухого [[нітрат амонію|нітрату амонію]]:
: <math>\mathrm{ NH_4NO_3 \xrightarrow{170^oC} N_2O + 2H_2O}</math>
Розкладання починається за температури 170&nbsp;°C і далі продовжується із виділенням великої кількості тепла, тому для уникнення надмірно бурхливого ходу реакції нагрівання треба припинити. В іншому випадку, при перегріванні суміші понад 250&nbsp;°C, нітрат розкладатиметься із утворенням [[азот]]у або [[оксид азоту(II)|оксиду азоту(II)]].

Сучаснішою модифікацією методу Прістлі є розкладання водного розчину нітрату амонію у присутності [[хлорид]]ів. За цим способом крізь концентровану (30–100&nbsp;%) нітратну кислоту пропускається [[аміак]]. В результаті їхньої взаємодії утворюється нітрат амонію, що розкладається нагріванням. Тепло, що виділяється у подальшому, підвищує температуру реакційної суміші до 100—160&nbsp;°C. Реакційна рівноважна суміш складається з 30–35&nbsp;% нітратної кислоти, 30–50&nbsp;% нітрату амонію, 15–55&nbsp;% води. В реактор також додають незначну кількість (0,01–0,1&nbsp;%) хлоридів та, за необхідності, сполуки [[манган]]у, [[нікель|нікелю]], [[Свинець|свинцю]], [[бісмут]]у, [[церій|церію]]&nbsp;— вони виступають в ролі [[каталізатор]]а реакції.

== Хімічні властивості ==
При нагріванні оксид азоту розкладається з виділенням [[азот]]у:
: <math>\mathrm{ 2N_2O \xrightarrow{500^oC} 2N_2 + O_2 }</math>
В атмосфері оксиду деякі метали і неметали згоряють так само активно, як і в [[кисень|кисні]], але для ініціювання реакції необхідне високотемпературне нагрівання:
: <math>\mathrm{ 6N_2O + P_4 \xrightarrow{550-625^oC} P_4O_6 + 6N_2}</math>
: <math>\mathrm{ 2N_2O + C \xrightarrow{450-600^oC} 2N_2 + CO_2 }</math>
: <math>\mathrm{ N_2O + Mg \xrightarrow{500^oC} N_2 + MgO}</math>
: <math>\mathrm{ N_2O + Cu \xrightarrow{500-600^oC} N_2 + CuO}</math>
Із [[водень|воднем]] та [[аміак]]ом оксид N<sub>2</sub>O утворює [[вибухонебезпечна суміш|вибухонебезпечні суміші]]:
: <math>\mathrm{ N_2O + H_2 \xrightarrow{150-200^oC} N_2 + H_2O}</math>
: <math>\mathrm{ 3N_2O + 2NH_3 \xrightarrow{250^oC} 4N_2 + 3H_2O}</math>
Окрім [[окисник|окисних]] властивостей, може також проявляти і [[відновник|відновні]]:
: <math>\mathrm{ 5N_2O + 2KMnO_4 + 3H_2SO_4 \longrightarrow 10NO + 2MnSO_4 + K_2SO_4 + 3H_2O}</math>

== Застосування ==
Основна частина синтезованого {{нп|Закис азоту (лікарський засіб)|оксиду азоту(I)||Nitrous oxide (medication)}} використовується у медицині як знеболювальне. У [[харчова промисловість|харчовій промисловості]] речовина застосовується як [[піноутворювач]] (харчова добавка '''E942'''<ref>{{Cite web|url=https://www.food.gov.uk/business-guidance/approved-additives-and-e-numbers|title=Approved additives and E numbers|date=23 січня 2024|publisher=Food Standards Agency|language=en|access-date=18 вересня 2024}}</ref>).

== Див. також ==
{{commonscat|Nitrous oxide}}
* [[Оксид азоту(II)]]
* [[Аміак]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* {{книга|автор= |частина= |посилання частина= |заголовок=CRC Handbook of Chemistry and Physics |оригінал= |посилання= |відповідальний=D. R. Lide |видання= 86th|місце=Boca Raton (FL) |видавництво=CRC Press|рік=2005 |volume= |pages= |allpages=2656|серія= |isbn=0-8493-0486-5 |тираж=}} {{ref-en}}
* {{книга|автор= |частина= |посилання частина= |заголовок=Handbook of Preparative Inorganic Chemistry |оригінал= |посилання= |відповідальний=G. Brauer |видання=2nd |місце=New York |видавництво=Academic Press |рік=1963 |volume=1 |pages= |allpages=1859 |серія= |isbn= |тираж=}} {{ref-en}}
* {{книга|автор=Thiemann M., Scheibler E., Wiegand K. W. |частина=Nitric Acid, Nitrous Acid, and Nitrogen Oxides |посилання частина= |заголовок=Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry |оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання=6th |місце=Weinheim |видавництво=Wiley-VCH |рік=2005 |volume= |pages=42—43 |allpages= |серія= |isbn= |doi=10.1002/14356007.a17_293| тираж=}} {{ref-en}}
* {{книга|автор=Реми Г. |частина= |посилання частина= |заголовок=Курс неорганической химии |оригінал= |посилання= |відповідальний=А. В. Новоселова |видання= |місце={{М.}} |видавництво=ИИЛ |рік=1963 |том=1 |сторінки= |сторінок=922 |серія= |isbn= |тираж=}} {{ref-ru}}
* {{книга|автор=Лидин&nbsp;Р.&nbsp;А., Молочко&nbsp;В.&nbsp;А., Андреева&nbsp;Л.&nbsp;Л. |частина= |посилання частина= |заголовок=Химические свойства неорганических веществ |оригінал= |посилання= |відповідальний=Р.&nbsp;А.&nbsp;Лидин |видання=3-е |місце={{М.}} |видавництво=Химия |рік=2000 |том= |сторінки= |сторінок=480 |серія= |isbn=5-7245-1163-0 |тираж=}} {{ref-ru}}

== Посилання ==
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1544/zakis-azotu ЗАКИС АЗОТУ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160313044349/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1544/zakis-azotu |date=13 березня 2016 }} //[[Фармацевтична енциклопедія]]
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53394/7661.html Веселящий газ]}}
{{Оксиди азоту}}

{{inorganic-compound-stub}}
[[Категорія:Оксиди азоту]]
[[Категорія:Парникові гази]]
[[Категорія:Антагоністи NMDA-рецепторів]]
[[Категорія:Дисоціативи]]
[[Категорія:Анестетики]]
[[Категорія:Ейфоретики]]