Перегляд вихідного коду сторінки Окислення вод Світового океану

[[Файл:Estimated change in annual mean sea surface pH from 1770s-1990s (GLODAP).png|thumb|200px|Зміни [[pH]] морської води в період з 1700 по 1990 роки]]
[[Файл:CO2 pump hg.png|thumb|Цикл CO<sub>2</sub> між атмосферою і океаном]]
'''Закислення вод Світового океану''' ({{lang-en|ocean acidification}})&nbsp;— зниження показника [[Водневий показник|pH]], викликане потраплянням в океан [[Оксид вуглецю (IV)|вуглекислого газу]] з [[Атмосфера Землі|атмосфери Землі]]. В основі процесів, що призводять до закислення океану, лежить наступна хімічна реакція:
<center> CO<sub>2</sub> <sub>(aq)</sub> + H<sub>2</sub>O <math>\leftrightarrow</math> H<sub>2</sub>CO<sub>3</sub> <math>\leftrightarrow</math> HCO<sub>3</sub><sup>−</sup> + H<sup>+</sup> <math>\leftrightarrow</math> CO<sub>3</sub><sup>2−</sup> + 2 H<sup>+</sup>. </center>

Поряд з [[Глобальне потепління|глобальним потеплінням]] цей процес є наслідком діяльності людини. У той час як в атмосфері [[парникові гази]] призводять до підвищення температури, у воді вони вступають в хімічні реакції. При цьому в реакції окислення бере участь виключно оксид вуглецю, в той час як в процесі [[Парниковий ефект|парникового ефекту]] беруть участь також [[метан]] і [[Оксид азоту (I)|оксид азоту]].

Наступна таблиця дає уявлення про швидкість процесу закислення океанів:
{| class="wikitable" style="margin: 1em 1em 1em 1em;"
|+ pH на поверхні океану<ref name=orr05>{{Cite journal |last=Orr |first=James C. |coauthors=et al. |year=2005 |title=Anthropogenic ocean acidification over the twenty-first century and its impact on calcifying organisms |url=http://www.ipsl.jussieu.fr/~jomce/acidification/paper/Orr_OnlineNature04095.pdf |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080625100559/http://www.ipsl.jussieu.fr/~jomce/acidification/paper/Orr_OnlineNature04095.pdf |archivedate=2008-06-25 |journal=[[Nature (journal)|Nature]] |volume=437 |issue=7059 |pages=681–686 |doi=10.1038/nature04095 |pmid=16193043 |bibcode=2005Natur.437..681O |ref=harv |accessdate=2014-12-09 |deadurl=no }}</ref>
|-
! Час
! pH
! Зміни pH відносно <br/>доіндустріального<br/> періоду
! Джерела
! H<sup>+</sup> зміни концентрації відносно <br/> доіндустріального<br/> періоду
|-
| Доіндустріальна ера (XVIII століття)
| 8,179
|
| польовий аналіз<ref name=key04>{{Cite journal |last=Key|first=R. M. |coauthors=Kozyr, A.; Sabine, C. L.; Lee, K.; Wanninkhof, R.; Bullister, J.; Feely, R. A.; Millero, F.; Mordy, C. and Peng, T.-H. |year=2004 |title=A global ocean carbon climatology: Results from GLODAP |url=http://www.agu.org/journals/ABS/2004/2004GB002247.shtml |journal=[[Global Biogeochemical Cycles]] |volume=18 |issue= 4|pages=GB4031 |doi=10.1029/2004GB002247 |bibcode=2004GBioC..18.4031K |ref=harv}}</ref>{{Failed verification|date=February 2012}}
|
|-
| Недавнє минуле (1990-ті)
| 8,104
| −0,075
| поле<ref name=key04/>
| +18,9&nbsp;%
|-
| Сучасний рівень
| ~8,069
| −0,11
| поле<ref name="aad.gov.au">[http://www.aad.gov.au/default.asp?casid=33583 «Ocean acidification and the Southern Ocean» by the Australian Antarctic Division of the Australian Government]</ref><ref name="oceanacidification.wordpress.com">[http://oceanacidification.wordpress.com/2009/02/04/epa-weighs-action-on-ocean-acidification/ EPA weighs action on ocean acidification post at official blog of EPOCA, the European Project on Ocean Acidification]</ref>
| '''+28,8&nbsp;%'''
|-
| 2050 (2×CO<sub>2</sub> 560 ppm)
| 7,949
| −0,230
| модель<ref name=orr05/>
| +69,8&nbsp;%
|-
| 2100 (IS92a)<ref>''[http://www.grida.no/climate/ipcc/emission/027.htm Review of Past IPCC Emissions Scenarios]'', [[Intergovernmental Panel on Climate Change|IPCC]] Special Report on Emissions Scenarios (ISBN 0521804930).</ref>
| 7,824
| −0,355
| модель<ref name=orr05/>
| +126,5&nbsp;%
|}

У 2014 році [[Всесвітня метеорологічна організація]] вперше включила в щорічний звіт про [[парникові гази]] спеціальний розділ про закислення океану. У звіті наголошується, що поточна швидкість підвищення кислотності океану є максимальною за останні 300 мільйонів років і, за прогнозами, буде тільки збільшуватися як мінімум до середини ХХІ століття.<ref>{{cite web|url=https://www.wmo.int/pages/mediacentre/press_releases/pr_1002_en.html|title=Record Greenhouse Gas Levels Impact Atmosphere and Oceans|date=09.09.2014|publisher=World Meteorological Organization|accessdate=2014-09-21|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140919035756/https://www.wmo.int/pages/mediacentre/press_releases/pr_1002_en.html|archivedate=19.09.2014|deadurl=yes}}</ref>

[[Файл:Carbonate system of seawater.svg|thumb|Зміни в карбонатній системі океанічної води у зв'язку с закисленням океанів]]
Наслідки окислення стосуються, насамперед, живих організмів, чиї раковини утворені з вуглекислого кальцію. В результаті окислення слабшає їхня здатність утворювати раковини. Так як ці види часто служать основою [[Харчовий ланцюг|харчових ланцюгів]] в океанах, наступні серйозні наслідки можуть торкнутися морських тварин, а в майбутньому і людей.

Схвалена сімдесятьма Академіями наук усього світу, червнева Заява 2009 року, виголошена Міжакадемічною групою з міжнародних проблем (IAP) стверджує наступне:

{{Цитата|Нинішні темпи змін набагато швидші, ніж в будь-який період протягом останніх 65 мільйонів років. Ці зміни в хімії океану будуть незворотними протягом багатьох тисяч років, а їхні біологічні наслідки можуть тривати набагато довше.}}

У міру того, як поверхневі води стають більш кислими, все більш важкою справою для таких форм морського життя, як [[корали]] та [[молюски]], стає формування жорстких оболонок, необхідних їм для виживання, при тому що [[риф]]и надають прихисток для більш ніж 25&nbsp;% всіх океанічних видів. Крихітні істоти [[птероподи]], що є основою багатьох морських [[харчовий ланцюг|харчових ланцюгів]], також можуть бути серйозно порушені. Деградація цих видів&nbsp;— основи морських [[екосистема|екосистем]] може призвести до краху цих систем з руйнівними наслідками для мільйонів людей в спільнотах, які залежні від них.

IAP також заявляє, що якщо рівень атмосферного СО<sub>2</sub> досягне 550 ppm в ході його швидкого зростання від доіндустріального рівня в 280 ppm, [[коралові рифи]] по всьому світу можуть просто розчинитись.

Вчені зі Школи морських і атмосферних наук імені Розенштейля при Університеті Маямі дослідили вплив окислення океану на личинки кобії (''Rachycentron canandum''), вкрай активної тропічної риби з ряду окунеподібних.

Команда вчених виростила дорослих риб цього виду в окремих резервуарах з різними рівнями насичення води вуглекислим газом, простеживши за ходом росту, розвитку та подальшої активності риб, вирощених у різних умовах.

Як з'ясувалося, кобія виявляє відмінну стійкість до того рівня вмісту вуглекислого газу у воді, який був характерний для світового океану наприкінці минулого століття. Ріст, розвиток і діяльність риб, вирощених в цих умовах, був абсолютно нормальний. Тим не менш, при збільшенні концентрації вуглекислого газу вчені спостерігали аномалії в розвитку. Так, зменшився розмір їх личинок, а затримка в розвитку особин становила 2-3 дні. Крім того, вони виявили у цих риб дефекти у розвитку [[отоліт]]ів, що може свідчити про нездатність повної [[адаптація|адаптації]] кобії до окислення океану.

== Див. також ==
* [[Біологічний насос]]
* [[Планетарні межі]]
* [[Фітопланктон]]
* [[Наслідки глобального потепління]]
* [[Голоценове вимирання]]
* [[Синдром Кесслера]]
* фільм {{нп|Racing Extinction|||Racing Extinction}}
*книга [[Шосте вимирання]]

== Виноски ==
{{reflist|2}}

== Література ==
* 

== Посилання ==
* {{СДЕколог|частина=Закислення, ацидифікація|сторінки=90}}
* [http://www.skepticalscience.com/translation.php?a=243&l=16 Окисление океана: зловещий двойник глобального потепления]
* [http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/1842427 Окислення океану]
* [http://www.gismeteo.ru/news/sobytiya/okislenie-okeana-nanosit-nepopravimyy-vred-ego-yekosisteme/ Окисление океана наносит непоправимый вред его экосистеме]

{{Глобальне потепління}}
{{ac}}
{{Портали|Океанологія|Географія|Екологія}}

[[Категорія:Кліматологія]]
[[Категорія:Океанологічна термінологія]]
[[Категорія:Охорона природи]]
[[Категорія:Океанографія]]