Перегляд вихідного коду сторінки Ожиріння

{{Хвороба
| назва         = Ожиріння
| зображення    = Obesity-waist_circumference.svg
| alt           = Три силуети, що відображують обриси людини з нормальною вагою (ліворуч), надмірною вагою (всередині) та з ожирінням (праворуч).
| підпис        = Силуети та окружності талії, що представляють нормальну вагу, надмірну вагу та ожиріння
| ICD10         = {{ICD10|E|66| |e|65}}
| MedlinePlus   = 003101
| DiseasesDB    = 9099
| eMedicineSubj = med
| eMedicineTopic = 1653
| treatment     = [[Раціональне харчування]] та дієта, фізична активність, [[інтервальне голодування]]
| medication    = -
}}
{{помилки|дата=жовтень 2017}}
'''Ожирі́ння''' (також '''адипоцитоз''' від {{lang-la|adeps}}&nbsp;— жир, сало {{lang-la|cit-}}&nbsp;— клітина {{lang-la|os}}&nbsp;— приставка до хвороби, що вказує на неінфекційне або хронічне захворювання; також «розгладнення»<ref>[https://r2u.org.ua/data/Російсько-український%20академічний%20словник%20%281924-33%29.pdf Російсько-український академічний словник (1924-33)/ 2007 рік] (С.1780)</ref>)&nbsp;— [[захворювання]], за якого надлишковий накопичений [[Жирова тканина|жир у тілі]] несприятливо впливає на стан здоров'я, призводячи до зменшення [[середня тривалість життя|середньої тривалості життя]] та/або збільшення проблем зі здоров'ям.<ref name="WHO 2000 p.6">WHO 2000 p.6</ref><ref name=HaslamJames/> Людину вважають хворою на ожиріння, якщо [[індекс маси тіла]] (ІМТ), показник, який можна обрахувати розділивши вагу людини у [[кілограм]]ах на зведений у квадрат зріст людини в [[метр]]ах, перевищує 30&nbsp;кг/м<sup>2</sup>.<ref name="WHO 2000 p.9">WHO 2000 p.9</ref>

Ожиріння збільшує ризик виникнення різноманітних захворювань, таких як [[серцево-судинна система|захворювання серця]], [[Цукровий діабет 2-го типу|діабет II типу]], [[Апное уві сні|синдром обструктивного апное сну]], деякі види онкологічних захворювань [[Карцинома|раку]], [[остеоартрит]]у,<ref name=HaslamJames/> та [[астма|астми]]<ref name=HaslamJames/><ref name="medicalnewstoday.com">http://www.medicalnewstoday.com/releases/24118.php</ref><ref name=Poulain/>. Частіше за все, ожиріння виникає внаслідок споживання їжі з високою енергетичною цінністю ([[калорійність|калорійністю]]) у поєднанні з недостатньою фізичною активністю і фактором [[Полігенна спадковість|генетичної сприйнятливості]], хоча в поодиноких випадках спостерігалось виникнення захворювання на тлі [[Генетичні хвороби|генетичних]], [[ендокринна система|ендокринних]] порушень, вживання [[медикаменти|медикаментів]] або [[психіатричні розлади|психіатричних розладів]]. Існує недостатньо доказів того, що деякі люди з ожирінням їдять мало, проте набирають зайву вагу, завдяки сповільненому обміну речовин; загалом, огрядні люди витрачають більше енергії, ніж худорляві, через те, що для підтримання життєдіяльності тіла зі збільшеною вагою, треба витрачати більше енергії.<ref>{{cite book |author=Kushner, Robert |title=Treatment of the Obese Patient (Contemporary Endocrinology) |publisher=Humana Press |location=Totowa, NJ|year=2007 |page=158 |isbn=1-59745-400-1 |url=http://books.google.com/?id=vWjK5etS7PMC&pg=PA121&lpg=PA121&dq=measurement+of+metabolism+in+obese+Bessesen |doi= |accessdate=5 квітня 2009}}</ref><ref name=Anes2000>{{cite journal |author=Adams JP, Murphy PG |title=Obesity in anaesthesia and intensive care |journal=Br J Anaesth |volume=85 |issue=1 |pages=91–108 |year=2000 |month=July |pmid=10927998 |doi= 10.1093/bja/85.1.91|url=http://bja.oxfordjournals.org/cgi/content/full/85/1/91}}</ref>

Ожиріння пов'язують із випадками передчасної смерті у всьому світі, з тенденцією збільшення розповсюдження серед дорослих і дітей, через що державні владні структури вважають цю проблему однією з найсерйозніших проблем [[Охорона здоров'я|охорони здоров'я]] XXI&nbsp;сторіччя.<ref name="Barn1999">{{cite journal|author=Barness LA, Opitz JM, Gilbert-Barness E|year=2007|title=Obesity: genetic, molecular, and environmental aspects|url=|journal=Am. J. Med. Genet. A|volume=143A|issue=24|pages=3016–34|doi=10.1002/ajmg.a.32035|pmid=18000969|month=December}}</ref> 

Станом на 2016 рік, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я — 58,4 % [[Українці|українців]] старше 18 років мали зайву вагу, а 25 % страждали на ожиріння. Для прикладу, у 1990 році зайву вагу в [[Україна|Україні]] мало  48,9 % населення<ref>{{Cite web|title=Велика країна: 39% людей в світі мають зайву вагу, в Україні - 58%|url=https://ukraine.segodnya.ua/ua/ukraine/bolshaya-strana-39-lyudey-v-mire-imeyut-lishniy-ves-v-ukraine-58-1313228.html|website=ukraine.segodnya.ua|accessdate=2020-12-07|language=uk}}</ref>.

[[Раціональне харчування]], [[дієта]], [[фізичні вправи]], [[інтервальне голодування]]&nbsp;— основні методи боротьби з ожирінням. Інтервальне голодування призводить до більшої [[Схуднення|втрати ваги]], порівнянно з [[Дієта з обмеженням калорій|дієтою з обмеженим вмістом калорій]].<ref name="Cioffi2018">{{Cite journal|last=Cioffi I, Evangelista A, Ponzo V, Ciccone G, Soldati L, Santarpia L, Contaldo F, Pasanisi F, Ghigo E, Bo S|displayauthors=6|date=December 2018|title=Intermittent versus continuous energy restriction on weight loss and cardiometabolic outcomes: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials|journal=Journal of Translational Medicine|type=Systematic review|volume=16|issue=1|pages=371|doi=10.1186/s12967-018-1748-4|pmc=6304782|pmid=30583725}}</ref><ref name="Sainsbury2018">{{Cite journal|last=Sainsbury A, Wood RE, Seimon RV, Hills AP, King NA, Gibson AA, Byrne NM|date=December 2018|title=Rationale for novel intermittent dieting strategies to attenuate adaptive responses to energy restriction|journal=Obesity Reviews|volume=19|issue=Suppl 1|pages=47–60|doi=10.1111/obr.12787|pmid=30511512}}</ref><ref name=":1">{{Cite journal|last=Davis CS, Clarke RE, Coulter SN, Rounsefell KN, Walker RE, Rauch CE, Huggins CE, Ryan L|displayauthors=6|date=March 2016|title=Intermittent energy restriction and weight loss: a systematic review|journal=European Journal of Clinical Nutrition|volume=70|issue=3|pages=292–9|doi=10.1038/ejcn.2015.195|pmid=26603882}}</ref><ref name="Freire2019">{{Cite journal|last=Freire R|date=January 2020|title=Scientific evidence of diets for weight loss: Different macronutrient composition, intermittent fasting, and popular diets|journal=Nutrition|volume=69|pages=110549|doi=10.1016/j.nut.2019.07.001|pmid=31525701}}</ref><ref name=":2">{{Cite journal|last=Rynders|first=Corey A.|last2=Thomas|first2=Elizabeth A.|last3=Zaman|first3=Adnin|last4=Pan|first4=Zhaoxing|last5=Catenacci|first5=Victoria A.|last6=Melanson|first6=Edward L.|date=14 жовтня 2019|title=Effectiveness of Intermittent Fasting and Time-Restricted Feeding Compared to Continuous Energy Restriction for Weight Loss|journal=Nutrients|volume=11|issue=10|pages=2442|doi=10.3390/nu11102442|issn=2072-6643|pmc=6836017|pmid=31614992|doi-access=free}}</ref><ref name=":8">{{Cite journal|last=Trepanowski|first=John F.|last2=Kroeger|first2=Cynthia M.|last3=Barnosky|first3=Adrienne|last4=Klempel|first4=Monica C.|last5=Bhutani|first5=Surabhi|last6=Hoddy|first6=Kristin K.|last7=Gabel|first7=Kelsey|last8=Freels|first8=Sally|last9=Rigdon|first9=Joseph|date=1 липня 2017|title=Effect of Alternate-Day Fasting on Weight Loss, Weight Maintenance, and Cardioprotection Among Metabolically Healthy Obese Adults: A Randomized Clinical Trial|journal=JAMA Internal Medicine|language=en|volume=177|issue=7|pages=930–938|doi=10.1001/jamainternmed.2017.0936|issn=2168-6106|pmc=5680777|pmid=28459931}}</ref> [[Високоінтенсивне інтервальне тренування]] є найефективнішим типом фізичної активності для зменшення маси тіла.<ref name=":3">{{Cite news|title=Comparable Effects of High-Intensity Interval Training and Prolonged Continuous Exercise Training on Abdominal Visceral Fat Reduction in Obese Young Women|url=https://www.hindawi.com/journals/jdr/2017/5071740/|work=Journal of Diabetes Research|date=2017-01-01|accessdate=2023-03-04|issn=2314-6745|doi=10.1155/2017/5071740|pages=e5071740|volume=2017|language=en|first=Haifeng|last=Zhang|first2=Tom K.|last2=Tong|first3=Weifeng|last3=Qiu|first4=Xu|last4=Zhang|first5=Shi|last5=Zhou|first6=Yang|last6=Liu|first7=Yuxiu|last7=He}}</ref>

== Класифікація ==
Ожиріння&nbsp;— це захворювання, за якого надлишок накопиченого жиру в тілі несприятливо впливає на стан здоров'я.<ref name="WHO 2000 p.6"/> Визначається за показником індексу маси тіла (ІМТ), і в подальшому оцінюється за показником розподілу жиру, що обчислюється за [[відношення окружності талії до окружності стегон|коефіцієнтом співвідношення талії/стегон]], і загальним фактором ризику виникнення [[Серцево-судинні захворювання|серцево-судинних захворювань]].<ref>{{cite journal |journal= Nutr J |year=2007 |volume=6 |page=32 |title= Measurement and Definitions of Obesity In Childhood and Adolescence: A field guide for the uninitiated |author= Sweeting HN|doi=10.1186/1475-2891-6-32|pmid=17963490 |url=http://www.nutritionj.com/content/6/1/32 |pmc= 2164947|issue=1}}</ref><ref>NHLBI p.xiv</ref> ІМТ безпосередньо пов'язаний як із показником [[Процентний вміст жиру в тілі|процентного вмісту жиру в тілі]], так і з загальною кількістю жиру в тілі.<ref>{{cite journal |author=Gray DS, Fujioka K |title=Use of relative weight and Body Mass Index for the determination of adiposity |journal=J Clin Epidemiol |volume=44 |issue=6 |pages=545–50 |year=1991 |pmid=2037859 |doi= 10.1016/0895-4356(91)90218-X|url=https://archive.org/details/sim_journal-of-clinical-epidemiology_1991_44_6/page/545}}</ref>

[[Файл:Obesity6.JPG|thumb|left|alt=Вигляд спереду і з боку тулуба «надзвичайно ожирілого чоловіка». Окрім слідів на шкірі від стрий (розтяжок) спостерігається гінекомастія.|«Надзвичайно ожирілий» чоловік з ІМТ 47&nbsp;кг/м<sup>2</sup>: вага 146&nbsp;кг (322&nbsp;lb), зріст 177&nbsp;см (5&nbsp;футів 10&nbsp;дюймів)]]

У дітей нормальна для здоров'я вага коливається залежно від віку і статі. Ожиріння у дітей і підлітків визначається не за певними цифрами, а у порівнянні з середніми показниками групи історичного контролю з ІМТ вище 95-го&nbsp;[[Процентиль|процентилю]].<ref name="cdc.gov">{{cite web|url=http://www.cdc.gov/nccdphp/dnpa/healthyweight/assessing/bmi/childrens_BMI/about_childrens_BMI.htm |title=Healthy Weight: Assessing Your Weight: BMI: About BMI for Children and Teens|publisher=[[Center for disease control and prevention]]|accessdate=6 квітня 2009}}</ref> Дані, за якими вираховуються ці процентилі, ґрунтуються на спостереженнях, зроблених з 1963 по 1994 роки, таким чином, на них не впливають дані про загальне збільшення ваги в останні роки.<ref name="Flegal KM, Ogden CL, Wei R, Kuczmarski RL, Johnson CL 2001 1086–93">{{cite journal |author=Flegal KM, Ogden CL, Wei R, Kuczmarski RL, Johnson CL|title=Prevalence of overweight in US children: comparison of US growth charts from the Centers for Disease Control and Prevention with other reference values for body mass index |journal=Am. J. Clin. Nutr. |volume=73 |issue=6|pages=1086–93 |year=2001 |month=June |pmid=11382664 |doi= |url=http://www.ajcn.org/cgi/content/full/73/6/1086}}</ref>

{| class="wikitable" style = "float: right; margin-left:15px; text-align:center"
|-
! ІМТ !! Класифікація
|-
|width=50%| < 18,5 ||недостатня вага
|-
|18,5–24,9 || нормальна вага
|-
|25,0–29,9 || надлишкова вага
|-
|30,0–34,9 || ожиріння I ступеню
|-
|35,0–39,9 || ожиріння II ступеню
|-
|≥40,0 || &nbsp;&nbsp; ожиріння III ступеню&nbsp;&nbsp;
|}

ІМТ визначається шляхом ділення маси тіла людини на зріст, зведений у квадрат, і зазвичай обраховується в одиницях [[метрична система|метричної системи]] або в [[одиниці традиційної американської системи|«американських одиницях»]].
<!--
: Метрична система: <math>\mathrm{ІМТ}=\frac{кг}{м^2}</math>

: Американські одиниці та [[Британська імперська система|британські одиниці]]: <math>ІМТ=фути*703/дюйми^2</math>

де <math>фути</math>- вага людини у [[маса у фунтах|фунтах]], а <math>дюйми</math>
зріст людини в дюймах.
-->
Розповсюджені визначення, що були затверджені [[ВООЗ|Всесвітньою організацією охорони здоров'я]] (ВООЗ) у 1997 році, і опубліковані 2000 року, містять показники, що відображені у таблиці праворуч.<ref name="WHO 2000 p.9"/>

Деякими джерелами були внесені певні зміни у визначення ВООЗ. Так у літературі з хірургії ожиріння третього ступеня поділяється на окремі категорії, точні значення яких поки що обговорюються.<ref name=morbid2007>{{cite journal|author=Sturm R |title=Increases in morbid obesity in the USA: 2000–2005 |journal=Public Health |volume=121 |issue=7|pages=492–6 |year=2007 |month=July |pmid=17399752 |pmc=2864630 |doi=10.1016/j.puhe.2007.01.006 |url=https://archive.org/details/sim_public-health_2007-07_121_7/page/492}}</ref>

* Будь-який ІМТ ≥35 або 40 називається «серйозним ожирінням»
* ІМТ ≥35 або 40–44,9 чи 49,9 називається «патологічним ожирінням»
* ІМТ ≥45 або 50 називається «надморбідним ожирінням»

Оскільки в азійських народів негативні для здоров'я наслідки виявляються за нижчих рівнів ІМТ, ніж у представників білої раси, в деяких країнах визначення ожиріння було переоцінене; японці визначають ожиріння, якщо показник ІМТ перевищує 25,<ref>{{cite journal |author=Kanazawa M, Yoshiike N, Osaka T, Numba Y, Zimmet P, Inoue S |title=Criteria and classification of obesity in Japan and Asia-Oceania|journal=Asia Pac J Clin Nutr |volume=11 Suppl 8 |issue= |pages=S732–S737 |year=2002 |month=December |pmid=12534701|doi= 10.1046/j.1440-6047.11.s8.19.x|url=}}</ref> тоді як у [[Китай|Китаї]] ожиріння діагностують при ІМТ більше 28.<ref>{{cite journal|author=Bei-Fan Z |title=Predictive values of body mass index and waist circumference for risk factors of certain related diseases in Chinese adults: study on optimal cut-off points of body mass index and waist circumference in Chinese adults |journal=Asia Pac J Clin Nutr |volume=11 Suppl 8 |issue= |pages=S685–93 |year=2002 |month=December|pmid=12534691 |doi= 10.1046/j.1440-6047.11.s8.9.x|url= |author2=Cooperative Meta-Analysis Group of Working Group on Obesity in China}}</ref>

== Вплив на здоров'я ==
<!-- Сюди веде посилання [[Вплив ожиріння на здоров'я]], будь ласка, зробіть необхідні зміни при зміненні заголовку цього розділу або видаленні тегу якоря.-->
Надлишкова [[Вага людини|вага]] супроводжується різними [[Хвороба|захворюваннями]], а саме [[серцево-судинні хвороби|серцево-судинними захворюваннями]], [[Цукровий діабет 2-го типу|цукровим діабетом II типу]], [[апное|синдромом обструктивного апное сну]], деякими видами [[рак]]у, [[остеоартрит]]ом<ref name=HaslamJames/> та [[Серцева астма|астмою]]<ref name=HaslamJames/><ref name="medicalnewstoday.com"/><ref name=Poulain/>. Через це було визнано, що ожиріння спричинює зменшення [[середня тривалість життя|середньої тривалості життя]].<ref name=HaslamJames/>

=== Смертність ===
{{Double image|right|MenBMIMort.png|200|WomenBMIMort.png|200|alt=(Left) Графік, що показує, як ризик смертності варіюється із ІМТ. Найменший ризик – при ІМТ від 20 до 25, і він зростає в обох напрямках. (Right) Графік, що показує, як ризик смертності варіюється із ІМТ. Найменший ризик – при ІМТ від 20 до 25, і він зростає в обох напрямках.|Відносний ризик смерті протягом 10 років для чоловіків (ліворуч) та жінок (праворуч) білої раси, які ніколи не палили, у США за ІМТ.<ref name=NEJM10>{{cite journal |author=Berrington de Gonzalez A |title=Body-Mass Index and Mortality among 1.46 Million White Adults |journal=N. Engl. J. Med. |volume=363 |issue=23 |pages=2211–9 |year=2010|month=December |pmid=21121834 |doi=10.1056/NEJMoa1000367 |url= |pmc=3066051 |author-separator=,|display-authors=3}}</ref>||}}
Ожиріння є однією з головних причин передчасної смерті у всьому світі.<ref name=Barn1999/><ref>{{cite journal|author=Mokdad AH, Marks JS, Stroup DF, Gerberding JL |title=Actual causes of death in the United States, 2000|journal=JAMA |volume=291 |issue=10 |pages=1238–45 |year=2004 |month=March |pmid=15010446 |doi=10.1001/jama.291.10.1238|url=http://www.csdp.org/research/1238.pdf|format=PDF}}</ref><ref name=Allison>{{cite journal |author=Allison DB, Fontaine KR, [[JoAnn E. Manson|Manson JE]], Stevens J, VanItallie TB |title=Annual deaths attributable to obesity in the United States |journal=JAMA |volume=282 |issue=16 |pages=1530–8 |year=1999 |month=October |pmid=10546692 |doi= 10.1001/jama.282.16.1530|url=http://jama.ama-assn.org/cgi/content/full/282/16/1530}}</ref> Під час розлогих американських і європейських досліджень було виявлено, що ризик смертності найменший, коли ІМТ 20-25&nbsp;кг/м<sup>2</sup><ref name=NEJM10/><ref name=Lancet2009>{{cite journal |author=Whitlock G |title=Body-mass index and cause-specific mortality in 900 000 adults: collaborative analyses of 57 prospective studies |journal=Lancet |volume=373 |issue=9669 |pages=1083–96 |year=2009|month=March |pmid=19299006 |doi=10.1016/S0140-6736(09)60318-4 |url= |pmc=2662372 |author-separator=,|author2=Lewington S |author3=Sherliker P |display-authors=3 |last4=Sherliker |first4=P |last5=Clarke |first5=R|last6=Emberson |first6=J |last7=Halsey |first7=J |last8=Qizilbash |first8=N |last9=Collins |first9=R}}</ref> для людей, які не палять, і 24–27&nbsp;кг/м<sup>2</sup> для курців. Зі зміною показника ІМТ у будь-який бік, ризик збільшується.<ref>{{cite journal |author=Calle EE, Thun MJ, Petrelli JM, Rodriguez C, Heath CW |title=Body-mass index and mortality in a prospective cohort of U.S. adults |journal=N. Engl. J. Med. |volume=341 |issue=15 |pages=1097–105|year=1999 |month=October |pmid=10511607 |doi= 10.1056/NEJM199910073411501|url=http://content.nejm.org/cgi/content/full/341/15/1097}}</ref><ref name=Euro2008>{{cite journal |author=Pischon T |title=General and abdominal adiposity and risk of death in Europe |journal=N. Engl. J. Med.|volume=359 |issue=20 |pages=2105–20 |year=2008 |month=November |pmid=19005195 |doi=10.1056/NEJMoa0801891 |url=|author-separator=, |author2=Boeing H |author3=Hoffmann K |display-authors=3 |last4=Bergmann |first4=M. |last5=Schulze|first5=M.B. |last6=Overvad |first6=K. |last7=Van Der Schouw |first7=Y.T. |last8=Spencer |first8=E. |last9=Moons|first9=K.G.M.}}</ref> ІМТ, що перевищує 32, пов'язують з подвійним [[Смертність|рівнем смертності]] серед жінок за проміжок протягом 16-річного періоду.<ref>{{cite journal |author=Manson JE |title=Body weight and mortality among women |journal=N. Engl. J. Med.|volume=333 |issue=11 |pages=677–85 |year=1995 |pmid=7637744| doi = 10.1056/NEJM199509143331101 |author-separator=,|author2=Willett WC |author3=Stampfer MJ |display-authors=3 |last4=Colditz |first4=Graham A. |last5=Hunter|first5=David J. |last6=Hankinson |first6=Susan E. |last7=Hennekens |first7=Charles H. |last8=Speizer |first8=Frank E.}}</ref> За підрахунками, в Сполучених Штатах ожиріння спричинює зростання з 111 909 до 365 000 смертей на рік,<ref name=HaslamJames>{{cite journal |author=Haslam DW, James WP |title=Obesity |journal=Lancet |volume=366 |issue=9492|pages=1197–209 |year=2005 |pmid=16198769 |doi=10.1016/S0140-6736(05)67483-1}}</ref><ref name=Allison/> водночас у Європі 1 мільйон (7,7&nbsp;%) смертей пов'язують з надлишковою вагою.<ref name=EuroG2008/><ref name=Euro2007>{{cite journal|author=Fried M |title=Inter-disciplinary European guidelines on surgery of severe obesity |journal=Int J Obes (Lond)|volume=31 |issue=4 |pages=569–77 |year=2007 |month=April |pmid=17325689 |doi=10.1038/sj.ijo.0803560 |url=|author-separator=, |author2=Hainer V |author3=Basdevant A |display-authors=3 |last4=Buchwald |first4=H |last5=Deitel|first5=M |last6=Finer |first6=N |last7=Greve |first7=J W M |last8=Horber |first8=F |last9=Mathus-Vliegen|first9=E}}</ref> Загалом, ожиріння призводить до скорочення середньої тривалості життя на строк від шести до семи років.<ref name=HaslamJames/><ref>{{cite journal |author=Peeters A, Barendregt JJ, Willekens F, Mackenbach JP, Al Mamun A, Bonneux L |title=Obesity in adulthood and its consequences for life expectancy: A life-table analysis |journal=Ann. Intern. Med. |volume=138 |issue=1 |pages=24–32 |year=2003 |month=January |pmid=12513041 |doi=|url=http://www.annals.org/cgi/reprint/138/1/24 | format=PDF |last7=Nedcom}}</ref> Якщо показник ІМТ складає 30-35, середня тривалість життя зменшується на строк від двох до чотирьох років,<ref name=Lancet2009/> а при крайньому ступені ожиріння (ІМТ>40) середня тривалість життя знижується на 10 років.<ref name=Lancet2009/>

=== Захворюваність ===
Ожиріння збільшує ризик багатьох фізичних і психічних хвороб. Ці супутні захворювання найчастіше проявляються як [[метаболічний синдром]],<ref name=HaslamJames/> сукупність медичних розладів, яка охоплює: [[цукровий діабет 2-го типу]], [[гіпертонія|підвищений кров'яний тиск]], [[гіперхолестеринемія|високий рівень холестерину в крові]] і [[гіпертригліцеридемія|високий рівень тригліцеридів]].<ref>{{cite journal |author=Grundy SM |title=Obesity, metabolic syndrome, and cardiovascular disease |journal=J. Clin. Endocrinol. Metab. |volume=89 |issue=6 |pages=2595–600|year=2004 |pmid=15181029 |doi=10.1210/jc.2004-0372}}</ref>

Ускладнення можуть бути викликані безпосередньо ожирінням або непрямо зв'язані з ним через механізми, що мають спільну причину, наприклад, погане харчування або [[Гіподинамія|сидячий спосіб життя]]. Сила зв'язку між ожирінням і певним захворюванням буває різною. Одним із найдужчих, є звʼязок із [[Цукровий діабет 2-го типу|діабетом 2-го типу]]. Надлишковий жир лежить в основі 64&nbsp;% випадків діабету у чоловіків і 77&nbsp;% випадків у жінок.<ref>Seidell 2005 p.9</ref>

Наслідки для здоров'я поділяються на дві великі категорії: ті, що виникають внаслідок впливу збільшеної жирової маси (наприклад, [[остеоартрит]], [[апное|обструктивне апное сну]], соціальна стигматизація) і ті, що пов'язані зі збільшенням кількості [[Жирові клітини|жирових клітин]] ([[цукровий діабет|діабет]], [[рак]], [[серцево-судинні захворювання]], [[неалкогольна жирова дистрофія печінки]]).<ref name=HaslamJames/><ref name=Bray2004>{{cite journal |author=Bray GA |title=Medical consequences of obesity |journal=J. Clin. Endocrinol. Metab. |volume=89 |issue=6 |pages=2583–9 |year=2004 |pmid=15181027|doi=10.1210/jc.2004-0535}}</ref> Збільшення жирових відкладень змінює реакцію організму на інсулін, що може викликати [[інсулінорезистентність]]. Збільшення жиру також створює [[запалення|прозапальний стан]],<ref>{{cite journal|author=Shoelson SE, Herrero L, Naaz A |title=Obesity, inflammation, and insulin resistance |url=https://archive.org/details/sim_gastroenterology_2007-05_132_6/page/2169 |journal=Gastroenterology|volume=132 |issue=6 |pages=2169–80 |year=2007 |month=May |pmid=17498510|doi=10.1053/j.gastro.2007.03.059}}</ref><ref>{{cite journal |author=Shoelson SE, Lee J, Goldfine AB|title=Inflammation and insulin resistance |journal=J. Clin. Invest. |volume=116 |issue=7 |pages=1793–801 |year=2006|month=July |pmid=16823477 |pmc=1483173 |doi=10.1172/JCI29069 |url=http://www.jci.org/articles/view/29069}}</ref> і [[тромбоз|протромботичний стан]] .<ref name=Bray2004/><ref>{{cite journal |author=Dentali F, Squizzato A, Ageno W|title=The metabolic syndrome as a risk factor for venous and arterial thrombosis |journal=Semin. Thromb. Hemost.|volume=35 |issue=5 |pages=451–7 |year=2009 |month=July |pmid=19739035 |doi=10.1055/s-0029-1234140}}</ref>

{| class="wikitable"
|-
! Розділ медицини
! Захворювання
! Розділ медицини
! Захворювання
|-
<!--В алфавітному порядку-->|width=10%| [[Кардіологія]]
|
* [[Ішемічна хвороба серця]]:<ref name=Yusuf2004>{{cite journal | author=Yusuf S, Hawken S, Ounpuu S, Dans T, Avezum A, Lanas F, McQueen M, Budaj A, Pais P, Varigos J, Lisheng L, INTERHEART Study Investigators. | title=Effect of potentially modifiable risk factors associated with myocardial infarction in 52 countries (the INTERHEART study): Case-control study|journal=Lancet | year=2004 | pages=937–52 | volume=364 | pmid=15364185 |doi=10.1016/S0140-6736(04)17018-9 | issue=9438}}</ref> [[стенокардія]] і [[інфаркт міокарда]]
* [[застійна серцева недостатність]]<ref name=HaslamJames/>
* [[підвищений кров'яний тиск]]<ref name=HaslamJames/>
* [[дисліпідемія|аномальні рівні холестерину]]<ref name=HaslamJames/>
* [[тромбоз глибоких вен]] і [[легенева емболія]]<ref>{{cite journal |author=Darvall KA, Sam RC, Silverman SH, Bradbury AW, Adam DJ |title=Obesity and thrombosis |journal=Eur J Vasc Endovasc Surg |volume=33 |issue=2 |pages=223–33|year=2007 |month=February |pmid=17185009 |doi=10.1016/j.ejvs.2006.10.006}}</ref>
|<!--В алфавітному порядку--> [[Дерматологія]]
|
* [[розтяжки]]<ref name=derm2007/>
* [[акантокератодермія]]<ref name=derm2007>{{cite journal |author=Yosipovitch G, DeVore A, Dawn A |title=Obesity and the skin: skin physiology and skin manifestations of obesity |journal=J. Am. Acad. Dermatol. |volume=56 |issue=6|pages=901–16; quiz 917–20 |year=2007 |month=June |pmid=17504714 |doi=10.1016/j.jaad.2006.12.004 |url=}}</ref>
* [[лимфедема]]<ref name=derm2007/>
* [[целюліт]]<ref name=derm2007/>
* [[гірсутизм]]<ref name=derm2007/>
* [[попрілості]]<ref>{{cite journal |author=Hahler B |title=An overview of dermatological conditions commonly associated with the obese patient |journal=Ostomy Wound Manage |volume=52 |issue=6 |pages=34–6, 38, 40 passim|year=2006 |month=June |pmid=16799182 |doi= |url=}}</ref>
|-
|<!--В алфавітному порядку-->[[Ендокринологія]] і [[Репродуктивна медицина]]
|
* [[цукровий діабет]]<ref name=HaslamJames/>
* [[синдром полікістозних яєчників]]<ref name=HaslamJames/>
* [[менструація|менструальні]] розлади<ref name=HaslamJames/>
* [[безпліддя]]<ref name=HaslamJames/><ref name=OBGYN2008>{{cite journal |author=Arendas K, Qiu Q, Gruslin A|title=Obesity in pregnancy: pre-conceptional to postpartum consequences |journal=J Obstet Gynaecol Can |volume=30|issue=6 |pages=477–88 |year=2008 |month=June |pmid=18611299 |doi= |url=}}</ref>
* [[Материнське ожиріння|ускладнення під час вагітності]]<ref name=HaslamJames/><ref name=OBGYN2008/>
* [[вроджені дефекти]]<ref name=HaslamJames/>
* [[мертвонародження|внутрішньоутробна загибель плода]]<ref name=OBGYN2008/>
|<!--В алфавітному порядку-->[[Шлунково-кишкові захворювання]]
|
* [[гастроезофагеальна рефлексна хвороба]]<ref name=HaslamJames/><ref name=GERD2008>{{cite journal |author=Anand G, Katz PO |title=Gastroesophageal reflux disease and obesity |journal=Rev Gastroenterol Disord |volume=8 |issue=4 |pages=233–9 |year=2008 |pmid=19107097 |doi= |url=http://www.medreviews.com/pubmed.cfm?j=3&v=8&i=4&p=233 |accessdate=2014-07-31 |archive-date=2016-09-18 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160918092414/http://www.medreviews.com/pubmed.cfm?j=3&v=8&i=4&p=233 }}</ref>
* [[неалкогольна жирова дистрофія печінки|жирова хвороба печінки]]<ref name= HaslamJames/>
* [[холелітаз]] (камені в жовчному міхурі)<ref name=HaslamJames/>
|-
|<!--В алфавітному порядку--> [[Неврологія]]
| style="width:40&nbsp;%;"|
* [[інсульт]]<ref name=HaslamJames/>
* [[пареститична мералгія]]<ref>{{cite journal |author=Harney D, Patijn J |title=Meralgia paresthetica: diagnosis and management strategies |journal=Pain Med |volume=8 |issue=8 |pages=669–77 |year=2007 |pmid=18028045|doi=10.1111/j.1526-4637.2006.00227.x |url=}}</ref>
* [[мігрені]]<ref>{{cite journal |author=Bigal ME, Lipton RB |title=Obesity and chronic daily headache |journal=Curr Pain Headache Rep |volume=12 |issue=1 |pages=56–61 |year=2008 |month=January |pmid=18417025 |doi= 10.1007/s11916-008-0011-8|url=}}</ref>
* [[синдром зап'ястного каналу]]<ref>{{cite journal |author=Sharifi-Mollayousefi A |title=Assessment of body mass index and hand anthropometric measurements as independent risk factors for carpal tunnel syndrome |journal=Folia Morphol. (Warsz)|volume=67 |issue=1 |pages=36–42 |year=2008 |month=February |pmid=18335412 |doi= |url= |author-separator=,|author2=Yazdchi-Marandi M |author3=Ayramlou H |display-authors=3 |last4=Heidari |first4=P |last5=Salavati |first5=A|last6=Zarrintan |first6=S |last7=Sharifi-Mollayousefi |first7=A}}</ref>
* [[деменція]]<ref>{{cite journal |author=Beydoun MA, Beydoun HA, Wang Y |title=Obesity and central obesity as risk factors for incident dementia and its subtypes: A systematic review and meta-analysis |journal=Obes Rev |volume=9|issue=3 |pages=204–18 |year=2008 |month=May |pmid=18331422 |doi=10.1111/j.1467-789X.2008.00473.x}}</ref>
* [[ідіопатична внутрішньочерепна гіпертензія]]<ref>{{cite journal |author=Wall M |title=Idiopathic intracranial hypertension (pseudotumor cerebri) |journal=Curr Neurol Neurosci Rep |volume=8 |issue=2 |pages=87–93 |year=2008|month=March |pmid=18460275 |doi= 10.1007/s11910-008-0015-0|url=}}</ref>
* [[розсіяний склероз]]<ref>{{cite journal | last1 = Munger | first1 = KL | last2 = Chitnis | first2 = T | last3 = Ascherio | first3 = A. | author-separator =, | author-name-separator= | year = 2009 | title = Body size and risk of MS in two cohorts of US women | url = | journal = Neurology | volume = 73 | issue = 19| pages = 1543–50 | doi = 10.1212/WNL.0b013e3181c0d6e0 | pmc = 2777074 | pmid = 19901245 }}</ref>
|<!--В алфавітному порядку--> [[Онкологія]]<ref>{{cite journal |author=Calle EE, Rodriguez C, Walker-Thurmond K, Thun MJ|title=Overweight, obesity, and mortality from cancer in a prospectively studied cohort of U.S. adults |journal=N. Engl. J. Med. |volume=348 |issue=17 |pages=1625–38 |year=2003 |month=April |pmid=12711737|doi=10.1056/NEJMoa021423}}</ref>
|
* [[рак молочної залози|рак грудей]], [[рак яєчників]]
* [[рак стравоходу]], [[колоректальний рак]]
* [[гепатоцелюлярна карцинома|рак печінки]], [[рак підшлункової залози]]
* [[рак жовчного міхура]], [[рак шлунка]]
* [[рак ендометрія]], [[рак шийки матки]]
* [[рак простати]], [[нирково-клітинна карцинома|рак нирок]]
* [[неходжкинська лімфома]], [[множинна мієлома]]
|-
| style="width:10%;"| <!--В алфавітному порядку-->[[Психіатрія]]
| style="width:40&nbsp;%;"|
* [[Великий депресивний розлад|депресія]] у жінок<ref name=HaslamJames/>
* Соціальна [[стигматизація]]<ref name=HaslamJames/>
|<!--В алфавітному порядку-->[[Захворювання дихальної системи]]
|
* [[апное сну|обструктивне апное сну]]<ref name=HaslamJames/><ref name=Poulain>{{cite journal |author=Poulain M|title=The effect of obesity on chronic respiratory diseases: pathophysiology and therapeutic strategies |journal=CMAJ|volume=174 |issue=9 |pages=1293–9 |year=2006 |month=April |pmid=16636330 |pmc=1435949 |doi=10.1503/cmaj.051299|url=http://www.cmaj.ca/cgi/content/full/174/9/1293 |author-separator=, |author2=Doucet M |author3=Major GC|display-authors=3 |last4=Drapeau |first4=V |last5=Sériès |first5=F |last6=Boulet |first6=LP |last7=Tremblay |first7=A|last8=Maltais |first8=F}}</ref>
* [[синдром гіповентиляції ожиріння]]<ref name=HaslamJames/><ref name=Poulain/>
* [[астма]]<ref name=HaslamJames/><ref name=Poulain/>
* більші ускладнення під час [[загальної анестезії]]<ref name=HaslamJames/><ref name=Anes2000/>
|-
|<!--В алфавітному порядку--> [[Ревматологія]] і [[Ортопедія]]
|
* [[подагра]]<ref>{{cite journal |author=Choi HK, Atkinson K, Karlson EW, Curhan G |title=Obesity, weight change, hypertension, diuretic use, and risk of gout in men: the health professionals follow-up study |journal=Arch. Intern. Med. |volume=165 |issue=7 |pages=742–8 |year=2005 |month=April |pmid=15824292 |doi=10.1001/archinte.165.7.742 |url=}}</ref>
* недостатня рухливість<ref>{{cite journal |author=Tukker A, Visscher T, Picavet H |title=Overweight and health problems of the lower extremities: osteoarthritis, pain and disability |journal=Public Health Nutr |volume= 12|issue= 3|pages=1–10|year=2008 |month=April |pmid=18426630 |doi=10.1017/S1368980008002103 |url=}}</ref>
* [[остеоартрит]]<ref name=HaslamJames/>
* [[остеохондроз]]<ref>{{cite journal |author=Molenaar EA, Numans ME, van Ameijden EJ, Grobbee DE |title=[Considerable comorbidity in overweight adults: results from the Utrecht Health Project] |language=Dutch; Flemish |journal=Ned Tijdschr Geneeskd |volume=152 |issue=45 |pages=2457–63 |year=2008 |month=November |pmid=19051798 |doi= |url=}}</ref>
|<!--В алфавітному порядку--> [[Урологія]] і [[Нефрологія]]
|
* [[еректильна дисфункція]]<ref>{{cite journal |author=Esposito K, Giugliano F, Di Palo C, Giugliano G, Marfella R, D'Andrea F, D'Armiento M, Giugliano D |title=Effect of lifestyle changes on erectile dysfunction in obese men: A randomized controlled trial |journal=JAMA |volume=291 |issue=24 |pages=2978–84 |year=2004 |pmid=15213209|doi=10.1001/jama.291.24.2978}}</ref>
* [[нетримання сечі]]<ref>{{cite journal |author=Hunskaar S |title=A systematic review of overweight and obesity as risk factors and targets for clinical intervention for urinary incontinence in women |journal=Neurourol. Urodyn.|volume=27 |issue=8 |pages=749–57 |year=2008 |pmid=18951445 |doi=10.1002/nau.20635 |url=}}</ref>
* [[хронічна ниркова недостатність]]<ref>{{cite journal |author=Ejerblad E, Fored CM, Lindblad P, Fryzek J, McLaughlin JK, Nyrén O |title=Obesity and risk for chronic renal failure |journal=J. Am. Soc. Nephrol. |volume=17 |issue=6 |pages=1695–702|year=2006 |pmid=16641153 |doi=10.1681/ASN.2005060638}}</ref>
* [[гипогонадизм]]<ref>{{cite journal |author=Makhsida N, Shah J, Yan G, Fisch H, Shabsigh R |title=Hypogonadism and metabolic syndrome: Implications for testosterone therapy |url=https://archive.org/details/sim_journal-of-urology_2005-09_174_3/page/827 |journal=J. Urol. |volume=174 |issue=3 |pages=827–34|year=2005 |month=September |pmid=16093964 |doi=10.1097/01.ju.0000169490.78443.59}}</ref>
* [[захований член]]<ref name="pmid19935302">{{cite journal |author=Pestana IA, Greenfield JM, Walsh M, Donatucci CF, Erdmann D |title=Management of "buried" penis in adulthood: an overview |journal=Plast. Reconstr. Surg. |volume=124|issue=4 |pages=1186–95 |year=2009 |month=October |pmid=19935302 |doi=10.1097/PRS.0b013e3181b5a37f}}</ref>
|}

=== Парадокс виживання ===
Хоча негативні наслідки ожиріння для здоров'я населення в цілому, достатньо підтверджені наявними доказами, підсумки впливу на здоров'я в деяких підгрупах, по всьому, поліпшуються за підвищеного ІМТ&nbsp;— явище, відоме як парадокс виживання при ожирінні.<ref name=Schmidt2007>{{cite journal |author=Schmidt DS, Salahudeen AK |title=Obesity-survival paradox-still a controversy? |journal=Semin Dial |volume=20 |issue=6 |pages=486–92 |year=2007 |pmid=17991192|doi=10.1111/j.1525-139X.2007.00349.x}}</ref> Цей парадокс був вперше описаний 1999 року у людей з надмірною вагою і ожирінням, які проходили гемодіаліз,<ref name=Schmidt2007/> і згодом був виявлений у людей із [[Серцева недостатність|серцевою недостатністю]] і [[Захворювання периферичних судин|захворюванням периферичних артерій]] (PAD).<ref name=paradox2003>{{cite journal |author=|title=Behavioral counseling in primary care to promote a healthy diet: recommendations and rationale |journal=Am Fam Physician |volume=67 |issue=12 |pages=2573–6 |year=2003 |month=June |pmid=12825847 |doi= |author1= U.S. Preventive Services Task Force }}</ref>

У людей із серцевою недостатністю з ІМТ від 30,0 до 34,9 був нижчий рівень смертності, ніж у людей з нормальною вагою. Це було пов'язано з тим, що люди часто втрачають вагу у міру прогресування хвороби.<ref>{{cite journal |author=Habbu A, Lakkis NM, Dokainish H |title=The obesity paradox: Fact or fiction?|journal=Am. J. Cardiol. |volume=98 |issue=7 |pages=944–8 |year=2006 |month=October |pmid=16996880|doi=10.1016/j.amjcard.2006.04.039}}</ref> Подібні результати було виявлено при інших типах хвороби серця. Люди з I стадією ожирінням і серцево-судинними захворюваннями мали не більші рівні подальших проблем із серцем, ніж люди з нормальною вагою, які також мають серцево-судинні захворювання. Проте у людей зі значною стадією ожиріння ризик подальших небажаних явищ збільшується.<ref>{{cite journal |author=Romero-Corral A |title=Association of bodyweight with total mortality and with cardiovascular events in coronary artery disease: A systematic review of cohort studies |journal=Lancet |volume=368|issue=9536 |pages=666–78 |year=2006 |pmid=16920472 |doi=10.1016/S0140-6736(06)69251-9 |author-separator=,|author2=Montori VM |author3=Somers VK |display-authors=3 |last4=Korinek |first4=Josef |last5=Thomas |first5=Randal J|last6=Allison |first6=Thomas G |last7=Mookadam |first7=Farouk |last8=Lopez-Jimenez|first8=Francisco}}</ref><ref>{{cite journal |author=Oreopoulos A, Padwal R, Kalantar-Zadeh K, Fonarow GC, Norris CM, McAlister FA |title=Body mass index and mortality in heart failure: A meta-analysis |journal=Am. Heart J. |volume=156|issue=1 |pages=13–22 |year=2008 |month=July |pmid=18585492 |doi=10.1016/j.ahj.2008.02.014 |url=https://archive.org/details/sim_american-heart-journal_2008-07_156_1/page/13}}</ref> Навіть після [[аортокоронарна хірургія|серцевого шунтування]] жодного збільшення смертності не спостерігається за надмірної ваги й ожиріння.<ref>{{cite journal |author=Oreopoulos A, Padwal R, Norris CM, Mullen JC, Pretorius V, Kalantar-Zadeh K|title=Effect of obesity on short- and long-term mortality postcoronary revascularization: A meta-analysis|journal=Obesity (Silver Spring) |volume=16 |issue=2 |pages=442–50 |year=2008 |month=February |pmid=18239657|doi=10.1038/oby.2007.36}}</ref> В одному дослідженні було виявлено, що поліпшення виживаності можна пояснити більш агресивним лікуванням, що його отримують люди, які страждають від ожиріння після кардіального явища.<ref>{{cite journal| author=Diercks DB | title=The obesity paradox in non-ST-segment elevation acute coronary syndromes: Results from the Can Rapid risk stratification of Unstable angina patients Suppress ADverse outcomes with Early implementation of the American College of Cardiology/American Heart Association Guidelines Quality Improvement Initiative | url=https://archive.org/details/sim_american-heart-journal_2006-07_152_1/page/140 | journal=Am Heart J | year=2006 | month=July | volume=152 |issue=1 | pages=140–8 | pmid=16824844 | doi=10.1016/j.ahj.2005.09.024| author-separator=,| author2=Roe MT|author3=Mulgund J| display-authors=3| last4=Pollack| first4=Charles V.| last5=Kirk| first5=J. Douglas| last6=Gibler|first6=W. Brian| last7=Ohman| first7=E. Magnus| last8=Smith| first8=Sidney C.| last9=Boden| first9=William E.}}</ref> В іншому було виявлено, що якщо взяти до уваги [[хронічне обструктивне захворювання легень]] (ХОЗЛ) у пацієнтів з PAD, вигода від ожиріння зникає.<ref name=paradox2003/>

== Причини ==
На особистому рівні поясненням причини більшості випадків ожиріння, вважається споживання надмірної кількості енергії з їжею у поєднанні з недостатньою [[Фізична активність|фізичною активністю]].<ref name=CADG2006/> В окремих випадках ожиріння пов'язане з [[Генетика|генетичними]] чинниками, проблемами зі здоров'ям або психіатричним захворюванням.<ref>{{cite journal |author=Bleich S, Cutler D, Murray C, Adams A |title=Why is the developed world obese? |journal=Annu Rev Public Health |volume=29 |pages=273–95 |year=2008 |pmid=18173389|doi=10.1146/annurev.publhealth.29.020907.090954}}</ref> На противагу цьому, підвищення рівня захворюваності на ожиріння на суспільному рівні вважається пов'язаним з тим, що їжу легко отримати і що вона є апетитною,<ref>{{cite journal |author=Drewnowski A, Specter SE|title=Poverty and obesity: the role of energy density and energy costs |journal=Am. J. Clin. Nutr. |volume=79 |issue=1|pages=6–16 |year=2004 |month=January |pmid=14684391 |doi= |url=http://www.ajcn.org/cgi/content/full/79/1/6}}</ref> а також із підвищеним користуванням автомобілями та механізованим виробництвом.<ref>{{cite journal |author=Nestle M, Jacobson MF|title=Halting the obesity epidemic: a public health policy approach |journal=Public Health Rep |volume=115 |issue=1|pages=12–24 |year=2000 |pmid=10968581 |pmc=1308552 |doi= 10.1093/phr/115.1.12|url=}}</ref><ref name=James2008>{{cite journal |author=James WP |title=The fundamental drivers of the obesity epidemic |journal=Obes Rev |volume=9 |issue= Suppl 1 |pages=6–13 |year=2008 |month=March |pmid=18307693 |doi=10.1111/j.1467-789X.2007.00432.x}}</ref>

Аналіз, проведений 2006 року, виявив ще десять можливих чинників зростання рівня ожиріння, що відбувається останнім часом: (1) недостатній сон, (2) [[чинники ендокринного порушення]] ([[забрудники]] навколишнього середовища, які порушують метаболізм ліпідів), (3) знижена варіативність температури середовища у приміщенні, (4) зниження рівню [[тютюнопаління|паління]], тому що паління пригнічує апетит, (5) підвищене вживання медичних препаратів, які можуть спричинити підвищення ваги тіла (наприклад, [[атипові нейролептики]]), (6) пропорційне збільшення серед етнічних та вікових груп, які схильні до підвищеної ваги тіла, (7) вагітність у пізнішому віці (що може стати причиною схильності дітей до ожиріння), (8) [[епігенетичні]] чинники ризику, які передаються через покоління, (9) [[природний відбір]] на перевагу вищого ІМТ, (10) [[асортативне схрещування]], яке призводить до підвищеної концентрації факторів ризику, пов'язаних з ожирінням (це призводить до підвищення кількості осіб з ожирінням через збільшення дисперсії ваги серед всього населення).<ref name="pmid16801930">{{cite journal|author=Keith SW |title=Putative contributors to the secular increase in obesity: Exploring the roads less traveled|journal=Int J Obes (Lond) |volume=30 |issue=11 |pages=1585–94 |year=2006 |pmid=16801930 |doi=10.1038/sj.ijo.0803326|url=http://www.nature.com/ijo/journal/v30/n11/full/0803326a.html |author-separator=, |author2=Redden DT|author3=Katzmarzyk PT |display-authors=3 |last4=Boggiano |first4=M M |last5=Hanlon |first5=E C |last6=Benca |first6=R M |last7=Ruden |first7=D |last8=Pietrobelli |first8=A |last9=Barger |first9=J L}}</ref> При тому, що існують істотні свідчення на підтримку впливу цих механізмів на підвищене превалювання ожиріння, ці свідчення все ще є непереконливими, і автори зазначають, що ці свідчення є, можливо, менш впливовими, ніж ті, які було обговорено у попередньому розділі.

=== Харчування ===
{{Double image|right|World map of Energy consumption 1961,2.svg|200|World map of Energy consumption 2001-2003.svg|200|alt=(Ліворуч) Мапа світу із забарвленням країн, що відображає споживання енергії з їжі у 1961 році. У Північній Америці, Європі та Австралії рівень споживання порівняно високий, у той час як в Африці та Азії рівень споживання значно нижче.(Праворуч) Мапа світу із забарвленням країн, що відображає споживання енергії з їжі у 2001–2003 роках У Північній Америці, Європі та Австралії споживання зростало порівняно з попереднім рівнем за 1971 рік. Споживання їжі також значно зростало у багатьох країнах Азії. Однак, рівень споживання їжі в Африці залишається низьким.|Мапа доступності енергії з їжі на людину на день у 1961 році (ліворуч) і 2001–2003 роках (праворуч) у ккал/людина/день.<ref name=Earth09/>

{{Multicol}}
{{legend|#b3b3b3|no data}}
{{legend|#ffff65|<1600}}
{{legend|#fff200|1600–1800}}
{{legend|#ffdc00|1800–2000}}
{{legend|#ffc600|2000–2200}}
{{legend|#ffb000|2200–2400}}
{{legend|#ff9a00|2400–2600}}
{{Multicol-break}}
{{legend|#ff8400|2600–2800}}
{{legend|#ff6e00|2800–3000}}
{{legend|#ff5800|3000–3200}}
{{legend|#ff4200|3200–3400}}
{{legend|#ff2c00|3400–3600}}
{{legend|#cb0000|>3600}}
{{Multicol-end}}
||}}
[[Файл:World Per Person Energy Consumption.png|thumb|alt= Графік, який показує поступове підвищення споживання енергії з їжі на одну особу на день з 1961 по 2002 рік.|Середнє споживання енергії на особу у світі з 1961 по 2002 рік.<ref name=Earth09>{{cite web |url=http://earthtrends.wri.org/searchable_db/index.php?theme=8&variable_ID=212&action=select_countries |title=EarthTrends: Nutrition: Calorie supply per capita |work=World Resources Institute |accessdate=Oct. 18, 2009}}</ref>]]

Кількість енергії, яку споживають з їжі на одну особу, має значні відмінності в залежності від регіону та країни. Цей показник також значно змінився з часом.<ref name=Earth09/> Від початку 1970-х років до кінця 1990-х середня кількість доступних калорій на особу на день (кількість купленої їжі) підвищилася в усіх частинах світу, окрім Східної Європи. Найвища доступність їжі була у США: 3654&nbsp;калорії на особу у 1996 році.<ref name=Earth09/> Ця цифра у 2003 році зросла до 3754 калорій.<ref name=Earth09/> Наприкінці 1990-х років європейці споживали 3394&nbsp;калорії на особу; у тих регіонах Азії, що розвивалися, кількість калорій на особу становила 2648, а в [[Субсахарська Африка|Субсахарській Африці]] — 2176&nbsp;калорій на особу.<ref name=Earth09/><ref>{{cite web |url=http://www.scribd.com/doc/1470965/USDA-frsept99b|title=USDA: frsept99b |work=[[United States Department of Agriculture]] |accessdate=10 січня 2009}}</ref> Було виявлено, що сукупне споживання калорій пов'язане з ожирінням.<ref>{{cite web|url=http://www.statcan.gc.ca/pub/82-003-x/2009004/article/10933-eng.htm |title=Diet composition and obesity among Canadian adults |work=Statistics Canada |accessdate=}}</ref>

Широка доступність [[Харчування#Поради та вказівки|вказівок щодо харчування]]<ref>{{cite web |author=National Control for Health Statistics | title=Nutrition For Everyone | publisher=Centers for Disease Control and Prevention | url=http://www.cdc.gov/nccdphp/dnpa/nutrition/nutrition_for_everyone | accessdate=2008-07-09}}</ref> виявилася не дуже ефективною для боротьби з проблемами переїдання та неправильним вибором продуктів харчування.<ref>{{cite journal |author=Marantz PR, Bird ED, Alderman MH |title=A call for higher standards of evidence for dietary guidelines |journal=Am J Prev Med|volume=34 |issue=3 |pages=234–40 |year=2008 |month=March |pmid=18312812 |doi=10.1016/j.amepre.2007.11.017|url=https://archive.org/details/sim_american-journal-of-preventive-medicine_2008-03_34_3/page/234}}</ref> З 1971 по 2000 рік рівень ожиріння у США зріс з 14,5&nbsp;% до 30,9&nbsp;%.<ref name=Flegal2002>{{cite journal | author=Flegal KM, Carroll MD, Ogden CL, Johnson CL | title=Prevalence and trends in obesity among US adults, 1999–2000 | journal=JAMA | year=2002 | month=October | volume=288| pages=1723–1727 |url=http://jama.ama-assn.org/cgi/content/full/288/14/1723 | doi=10.1001/jama.288.14.1723 | pmid=12365955 |issue=14}}</ref> У той самий період відбулося зростання кількості спожитої їжі. Середнє підвищення споживання їжі серед жінок становило 335&nbsp;калорій на день (1542&nbsp;калорії у 1971 році та 1877&nbsp;калорій у 2004 році), у той час як серед чоловіків споживання зросло на 168&nbsp;калорій на день (2450&nbsp;калорій у 1971 році та 2618&nbsp;калорій у 2004 році). Більшість зайвої енергії, що її споживають з їжею, походить від споживання вуглеводів, а не жиру.<ref>{{cite journal | author=Wright JD, Kennedy-Stephenson J, Wang CY, McDowell MA, Johnson CL |title=Trends in intake of energy and macronutrients—United States, 1971–2000 | journal=MMWR Morb Mortal Wkly Rep |year=2004 | month=February | volume=53 | issue=4 | pages=80–2 |url=http://www.cdc.gov/mmwr/preview/mmwrhtml/mm5304a3.htm | pmid=14762332}}</ref> Головним джерелом цих зайвих вуглеводів є цукровмісні напої, які наразі складають майже 25&nbsp;% усієї енергії, що її споживають молоді люди в Америці на день,<ref name=Caballero>{{cite journal |author=Caballero B |title=The global epidemic of obesity: An overview|journal=Epidemiol Rev |volume=29 |issue= |pages=1–5 |year=2007 |pmid=17569676 |doi=10.1093/epirev/mxm012 |url=}}</ref> а також картопляні чипси.<ref>{{cite journal|last=Mozaffarian|first=D|coauthors=Hao, T, Rimm, EB, Willett, WC, Hu, FB|title=Changes in Diet and Lifestyle and Long-Term Weight Gain in Women and Men|url=https://archive.org/details/sim_new-england-journal-of-medicine_2011-06-23_364_25/page/2392|journal=The New England Journal of Medicine|date=2011 Jun 23|volume=364|issue=25|pages=2392–404|pmid=21696306|doi=10.1056/NEJMoa1014296|pmc=3151731}}</ref> Споживання солодких напоїв вважається одним із чинників підвищення рівнів ожиріння.<ref>{{cite journal |author=Malik VS, Schulze MB, Hu FB |title=Intake of sugar-sweetened beverages and weight gain: a systematic review |journal=Am. J. Clin. Nutr. |volume=84 |issue=2 |pages=274–88 |year=2006 |month=August |pmid=16895873 |doi=|url=http://www.ajcn.org/cgi/content/full/84/2/274 |pmc=3210834}}</ref><ref>{{cite journal |author=Olsen NJ, Heitmann BL |title=Intake of calorically sweetened beverages and obesity |journal=Obes Rev |volume=10 |issue=1 |pages=68–75|year=2009 |month=January |pmid=18764885 |doi=10.1111/j.1467-789X.2008.00523.x |url=}}</ref>

По мірі того, як суспільства стають все більш залежними від їжі, яка є висококалорійною, подається великими порціями або їжі швидкого приготування, зв'язок між споживанням фаст-фуду та ожирінням турбує все більше.<ref>{{cite journal |author=Rosenheck R|title=Fast food consumption and increased caloric intake: a systematic review of a trajectory towards weight gain and obesity risk |journal=Obes Rev |volume=9 |issue=6 |pages=535–47 |year=2008 |month=November |pmid=18346099|doi=10.1111/j.1467-789X.2008.00477.x |url=}}</ref> У Сполучених Штатах споживання фаст-фуду потроїлося, а споживання енергії з цією їжею збільшилося учетверо з 1977 по 1995 рік.<ref>{{cite book |author=Lin BH, Guthrie J and Frazao E |editor=Frazão E |title=Agriculture Information Bulletin No. 750: America's Eating Habits: Changes and Consequences |url=http://www.ers.usda.gov/publications/aib750/ |year=1999 |publisher=US Department of Agriculture, Economic Research Service |location=Washington, DC |pages=213–239 |chapter=Nutrient contribution of food away from home |accessdate=2014-07-31 |archive-date=2002-06-11 |archive-url=https://web.archive.org/web/20020611183104/http://www.ers.usda.gov/publications/aib750/ }}</ref>

[[Сільськогосподарська політика]] та сільськогосподарські [[Зелена Революція (сільське господарство)|методи]] у США та Європі призвели до зниження цін на продукти харчування. У США субсидії на кукурудзу, сою, пшеницю та рис через [[Закон США про ферми]] зробили основні джерела для вироблення продуктів, які пройшли попередню обробку, дешевшими у порівнянні з фруктами та овочами.<ref>{{cite news|author=Pollan, Michael|title=You Are What You Grow|work=New York Times|url=http://www.nytimes.com/2007/04/22/magazine/22wwlnlede.t.html?ex=1186027200&en=bbe0f6a2c10e3b3c&ei=5070|date= 22 квітня 2007|accessdate= 2007-07-30}}</ref>

Люди, які мають ожиріння, постійно надають нижчі показники власного споживання їжі, ніж люди, які мають нормальну вагу.<ref>Kopelman and Caterson 2005:324.</ref> Це підтверджується перевірками людей у кімнаті з [[калориметр]]ом<ref>{{cite web|title=Metabolism alone doesn't explain how thin people stay thin |publisher=The Medical Post|work=John Schieszer|format=registration required}}</ref>, а також за допомогою прямого спостереження.

=== Сидячий спосіб життя ===
[[Гіподинамія|Сидячий спосіб]] відіграє значну роль у проблемі ожиріння.<ref>Seidell 2005 p.10</ref> По всьому світові спостерігається значний зсув до роботи, яка потребує меншого фізичного навантаження,<ref name=WHO2009>{{cite web |url=http://www.who.int/dietphysicalactivity/publications/facts/obesity/en/ |title=WHO: Obesity and overweight |work=[[World Health Organization]] |accessdate=10 січня 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20081218104805/http://www.who.int/dietphysicalactivity/publications/facts/obesity/en/ |archivedate=грудень 18, 2008 |deadurl=no }}</ref><ref name=WHOExercise>{{cite web|url=http://www.who.int/dietphysicalactivity/factsheet_inactivity/en/index.html |title=WHO &#124; Physical Inactivity: A Global Public Health Problem |work=[[World Health Organization]] |accessdate=22 лютого 2009}}</ref><ref name=Ness2006>{{cite journal |author=Ness-Abramof R, Apovian CM |title=Diet modification for treatment and prevention of obesity |journal=Endocrine |volume=29 |issue=1 |pages=5–9 |year=2006 |month=February |pmid=16622287|doi=10.1385/ENDO:29:1:135 |url=}}</ref> і зараз принаймні 60&nbsp;% населення світу не має достатнього фізичного навантаження.<ref name=WHOExercise/> Це пов'язано головним чином з підвищеним використанням механізованого транспортування та все більшим превалюванням технологій, які дозволяють зменшити фізичне навантаження вдома.<ref name=WHO2009/><ref name=WHOExercise/><ref name=Ness2006/> Спостерігається зменшення фізичної активності у дітей через брак ходіння пішки та фізкультури.<ref>{{cite journal |author=Salmon J, Timperio A |title=Prevalence, trends and environmental influences on child and youth physical activity |journal=Med Sport Sci |volume=50 |issue= |pages=183–99 |year=2007 |pmid=17387258|doi=10.1159/000101391 |series=Medicine and Sport Science |isbn=978-3-318-01396-2 }}</ref> Світові тенденції щодо [[Фізична активність|фізичної активності]] під час активного дозвілля є менш чітко визначеними. [[Всесвітня організація охорони здоров'я]] вказує на те, що люди по всьому світові обирають менш активні способи проведення дозвілля, у той час як дослідження, яке проводилося у Фінляндії,<ref>{{cite journal |author=Borodulin K, Laatikainen T, Juolevi A, Jousilahti P |title=Thirty-year trends of physical activity in relation to age, calendar time and birth cohort in Finnish adults |journal=Eur J Public Health |volume=18 |issue=3 |pages=339–44 |year=2008|month=June |pmid=17875578 |doi=10.1093/eurpub/ckm092 |url=}}</ref> показало підвищення активності, а дослідження у США виявило, що значних змін у фізичній активності під час дозвілля не відбулося.<ref>{{cite journal |author=Brownson RC, Boehmer TK, Luke DA |title=Declining rates of physical activity in the United States: what are the contributors?|journal=Annu Rev Public Health |volume=26 |issue= |pages=421–43 |year=2005 |pmid=15760296|doi=10.1146/annurev.publhealth.26.021304.144437 |url=}}</ref>

Як у дітей, так і у дорослих спостерігається зв'язок між часом, який вони проводять, дивлячись телевізор, та ризиком захворювання на ожиріння.<ref>{{cite journal |author=Gortmaker SL, Must A, Sobol AM, Peterson K, Colditz GA, Dietz WH |title=Television viewing as a cause of increasing obesity among children in the United States, 1986–1990 |journal=Arch Pediatr Adolesc Med |volume=150 |issue=4 |pages=356–62 |year=1996 |month=April |pmid=8634729|doi=10.1001/archpedi.1996.02170290022003}}</ref><ref>{{cite journal |author=Vioque J, Torres A, Quiles J |title=Time spent watching television, sleep duration and obesity in adults living in Valencia, Spain |journal=Int. J. Obes. Relat. Metab. Disord. |volume=24 |issue=12 |pages=1683–8 |year=2000 |month=December |pmid=11126224 |doi= 10.1038/sj.ijo.0801434|url=}}</ref><ref>{{cite journal |author=Tucker LA, Bagwell M |title=Television viewing and obesity in adult females |journal=Am J Public Health |volume=81 |issue=7 |pages=908–11 |year=1991 |month=July|pmid=2053671 |pmc=1405200 |doi= 10.2105/AJPH.81.7.908|url=http://www.ajph.org/cgi/reprint/81/7/908 |format=PDF}}</ref> В ході одного аналізу було виявлено, що 63 з 73 досліджень (86&nbsp;%) показали підвищення ожиріння серед дітей разом із підвищеним впливу засобів масової інформації, причому рівні підвищувалися пропорційно до часу, який діти проводили, дивлячись телевізор.<ref>{{cite web |url=http://ipsdweb.ipsd.org/uploads/IPPC/CSM%20Media%20Health%20Report.pdf |title=Media + Child and Adolescent Health: A Systematic Review |publisher=Common Sense Media|year=2008|format=PDF |work=Ezekiel J. Emanuel |accessdate=6 квітня 2009}}</ref>

=== Генетика ===
[[Файл:La monstrua desnuda (1680), de Juan Carreño de Miranda..jpg|thumb|upright|alt=Картина оголеної молодої жінки з темним волоссям та рожевими щоками, яка має ожиріння; вона спирається на стіл та у лівій руці тримає виноград та виноградні листя, якими прикриває свої статеві органи.|Картина, яку намальовано у 1680 [[Хуаном Каррено де Міранда]], на якій зображено дівчину, яка, як вважається, мала [[синдром Прадера — Віллі]]<ref>{{cite web|url=http://www.esst.org/newsletter2000.htm|title=Case Study: Cataplexy and SOREMPs Without Excessive Daytime Sleepiness in Prader Willi Syndrome. Is This the Beginning of Narcolepsy in a Five Year Old?|author=Mary Jones|publisher=European Society of Sleep Technologists|accessdate=6 квітня 2009|archive-date=2017-06-06|archive-url=https://web.archive.org/web/20170606223122/http://www.esst.org/newsletter2000.htm}}</ref>]]

Як і багато інших хвороб, ожиріння є результатом взаємодії генетичних і зовнішніх чинників. [[Поліморфізм (біологія)|Поліморфізми]] у різноманітних [[ген]]ах, які контролюють [[апетит]] та [[метаболізм]], створюють схильність до ожиріння, коли достатньо енергії споживається з їжею. Станом на 2006 рік було виявлено більше, ніж 41 центр генетичних зв'язків, пов'язаних із розвитком ожиріння за наявності сприятливого середовища.<ref>{{cite journal |author=Poirier P |title=Obesity and cardiovascular disease: pathophysiology, evaluation, and effect of weight loss |journal=Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol. |volume=26 |issue=5 |pages=968–76 |year=2006 |month=May |pmid=16627822 |doi=10.1161/01.ATV.0000216787.85457.f3|url=https://archive.org/details/sim_arteriosclerosis-thrombosis-and-vascular-biology_2006-05_26_5/page/968|author-separator=, |author2=Giles TD |author3=Bray GA |display-authors=3 |last4=Hong |first4=Y |last5=Stern|first5=JS |last6=Pi-Sunyer |first6=FX |last7=Eckel |first7=RH}}</ref> Було виявлено, що люди з двома копіями [[гена FTO]] (ген, пов'язаний з масою жиру та ожиріння), у середньому важать на 3—4&nbsp;кг більше та мають в 1,67 разів вищий ризик ожиріння порівняно з тими, які не мають [[алелі]]в з таким ризиком.<ref>{{cite journal |author=Loos RJ, Bouchard C |title=FTO: the first gene contributing to common forms of human obesity |journal=Obes Rev |volume=9 |issue=3 |pages=246–50|year=2008 |month=May |pmid=18373508 |doi=10.1111/j.1467-789X.2008.00481.x |url=}}</ref> Процент ожиріння, який можна віднести на рахунок генетичних факторів, складає від 6 до 85&nbsp;% залежно від досліджуваної популяції.<ref>{{cite journal|author=Yang W, Kelly T, He J |title=Genetic epidemiology of obesity |journal=Epidemiol Rev |volume=29 |issue=|pages=49–61 |year=2007 |pmid=17566051 |doi=10.1093/epirev/mxm004}}</ref>

Ожиріння є основним проявом кількох синдромів, таких як [[синдром Прадера-Віллі]], [[синдром Барде-Бідля]], [[синдром Коена]], [[синдром МОМО]], [[синдром Алстрема]] тощо. (Термін «не синдромне ожиріння» подекуди використовується для виключення цих патологій.)<ref name="pmid19506576">{{cite journal |author=Walley AJ, Asher JE, Froguel P |title=The genetic contribution to non-syndromic human obesity |journal=Nat. Rev. Genet. |volume= 10|issue= 7|pages= 431–42|year=2009|month=June |pmid=19506576 |doi=10.1038/nrg2594 |url=}}</ref> У людей з раннім проявом сильного ожиріння (визначається як прояв у віці до 10&nbsp;років та індекс маси тіла більше, ніж 3 [[середніх відхилення]] від нормального), 7&nbsp;% мають одноточечну мутацію ДНК.<ref>{{cite journal |author=Farooqi S, O'Rahilly S |title=Genetics of obesity in humans |journal=Endocr. Rev. |volume=27 |issue=7 |pages=710–18 |year=2006 |month=December |pmid=17122358 |doi=10.1210/er.2006-0040 |url=http://edrv.endojournals.org/cgi/content/full/27/7/710 |accessdate=2014-07-31 |archive-date=2010-07-10 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100710170521/http://edrv.endojournals.org/cgi/content/full/27/7/710 }}</ref>

Дослідження, які зосереджувалися більше на успадкуванні наборів, ніж на окремих генах, виявили, що 80&nbsp;% нащадків двох [[ожиріння батьків|батьків, які мали ожиріння]], страждали від ожиріння, на противагу менш, ніж 10&nbsp;% нащадків двох батьків, які мали нормальну вагу.<ref>{{cite book |author=Kolata,Gina |title=Rethinking thin: The new science of weight loss&nbsp;– and the myths and realities of dieting |publisher=Picador |location= |year=2007 |page=122|isbn=0-312-42785-9}}</ref>

[[Гіпотеза «ощадливого гену»]] стверджує, що через нестачу їжі протягом еволюції людства люди схильні до ожиріння. Їхнє вміння скористатися з рідкісних періодів, коли їжа була в надлишку, шляхом запасання енергії у вигляді жиру ставала при нагоді за часів дефіциту їжі, й особи з більшими жировими резервами мали більше шансів пережити [[голод]]. Проте ця схильність до запасання жиру буде негативною у суспільствах, де постачання їжі є стабільним.<ref>{{cite journal |author=Chakravarthy MV, Booth FW |title=Eating, exercise, and "thrifty" genotypes: Connecting the dots toward an evolutionary understanding of modern chronic diseases |url=https://archive.org/details/sim_journal-of-applied-physiology_2004-01_96_1/page/3 |journal=J. Appl. Physiol.|volume=96 |issue=1 |pages=3–10 |year=2004 |pmid=14660491 |doi=10.1152/japplphysiol.00757.2003}}</ref> Цю теорію було піддано суворій критиці у багатьох аспектах. Також було запропоновано інші еволюційні теорії, такі, як [[гіпотеза хуртовинного гену]] та [[ощадливий фенотип|гіпотеза ощадливого фенотипу]].<ref>{{Cite Q|Q22251108}}</ref><ref>{{Cite Q|Q22252955}}</ref>

=== Інші хвороби ===
Деякі фізичні та розумові хвороби, а також медичні препарати, що застосовуються для їхнього лікування, можуть підвищити ризик виникнення ожиріння. До хвороб, які можуть підвищити ризик виникнення ожиріння, відносяться кілька рідкісних генетичних синдромів (перелічених вище), а також деякі вроджені або надбані хвороби: [[гіпотиреоз]], [[синдром Іценко-Кушинга]] і [[недостатність гормону росту]]<ref>{{cite journal |author=Rosén T, Bosaeus I, Tölli J, Lindstedt G, Bengtsson BA |title=Increased body fat mass and decreased extracellular fluid volume in adults with growth hormone deficiency |url=https://archive.org/details/sim_clinical-endocrinology_1993-01_38_1/page/63 |journal=Clin. Endocrinol. (Oxf) |volume=38 |issue=1 |pages=63–71 |year=1993 |pmid=8435887| doi = 10.1111/j.1365-2265.1993.tb00974.x}}</ref> та [[порушення харчування]]: [[булімія]] та споживання їжі вночі.<ref name=HaslamJames/> Проте ожиріння не вважається психіатричним порушенням, і тому його не включено у [[Довідник з діагностики та статистики розумових захворювань|DSM-IVR]] як психіатричну хворобу.<ref>{{cite journal |author=Zametkin AJ, Zoon CK, Klein HW, Munson S |title=Psychiatric aspects of child and adolescent obesity: a review of the past 10 years |journal=J Am Acad Child Adolesc Psychiatry |volume=43 |issue=2 |pages=134–50 |year=2004 |month=February |pmid=14726719|doi=10.1097/00004583-200402000-00008}}</ref> Ризик надбання надмірної ваги та ожиріння є вищим у пацієнтів з психіатричними порушеннями, ніж у осіб без психіатричних порушень.<ref>{{cite journal | author=Chiles C, van Wattum PJ |title=Psychiatric aspects of the obesity crisis | journal=Psychiatr Times | year=2010 | volume=27 | issue=4 |pages=47–51}}</ref>

Деякі медичні препарати можуть викликати підвищення ваги тіла або зміни у [[Конституція тіла|конституції тіла]]. До таких препаратів відносять [[інсулін]], препарати з [[Сульфонілсечовина|сульфонілсечовиною]], [[тіазолідіндіони]], [[атипові нейролептики]], [[антидепресанти]],[[глюкокортикоїди|стероїди]], деякі [[протисудомні препарати]] ([[фенітоїн]] та [[вальпроат]]), [[пізотифен]] і деякі форми [[гормональної контрацепції]].<ref name=HaslamJames/>

=== Соціальні чинники ===
Вплив генетичних факторів відіграє важливу роль у розумінні ожиріння, проте він не пояснює сучасне різке зростання, яке спостерігається в окремих країнах або загалом у світі.<ref>{{cite journal |author=Yach D, Stuckler D, Brownell KD |title=Epidemiologic and economic consequences of the global epidemics of obesity and diabetes |journal=Nat. Med. |volume=12 |issue=1|pages=62–6 |year=2006 |month=January |pmid=16397571 |doi=10.1038/nm0106-62 |url=}}</ref> Хоча загальноприйнятою є точка зору про те, що споживання енергії у кількості, яка переважає енергетичні витрати, призводить до ожиріння окремих осіб, навколо причини зсувів у цих двох чинниках у масштабі суспільства точиться багато дискусій. Є кілька теорій щодо цих причин, але більшість сходиться на тому, що причиною є поєднання кількох факторів.

Кореляція між [[Соціальна верства|соціальною верствою]] та ІМТ є дуже різною в залежності від регіону. Аналіз, проведений у 1989 році, виявив, що у розвинених країнах жінки з вищих класів мали менше схильності до ожиріння. Серед чоловіків, які належали до різних соціальних класів, значних відмінностей знайдено не було. У країнах, що розвиваються, жінки, чоловіки та діти з вищих класів мали вищий рівень ожиріння.<ref>{{cite journal |author=Sobal J, Stunkard AJ |title=Socioeconomic status and obesity: A review of the literature |url=https://archive.org/details/sim_psychological-bulletin_1989-03_105_2/page/260 |journal=Psychol Bull |volume=105 |issue=2 |pages=260–75 |year=1989 |month=March |pmid=2648443|doi=10.1037/0033-2909.105.2.260}}</ref> Оновлення цього аналізу, проведену у 2007 році, виявило такі самі відношення, але цього разу вони були менш вираженими. Зменшення сили кореляції було віднесено на користь ефекту [[Глобалізація|глобалізації]].<ref name=McLaren2007>{{cite journal |author=McLaren L |title=Socioeconomic status and obesity |journal=Epidemiol Rev|volume=29 |issue= |pages=29–48 |year=2007 |pmid=17478442 |doi=10.1093/epirev/mxm001}}</ref> У розвинених країнах рівень ожиріння дорослих та процент дітей-підлітків, які мають надмірну вагу, корелюється з [[економічна нерівність|економічною нерівністю]]. Схоже відношення спостерігається у Сполучених Штатах: більша кількість дорослих має ожиріння, навіть серед вищих класів суспільства, у тих штатах, в яких більше соціальної нерівності.<ref name="spirit">{{cite book|title=[[The Spirit Level: Why More Equal Societies Almost Always Do Better]]|last1=Wilkinson|first1=Richard|authorlink1=Richard G. Wilkinson|last2=Pickett|first2=Kate|publisher=Allen Lane|location=London|isbn=978-1-84614-039-6|year=2009|pages=91–101|url=http://www.equalitytrust.org.uk/why/evidence/obesity}}</ref>

Пропонувалося багато пояснень на користь зв'язку між ІМТ та суспільним положенням. Вважається, що у розвинених країнах заможні люди можуть дозволити більш поживну їжу, вони також перебувають під більшим суспільним тиском щодо того, щоб залишатися стрункими, та мають більше можливостей разом із більшими очікуваннями щодо власної фізичної форми. У [[Країни третього світу|нерозвинених країнах]] можливість дозволити собі їжу, великі витрати енергії на фізичну працю та культурні цінності, які надають перевагу більшому розміру тіла, вважаються чинниками, що впливають на ті закономірності, що спостерігаються.<ref name=McLaren2007/> Відношення до маси тіла, що виказують люди, які оточують людину, також може відігравати роль у питанні ожиріння. Кореляцію зі змінами ІМТ з часом виявляли серед друзів, братів та сестер, а також у подружжів.<ref>{{cite journal |author=Christakis NA, [[James H. Fowler|Fowler JH]] |title=The Spread of Obesity in a Large Social Network over 32 Years |journal= New England Journal of Medicine|volume=357 |issue=4|pages=370–379 |year=2007 |pmid=17652652 |doi=10.1056/NEJMsa066082}}</ref> Вважається, що стрес та суспільний статус, що сприймається, як низький, підвищують ризик виникнення ожиріння.<ref name="spirit" /><ref>{{cite journal|author=Bjornstop P|title=Do stress reactions cause abdominal obesity and comorbidities?|journal=Obesity Reviews|volume=2|issue=2|pages=73–86|year=2001|doi=10.1046/j.1467-789x.2001.00027.x|pmid=12119665}}</ref><ref>{{cite journal|author=Goodman E, Adler NE, Daniels SR, Morrison JA, Slap GB, Dolan LM|title=Impact of objective and subjective social status on obesity in a biracial cohort of adolescents|journal=Obesity Reviews|volume=11|issue=8|pages=1018–26|year=2003|pmid=12917508|doi=10.1038/oby.2003.140}}</ref>

Паління має значний вплив на вагу людини. Ті, хто кидають палити, набирають у середньому 4,4&nbsp;кілограми (9,7&nbsp;фунтів) для чоловіків та 5,0&nbsp;кілограмів (11,0&nbsp;фунтів) для жінок протягом десяти років.<ref>{{cite journal |author=Flegal KM, Troiano RP, Pamuk ER, Kuczmarski RJ, Campbell SM |title=The influence of smoking cessation on the prevalence of overweight in the United States |journal=N. Engl. J. Med. |volume=333 |issue=18 |pages=1165–70 |year=1995 |month=November |pmid=7565970 |doi=10.1056/NEJM199511023331801 |url=http://content.nejm.org/cgi/content/full/333/18/1165 |access-date=2014-07-31 |archive-date=2003-04-05 |archive-url=https://web.archive.org/web/20030405192136/http://content.nejm.org/cgi/content/full/333/18/1165 |url-status=dead }}</ref> Проте зміна рівню паління мала невеликий ефект на загальний рівень ожиріння.<ref>{{cite journal |author=Chiolero A, Faeh D, Paccaud F, Cornuz J |title=Consequences of smoking for body weight, body fat distribution, and insulin resistance|journal=Am. J. Clin. Nutr. |volume=87 |issue=4 |pages=801–9 |date=1 квітня 2008|pmid=18400700|url=http://www.ajcn.org/cgi/content/full/87/4/801 }}</ref>

У Сполучених Штатах існує зв'язок між тим, скільки дітей має особа, та ризиком викинення ожиріння. Цей ризик для жінки підвищується на 7&nbsp;% з кожною дитиною, тоді як для чоловіка&nbsp;— на 4&nbsp;% з кожною дитиною.<ref>{{cite journal |author=Weng HH, Bastian LA, Taylor DH, Moser BK, Ostbye T |title=Number of children associated with obesity in middle-aged women and men: results from the health and retirement study |journal=J Women's Health (Larchmt) |volume=13 |issue=1 |pages=85–91 |year=2004|pmid=15006281 |doi=10.1089/154099904322836492}}</ref> Це частково пояснюється тим, що наявність дітей на утриманні зменшує фізичну активність батьків на Заході.<ref>{{cite journal |author=Bellows-Riecken KH, Rhodes RE |title=A birth of inactivity? A review of physical activity and parenthood |journal=Prev Med |volume=46|issue=2 |pages=99–110 |year=2008 |month=February |pmid=17919713 |doi=10.1016/j.ypmed.2007.08.003}}</ref>

У країнах, що розвиваються, у підвищенні рівнів ожиріння відіграє роль урбанізація. У [[Китай|Китаї]] загальний рівень ожиріння нижче 5&nbsp;%, проте у кількох містах рівень ожиріння вище 20&nbsp;%.<ref>{{cite web|url=http://www.who.int/dietphysicalactivity/media/en/gsfs_obesity.pdf |title=Obesity and Overweight |format=PDF|publisher=[[World Health Organization]] |accessdate=22 лютого 2009}}</ref>

[[Недоїдання]] в дитинстві вважається одним із чинників підвищення рівню ожиріння у [[Країни що розвиваються|країнах, що розвиваються]].<ref name=DC2001>{{cite journal |author=Caballero B |title=Introduction. Symposium: Obesity in developing countries: biological and ecological factors |journal=J. Nutr. |volume=131 |issue=3 |pages=866S–870S |year=2001|month=March |pmid=11238776 |doi= |url=http://jn.nutrition.org/cgi/content/full/131/3/866S}}</ref> Ендокринні зміні, які відбуваються у періоди недоїдання, можуть спричиняти запасання жиру, як тільки з'являється більше їжі.<ref name=DC2001/>

Чисельні дослідження підтверджують, що ожиріння пов'язане з когнітивними розладами; це також підтверджується даними [[когнітивна епідеміологія|когнітивної епідеміології]].<ref name="Smith2011">{{cite journal|doi=10.1111/j.1467-789X.2011.00920.x|url=http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/j.1467-789X.2011.00920.x/abstract|doi_brokendate=1-1-2012|author1=<Please add first missing authors to populate metadata.>}}</ref> Наразі невідомо, чи ожиріння є причиною когнітивних розладів, а чи навпаки.

=== Збудники інфекції ===
Дослідження впливу збудників інфекції на метаболізм досі перебувають у початковій стадії. З'ясувалося, що у худих та огрядних людей різна [[кишкова флора]]. Є вказівки на те, що кишкова флора в огрядних та худих людей може впливати на потенціал метаболізму. Вважається, що ця помітна зміна потенціалу метаболізму надає більшої можливості для накопичення енергії, що робить свій внесок у виникнення ожиріння. Поки що достеменно не встановлено, чи є ці відмінності прямою причиною ожиріння, а чи його наслідком.<ref>{{cite journal |author=DiBaise JK, Zhang H, Crowell MD, Krajmalnik-Brown R, Decker GA, Rittmann BE |title=Gut microbiota and its possible relationship with obesity |journal=Mayo Clinic proceedings. Mayo Clinic |volume=83 |issue=4 |pages=460–9 |year=2008 |month=April |pmid=18380992|doi=10.4065/83.4.460}}</ref>

Зв'язок між [[вірус]]ами та ожирінням було виявлено у людей та кількох видів тварин. Поки що не встановлено, наскільки великим є вплив цього зв'язку на підвищення рівнів ожиріння.<ref>{{cite journal |author=Falagas ME, Kompoti M |title=Obesity and infection |journal=Lancet Infect Dis |volume=6 |issue=7|pages=438–46 |year=2006 |month=July |pmid=16790384 |doi=10.1016/S1473-3099(06)70523-0 |url=}}</ref>

== Патофізіологія ==
[[Файл:Fatmouse.jpg|thumb|alt=Дві білі миші з аналогічними за розміром вухами, чорними очима і рожевими носами. Тіло миші зліва, однак, приблизно в три рази більше за шириною миші нормального розміру праворуч.|Порівняння миші, чий організм нездатний продукувати [[лептин]], в результаті чого виникає ожиріння (ліворуч), і нормальної миші (праворуч)]]
Флієр підсумував багато можливих [[патофізіологія|патофізіологічних]] механізмів, що задіяні у розвитку та збереженні стану ожиріння.<ref name="flier">{{cite journal | author=Flier JS | title=Obesity wars: Molecular progress confronts an expanding epidemic | journal=Cell | year=2004 | pages=337–50 | volume=116 | issue=2 | pmid=14744442 | doi = 10.1016/S0092-8674(03)01081-X}}</ref> Ця сфера досліджень була закритою до відкриття [[лептин]]у у 1994 році. Після його відкриття було виявлено багато інших гормональних механізмів, що беруть участь у регуляції [[апетит]]у і прийомів їжі, схемах розподілу жирової тканини і розвитку інсулінорезистентності. Після відкриття лептину вивчалися [[грелін]], [[інсулін]], [[орексин]], [[PYY 3-36]], [[холецистокинін]], [[адипонектин]], а також багато інших медіаторів. [[Адипокіни]]&nbsp;— це медіатори, що виробляються жировою тканиною; їхня дія, як вважають, впливає на багато пов'язаних із ожирінням захворювань.

Вважається, що лептин і грелін доповнюють один одного в своєму впливі на апетит, причому грелін, що виробляється шлунком, модулює короткостроковий контроль апетиту (тобто, наказує їсти, коли шлунок порожній, і припиняти їсти, коли шлунок розтягується). Лептин виробляється жировою тканиною, щоб сигналізувати про жирові запаси, які накопичуються в організмі, і є медіатором довгострокового контролю апетиту (тобто, наказує їсти більше, коли запаси жиру низькі, і менше, коли запаси жиру великі). Хоча прийом лептину може бути ефективним для невеликої групи осіб, що страждають від ожиріння і мають дефіцит лептину, вважається, що у більшості гладких людей розвивається резистентність до лептину і було виявлено високі рівні лептину.<ref>{{cite journal|author=Hamann A, Matthaei S |title=Regulation of energy balance by leptin |journal=Exp. Clin. Endocrinol. Diabetes|volume=104 |issue=4 |pages=293–300 |year=1996 |pmid=8886745 |doi=10.1055/s-0029-1211457}}</ref> Ця резистентність, як вважають, частково пояснює, чому прийом лептину виявився неефективним у придушенні апетиту в більшості людей, що страждають від ожиріння.<ref name="flier"/>
[[Файл:Leptin.png|thumb|left|alt=Тривимірна модель з двома парами протилежних закручених стовпців, скріплених разом на кінцях більш лінійними сегментами.|Графічне зображення молекули [[лептин]]у]]

Тим часом як лептин і грелін виробляються периферійно, вони контролюють апетит, діючи на [[центральна нервова система|центральну нервову систему]]. Зокрема, вони й інші пов'язані з ними гормони апетиту, діють на [[гіпоталамус]], область мозку, що відповідає за регуляцію приймання їжі і витрату енергії. Існує кілька ділянок в гіпоталамусі, які сприяють його ролі в регулюванні апетиту, шлях [[меланокортин]]у є найбільш добре вивченим.<ref name="flier"/> Ділянка починається в області гіпоталамуса, що називається [[дугоподібне ядро]], що має виходи до [[Латеральний гіпоталамус|латерального гіпоталамуса]] (ЛГ) та [[Вентромедіальний гіпоталамус|вентромедіального гіпоталамуса]] (ВМГ), центрів живлення та ситості мозку, відповідно.<ref>{{cite book |author=Boulpaep, Emile L.; Boron, Walter F. |title=Medical physiologya: A cellular and molecular approach |url=https://archive.org/details/medicalphysiolog0000boro_a6j9 |publisher=Saunders |location=Philadelphia |year=2003 |page=[https://archive.org/details/medicalphysiolog0000boro_a6j9/page/1227 1227]|isbn=0-7216-3256-4}}</ref>

Дугоподібне ядро містить дві різні групи [[нейрон]]ів.<ref name="flier"/> Перша група співекспресує [[нейропептид Y]] (NPY) та [[агуті-пов'язаний пептид]] (AgRP) і має стимулюючий вплив на ЛГ та інгібіторний вплив на ВМГ. Друга група співекспресує [[про-опіомеланокортін]] (РОМС) і [[транскрипт, що регулюється амфетаміном і кокаїном]] (CART) і має стимулюючий вплив на ВМГ та інгібує ЛГ. Отже, нейрони NPY/AgRP заохочують живлення і пригнічують відчуття ситості, а нейрони РОМС/CART стимулюють відчуття ситості і пригнічують живлення. Обидві групи нейронів дугоподібного ядра регулюються частково лептином. Лептин пригнічує групу NPY/AGRP, та одночасно заохочує групу РОМС/CART. Таким чином дефіцит сигналювання лептину через брак лептину або резистентність до нього, призводить до переїдання і може спричинити певні генетичні та набуті форми ожиріння.<ref name="flier"/>

Арахідонова кислота, яка міститься у крові й м'язовій тканині, є важливою поліненасиченою жирною кислотою, зміна концентрації якої часто асоційована із розвитком резистентності до інсуліну при ожиріння. Надлишок у тканинах арахідонової кислоти призводить до посилення запальних процесів й підвищує схильність до декотрих захворювань. 

<br />
{{clear}}

== Охорона здоров'я ==
[[ВООЗ|Всесвітня організація охорони здоровʼя]] (ВООЗ) передбачає, що надмірна вага і ожиріння можуть незабаром замінити більш традиційні проблеми громадської охорони здоров'я, такі як [[недоїдання]] та [[інфекційні захворювання]], як найбільш значущі причини поганого здоров'я.<ref>{{cite book |author=Loscalzo, Joseph; Fauci, Anthony S.; [[Євген Браунвальд|Braunwald, Eugene]]; Dennis L. Kasper; Hauser, Stephen L; Longo, Dan L. |title=Harrison's principles of internal medicine |publisher=McGraw-Hill Medical |location=|year=2008 |pages= |isbn=0-07-146633-9 |oclc=|doi= |accessdate=}}</ref> Ожиріння є проблемою громадської охорони здоров'я і політики через його поширення, витрати на нього і наслідки для здоров'я.<ref>{{cite book | author=Satcher D | title=The Surgeon General's Call to Action to Prevent and Decrease Overweight and Obesity | year=2001 | publisher=U.S. Dept. of Health and Human Services, Public Health Service, Office of Surgeon General | url=http://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK44206/|isbn=978-0-16-051005-2}}</ref>

За даними ВООЗ 2016 року у світі 39 % людей віком від 18 років мають надмірну вагу, 13 % страждають ожирінням.

Зусилля громадської охорони здоров'я спрямовані на виявлення і виправлення екологічних факторів, відповідальних за зростання поширеності ожиріння серед населення. Рішення передбачають зміни чинників, які викликають надмірне споживання енергії з продуктів харчування і перешкоджають фізичній активності. Ці заходи охоплюють програми харчування у школах, що фінансуються з федерального бюджету, обмеження прямого маркетингу [[Нездорова їжа|нездорової їжі]] серед дітей<ref>{{cite news | author=Brook Barnes | title=Limiting Ads of Junk Food to Children |url=http://www.nytimes.com/2007/07/18/business/18food.html | work=New York Times | date=2007-07-18 |accessdate=2008-07-24}}</ref> і зниження доступу до підсолоджених цукром напоїв у школах.<ref>{{cite web |url=http://www.healthfinder.gov/news/newsstory.aspx?docID=625759 |title=Fewer Sugary Drinks Key to Weight Loss -healthfinder.gov |work=U.S. Department of Health and Human Services |accessdate=Oct 18,2009 |archive-date=2012-11-16 |archive-url=https://web.archive.org/web/20121116045620/http://www.healthfinder.gov/news/newsstory.aspx?docID=625759 }}</ref> Під час побудови міського середовища, були зроблені заходи з розширення доступу до парків і розроблення пішохідних маршрутів.<ref>{{cite journal | author=Brennan Ramirez LK | title=Indicators of activity-friendly communities: An evidence-based consensus process | journal=Am J Prev Med | year=2006 | month=December | issue=6 | pages=530–32 | pmid=17169714 | url=https://archive.org/details/sim_american-journal-of-preventive-medicine_2006-12_31_6/page/530|doi=10.1016/j.amepre.2006.07.026 | volume=31 | author-separator=, | author2=Hoehner CM | author3=Brownson RC |display-authors=3 | last4=Cook | first4=R | last5=Orleans | first5=C | last6=Hollander | first6=M | last7=Barker |first7=D | last8=Bors | first8=P | last9=Ewing | first9=R}}</ref>

Багато країн і груп опублікували звіти, що стосуються ожиріння. 1998 року, було опубліковано перше Федеральне керівництво США під назвою «Клінічні протоколи виявлення, оцінки та лікування надмірної ваги і ожиріння у дорослих: доказовий звіт» .<ref>{{cite book |author=National Heart, Lung, and Blood Institute|title=Clinical Guidelines on the Identification, Evaluation, and Treatment of Overweight and Obesity in Adults|publisher=International Medical Publishing, Inc |location=|year= 1998 |isbn=1-58808-002-1 |oclc=|url=http://www.nhlbi.nih.gov/guidelines/obesity/ob_gdlns.pdf|format=PDF}}</ref> 2006 року [[Канадська мережа з питань ожиріння]] оприлюднила «Канадські клінічні практичні рекомендації (КПР) з лікування і профілактики ожиріння у дорослих і дітей». Це&nbsp;— комплексне керівництво на основі фактичних даних, присвячене лікуванню і профілактиці надмірної ваги й ожиріння у дорослих і дітей.<ref>{{cite journal |author=Lau DC, Douketis JD, Morrison KM, Hramiak IM, Sharma AM, Ur E |title=2006 Canadian clinical practice guidelines on the management and prevention of obesity in adults and children summary |journal=CMAJ |volume=176 |issue=8|pages=S1–13 |year=2007 |month=April |pmid=17420481 |pmc=1839777|doi=10.1503/cmaj.061409 |url=http://www.cmaj.ca/cgi/content/full/176/8/S1}}</ref>

2004 року [[Королівський коледж лікарів]], [[Факультет суспільної охорони здоров'я]] і [[Королівський коледж педіатрії та дитячого здоров'я]] Великої Британії, випустили доповідь «Накопичення проблем», в якому розглядається зростаюча проблема ожиріння у Великій Британії.<ref>{{cite book |title=Storing up problems; the medical case for a slimmer nation |date=2004-02-11|publisher=Royal College of Physicians |location= London|isbn=1-86016-200-2 |author=}}</ref> Того ж року, [[Спеціальний комітет з питань охорони здоров'я]] [[Британська палата громад|Палати громад]] поширив «найбільш повне розслідування […] всіх часів» про вплив ожиріння на здоров'я і суспільство у Великій Британії і можливі шляхи вирішення проблеми.<ref name =GB2004>{{cite book |author=Great Britain Parliament House of Commons Health Committee |title=Obesity– Volume 1 – HCP 23-I, Third Report of session 2003–04. Report, together with formal minutes|url=http://www.publications.parliament.uk/pa/cm200304/cmselect/cmhealth/23/2302.htm|accessdate=2007-12-17|year=2004 |month=May|publisher=TSO (The Stationery Office)|location=London, UK|isbn=978-0-215-01737-6}}</ref> У 2006 році [[Національний інститут охорони здоров'я та якості медичної допомоги]] (NICE) видав директиву щодо діагностики та лікування ожиріння, а також висновків для немедичних організацій, таких як місцеві ради.<ref>{{cite web|url=http://www.nice.org.uk/nicemedia/pdf/CG43NICEGuideline.pdf |title=Obesity: guidance on the prevention, identification, assessment and management of overweight and obesity in adults and children|publisher=[[National Health Services]] (NHS)|year= 2006|format=PDF |work=National Institute for Health and Clinical Excellence(NICE)|accessdate=8 квітня 2009}}</ref> Звіт від 2007 року, підготовлений сером [[Дереком Уонлессом]] для [[Королівського фонду]], містив попередження про те, що якщо не вжити заходів, ожиріння може фінансово паралізувати {{iw|Національна служба охорони здоров'я Великої Британії|Національну службу охорони здоровʼя||National Health Service}}.<ref>{{cite book |last=Wanless |first=Sir Derek |coauthors=John Appleby, Anthony Harrison, Darshan Patel|title=Our Future Health Secured? A review of NHS funding and performance|url=http://www.kingsfund.org.uk/research/publications/our_future.html|accessdate=2007-12-17 |year=2007 |publisher=The King's Fund|location=London, UK |isbn=1-85717-562-X}}</ref>

Ведеться пошук сукупних підходів для вирішення проблеми зростання рівня ожиріння. Низка політик протидії ожиріння (OPA), поділяється на: політики першого, другого та третього етапу. Політики першого етапу націлені на зміни суспільства, політики другого етапу націлені на зміни поведінки людей для запобігання ожирінню, а політики третього етапу спрямовані на лікування людей, що страждають від ожиріння.<ref>{{cite journal |author=Sacks G, Swinburn B, Lawrence M|title=Obesity Policy Action framework and analysis grids for a comprehensive policy approach to reducing obesity|journal=Obes Rev |volume=10 |issue=1 |pages=76–86 |year=2009 |month=January|pmid=18761640|doi=10.1111/j.1467-789X.2008.00524.x |url=}}</ref>

== Лікування ==
''Див. також'' — [[Раціональне харчування]], [[Здорове харчування]], [[Інтервальне голодування]], [[Високоінтенсивне інтервальне тренування]], [[Здоровий спосіб життя]].
[[Файл:Marketvegetables.jpg|альт=Впровадження раціонального харчування в спосіб життя є основною умовою нормалізації ваги|міні|Впровадження [[Раціональне харчування|раціонального харчування]] в звичний спосіб життя є основною умовою нормалізації ваги]]
Основне лікування самого ожиріння складається з корекції звичок харчування, [[дієта|дієти]] і [[фізичні вправи|фізичних вправ]].<ref name="CADG2006">{{cite journal|author=Lau DC, Douketis JD, Morrison KM, Hramiak IM, Sharma AM, Ur E |title=2006 Canadian clinical practice guidelines on the management and prevention of obesity in adults and children summary |journal=CMAJ |volume=176 |issue=8|pages=S1–13 |year=2007 |month=April |pmid=17420481 |pmc=1839777 |doi=10.1503/cmaj.061409 |url=}}</ref> Програми дієт можуть призвести до нормальзації ваги в короткостроковій перспективі,<ref name="Strychar">{{cite journal |author=Strychar I |title=Diet in the management of weight loss |journal=CMAJ |volume=174 |issue=1 |pages=56–63 |year=2006 |month=January |pmid=16389240|pmc=1319349 |doi=10.1503/cmaj.045037 |url=http://www.cmaj.ca/cgi/content/full/174/1/56}}</ref> але підтримання цієї ваги може бути важким і потребувати корекції способу життя та звичок харчування.<ref>{{cite journal |author=Shick SM, Wing RR, Klem ML, McGuire MT, Hill JO, Seagle H|title=Persons successful at long-term weight loss and maintenance continue to consume a low-energy, low-fat diet|journal=J Am Diet Assoc |volume=98 |issue=4 |pages=408–13 |year=1998 |month=April |pmid=9550162|doi=10.1016/S0002-8223(98)00093-5}}</ref><ref>{{cite journal |author=Tate DF, Jeffery RW, Sherwood NE, Wing RR|title=Long-term weight losses associated with prescription of higher physical activity goals. Are higher levels of physical activity protective against weight regain? |journal=Am. J. Clin. Nutr. |volume=85 |issue=4 |pages=954–9|date=1 квітня 2007|pmid=17413092 |url=http://www.ajcn.org/cgi/content/full/85/4/954}}</ref> Рівні успішної довгострокової підтримки втрати ваги зі зміною способу життя є низькими і складають 2-20&nbsp;%.<ref>{{cite journal |author= Wing, Rena R; Phelan, Suzanne|title=Science-Based Solutions to Obesity: What are the Roles of Academia, Government, Industry, and Health Care? Proceedings of a symposium, Boston, Massachusetts, USA, 10–11 March 2004 and Anaheim, California, USA, 2 October 2004 |journal=Am. J. Clin. Nutr. |volume=82 |issue=1 Suppl |pages=207S–273S |date=1 липня 2005|pmid=16002825|url=http://www.ajcn.org/cgi/content/full/82/1/222S }}</ref> Дієти і зміни [[Здоровий спосіб життя|способу життя]] є ефективними для обмеження надмірного збільшення ваги під час [[вагітності]] і поліпшення наслідків для здоровʼя як матері, так і дитини.<ref>{{cite journal|last=Thangaratinam|first=S|coauthors=Rogozinska, E; Jolly, K; Glinkowski, S; Roseboom, T; Tomlinson, JW; Kunz, R; Mol, BW; Coomarasamy, A; Khan, KS|title=Effects of interventions in pregnancy on maternal weight and obstetric outcomes: meta-analysis of randomised evidence|journal=BMJ (Clinical research ed.)|date=2012 May 16|volume=344|pages=e2088|pmid=22596383|pmc=3355191|doi=10.1136/bmj.e2088}}</ref> 

[[Інтервальне голодування]] може допомогти при [[Ожиріння|ожирінні]], [[Інсулінорезистентність|інсулінорезистентності]] (і, як наслідок, [[Метаболічний синдром|метаболічному синдромі]] та [[Цукровий діабет тип 2|цукровому діабеті II типу]]) і дисліпідемії.<ref name=":0">{{Cite news|title=Effects of Intermittent Fasting on Health, Aging, and Disease|url=http://www.nejm.org/doi/10.1056/NEJMra1905136|work=New England Journal of Medicine|date=2019-12-26|accessdate=2023-03-02|issn=0028-4793|doi=10.1056/NEJMra1905136|pages=2541–2551|volume=381|issue=26|language=en|first=Rafael|last=de Cabo|first2=Mark P.|last2=Mattson|editor-first=Dan L.|editor-last=Longo}}</ref> Огляд 2022 року показав, що періодичне голодування загалом безпечне.<ref>{{Cite news|title=Clinical application of intermittent fasting for weight loss: progress and future directions|url=https://www.nature.com/articles/s41574-022-00638-x|work=Nature Reviews Endocrinology|date=2022-05|accessdate=2023-03-02|issn=1759-5037|doi=10.1038/s41574-022-00638-x|pages=309–321|volume=18|issue=5|language=en|first=Krista A.|last=Varady|first2=Sofia|last2=Cienfuegos|first3=Mark|last3=Ezpeleta|first4=Kelsey|last4=Gabel}}</ref> Інтервальне голодування призводить до більшої [[Схуднення|втрати ваги]], порівнянно з [[Дієта з обмеженням калорій|дієтою з обмеженим вмістом калорій]].<ref name="Cioffi2018" /><ref name="Sainsbury2018" /><ref name=":1" /><ref name="Freire2019" /><ref name=":2" /><ref name=":8" /> Більшість досліджень із періодичним голодуванням у людей спостерігали втрату ваги в діапазоні від 2,5% до 9,9%.<ref name=":8" /><ref name="Ekmekcioglu2019">{{Cite journal|last=Ekmekcioglu C|date=21 жовтня 2019|title=Nutrition and longevity - From mechanisms to uncertainties|journal=Critical Reviews in Food Science and Nutrition|type=Review|volume=60|issue=18|pages=3063–3082|doi=10.1080/10408398.2019.1676698|pmid=31631676}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Stockman MC, Thomas D, Burke J, Apovian CM|date=June 2018|title=Intermittent Fasting: Is the Wait Worth the Weight?|journal=Current Obesity Reports|type=Review|volume=7|issue=2|pages=172–185|doi=10.1007/s13679-018-0308-9|pmc=5959807|pmid=29700718|quote=Nearly all IF studies have resulted in some degree of weight loss, ranging from 2.5–9.9%, and associated fat mass loss.}}</ref>
[[Файл:HIIT Workout.jpg|альт=Високоінтенсивне інтервальне тренування|міні|[[Високоінтенсивне інтервальне тренування]] є найефективнішим типом тренувань для зменшення маси тіла.<ref name=":3" />]]
[[Високоінтенсивне інтервальне тренування]] є найефективнішим типом тренувань для зменшення маси тіла.<ref name=":3" />

Медикаментозна терапія назначається тільки після корекції способу життя, впровадження раціонального харчування, дієти та регулярної адекватної фізичної активності. Один препарат, [[орлістат]] (ксенікал), є наразі широко доступним і схваленим для тривалого використання. Втрата ваги, проте, є незначною, і складає в середньому 2,9&nbsp; кг (6,4&nbsp;фунтів) протягом 1-4&nbsp;років; також існує дуже мало інформації про те, як ці препарати впливають на довгострокові ускладнення ожиріння.<ref name="Orli07">{{cite journal |author=Rucker D, Padwal R, Li SK, Curioni C, Lau DC |title=Long term pharmacotherapy for obesity and overweight: updated meta-analysis |journal=BMJ|volume=335 |issue=7631 |pages=1194–99 |year=2007 |pmid=18006966 |doi=10.1136/bmj.39385.413113.25|url=http://www.bmj.com/cgi/content/full/335/7631/1194 |pmc=2128668}}</ref> Його використання пов'язане з високим рівнем шлунково-кишкових побічних ефектів<ref name="Orli07" /> і проблемами, пов'язаними із негативним впливом на нирки.<ref>{{cite web|last=Wood|first=Shelley|title=Diet Drug Orlistat Linked to Kidney, Pancreas Injuries|url=http://www.medscape.com/viewarticle/740855?src=mp&spon=30|work=Medscape|publisher=Medscape News|accessdate=26 квітня 2011}}</ref> Існують іще два препарати. [[Лоркасерін]] (Белвік) призводить до втрати в середньому на 3,1&nbsp; кг (3&nbsp;% від маси тіла) більше, ніж плацебо протягом року.<ref>{{cite journal|last=Bays|first=HE|title=Lorcaserin: drug profile and illustrative model of the regulatory challenges of weight-loss drug development|journal=Expert review of cardiovascular therapy|date=2011 Mar|volume=9|issue=3|pages=265–77|pmid=21438803|doi=10.1586/erc.10.22}}</ref> Комбінація [[Фентермін/топірамат|фентерміну і топірамату]] (Qsymia) також має певну ефективність.<ref>{{cite journal|author=Bays HE, Gadde KM |title=Phentermine/topiramate for weight reduction and treatment of adverse metabolic consequences in obesity |journal=Drugs Today |volume=47 |issue=12 |pages=903–14 |year=2011 |month=December|pmid=22348915 |doi=10.1358/dot.2011.47.12.1718738 |url=}}</ref>

Найбільш радикальним засобом для лікування ожиріння є [[хірургія ожиріння]]. Якщо ефект від дієт, вправ і медикаментозного лікування не спостерігається, допомогти може внутрішньошлунковий балон або [[баріатрична хірургія|хірургічна операція]] для зменшення об'єму шлунку та/або довжини кишок, внаслідок чого виникає раннє відчуття [[Ситість|ситості]], а також зменшується засвоюваність поживних речовин з їжі.<ref>NICE 2006 p.10–11</ref><ref name="balloon2008">{{cite journal|author=Imaz I, Martínez-Cervell C, García-Alvarez EE, Sendra-Gutiérrez JM, González-Enríquez J|year=2008|title=Safety and effectiveness of the intragastric balloon for obesity. A meta-analysis|journal=Obes Surg|volume=18|issue=7|pages=841–6|doi=10.1007/s11695-007-9331-8|pmid=18459025|month=July}}</ref> Хірургія для ожиріння високих ступенів пов'язана з довгостроковою втратою ваги і зниженням загальної смертності. Одне дослідження показало втрату ваги на 14-25&nbsp;% (залежно від типу проведеної процедури) протягом 10&nbsp;років і зменшення на 29&nbsp;% загальної смертності порівняно зі стандартними заходами зі зниження ваги.<ref>{{cite journal |author=Sjöström L |title=Effects of bariatric surgery on mortality in Swedish obese subjects |journal=N. Engl. J. Med. |volume=357 |issue=8 |pages=741–52 |year=2007 |month=August|pmid=17715408 |doi=10.1056/NEJMoa066254 |url= |author-separator=, |author2=Narbro K |author3=Sjöström CD|display-authors=3 |last4=Karason |first4=Kristjan |last5=Larsson |first5=Bo |last6=Wedel |first6=Hans |last7=Lystig|first7=Ted |last8=Sullivan |first8=Marianne |last9=Bouchard |first9=Claude}}</ref> Однак, через вартість та ризик ускладнень хірургічного втручання, дослідники шукають інших ефективних і менш інвазивних процедур.

Збільшення споживання поліненасичених жирних кислот прискорює втрату маси тіла й здійснює позитивний вплив на стан людини. Механізм, посередництвом якого збільшення вживання поліненасичених жирних кислот може покращити індекс маси тіла й загальний стан організму людини, заснований, ймовірно, на зміні експресії генів, які відповідають за обмін речовин. Вважається, що під впливом [[Поліненасичені жирні кислоти|поліненасичених жирних кислот]] значно підвищується рівень окиснення жирів у жировій тканині печінки, серця, скелетній мускулатурі, а також зменшується відкладення жирів. Висока концентрація кон'юґованої [[Лінолева кислота|лінолевої кислоти]] призводить до суттєвого зменшення жирової маси тіла<ref>{{Cite book|title=А.А.Глазырина, М.Ю.Щербакова, С.Н.Денисова, И.Е.Колтунов, Д.Ю.Овсянников - Роль метаболизма полиненасыщенных жирных кислот у детей и подростков с избыточной массой тела и ожирением.|last=|first=|year=|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=}}</ref>. 

== Епідеміологія ==
{{Double image|right|World map of Male Obesity, 2008.svg|200|World map of Female Obesity, 2008.svg|200|Рівень захворюваності на ожиріння у світі серед чоловіків (ліворуч) та жінок (праворуч).<ref name=IOTF2008>{{cite web|url=http://www.iotf.org/database/documents/GlobalPrevalenceofAdultObesity16thDecember08.pdf |title= Рівень захворюваності на ожиріння у світі серед дорослих |format=PDF |work=[[Міжнародна робоча група з питань ожиріння]] |accessdate=29 січня 2008}}</ref>

{{Multicol}}
{{legend|#ffff65|<5%}}
{{legend|#fff200|5–10%}}
{{legend|#ffdc00|10–15%}}
{{Multicol-break}}
{{legend|#ffc600|15–20%}}
{{legend|#ffb000|20–25%}}
{{legend|#ff9a00|25–30%}}
{{Multicol-break}}
{{legend|#ff8400|30–35%}}
{{legend|#ff6e00|35–40%}}
{{legend|#ff5800|40–45%}}
{{Multicol-break}}
{{legend|#ff4200|45–50%}}
{{legend|#ff2c00|50–55%}}
{{legend|#cb0000|>55%}}
{{Multicol-end}}

|alt=Мапа світу, на якій країни виділені певним кольором для відображення процентного відношення людей із ожирінням. Кількість жінок та чоловіків з ожирінням вища у США (більше 30&nbsp;%) та деяких країнах Близького Сходу й Океанії, дещо менша в інших країнах Північної Америки та Європі і зовсім низька (<5&nbsp;%) у більшості країн Азії та Африки.||}}

До ХХ&nbsp;століття ожиріння зустрічалося рідко;<ref name=Haslam2007/> у 1997 році ВООЗ офіційно визнала глобальну епідемію ожиріння.<ref name=Caballero/> Станом на 2005 рік, за даними ВООЗ, принаймні 400&nbsp;мільйонів дорослих (9,8&nbsp;%) страждають на ожиріння, причому серед жінок відсоток хворих на ожиріння вищий, ніж серед чоловіків.<ref name=WHO2009a>{{cite web|url=http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs311/en/index.html |title=Obesity and overweight |work=World Health Organization |accessdate=8 квітня 2009}}</ref> Відсоток хворих на ожиріння також підвищується з віком, принаймні до 50 або 60&nbsp;років<ref>Seidell 2005 p.5</ref>, а кількість людей, що мають серйозне ожиріння, у Сполучених Штатах, Австралії та Канаді росте швидше, ніж кількість хворих на ожиріння в цілому.<ref name=morbid2007/><ref>{{cite journal |author=Howard, Natasha J.|title=Severe obesity: Investigating the socio-demographics within the extremes of body mass index  |journal=Obesity Research &Clinical Practice |volume=2 |issue=1 |pages=51–59 |year=2008|month=March |pmid=|doi=10.1016/j.orcp.2008.01.001 |url= |first2=A |first3=T |first4=C |last2=Taylor |last3=Gill|last4=Chittleborough}}</ref><ref name=Tjepkema2005>{{cite book | author=Tjepkema M | chapter=Measured Obesity–Adult obesity in Canada: Measured height and weight | title=Nutrition: Findings from the Canadian Community Health Survey |publisher=Statistics Canada | date=2005-07-06 | location=Ottawa, Ontario |url=http://www.statcan.gc.ca/pub/82-620-m/2005001/article/adults-adultes/8060-eng.htm}}</ref>

Ожиріння, яке колись вважали проблемою лише країн, населення яких має високі доходи, наразі добирає росту по всьому світові і вражає як розвинуті країни, так і країни, що розвиваються.<ref name=EuroG2008>{{cite journal |author=Tsigosa Constantine |title=Management of Obesity in Adults: European Clinical Practice Guidelines|journal=The European Journal of Obesity |volume=1 |year=2008|month=April |pmid= 20054170|doi=10.1159/000126822|url=http://www.gojaznost.org/gs/dodatak/OMTFManagementofObesityinAdults2008.pdf|first2=Vojtech |issue=2 |first3=Arnaud|first4=Nick |first5=Martin |first6=Elisabeth |first7=Dragan |first8=Maximo |first9=Gabriela |pages=106–16|last2=Hainer |last3=Basdevant |last4=Finer |last5=Fried |last6=Mathus-Vliegen |last7=Micic |last8=Maislos|last9=Roman}}</ref> Це підвищення рівня захворюваності найбільше відчувається серед міського населення.<ref name=WHO2009a/> Єдиним регіоном, який залишається не ураженим ожирінням, є [[Субсахарська Африка]].<ref name=HaslamJames/>
{{clear}}

== Історія ==

=== Етимологія ===
''Ожиріння'' походить від [[Латинська мова|латинського]] ''obesitas'', що означає «гладкий», «товстий» або «пухлий». ''Ēsus'' є дієприкметником минулого часу від дієслова ''edere'' («їсти») з додаванням ''ob'' («надмірно»).<ref name=etymol>{{cite web|url=http://www.etymonline.com/index.php?term=obesity |title=Online Etymology Dictionary: Obesity |work=Douglas Harper|accessdate=31 грудня 2008}}</ref> ''[[Оксфордський словник англійської мови]]'' вказує, що це слово вперше було використано у 1611 році [[Котґрейв Рендл|Рендлом Котґрейвом]].<ref>{{cite web |url=http://www.oed.com/ |title=Obesity, n |work=[[Oxford English Dictionary]] 2008|accessdate=21 березня 2009}}</ref>

=== Історичні тенденції ===
[[Файл:Charles Mellin zugeschr - Porträt eines Herrn - Gemäldegalerie Berlin.jpg|thumb|upright|alt=Дуже огрядний чоловік з помітним подвійним підборіддям, одягнений у чорне, з мечем на лівому боці.|За часів [[Середньовіччя]] та [[Відродження]] ожиріння часто вважалося ознакою статку і було доволі поширене серед представників еліти: ''Товстий командувач найманців [[Алессандро дель Борро»]]'', приписується Шарлеві Меллену, 1645&nbsp;р.<ref name=Zach2003>{{cite journal |author=Zachary Bloomgarden |title=Prevention of Obesity and Diabetes |journal=Diabetes Care |volume=26 |pages=3172–3178 |year=2003|pmid= 14578257|doi= 10.2337/diacare.26.11.3172|url=http://care.diabetesjournals.org/content/26/11/3172.full|issue=11}}</ref>]]

[[Файл:Venus von Willendorf 01.jpg|thumb|upright|alt=Мініатюрна статуетка, вирізана з каменю, яка зображує жінку з ожирінням. |''[[Віллендорфська Венера|Венера Віллендорфська]]'', яку було створено у 24 000–22 000 до н.&nbsp;е.]]

[[Греки]] були першими, хто визнав ожиріння порушенням здоров'я.<ref name=Haslam2007>{{cite journal|author=Haslam D |title=Obesity: a medical history |journal=Obes Rev |volume=8 Suppl 1 |issue= |pages=31–6 |year=2007|month=March |pmid=17316298 |doi=10.1111/j.1467-789X.2007.00314.x |url=}}</ref> [[Гіпократ]] написав, що «огрядність є не лише хворобою сама по собі, а ще й провісником наступних хвороб».<ref name=HaslamJames/> Індійський хірург [[Шушрута]] (VI&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.) пов'язував ожиріння з діабетом та хворобами серця.<ref name=Dwivedi&Dwivedi07/> Він радив фізичну роботу для того, аби допомогти вилікувати ожиріння та його побічні ефекти.<ref name=Dwivedi&Dwivedi07>{{cite web |url=http://medind.nic.in/iae/t07/i4/iaet07i4p243.pdf |format=PDF |title=History of Medicine: Sushruta – the Clinician –Teacher par Excellence |accessdate=2008-09-19 |work=Dwivedi, Girish & Dwivedi, Shridhar |publisher= |year=2007 |archive-date=2008-10-10 |archive-url=https://web.archive.org/web/20081010045900/http://medind.nic.in/iae/t07/i4/iaet07i4p243.pdf }}</ref> Протягом більшої частини історії людство боролося з нестачею їжі.<ref>{{cite book |author=Theodore Mazzone; Giamila Fantuzzi |title=Adipose Tissue And Adipokines in Health And Disease (Nutrition and Health) |url=https://archive.org/details/adiposetissueadi00fant |publisher=Humana Press|location=Totowa, NJ |year=2006 |page=[https://archive.org/details/adiposetissueadi00fant/page/n244 222] |isbn=1-58829-721-7 |oclc= |doi= |accessdate=}}</ref> Таким чином, ожиріння історично вважалося ознакою статку та процвітання. Воно було розповсюджено серед високопосадовців у Європі у [[Середньовіччя|Середньовіччі]] та за часів [[Відродження]]<ref name=Zach2003/>, а також у давніх цивілізаціях Східної Азії.<ref>Keller p. 49</ref>

З початком [[Промислова революція|промислової революції]] стало зрозуміло, що військова та економічна міць націй залежить від розміру тіла та сили їхніх солдатів та робочих.<ref name=Caballero/> Підвищення середнього індексу маси тіла з такого, який зараз вважається індексом недостатньої ваги, до такого, який зараз є показником нормальної ваги, зіграло значну роль у розвитку індустріальних суспільств.<ref name=Caballero/> Таким чином і зріст, і вага людини протягом XIX&nbsp; століття у розвиненому світі зросли. Протягом XX століття, разом із досягненням людством максимуму свого генетичного потенціалу зросту, вага почала підвищуватися набагато більше, ніж зріст, результатом чого стало ожиріння.<ref name=Caballero/> У 1950-ті роки підвищення статку у розвинених країнах знизило дитячу смертність, але підвищення маси тіла стало причиною того, що поширенішими стали захворювання серця та нирок.<ref name=Caballero/><ref>{{cite journal | doi=10.2105/AJPH.42.9.1116 | author=Breslow L |title=Public Health Aspects of Weight Control | journal=Am J Public Health Nations Health | year=1952 | month=September| volume=42 | issue=9 | pages=1116–20 | pmid=12976585 | pmc=1526346}}</ref>

За цей період страхові компанії зрозуміли зв'язок між вагою тіла та ймовірною тривалістю життя і підвищили страхові внески для людей, які страждають на ожиріння.<ref name=HaslamJames/>

У багатьох культурах протягом усієї історії ожиріння вважалося результатом вади характеру. Персонаж, якого називали ''obesus'' або «товстий», у [[Грецька комедія|грецькій комедії]] був ненажерою та посміховиськом. За часів християнства їжу вважали провідником до гріхів [[Лінощі|ліноцтва]] та [[Хтивість|хтивості]].<ref name=Woodhouse/> У сучасній західній культурі надмірна вага вважається непривабливою, а ожиріння зазвичай асоціюється з різноманітними негативними стереотипами. Особи будь-якого віку можуть зіткнутися з суспільною стигматизацією, з них можуть знущатися або цуратися їх. Ожиріння знову є однією з причин для дискримінації.<ref name=Bias2001>{{cite journal |author=Puhl R, Brownell KD |title=Bias, discrimination, and obesity|journal=Obes. Res. |volume=9 |issue=12 |pages=788–805 |year=2001 |month=December |pmid=11743063|doi=10.1038/oby.2001.108 |url=}}</ref>

У західному суспільстві розуміння стосовно того, якою має бути здорова вага тіла, відрізняється від того, яка вага вважається ідеальною&nbsp;— і обидва ці поняття змінилися від початку XX століття. Вага тіла, яку вважають ідеальною, стала нижчою з 1920-х років. Це може проілюструвати той факт, що середній зріст переможець конкурсу «Міс Америка» підвищився на 2&nbsp;% за період з 1922 по 1999 рік, а вага зменишлася на 12&nbsp;%.<ref>{{cite journal|author=Rubinstein S, Caballero B |title=Is Miss America an undernourished role model? |journal=JAMA |volume=283|issue=12 |page=1569 |year=2000 |pmid=10735392 |doi= 10.1001/jama.283.12.1569|url=}}</ref> З іншого боку, уявлення про здорову масу тіла змінилося у зворотному напрямку&nbsp;— у Великій Британії вага, за якої людина вважатиме себе такою, що має ожиріння, була набагато вища у 2007 році, ніж у 1999.<ref name=John2008>{{cite journal|author=Johnson F, Cooke L, Croker H, Wardle J |title=Changing perceptions of weight in Great Britain: comparison of two population surveys |journal=BMJ |volume=337 |issue= |pages=a494 |year=2008 |pmid=18617488 |pmc=2500200 |doi= 10.1136/bmj.a494|url=http://www.bmj.com/cgi/content/full/337/jul10_1/a494}}</ref> Причиною таких змін вважають те, що підвищення розповсюдженості ожиріння призводить до підвищення прийняття надмірної кількості жиру на тілі як норми.<ref name=John2008/>

Ожиріння все ще вважається ознакою статку і добробуту у багатьох частинах [[Африка|Африки]]. Це набуло особливої поширеності від початку епідемії [[ВІЛ]].<ref name=HaslamJames/>

=== Мистецтво ===
Перші скульптурні зображення людського тіла, що з'явилися 25 000&nbsp;— 35 000&nbsp;років тому, зображують огрядних жінок. Дехто пояснює [[Палеолітична Венера|статуетки Венери]] тенденцією підкреслювати фертильність, тоді як інші вважають, що вони представляють «огрядність» людей того часу.<ref name=Woodhouse/> Проте огрядність відсутня як у грецькому, так і у римському мистецтві, можливо, через їхні ідеали стриманості. Це продовжувалося протягом значної частини історії християнської Європи, коли тільки тих, хто мав низький соціально-економічний статус, зображували огрядними.<ref name=Woodhouse/>

Протягом доби [[Відродження]] окремі представники вищого класу почали хизуватися своїми великими розмірами, як це можна побачити на портретах Генріха VIII та Алессандро дель Борро.<ref name=Woodhouse>{{cite journal |author=Woodhouse R |title=Obesity in art: A brief overview |journal=Front Horm Res |volume=36 |issue= |pages=271–86 |year=2008 |isbn=978-3-8055-8429-6|pmid=18230908 |doi=10.1159/000115370 |url=http://books.google.com/?id=nXRU4Ea1aMkC&pg=PA271&lpg=PA271&dq=Obesity+in+art:+a+brief+overview |series=Frontiers of Hormone Research}}</ref>[[Петер Пауль Рубенс|Рубенс]] (1577—1640) регулярно малював на своїх картинах повних жінок, від чого походить вислів «[[рубенсовський]]». Проте ці жінки все ж таки зберігали пропорції «пісочного годинника», що, у свою чергу, пов'язано з фертильністю.<ref name=Fumento>{{cite book |author=Fumento, Michael |title=The Fat of the Land: Our Health Crisis and How Overweight Americans Can Help Themselves |publisher=Penguin (Non-Classics) |year=1997|page=126|isbn=0-14-026144-3}}</ref> У ХІХ&nbsp;столітті погляд на ожиріння у західному світі змінився. Після кількох сторіч, протягом яких ожиріння було синонімом статку та соціального статусу, бажаним стандартом почала вважатися стрункість.<ref name=Woodhouse/>

== Суспільство та культура ==
У сучасному житті ожиріння може бути приводом для стигматування, хоча в минулому воно здебільшого, сприймалось як ознака багатства і родючості; в деяких країнах воно і досі так сприймається.<ref name="HaslamJames" /><ref name="Woodhouse" />

=== Вплив на економіку ===
Окрім впливу на здоров'я людей, ожиріння призводить до багатьох інших проблем, включаючи невигідне становище при працевлаштуванні<ref name="Puhl R. p.29">Puhl R., Henderson K., and Brownell K. 2005 p.29</ref><ref>{{cite journal |doi=10.1016/j.ehb.2009.01.008|author=Johansson E, Bockerman P, Kiiskinen U, Heliovaara M |title=Obesity and labour market success in Finland: The difference between having a high BMI and being fat |journal=Economics and Human Biology |volume=7 |issue=1 |pages=36–45|year=2009 |pmid=19249259}}</ref>, та підвищує бізнесові видатки. Ці фактори впливу відчутні у всіх верствах суспільства від окремих осіб до корпорацій та урядів.

2005 року медичні витрати, пов'язані з ожирінням, у США було оцінено приблизно у 190,2&nbsp;мільярдів доларів, або 20,6&nbsp;% усіх видатків на медицину,<ref name=medical-costs>{{cite journal|coauthors=John Cawley, Chad Meyerhoefer|title=The medical care costs of obesity: An instrumental variables approach|journal=Journal of Health Economics|year=2012|month=January|volume=31|issue=1|pages=219–230|url=http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0167629611001366|accessdate=2 серпня 2012|doi=10.1016/j.jhealeco.2011.10.003|pmid=22094013|last1=Cawley|first1=J}}</ref><ref>{{cite journal|author=Finkelstein EA, Fiebelkorn IA, Wang G |title=National medical spending attributable to overweight and obesity: How much, and who's paying |journal= Health Affairs|volume=Online |issue=May |pages=|date=1 січня 2003|url=http://content.healthaffairs.org/cgi/content/full/hlthaff.w3.219v1/DC1 }}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.cdc.gov/nccdphp/dnpa/obesity/economic_consequences.htm |title=Obesity and overweight: Economic consequences | publisher=[[Centers for Disease Control and Prevention]] | date=22 May 2007 |accessdate=2007-09-05}}</ref> тим часом як у Канаді витрати на ожиріння були оцінені у 2 мільярди канадських доларів 1997 року (2,4&nbsp;% усіх медичних витрат).<ref name="CADG2006"/> Загальні річні прямі витрати на лікування надмірної ваги та ожиріння в Австралії 2005 року склали 21 мільярд австралійських доларів. Австралійці, які мають надмірну вагу або ожиріння, також отримали 35,6 мільярдів австралійських доларів у вигляді урядових субсидій.<ref name=MJA2009>{{Cite journal|title=The cost of overweight and obesity in Australia|url=http://www.mja.com.au/public/issues/192_05_010310/col10841_fm.html|year=2009|author=Colagiuri, Stephen|journal=The Medical Journal of Australia|accessdate=2011-06-18|last2=Lee|first2=Crystal M. Y.|last3=Colagiuri|first3=Ruth|display-authors=4|author5=<Please add first missing authors to populate metadata.>}}</ref> Приблизний діапазон щорічних витрат на дієтичні продукти становить від 40 до 100&nbsp;мільярдів тільки у США.<ref>{{cite news  | last = Cummings  | first = Laura|title = The diet business: Banking on failure|publisher = BBC News| date = 5 February 2003| url = http://news.bbc.co.uk/2/hi/business/2725943.stm| accessdate = 25 February 2009}}</ref>

Було з'ясовано, що програми з попередження ожиріння зменшують витрати на лікування хвороб, пов'язаних з ожирінням. Проте, чим довше люди живуть, тим більше коштів на медичне обслуговування вони потребують. Тому дослідники роблять висновок про те, що зниження розповсюдження ожиріння може покращити здоров'я населення, але навряд чи зменшить загальний обсяг витрат на охорону здоров'я.<ref>{{cite journal |author=van Baal PH |title=Lifetime Medical Costs of Obesity: Prevention No Cure for Increasing Health Expenditure |journal=PLoS Med. |volume=5 |issue=2 |pages=e29 |year=2008 |month=February |pmid=18254654 |pmc=2225430 |doi=10.1371/journal.pmed.0050029 |url=http://www.plosmedicine.org/article/info:doi/10.1371/journal.pmed.0050029 |author-separator=, |author2=Polder JJ |author3=de Wit GA |display-authors=3 |last4=Hoogenveen |first4=Rudolf T. |last5=Feenstra |first5=Talitha L. |last6=Boshuizen |first6=Hendriek C. |last7=Engelfriet |first7=Peter M. |last8=Brouwer |first8=Werner B. F. |access-date=2014-07-31 |archive-date=2015-01-11 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150111110729/http://www.plosmedicine.org/article/info:doi/10.1371/journal.pmed.0050029 |url-status=dead }}</ref>

[[Файл:Wide Chair.jpg|thumb|left|alt=Ширший стілець поруч із декількома стільцями нормального розміру.| Різноманітні служби повинні забезпечувати осіб з ожирінням спеціальним обладнанням&nbsp;— наприклад, надаючи стільці, які набагато ширші за звичайні<ref>{{cite journal|author=Bakewell J|title=Bariatric furniture: Considerations for use|journal=Int J Ther Rehabil|issue=7|pages=329–33|year=2007|url=http://www.ijtr.co.uk/cgi-bin/go.pl/library/article.cgi?uid=23858;article=IJTR_14_7_329_333|volume=14|accessdate=31 липня 2014|archiveurl=https://web.archive.org/web/20111008202913/http://www.ijtr.co.uk/cgi-bin/go.pl/library/article.cgi?uid=23858;article=IJTR_14_7_329_333|archivedate=8 жовтня 2011|deadurl=yes}}</ref>]]

Ожиріння може призвести до соціальної стигматизації та невигідного становища при працевлаштуванні.<ref name="Puhl R. p.29"/> У порівнянні з їхніми колегами з нормальною вагою, працівники, які мають ожиріння, в середньому частіше пропускають роботу та беруть більше відпусток за станом здоров'я через інвалідність, таким чином підвищуючи витрати своїх працедавців та знижуючи продуктивність.<ref>{{cite journal|author=Neovius K, Johansson K, Kark M, Neovius M|title=Obesity status and sick leave: a systematic review |journal=Obes Rev |volume=10|issue=1 |pages=17–27 |year=2009|month=January |pmid=18778315 |doi=10.1111/j.1467-789X.2008.00521.x |url=}}</ref> Дослідження, яке вивчало працівників університету Дюк, з'ясувало, що люди з індексом маси тіла більше 40, подавали удвічі більше позовів для [[компенсації працівникам, які отримали травми на роботі]], ніж ті, чий ІМТ був від 18,5 до 24,9. Вони також мали більш ніж у 12&nbsp;разів втрачених робочих днів. Найбільш розповсюдженими видами травм у цій групі були такі, що пов'язані з падінням та підйомом предметів, через які страждали нижні кінцівки, зап'ястки, руки та спини.<ref>{{cite journal |author=Ostbye T, Dement JM, Krause KM|title=Obesity and workers' compensation: Results from the Duke Health and Safety Surveillance System |journal=Arch. Intern. Med. |volume=167 |issue=8|pages=766–73|year=2007 |pmid=17452538 |doi=10.1001/archinte.167.8.766}}</ref> Комітет страхування робочих в американському штаті Алабама схвалив суперечливий план, згідно якого працівників, які мають ожиріння, зобов'язують сплачувати штраф у розмірі 25 доларів на місяць, якщо вони не вживуть заходів для того, аби зменшити власну вагу та покращити власне здоров'я. Цей план почав діяти у січні 2010 року і поширюється на тих, хто має ІМТ вищий, ніж 35&nbsp;кг/м<sup>2</sup> і хто не покаже жодного покращення у власному стані здоров'я протягом одного року.<ref>{{cite web|url=http://www.webmd.com/diet/news/20080825/alabama-obesity-penalty-stirs-debate |title=Alabama "Obesity Penalty" Stirs Debate |work=Don Fernandez |accessdate=5 квітня 2009}}</ref>

Деякі дослідження показують, що у людей з ожирінням нижчі шанси отримати роботу та отримати підвищення.<ref name=Bias2001/> Людям, які страждають на ожиріння, за одну і ту саму роботу платять менше, ніж їхнім колегам, які ожиріння не мають. Жінки, які страждають на ожиріння, отримують у середньому на 6&nbsp;%, а чоловіки&nbsp;— на 3&nbsp;% менше.<ref>Puhl R., Henderson K., and Brownell K. 2005 p.30</ref>

У деяких індустріях&nbsp;— таких, як авіакомпанії, охорона здоров'я, харчування&nbsp;— ожиріння викликає особливе занепокоєння. Через підвищення рівнів ожиріння авіакомпаніям доводиться підвищувати витрати на пальне, а також стикатися з вимогами зробити сидіння ширшими.<ref>{{cite web | author=Lisa DiCarlo| url=http://www.forbes.com/2002/10/24/cx_ld_1024obese.html |title=Why Airlines Can't Cut The Fat|work=Forbes.com|date=2002-10-24 | accessdate=2008-07-23}}</ref> У 2000 році надмірна вага пасажирів, які мають ожиріння, коштувала американським авіакомпаніям 275&nbsp;мільйонів.<ref>{{cite journal|author=Dannenberg AL, Burton DC, Jackson RJ |title=Economic and environmental costs of obesity: The impact on airlines |url=https://archive.org/details/sim_american-journal-of-preventive-medicine_2004-10_27_3/page/264 |journal=American journal of preventive medicine|volume=27 |issue=3 |page=264|year=2004 |pmid=15450642 |doi=10.1016/j.amepre.2004.06.004}}</ref> Індустрія охорони здоров'я була змушена інвестувати у спеціальне обладнання для того, щоби мати змогу приймати пацієнтів з надзвичайно високим ступенем ожиріння, включаючи спеціальне обладнання для підйому пацієнтів та [[баріатричні машини швидкої допомоги]].<ref>{{cite web|url=http://abcnews.go.com/Health/Diet/obese-health-care-bariatric-ambulances/story?id=7981746|title=Who Should Pay for Obese Health Care?|author=Lauren Cox|publisher=ABC News|date=2 липня 2009|accessdate=2012-08-06}}</ref> Витрати ресторанів підвищуються через судові позови, які звинувачують їх у тому, що вони спричиняють ожиріння.<ref name=Govtrack>{{cite web | url=http://www.govtrack.us/congress/bill.xpd?bill=h109-554 | title=109th U.S. Congress (2005–2006) H.R. 554: 109th U.S. Congress (2005–2006) H.R. 554: Personal Responsibility in Food Consumption Act of 2005 | publisher=GovTrack.us | accessdate=2008-07-24 | archive-date=2008-11-01 | archive-url=https://web.archive.org/web/20081101192335/http://www.govtrack.us/congress/bill.xpd?bill=h109-554 }}</ref> У 2005 році Конгрес США обговорював законодавство, яке могло б запобігти судовим позовам, що стосуються ожиріння, проти індустрії харчування, але відповідний закон так і не був прийнятий.<ref name=Govtrack/>

=== Прийняття розміру ===
[[Файл:PresidentTaftTelephoneCrop.jpg|thumb|150px|right|right|Президент США [[Вільям Говард Тафт]] часто був предметом насмішок через надмірну вагу]]
Принципова мета руху за прийняття розміру полягає у зменшенні дискримінації людей, що мають надмірну вагу і страждають від ожиріння.<ref>{{cite web |url=http://www.capitalnaafa.org/whatisnaafa.html |title=What is NAAFA |work=[[National Association to Advance Fat Acceptance]] |accessdate=17 лютого 2009}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.size-acceptance.org/mission.html |title=ISAA Mission Statement |work=[[International Size Acceptance Association]] |accessdate=17 лютого 2009}}</ref> Однак, деякі члени руху також намагаються заперечити встановлений звʼязок між ожирінням і негативними наслідками для здоровʼя.<ref name=Pulver2007>{{cite book |author=Pulver, Adam |title=An Imperfect Fit: Obesity, Public Health, and Disability Anti-Discrimination Law |publisher=Social Science Electronic Publishing |location= |year=2007 |pages= |isbn= |oclc= |doi= |url=http://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=1316106|accessdate=13 січня 2009}}</ref>

Існують організації, що сприяють прийняттю ожиріння. У другій половині ХХ&nbsp;сторіччя їхня кількість значно зросла.<ref>{{cite journal |author=Neumark-Sztainer D |title=The weight dilemma: a range of philosophical perspectives |journal=Int. J. Obes. Relat. Metab. Disord. |volume=23 Suppl 2 |issue= |pages=S31–7|year=1999 |month=March |pmid=10340803 |doi= 10.1038/sj.ijo.0800857|url=}}</ref> Американська [[Національна асоціація, що сприяє прийняттю гладких людей]] (NAAFA) була створена у 1969 році й називає себе організацією із захисту прав людини, що присвячує себе припиненню дискримінації за розміром.<ref>{{cite | author=National Association to Advance Fat Acceptance | url=http://www.naafaonline.com/dev2/ | title=We come in all sizes | publisher=NAAFA | year=2008 | accessdate=2008-07-29 | archive-date=2018-12-26 | archive-url=https://web.archive.org/web/20181226125112/https://www.naafaonline.com/dev2/%20 }}</ref> Однак активістський рух гладких залишається маргінальною течією.<ref>[http://www.bitchmagazine.org/article/big-trouble Big Trouble | Bitch Magazine<!--Bot-generated title-->] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121226160246/http://bitchmagazine.org/article/big-trouble |date=26 грудня 2012 }}, bitchmagazine.org</ref>

[[Міжнародна асоціація із прийняття розміру]] (ISAA)&nbsp;— це [[недержавна організація]] (НДО), яка була заснована 1997 року. У неї більш глобальна орієнтація, і вона описує свою місію як таку, що сприяє прийняттю розміру і припиненню дискримінації на основі розміру людини.<ref>{{cite web |url=http://www.size-acceptance.org/ |title=International Size Acceptance Association – ISAA |work=International Size Acceptance Association |accessdate=13 січня 2009}}</ref> Ці групи часто вимагають визнання ожиріння інвалідністю відповідно до американського [[Закону про інвалідів]] (ADA). Однак американська правова система вирішила, що потенційні витрати системи охорони здоровʼя перевищують вигоди від поширення цього антидискримінаційного закону на ожиріння.<ref name=Pulver2007/>

== Ожиріння дитинства ==
Межі здорового ІМТ, залежать від віку і статі дитини. Ожиріння у дітей і підлітків визначається як ІМТ більше 95&nbsp;[[Квантиль|процентилів]].<ref name="cdc.gov"/> Довідкові дані, на яких базуються ці процентилі, зібрані з 1963 до 1994 року і таким чином на них не впливає недавнє зростання рівню ожиріння.<ref name="Flegal KM, Ogden CL, Wei R, Kuczmarski RL, Johnson CL 2001 1086–93"/> Ожиріння дитинства досягло епідемічних рівнів у XXI&nbsp;сторіччі, при цьому його рівні зростають як у розвинутих країнах, так і у країнах, що розвиваються. Рівень ожиріння серед канадських хлопчиків зріс з 11&nbsp;% у 1980-х роках до 30&nbsp;% у 1990-х роках, до того-ж у той самий проміжок часу рівень ожиріння зріс із 4 до 14&nbsp;% серед бразильських дітей.<ref name=flynn2006/>

Як і у разі ожиріння серед дорослих, багато різних чинників впливають на зростання рівня ожиріння в дитинстві. Зміни у режимі харчування і зменшення фізичної активності вважаються двома з найбільш важливих факторів, що спричинили недавнє зростання рівню ожиріння.<ref>{{cite journal |author=Dollman J, Norton K, Norton L |title=Evidence for secular trends in children's physical activity behaviour |journal=Br J Sports Med |volume=39 |issue=12 |pages=892–7; discussion 897 |year=2005|month=December |pmid=16306494 |pmc=1725088 |doi=10.1136/bjsm.2004.016675 |url=https://archive.org/details/sim_british-journal-of-sports-medicine_2005-12_39_12/page/892}}</ref> Оскільки ожиріння дитинства часто продовжується у дорослому віці й викликає численні хронічні хвороби, дітей, що страждають від ожиріння, часто перевіряють на наявність таких хвороб, як [[гіпертонія]], [[діабет]], [[гіперліпідемія]] та [[дистрофія печінки]].<ref name=CADG2006/> Методики лікування, які застосовуються до дітей, охоплюють в основному зміни способу життя та поведінки, хоча заходи, спрямовані та підвищення активності дітей, майже не мали успіху.<ref>{{cite journal|last=Metcalf|first=B.|coauthors=Henley, W.; Wilkin, T.|title=Effectiveness of intervention on physical activity of children: systematic review and meta-analysis of controlled trials with objectively measured outcomes (EarlyBird 54)|journal=BMJ|date=27 вересня 2012|volume=345|issue=sep27 1|pages=e5888–e5888|doi=10.1136/bmj.e5888}}</ref> У Сполучених Штатах жодних ліків не схвалено FDA для використання в цій віковій групі.<ref name=flynn2006>{{cite journal |author=Flynn MA |title=Reducing obesity and related chronic disease risk in children and youth: a synthesis of evidence with 'best practice' recommendations|journal=Obes Rev |volume=7 Suppl 1 |issue= |pages=7–66 |year=2006 |month=February |pmid=16371076|doi=10.1111/j.1467-789X.2006.00242.x |url= |author-separator=, |author2=McNeil DA |author3=Maloff B |display-authors=3|last4=Mutasingwa |first4=D. |last5=Wu |first5=M. |last6=Ford |first6=C. |last7=Tough |first7=S. C.}}</ref>

== В тварин ==
Ожиріння у домашніх тварин поширене в багатьох країнах. Кількість собак з надмірною вагою та ожирінням у Сполучених Штатах складає від 23&nbsp;% до 41&nbsp;%, при цьому близько 5,1&nbsp;% страждають від ожиріння.<ref name=Lund2006>{{cite journal|author=Lund Elizabeth M.|title=Prevalence and Risk Factors for Obesity in Adult Dogs from Private US Veterinary Practices|journal=Intern J Appl Res Vet Med|volume=4|issue=2|pages=177–86|year=2006|pmid= |doi= |url=http://www.jarvm.com/articles/Vol4Iss2/Lund.pdf}}</ref> Рівень ожиріння у котів дещо вищий і становить 6,4&nbsp;%.<ref name= Lund2006/> В Австралії рівень ожиріння у собак, що проходять ветеринарний огляд, сягає 7,6&nbsp;%.<ref>{{cite journal |author=McGreevy PD, Thomson PC, Pride C, Fawcett A, Grassi T, Jones B|title=Prevalence of obesity in dogs examined by Australian veterinary practices and the risk factors involved|journal=Vet. Rec.|volume=156|issue=22|pages=695–702|year=2005|month=May |pmid=15923551|doi= |url=}}</ref> Ризик ожиріння у собак повʼязаний із наявністю або відсутністю ожиріння у їхніх власників, однак такого звʼязку не спостерігалось між котами та їхніми власниками.<ref>{{cite journal |author=Nijland ML, Stam F, Seidell JC|title= Overweight in dogs, but not in cats, is related to overweight in their owners|journal=Public Health Nutr|volume=13|issue= 1|pages= 1–5|year=2009|month=June|pmid=19545467|doi=10.1017/S136898000999022X|url= }}</ref>

== Див. також ==
* [[Здорове харчування]]
* [[Здоровий спосіб життя]]
* [[Раціональне харчування]]
* [[Список країн за часткою гладкого населення]]
* [[Ожиріння в Україні]]
* [[Метаболічний синдром]]

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Література ==
* [https://repository.tdmu.edu.ua/bitstream/handle/1/8610/ojyr_cardendo.pdf Ожиріння в практиці кардіолога та ендокринолога] О.М.&nbsp;Біловол, О.М.&nbsp;Ковальова, С.С.&nbsp;Попова, О.Б.&nbsp;Тверетінов.&nbsp;— Тернопіль: ТДМУ, 2009.&nbsp;— 620 с.&nbsp;— ISBN 978-966-673-132-9
* Навчально-методичний посібник «Ожиріння: профілактика, лікування, фізична терапія» / О.Я.&nbsp;Андрійчук, К.І.&nbsp;Сметаніна, Н.Б.&nbsp;Грейда, В.М.&nbsp;Сергеєв, А.М.&nbsp;Сітовський, Т.Є.&nbsp;Цюпак&nbsp;— Луцьк: Завжди Поруч, 2022.&nbsp;— 140 с.
* [http://pronut.medved.kiev.ua/index.php/ua/categories/problem-articles/item/496-substantiation-of-organization-of-medical-and-sociological-monitoring-of-obesity-of-children Обґрунтування організації медико-соціологічного моніторингу ожиріння у дітей.] Д.Д.&nbsp;Дячук, І.Е.&nbsp;Заболотна // Проблеми харчування 2/2017.&nbsp;— С.5-16
* Ferry, Robert J. (2011). [https://link.springer.com/book/10.1007/978-1-60327-256-8 ''The management of pediatric obesity and diabetes''.] Totowa, N.J.: Humana. [[ISBN]]&nbsp;[[Спеціальна:Джерела книг/978-1-60327-256-8|978-1-60327-256-8]]
* [https://cloud.phc.org.ua/index.php/apps/onlyoffice/s/6BrQDQbAZbzSQxt?fileId=9560 Ожиріння та надмірна вага] // ВООЗ, Інформаційний бюлетень №311, СІЧЕНЬ 2015 р.

* {{книга
 |автор             = [[Єфімов Андрій Семенович|Ефимов А.С.]], Карабун П.М., Эпштейн Е.В.
 |частина           = 
 |посилання частина = 
 |заголовок         = '''Ожирение''' и [[цукровий діабет|сахарный диабет]]
 |оригінал          = 
 |посилання         = 
 |відповідальний    = 
 |видання           = 
 |місце             = Киев
 |видавництво       = «[[Здоров'я (видавництво)|Здоров'я]]»
 |рік               = 1987
 |том               = 
 |сторінки          = 
 |сторінок          = 144
 |серія             = Библиотека практического врача
 |тираж             = 20 000
 |isbn              = 
 |doi               = 
 |bibcode           = 
 |pmid              = 
 |archiveurl        = 
 |archivedate       =
}} {{ref-ru}}
* Mullin, Gerard E.; Cheskin, Lawrence J.; Matarese, Laura E. (2014). [https://link.springer.com/book/10.1007/978-1-4939-0548-5 ''Integrative weight management: a guide for clinicians''.] New York. [[ISBN]]&nbsp;[[Спеціальна:Джерела книг/978-1-4939-0548-5|978-1-4939-0548-5]].
* Mantzoros, Christos S. (2009). [https://link.springer.com/book/10.1007/978-1-60327-453-1 ''Nutrition and metabolism: underlying mechanisms and clinical consequences''.] Part of the book series: Nutrition and Health (NH). [Totowa, N.J.]: Humana. [[ISBN]]&nbsp;[[Спеціальна:Джерела книг/978-1-60327-453-1|978-1-60327-453-1]].

{{commonscat|Obesity}}

== Посилання ==
{{Refbegin|30em}}
* [http://cp-medical.com/index.php/journal/article/view/60/48 Ожиріння та надмірна маса тіла в дітей, критерії діагностики та статистика поширеності.] І. Е. ЗАБОЛОТНА+Л. В. ЯЩЕНКО.&nbsp;— ПРОФІЛАКТИЧНА МЕДИЦИНА.&nbsp;— ТОМ 2 №&nbsp;8 (2019). https://DOI.ORG/10.31612/2616-4868.2(8).2019.04
* Молодь та молодіжна політика в Україні: соціально-демографічні аспекти / За ред. Е.&nbsp;М.&nbsp;Лібанової.&nbsp;— К.: Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.&nbsp;В.&nbsp;Птухи НАН України, 2010.&nbsp;— 248 с.&nbsp;— ISBN 978-966-02-5782-5.&nbsp;— С.113-119
* {{cite journal | doi = 10.1079/BJN2002739 | last1 = Bhargava | first1 = Alok | last2 = Guthrie | first2 = J. | year = 2002 | title = Unhealthy eating habits, physical exercise and macronutrient intakes are predictors of anthropometric indicators in the Women's Health Trial: Feasibility Study in Minority Populations | url =https://archive.org/details/sim_british-journal-of-nutrition_2002-12_88_6/page/719| journal = British Journal of Nutrition | volume = 88 | issue = 6| pages = 719–728 | pmid = 12493094 }}
* {{cite journal | last1 = Bhargava | first1 = Alok | year = 2006 | title = Fiber intakes and anthropometric measures are predictors of circulating hormone, triglyceride, and cholesterol concentration in the Women's Health Trial | url =https://archive.org/details/sim_journal-of-nutrition_2006-08_136_8/page/2249| journal = Journal of Nutrition | volume = 136 | issue = 8| pages = 2249–2254 | pmid = 16857849 }}
* Jebb S. and Wells J. Measuring body composition in adults and children In:{{cite book|author=Peter G. Kopelman, Ian D. Caterson, Michael J. Stock, William H. Dietz|title=Clinical obesity in adults and children: In Adults and Children|publisher=Blackwell Publishing|location= |year=2005|pages=[https://archive.org/details/clinicalobesityi02edunse/page/12 12]–28 |isbn=1-4051-1672-2|url=https://archive.org/details/clinicalobesityi02edunse}}
* Kopelman P., Caterson I. An overview of obesity management In:{{cite book|author=Peter G. Kopelman, Ian D. Caterson, Michael J. Stock, William H. Dietz|title=Clinical obesity in adults and children: In Adults and Children|publisher=Blackwell Publishing|location= |year=2005|pages=[https://archive.org/details/clinicalobesityi02edunse/page/319 319]–326 |isbn=1-4051-1672-2|url=https://archive.org/details/clinicalobesityi02edunse}}
* {{cite book |author=[[National Heart, Lung, and Blood Institute]] (NHLBI) |title=Clinical Guidelines on the Identification, Evaluation, and Treatment of Overweight and Obesity in Adults |publisher=International Medical Publishing, Inc |location= |year= 1998|pages= |isbn=1-58808-002-1 |oclc=|url=http://www.nhlbi.nih.gov/guidelines/obesity/ob_gdlns.pdf|format=PDF}}
* {{cite web |url=http://www.nice.org.uk/nicemedia/pdf/CG43NICEGuideline.pdf |title=Obesity: guidance on the prevention, identification, assessment and management of overweight and obesity in adults and children|publisher=[[National Health Services]] (NHS)|year= 2006|format=PDF |work=[[National Institute for Health and Clinical Excellence]](NICE)|accessdate=8 квітня 2009}}
* Puhl R., Henderson K., and Brownell K. Social consequences of obesity In:{{cite book|author=Peter G. Kopelman, Ian D. Caterson, Michael J. Stock, William H. Dietz|title=Clinical obesity in adults and children: In Adults and Children|publisher=Blackwell Publishing|location= |year=2005|pages=[https://archive.org/details/clinicalobesityi02edunse/page/29 29]–45 |isbn=1-4051-1672-2|url=https://archive.org/details/clinicalobesityi02edunse}}
* Seidell JC. Epidemiology&nbsp;— definition and classification of obesity In:{{cite book|author=Peter G. Kopelman, Ian D. Caterson, Michael J. Stock, William H. Dietz|title=Clinical obesity in adults and children: In Adults and Children|publisher=Blackwell Publishing|location= |year=2005|pages=[https://archive.org/details/clinicalobesityi02edunse/page/3 3]–11 |isbn=1-4051-1672-2|url=https://archive.org/details/clinicalobesityi02edunse}}
* {{cite book | author=[[World Health Organization]] (WHO) | title=Technical report series 894: Obesity: Preventing and managing the global epidemic. | location=Geneva | publisher=World Health Organization | year=2000 | url=http://whqlibdoc.who.int/trs/WHO_TRS_894_(part1).pdf | format=PDF | isbn=92-4-120894-5 | accessdate=31 липня 2014 | archiveurl=https://web.archive.org/web/20150501075305/http://whqlibdoc.who.int/trs/WHO_TRS_894_(part1).pdf | archivedate=1 травня 2015 | deadurl=yes }}
* {{dmoz|Health/Conditions_and_Diseases/Nutritional_and_Metabolic_Disorders/Obesity/}}
* {{cite book |author=Fumento, Michael | authorlink=Michael Fumento | title=The Fat of the Land: Our Health Crises and How Overweight Americans can Help Themselves |url=https://archive.org/details/fatoflandourheal0000mich |publisher=Penguin Books |location=New York |year=1997|isbn=0-14-026144-3}}
* {{cite book |author=Keller, Kathleen |title=Encyclopedia of Obesity |publisher=Sage Publications, Inc|location=Thousand Oaks, Calif |year=2008 |isbn=1-4129-5238-7 |oclc= |url=http://books.google.com/?id=aRp2rJrEqZsC&dq=IOTF+obesity+map|doi= |accessdate=}}
* {{cite book |author=Kolata, Gina | authorlink=Gina Kolata |title=Rethinking Thin: The new science of weight loss –and the myths and realities of dieting |url=https://archive.org/details/rethinkingthinne0000kola_i1w5 |publisher=Picador |location= |year=2007 |pages= |isbn=0-312-42785-9}}
* {{cite book|author=Kopelman, Peter G.|title=Clinical obesity in adults and children: In Adults and Children|publisher=Blackwell Publishing|location= |year=2005|page=493 |isbn=1-4051-1672-2|url=http://books.google.com/?id=u7RvldSr5M0C&pg=PA87&dq=80+percent+of+the+offspring+of+two+obese+parents+become+obese}}
* {{cite book |author=Levy-Navarro, Elena |title=The Culture of Obesity in Early and Late Modernity |url=https://archive.org/details/cultureofobesity0000levy |publisher=Palgrave Macmillan |location= |year=2008 |pages= |isbn=0-230-60123-5}}
* {{cite book |author=Pool, Robert |title=Fat: Fighting the Obesity Epidemic |publisher=[[Oxford University Press]] |location=Oxford, UK |year=2001 |pages= |isbn=0-19-511853-7 |url-access=registration |url=https://archive.org/details/fatfightingobesi00pool }}
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3111/ozhirinnya Ожиріння]
* [http://whqlibdoc.who.int/publications/2004/9244592223_rus.pdf Глобальна стратегія щодо харчування….] {{ref-ru}}
* Факты и цифры ЕРБ ВОЗ/13/05 Копенгаген, Бухарест, 12 сентября 2005 г
{{Refend}}

{{Експерт}}
{{хвороба-доробити}}
{{бібліоінформація}}

[[Категорія:Ожиріння| ]]
[[Категорія:Харчування]]
[[Категорія:Ендокринологія]]
[[Категорія:Дієтологія]]
[[Категорія:Патологічна фізіологія]]
[[Категорія:Симптоми захворювань]]
[[Категорія:Андрологія]]