Перегляд вихідного коду сторінки Одиниці вимірювання часу

Сучасні '''[[Одиниця вимірювання|одиниці вимірювання]] [[час]]у''' засновані на періоди [[обертання Землі]] навколо своєї осі і обертання навколо [[Сонце|Сонця]], а також обертання [[Місяць (супутник)|Місяця]] навколо Землі. Такий вибір одиниць зумовлено як історичними, так і практичними міркуваннями: необхідністю узгоджувати діяльність людей зі зміною дня і ночі, сезонів.

== Доба, година, хвилина та секунда ==
Історично основною одиницею для вимірювання середніх інтервалів часу була доба (часто кажуть «день»), що вираховується з мінімальним повним циклів зміни сонячної освітленості ([[день]] і [[ніч]]).

У результаті ділення доби на менші часові інтервали однакової довжини виникли [[Година|години]], [[Хвилина|хвилини]] і [[Секунда|секунди]]. Походження поділу, ймовірно, пов'язано з [[Дванадцяткова система числення|дванадцятковою системою числення]], якої дотримувалися в стародавньому [[Шумер]]і. Добу ділили на два рівних послідовних інтервали (умовно день і ніч). Кожен із них ділили на {{Num|12|''годин''}}. Подальший поділ годин сходить до [[Шістдесяткова система числення|шістдесяткової системі числення]]. Кожну годину ділили на 60 ''хвилин'', а кожну хвилину&nbsp;— на {{Num|60|''секунд''}}.

Таким чином, у годині {{Num|3600|секунд}}; у добі&nbsp;— 24 години, або {{Num|1440|хвилин}}, або {{Num|86400|секунд}}.

Зараз саме ці одиниці найчастіше використовують для вимірювання та вираження проміжків часу. Секунда (укр. позначення: '''с'''; міжнародне: '''s''') є однією із семи [[Основні одиниці SI|основних одиниць]] у [[Міжнародна система одиниць (SI)|Міжнародній системі одиниць (SI)]] і однієї з трьох основних одиниць у системі [[СГС]].

Одиниці «хвилина» (укр. позначення: '''хв'''; міжнародне: '''min'''), «година» (укр. позначення: '''г'''; міжнародне: '''h''') і «доба» (укр. позначення: '''д'''; міжнародне: '''d''') не входять в систему SI, однак в Україні вони допущені для використання як позасистемні одиниць без обмеження терміну дії допуску з областю застосування «усі області».

В астрономії використовують позначення '''г''', '''хв''', '''с''' (або '''h''', '''m''', '''s''') у верхньому індексі: наприклад, 13<sup>год</sup>20<sup>хв</sup>10<sup>с</sup> (або 13<sup>h</sup>20<sup>m</sup>10<sup>s</sup>).

=== Використання для позначення часу доби ===
[[Файл:MA-2.JPG|праворуч|обрамити|Відображення часу в годинах]]
Існує дві системи вказівки часу доби. У так званій французькій системі не враховується поділ доби на два інтервали по 12 годин (день і ніч), а вважається, що доба безпосередньо ділиться на 24 години. Номер години може бути від{{nbsp|1}}0 до{{nbsp|1}}23 включно. В «<nowiki/>[[12-годинний формат часу|англійській системі]]<nowiki/>» цей поділ враховується. Години вказують з моменту початку поточних півдоби, а після цифр пишуть буквений індекс половини доби. Першу половину доби (ніч, ранок) позначають AM, другу (день, вечір)&nbsp;— PM; ці позначення походять від {{Lang-la|ante meridiem}} і {{Lang-la2|post meridiem}} (до полудня{{nbsp|1}}/ після полудня). Номер години у 12‑годинних системах у різних традиціях записується по-різному: від{{nbsp|1}}0 до{{nbsp|1}}11 або {{Nobr|12, 1, 2, …, 11}}. Оскільки всі три часові субкоординати не перевищують ста, для запису їх у [[Десяткова система числення|десятковій системі]] достатньо двох цифр; тому значення годин, хвилин і секунд пишуть двозначним десятковим числом, додаючи нуль перед числом, якщо це необхідно (в англійській системі, втім, номер години пишуть одно- або двозначним десятковим числом).

За початок відліку часу прийнята опівночі. Таким чином, [[Північ (час доби)|опівночі]] у французькій системі&nbsp;— це 00:00, а в англійській&nbsp;— {{Nobr|12:00 AM}}. [[Полудень]]&nbsp;— 12:00 ({{Nobr|12:00 PM}}). Момент часу після 19 годин, і ще {{Num|14|минут}} з півночі&nbsp;— 19:14 (в англійській системі&nbsp;— {{Nobr|7:14 PM}}).

На циферблатах більшості сучасних годинників (зі стрілками) використовується саме англійська система. Проте, випускаються і такі стрілочні годинники, де використовується французька 24-годинна система. Такі годинники застосувують у тих областях, де судити про дні й ночі важко (наприклад, на підводних човнах або за [[Полярне коло|Полярним колом]], де існує [[полярна ніч]] і [[полярний день]]).

=== Використання для позначення часового інтервалу ===
Для вимірювання інтервалів часу годинник, хвилини й секунди не дуже зручні, оскільки не використовують десяткову систему числення, тому для вимірювання часових інтервалів зазвичай використовують тільки секунди.

Тим не менш, іноді використовують і власне години, хвилини і секунди. Так, тривалість {{Num|50000|с}} можна записати як 13 г 53 хв {{Num|20|с}}.

=== Еталонизація ===
Тривалість середніх сонячних діб&nbsp;— величина непостійна. І хоча вона змінюється геть небагато (збільшується в результаті [[приплив]]ів через дію тяжіння [[Місяць (супутник)|Місяця]] й [[Сонце|Сонця]] в середньому на {{Num|0.0023|с}} на століття за останні {{Num|2000|років}}, а за останні 100 років&nbsp;— лише на {{Num|0.0014|с}}), цього достатньо для значних спотворень тривалості секунди, якщо вважати за секунду {{Дріб|1|86400}} частину тривалості сонячних діб. Тому від визначення «година&nbsp;— {{Дріб|1|24}}{{nbsp|1}}доби; хвилина&nbsp;— {{Дріб|1|60}}{{nbsp|1}}години; секунда&nbsp;— {{Дріб|1|60}}{{nbsp|1}}хвилини» перейшли до визначення секунди як основної одиниці, що базується на періодичному внутрішньоатомному процесі, що не пов'язаний з якими-небудь рухами небесних тіл (на неї інколи посилаються як на секунду [[Міжнародна система одиниць (SI)|SI]] або «атомну секунду», коли з контексту її можна сплутати з секундою, визначеною з астрономічних спостережень).

Нині в Міжнародній системі одиниць (SI) прийнято таке визначення секунди:<blockquote>Одна секунда&nbsp;— це інтервал часу, що дорівнює {{Num|9192631770}} періодам випромінювання відповідного переходу між двома надтонким рівнями основного квантового стану атома [[Цезій-133|цезію-133]] в спокої за температури {{Num|0|[[Кельвін|К]]}}<ref>[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1022-15 Наказ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 25.08.2015 №&nbsp;914.] Про затвердження визначень основних одиниць SI, назв та визначень похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначень та Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин.- с.2.</ref>.</blockquote>Це визначення було прийнято в 1967 році (уточнення щодо температури та стану спокою з'явилося в 1997 році)<ref name="ГОСТ">{{Cite web|url=http://www.leotec.ru/upload/iblock/432/432b148f277da39bdd5df10e1cd52d2d.pdf|title=ГОСТ 8.417-2002. Государственная система обеспечения единства измерений. Единицы величин.|accessdate=2014-10-25|archiveurl=https://web.archive.org/web/20121110154140/http://www.leotec.ru/upload/iblock/432/432b148f277da39bdd5df10e1cd52d2d.pdf|archivedate=2012-11-10|deadlink=yes}}</ref>.

Відштовхуючись від секунди SI, хвилину визначають як {{Num|60|секунд}}, годину&nbsp;— як 60 хвилин, і календарну (юлианську) добу як точно {{Num|86400|с}}. Нині юліанська доба коротша за середню сонячну добу приблизно на {{Num|2|мс}}. Для усунення розбіжностей, що накопичуються, вводять [[Високосна секунда|високосні секунди]]. Визначають також [[Юліанський рік (астрономія)|юліанський рік]] (точно {{Num|365.25|юлианских}} діб, або {{Num|31557600|с}}), іноді званий науковим роком.

В астрономії та в ряді інших областей поряд із секундою SI застосовується [[Ефемеридний час|ефемеридна секунда]], визначення якої засноване на астрономічних спостереженнях. Вважаючи, що в [[Тропічний рік|тропічному році]] {{Num|365,242190402|діб}}, а добу вважаючи постійної тривалості (т.&nbsp;зв. ефемерідне обчислення), отримують, що в році {{Num|31556925.25073|с}}. Тоді вважають, що секунда&nbsp;— це {{Дріб|1|31556925.1875}} частина тропічного року. Вікова зміна тривалості тропічного року змушує прив'язувати це визначення до певної [[Епоха (астрономія)|епохи]]; так, дане визначення відноситься до тропічного року в момент {{Num|2000.0}}<ref>{{Cite web|url=https://hpiers.obspm.fr/eop-pc/models/constants_mobile.html|title=USEFUL CONSTANTS|website=hpiers.obspm.fr|accessdate=2020-09-28}}</ref>.

=== Кратні і частинні одиниці ===
Секунда&nbsp;— єдина одиниця часу, з якою використовуються [[Префікси одиниць вимірювання|приставки SI]] для утворення частинних і (рідко) кратних одиниць (мілісекунда, фемтосекунда).

== Рік, місяць, тиждень ==
Для вимірювання довших інтервалів часу використовуються одиниці виміру [[рік]], [[Місяць (час)|місяць]] і [[тиждень]], що складаються з цілого числа сонячних діб. Рік приблизно дорівнює періоду обертання Землі навколо Сонця (приблизно 365,2422 доби), місяць&nbsp;— період повної зміни [[Фази Місяця|фаз Місяця]] (званого [[Місяць (час)|синодичним місяцем]], рівним 29,53 доби).

У найпоширенішому [[Григоріанський календар|григоріанському]], а також в [[Юліанський календар|юліанському календарі]] за основу прийнятий рік, що дорівнює 365 добам. Так як тропічний рік не дорівнює цілій кількісті сонячних діб (він складає приблизно {{Num|365.2422|діб}}), для синхронізації календарних [[Пора року|часів року]] з астрономічними в календарі використовуються [[Високосний рік|високосні роки]] тривалістю {{Num|366|днів}}. Рік ділиться на дванадцять календарних місяців різної тривалості (від{{nbsp}}28 до {{Num|31|дня}}). Звичайно, на кожен календарний місяць випадає по одному [[Повний Місяць|повному місяцю]], але так як фази Місяця змінюються трохи швидше, ніж {{Num|12|раз}} у році, іноді трапляються і другі повні на місяць, звані [[Синій місяць|Синім місяцем]].

У [[Єврейський календар|єврейському календарі]] основою є місячний синодичний місяць і тропічний рік, при цьому рік може містити 12 або 13 місячних місяців. У тривалій перспективі одні і ті ж місяці календаря припадають на один і той же час.

В [[Мусульманський календар|ісламському календарі]] основою є місячний синодичний місяць, а рік має завжди строго 12 місячних місяців, тобто близько {{Num|354|днів}}, що на {{Num|11|днів}} менше тропічного року. Завдяки цьому початок року і всі мусульманські свята кожен рік зміщуються відносно [[Пора року|кліматичних пір року]] і [[Рівнодення|рівноденнь]].

[[Тиждень]] зазвичай складається з 7 днів, не прив'язаний до будь-якої [[Астрономія|астрономічної події]], однак широко використовується як одиниця часу. Можна вважати, що тижні формують незалежний [[календар]], використовуваний паралельно з різними іншими календарями. Припускають, що тривалість тижня бере початок від округленої до цілого числа днів тривалості однієї з чотирьох [[Фази Місяця|фаз Місяця]].

== Століття, тисячоліття ==
Ще більш великі одиниці часу&nbsp;— [[століття]] й [[тисячоліття]]. Століття іноді ділять на [[Десятиліття|десятиліття (декади)]].

== Мегарік і гігарік ==
У іншомовній літературі прийняті також такі кратні року одиниці вимірювання часу, як '''мегарік''' (позначення '''Myr'''), рівний [[мільйон]]у років, і '''гігарік''' (позначення '''Gyr'''), що дорівнює [[мільярд]]у років. Ці одиниці застосовуються переважно в [[Космологія|космології]], а також в [[Геологія|геології]] та в науках, пов'язаних з вивченням історії Землі. Так, наприклад, [[вік Всесвіту]] оцінюється в {{Val|13.72|0.12|u=гігароків}}<ref>[http://lambda.gsfc.nasa.gov/product/map/dr3/pub_papers/fiveyear/basic_results/wmap5basic.pdf Результаты миссии WMAP]{{ref-en}}</ref>.

== Рідкісні і застарілі одиниці ==
У [[Велика Британія|Великій Британії]] та країнах [[Співдружність націй|Співдружності націй]] використовується одиниця вимірювання часу [[фортнайт]], рівна двом тижням.

В [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] у різний час замість семиденного тижня використовувалися шестиденні і п'ятиденні тижні, а також, з метою економічного планування, [[П'ятирічка|п'ятирічки]].

У [[Бухгалтерський облік|бухгалтерського обліку]] використовуються переважно такі одиниці, як [[Квартал (частина року)|квартал]] (три місяці, чверть року) і півріччя (два квартали, шість місяців, півроку).

У сфері освіти використовується одиниця вимірювання часу [[академічна година]] ({{Num|45|хв}}). Також у середніх школах нерідко зустрічається слово «година» у значенні тривалості одного уроку (тобто 40 хвилин); «чверть» (приблизно ¼ {{nbsp}}навчального року); приблизно рівний останній «триместр» (від {{Lang-la|tri}}&nbsp;— три, {{Lang-la2|mensis}}&nbsp;— місяць; приблизно {{Num|3|месяца}}); «і семестр» (від {{Lang-la|sex}}&nbsp;— шість; приблизно {{Num|6|месяцев}}), що збігається з «півріччям». Триместр використовується також в акушерстві та гінекології для визначення строків [[Вагітність|вагітності]], в цьому випадку він точно дорівнює трьом місяцям.

Іноді використовується одиниця терція, рівна {{Дріб|1|60}}.

Одиниця [[декада]], залежно від контексту, може стосуватися {{Num|10|днів}} або (рідше) до {{Num|10|років}}.

[[Індикт]] (індиктион), що використовувався в [[Римська імперія|Римській імперії]] (з часів [[Діоклетіан]]а), пізніше у [[Візантійська імперія|Візантії]], давній [[Болгарія|Болгарії]] і [[Київська Русь|Русі]], дорівнює {{Num|15|рокам}}.

[[Олімпіада (хронологія)|Олімпіада]] в античності використовувалася як одиниця вимірювання часу і дорівнювала 4 рокам.

[[Сарос]]&nbsp;— період повторення затемнень, рівний {{Num|18|рокам}} і {{Дріб|11|1|3}} і відомий ще древнім вавилонянам. Сарос називався також календарний період у {{Num|3600|років}}; менші періоди носили назви '''нерос''' (600 років) і '''соссос''' (60 років).

У [[Одиниці Планка|планківській системі одиниць]], що ґрунтується на [[Фізичні константи|фундаментальних константах]], одиниця виміру часу ([[Час Планка|планківський час]]) виражається через [[Гравітаційна стала|гравітаційну постійну]] {{Math|<var>G</var>}}, [[Стала Планка|постійну Планка]] {{Math|ℏ}} і [[швидкість світла]] {{Math|<var>c</var>}}:

<math>t_\mathrm P = \sqrt{\frac{\hbar G}{c^5}} = 5{,}391\,21(13)\cdot10^{-44}</math> секунди<ref>{{Cite web|url=http://physics.nist.gov/cgi-bin/cuu/Value?plkt|title=Planck time|date=2014|website=CODATA Internationally recommended 2014 values of the Fundamental Physical Constants|publisher=[[NIST]]|accessdate=2016-10-31|language=en}}</ref>.

[[Галактичний рік]]&nbsp;— приблизно 216&nbsp;млн років.

[[Юліанський рік (астрономія)|Астрономічний юліанський рік]] рекомендується для визначення відстаней у [[Світловий рік|світлових роках]]

Сьогодні найменший експериментально спостережуваний проміжок часу становить близько аттосекунди ({{Val|e=−18|u=с}}), що відповідає {{Val|e=26}}{{nbsp}}планківським одиницям часу. За аналогією з [[Довжина Планка|планківською довжиною]], інтервал часу, менший за планківський час, неможливо виміряти.

В індуїзмі «день Брахми»&nbsp;— [[кальпа]]&nbsp;— дорівнює {{Num|4.32|млрд років}}. Ця одиниця увійшла в [[Книга рекордів Гіннеса|Книгу рекордів Гіннеса]] як найбільша одиниця вимірювання часу.

== Див. також ==

* [[Календар]]
* [[Геологічна ера]]
* [[Еон (геологія)]]

== Примітки ==
{{Reflist}}

== Посилання ==

* [http://crydee.sai.msu.ru/ak4/Chapt_4_75.htm Нерівномірність обертання Землі]

[[Категорія:Одиниці часу]]
[[Категорія:Статті з твердженнями без джерел більше 14 днів]]
[[Категорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]]