Перегляд вихідного коду сторінки Нуклон

{{Otheruses|Нуклон (космічний комплекс)}}
{{unibox}}'''Нукло́н''' ({{lang-en|nucleon}}, {{lang-de|Nukleon n, Kernbaustein m, Kernbestandteil m}})&nbsp;— загальна назва [[протон]]а і [[нейтрон]]а&nbsp;– частинок, з яких складається [[Ядро (атом)|ядро]] [[атом]]а. Мають відповідні античастинки&nbsp;– [[антипротон]] і [[антинейтрон]]. [[Протон]] і [[нейтрон]] розглядаються як два зарядові стани однієї частинки&nbsp;– нуклона.

На нуклони припадає основна частина маси [[атом]]а.

Незважаючи на різницю в деяких властивостях і поведінці, нейтрони і протони, на думку фізиків, є досить схожими, щоб вважати їх членами однієї родини. Їхні маси відрізняються не більше ніж на 1&nbsp;%, а [[спін]]и однакові. Крім того, між двома нейтронами чи двома протонами на малих відстанях (10<sup>–15</sup> м і менше) діють майже однакові сили. Найістотнішою різницею між протоном і нейтроном є наявність у протона [[електричний заряд|електричного заряду]], якого нейтрон (звідси і його назва) не має.

Близькість мас і властивостей нейтрона й протона навела на думку характеризувати її спеціальним квантовим числом&nbsp;— [[ізотопічний спін|ізотопічним спіном]]. Протону присвоюється ізотопічний спін 1/2, нейтрону -1/2.

;Дотичні терміни:

''[[Нуклонні ізобари]]'' ({{lang-en|isobars nuclear, [isobaric nuclides]}})&nbsp;— нукліди з однаковим масовим числом, але різні за атомними номерами. Синонім&nbsp;— ізобарні нукліди.

''[[Нуклонне число]]'' ({{lang-en|nucleon number}}) або масове число&nbsp;— число нуклонів у атомному ядрі.

== Огляд ==
{{Main|Антинейтрон|Антипротон|Антиречовина}}

До 1960-х років нуклони вважали [[Фундаментальна частинка|елементарними частинками]], які не складаються з менших частинок. Тепер їх розглядають як [[Список частинок|складні частинки]], що складаються з трьох [[кварк]]ів, пов'язаних між собою [[Сильна взаємодія|сильною взаємодією]]. Взаємодію між двома або більше нуклонами називають ''міжнуклонною взаємодією'' або ''ядерною силою'', яку, зрештою, також спричиняє сильна взаємодія. (До відкриття кварків термін «сильна взаємодія» стосувався лише міжнуклонних взаємодій.)

Нуклони перебувають на межі дотику [[Фізика елементарних частинок|фізики елементарних частинок]] і [[Ядерна фізика|ядерної фізики]]. Фізика елементарних частинок, зокрема [[квантова хромодинаміка]], надає фундаментальні рівняння, які описують властивості кварків і сильної взаємодії. Ці рівняння кількісно описують, як кварки можуть зв'язуватися разом у протони та нейтрони (і решту [[адрон]]ів). Однак, коли кілька нуклонів складаються в атомне ядро ([[нуклід]]), ці фундаментальні рівняння стають надто складними для прямого розв'язання (див. [[Квантова хромодинаміка на ґратці|КХД на ґратці]]). Натомість нукліди розглядають у рамках [[Ядерна фізика|ядерної фізики]], яка вивчає нуклони та їх взаємодію за допомогою наближень і моделей, таких як [[оболонкова модель ядра]]. Ці моделі можуть успішно описувати властивості нуклідів, наприклад, чи зазнає певний нуклід [[Радіоактивність|радіоактивного розпаду]].

За різними класифікаціями, протон і нейтрон є одночасно [[ферміон]]ами, [[адрон]]ами і [[Баріони|баріонами]]. Протон має додатний сумарний [[Електричний заряд|заряд]], а нейтрон&nbsp;— нульовий сумарний заряд; [[маса]] протона лише приблизно на 0,13&nbsp;% менша, ніж маса нейтрона. Отже, їх можна розглядати як два стани одного нуклона, і вони разом утворюють [[Ізотопічний спін|ізоспіновий]] дублет ({{Nobr|''I'' {{=}} {{sfrac|1|2}}}}). В ізоспіновому просторі нейтрони можуть перетворюватися на протони і навпаки завдяки симетрії [[SU(2)]]. На ці нуклони однаково діє сильна взаємодія, інваріантна відносно обертання в ізоспіновому просторі. Згідно з [[Теорема Нетер|теоремою Нетер]], ізоспін зберігається відносно сильної взаємодії.<ref name="Griffiths2008">{{cite book
|title=Introduction to Elementary Particles
|author=Griffiths, David J.
|year=2008
|publisher=WILEY-VCH
|edition=2nd revised
|isbn=978-3-527-40601-2
}}</ref>{{rp|129–130}}

=== Властивості ===
{{Multiple image
| align             = right
| direction         = vertical
| header            = Кварковий склад нуклона
| width1            = 183
| image1            = Quark structure proton.svg
| alt1              = Протон
| caption1          = Протон ({{SubatomicParticle|proton}}): {{SubatomicParticle|Up quark}}{{SubatomicParticle|Up quark}}{{SubatomicParticle|Down quark}}
| width2            = 183
| image2            = Quark structure neutron.svg
| alt2              = Нейтрон
| caption2          = Нейтрон ({{SubatomicParticle|neutron}}): {{SubatomicParticle|Up quark}}{{SubatomicParticle|Down quark}}{{SubatomicParticle|Down quark}}
| width3            = 183
| image3            = Quark structure antiproton.svg
| alt3              = Антипротон
| caption3          = Антипротон ({{SubatomicParticle|antiproton}}): {{SubatomicParticle|Up antiquark}}{{SubatomicParticle|Up antiquark}}{{SubatomicParticle|Down antiquark}}
| width4            = 183
| image4            = Quark structure antineutron.svg
| alt4              = Антинейтрон
| caption4          = Антинейтрон ({{SubatomicParticle|antineutron}}): {{SubatomicParticle|Up antiquark}}{{SubatomicParticle|Down antiquark}}{{SubatomicParticle|Down antiquark}}
| footer            = Протон (p) складається з двох верхніх кварків (u) і одного нижнього кварка (d): uud. Нейтрон (n) має один верхній кварк (u) і два нижні кварки (d): udd. [[Антипротон]] ({{SubatomicParticle|antiproton}}) має два верхні [[антикварк]]и ({{SubatomicParticle|Up antiquark}}) і один нижній антикварк ({{SubatomicParticle|Down antiquark}}): {{SubatomicParticle|Up antiquark}}{{SubatomicParticle|Up antiquark}}{{SubatomicParticle|Down antiquark}}. [[Антинейтрон]] ({{SubatomicParticle|antineutron}}) має один верхній антикварк ({{SubatomicParticle|Up antiquark}}) і два нижні антикварки ({{SubatomicParticle|Down antiquark}}): {{SubatomicParticle|Up antiquark}}{{SubatomicParticle|Down antiquark}}{{SubatomicParticle|Down antiquark}}. [[Колірний заряд]] окремих кварків є довільним, але обов'язково присутні всі три кольори (червоний, зелений, синій).
}}

Протони і нейтрони разом відомі як нуклони, тобто як компоненти атомних ядер, але вони також існують як вільні частинки. Вільні нейтрони нестабільні, з [[Період напіврозпаду|періодом напіврозпаду]] приблизно 13&nbsp;хвилин, але вони мають важливе застосування (див. [[нейтронне випромінювання]] та {{Нп|розсіювання нейтронів|3=en|4=Neutron scattering}}). Протони, не зв'язані з іншими нуклонами, але зв'язані з [[електрон]]ом, є ядрами атомів водню, а без зв'язку з іншими частинками зустрічаються як іони або складова [[Космічні промені|космічних променів]].

І протон, і нейтрон є [[Список частинок|складними частинками]], тобто кожна складається з менших частинок, а саме з трьох [[кварк]]ів; попри колишні уявлення, жодна з них не є [[Фундаментальна частинка|елементарною частинкою]]. Протон складається з двох [[U-кварк|верхніх кварків]] і одного [[D-кварк|нижнього кварка]], тоді як нейтрон має один верхній кварк і два нижніх кварки. Кварки утримує разом [[сильна взаємодія]] або, що еквівалентно, [[глюон]]и, які є носіями сильної взаємодії на рівні кварків.

Верхній кварк має [[електричний заряд]] {{Ндріб|+|2|3}}&nbsp;[[Елементарний електричний заряд|''e'']], а нижній кварк&nbsp;— заряд {{Ндріб|&minus;|1|3}}&nbsp;''e'', тому сумарні електричні заряди протона і нейтрона дорівнюють +[[Елементарний електричний заряд|''e'']] і 0 відповідно.{{Efn|Коефіцієнти отримують підсумовуванням зарядів компонентів: {{math|1=<big>Σ</big>''Q'' = {{sfrac|2|3}} + {{sfrac|2|3}} + <big>(</big>{{sfrac|&minus;|1|3}}<big>)</big> = {{sfrac|3|3}} = +1}} для протона, і {{math|1=<big>Σ</big>''Q'' = {{sfrac|2|3}} + <big>(</big>{{sfrac|&minus;|1|3}}<big>)</big> + <big>(</big>{{sfrac|&minus;|1|3}}<big>)</big> = {{sfrac|0|3}} = 0}} для нейтрона.|name=coeffs}} Отже, нейтрон має заряд 0 (нуль), тобто, є електрично нейтральним; від цього й походить його назва.

Маси протона і нейтрона майже однакові: маса протона становить <math>1,6726 \cdot 10^{-27}</math>&nbsp;кг (<math>938,27</math>), а нейтрона&nbsp;— <math>1,6749 \cdot 10^{-27}</math> (<math>939,57</math>&nbsp;МеВ/c<sup>2</sup>); нейтрон приблизно на 0,13&nbsp;% важчий. Близькість мас можна приблизно пояснити невеликою різницею в масах верхніх і нижніх кварків, з яких утворено нуклони. Проте детальний опис залишається нерозв'язаною проблемою фізики елементарних частинок.<ref name="Griffiths2008"/>{{Rp|135–136}}

[[Спін]] нуклона дорівнює {{Ндріб|1|2}}, тобто, вони є [[ферміон]]ами і, як і [[електрон]]и, підпадають під дію [[Принцип Паулі|принципу виключення Паулі]]: не більше ніж один нуклон, наприклад, в атомному ядрі, може займати той самий [[квантовий стан]].

[[Ізотопічний спін|Ізоспінове]] та [[Спінове квантове число|спінове]] квантові числа нуклона мають по два стани, що дає чотири комбінації. [[Альфа-частинка]] складається з чотирьох нуклонів, які займають усі чотири комбінації, а саме, вона має два протони (з [[Синглетний стан|протилежними спінами]]) і два нейтрони (також із протилежними спінами), і її загальний [[Спінове квантове число|спін ядра]] дорівнює нулю. У більших ядрах складові нуклони, за принципом Паулі, змушені мати відносний [[Рух (механіка)|рух]], що робить внесок у спін ядра через [[орбітальне квантове число]]. Вони утворюють [[Оболонкова модель ядра|ядерні оболонки,]] подібні до відомих із хімії [[Електронна оболонка|електронних оболонок]].

Як протон, так і нейтрон мають [[Магнітний момент|магнітні моменти]], хоча [[Магнітний момент нейтрона|магнітні моменти нуклонів]] є аномальними і, на момент відкриття в 1930-х роках стали несподіванкою. Магнітний момент протона <math>\mu_p = 2,79 \mu_N</math>, тоді як, якби протон був елементарною [[Рівняння Дірака|частинкою Дірака]], він мав би мати магнітний момент <math>1,0 \mu_N</math>. Тут одиницею магнітного моменту є [[ядерний магнетон]], позначений <math>\mu_N</math>, [[одиниця вимірювання]] для атомного масштабу. Магнітний момент нейтрона <math>\mu_n = -1,91 {\mu_N}</math>, тоді як через відсутність електричного заряду, він не повинен мати магнітного моменту. Величина магнітного моменту нейтрона від'ємна, оскільки напрямок моменту протилежний до напрямку спіну нейтрона. Магнітні моменти нуклонів виникають через їх кваркову підструктуру.<ref name="Perk">{{Cite book
|url=https://archive.org/details/introductiontohi0000perk
|title=Introduction to High Energy Physics
|last=Perkins
|first=Donald H.
|date=1982
|publisher=Addison Wesley
|location=Reading, Massachusetts
|pages=[https://archive.org/details/introductiontohi0000perk/page/201 201–202]
|isbn=978-0-201-05757-7
|url-access=registration
}}</ref><ref name="MagMom">{{Cite web|url=http://phys.org/news/2015-02-magnetic-moments-nuclear.html|title=Pinpointing the magnetic moments of nuclear matter|last=Kincade|first=Kathy|date=2 лютого 2015|publisher=Phys.org|archive-url=https://web.archive.org/web/20150502123656/http://phys.org/news/2015-02-magnetic-moments-nuclear.html|archive-date=2 травня 2015|url-status=live|access-date=8 травня 2015}}</ref> Магнітний момент протона використовується для сканування в [[Ядерний магнітний резонанс|ЯМР/МРТ]].

=== Стабільність ===
Нейтрон у вільному стані нестабільний з [[Період напіврозпаду|періодом напіврозпаду]] близько десяти хвилин. Він зазнає[[Бета-розпад|{{SubatomicParticle|Beta-}}-розпаду]] і перетворюється на протон із випусканням електрона та [[Електронне нейтрино|електронного антинейтрино]]. Ця реакція може відбуватися тому, що маса нейтрона трохи більша, ніж маса протона. (Див. статтю [[Нейтрон|«Нейтрон»]], щоб дізнатися більше про розпад нейтрона.) Протон вважають стабільним або, принаймні, його час життя занадто довгий, щоб його виміряти. Це важлива дискусія у фізиці елементарних частинок (див. ''[[Розпад протона]]'').

З іншого боку, всередині ядра об'єднані нуклони можуть бути стабільними або нестабільними, залежно від [[нуклід]]а. Усередині деяких нуклідів нейтрон може перетворюватися на протон (з утворенням інших частинок), як описано вище; всередині інших нуклідів протон може перетворитися на нейтрон (з утворенням інших частинок) через[[Бета-розпад|{{SubatomicParticle|Beta+}}-розпад]] або [[Електронне захоплення|захоплення електрона]]. А всередині ще інших нуклідів і протони, і нейтрони стабільні.

=== Антинуклони ===
{{Main|Протон|Нейтрон}}Обидва нуклони мають відповідні [[Античастинка|античастинки]]: [[антипротон]] і [[антинейтрон]], які мають таку саму масу і протилежний заряд, що й протон і нейтрон відповідно, і так само взаємодіють. (Зазвичай вважають, що це ''цілком'' точно через [[CPT-інваріантність|CPT-симетрію]]. Якщо ж різниця є, то вона занадто мала, щоб виміряти її в усіх нинішніх експериментах.) Зокрема, антинуклони можуть зв'язуватися в «антиядро». Наразі вчені створили ядра [[Дейтерій|антидейтерію]]<ref>{{Cite journal|last=Massam, T|last2=Muller|first2=Th.|last3=Righini|first3=B.|last4=Schneegans|first4=M.|last5=Zichichi|first5=A.|year=1965|title=Experimental observation of antideuteron production|journal=Il Nuovo Cimento|volume=39|issue=1|pages=10–14|bibcode=1965NCimS..39...10M|doi=10.1007/BF02814251}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Dorfan, D. E|last2=Eades|first2=J.|last3=Lederman|first3=L. M.|last4=Lee|first4=W.|last5=Ting|first5=C. C.|date=June 1965|title=Observation of Antideuterons|journal=Phys. Rev. Lett.|volume=14|issue=24|pages=1003–1006|bibcode=1965PhRvL..14.1003D|doi=10.1103/PhysRevLett.14.1003}}</ref> і антигелію-3<ref>
{{Cite journal|last=R. Arsenescu|displayauthors=etal|year=2003|title=Antihelium-3 production in lead-lead collisions at 158 ''A'' GeV/''c''|journal=[[New Journal of Physics]]|volume=5|issue=1|page=1|bibcode=2003NJPh....5....1A|doi=10.1088/1367-2630/5/1/301|doi-access=free}}</ref>.

== Таблиця властивостей ==

=== Нуклони ===
{| class="wikitable sortable" style="text-align:center; width:100%;"
|+Nucleons (''[[Ізотопічний спін|I]]'' = {{Ндріб|1|2}}; ''[[Дивність|S]]'' = ''[[Чарівність|C]]'' = ''[[Краса (квантове число)|B]]'' = 0)
!Назва<br/>частинки
! class="unsortable" |Позначення
! class="unsortable" |Кварковий склад
![[Маса]]<sup>{{Ref|nucleonmass|[a]}}</sup>
!''[[Ізотопічний спін|I]]''<sub>3</sub>
!''[[Оператор повного моменту|J]]''<sup>''[[Парність (фізика)|P]]''</sup>
!''[[Електричний заряд|Q]]''
![[Магнітний момент]] ([[Ядерний магнетон|''μ''<sub>N</sub>]])
![[Експоненційний розпад|Середній час життя]]
! class="unsortable" |Зазвичай розпадається на
|-
| style="text-align: left;" |[[протон]]<ref name="PDGProton" group="PDG">[http://pdg.lbl.gov/2010/listings/rpp2010-list-p.pdf Particle listings&nbsp;— {{SubatomicParticle|Proton}}] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170127034547/http://pdg.lbl.gov/2010/listings/rpp2010-list-p.pdf|date=2017-01-27}}.</ref>
|{{SubatomicParticle|Proton}} / {{SubatomicParticle|Proton+}} / {{SubatomicParticle|Nucleon+}}
|{{SubatomicParticle|up quark}}{{SubatomicParticle|Up quark}}{{SubatomicParticle|Down quark}}
|{{Sort|1.00727646688|{{val|938.272013|(23)|ul=MeB/c2}} {{val|1.00727646677|(10)|ul=Da}}}}
|{{Sort|0.5|+{{sfrac|1|2}}}}
|{{Sort|0.5|{{sfrac|1|2}}}}<sup>+</sup>
|{{Sort|1|{{val|+1|u=[[Елементарний заряд|e]]}}}}
|{{Sort|2.7|{{val|2.792847356|(23)}}}}
|{{Sort|+10|стабільний}}<sup>{{Ref|protonlifetime|[b]}}</sup>
|не спостерігається
|-
| style="text-align: left;" |[[нейтрон]]<ref name="PDGNeutron" group="PDG">[http://pdg.lbl.gov/2010/listings/rpp2010-list-n.pdf Particle listings&nbsp;— {{SubatomicParticle|Neutron}}] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181003230501/http://pdg.lbl.gov/2010/listings/rpp2010-list-n.pdf|date=2018-10-03}}.</ref>
|{{SubatomicParticle|Neutron}} / {{SubatomicParticle|Neutron0}} / {{SubatomicParticle|Nucleon0}}
|{{SubatomicParticle|Up quark}}{{SubatomicParticle|Down quark}}{{SubatomicParticle|Down quark}}
|{{Sort|1.00866491560|{{val|939.565346|(23)|ul=MeB/c2}} {{val|1.00866491597|(43)|ul=Da}}}}
|{{Sort|-0.5|{{sfrac|−|1|2}}}}
|{{Sort|0.5|{{sfrac|1|2}}}}<sup>+</sup>
|{{Sort|0|{{val|0|u=[[Елементарний заряд|e]]}}}}
|{{Sort|-1.9|{{val|-1.91304273|(45)}}}}
|{{Sort|+2|{{val|885.7|(8)|ul=с}}}}<sup>{{Ref|neutronlifetime|[c]}}</sup>
|{{Nobr|{{SubatomicParticle|link=yes|Proton}} + {{SubatomicParticle|link=yes|Electron}} + {{SubatomicParticle|link=yes|Electron antineutrino}}}}
|-
| style="text-align: left;" |[[антипротон]]
|{{SubatomicParticle|Antiproton}} / {{Physics particle|p}} / {{Physics particle|N}}
|{{SubatomicParticle|Up antiquark}}{{SubatomicParticle|Up antiquark}}{{SubatomicParticle|Down antiquark}}
|{{Sort|1.00727646688|{{val|938.272013|(23)|ul=MeB/c2}} {{val|1.00727646677|(10)|ul=Da}}}}
|{{Sort|-0.5|{{sfrac|−|1|2}}}}
|{{Sort|0.5|{{sfrac|1|2}}}}<sup>+</sup>
|{{Sort|-1|{{val|-1|u=[[Елементарний заряд|e]]}}}}
|{{Sort|-2.7|{{val|-2.793|(6)}}}}
|<sup>{{Sort|+10|стабільний}}{{Ref|protonlifetime|[b]}}</sup>
|не спостерігається
|-
| style="text-align: left;" |[[антинейтрон]]
|{{SubatomicParticle|Antineutron}} / {{SubatomicParticle|Antineutron0}} / {{SubatomicParticle|Antinucleon0}}
|{{SubatomicParticle|Up antiquark}}{{SubatomicParticle|Down antiquark}}{{SubatomicParticle|Down antiquark}}
|{{Sort|1.00866491560|{{val|939.485|(51)|ul=MeB/c2}} {{val|1.00866491597|(43)|ul=Da}}}}
|{{Sort|0.5|{{sfrac|+|1|2}}}}
|{{Sort|0.5|{{sfrac|1|2}}}}<sup>+</sup>
|{{Sort|0|{{val|0|u=[[Елементарний заряд|e]]}}}}
| ?
|{{Sort|+2|{{val|885.7|(8)|ul=с}}}}<sup>{{Ref|neutronlifetime|[c]}}</sup>
|{{Nobr|{{SubatomicParticle|link=yes|Antiproton}} + {{SubatomicParticle|link=yes|Positron}} + {{SubatomicParticle|link=yes|Electron neutrino}}}}
|}
{{Note|nucleonmass|a}} Маси протона і нейтрона значно точніше відомі в [[Атомна одиниця маси|дальтонах]] (Da), ніж у МеВ/''c''<sup>2</sup> завдяки способу їх визначення. Використано коефіцієнт перерахунку 1&nbsp;Da&nbsp;=&nbsp;{{Val|931.494028|(23)}}.

{{Note|protonlifetime|b}} Принаймні 10<sup>35</sup> років. Див. [[Розпад протона]].

{{Note|neutronlifetime|c}} Для [[Нейтрон#Розпад вільних нейтронів|вільних нейтронів]]; у більшості звичайних ядер нейтрони стабільні.

Маси їхніх античастинок вважають такими самими, і наразі жодним експериментом це не спростовано. Поточні експерименти показують, що будь-яка відносна різниця між масами протона та антипротона має бути меншою від {{val|2|e=-9}}<ref group="PDG" name="PDGProton">[http://pdg.lbl.gov/2010/listings/rpp2010-list-p.pdf Particle listings&nbsp;— {{SubatomicParticle|Proton}}] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170127034547/http://pdg.lbl.gov/2010/listings/rpp2010-list-p.pdf|date=2017-01-27}}.</ref>, а різниця між масами нейтрона та антинейтрона має бути порядку {{val|9|6|e=-5|u=MeB/c2}}.<ref name="PDGNeutron" group="PDG">[http://pdg.lbl.gov/2010/listings/rpp2010-list-n.pdf Particle listings&nbsp;— {{SubatomicParticle|Neutron}}] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181003230501/http://pdg.lbl.gov/2010/listings/rpp2010-list-n.pdf|date=2018-10-03}}.</ref>
{| class="wikitable"
|+Протон-антипротонні тести інваріантності CPT
! Тест
! Формула
! Результат PDG<ref name="PDGProton" group="PDG">[http://pdg.lbl.gov/2010/listings/rpp2010-list-p.pdf Particle listings&nbsp;— {{SubatomicParticle|Proton}}] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170127034547/http://pdg.lbl.gov/2010/listings/rpp2010-list-p.pdf|date=2017-01-27}}.</ref>
|-
| [[Маса]]
| <math>\frac{|m_{\rm p}-m_\bar{\rm p}|}{m_{\rm p}}</math>
| < {{val|2|e=-9}}
|-
| [[Питомий електричний заряд|Питомий заряд]]
| <math>\frac{\left|\frac{q_\bar{\rm p}}{m_\bar{\rm p}}\right|}{\left(\frac{q_{\rm p}}{m_{\rm p}}\right)}</math>
| {{Val|0.99999999991|(9)}}
|-
| Питомий заряд
| <math>\frac{\left|\frac{q_\bar{\rm p}}{m_\bar{\rm p}}\right| - \frac{q_{\rm p}}{m_{\rm p}}}{\frac{q_{\rm p}}{m_{\rm p}}}</math>
| {{val|-9|9|e=-11}}
|-
| Заряд
| <math>\frac{\left|q_{\rm p} + q_\bar{\rm p}\right|}{e}</math>
| < {{val|2|e=-9}}
|-
| Заряд
| <math>\frac{\left|q_{\rm p} + q_{\rm e}\right|}{e}</math>
| < {{val|1|e=-21}}
|-
| Магнітний момент
| <math>\frac{\left|\mu_{\rm p} + \mu_\bar{p}\right|}{\mu_{\rm p}}</math>
| {{val|-0.1|2.1|e=-3}}
|}

=== Нуклонні резонанси ===
'''Нуклонні резонанси'''&nbsp;— це [[Збуджений стан квантовомеханічної системи|збуджені стани]] нуклонних частинок, які часто відповідають одному з кварків, що має обернений [[спін]]овий стан або інший [[Орбітальне квантове число|орбітальний кутовий момент,]] коли частинка розпадається. До таблиці включено лише резонанси з 3- або 4-зірковим рейтингом у {{Нп|Particle Data Group|PDG|en}}. Через надзвичайно короткий час життя багато властивостей цих частинок все ще досліджуються.

Позначення подається у вигляді N({{Mvar|m}}) {{Mvar|L<sub>IJ</sub>}}, де {{Mvar|m}}&nbsp;— приблизна маса частинки, {{Mvar|L}}&nbsp;— орбітальний кутовий момент (у {{Нп|Спектроскопічна нотація|спектроскопічній нотації|en|Spectroscopic notation}}) пари нуклон-мезон, що утворюється при її розпаді, {{Mvar|I}} і {{Mvar|J}}&nbsp;— [[Ізотопічний спін|ізоспін]] і [[Оператор повного моменту|повний кутовий момент]] частинки відповідно. Оскільки нуклони визначаються як такі, що мають ізоспін {{Ндріб|1|2}}, перше число завжди буде 1, а друге&nbsp;— непарним. При обговоренні нуклонних резонансів іноді N опускають, а порядок змінюють&nbsp;— {{Mvar|L<sub>IJ</sub>}} ({{Mvar|m}}); наприклад, протон можна позначити як «N(939) S<sub>11</sub>» або «S<sub>11</sub> (939)».

У таблиці наведено лише основний резонанс; кожен окремий запис представляє 4&nbsp;[[баріони]]: 2&nbsp;частинки нуклонного резонансу та їх 2&nbsp;античастинки. Кожен резонанс існує у формі з додатним [[Електричний заряд|електричним зарядом]] ({{Mvar|Q}}) із кварковим складом{{SubatomicParticle|Up quark}}{{SubatomicParticle|Up quark}}{{SubatomicParticle|Down quark}}, як протон, і нейтральній формі з кварковим складом{{SubatomicParticle|Up quark}}{{SubatomicParticle|Down quark}}{{SubatomicParticle|Down quark}}, як нейтрон, а також відповідні античастинки з антикварковим складом{{SubatomicParticle|Up antiquark}}{{SubatomicParticle|Up antiquark}}{{SubatomicParticle|Down antiquark}} і{{SubatomicParticle|Up antiquark}}{{SubatomicParticle|Down antiquark}}{{SubatomicParticle|Down antiquark}} відповідно. Оскільки вони не містять [[S-кварк|дивних]], [[C-кварк|чарівних]], [[B-кварк|b-]] чи [[T-кварк|t]]-кварків, ці частинки не мають [[Дивність|дивності]] тощо.

У таблиці наведено лише резонанси з [[Ізотопічний спін|ізоспіном]] ={{Ндріб|1|2}} Про резонанси з [[Ізотопічний спін|ізоспіном]] ={{Ндріб|3|2}} див. [[Дельта-баріон|статтю про дельта-баріони]].
{| class="wikitable sortable" style="text-align:center"
|+Нуклонні резонанси з [[Ізотопічний спін|I]] = {{Ндріб|1|2}}
!Позначення
!&nbsp;''[[Оператор повного моменту|J]]''<sup>''[[Парність (фізика)|P]]''</sup>&nbsp;
!Середня [[маса]] за PDG<br/>([[Електронвольт|MeV]]/[[Швидкість світла|''c'']]<sup>2</sup>)
!{{Нп|Релятивістський розподіл Брейта — Вігнера|Повна ширина|en|Relativistic Breit–Wigner distribution}}<br/>(MeV/''c''<sup>2</sup>)
!Положення полюса<br/>(дійсна частина)
!Положення полюса<br/>(−2 × уявна частина)
! class="unsortable" |Переважні розпади <br/>(Γ<sub>i</sub>/Γ > 50&nbsp;%)
|-
|N(939) P<sub>11</sub><br/><ref name="PDGN939" group="PDG">[http://pdg.lbl.gov/2011/reviews/rpp2011-rev-n-delta-resonances.pdf Particle listings&nbsp;— Note on N and Delta Resonances] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210327004538/https://pdg.lbl.gov/2011/reviews/rpp2011-rev-n-delta-resonances.pdf|date=2021-03-27}}.</ref>†
|{{Sort|0.5|{{sfrac|1|2}}}}<sup>+</sup>
|939
|†
|†
|†
|†
|-
|N(1440) P<sub>11</sub><br/><ref name="PDGN1440" group="PDG">[http://pdg.lbl.gov/2011/listings/rpp2011-list-N-1440-P11.pdf Particle listings&nbsp;— N(1440)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210330015434/https://pdg.lbl.gov/2011/listings/rpp2011-list-N-1440-P11.pdf|date=2021-03-30}}.</ref><br/> ({{Нп|резонанс Ропера|3=en|4=Roper resonance}})
|{{Sort|0.5|{{sfrac|1|2}}}}<sup>+</sup>
|1440<br/>(1420—1470)
|300<br/>(200—450)
|1365<br/>(1350—1380)
|190<br/>(160—220)
|{{Nobr|{{SubatomicParticle|link=yes|Nucleon}} + {{SubatomicParticle|link=yes|Pion}}}}
|-
|N(1520) D<sub>13</sub><br/><ref name="PDGN1520" group="PDG">[http://pdg.lbl.gov/2011/listings/rpp2011-list-N-1520-D13.pdf Particle listings&nbsp;— N(1520)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210329120821/https://pdg.lbl.gov/2011/listings/rpp2011-list-N-1520-D13.pdf|date=2021-03-29}}.</ref>
|{{Sort|1.5|{{sfrac|3|2}}}}<sup>−</sup>
|1520<br/>(1515—1525)
|115<br/>(100—125)
|1510<br/>(1505—1515)
|110<br/>(105—120)
|{{Nobr|{{SubatomicParticle|link=yes|Nucleon}} + {{SubatomicParticle|link=yes|Pion}}}}
|-
|N(1535) S<sub>11</sub><br/><ref name="PDGN1535" group="PDG">[http://pdg.lbl.gov/2011/listings/rpp2011-list-N-1535-S11.pdf Particle listings&nbsp;— N(1535)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210329222330/https://pdg.lbl.gov/2011/listings/rpp2011-list-N-1535-S11.pdf|date=2021-03-29}}.</ref>
|{{Sort|0.5|{{sfrac|1|2}}}}<sup>−</sup>
|1535<br/>(1525—1545)
|150<br/>(125—175)
|1510<br/>(1490—1530)
|170<br/>(90–250)
|{{Nobr|{{SubatomicParticle|link=yes|Nucleon}} + {{SubatomicParticle|link=yes|Pion}} or}} <br/>{{Nobr|{{SubatomicParticle|link=yes|Nucleon}} + {{SubatomicParticle|link=yes|Eta}}}}
|-
|N(1650) S<sub>11</sub><br/><ref name="PDGN1650" group="PDG">[http://pdg.lbl.gov/2011/listings/rpp2011-list-N-1650-S11.pdf Particle listings&nbsp;— N(1650)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210330004339/https://pdg.lbl.gov/2011/listings/rpp2011-list-N-1650-S11.pdf|date=2021-03-30}}.</ref>
|{{Sort|0.5|{{sfrac|1|2}}}}<sup>−</sup>
|1650<br/>(1645—1670)
|165<br/>(145—185)
|1665<br/>(1640—1670)
|165<br/>(150—180)
|{{Nobr|{{SubatomicParticle|link=yes|Nucleon}} + {{SubatomicParticle|link=yes|Pion}}}}
|-
|N(1675) D<sub>15</sub><br/><ref name="PDGN1675" group="PDG">[http://pdg.lbl.gov/2011/listings/rpp2011-list-N-1675-D15.pdf Particle listings&nbsp;— N(1675)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210328054543/https://pdg.lbl.gov/2011/listings/rpp2011-list-N-1675-D15.pdf|date=2021-03-28}}.</ref>
|{{Sort|2.5|{{sfrac|5|2}}}}<sup>−</sup>
|1675<br/>(1670—1680)
|150<br/>(135—165)
|1660<br/>(1655—1665)
|135<br/>(125—150)
|{{Nobr|{{SubatomicParticle|link=yes|Nucleon}} + {{SubatomicParticle|link=yes|Pion}} + {{SubatomicParticle|link=yes|Pion}} або}} <br/>{{Nobr|{{SubatomicParticle|link=yes|Delta}} + {{SubatomicParticle|link=yes|Pion}}}}
|-
|N(1680) F<sub>15</sub><br/><ref name="PDGN1680" group="PDG">[http://pdg.lbl.gov/2011/listings/rpp2011-list-N-1680-F15.pdf Particle listings&nbsp;— N(1680)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210329051338/https://pdg.lbl.gov/2011/listings/rpp2011-list-N-1680-F15.pdf|date=2021-03-29}}.</ref>
|{{Sort|2.5|{{sfrac|5|2}}}}<sup>+</sup>
|1685<br/>(1680—1690)
|130<br/>(120—140)
|1675<br/>(1665—1680)
|120<br/>(110—135)
|{{Nobr|{{SubatomicParticle|link=yes|Nucleon}} + {{SubatomicParticle|link=yes|Pion}}}}
|-
|N(1700) D<sub>13</sub><br/><ref name="PDGN1700" group="PDG">[http://pdg.lbl.gov/2011/listings/rpp2011-list-N-1700-D13.pdf Particle listings&nbsp;— N(1700)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210328060307/https://pdg.lbl.gov/2011/listings/rpp2011-list-N-1700-D13.pdf|date=2021-03-28}}.</ref>
|{{Sort|1.5|{{sfrac|3|2}}}}<sup>−</sup>
|1700<br/>(1650—1750)
|100<br/>(50–150)
|1680<br/>(1630—1730)
|100<br/>(50–150)
|{{Nobr|{{SubatomicParticle|link=yes|Nucleon}} + {{SubatomicParticle|link=yes|Pion}} + {{SubatomicParticle|link=yes|Pion}}}}
|-
|N(1710) P<sub>11</sub><br/><ref name="PDGN1710" group="PDG">[http://pdg.lbl.gov/2011/listings/rpp2011-list-N-1710-P11.pdf Particle listings&nbsp;— N(1710)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210328131441/https://pdg.lbl.gov/2011/listings/rpp2011-list-N-1710-P11.pdf|date=2021-03-28}}.</ref>
|{{Sort|0.5|{{sfrac|1|2}}}}<sup>+</sup>
|1710<br/>(1680—1740)
|100<br/>(50–250)
|1720<br/>(1670—1770)
|230<br/>(80–380)
|{{Nobr|{{SubatomicParticle|link=yes|Nucleon}} + {{SubatomicParticle|link=yes|Pion}} + {{SubatomicParticle|link=yes|Pion}}}}
|-
|N(1720) P<sub>13</sub><br/><ref name="PDGN1720" group="PDG">[http://pdg.lbl.gov/2011/listings/rpp2011-list-N-1720-P13.pdf Particle listings&nbsp;— N(1720)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210330022733/https://pdg.lbl.gov/2011/listings/rpp2011-list-N-1720-P13.pdf|date=2021-03-30}}.</ref>
|{{Sort|1.5|{{sfrac|3|2}}}}<sup>+</sup>
|1720<br/>(1700—1750)
|200<br/>(150—300)
|1675<br/>(1660—1690)
|115–275
|{{Nobr|{{SubatomicParticle|link=yes|Nucleon}} + {{SubatomicParticle|link=yes|Pion}} + {{SubatomicParticle|link=yes|Pion}} або}} <br/><br/>{{Nobr|{{SubatomicParticle|link=yes|Nucleon}} + {{SubatomicParticle|link=yes|Rho}}}}
|-
|N(2190) G<sub>17</sub><br/><ref name="PDGN2190" group="PDG">[http://pdg.lbl.gov/2011/listings/rpp2011-list-N-2190-G17.pdf Particle listings&nbsp;— N(2190)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210329020350/https://pdg.lbl.gov/2011/listings/rpp2011-list-N-2190-G17.pdf|date=2021-03-29}}.</ref>
|{{Sort|3.5|{{sfrac|7|2}}}}<sup>−</sup>
|2190<br/>(2100—2200)
|500<br/>(300—700)
|2075<br/>(2050—2100)
|450<br/>(400—520)
|{{Nobr|{{SubatomicParticle|link=yes|Nucleon}} + {{SubatomicParticle|link=yes|Pion}} (10—20%)}}
|-
|N(2220) H<sub>19</sub><br/><ref name="PDGN2220" group="PDG">[http://pdg.lbl.gov/2011/listings/rpp2011-list-N-2220-H19.pdf Particle listings&nbsp;— N(2220)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210329192105/https://pdg.lbl.gov/2011/listings/rpp2011-list-N-2220-H19.pdf|date=2021-03-29}}.</ref>
|{{Sort|4.5|{{sfrac|9|2}}}}<sup>+</sup>
|2250<br/>(2200—2300)
|400<br/>(350—500)
|2170<br/>(2130—2200)
|480<br/>(400—560)
|{{Nobr|{{SubatomicParticle|link=yes|Nucleon}} + {{SubatomicParticle|link=yes|Pion}} (10—20%)}}
|-
|N(2250) G<sub>19</sub><br/><ref name="PDGN2250" group="PDG">[http://pdg.lbl.gov/2011/listings/rpp2011-list-N-2250-G19.pdf Particle listings&nbsp;— N(2250)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210329211112/https://pdg.lbl.gov/2011/listings/rpp2011-list-N-2250-G19.pdf|date=2021-03-29}}.</ref>
|{{Sort|4.5|{{sfrac|9|2}}}}<sup>−</sup>
|2250<br/><br/>(2200—2350)
|500<br/>(230—800)
|2200<br/>(2150—2250)
|450<br/>(350—550)
|{{Nobr|{{SubatomicParticle|link=yes|Nucleon}} + {{SubatomicParticle|link=yes|Pion}} (5—15%)}}
|}
† ''Нуклон P<sub>11</sub>(939) являє собою збуджений стан звичайного протона або нейтрона.'' ''Така частинка може бути стабільною в атомному ядрі, наприклад, у [[Ізотопи літію|літію-6]].''<ref>{{Cite web|url=https://pubchem.ncbi.nlm.nih.gov/compound/Lithium-6|title=Lithium-6. Compound summary|website=PubChem|publisher=National Library of Medicine|archive-url=https://web.archive.org/web/20211119032317/https://pubchem.ncbi.nlm.nih.gov/compound/Lithium-6|archive-date=2021-11-19|url-status=live|access-date=2021-04-08}}</ref>

== Класифікація кваркової моделі ==
У [[Кваркова модель|кварковій моделі]] з [[Аромат (квантове число)|ароматом]] [[Спеціальна унітарна група|SU(2)]] два нуклони є частиною дублета основного стану. Протон має вміст кварків ''uud'', а нейтрон ''udd'' . В ароматі [[Спеціальна унітарна група|SU(3)]] вони є частиною октету основного стану ('''8''') баріонів зі [[спін]]ом -{{Ндріб|1|2}}[[Баріони|,]] відомого як [[Восьмистий шлях]]. Іншими членами цього октету є [[Дивність|дивний]] [[Ізотопічний спін|ізотриплет]] [[Гіперони|гіперонів]][[Сигма-баріон|{{SubatomicParticle|Sigma+}},{{SubatomicParticle|Sigma0}},{{SubatomicParticle|Sigma-}}]],[[Лямбда-баріон|{{SubatomicParticle|Lambda}}]] і дивний ізодублет[[Ксі-баріон|{{SubatomicParticle|Xi0}},{{SubatomicParticle|Xi-}}]]. Можна розширити цей мультиплет у ароматі [[Спеціальна унітарна група|SU(4)]] (зі включенням [[C-кварк|чарівного кварка]]) до '''20-'''плету основного стану або до аромату [[Спеціальна унітарна група|SU(6)]] (зі включенням [[T-кварк|t-]] та [[b-кварк]]ів) до '''56'''-плетe основного станe.

Стаття про [[Ізотопічний спін|ізоспін]] місить явний вираз для хвильових функцій нуклона в термінах власних станів аромату кварка.

== Моделі ==
{{Notelist|1}}
Хоча відомо, що нуклон складається з трьох кварків, {{Станом на|2006|lc=on}} рік, невідомо, як розв'язати [[рівняння руху]] для [[Квантова хромодинаміка|квантової хромодинаміки]]. Таким чином, дослідження низькоенергетичних властивостей нуклона проводяться за допомогою моделей. Єдиний доступний підхід із перших принципів&nbsp;— це спроба розв'язати рівняння КХД чисельно, використовуючи [[Квантова хромодинаміка на ґратці|КХД на ґратці]]. Для цього потрібні складні алгоритми та дуже потужні [[суперкомп'ютер]]и. Однак існує також кілька аналітичних моделей:

=== Модель скірміонів ===
[[Скірміон]] моделює нуклон як [[Топологічний дефект|топологічний солітон]] у нелінійному полі [[Піони|піонів]] [[Спеціальна унітарна група|SU(2)]]. Топологічна стабільність скірміона трактується як збереження [[Баріонний заряд|баріонного числа]], тобто нерозпад нуклона. Локальний топологічний [[Індекс контуру відносно точки|індекс контуру]] ототожнюється з локальною [[Баріонний заряд|баріонною]] густиною нуклона. З векторним полем піонного ізоспіну, орієнтованим у формі [[Їжак (топологія)|простору їжака]], модель є легко розв'язною, і тому її іноді називають ''їжаковою моделлю''. Їжакова модель здатна передбачати низькоенергетичні параметри, такі як маса нуклона, радіус і [[осьова стала зв'язку]], приблизно до 30&nbsp;% від експериментальних значень.

=== Мішкова модель МТІ ===
''Мішкова модель МТІ''<ref>Chodos et al. [[doi:10.1103/PhysRevD.9.3471|"New extended model of hadrons"]] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20231230134936/https://journals.aps.org/prd/abstract/10.1103/PhysRevD.9.3471|date=2023-12-30}}, Phys. Rev. D 9, 3471 (1974).</ref><ref>Chodos et al. [[doi:10.1103/PhysRevD.10.2599|"Baryon structure in the bag theory"]] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20231230134924/https://journals.aps.org/prd/abstract/10.1103/PhysRevD.10.2599|date=2023-12-30}}, Phys. Rev. D 10, 2599 (1974).</ref><ref>DeGrand et al. [[doi:10.1103/PhysRevD.12.2060|"Masses and other parameters of the light hadrons"]] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20231230134817/https://journals.aps.org/prd/abstract/10.1103/PhysRevD.12.2060|date=2023-12-30}}, Phys. Rev. D 12, 2060 (1975).</ref> обмежує кварки та глюони, що взаємодіють через [[Квантова хромодинаміка|квантову хромодинаміку,]] до області простору, визначеної балансуванням тиску, який чинять кварки та глюони проти гіпотетичного тиску, який чинить вакуум на всі колірні квантові поля. Найпростіше наближення до моделі обмежує три невзаємодіючі кварки сферичною порожниною з [[Крайова задача|крайовою умовою]], що на межі кварковий [[4-струм|векторний струм]] дорівнює нулю. Розгляд кварків без взаємодії виправдовується зверненням до ідеї [[Асимптотична свобода|асимптотичної свободи]], тоді як умова жорсткої межі виправдовується [[Колірний конфайнмент|конфайнментом кварків]].

Математично модель трохи нагадує модель [[Магнетрон|радіолокаційного резонатора]], де розв'язками [[рівняння Дірака]] замінено розв'язки [[Рівняння Максвелла|рівнянь Максвелла]], а гранична умова вектора зникомого струму відповідає провідним металевим стінкам радіолокаційного резонатора. Якщо радіус мішка дорівнює радіусу нуклона, '''мішкова модель''' передбачає масу нуклона, відмінну від фактичної маси в межах 30&nbsp;%.

Хоча базова мішкова модель не забезпечує взаємодії, опосередкованої піонами, вона чудово описує нуклон-нуклонні сили через ''s''-канальний механізм 6&nbsp;кваркового мішка з використанням ''P''-матриці.<ref>{{Cite journal|last=Jaffe|first=R. L.|last2=Low|first2=F. E.|author-link2=Francis E. Low|year=1979|title=Connection between quark-model eigenstates and low-energy scattering|journal=Phys. Rev. D|volume=19|issue=7|page=2105|bibcode=1979PhRvD..19.2105J|doi=10.1103/PhysRevD.19.2105}}</ref><ref>
{{Cite journal|last=Yu|last2=Simonov|first2=A.|year=1981|title=The quark compound bag model and the Jaffe-Low ''P''-matrix|journal=[[Physics Letters B]]|volume=107|issue=1–2|page=1|bibcode=1981PhLB..107....1S|doi=10.1016/0370-2693(81)91133-3}}</ref>

=== Хіральна мішкова модель ===
Дуже цікаво, що відсутня частина топологічного [[Індекс контуру відносно точки|індекса контуру]] (баріонного числа) отвору, пробитого в скірміоні, точно компенсується ненульовим [[Вакуумне очікуване значення|вакуумним очікуваним значенням]] (або {{Нп|Спектральна асиметрія|спектральною асиметрією|en|Spectral asymmetry}}) кваркових полів усередині мішка. {{Станом на|2017}} рік, цей дивовижний компроміс між [[Топологія|топологією]] та [[Спектр оператора|спектром оператора]] не має жодного підґрунтя чи пояснення в математичній теорії [[Гільбертів простір|гільбертових просторів]] та їх зв'язку з [[Геометрія|геометрією]].

Відомі кілька інших властивостей хірального мішка: він забезпечує кращу відповідність властивостям нуклонів з низькою енергією в межах 5–10&nbsp;%, і вони майже повністю не залежать від радіуса хірального мішка, якщо радіус менший ніж радіус нуклона. Цю незалежність від радіуса називають ''принципом Чеширського кота,''<ref>{{Cite journal|last=Vepstas|first=L.|last2=Jackson|first2=A. D.|year=1990|title=Justifying the chiral bag|journal=[[Physics Reports]]|volume=187|issue=3|pages=109–143|bibcode=1990PhR...187..109V|doi=10.1016/0370-1573(90)90056-8}}</ref> маючи на увазі те, як [[Чеширський кіт]] [[Льюїс Керрол|Льюїса Керролла]] перетворювався лише на посмішку. Очікується, що першопринципний розв'язок рівнянь КХД продемонструє подібну двоїстість кварк-[[Мезони|мезонного]] опису.

== Див. також ==
* [[Баріони]]
* [[Енергія відокремлення]]

== Примітки ==
{{reflist}}

=== У списках частинок ===
{{Reflist|liststyle=decimal-leading-zero|group=PDG}}

== Література ==
* Глосарій термінів з хімії // Й.&nbsp;Опейда, О.&nbsp;Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.&nbsp;М.&nbsp;Литвиненка НАН України, Донецький національний університет.&nbsp;— Донецьк: Вебер, 2008.&nbsp;— 758 с.&nbsp;— ISBN 978-966-335-206-0.
* {{МГЕ|nocat=1}}
* {{Cite book
|title=The Structure of the Nucleon
|last=Thomas
|first=A. W.
|last2=Weise
|first2=W.
|year=2001
|publisher=Wiley-WCH
|location=Berlin, DE
|isbn=3-527-40297-7
}}
* {{Cite book
|title=The Nucleon–Nucleon Interaction
|last=Brown
|first=G .E.
|last2=Jackson
|first2=A. D.
|year=1976
|publisher=[[North-Holland Publishing]]
|isbn=978-0-7204-0335-0
}}
* {{Cite journal|last=Nakamura|first=N.|last2=Particle Data Group|author-link2=Particle Data Group|displayauthors=etal|year=2011|title=Review of Particle Physics|journal=[[Journal of Physics G]]|volume=37|issue=7|page=075021|bibcode=2010JPhG...37g5021N|doi=10.1088/0954-3899/37/7A/075021|doi-access=free|hdl-access=free}}

{{частинки}}

[[Категорія:Нуклони]]