Перегляд вихідного коду сторінки Надпровідник

'''Надпровідник'''&nbsp;— [[матеріал]], [[електричний опір]] якого після охолоджування нижче певної критичної [[Температура|температури]] {{Math|T<sub>c</sub>}} (температура, нижче якої матеріал стає надпровідником) стає рівний [[0 (число)|нулю]] (тобто спостерігається [[надпровідність]]). У цьому разі кажуть, що матеріал набуває «надпровідні властивості» або переходить до «надпровідного стану». Натепер (2000-і), проводяться дослідження (для прикладу [[Гідравлічний прес]]) в галузі надпровідності задля підвищення зазначеної температури {{Math|T<sub>c</sub>}} до рівня [[Кімнатна температура|кімнатної температури]].

== Історія ==
1911 року, голландський фізик [[Гейке Камерлінг-Оннес|Камерлінг-Оннес]] виявив, що під час охолодження [[Ртуть|ртуті]] в рідкому [[Гелій|гелії]] її опір спочатку поступово змінюється, а потім за температури {{Nobr|4.1 [[Кельвін|К]]}} майже стрибком зменшувався до нуля.

Надпровідник найменшого розміру був створений [[2010 у науці|2010 року]] на основі органічного надпровідника (BETS)<sub>2</sub> GaCl<sub>4</sub><ref>{{Стаття|автор=K. Clark, A. Hassanien, S. Khan, K.-F. Braun, H. Tanaka and S.-W. Hla|мова=en|видання=[[Nature Nanotechnology]]|рік=2010|сторінки=261—265}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://elementy.ru/news/431301|title=Создан сверхпроводник, состоящий всего из 8 молекул вещества|last=Юрий Ерин|date=19 апреля 2010|publisher=[[Элементы.ру]]|language=ru|accessdate=2010-04-19|archiveurl=https://www.webcitation.org/61DWgyqqL?url=http://elementy.ru/news/431301#|archivedate=2011-08-26|deadlink=no}}</ref>, де позначення «BETS» означає [[Бісетилендітіотетраселенафульвален|'''Б'''іс'''Е'''тилендітіо'''Т'''етра'''С'''еленафульвален]]. Створений надпровідник складається всього з чотирьох пар [[Молекула|молекул]] цієї речовини при загальній довжині зразка порядку {{Nobr|3,76 [[Нано-|н]][[Метр|м]]}}.

== Властивості надпровідників ==
Залежно від властивостей надпровідники поділяють на три групи:

* надпровідники I (першого) роду ;
* надпровідники 1.5 роду ;
* [[Надпровідники II роду|надпровідники II (другого) роду]] .

=== Фазовий перехід в надпровідний стан ===
Перехід речовини в надпровідний стан супроводжується зміною його теплових властивостей. Однак, ця зміна залежить від роду надпровідників. Так, для надпровідників Ι роду, за відсутності магнітного поля теплота переходу (поглинання або виділення) з надпровідного стану у звичайний дорівнює нулю, отже зазнає стрибка [[теплоємність|теплоємності]], що притаманно для [[Фазовий перехід|фазового переходу]] ΙΙ роду.

=== Ефект Мейснера ===
Навіть більш важливою властивістю надпровідників, ніж нульовий електричний опір, є так званий [[ефект Мейснера]], що полягає у виштовхуванні надпровідником магнітного потоку '''<math>rot B = 0</math>'''. Із цього дослідного спостереження робиться висновок про існування незгасних струмів всередині надпровідника, які створюють внутрішнє магнітне поле, протилежно спрямоване зовнішньому, прикладеному магнітному полю і врівноважує його.

== Таблиця надпровідників ==
У наведеній нижче таблиці перераховані деякі надпровідники і притаманні для них величини критичної температури {{Math|T<sub>c</sub>}} і граничного магнітного поля {{Math|B<sub>c</sub>}}.
{| class="standard"
! Назва матеріалу
! Критична температура <br/> <math>T_c</math>, [[Кельвін|К]]
! критичне <br/> поле <br/> <math>B_c</math>, [[Тесла (одиниця вимірювання)|Тл]]
! рік опублікування <br/> виявлення <br/> надпровідності
|-
! colspan="4" | Надпровідники I роду
|-
! align="left" | Pb ([[свинець]])
| align="right" | 7,26<ref name="ginzburg">{{Книга|автор=[[Гінзбург Віталій Лазарович|В. Л. Гинзбург]], Е. А. Андрюшин|частина=Глава 1. Открытие сверхпроводимости|місце=|видавництво=Альфа-М|видання=2-е издание, переработанное и дополненное|рік=2006|сторінки=|сторінок=112|isbn=5-98281-088-6|тираж=3000}}</ref>
| align="right" | 0,08<ref name="bse">{{Із|БСЭ|http://bse.sci-lib.com/article100164.html|Сверхпроводники}}</ref>
| align="right" | 1913
|-
! align="left" | Sn ([[Станум|олово]])
| align="right" | 3,69
| align="right" | 0,031
| align="right" | 1913
|-
! align="left" | Ta ([[Тантал (хімічний елемент)|тантал]])
| align="right" | 4,38
| align="right" | 0,083
| align="right" | 1928
|-
! align="left" | Al ([[алюміній]])
| align="right" | 1,18
| align="right" | 0,01
| align="right" | 1933
|-
! align="left" | Zn ([[цинк]])
| align="right" | 0,88
| align="right" | 0,0053
| align="right" |
|-
! align="left" | W ([[вольфрам]])
| align="right" | 0,01
| align="right" | 0,0001
| align="right" |
|-
! colspan="4" | Надпровідники 1.5 роду
|-
! colspan="4" | Ведуться пошуки з теоретичної моделі<ref name="supcond15">{{Cite web |url=http://www.membrana.ru/particle/17011 |title=Физики представили теорию полуторной сверхпроводимости |accessdate=10 січня 2020 |archive-date=10 квітня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180410233709/http://www.membrana.ru/particle/17011 }}</ref>
|-
! colspan="4" | [[Надпровідники II роду]]
|-
! align="left" | Nb ([[ніобій]])
| align="right" | 9,20
| align="right" | 0,4
| align="right" | 1930
|-
! align="left" | V <sub>3</sub> Ga
| align="right" | 14,5
| align="right" | > 35
| align="right" |
|-
! align="left" | Nb <sub>3</sub> Sn
| align="right" | 18,0
| align="right" | > 25
| align="right" |
|-
! align="left" | (Nb <sub>3</sub> Al) <sub>4</sub> Ge
| align="right" | 20,0
| align="right" |
| align="right" |
|-
! align="left" | Nb <sub>3</sub> Ge
| align="right" | 23
| align="right" |
| align="right" |
|-
! align="left" | GeTe
| align="right" | 0,17
| align="right" | 0,013
| align="right" |
|-
! align="left" | SrTiO <sub>3</sub>
| align="right" | 0,2-0,4
| align="right" | > 60
| align="right" |
|-
! align="left" | MgB <sub>2</sub> (Диборид магнію)
| align="right" | 39
| align="right" | ?
| align="right" | 2001
|-
! align="left" | H <sub>2</sub> S ([[сірководень]])
| align="right" | 203<ref name=":0">{{Стаття|автор=A. P. Drozdov, M. I. Eremets, I. A. Troyan, V. Ksenofontov, S. I. Shylin|видання=Nature|випуск=7567|сторінки=73–76}}</ref>
| align="right" | 72
| align="right" | 2015
|}

== Застосування ==

* [[Квантовий комп'ютер]] використовує кубіти, засновані на надпровідниках.
* Надпровідники також застосовують для створення потужного [[Магнітне поле|магнітного поля]], наприклад [[Міжнародний експериментальний термоядерний реактор|ITER]] (Міжнародний Експериментальний [[Ядерний синтез|Термоядерний Реактор]]) в якому надпровідники створюючи магнітне поле утримують високотемпературну плазму, не даючи їй доторкатися до стінок реактора.

== Див. також ==

* [[Високотемпературна надпровідність]]
* [[Електричний струм]]

== Література ==

* {{Cite Q|Q56626484}}
* {{Cite Q|Q115520077}}
* {{Cite Q|Q115520086}}
* {{Cite Q|Q115520090}}
* {{Cite Q|Q115520109}}

== Примітки ==
{{Reflist}}
[[Категорія:Матеріали]]
[[Категорія:Агрегатні стани]]
[[Категорія:Надпровідність]]