Перегляд вихідного коду сторінки Місячний кратер

{{Multiple image
 |direction = vertical |align = right |width = 225
 |image1   = Copernicus (LRO) 2.png
 |caption1 = Місячний кратер [[Коперник (місячний кратер)|Коперник]] (діаметр&nbsp;— {{s|93 км}})
 |image2   = Moon Dedal crater.jpg
 |caption2 = Всіяний кратерами місячний ландшафт. Великий кратер угорі&nbsp;— Дедал ({{s|94 км}}).
 |image3   = Lunar highlands (AS16-M-3007).jpg
 |caption3 = Поцятковані кратерами материкові регіони Місяця (видно переважно [[зворотний бік Місяця|зворотний бік]]).
}}

'''Місячний кратер'''&nbsp;— чашоподібне заглиблення в поверхні [[Місяць (супутник)|Місяця]]. Абсолютна більшість місячних [[кратер]]ів є [[метеоритний кратер|метеоритними]]. Серед маленьких кратерів є [[вулканічний кратер|вулканічні]] та утворені через провалювання ґрунту в підземні порожнини.

Кратери&nbsp;— це найпоширеніші на Місяці деталі рельєфу. Точну кількість навіть великих кратерів назвати неможливо через сильну зруйнованість багатьох із них, але для більш-менш збережених існують приблизні оцінки: 5000 кратерів, більших за {{s|20 км}}<ref name=Head_2010/>, і порядку мільйона&nbsp;— більших за {{s|1 км}}<ref name=Kopal_2012/>. Особливо сильно на вигляд Місяця вплинули гігантські кратери ([[імпактний басейн|басейни]]): їх викиди вкрили величезну площу, по їх краях стоять [[список гір на Місяці|гірські]] ланцюги, а на дні багатьох із них з'явилися [[місячне море|моря]]<ref name=Greeley_2013/>. Утворення метеоритних кратерів тривало протягом майже всієї історії Місяця&nbsp;— з часів появи у нього твердої поверхні&nbsp;— і продовжується дотепер. Після припинення на Місяці вулканізму це майже єдиний чинник зміни його рельєфу. Завдяки доступності для спостережень, великій кількості та часто добрій збереженості місячні кратери мають особливе значення для дослідження метеоритних кратерів загалом. Крім того, це важливе джерело даних про історію метеоритного бомбардування в Сонячній системі<ref name=Keller_2015/><ref name=Fernandes_2014/>.

Дослідження місячних кратерів дають чимало інформації і про сам Місяць. У кратерах та їх викидах видно породи з його надр. Кратери, розташовані в [[місячне море|місячних морях]], дають змогу оцінити їхню глибину<ref name=De_Hon_1977/><ref name=Bugiolacchi_2006/><ref name=Thomson_2009/>. За [[підрахунок кратерів|кількістю]] та станом збереженості кратерів можна розрахувати вік ділянки поверхні, де вони розташовані<ref name=Hiesinger_2011/><ref name=Le_Feuvre_2008/>. З кратерами пов'язане проведення меж усіх періодів геологічної історії Місяця: ці межі або відповідають появі гігантських кратерів<ref group="Прим.">Нижня межа [[нектарський період|нектарського періоду]] проведена за появою басейну Моря Нектару, [[ранньоімбрійська епоха|ранньоімбрійської епохи]]&nbsp;— за появою басейну Моря Дощів, [[пізньоімбрійська епоха|пізньоімбрійської епохи]]&nbsp;— за появою басейну Моря Східного.</ref>, або базуються на певному стані збереженості кратерів чи їх викидів<ref group="Прим.">Нижня межа [[ератосфенівський період|ератосфенівського періоду]] визначається за станом збереженості рельєфу морських кратерів, а [[коперниківський період|коперниківського періоду]]&nbsp;— за фактом збереження променів кратерів.</ref>.

== Розмір ==
[[Файл:Lunar sample 61195 S72-37972.jpg|thumb|250px|Камінь, доставлений із Місяця «[[Аполлон-16|Аполлоном-16]]». Видно численні кратери розміром у кілька міліметрів, оточені світлими зонами оббитого каменю. Розмір кубика внизу праворуч&nbsp;— 1&nbsp;см.]]
Діаметр місячних кратерів варіює від мікроскопічного до порівнянного з розмірами самого Місяця<ref name=Greeley_2013/><ref name=Hiesinger_2014/><ref name=Taylor_1982_4/>. Відсутність нижньої межі розміру&nbsp;— результат відсутності атмосфери, що могла би знищувати чи сповільнювати дрібні [[метеороїд]]и. Зазвичай кратер у {{s|10–20}} разів більший за тіло, падінням якого він утворений<ref name=Kiefer_2003/>. Це співвідношення сильно залежить від швидкості зіткнення, яка може варіювати в широких межах (від [[друга космічна швидкість|другої космічної швидкості]] для Місяця&nbsp;— {{s|2,4 км/с}}&nbsp;— до {{s|40–50 км/с}}<ref name=Le_Feuvre_2011/><ref name=Killen_2008/> із середнім значенням {{s|19–20 км/с}}<ref name="Le_Feuvre_2011"/>).

Найбільший кратер Місяця (серед впевнено ідентифікованих)&nbsp;— 2400-кілометровий [[басейн Південний полюс — Ейткен]]. Друге місце посідає вдвічі менший [[імпактний басейн|басейн]] [[Море Дощів|Моря Дощів]]<ref name=Andrews_Hanna_2010/>. Є гіпотези про існування на Місяці й більших імпактних структур. Зокрема, є версія, що відмінності його [[видимий бік Місяця|видимого]] та [[зворотний бік Місяця|зворотного]] боку є наслідком того, що видимий бік охоплений слідом гігантського зіткнення. Діаметр цього сліду становить за деякими уявленнями близько 3000 км<ref name=Byrne_2007/>, а за іншими&nbsp;— майже 7000 км (на чверть більше довжини місячного меридіана)<ref name=Byrne_2011/><ref name=Byrne_2015/>. Інша гіпотеза каже про дещо менший басейн, що охоплює в основному західну половину видимого боку Місяця («басейн [[Океан Бур|Океану Бур]]» чи «басейн [[Гаргантюа і Пантагрюель|Гаргантюа]]»)<ref name=Andrews_Hanna_2010/>.

Глибина кратера зростає з діаметром, але її відношення до нього зменшується. У молодих 10-кілометрових кратерів глибина (відносно верхівки [[Вал (кратер)|валу]]) становить близько 20&nbsp;% діаметра<ref name=Wood_1978_fresh/>, а у 100-кілометрових&nbsp;— {{s|4–5%}}<ref name=Wood_1978_fresh/><ref name=Kalynn_2013/>. У {{Нп|Складний кратер|складних кратерів|en|Complex crater}} глибина росте з діаметром повільніше, ніж у простих, і перехід між цими типами проявляється в виразному зламі на графіку залежності глибини від діаметра<ref name=Pike_1980/><ref name=Taylor_1982_3/><ref name=Wilhelms_1987_3/>. З переходом від складних кратерів до басейнів (із появою внутрішнього кільця) відносна глибина стрибком падає вдвічі, і у басейнів діаметром {{s|200–500 км}} становить {{s|1–2%}}<ref name=Baker_2012/>. У басейна Південний полюс&nbsp;— Ейткен вона дорівнює лише 0,3&nbsp;% (хоча частково це пояснюється його великим віком і, ймовірно, особливостями удару<ref name=Schultz_1997/>).

Висота валу змінюється з діаметром кратера подібно до глибини: у складних кратерів ця залежність слабша, ніж у простих, і на відповідному графіку видно виразний злам. У молодих 10-кілометрових кратерів висота валу (відносно рівня поверхні до удару) становить близько 4&nbsp;% діаметра (1/5 глибини), а у 100-кілометрових&nbsp;— близько 1,5&nbsp;% діаметра (1/3 глибини)<ref name=Pike_1980/>.

== Деталі будови ==
Будова метеоритних кратерів на Місяці подібна до їх будови на інших небесних тілах. Аналогічно виглядає і її залежність від діаметра кратера. Але значення діаметра, за яких з'являються або зникають різні ознаки кратерів, на кожному тілі свої (вони обернено пропорційні [[сила тяжіння|силі тяжіння]], а також залежать від властивостей поверхні)<ref name=Robbins_2011/><ref name=Baker_2011_Moon/><ref name=Baker_2011_Mercury/><ref name=Taylor_1982_3/>. Наведені тут значення стосуються Місяця.
{{Multiple image
 |direction = vertical |align = right |width = 220
 |image1   = LRO Tycho Central Peak 0.25.jpg
 |caption1 = Центральна гірка кратера [[Тихо (кратер)|Тихо]]
 |image2   = M165190579LR Giordano Bruno.png
 |caption2 = Схил кратера [[Джордано Бруно (кратер)|Джордано Бруно]]
 |image3   = Makelessnoise - Mighty Tycho (by).jpg
 |caption3 = Промені кратера Тихо
}}

До основних деталей новоутворених метеоритних кратерів належать:
* Центральна гірка. Складена глибинними породами, що після удару відскакують догори (подібно до краплі віддачі при падінні у воду невеликого предмета<ref name=Robbins_2011/>. Наявна у всіх свіжих кратерів розміром від 35<ref name=Wood_1978_fresh/> до {{s|150–200 км}} та у багатьох менших. Для кратерів діаметром {{s|<10 км}} незвична, але зрідка трапляється навіть у 3-кілометрових. Зазвичай нижча за вал кратера, хоча є й винятки<ref name=Robbins_2011/>. У великих кратерів може мати кілька вершин<ref name=Wood_1978_fresh/>.
* Дно кратера. Буває сферичним, плоским або нерівним. Сферичне дно трапляється лише у невеликих кратерів (приблизно до {{s|20 км}}). У більших та багатьох менших (навіть у деяких 2-кілометрових) в центрі є плоска ділянка, що з часом зменшується через сповзання ґрунту схилами кратера<ref name=Wood_1978_fresh/><ref name=Wood_1978_new/>. Іноді дно вкрите застиглим імпактним розплавом. Він може утворювати й дрібні «озера» навколо кратера<ref name=Hiesinger_2014/>.
* Внутрішній [[схил]]. Може лишатися рівним або обвалюватися з утворенням [[зсув ґрунту|зсувів]] чи терас. Обвалення трапляється у кратерів, більших за {{s|13–15 км}}. В інтервалі {{s|20–25 км}} воно наявне у половини свіжих кратерів. Тераси спостерігаються за діаметра {{s|>30 км}}<ref name=Wood_1978_fresh/>. На них теж трапляються озера імпактного розплаву, що вказує на їх швидке формування<ref name=Robbins_2011/>. Похил поверхні на схилі молодих кратерів сягає, а подекуди й перевищує, 40°. Із часом він зменшується через осипання порід<ref name=Wagner_2013/>.
* Зовнішній [[Вал (кратер)|вал]]. Утворений частково підйомом порід, що оточують кратер, а частково&nbsp;— викидами з нього. У простих кратерів гребінь валу кільцевий, у складних&nbsp;— хвилястий (вищерблений) через зсуви. При похилих ударах стає еліптичним. У молодих кратерів чіткий, у старих&nbsp;— розмитий<ref name=Robbins_2014_rim/>.
* Ореол викидів, що вкриває навколишню місцевість. Поблизу кратера&nbsp;— неперервний, далі&nbsp;— переривчастий. Має згладжений рельєф, але перетятий неглибокими радіально видовженими западинами, що поодаль від кратера плавно переходять у ланцюжки вторинних кратерів. У молодих кратерів найчастіше вирізняється збільшеною яскравістю, бо тамтешній ґрунт опинився на поверхні недавно (з часом він тьмянішає під впливом жорсткого космічного випромінювання). Проте трапляються і кратери, оточені темним ореолом. Це буває в місцевостях, де під шаром світлого ґрунту лежить темний, що при появі кратера викидається нагору<ref name=Chauhan_2011/><ref name=Hargitai_2014_dark/>.
* Світлі промені, що радіально розходяться від кратера. Можуть сягати сотень кілометрів завдовжки. Частково утворені викинутою з кратера речовиною, а частково&nbsp;— місцевим ґрунтом, що при її падінні був викинутий на поверхню<ref name=Hiesinger_2014/><ref name=Hawke_2004/>.
* [[Вторинний кратер|Вторинні кратери]], утворені викинутими при ударі тілами. Часто трапляються у скупченнях, в тому числі радіальних [[ланцюжок кратерів|ланцюжках]], від яких розходяться характерні ялинкоподібні візерунки. Здебільшого розташовані в межах променів<ref name=Oberbeck_1974/><ref name=Hargitai_2014_second/><ref name=Robbins_2011/>.

== Класифікація ==
[[Файл:Craterstructure.gif|thumb|right|Будова простого (вгорі) та складного (внизу) кратера]]
Метеоритні кратери різного діаметра виглядають по-різному. Новоутворені місячні кратери кілометрового масштабу мають увігнуте дно доволі правильної сферичної чи параболічної форми (іноді з невеликою плоскою ділянкою в центрі) та рівний, без обвалень, внутрішній схил. Такі кратери називають '''''простими'''''. За діаметра понад {{s|15–25 км}} кратер стає '''''складним''''': у його центрі з'являється гірка, плоскою стає більша частина дна, а схил обвалюється та вкривається зсувами й терасами<ref name=Hiesinger_2014/><ref name=Stoffler_2006/>. Межа між простими та складними кратерами доволі розмита, і є багато проміжних представників<ref name=Kalynn_2013/>. У ще більших кратерів ({{s|>150–200 км}}) центральна гірка зникає, натомість усередині з'являється другий кільцевий хребет чи [[уступ (фізична географія)|уступ]], і їх називають '''''[[імпактний басейн|басейнами]]'''''. Ця послідовність подібна до тієї, що спостерігається на інших небесних тілах, але порогові значення діаметра там інші<ref name=Robbins_2011/><ref name=Baker_2011_Moon/><ref name=Baker_2011_Mercury/><ref name=Taylor_1982_3/>.

=== Звичайні кратери ===
Найдокладнішу<ref name=Heiken_1991/> морфологічну класифікацію місячних кратерів розробили 1978&nbsp;року Чарльз Вуд і Лейф Андерссон із {{Нп|Лабораторія Місяця та планет|Лабораторії Місяця та планет|en|Lunar and Planetary Laboratory}}<ref name=Wood_1978_fresh/><ref name=Wood_1978_new/><ref name=Wood_2004/><ref>Wood C.A. and Andersson L.E. (1978) Lunar & Planetary Laboratory Catalog of Lunar Craters: Part 1: Nearside. NASA TM 79328 (this work [http://the-moon.wikispaces.com/Lunar+%26+Planetary+Laboratory+Catalog+of+Lunar+Craters was never published] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110525065802/http://the-moon.wikispaces.com/Lunar+%26+Planetary+Laboratory+Catalog+of+Lunar+Craters |date=25 травня 2011 }})</ref>. Вона не включає [[імпактний басейн|басейни]], кратери субкілометрових розмірів та деякі рідкісні типи (зокрема [[концентричний кратер|концентричні кратери]]).

Кратери типів ALC та BIO є простими. SOS&nbsp;— своєрідний тип, що випадає з послідовності інших; можливо, це [[вторинний кратер|вторинні]] або модифіковані якимись процесами кратери. TRI та TYC&nbsp;— складні кратери; один від одного ці типи відрізняються в першу чергу типом обвалення схилу (кратерам типу TYC, на відміну від TRI, притаманні тераси)<ref name=Wood_1978_fresh/><ref name=Wood_2004/>.
{{-}}
{| Class = "wikitable"
! Тип
! Типовий представник
! Морфологічні ознаки
! Діаметр
! Зображення
|-
| Align = center | ALC
| Align = center | {{s|[[Аль-Баттані_(кратер)|Аль-Баттані]] C}}
| Кратери з гострим валом, гладким внутрішнім схилом і сферичною формою дна чаші.
| {{s|До 20 км}}
| [[Файл:Albategnius C (AS16-M-2191).png|150px|Аль-Баттані C (6 км)]]
|-
| Align = center | BIO
| Align = center | [[Біо (кратер)|Біо]]
| Те саме, що тип ALC, але з невеликою плоскою ділянкою в центрі.
| Align = center | {{s|До 20 км}}
| [[Файл:Biot (LRO).png|150px|Біо (13 км)]]
|-
| Align = center | SOS
| Align = center | [[Созиген (кратер)|Созиген]]
| Кратери з більшою, ніж у попереднього типу, ділянкою плоского дна. Тераси внутрішнього схилу й центральна гірка так само відсутні.
| Align = center | {{s|5–30 км}}
| [[Файл:Sosigenes (LRO).png|150px|Созиген (17 км)]]
|-
| Align = center | TRI
| Align = center | [[Тріснеккер (місячний кратер) | Тріснеккер]]
| Найчастіше є невелика центральна гірка (особливо у великих). Внутрішній схил втрачає гладкість і має сліди обвалень. Можуть траплятися тераси.
| Align = center | {{s|15–50 км}}
| [[Файл:Triesnecker (LRO).png|150px|Тріснеккер (25 км)]]
|-
| Align = center | TYC
| Align = center | [[Тихо (кратер) | Тихо]]
| Численні тераси на схилах, зубчастий вал, велике плоске дно чаші, зазвичай мають розвинену центральну гірку.
| Align = center | {{s|30–175 км}}
| [[Файл:Tycho LRO.png|150px|Тихо (85 км)]]
|}

=== Басейни ===
Вигляд [[імпактний басейн|басейнів]] теж змінюється з діаметром:
* у найменших басейнів ще є центральна гірка, але вже є й внутрішнє кільце (в вигляді гірського хребта). Їх називають протобасейнами ({{lang-en|protobasins}}) або басейнами з центральною гіркою (''central peak basins'')<ref name=Baker_2014/>. На Місяці лише два виразних представника цього типу&nbsp;— 140-кілометровий кратер [[Антоніаді (місячний кратер)|Антоніаді]] та 170-кілометровий [[Комптон (кратер)|Комптон]]<ref group="Прим.">Можливо, до цього ж типу належить і 170-кілометровий кратер Гаузен, але у нього кільце дуже невиразне, а найбільший гірський масив суттєво зміщений від центру.</ref><ref name=Baker_2011_Moon/><ref name=Baker_2012/>;
* деякі басейни приблизно такого самого діаметра мають у центрі лише невеликий більш-менш кільцеподібний гірський масив (суттєво меншого діаметра, ніж у попереднього та наступних типів). Це басейни з кільцевим скупченням гірок (''ringed peak-cluster basins'')&nbsp;— рідкісний тип, виділений за дослідженнями [[Меркурій (планета)|Меркурія]]<ref name=Baker_2011_Mercury/>. На Місяці один такий басейн&nbsp;— 200-кілометровий [[Гумбольдт (кратер)|Гумбольдт]]<ref name=Baker_2011_Moon/><ref name=Neumann_2015/>;
* за більшого діаметра центральна частина дна стає плоскою; абсолютний та відносний діаметр внутрішнього кільцевого хребта зростають. Це басейни з гірським кільцем (''peak-ring basins'')<ref name=Morgan_2014/>. На основі [[альтиметр]]ичних та [[Гравіметрія (геофізика)|гравіметричних]] даних на Місяці ідентифіковано {{s|16<ref name=Neumann_2015/>–17<ref name=Baker_2011_Moon/>}} таких об'єктів; їх діаметр лежить у межах {{s|210–580 км}}, а найвиразнішим представником є 320-кілометровий кратер [[Шредінгер (кратер)|Шредінгер]]<ref name=Baker_2011_Moon/>. У цьому ж розмірному діапазоні лежать понад 20 басейнів, у яких внутрішнє кільце не збереглося<ref name=Neumann_2015/>;
* у ще більших басейнів з'являються додаткові кільця, і їх називають багатокільцевими басейнами (''multiring basins''). У них та в деяких басейнів із гірським кільцем центральна частина (обмежена внутрішнім кільцем) стає суттєво глибшою за периферичну, і це кільце набуває вигляду [[уступ (фізична географія)|уступу]]<ref name=Baker_2011_Mercury/><ref name=Potter_2014/><ref name=Stoffler_2006/>. Часто додаткові кільця погано виражені і їх кількість у різних інтерпретаціях сильно відрізняється. Це сильно ускладнює ідентифікацію таких басейнів, і різні автори зараховують до них різні об'єкти. У роботі 2015 року з долученням гравіметричних даних 3 басейни Місяця було ідентифіковано як точно багатокільцеві, 4&nbsp;— як імовірно і 4&nbsp;— як можливо<ref name=Neumann_2015/><ref group="Прим.">В роботі Neumann et al. (2015) ідентифіковано такі багатокільцеві басейни (у дужках&nbsp;— діаметр кільця, ідентифікованого як головне). Точно багатокільцеві: басейни [[Море Східне|Моря Східного]] (940 км), [[Море Нектару|Моря Нектару]] (880 км) та Мендель&nbsp;— Рідберг (650 км); багатокільцеві з великою ймовірністю: басейни [[Море Дощів|Моря Дощів]] (1320 км), [[Море Криз|Моря Криз]] (1080 км) та [[Море Вологості|Моря Вологості]] (820 км) і кратер Герцшпрунг (570 км); багатокільцеві з меншою ймовірністю: басейни [[Море Ясності|Моря Ясності]] (близько 920 км), [[Море Сміта|Моря Сміта]] (880 км), [[Море Гумбольдта|Моря Гумбольдта]] (620 км) та Кулон&nbsp;— Сартон (близько 670 км).</ref>. Найвиразніший із них&nbsp;— 930-кілометровий басейн [[Море Східне|Моря Східного]]. Він же є наймолодшим та найкраще збереженим серед місячних басейнів, принаймні великих<ref name=Greeley_2013/><ref name=Schultz_1990_Mars/><ref name=Fassett_2012/><ref name=Wood_2004_database/>.

{{multiple image
| align    = center
| image1   = Humboldt sattelite craters map.jpg
| width1   = 183
| caption1 = Басейн із кільцевим скупченням гірок [[Гумбольдт (кратер)|Гумбольдт]] ({{s|200 км}})
| image2   = Normal Antoniadi MapAPlanet Clementine 100ppd LTVT.jpg
| width2   = 186
| caption2 = Басейн із центральною гіркою [[Антоніаді (місячний кратер)|Антоніаді]] ({{s|140 км}})
| image3   = Schrödinger (LRO) 500 km.png
| width3   = 200
| caption3 = Басейн із гірським кільцем [[Шредінгер (кратер)|Шредінгер]] ({{s|320 км}})
| image4   = Mare Orientale (Lunar Orbiter 4).png
| width4   = 200
| caption4 = Багатокільцевий басейн [[Море Східне|Моря Східного]] ({{s|930 км}})
}}

=== Застарілі типи ===
У XIX та першій половині XX століття, а деякою мірою й пізніше, класифікація місячних кратерів була іншою. Власне кратерами колись називали лише ті з них, що мають центральну гірку<ref name=Tsesevich_1973/><ref name=Baev_1941/>. Виокремлювали й типи, що в сучасній науці не фігурують. Серед них:
* пора&nbsp;— маленький кратер без валу або з дуже низьким валом<ref name=Tsesevich_1973/>;
* [[цирк (селенографія)|цирк]]&nbsp;— кратер із рівним, без центральної гірки, дном. У деяких авторів&nbsp;— будь-який великий кратер<ref name=Tsesevich_1973/><ref name=Zigel_1976/>;
* [[таласоїд]]&nbsp;— [[імпактний басейн|басейн]], де нема або мало [[місячне море|морської]] лави<ref name=Shevchenko_2014/><ref name=Tsesevich_1973/>.

== Вплив умов утворення ==
{{multiple image
 |align=right |width=180
 |image1   = Sub-km concentric crater in Oceanus Procellarum (2).png
 |caption1 = 100-метровий кратер в Океані Бур. Подвійність його западини&nbsp;— наслідок шаруватості субстрату.
 |image2   = Proclus rays (LRO).png
 |caption2 = Кратер Прокл. Судячи з прогалини в променевій системі, утворений похилим ударом із південного заходу. Ширина знімка&nbsp;— {{s|250 км}}.
}}
{{multiple image
 |align=right |width=180
 |image1   = Schiller (LRO).png
 |caption1 = Кратер [[Шіллер (кратер)|Шіллер]]&nbsp;— ймовірно, слід дуже похилого удару<ref name=Wood_2011/><ref name=Shirao_2011/><ref name=Hamill_2003/> (є й версія про удар ланцюжка астероїдів<ref name=Westfall_2000/>). Розмір&nbsp;— {{s|180×70 км}}.
 |image2   = Messier (AS11-42-6304).jpg
 |caption2 = Кратери [[Мессьє (кратер)|Мессьє]] та {{s|Мессьє A}}&nbsp;— ймовірно, сліди вкрай похилого удару з відскоком<ref name=Herrick_2003/><ref name=Herrick_2014_Ricochet/><ref name=Wood_2006/>. Розміри кожного&nbsp;— близько {{s|15 км}}.
}}
Характеристики новоутвореного метеоритного кратера залежать у першу чергу від енергії тіла, що його утворило, але на них впливають і інші чинники&nbsp;— кут падіння та склад цього тіла, рельєф місячної поверхні в місці падіння, структура підповерхневих шарів тощо<ref name=Baker_2012/><ref name=Schultz_1997/><ref name=Taylor_1982_3/>.

=== Вплив особливостей поверхні ===
Кратери діаметром у сотні метрів у [[місячне море|місячних морях]] часто виглядають як два кратера, вкладені [[Один в один!|один в один]] (субкілометрові концентричні кратери, або «уступові кратери»&nbsp;— ''bench craters''). Це результат шаруватості ґрунту: міцність його верхнього шару знижена через подрібнення метеоритним бомбардуванням. Відповідно, вибух при ударі утворює маленький кратер у нижньому шарі та великий&nbsp;— у верхньому<ref name=Trang_2014_dis/>.

У більших кратерів ця особливість суттєво не проявляється, і залежність вигляду від характеру ґрунту в них слабша<ref name=Quaide_1968/><ref name=Oberbeck_1967/><ref name=Bugaevskii_1973/><ref name=Fassett_2014/>. Головним її проявом є підвищена нерівність валу (значні варіації висоти вздовж гребеню) у кратерів місячних материків, що спричинене нерівністю поверхні до удару<ref name=Pike_1980/>. Щодо відмінностей глибини морських та материкових кратерів є різні дані: за одними вимірюваннями, помітних відмінностей там нема<ref name=Pike_1980/>, за іншими (для молодих простих кратерів)&nbsp;— морські в середньому глибші<ref name=Wood_1978_fresh/>, за ще іншими (для молодих складних кратерів)&nbsp;— навпаки, мілкіші, і мають нижчу центральну гірку<ref name=Kalynn_2013/>.

=== Вплив кута удару ===
На форму кратера впливає й кут падіння тіла, що його утворило, але помітна витягнутість з'являється лише при кутах {{s|<10–15°}} до горизонту<ref name=Herrick_2003/><ref name=Stoffler_2006/> (хоча для гігантських кратерів це значення більше<ref name=Andrews_Hanna_2010/>). Тому витягнуті кратери є рідкістю: лише у 5&nbsp;% місячних кратерів відношення великої осі до малої перевищує 1,2 (дані для первинних кратерів у морях). Приблизно такі ж значення отримано і для [[Марс (планета)|Марса]] та [[Венера (планета)|Венери]]<ref name=Bottke_2000/>.

Чутливішим, ніж форма кратера, показником похилого удару є форма ореолу викидів<ref name=Stoffler_2006/>: він втрачає [[радіальна симетрія|радіальну симетрію]] вже при кутах близько {{s|45°}}. При {{s|25°}} у ньому з'являється прогалина з боку прильоту астероїда, а вал кратера в цій частині стає нижчим. При дуже малих кутах ({{s|<5–10°}}) ці ознаки з'являються й на протилежному боці кратера, причому там прогалина завжди ширша. Таким чином, ореол викидів набуває форми метелика: розпадається на два крила, перпендикулярні напрямку удару<ref name=Herrick_2003/><ref name=Herrick_2014_Butterfly/>. Наведені значення кутів стосуються Місяця; для інших небесних тіл вони дещо інші<ref name=Herrick_2003/>. При дуже похилому ударі&nbsp;— {{s|<5°}}&nbsp;— астероїд (більш чи менш фрагментований або навіть малоушкоджений) чи деяка його частина може відскочити від поверхні, після чого створити ще один кратер<ref name=Schultz_1990_oblique/><ref name=Herrick_2014_Butterfly/><ref name=Stoffler_2006/>. Ймовірно, саме так утворилася вкрай незвична пара сильно витягнутих кратерів [[Мессьє (кратер)|Мессьє]] та {{s|Мессьє A}}<ref name=Herrick_2003/><ref name=Herrick_2014_Ricochet/><ref name=Wood_2006/>.

== Видозмінення та руйнування ==
{{multiple image
 |align=right |width=200
 |footer   = Молодий ([[коперниківський період|коперниківський]]) кратер Стевін та старий ([[донектарський період|донектарський]]) кратер Субботін<ref>{{Lunar Impact Crater Database}}</ref>. Обидва мають діаметр близько 70&nbsp;км та розташовані на материку; умови освітлення однакові.
 |image1   = Stevinus (LRO).png
 |caption1 = 
 |image2   = Subbotin (LRO).png
 |caption2 = 
}}
[[Файл:MSX moon.jpg|thumb|220px|right|Інфрачервоний знімок Місяця під час [[місячне затемнення|затемнення]]<ref name=APOD_2005/>. Молоді кратери через уповільнене охолодження виглядають яскравими точками, старі не помітні. Найяскравіший кратер&nbsp;— [[Тихо (кратер)|Тихо]].]]
З часом вигляд кратерів змінюється. Вони руйнуються під впливом метеоритного бомбардування (в тому числі землетрусів від далеких ударів), а також вкриваються викидами сусідніх кратерів. Можливо, деякий внесок у їх руйнування робить і денне [[термічне розширення гірських порід|термічне розширення]] верхнього шару [[реголіт]]у<ref name=Fassett_2014/><ref name=Richardson_2009/><ref name=Baker_2012/>. Раніше до цих процесів долучалися [[вулканізм|вулканічні]] та [[тектоніка|тектонічні]]: чимало кратерів залиті [[лава|лавою]], а деякі перетяті [[грабен]]ами. Рельєф гігантських кратерів (особливо в часи, коли місячні надра були теплішими й еластичнішими) могла згладжувати ще й релаксація місячної кори&nbsp;— поступове її вирівнювання під дією сили тяжіння<ref name=Potter_2014/><ref name=Kiefer_2011/>.

В першу чергу&nbsp;— часто до помітного руйнування самого кратера&nbsp;— зникають його промені. Це результат потьмяніння ґрунту під дією жорсткого випромінювання і, в другу чергу, його перемішування метеоритним бомбардуванням<ref name=Hawke_2004/>. Типовий час зникнення променів становить порядку мільярда років<ref name=Hiesinger_2014/>. Згодом згладжується рельєф кратера, що проявляється, зокрема, у зменшенні глибини та зникненні валу. Розраховано, що в місячних морях за 3&nbsp;млрд років глибина кратерів діаметром 1&nbsp;км зменшується в середньому вдвічі, а кратерів діаметром {{s|0,3 км}}&nbsp;— у 15 разів. Їх діаметр при цьому зростає. Час руйнування кратера пропорційний квадрату його діаметра<ref name=Fassett_2014/>. За ступенем згладженості кратерів можна визначати вік поверхні (використовують максимальний діаметр кратерів, внутрішні схили яких згладжені до похилу в 1°)<ref name=Fassett_2014/>. Саме на цьому показнику засноване визначення початку [[ератосфенівський період|ератосфенівського періоду]]<ref name=Wilhelms_1987_12/>.

У часи, коли на Місяці була вулканічна активність (здебільшого до 3,2; деякою мірою до 1&nbsp;млрд років тому<ref name=Fassett_2014/>), багато кратерів частково або повністю затопила [[місячне море|морська]] [[лава]]. Таких кратерів найбільше на [[видимий бік Місяця|видимому боці]] Місяця, де вихід лави полегшувала менша товщина кори. Деякі цілком затоплені кратери все ж помітні на поверхні: після застигання лава просідала та вкривалася [[гряда (астрогеологія)|грядами]], що проходили переважно над затопленими височинами й тому іноді окреслювали контури таких кратерів. Їх, а також інші кратери, які вже майже не видно, називають [[кратер-привид|кратерами-привидами]] ({{lang-en|ghost craters}})<ref name=De_Hon_2014/><ref name=Enns_2011/>.

Іноді лава не доходила до поверхні й [[інтрузія|застигала на глибині]], підіймаючи дно кратерів. Від цього воно розтріскувалося та вкривалося [[грабен]]ами, а в них подекуди з'являлися невеликі вулканічні кратери, що вивергали темні [[пірокластичні породи]]. На Місяці є кількасот кратерів із розтрісканим дном; вони трапляються переважно біля берегів морів і мають розмір від 10 до 320&nbsp;км<ref name=Korteniemi_2014/>.

Чимало кратерів у материкових регіонах Місяця (особливо в північній полярній області) примітні рівним дном&nbsp;— подібно до кратерів, залитих лавою. Однак у них воно не темне, а таке саме світле, як звичайні материкові породи. Походження цих світлих рівнин неясне; найімовірніше, вони утворені викидами великих кратерів, у першу чергу басейнів [[Море Дощів|Моря Дощів]] та [[Море Східне|Моря Східного]]. Не виключено, що якусь роль у їх утворенні відігравав і вулканізм, відмінний від морського<ref name=Meyer_2014/><ref name=Westfall_2000/>. Вік цих рівнин лежить у межах {{s|3,7–4,0}} млрд років<ref name=Hiesinger_2013/>.

Повністю зруйнованими можуть бути навіть гігантські кратери. Багато з них уже не вирізняються в рельєфі й не помітні на знімках. Але іноді їх вдається виявити за допомогою [[Гравіметрія (геофізика)|гравіметричних]] вимірювань: їх центральна частина дає позитивну гравітаційну аномалію, бо під нею лежить опуклість місячної мантії (густина якої більша, ніж у кори). Крайова ж частина басейнів дає негативну аномалію<ref name=Neumann_2015/><ref name=Frey_2009/>.

З часом у кратерів змінюється не лише зовнішній вигляд, а й термодинамічні характеристики. Це видно на [[інфрачервона астрономія|інфрачервоних знімках]], зроблених під час [[місячне затемнення|місячного затемнення]]: молоді ([[коперниківський період|коперниківські]]) кратери охолоджуються повільніше за решту поверхні і залишаються «гарячими точками». Так, для кратера [[Тихо (кратер)|Тихо]] цей ефект складає принаймні 50°<ref name=Price_infrared/><ref name=Lawson_2003/>. Це наслідок того, що там ще нема товстого теплоізолюючого шару дрібних уламків, створеного метеоритним бомбардуванням. Ступінь подрібненості речовини, що вкриває кратер, можна визначити і за [[радіолокація|радіолокаційними]] даними<ref name=Wilhelms_1987_13/><ref name=APOD_2005/><ref name=Westfall_2014/><ref name=Lawson_2003/>.

{{multiple image
 |align=center |width=190
 |image1   = Archimedes (LRO).png
 |caption1 = [[Архімед (кратер)|Архімед]]&nbsp;— кратер із залитим лавою дном. Діаметр&nbsp;— {{s|81 км}}.
 |image2   = Wargentin (LRO).png
 |caption2 = [[Варґентін (кратер)|Варгентін]]&nbsp;— кратер, заповнений лавою по вінця. Примітний різницею рівнів затоплення всередині й зовні. Діаметр&nbsp;— {{s|85 км}}.
 |image3   = Stadius (LRO).png
 |caption3 = Кратер-привид [[Стадій (кратер)|Стадій]]. Діаметр&nbsp;— {{s|68 км}}.
 |image4   = Ghost crater in Mare Crisium (LRO).png
 |caption4 = Безіменний кратер-привид у [[Море Криз|Морі Криз]], схований під лавою, але окреслений грядами<ref name=Enns_2011/>. Діаметр&nbsp;— {{s|16 км}}.
}}
{{multiple image
 |align=center |width=190
 |image1   = Barrow and Meton (LRO).png
 |caption1 = Кратер [[Барроу (кратер)|Барроу]] (ліворуч) та комплекс сполучених кратерів [[Метон (кратер)|Метон]] (праворуч), заповнені світлими рівнинами. Ширина знімка&nbsp;— 270&nbsp;км.
 |image2   = Palmieri (LRO).png
 |caption2 = Перетятий [[грабен]]ами кратер Пальм'єрі. Діаметр&nbsp;— {{s|40 км}}.
 |image3   = Bunsen (LRO).png
 |caption3 = Кратер із розтрісканим дном Бунзен. Діаметр&nbsp;— {{s|55 км}}.
 |image4   = Alphonsus (LRO) 1.png
 |caption4 = Кратер Альфонс, на тріщинах дна якого є дрібні вулканічні кратери з темними ореолами викидів. Діаметр&nbsp;— 110&nbsp;км.
}}

== Кратери з особливостями невідомого походження ==
Ці кратери теж є метеоритними, але мають особливості, походження яких станом на 2015 рік невідоме.

{{multiple image
 |align=right |width=180
 |image1   = Hesiodus A (LROC-WAC) 2.png
 |caption1 = [[Концентричний кратер]] {{s|Гесіод A}} (діаметр&nbsp;— {{s|15 км}})
 |image2   = Carlini (LROC-WAC) 2.png
 |caption2 = Кратер із центральною заглибиною Карліні (діаметр&nbsp;— {{s|11 км}})
}}

=== Концентричні кратери ===
{{main|Концентричний кратер}}
У деяких кратерів є не лише головний вал, а й внутрішнє кільце; зрідка таких кілець кілька, а деякі з них розпадаються на окремі пагорби. Діаметр таких кратерів лежить у межах {{s|2–28 км}} (у середньому {{s|8 км}}), а діаметр внутрішнього кільця&nbsp;— {{s|20–80%}} (у середньому 50&nbsp;%) від нього. Це рідкісні об'єкти (близько сотні, з яких виразними є лише кілька десятків), що трапляються переважно біля берегів [[місячне море|морів]] і здебільшого доволі старі. Вони впевнено ідентифіковані лише на Місяці<ref name=Trang_2014_enc/><ref name=Trang_2014_dis/>.

=== Кратери з центральною заглибиною ===
У центрі деяких кратерів (як простих, так і складних) є заглибина неправильної форми. За наявності центральної гірки вона розташована прямо на ній. Діаметр цих кратерів лежить у межах {{s|9–57 км}}, а ширина заглибини&nbsp;— {{s|5–29 %}} від нього. На Місяці відомо кілька десятків (до сотні) таких об'єктів; їх розподіл поверхнею доволі рівномірний, а вік буває як дуже великим, так і дуже малим. Подібні кратери виявлено й на інших небесних тілах. Найпоширеніші й найвиразніші вони на [[Марс (планета)|Марсі]], [[Ганімед (супутник)|Ганімеді]] та [[Каллісто (супутник)|Каллісто]], але цілком можливо, що там така заглибина утворюється по-іншому<ref name=Xiao_2014/><ref name=Bray_2014/><ref name=Trang_2014_dis/>.

== Вторинні кратери ==
{{multiple image
 |align=right |width=180
 |image1   = Herringbone pattern east of Copernicus 2.png
 |caption1 = [[Вторинний кратер|Вторинні кратери]] великого кратера [[Коперник (місячний кратер)|Коперник]] (розташований за лівим краєм зображення). Ширина фото&nbsp;— {{s|42 км}}.
 |image2   = Brayley G (LRO).png
 |caption2 = Кратер загадкового походження {{s|Брейлі G}}. Можливо, утворений провалюванням ґрунту та (або) виверженням<ref name=Braden_2012_Brayley/>. Розмір&nbsp;— {{s|5×3 км}}.
}}
{{multiple image
 |align=right |width=180
 |image1   = Cauchy Omega (LRO).png
 |caption1 = Кратер Донна (діаметр&nbsp;— 2 км) на куполоподібному вулкані {{s|Коші ω}}.
 |image2   = Schrödinger G (LRO) 2.png
 |caption2 = Вулканічний кратер {{s|Шредінгер G}} (розмір&nbsp;— {{s|9×5 км}}) на дні кратера [[Шредінгер (кратер)|Шредінгер]]. Видно темний ореол [[пірокластичні породи|викидів]].
}}
{{multiple image
 |align=right
 |image1   = Endogenic crater chain in Oceanus Procellarum (part).jpg
 |caption1 = Ланцюжок кратерів, що з'явився, ймовірно, над лавовим тунелем, уздовж якого пройшла [[гряда (астрогеологія)|гряда]]<ref name=Braden_2011/>. Ширина знімка&nbsp;— {{s|8 км}}.
 |width1   = 213
 |image2   = Hyginus and Rima Hyginus (LRO).png
 |caption2 = Кратер Гігін (праворуч унизу) та низка менших кратерів у борозні Гігіна. Ширина знімка&nbsp;— {{s|50 км}}.
 |width2   = 147
}}

При появі метеоритних (первинних) кратерів в усі боки розлітаються шматки породи, падіння яких створює [[вторинний кратер|вторинні кратери]]. Вони невеликі (зазвичай {{s|<20 км}})<ref name=Fassett_2012/> і примітні малою глибиною, неправильною формою та схильністю до утворення [[ланцюжок кратерів|ланцюжків]] та інших груп<ref name=Robbins_2011/><ref name=Taylor_1982_3/><ref name=Wilhelms_1987_3/>. Часто від них відходять маленькі хребти, утворюючи характерний кутастий (ялинкоподібний) візерунок. Чим далі ці кратери розташовані від первинного, тим більше схожі на звичайні<ref name=Hargitai_2014_second/><ref name=Wilhelms_1987_3/>. Навколо кожного молодого великого кратера їх дуже багато<ref name=Hargitai_2014_second/> (так, для 85-кілометрового кратера [[Тихо (кратер)|Тихо]] існує оцінка 10<sup>6</sup>−10<sup>7</sup> вторинних кратерів розміром {{s|>63 м}}<ref name=Dundas_2007/>).

== Ендогенні кратери ==
Серед маленьких місячних кратерів є не тільки [[імпактний кратер|імпактні]], а й утворені [[ендогенні процеси|ендогенними процесами]]&nbsp;— [[вулканізм]]ом та провалюванням ґрунту в підземні порожнини.

Великих виразних вулканічних гір та [[вулканічний кратер|кратерів]] на Місяці нема через зазвичай малу [[в'язкість]] тамтешньої [[лава|лави]]: в більшості випадків вона швидко розтікалася, утворюючи плоский покрив. Проте там трапляються низькі малопомітні [[щитовий вулкан|щитові вулкани]] з кратерами або [[кальдера]]ми розміром до кількох кілометрів<ref name=Lena_2013/><ref name=Head_1992/><ref name=Greeley_2013/>. Є припущення про вулканічне походження і більших кратерів&nbsp;— наприклад, 20-кілометрової заглибини на височині в північній частині [[Море Спокою|Моря Спокою]], біля кратера Гарднер<ref name=Spudis_2013/><ref name=Wood_2004_Megadome/> та 30-кілометрового кратера Вольф біля центру [[Море Хмар|Моря Хмар]]<ref name=Westfall_2000/><ref name=Lomb_2009/>.

Окрім виливів лави, на Місяці відбувалися й [[експлозія|вибухові виверження]] [[пірокластичні породи|пірокластичних порід]], і від цих вивержень теж лишилися дрібні кратери. Вони трапляються переважно в [[місячне море|морях]] та біля їх берегів, зокрема у великих імпактних кратерах із потрісканим через [[інтрузія|інтрузію]] магми дном. Для цих вулканічних кратерів характерна неправильна форма, темний ореол викидів і дещо припіднятий край. Часто вони лежать на [[грабен]]ах і виглядають як їх розширення. Виразними представниками таких кратерів є {{s|Шредінгер G}} на дні великого кратера [[Шредінгер (кратер)|Шредінгер]] та кілька западин на дні кратера Альфонс<ref name=Shoemaker_1994/><ref name=Gaddis_2003/><ref name=Korteniemi_2014/><ref name=Lena_2013/>.

Деякі невеликі місячні кратери могли з'явитися при провалюванні [[реголіт]]у в підземні порожнини&nbsp;— наприклад, [[лавові тунелі]]. Такі кратери можуть тягнутися вздовж тунелю [[ланцюжок кратерів|ланцюжком]]<ref name=Braden_2011/>. Існують і ланцюжки кратерів, що тягнуться грабенами. Можливо, це результат провалювання речовини в порожнини, що лишилися після вулканічних вивержень у межах того ж грабена. Таку інтерпретацію запропоновано для 9-кілометрового кратера [[Гігін (кратер)|Гігін]] та двох десятків менших безіменних кратерів, розкиданих уздовж борозни Гігіна (''Rima Hyginus'')&nbsp;— грабена завширшки до 2,5&nbsp;км, що тягнеться [[Затока Центральна|Центральною Затокою]]<ref name=Wilson_2011/><ref name=Braden_2012_Hyginus/>.

Існує невелика кількість дрібних западин ендогенного походження, що не є округлими, але теж фігурують у [[планетна номенклатура|номенклатурі]] [[Міжнародний астрономічний союз|Міжнародного астрономічного союзу]] як кратери. Це, наприклад, відгалуження лавового каналу Бела<ref>{{GPN|947|Béla}}</ref> та Карлос<ref>{{GPN|1019|Carlos}}</ref>, витягнута [[грабен]]оподібна западина Патрісія<ref>{{GPN|4610|Patricia}}</ref>, «меніскова западина» [[Іна (кратер)|Іна]]<ref>{{GPN|2680|Ina}}</ref> та деталь рельєфу неясної природи Федоров<ref>{{GPN|1928|Fedorov}}</ref>.

== Кратерні ланцюжки ==
[[Файл:Catena Davy (LRO) cropped.png|thumb|250px|right|Ланцюжок Деві (''Catena Davy''). Довжина&nbsp;— {{s|47 км}}<ref name=Bottke_1997/>]]
Місячні [[ланцюжок кратерів|кратерні ланцюжки]] сягають десятків та сотень кілометрів завдовжки, можуть містити десятки кратерів та мають різне походження. Їх утворюють і первинні, і [[вторинний кратер|вторинні]], і [[ендогенні процеси|ендогенні]] кратери. В першому випадку це результат падіння фрагментів [[Комета|комети]] чи астероїда, розірваного [[припливні сили|припливними силами]], в другому&nbsp;— звична ознака вторинних кратерів, а в третьому&nbsp;— результат згаданого провалювання ґрунту в підземні порожнини.

Більшість кратерних ланцюжків Місяця складаються з вторинних кратерів. Значно рідше зустрічаються ендогенні, та іще рідше&nbsp;— створені первинними ударами. Найбільш впевнено ідентифіковані первинні ланцюжки Місяця&nbsp;— це ланцюжок Абу-ль-Фіди (''Catena Abulfeda'') та ланцюжок Деві (''Catena Davy''). Обидва знаходяться на [[видимий бік Місяця|видимому боці]]; перший має довжину {{s|200–260 км}} і складається з 24 кратерів діаметром {{s|5–13 км}}, а другий при майже такій самій кількості кратерів уп'ятеро менший: він має довжину {{s|47 км}} і складається з 23 кратерів діаметром {{s|1–3 км}}<ref name=Bottke_1997/><ref name=Melosh_1994/>.

== Розповсюдження ==
[[Файл:Mare Nectaris (LRO).png|thumb|250px|right|[[Море Нектару]] та околиці. Видно, що великих кратерів у морях значно менше, ніж на материках, хоча дрібними поверхня насичена скрізь. Зокрема, в самому Морі Нектару помітних кратерів менше, ніж у незатопленій частині його басейну. Ширина зображення&nbsp;— {{s|1300 км}}.]]
Розподіл місячних кратерів за діаметром у першому наближенні описується [[степенева функція|степеневою функцією]]:

<math>N(D)=kD^{-b}</math>,

де ''N(D)''&nbsp;— кількість кратерів діаметром понад ''D'' на одиницю площі, ''k''&nbsp;— деякий коефіцієнт, а ''b''&nbsp;— [[піднесення до степеня|показник степеня]], який зазвичай лежить у межах {{s|2—3}}. Таким чином, зі зменшенням порогового діаметра вдвічі кількість кратерів зростає в {{s|2<sup>2</sup> — 2<sup>3</sup>}}, тобто {{s|4—8}} разів. Значення ''b'' залежить від розмірного діапазону (особливо велике воно при діаметрах {{s|<2 км}}, бо там до звичайних кратерів додається багато [[вторинний кратер|вторинних]])<ref name=Neukum_2001/> і від типу поверхні (так, на старих сильно кратерованих ділянках воно ближче до 1)<ref name=Xiao_2015/>.

На більшій частині поверхні Місяця кількість кратерів (принаймні дрібних) така, що вже не може рости: нові удари руйнують стільки ж кратерів, скільки утворюють<ref name=Head_2010/>. Це називають рівноважним станом або насиченням поверхні кратерами<ref name=Richardson_2009/>. Ділянки, ще не насичені великими кратерами, зазвичай уже насичені дрібними, бо вони накопичуються значно швидше. Так, викиди молодого кратера [[Тихо (кратер)|Тихо]] насичені кратерами розміром приблизно до 12&nbsp;м, старшого кратера [[Коперник (місячний кратер)|Коперник]]&nbsp;— до 70&nbsp;м, ще старший [[місячне море|лавовий]] покрив різних [[місячне море|морів]]&nbsp;— до {{s|150–300 м}}<ref name=Braden_2014/><ref name=Xiao_2015/>. Материкові ділянки Місяця ще набагато старші, і там ця величина значно більша. Визначити її там важче, але встановлено, що на значній частині материків вона не менша за {{s|20 000 м}}<ref name=Head_2010/>. Концентрація кратерів розміром {{s|>15 км}} на материках у {{s|10–50}} разів більша, ніж у морях<ref name=Heiken_1991/>. Насичення поверхні кратерами кожного певного розміру настає задовго до того, як вони вкривають її цілком, бо руйнівна дія ударів поширюється доволі далеко<ref group="Прим.">Моделі показують, що насичення поверхні кратерами певного розміру зазвичай настає тоді, коли вони вкривають {{s|2–10 %}} поверхні (точніше, коли їх концентрація складає {{s|2–10 %}} від такої, що відповідає найщільнішій (гексагональній, щільність 91&nbsp;%) упаковці кругів такого розміру на площині). Конкретне значення залежить від розподілу метеоритів за розміром.</ref>. Для [[підрахунок кратерів|визначення віку]] поверхні за кількістю кратерів придатні лише достатньо великі екземпляри, якими вона ще не насичена<ref name=Richardson_2009/><ref name=Head_2010/><ref name=Xiao_2015/><ref name=Robbins_2011/>.

У розподілі басейнів видно відмінності між [[видимий бік Місяця|видимим]] та [[зворотний бік Місяця|зворотним]] боком Місяця. Басейнів діаметром понад 350&nbsp;км більше на видимому боці, а діаметром до 300&nbsp;км&nbsp;— на зворотному. Останній містить 13 із 16 басейнів із гірським кільцем (частково, але не повністю, це може бути наслідком затоплення значної площі на видимому боці лавою). Причини цих відмінностей неясні. Вони можуть бути пов'язані з різницею механічних властивостей поверхні в часи утворення басейнів<ref name=Neumann_2015/>.

== Швидкість накопичення ==
Кратери розміром {{s|>1 км}} з'являються на Місяці в середньому раз на 35 тисяч років<ref name=Le_Feuvre_2011/><ref group="Прим.">Розраховано зі значення швидкості накопичення {{s|7,5×10<sup>−13</sup>}} штук / (км<sup>2</sup> × рік).</ref>. У кратерів розміром {{s|>0,1 км}} частота появи на {{s|3−4}} порядки більша, у кратерів розміром {{s|>10 км}}&nbsp;— на 2 порядки менша, а у кратерів {{s|>100 км}}&nbsp;— на {{s|4−5}} порядків менша<ref name=Le_Feuvre_2011/>.

На думку більшості дослідників, протягом останніх 3&nbsp;млрд років частота зіткнень була приблизно сталою (з відхиленням від нинішньої не більш ніж удвічі), а до того&nbsp;— значно більшою, що може бути пов'язаним із гіпотетичним [[пізнє важке бомбардування|пізнім важким бомбардуванням]]. 4&nbsp;млрд років тому вона перевищувала нинішню приблизно в 500 разів<ref name=Neukum_2001/><ref name=Le_Feuvre_2011/>.

Частота появи кратерів, більших за будь-який певний поріг, на різних ділянках поверхні Місяця неоднакова. Розрахунки показують, що біля центру {{comment|ведучої|спрямованої вперед при русі Місяця орбітою}} півкулі вона має бути приблизно на 25&nbsp;% більшою, ніж у середньому по поверхні (наслідок більшої швидкості зіткнень, що призводить до більшого розміру кратерів)<ref name=Le_Feuvre_2011/>, а на полюсах&nbsp;— на 20&nbsp;% меншою, ніж на екваторі (наслідок того, що [[нахил орбіти]] більшості метеороїдів невеликий)<ref name=Le_Feuvre_2008/>. Максимуму ця частота сягає на {{s|0°N, 90°W}}, а мінімуму&nbsp;— в двох точках: {{s|±65°N, 90°E}}<ref name=Le_Feuvre_2011/>.

== Реєстрація появи кратерів ==
[[Файл:New crater on the Moon (17 March 2013).png|thumb|250px|right|18-метровий кратер у [[Море Дощів|Морі Дощів]], що з'явився 17 березня 2013. Спалах було зареєстровано з Землі<ref name=Robinson_2013_lroc/><ref name=Robinson_2014/><ref name=Suggs_2014/>. Знімок зонда [[Lunar Reconnaissance Orbiter|LRO]] (28 липня 2013).]]
Іноді появу на Місяці нового кратера вдається зареєструвати. Це дозволяють знімки з високим розділенням, які робить супутник [[Lunar Reconnaissance Orbiter]]. Станом на 2015 рік (після 5,5 років його роботи) шляхом порівняння старих та нових його знімків виявлено більше 20 дрібних&nbsp;— переважно {{s|<10 м}}&nbsp;— нових кратерів, причому оброблено ще далеко не всі фотографії<ref name=new_craters_2015/><ref name=Robinson_2013_recent/>.

Зіткнення, що створюють кратери, дають спалахи світла, і за ними ведуть успішні наземні спостереження&nbsp;— не лише професійні, але й аматорські<ref name=Phillips_2008/><ref name=Robinson_2014/>. В рамках програми спостережень Центру космічних польотів Маршалла за 7 років було зареєстровано більше 300 спалахів<ref name=Suggs_2014/>. Найяскравіший (станом на 2014 рік) стався 11 вересня 2013 в [[Море Хмар|Морі Хмар]] і сягнув 3-ї [[видима зоряна величина|зоряної величини]]; діаметр відповідного кратера має становити близько {{s|50 м}}<ref name=Madiedo_2014/><ref name=phys_org_2014/>.

== Назви ==
[[Файл:Riccioli1651MoonMap.jpg|thumb|250px|right|Карта Річчолі (1651), на якій вперше з'явилося багато сучасних назв кратерів]]
Кратери складають 96&nbsp;% усіх [[планетна номенклатура|найменованих]] деталей поверхні Місяця<ref name=gazetteer group="Прим."/>. Зазвичай їх називають на честь видатних дослідників. Цю традицію започаткував 1651 року [[Джованні Баттіста Річчолі|Джованні Річчолі]]<ref name=Rodionova_2009/><ref>[[:commons:File:Riccioli1651MoonMap.jpg|Карта Місяця, складена Джованні Річчолі (1651)]]</ref>. З 1919 року найменуванням місячних кратерів, як і інших деталей поверхні небесних тіл, займається [[Міжнародний астрономічний союз]] (МАС).

Згадане правило найменування має деякі винятки. Маленькі кратери, що становлять особливий інтерес (наприклад, досліджені [[місяцехід|місяцеходами]]), носять просто людські імена (''[[Вася (кратер)|Vasya]], Kolya, Borya, Boris, José, [[Іна (кратер)|Ina]]'' тощо). Гігантський кратер [[Аполлон (кратер)|Аполлон]] названо на честь космічної програми [[Аполлон (космічна програма)|«Аполлон»]]. Багато кратерів всередині та навколо нього отримали імена загиблих американських [[астронавт]]ів, а навколо [[Море Москви|Моря Москви]]&nbsp;— загиблих радянських [[космонавт]]ів<ref name=gazetteer_categories/>. Окрім того, одного разу в 1970 році 6 американських та 6 радянських космонавтів було увічнено прижиттєво<ref name=Greeley_1990/><ref name=Shingareva_2009/>.

Переважна більшість найменованих місячних кратерів є [[супутній кратер|супутніми]] (сателітними)&nbsp;— малопомітними і здебільшого дрібними кратерами, які названо ім'ям сусіднього кратера з додаванням літери ({{s|[[Коперник (місячний кратер)|Коперник]] A}}, {{s|Коперник B}}, {{s|Коперник C}} тощо)<ref name=gazetteer group="Прим."/>.

[[Імпактний басейн|Басейни]] МАС називає за тими ж правилами, що й звичайні кратери, але деякі з них (зокрема погано збережені) такого імені не отримали. Вони мають лише неофіційні назви: ті, що містять найменоване [[місячне море|море]], називають за іменем цього моря (наприклад, басейн [[Море Дощів|Моря Дощів]]), а інші&nbsp;— за двома об'єктами (найчастіше кратерами), що знаходяться на їх протилежних краях: басейн [[Сікорський (кратер)|Сікорський]]&nbsp;— Ріттенгауз, [[басейн Південний полюс — Ейткен]] тощо<ref name=Potter_2014/>.

[[Ланцюжок кратерів|Ланцюжки кратерів]] Місяця зазвичай отримують назву за сусіднім кратером. Їх латинські назви включають слово ''Catena'' («ланцюг»)<ref name=gazetteer_categories/><ref name=gazetteer_terms/>. Наприклад, у кратері [[Менделєєв (кратер)|Менделєєв]] є ланцюжок Менделєєва (''Catena Mendeleev'').

== Відкриття та історія інтерпретації ==
[[Файл:Diagram of moon, Galileo, 17th Century Wellcome L0009589.jpg|thumb|right|Схематичний малюнок Місяця, зроблений Галілеєм (1610). Великий кратер на [[термінатор (астрономія)|термінаторі]] не має точної відповідності жодному реальному кратеру<ref name=Whitaker_2003_Galileo/><ref name=Bredekamp_2011/>, але іноді його інтерпретують як [[Аль-Баттані (кратер)|Аль-Баттані]], Птолемей або якийсь інший певний кратер<ref name=Cherrington_1984/><ref name=Bredekamp_2011/>.]]
Місячні кратери відкрив 1609 року [[Галілео Галілей]], який уперше спостерігав Місяць у телескоп. Він зрозумів, що вони є западинами, і відзначив їх правильну круглу форму та, у деяких, центральну гірку й темне забарвлення дна. Гіпотез про походження кратерів Галілей не висував<ref name=Koeberl_2001/><ref name=Hoyt_1987/>.

Вперше цим питанням зайнявся [[Роберт Гук]] 1665 року. Він помітив, що поверхня [[гіпс]]у, що застигає, всіяна численними слідами бульбашок і дуже схожа на місячну. Із цього він зробив висновок, що кратери Місяця з'явилися подібним чином&nbsp;— завдяки прориванню з-під поверхні та вибухам газів, і провів аналогію між ними та земними [[вулкан]]ами. Розглядав Гук і [[зіткнення космічних тіл|імпактну]] гіпотезу, яку теж перевіряв експериментально: кидаючи дрібні предмети в суміш глини з водою, він знов отримав схожі на кратери сліди. Але цей варіант він відкинув, бо було незрозуміло, звідки подібні предмети можуть узятися в космосі<ref name=Hoyt_1987/><ref name=Koeberl_2001/>.

Гіпотеза про формування кратерів Місяця виверженнями з його надр була найпоширенішою більше двохсот років. Деякі науковці схилялися до неї навіть у 1970-х роках, після [[Аполлон (космічна програма)|польотів на Місяць людей]]<ref name=Taylor_1982_3/>. В XIX та на початку XX століття з'явилося чимало її варіантів, а також кілька більш екстравагантних версій. В одному з варіантів йшлося про [[приплив]]ні деформації Місяця (коли його обертання ще не було [[синхронне обертання|синхронним]]): під час припливу з його надр вичавлювався розплав, який під час відпливу частково затікав назад, а частково застигав, утворюючи кільцевий вал. Нові втілення ідеї Гука про викиди газів варіювали від лопання гігантських бульбашок в океані магми до вибухів водяної пари в товстому шарі снігу. Інша гіпотеза казала про місячні озера: вода, що з них випаровувалася, випадала по берегах у вигляді снігу, що й формував вал. Була й спроба інтерпретувати кратери як коралові [[атол]]и<ref name=Hoyt_1987/><ref name=Koeberl_2001/><ref name=Moore_1967_40/><ref name=Greene_2015/>.

На початку XIX століття, після відкриття перших [[астероїд]]ів та випадання метеоритного дощу у Франції (див. [[L'Aigle]]), стало зрозуміло, що тіла, здатні падати на Місяць, усе ж існують. Невдовзі деякі дослідники знову висловили ідею про метеоритне походження його кратерів, але вона не набула поширення. 1873 року її більш ґрунтовно обстоював англійський астроном {{Нп|Річард Ентоні Проктор|Річард Ентоні Проктор|en|Richard A. Proctor}}, 1893 року&nbsp;— американський геолог {{Нп|Гроув Карл Гільберт|Гроув Карл Гільберт|en|Grove Karl Gilbert}} (перший, хто виконав глибоке дослідження цієї гіпотези), а 1921 року&nbsp;— німецький науковець широкого профілю [[Альфред Лотар Вегенер|Альфред Вегенер]]. Але наукова спільнота загалом знову її не сприйняла&nbsp;— частково через відсутність на Землі впевнено (на той час) ідентифікованих метеоритних кратерів за наявності численних вулканічних, а частково через недостатню розробленість цієї версії. Зокрема, було незрозуміло, як похилі в своїй більшості удари можуть створювати майже завжди круглі кратери. В 1910-х&nbsp;— 1920-х роках було встановлено, що це все ж можливо завдяки вибухоподібності зіткнення. Поступово накопичувалися й ознаки метеоритного походження [[Аризонський кратер|Аризонського кратера]], а згодом&nbsp;— і деяких інших земних кратерів. Разом із проблемами вулканічної гіпотези це поступово збільшувало довіру до метеоритної версії, але остаточно вона ствердилася лише в другій половині XX століття завдяки інтенсивним дослідженням Місяця та планет<ref name=Hoyt_1987/><ref name=Koeberl_2001/><ref name=Taylor_1982_3/>.

== Див. також ==
* [[Список кратерів на Місяці]]

== Примітки ==
{{reflist|group="Прим."|refs=
<ref name=gazetteer>Кількість чинних назв станом на 14 грудня 2016 (дані з [http://planetarynames.wr.usgs.gov номенклатурного довідника МАС] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120412082057/http://planetarynames.wr.usgs.gov/ |date=2012-04-12 }}): для звичайних кратерів&nbsp;— 1567, для супутніх кратерів&nbsp;— 7059, для всіх деталей поверхні Місяця&nbsp;— 9014.</ref>
}}

== Джерела ==
{{reflist|2|refs=
<ref name=Andrews_Hanna_2010>{{cite journal
 |author       = Andrews-Hanna, J. C., Zuber M. T.
 |date         = 2010
 |title        = Elliptical craters and basins on the terrestrial planets
 |journal      = The Geological Society of America Special Paper 465
 |pages        = 1–13
 |doi          = 10.1130/2010.2465(01)
 |url          = http://inside.mines.edu/~jcahanna/AndrewsHanna_GSA_2010.pdf
 |accessdate   = 1 березня 2015
 |archive-date =  25 лютого 2015
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20150225231545/http://inside.mines.edu/~jcahanna/AndrewsHanna_GSA_2010.pdf
}}</ref>
<ref name=APOD_2005>{{cite web
 |url         = http://apod.nasa.gov/apod/ap050423.html
 |title       = Eclipsed Moon in Infrared
 |publisher   = Astronomy Picture of the Day
 |date        = 2005-04-23
 |accessdate  = 2016-01-30
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6euT7hORl?url=http://apod.nasa.gov/apod/ap050423.html
 |archivedate = 2016-01-30
 |deadurl     = yes
}}</ref>
<ref name=Baev_1941>{{книга
 |заголовок           = Луна
 |частина               = Лунные цирки и кратеры
 |автор                   = Баев К. Л., Шишаков В. А.
 |відповідальний = под ред. проф. П. П. Паренаго; под общ. ред. президента АН СССР акад. В. Л. Комарова
 |видавництво       = Изд-во АН СССР
 |місце                   = М.—Л.
 |рік                       = 1941
 |сторінки             = 48–55
 |сторінок             = 100
 |посилання           = http://www.bibliotekar.ru/7-luna/index.htm
 |chapterurl                   = http://www.bibliotekar.ru/7-luna/14.htm
 |archiveurl                   = https://archive.today/20150223232514/http://www.bibliotekar.ru/7-luna/14.htm
 |назва                   = 
 |archivedate                  = 2015-02-23
}}</ref>
<ref name=Baker_2011_Mercury>{{cite journal
 |author       = Baker, D. M. H.; Head, J. W.; Schon, S. C.; Ernst, C. M.; Prockter, L. M.; Murchie, S. L.; Denevi, B. W.; Solomon, S. C.; Strom, R. G.
 |title        = The transition from complex crater to peak-ring basin on Mercury: New observations from MESSENGER flyby data and constraints on basin formation models
 |journal      = Planetary and Space Science
 |volume       = 59
 |issue        = 15
 |pages        = 1932–1948
 |date         = 2011
 |doi          = 10.1016/j.pss.2011.05.010
 |bibcode      = 2011P&SS...59.1932B
 |url          = http://www.planetary.brown.edu/pdfs/4104.pdf
 |accessdate   = 30 січня 2016
 |archive-date =  18 грудня 2013
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20131218083531/http://www.planetary.brown.edu/pdfs/4104.pdf
}}</ref>
<ref name=Baker_2011_Moon>{{cite journal
 |author       = Baker, D. M. H.; Head, J. W.; Fassett, C. I.; Kadish, S. J.; Smith, D. E.; Zuber, M. T.; Neumann, G. A.
 |title        = The transition from complex crater to peak-ring basin on the Moon: New observations from the Lunar Orbiter Laser Altimeter (LOLA) instrument
 |journal      = Icarus
 |volume       = 214
 |issue        = 2
 |pages        = 377–393
 |date         = 2011
 |doi          = 10.1016/j.icarus.2011.05.030
 |bibcode      = 2011Icar..214..377B
 |url          = http://www.planetary.brown.edu/pdfs/4164.pdf
 |accessdate   = 30 січня 2016
 |archive-date =  6 квітня 2012
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20120406114916/http://www.planetary.brown.edu/pdfs/4164.pdf
}}</ref>
<ref name=Baker_2012>{{cite journal
 |author       = Baker, D. M. H.; Head, J. W.; Neumann, G. A.; Smith, D. E.; Zuber, M. T.
 |title        = The transition from complex craters to multi-ring basins on the Moon: Quantitative geometric properties from Lunar Reconnaissance Orbiter Lunar Orbiter Laser Altimeter (LOLA) data
 |date         = 2012
 |journal      = Journal of Geophysical Research
 |volume       = 117
 |doi          = 10.1029/2011JE004021
 |bibcode      = 2012JGRE..117.0H16B
 |url          = http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1029/2011JE004021/epdf
 |accessdate   = 30 січня 2016
 |archive-date = 7 грудня 2017
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20171207084129/http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1029/2011JE004021/epdf
}}</ref>
<ref name=Baker_2014>{{книга
 |заголовок     =Encyclopedia of Planetary Landforms
 |відповідальний=H. Hargitai, Á. Kereszturi
 |частина       =Protobasin
 |автор         =Baker D. M. H.
 |видавництво   =Springer New York
 |рік           =2014
 |pages         =1–7
 |isbn          =978-1-4614-9213-9
 |doi           =10.1007/978-1-4614-9213-9_427-1
 |посилання     =http://link.springer.com/book/10.1007/978-1-4614-9213-9
 |chapterurl    =http://link.springer.com/referenceworkentry/10.1007/978-1-4614-9213-9_427-1
}}</ref>
<ref name=Bottke_1997>{{cite journal
 |author       = Bottke F. W., Richardson D. C., Love S. G.
 |title        = Can Tidal Disruption of Asteroids Make Crater Chains on the Earth and Moon?
 |journal      = Icarus
 |volume       = 126
 |issue        = 2
 |pages        = 470–474
 |date         = April 1997
 |doi          = 10.1006/icar.1997.5685
 |bibcode      = 1997Icar..126..470B
 |url          = http://www.astro.umd.edu/~dcr/reprints/bottke_icarus126,470.pdf
 |accessdate   = 20 жовтня 2014
 |archive-date =  19 січня 2012
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20120119135928/http://www.astro.umd.edu/~dcr/reprints/bottke_icarus126,470.pdf
}}</ref>
<ref name=Bottke_2000>{{cite journal
 |author       = Bottke, W. F.; Love, S. G.; Tytell, D.; Glotch, T.
 |title        = Interpreting the Elliptical Crater Populations on Mars, Venus, and the Moon
 |journal      = Icarus
 |volume       = 145
 |issue        = 1
 |pages        = 108–121
 |date         = 2000
 |doi          = 10.1006/icar.1999.6323
 |bibcode      = 2000Icar..145..108B
 |url          = http://aram.ess.sunysb.edu/tglotch/TDG1.pdf
 |accessdate   = 30 січня 2016
 |archive-date =  12 січня 2015
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20150112215914/http://aram.ess.sunysb.edu/tglotch/TDG1.pdf
}}</ref>
<ref name=Braden_2011>
{{cite web
 |url         = http://lroc.sese.asu.edu/posts/292
 |title       = Sinuous Chain of Depressions
 |author      = Sarah Braden
 |publisher   = lroc.sese.asu.edu
 |date        = 2011-02-17
 |archiveurl  = https://archive.today/20151227213822/http://lroc.sese.asu.edu/posts/292
 |archivedate = 2015-12-27
 |deadurl     = no
 |accessdate  = 2016-01-30
}}
</ref>
<ref name=Braden_2012_Brayley>
{{cite web
 |url         = http://lroc.sese.asu.edu/posts/369
 |title       = Brayley G
 |author      = Sarah Braden
 |publisher   = lroc.sese.asu.edu
 |date        = 2012-01-24
 |archiveurl  = https://archive.today/20160101234827/http://lroc.sese.asu.edu/posts/369
 |archivedate = 2016-01-01
 |deadurl     = no
 |accessdate  = 2016-01-30
}}
</ref>
<ref name=Braden_2012_Hyginus>
{{cite web
 |url         = http://lroc.sese.asu.edu/posts/542
 |title       = Inside Hyginus Crater
 |author      = Sarah Braden
 |publisher   = lroc.sese.asu.edu
 |date        = 2012-06-12
 |archiveurl  = https://archive.today/20151227212200/http://lroc.sese.asu.edu/posts/542
 |archivedate = 2015-12-27
 |deadurl     = no
 |accessdate  = 2016-01-30
}}
</ref>
<ref name=Braden_2014>{{cite journal
 |author  =Braden S. E., Stopar J. D., Robinson M. S., Lawrence S. J., van der Bogert C. H., Hiesinger H.
 |title   =Evidence for basaltic volcanism on the Moon within the past 100 million years
 |date    =2014
 |journal =Nature Geoscience
 |volume  =7
 |pages   =787–791
 |doi     =10.1038/ngeo2252
}} ([http://www.nature.com/ngeo/journal/v7/n11/extref/ngeo2252-s1.pdf Supplementary material] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141203195510/http://www.nature.com/ngeo/journal/v7/n11/extref/ngeo2252-s1.pdf |date=3 грудня 2014 }})</ref>
<ref name=Bray_2014>{{книга
 |заголовок     =Encyclopedia of Planetary Landforms
 |відповідальний=H. Hargitai, Á. Kereszturi
 |частина       =Central Pit Crater
 |автор         =Bray V. J., Barlow N. G.
 |видавництво   =Springer New York
 |рік           =2014
 |pages         =1–7
 |isbn          =978-1-4614-9213-9
 |doi           =10.1007/978-1-4614-9213-9_418-2
 |посилання     =http://link.springer.com/book/10.1007/978-1-4614-9213-9
 |chapterurl    =http://link.springer.com/referenceworkentry/10.1007/978-1-4614-9213-9_418-2
}}</ref>
<ref name=Bredekamp_2011>{{книга
 |заголовок     =Galileo's Sidereus Nuncius: A comparison of the proof copy (New York) with other paradigmatic copies
 |частина       =The example of the large crater
 |автор         =Bredekamp H.
 |відповідальний=I. Bruckle, O. Hahn
 |видавництво   =Academie Verlag
 |рік           =2011
 |isbn          =9783050050959
 |chapterurl    =http://books.google.com/books?id=zfvmvQp85H4C&pg=PA91&dq=%22no%20correlation%22
 |pages         =91–93
 |allpages      =441
}}</ref>
<ref name=Bugaevskii_1973>{{cite journal
 |author  =Bugaevskii, A. V.
 |title   =Concentric Craters on the Moon
 |journal =Soviet Astronomy
 |volume  =16
 |pages   =691–693
 |date    =1973
 |bibcode =1973SvA....16..691B
 |url     =http://articles.adsabs.harvard.edu/full/1973SvA....16..691B
}}</ref>
<ref name=Bugiolacchi_2006>{{cite journal
 |author  = Bugiolacchi, Roberto; Spudis, Paul D.; Guest, John E.
 |title   = Stratigraphy and composition of lava flows in Mare Nubium and Mare Cognitum
 |date    = 2006
 |journal = Meteoritics
 |volume  = 41
 |issue   = 2
 |pages   = 285–304
 |doi     = 10.1111/j.1945-5100.2006.tb00210.x
 |bibcode = 2006M&PS...41..285B
 |url     = http://www.researchgate.net/publication/230182471
}} ([http://www.lpi.usra.edu/meetings/lpsc2004/pdf/1507.pdf Міні-версія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180904165618/https://www.lpi.usra.edu/meetings/lpsc2004/pdf/1507.pdf |date=4 вересня 2018 }}; {{bibcode|2004LPI....35.1507B}})</ref>
<ref name=Byrne_2007>{{cite journal
 |author       = Byrne, C. J.
 |title        = Interior of the Near Side Megabasin of the Moon
 |date         = 2007
 |journal      = 38th Lunar and Planetary Science Conference, (Lunar and Planetary Science XXXVIII), held March 12-16, 2007 in League City, Texas. LPI Contribution No. 1338, p.1248
 |bibcode      = 2007LPI....38.1248B
 |url          = http://www.lpi.usra.edu/meetings/lpsc2007/pdf/1248.pdf
 |accessdate   = 1 березня 2015
 |archive-date = 15 березня 2012
 |archive-url  = https://www.webcitation.org/66B00xaTh?url=http://www.lpi.usra.edu/meetings/lpsc2007/pdf/1248.pdf
}}</ref>
<ref name=Byrne_2011>{{cite journal
 |author       = Byrne, C. J.
 |title        = Absolute Zircon Ages for Pre-Nectarian Events and a Proposed Age for the Near Side Megabasin
 |date         = 2011
 |journal      = 42nd Lunar and Planetary Science Conference, held March 7-11, 2011 at The Woodlands, Texas. LPI Contribution No. 1608, p.1518
 |bibcode      = 2011LPI....42.1518B
 |url          = http://www.lpi.usra.edu/meetings/lpsc2011/pdf/1518.pdf
 |accessdate   = 1 березня 2015
 |archive-date = 26 вересня 2020
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20200926025709/https://www.lpi.usra.edu/meetings/lpsc2011/pdf/1518.pdf
}}</ref>
<ref name=Byrne_2015>{{книга
 |заголовок  =The Moon's Largest Craters and Basins: Images and Topographic Maps from LRO, GRAIL, and Kaguya
 |автор      =Byrne C. J.
 |видавництво=Springer
 |рік        =2015
 |isbn       =9783319220321
 |посилання  =http://books.google.com/books?id=AGv_CgAAQBAJ&pg=PA19
 |pages      =19, 40, 221–222
 |allpages   =246
 |doi        =10.1007/978-3-319-22032-1
}}</ref>
<ref name=Chauhan_2011>{{cite journal
 |author       = Chauhan, P.; Kaur, P.; Srivastava, N.; Bhattacharya, S.; Lal, D.; Ajai; Kiran Kumar, A. S.
 |title        = Studies of Lunar Dark Halo Craters in North Western Mare Nectaris Using High Resolution Chandrayaan-1 Data
 |date         = 2011
 |journal      = 42nd Lunar and Planetary Science Conference, held March 7-11, 2011 at The Woodlands, Texas. LPI Contribution No. 1608, p.1338
 |bibcode      = 2011LPI....42.1338C
 |url          = http://www.lpi.usra.edu/meetings/lpsc2011/pdf/1338.pdf
 |accessdate   = 30 січня 2016
 |archive-date = 31 травня 2018
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20180531112405/https://www.lpi.usra.edu/meetings/lpsc2011/pdf/1338.pdf
}}</ref>
<ref name=Cherrington_1984>{{книга
 |заголовок  =Exploring the Moon Through Binoculars and Small Telescopes
 |автор      =Cherrington E. H.
 |видавництво=Dover Publications
 |рік        =1984
 |isbn       =0-486-24491-1
 |посилання  =http://books.google.com/books?id=IvXDAgAAQBAJ&pg=PA40
 |pages      =40–41
 |allpages   =240
}}</ref>
<ref name=De_Hon_1977>{{cite journal
 |author       = DeHon R. A.
 |title        = Mare Humorum and mare Nubium: Basalt thickness and basin-forming history
 |date         = 1977
 |journal      = Proceedings of 8th Lunar Science Conference, Houston, Tex., March 14-18, 1977
 |volume       = 1
 |pages        = 633–641
 |bibcode      = 1977LPSC....8..633D
 |url          = http://adsabs.harvard.edu/full/1977LPSC....8..633D
 |accessdate   = 30 січня 2016
 |archive-date = 25 липня 2019
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20190725024619/http://adsabs.harvard.edu/full/1977LPSC....8..633D
}}</ref>
<ref name=De_Hon_2014>{{книга
 |заголовок     =Encyclopedia of Planetary Landforms
 |відповідальний=H. Hargitai, Á. Kereszturi
 |частина       =Ghost Crater
 |автор         =De Hon R.
 |видавництво   =Springer New York
 |рік           =2014
 |pages         =1–6
 |isbn          =978-1-4614-9213-9
 |doi           =10.1007/978-1-4614-9213-9_172-2
 |посилання     =http://link.springer.com/book/10.1007/978-1-4614-9213-9
 |chapterurl    =http://link.springer.com/referenceworkentry/10.1007/978-1-4614-9213-9_172-2
}}</ref>
<ref name=Dundas_2007>{{cite journal
 |author  =Dundas, Colin M.; McEwen, Alfred S.
 |title   =Rays and secondary craters of Tycho
 |date    =2007
 |journal =Icarus
 |volume  =186
 |issue   =1
 |pages   =31–40
 |doi     =10.1016/j.icarus.2006.08.011
 |bibcode =2007Icar..186...31D
}}</ref>
<ref name=Enns_2011>{{cite web
 |url         = http://lroc.sese.asu.edu/posts/166
 |title       = Ghost Crater in Southern Mare Crisium!
 |author      = Drew Enns
 |publisher   = lroc.sese.asu.edu
 |date        = 2011-06-23
 |archiveurl  = https://archive.today/20160118224211/http://lroc.sese.asu.edu/posts/166
 |archivedate = 2016-01-18
 |deadurl     = no
 |accessdate  = 2016-01-30
}} (Допис про цей об'єкт на lunarnetworks.blogspot.com: [http://lunarnetworks.blogspot.com/2011/07/that-crisium-ghost-crater-east-of.html That Crisium 'ghost crater,' east of Shapley] {{Webarchive|url=https://archive.today/20151220100935/http://lunarnetworks.blogspot.de/2011/07/that-crisium-ghost-crater-east-of.html |date=20 грудня 2015 }})</ref>
<ref name=Fassett_2012>{{cite journal
 |author       = Fassett, C. I.; Head, J. W.; Kadish, S. J.; Mazarico, E.; Neumann, G. A.; Smith, D. E.; Zuber, M. T.
 |title        = Lunar impact basins: Stratigraphy, sequence and ages from superposed impact crater populations measured from Lunar Orbiter Laser Altimeter (LOLA) data
 |journal      = Journal of Geophysical Research
 |date         = 2012
 |volume       = 117
 |issue        = E12
 |bibcode      = 2012JGRE..117.0H06F
 |doi          = 10.1029/2011JE003951
 |url          = http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1029/2011JE003951/epdf
 |accessdate   = 30 січня 2016
 |archive-date = 23 серпня 2017
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20170823164607/http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1029/2011JE003951/epdf
}}</ref>
<ref name=Fassett_2014>{{cite journal
 |author       = Fassett, C. I.; Thomson, B. J.
 |title        = Crater degradation on the lunar maria: Topographic diffusion and the rate of erosion on the Moon
 |date         = 2014
 |journal      = Journal of Geophysical Research: Planets
 |volume       = 119
 |issue        = 10
 |pages        = 2255–2271
 |doi          = 10.1002/2014JE004698
 |bibcode      = 2014JGRE..119.2255F
 |url          = http://www.bu.edu/remotesensing/files/2015/08/Fassett_JGR_2014.pdf
 |accessdate   = 30 січня 2016
 |archive-date =  8 січня 2016
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20160108180147/http://www.bu.edu/remotesensing/files/2015/08/Fassett_JGR_2014.pdf
}}</ref>
<ref name=Fernandes_2014>{{cite journal
 |author       = Fernandes, V. A.; Werner, S. C.; Fritz, J. P.
 |date         = 2014
 |title        = Updating the Lunar Cratering Chronology Model: Correction of the Anchor Ages
 |journal      = 77th Annual Meeting of the Meteoritical Society, held September 7-12, 2014 in Casablanca, Morocco. LPI Contribution No. 1800, id.5011
 |bibcode      = 2014LPICo1800.5011F
 |url          = http://www.hou.usra.edu/meetings/metsoc2014/pdf/5011.pdf
 |accessdate   = 30 січня 2016
 |archive-date = 27 вересня 2020
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20200927080956/https://www.hou.usra.edu/meetings/metsoc2014/pdf/5011.pdf
}}</ref>
<ref name=Frey_2009>{{cite journal
 |author       = Frey, H. V.
 |date         = 2009
 |title        = Crustal Thickness Evidence for More Previously Unrecognized Large Lunar Basins
 |journal      = 40th Lunar and Planetary Science Conference, (Lunar and Planetary Science XL), held March 23-27, 2009 in The Woodlands, Texas, id.1687
 |bibcode      = 2009LPI....40.1687F
 |url          = http://www.lpi.usra.edu/meetings/lpsc2009/pdf/1687.pdf
 |accessdate   = 30 січня 2016
 |archive-date = 26 вересня 2020
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20200926011804/https://www.lpi.usra.edu/meetings/lpsc2009/pdf/1687.pdf
}}</ref>
<ref name=Gaddis_2003>{{cite journal
 |author =Gaddis, L. R.; Staid, M. I.; Tyburczy, J. A.; Hawke, B. R.; Petro, N. E.
 |date   =2003
 |title  =Compositional analyses of lunar pyroclastic deposits
 |journal=Icarus
 |volume =161
 |issue  =2
 |pages  =262–280
 |doi    =10.1016/S0019-1035(02)00036-2
 |bibcode=2003Icar..161..262G
}}</ref>
<ref name=gazetteer_categories>
{{cite web
 |url         = http://planetarynames.wr.usgs.gov/Page/Categories
 |title       = Categories for Naming Features on Planets and Satellites
 |publisher   = International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN)
 |work        = Gazetteer of Planetary Nomenclature
 |accessdate  = 2016-01-30
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6aDrqNH54?url=http://planetarynames.wr.usgs.gov/Page/Categories
 |archivedate = 2015-07-22
 |deadurl     = no
}}
</ref>
<ref name=gazetteer_terms>
{{cite web
 |url         = http://planetarynames.wr.usgs.gov/DescriptorTerms
 |title       = Descriptor Terms (Feature Types)
 |publisher   = International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN)
 |work        = Gazetteer of Planetary Nomenclature
 |accessdate  = 2016-01-30
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6ev7hnzbK?url=http://planetarynames.wr.usgs.gov/DescriptorTerms
 |archivedate = 2016-01-30
 |deadurl     = no
}}
</ref>
<ref name=Greeley_1990>{{книга
 |заголовок  =Planetary Mapping
 |автор      =Greeley R., Batson R. M.
 |частина    =4.2. Moon: 1640–1977
 |pages      =97–103
 |allpages   =312
 |видавництво=Cambridge University Press
 |рік        =1990
 |isbn       =978-0-5210-3373-2
 |chapterurl =http://books.google.com/books?id=ztodv66A1VsC&pg=PA97
}}</ref>
<ref name=Greeley_2013>{{книга
 |автор      =Greeley R.
 |заголовок  =Introduction to Planetary Geomorphology
 |посилання  =http://books.google.com/books?id=fZwNNP-IzicC&pg=PA75
 |видавництво=Cambridge University Press
 |рік        =2013
 |pages      =75–82
 |allpages   =238
 |isbn       =978-0-521-86711-5
}}</ref>
<ref name=Greene_2015>{{книга
 |заголовок  =Alfred Wegener: Science, Exploration, and the Theory of Continental Drift
 |автор      =Greene M. J.
 |видавництво=Johns Hopkins University Press
 |рік        =2015
 |isbn       =9781421417134
 |посилання  =http://books.google.com/books?id=66_GCgAAQBAJ&pg=PT479&dq=bubbles
 |allpages   =696
}}</ref>
<ref name=Hamill_2003>{{cite journal
 |author       = Hamill, B. J.
 |title        = A Triple Complex of Low-Angle Oblique Impact Structures in the Midland Valley of Scotland
 |journal      = Third International Conference on Large Meteorite Impacts, to be held August 5-7, 2003, Nördlingen, Germany, abstract no.4027
 |date         = 2003
 |bibcode      = 2003lmim.conf.4027H
 |url          = http://www.lpi.usra.edu/meetings/largeimpacts2003/pdf/4027.pdf
 |accessdate   = 30 січня 2016
 |archive-date = 24 січня 2022
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20220124011153/https://www.lpi.usra.edu/meetings/largeimpacts2003/pdf/4027.pdf
}}</ref>
<ref name=Hargitai_2014_dark>{{книга
 |заголовок     =Encyclopedia of Planetary Landforms
 |відповідальний=H. Hargitai, Á. Kereszturi
 |частина       =Dark Halo Crater (Impact, Optical)
 |автор         =Hargitai H.
 |видавництво   =Springer New York
 |рік           =2014
 |pages         =1–7
 |isbn          =978-1-4614-9213-9
 |doi           =10.1007/978-1-4614-9213-9_97-1
 |посилання     =http://link.springer.com/book/10.1007/978-1-4614-9213-9
 |chapterurl    =http://link.springer.com/referenceworkentry/10.1007/978-1-4614-9213-9_97-1
}}</ref>
<ref name=Hargitai_2014_second>{{книга
 |заголовок     =Encyclopedia of Planetary Landforms
 |відповідальний=H. Hargitai, Á. Kereszturi
 |частина       =Secondary Crater
 |автор         =Hargitai H.
 |видавництво   =Springer New York
 |рік           =2014
 |pages         =1–7
 |isbn          =978-1-4614-9213-9
 |doi           =10.1007/978-1-4614-9213-9_339-1
 |посилання     =http://link.springer.com/book/10.1007/978-1-4614-9213-9
 |chapterurl    =http://link.springer.com/referenceworkentry/10.1007/978-1-4614-9213-9_339-1
}}</ref>
<ref name=Hawke_2004>{{cite journal
 |author       = Hawke, B. Ray; Blewett, D. T.; Lucey, P. G.; Smith, G. A.; Bell, J. F.; Campbell, B. A.; Robinson, M. S.
 |title        = The origin of lunar crater rays
 |journal      = Icarus
 |date         = 2004
 |volume       = 170
 |issue        = 1
 |pages        = 1–16
 |bibcode      = 2004Icar..170....1H
 |doi          = 10.1016/j.icarus.2004.02.013
 |url          = http://www2.ess.ucla.edu/~jewitt/class/Surfaces_Papers/Hawke04.pdf
 |accessdate   = 30 січня 2016
 |archive-date =  27 листопада 2014
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20141127224041/http://www2.ess.ucla.edu/~jewitt/class/Surfaces_Papers/Hawke04.pdf
}}</ref>
<ref name=Head_1992>{{cite journal
 |author       = Head, J. W., III; Wilson, L.
 |date         = 1992
 |title        = Lunar mare volcanism: Stratigraphy, eruption conditions, and the evolution of secondary crusts
 |journal      = Geochimica et Cosmochimica Acta
 |volume       = 56
 |issue        = 6
 |pages        = 2155–2175
 |doi          = 10.1016/0016-7037(92)90183-J
 |bibcode      = 1992GeCoA..56.2155H
 |url          = http://www.planetary.brown.edu/pdfs/1163.pdf
 |accessdate   = 30 січня 2016
 |archive-date =  30 грудня 2015
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20151230233801/http://www.planetary.brown.edu/pdfs/1163.pdf
}}</ref>
<ref name=Head_2010>{{cite journal
 |author =Head, J. W.; Fassett, C. I.; Kadish, S. J.; Smith, D. E.; Zuber, M. T.; Neumann, G. A.; Mazarico, E.
 |title  =Global Distribution of Large Lunar Craters: Implications for Resurfacing and Impactor Populations
 |journal=Science
 |volume =329
 |issue  =5998
 |pages  =1504–1507
 |date   =2010
 |doi    =10.1126/science.1195050
 |bibcode=2010Sci...329.1504H
}}</ref>
<ref name=Heiken_1991>{{книга
 |заголовок  =Lunar Sourcebook: A User's Guide to the Moon
 |автор      =Heiken G., Vaniman D., French B. M.
 |видавництво=CUP Archive
 |рік        =1991
 |pages      =62–94
 |посилання  =http://books.google.com/books?id=7Q49AAAAIAAJ&pg=PA62
 |isbn       =9780521334440
 |allpages   =736
}}</ref>
<ref name=Herrick_2003>{{cite journal
 |author       = Herrick, R. R.; Forsberg-Taylor, N. K.
 |title        = The shape and appearance of craters formed by oblique impact on the Moon and Venus
 |journal      = Meteoritics & Planetary Science
 |volume       = 38
 |issue        = 11
 |pages        = 1551–1578
 |date         = 2003
 |doi          = 10.1111/j.1945-5100.2003.tb00001.x
 |bibcode      = 2003M&PS...38.1551H
 |url          = http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/j.1945-5100.2003.tb00001.x/pdf
 |accessdate   = 30 січня 2016
 |archive-date = 2 січня 2016
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20160102180554/http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/j.1945-5100.2003.tb00001.x/pdf
}}</ref>
<ref name=Herrick_2014_Butterfly>{{книга
 |заголовок     =Encyclopedia of Planetary Landforms
 |відповідальний=H. Hargitai, Á. Kereszturi
 |частина       =Butterfly Ejecta
 |автор         =Herrick R. R.
 |видавництво   =Springer New York
 |рік           =2014
 |pages         =1–6
 |isbn          =978-1-4614-9213-9
 |doi           =10.1007/978-1-4614-9213-9_27-2
 |посилання     =http://link.springer.com/book/10.1007/978-1-4614-9213-9
 |chapterurl    =http://link.springer.com/referenceworkentry/10.1007/978-1-4614-9213-9_27-2
}}</ref>
<ref name=Herrick_2014_Ricochet>{{книга
 |заголовок     =Encyclopedia of Planetary Landforms
 |відповідальний=H. Hargitai, Á. Kereszturi
 |частина       =Ricochet Crater
 |автор         =Herrick R. R.
 |видавництво   =Springer New York
 |рік           =2014
 |pages         =1–2
 |isbn          =978-1-4614-9213-9
 |doi           =10.1007/978-1-4614-9213-9_307-1
 |посилання     =http://link.springer.com/book/10.1007/978-1-4614-9213-9
 |chapterurl    =http://link.springer.com/referenceworkentry/10.1007/978-1-4614-9213-9_307-1
}}</ref>
<ref name=Hiesinger_2011>{{книга
 |заголовок           = Recent Advances and Current Research Issues in Lunar Stratigraphy
 |частина               = Ages and stratigraphy of lunar mare basalts: A synthesis
 |chapterurl                   = http://www.planetary.brown.edu/pdfs/3759.pdf
 |автор                   = Hiesinger H., Head J. W., Wolf U., Jaumann R., Neukum G.
 |відповідальний = W. A. Ambrose, D. A. Williams
 |рік                       = 2011
 |видавництво       = Geological Society of America
 |серія                   = Geological Society of America Special Paper 477
 |pages                        = 28–30
 |allpages                     = 159
 |isbn                         = 978-0-8137-2477-5
 |doi                          = 10.1130/2011.2477(01)
 |назва                   = 
 |archivedate                  = 2013-01-29
 |archiveurl                   = https://web.archive.org/web/20130129104137/http://www.planetary.brown.edu/pdfs/3759.pdf
}} ([http://books.google.com/books?id=pX1OXB8rAV8C&pg=PA28&dq=Nubium На Google Books])</ref>
<ref name=Hiesinger_2013>{{cite journal
 |author       = Hiesinger, H.; Howes van der Bogert, C.; Thiessen, F.; Robinson, M.
 |title        = Ages of Lunar Light Plains
 |journal      = EGU General Assembly 2013, held 7-12 April, 2013 in Vienna, Austria, id. EGU2013-12213
 |date         = 2013
 |url          = http://meetingorganizer.copernicus.org/EGU2013/EGU2013-12213.pdf
 |bibcode      = 2013EGUGA..1512213H
 |accessdate   = 30 січня 2016
 |archive-date = 15 квітня 2015
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20150415194657/http://meetingorganizer.copernicus.org/EGU2013/EGU2013-12213.pdf
}}</ref>
<ref name=Hiesinger_2014>{{книга
 |частина       =The Moon. Surface of the Moon. Impact processes
 |автор         =Hiesinger H., Jaumann R.
 |заголовок     =Encyclopedia of the Solar System
 |відповідальний=T. Spohn, D. Breuer, T. Johnson
 |видавництво   =Elsevier
 |видання       =3
 |рік           =2014
 |pages         =508–509
 |allpages      =1336
 |isbn          =9780124160347
 |chapterurl    =http://books.google.com/books?id=0bEMAwAAQBAJ&pg=PA508
}}</ref>
<ref name=Hoyt_1987>{{книга
 |заголовок  =Coon Mountain Controversies: Meteor Crater and the Development of Impact Theory
 |автор      =Hoyt W. G.
 |частина    =The craters of the Moon
 |pages      =7–30
 |allpages   =442
 |видавництво=University of Arizona Press
 |рік        =1987
 |isbn       =9780816509683
 |chapterurl =http://books.google.com/books?id=SsV204s9A88C&pg=PA7
}}</ref>
<ref name=Kalynn_2013>{{cite journal
 |author       = Kalynn, J.; Johnson, C. L.; Osinski, G. R.; Barnouin, O.
 |title        = Topographic characterization of lunar complex craters
 |date         = 2013
 |journal      = Geophysical Research Letters
 |volume       = 40
 |issue        = 1
 |pages        = 38–42
 |doi          = 10.1029/2012GL053608
 |bibcode      = 2013GeoRL..40...38K
 |url          = http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1029/2012GL053608/epdf
 |accessdate   = 30 січня 2016
 |archive-date = 19 липня 2017
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20170719195730/http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1029/2012GL053608/epdf
}}</ref>
<ref name=Keller_2015>{{cite journal
 |author =Keller, J. W.; Petro, N. E.; Vondrak, R. R., The LRO team
 |title  =The Lunar Reconnaissance Orbiter Mission – Six Years of Science and Exploration at the Moon
 |date   =2015
 |journal=Icarus
 |volume =
 |issue  =
 |pages  =
 |doi    =10.1016/j.icarus.2015.11.024
 |bibcode=
}}</ref>
<ref name=Kiefer_2003>
{{cite web
 |url         = http://www.lpi.usra.edu/science/kiefer/Education/SSRG2-Craters/craterstructure.html
 |title       = Impact Craters in the Solar System
 |author      = Kiefer W. S.
 |publisher   = Lunar and Planetary Institute
 |date        = 2003
 |archiveurl  = https://archive.today/20160108031020/http://www.lpi.usra.edu/science/kiefer/Education/SSRG2-Craters/craterstructure.html
 |archivedate = 2016-01-08
 |deadurl     = no
 |accessdate  = 2016-01-30
}}
</ref>
<ref name=Kiefer_2011>{{cite journal
 |author       = Kiefer, W. S.; Potter, R. W. K.; Collins, G. S.; McGovern, P. J.; Kring, D. A.
 |title        = Thermal Evolution of Large Lunar Impact Basins: Implications for Basin Compensation and the Duration of the Lunar Cataclysm
 |date         = 2011
 |journal      = 42nd Lunar and Planetary Science Conference, held March 7-11, 2011 at The Woodlands, Texas. LPI Contribution No. 1608, p.2349
 |bibcode      = 2011LPI....42.2349K
 |url          = http://www.lpi.usra.edu/meetings/lpsc2011/pdf/2349.pdf
 |accessdate   = 30 січня 2016
 |archive-date = 10 березня 2016
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20160310184017/http://www.lpi.usra.edu/meetings/lpsc2011/pdf/2349.pdf
}}</ref>
<ref name=Killen_2008>{{книга
 |заголовок     =Mercury
 |відповідальний=A. Balogh, L. Ksanfomality, R. von Steiger
 |частина       =Processes that Promote and Deplete the Exosphere of Mercury
 |автор         =Killen, R.; Cremonese, G.; Lammer, H.; Orsini, S.; Potter, A. E.; Sprague, A. L.; Wurz, P.; Khodachenko, M. L.; Lichtenegger, H. I. M.; Milillo, A.; Mura, A.
 |видавництво   =Springer Science & Business Media
 |рік           =2008
 |isbn          =978-0-387-77539-5
 |chapterurl    =http://books.google.com/books?id=QzXZs_xSLk4C&pg=PA277&dq=%22maximum%20impact%20velocity%22
 |pages         =277
 |allpages      =468
 |bibcode       =2008merc.book..251K
 |doi           =10.1007/978-0-387-77539-5_10
}}</ref>
<ref name=Koeberl_2001>{{cite journal
 |author       = Koeberl, Ch.
 |title        = Craters On The Moon From Galileo To Wegener: A Short History Of The Impact Hypothesis, And Implications For The Study Of Terrestrial Impact Craters
 |journal      = Earth, Moon, and Planets
 |volume       = 85/86
 |pages        = 209–224
 |date         = 1999
 |doi          = 10.1023/A:1017020032451
 |bibcode      = 2001EM&P...85..209K
 |url          = http://www.univie.ac.at/geochemistry/koeberl/publikation_list/189-lunar-craters-history-EMP2001.pdf
 |accessdate   = 30 січня 2016
 |archive-date =  2 січня 2016
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20160102235617/http://www.univie.ac.at/geochemistry/koeberl/publikation_list/189-lunar-craters-history-EMP2001.pdf
}}</ref>
<ref name=Kopal_2012>{{книга
 |заголовок  =The Moon
 |автор      =Kopal Z.
 |частина    =Morphology of the lunar surface
 |pages      =258–291
 |allpages   =526
 |видавництво=Springer Science & Business Media
 |рік        =2012 (reprint of 1969 edition)
 |isbn       =9789401034081
 |doi        =10.1007/978-94-010-3408-1
 |chapterurl =http://books.google.com/books?id=wrPvCAAAQBAJ&pg=PA258
}}</ref>
<ref name=Korteniemi_2014>{{книга
 |заголовок     =Encyclopedia of Planetary Landforms
 |відповідальний=H. Hargitai, Á. Kereszturi
 |частина       =Fractured-Floor Crater
 |автор         =Korteniemi J.
 |видавництво   =Springer New York
 |рік           =2014
 |pages         =1–9
 |isbn          =978-1-4614-9213-9
 |doi           =10.1007/978-1-4614-9213-9_160-2
 |посилання     =http://link.springer.com/book/10.1007/978-1-4614-9213-9
 |chapterurl    =http://link.springer.com/referenceworkentry/10.1007/978-1-4614-9213-9_160-2
}}</ref>
<ref name=Lawson_2003>{{cite journal
 |author       = Lawson, S. L.; Rodger, A. P.; Henderson, B. G.; Bender, S. C.; Lucey, P. G.
 |title        = Multispectral Thermal Imager Observations of the Moon During Total Eclipse
 |date         = 2003
 |journal      = 34th Annual Lunar and Planetary Science Conference, March 17-21, 2003, League City, Texas, abstract no.1761
 |bibcode      = 2003LPI....34.1761L
 |url          = http://www.lpi.usra.edu/meetings/lpsc2003/pdf/1761.pdf
 |accessdate   = 30 січня 2016
 |archive-date = 11 квітня 2016
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20160411191929/http://www.lpi.usra.edu/meetings/lpsc2003/pdf/1761.pdf
}}</ref>
<ref name=Le_Feuvre_2008>{{cite journal
 |author       = Le Feuvre, M.; Wieczorek, M. A.
 |title        = Nonuniform cratering of the terrestrial planets
 |journal      = Icarus
 |volume       = 197
 |issue        = 1
 |pages        = 291–306
 |date         = 2008
 |doi          = 10.1016/j.icarus.2008.04.011
 |bibcode      = 2008Icar..197..291L
 |url          = http://www.ipgp.fr/~wieczor/MyPapers/Le_Feuvre_and_Wieczorek_2008.pdf
 |accessdate   = 30 січня 2016
 |archive-date =  7 січня 2016
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20160107152756/http://www.ipgp.fr/~wieczor/MyPapers/Le_Feuvre_and_Wieczorek_2008.pdf
}}</ref>
<ref name=Le_Feuvre_2011>{{cite journal
 |author       = Le Feuvre, M.; Wieczorek, M. A.
 |title        = Nonuniform cratering of the Moon and a revised crater chronology of the inner Solar System
 |journal      = Icarus
 |volume       = 214
 |issue        = 1
 |pages        = 1–20
 |date         = 2011
 |doi          = 10.1016/j.icarus.2011.03.010
 |bibcode      = 2011Icar..214....1L
 |url          = http://www.ipgp.jussieu.fr/~wieczor/MyPapers/Le_Feuvre_and_Wieczorek_2011.pdf
 |accessdate   = 30 січня 2016
 |archive-date =  7 січня 2016
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20160107015416/http://www.ipgp.jussieu.fr/~wieczor/MyPapers/Le_Feuvre_and_Wieczorek_2011.pdf
}}</ref>
<ref name=Lena_2013>{{книга
 |заголовок  =Lunar Domes: Properties and Formation Processes
 |посилання  =http://books.google.com/books?id=6F5h39Azb1kC&pg=PT7
 |автор      =Lena R., Wöhler C., Phillips J., Chiocchetta M. T.
 |рік        =2013
 |видавництво=Springer Science & Business Media
 |pages      =vii, 5–13
 |allpages   =174
 |isbn       =9788847026377
 |doi        =10.1007/978-88-470-2637-7
}}</ref>
<ref name=Lomb_2009>{{cite web
 |url         = http://www.sydneyobservatory.com.au/2009/harry-ponders-on-crater-wolf-could-this-interesting-crater-really-have-a-volcanic-origin
 |title       = Harry ponders on Crater Wolf – could this interesting crater really have a volcanic origin?
 |author      = Nick Lomb
 |publisher   = Sydney Observatory
 |date        = 2009-02-04
 |accessdate  = 2016-01-30
 |archiveurl  = https://archive.today/20150810073930/http://www.sydneyobservatory.com.au/2009/harry-ponders-on-crater-wolf-could-this-interesting-crater-really-have-a-volcanic-origin/
 |archivedate = 10 серпня 2015
 |deadurl     = no
}}</ref>
<ref name=Madiedo_2014>{{cite journal
 |author       = Madiedo, J. M.; Ortiz, J. L.; Morales, N.; Cabrera-Caño, J.
 |title        = A large lunar impact blast on 2013 September 11
 |journal      = Monthly Notices of the Royal Astronomical Society
 |date         = 2014
 |volume       = 439
 |issue        = 3
 |pages        = 2364–2369
 |doi          = 10.1093/mnras/stu083
 |bibcode      = 2014MNRAS.439.2364M
 |arxiv        = 1402.5490
 |url          = http://arxiv.org/ftp/arxiv/papers/1402/1402.5490.pdf
 |accessdate   = 30 січня 2016
 |archive-date = 30 квітня 2019
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20190430082949/https://arxiv.org/ftp/arxiv/papers/1402/1402.5490.pdf
}}</ref>
<ref name=Melosh_1994>{{cite journal
 |author =Melosh H. J., Whitaker E. A.
 |title  =Lunar crater chains
 |journal=Nature
 |volume =369
 |issue  =6483
 |pages  =713–714
 |date   =June 1994
 |doi    =10.1038/369713a0
 |bibcode=1994Natur.369..713M
}}</ref>
<ref name=Meyer_2014>{{cite journal
 |author       = Meyer, H. M.; Denevi, B. W.; Boyd, A. K.; Robinson, M. S.
 |title        = Lunar Light Plains Near the Orientale and Imbrium Basins: Results and Implications for Other Planetary Bodies
 |date         = 2014
 |journal      = 45th Lunar and Planetary Science Conference, held 17-21 March, 2014 at The Woodlands, Texas. LPI Contribution No. 1777, p.2350
 |bibcode      = 2014LPI....45.2350M
 |url          = http://www.hou.usra.edu/meetings/lpsc2014/pdf/2350.pdf
 |accessdate   = 30 січня 2016
 |archive-date = 27 вересня 2020
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20200927072334/https://www.hou.usra.edu/meetings/lpsc2014/pdf/2350.pdf
}}</ref>
<ref name=Moore_1967_40>{{книга
 |заголовок  =The Craters of the Moon
 |частина    =Non-volcanic and non-meteoric theories
 |автор      =Moore P., Cattermole P. J.
 |рік        =1967
 |видавництво=W. W. Norton & Company Inc.
 |місце      =New York
 |сторінки   =40–43
 |chapterurl =http://archive.org/stream/TheCratersOfTheMoon/MooreCattermole-TheCratersOfTheMoon#page/n22/mode/1up
}}</ref>
<ref name=Morgan_2014>{{книга
 |заголовок     =Encyclopedia of Planetary Landforms
 |відповідальний=H. Hargitai, Á. Kereszturi
 |частина       =Peak-Ring Structure
 |автор         =Morgan J., Bray V. J.
 |видавництво   =Springer New York
 |рік           =2014
 |pages         =1–7
 |isbn          =978-1-4614-9213-9
 |doi           =10.1007/978-1-4614-9213-9_255-1
 |посилання     =http://link.springer.com/book/10.1007/978-1-4614-9213-9
 |chapterurl    =http://link.springer.com/referenceworkentry/10.1007/978-1-4614-9213-9_255-1
}}</ref>
<ref name=Neukum_2001>{{cite journal
 |author =Neukum, G.; Ivanov, B. A.; Hartmann, W. K.
 |title  =Cratering Records in the Inner Solar System in Relation to the Lunar Reference System
 |date   =2001
 |journal=Space Science Reviews
 |volume =96
 |issue  =1/4
 |pages  =55–86
 |doi    =10.1023/A:1011989004263
 |bibcode=2001SSRv...96...55N
 |url    =https://www.researchgate.net/publication/224789207
}}</ref>
<ref name=Neumann_2015>{{cite journal
 |author       = Neumann G. A., Zuber M. T., Wieczorek M. A. et al.
 |title        = Lunar impact basins revealed by Gravity Recovery and Interior Laboratory measurements
 |date         = 2015
 |journal      = [[Science Advances]]
 |volume       = 1
 |issue        = 9
 |doi          = 10.1126/sciadv.1500852
 |bibcode      = 
 |url          = http://advances.sciencemag.org/content/advances/1/9/e1500852.full.pdf
 |accessdate   = 30 січня 2016
 |archive-date = 6 серпня 2018
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20180806115210/http://advances.sciencemag.org/content/advances/1/9/e1500852.full.pdf
}} ([http://advances.sciencemag.org/content/advances/suppl/2015/10/27/1.9.e1500852.DC1/1500852_SM.pdf Supplements] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170816104802/http://advances.sciencemag.org/content/advances/suppl/2015/10/27/1.9.e1500852.DC1/1500852_SM.pdf |date=16 серпня 2017 }})</ref>
<ref name=new_craters_2015>
{{cite web
 |url         = http://svs.gsfc.nasa.gov/cgi-bin/details.cgi?aid=11806
 |title       = New Craters on the Moon
 |publisher   = NASA
 |date        = 2015-03-17
 |accessdate  = 2016-01-30
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20160112005319/http://svs.gsfc.nasa.gov/cgi-bin/details.cgi?aid=11806
 |archivedate = 2016-01-12
 |deadurl     = yes
}}
</ref>
<ref name=Oberbeck_1967>{{cite journal
 |author =Oberbeck, V. R.; Quaide, W. L.
 |title  =Estimated thickness of a fragmental surface layer of Oceanus Procellarum
 |date   =1967
 |journal=Journal of Geophysical Research
 |volume =72
 |issue  =18
 |pages  =4697–4704
 |doi    =10.1029/JZ072i018p04697
 |bibcode=1967JGR....72.4697O
}}</ref>
<ref name=Oberbeck_1974>{{cite journal
 |author  =Oberbeck V. R., Morrison R. H.
 |title   =Laboratory Simulation of the Herringbone Pattern Associated with Lunar Secondary Crater Chains
 |journal =The Moon
 |volume  =9
 |issue   =3–4
 |pages   =415–455
 |date    =1974
 |doi     =10.1007/BF00562581
 |bibcode =1974Moon....9..415O
 |url     =http://adsabs.harvard.edu/full/1974Moon....9..415O
}}</ref>
<ref name=Phillips_2008>
{{cite web
 |url         = http://science.nasa.gov/science-news/science-at-nasa/2008/02sep_lunarperseids
 |title       = Amateur Astronomers See Perseids Hit the Moon
 |author      = Phillips T.
 |publisher   = NASA
 |date        = 2008-09-02
 |archiveurl  = https://archive.today/20160112015828/http://science.nasa.gov/science-news/science-at-nasa/2008/02sep_lunarperseids/
 |archivedate = 2016-01-12
 |deadurl     = no
 |accessdate  = 2016-01-30
}}
</ref>
<ref name=phys_org_2014>
{{cite web
 |url         = http://phys.org/news/2014-02-astronomers-record-breaking-lunar-impact.html
 |title       = Astronomers spot record-breaking lunar impact
 |publisher   = phys.org
 |date        = 2014-02-24
 |accessdate  = 2016-01-30
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6aafztfVp?url=http://phys.org/news/2014-02-astronomers-record-breaking-lunar-impact.html
 |archivedate = 2015-08-06
 |deadurl     = no
}}
</ref>
<ref name=Pike_1980>
{{книга
 |заголовок  =Geometric interpretation of lunar craters
 |автор      =Pike, R. J.
 |рік        =1980
 |видавництво=United States Government Printing Office
 |pages      =C32–C35, C54
 |allpages   =77
 |серія      =Geological Survey professional paper 1046-C
 |посилання  =http://books.google.com/books?id=WE7wAAAAMAAJ&pg=SL3-PA32
 |bibcode    =1980gilc.book.....P
}} ([https://web.archive.org/web/20160130190915/http://pubs.usgs.gov/pp/1046c/report.pdf Інше посилання])
</ref>
<ref name=Potter_2014>{{книга
 |заголовок     =Encyclopedia of Planetary Landforms
 |відповідальний=H. Hargitai, Á. Kereszturi
 |частина       =Impact Basin
 |автор         =Potter R., Hargitai H., Öhman T.
 |видавництво   =Springer New York
 |рік           =2014
 |pages         =1–11
 |isbn          =978-1-4614-9213-9
 |doi           =10.1007/978-1-4614-9213-9_15-2
 |посилання     =http://link.springer.com/book/10.1007/978-1-4614-9213-9
 |chapterurl    =http://link.springer.com/referenceworkentry/10.1007%2F978-1-4614-9213-9_15-2	
}}</ref>
<ref name=Price_infrared>{{cite web
 |url=http://pds-geosciences.wustl.edu/Lunar/msx-l-spirit3-2_4-v1/msx_9001/document/price_eclipsed_moon.pdf
 |title=Infrared Observations of the Eclipsed Moon From Space
 |author=Price S. D.
 |publisher=PDS Geosciences Node. Washington University in St. Louis
 |accessdate=30 січня 2016
 |archive-date=2016-01-30
 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160130013644/http://pds-geosciences.wustl.edu/Lunar/msx-l-spirit3-2_4-v1/msx_9001/document/price_eclipsed_moon.pdf
 }}</ref>
<ref name=Quaide_1968>{{cite journal
 |author       = Quaide, William L.; Oberbeck, Verne R.
 |title        = Thickness Determinations of the Lunar Surface Layer from Lunar Impact Craters
 |date         = 1968
 |journal      = Journal of Geophysical Research
 |volume       = 73
 |issue        = 16
 |pages        = 5247–5270
 |doi          = 10.1029/JB073i016p05247
 |bibcode      = 1968JGR....73.5247Q
 |url          = http://history.arc.nasa.gov/hist_pdfs/awards/hjaa_1971.pdf
 |accessdate   = 30 січня 2016
 |archive-date =  29 вересня 2015
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20150929044735/http://history.arc.nasa.gov/hist_pdfs/awards/hjaa_1971.pdf
}}</ref>
<ref name=Richardson_2009>{{cite journal
 |author       = Richardson, J. E.
 |title        = Cratering saturation and equilibrium: A new model looks at an old problem
 |journal      = Icarus
 |volume       = 204
 |issue        = 2
 |pages        = 697–715
 |date         = 2009
 |doi          = 10.1016/j.icarus.2009.07.029
 |bibcode      = 2009Icar..204..697R
 |url          = http://www.jerichardsonjr.info/Papers/jerichardson_ICAR2009.pdf
 |accessdate   = 30 січня 2016
 |archive-date =  7 січня 2016
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20160107000145/http://www.jerichardsonjr.info/Papers/jerichardson_ICAR2009.pdf
}}</ref>
<ref name=Robbins_2011>{{книга
 |заголовок = Planetary Surface Properties, Cratering Physics, and the Volcanic History of Mars from a New Global Martian Crater Database. A thesis submitted to the Faculty of the Graduate School of the University of Colorado in partial fulfillment of the requirement for the degree of Doctor of Philosophy
 |частина     = 1. Introduction
 |автор         = Robbins S. J.
 |рік             = 2011
 |pages              = 1–20
 |посилання = http://web.archive.org/web/20160111220146/http://about.sjrdesign.net/files/thesis
 |chapterurl         = http://about.sjrdesign.net/files/thesis/RobbinsThesis_Section1.pdf
 |назва         = 
 |archivedate        = 2016-01-11
 |archiveurl         = https://web.archive.org/web/20160111220249/http://about.sjrdesign.net/files/thesis/RobbinsThesis_Section1.pdf
}}</ref>
<ref name=Robbins_2014_rim>{{книга
 |заголовок     =Encyclopedia of Planetary Landforms
 |відповідальний=H. Hargitai, Á. Kereszturi
 |частина       =Crater Rim
 |автор         =Robbins S., Bray V. J., Hargitai H.
 |видавництво   =Springer New York
 |рік           =2014
 |pages         =1–8
 |isbn          =978-1-4614-9213-9
 |doi           =10.1007/978-1-4614-9213-9_78-2
 |посилання     =http://link.springer.com/book/10.1007/978-1-4614-9213-9
 |chapterurl    =http://link.springer.com/referenceworkentry/10.1007/978-1-4614-9213-9_78-2
}}</ref>
<ref name=Robinson_2013_lroc>{{cite web
 |url         = http://lroc.sese.asu.edu/posts/770
 |title       = New Crater!
 |author      = Robinson M.
 |publisher   = lroc.sese.asu.edu
 |date        = 2013-12-14
 |archiveurl  = https://archive.today/20160115013502/http://lroc.sese.asu.edu/posts/770
 |archivedate = 15 січня 2016
 |deadurl     = no
 |accessdate  = 30 січня 2016
}}</ref>
<ref name=Robinson_2013_recent>{{cite journal
 |author       = Robinson, M. S.; Bowles, Z. R.; Daubar, I.; Povilaitis, R.; Thompson, S. D.; Thompson, T. J.; Wagner, R.
 |title        = Recent Impacts on the Moon
 |date         = 2013
 |journal      = American Geophysical Union, Fall Meeting 2013, abstract #P13B-1752
 |bibcode      = 2013AGUFM.P13B1752R
 |url          = http://www.hou.usra.edu/meetings/lpsc2014/pdf/2769.pdf
 |accessdate   = 30 січня 2016
 |archive-date = 27 вересня 2020
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20200927080305/https://www.hou.usra.edu/meetings/lpsc2014/pdf/2769.pdf
}}</ref>
<ref name=Robinson_2014>{{cite journal
 |author       = Robinson, M. S.; Boyd, A. K.; Denevi, B. W.; Lawrence, S. J.; Moser, D. E.; Povilaitis, R. Z.; Stelling, R. W.; Suggs, R. M.; Thompson, S. D.; Wagner, R. V.
 |title        = New Crater on the Moon and a Field of Secondaries
 |date         = 2014
 |journal      = 45th Lunar and Planetary Science Conference, held 17-21 March, 2014 at The Woodlands, Texas. LPI Contribution No. 1777, p.2164
 |bibcode      = 2014LPI....45.2164R
 |url          = http://www.hou.usra.edu/meetings/lpsc2014/pdf/2164.pdf
 |accessdate   = 30 січня 2016
 |archive-date = 19 квітня 2015
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20150419212945/http://www.hou.usra.edu/meetings/lpsc2014/pdf/2164.pdf
}}</ref>
<ref name=Rodionova_2009>{{книга
 |автор         =Родионова Ж. Ф.
 |частина       =Глава 5. История лунных карт
 |відповідальний=Ред.-сост. В. Г. Сурдин
 |заголовок     =Путешествия к Луне
 |місце         =Москва
 |видавництво   =Физматлит
 |рік           =2009
 |сторінки      =198
 |сторінок      =512
 |isbn          =978-5-9221-1105-8
 |chapterurl    =http://books.google.com/books?id=cO-GOh7A2RQC&pg=PT319
}}</ref>
<ref name=Shirao_2011>{{книга
 |заголовок  =The Kaguya Lunar Atlas: The Moon in High Resolution
 |автор      =Shirao M., Wood C. A.
 |pages      =130, 149, 167
 |allpages   =182
 |видавництво=Springer Science & Business Media
 |рік        =2011
 |isbn       =9781441972859
 |посилання  =http://books.google.com/books?id=TR5fCEhyNREC&pg=PA149&dq=Schiller
}}</ref>
<ref name=Schultz_1990_Mars>{{cite journal
 |author =Schultz, R. A.; Frey, H. V.
 |title  =A new survey of multiring impact basins on Mars
 |date   =August 1990
 |journal=Journal of Geophysical Research
 |volume =95
 |issue  =B9
 |pages  =14175–14189
 |doi    =10.1029/JB095iB09p14175
 |bibcode=1990JGR....9514175S
}}</ref>
<ref name=Schultz_1990_oblique>{{cite journal
 |author =Schultz P. H., Gault D. E.
 |title  =Prolonged global catastrophes from oblique impacts
 |journal=Global Catastrophes in Earth History; An Interdisciplinary Conference on Impacts, Volcanism, and Mass Mortality. Geological Society of America Special Papers 247
 |volume =247
 |pages  =239–261
 |date   =1990
 |doi    =10.1130/SPE247-p239
 |isbn   =0-8137-2247-0
 |url    =https://books.google.com/books?id=naUIAQAAQBAJ&pg=PA239
}}</ref>
<ref name=Schultz_1997>{{cite journal
 |author       = Schultz, P. H.
 |title        = Forming the South-Pole Aitken basin: The extreme games
 |journal      = Conference Paper, 28th Annual Lunar and Planetary Science Conference, p. 259.
 |date         = 1997
 |bibcode      = 1997LPI....28.1259S
 |url          = http://www.lpi.usra.edu/meetings/lpsc97/pdf/1787.PDF
 |accessdate   = 30 січня 2016
 |archive-date = 3 березня 2016
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20160303223739/http://www.lpi.usra.edu/meetings/lpsc97/pdf/1787.PDF
}}</ref>
<ref name=Shevchenko_2014>{{книга
 |заголовок     =Encyclopedia of Planetary Landforms
 |відповідальний=H. Hargitai, Á. Kereszturi
 |частина       =Thalassoid
 |автор         =Shevchenko V. V.
 |видавництво   =Springer New York
 |рік           =2014
 |pages         =1–2
 |isbn          =978-1-4614-9213-9
 |doi           =10.1007/978-1-4614-9213-9_367-1
 |посилання     =http://link.springer.com/book/10.1007/978-1-4614-9213-9
 |chapterurl    =http://link.springer.com/referenceworkentry/10.1007/978-1-4614-9213-9_367-1
}}</ref>
<ref name=Shingareva_2009>{{книга
 |автор         =Шингарева К. Б.
 |частина       =Глава 4. Как дают названия деталям на картах планет
 |відповідальний=Ред.-сост. В. Г. Сурдин
 |заголовок     =Путешествия к Луне
 |місце         =Москва
 |видавництво   =Физматлит
 |рік           =2009
 |сторінки      =176–192
 |сторінок      =512
 |isbn          =978-5-9221-1105-8
}}</ref>
<ref name=Shoemaker_1994>{{cite journal
 |author  =Shoemaker, E. M.; Robinson, M. S.; Eliason, E. M.
 |title   =The South Pole Region of the Moon as Seen by Clementine
 |journal =Science
 |volume  =266
 |issue   =5192
 |pages   =1851–1854
 |date    =December 1994
 |doi     =10.1126/science.266.5192.1851
 |bibcode =1994Sci...266.1851S
 |pmid    =17737080
}}</ref>
<ref name=Spudis_2013>{{cite journal
 |author       = Spudis, P. D.; McGovern, P. J.; Kiefer, W. S.
 |date         = 2013
 |title        = Large shield volcanoes on the Moon
 |journal      = Journal of Geophysical Research: Planets
 |volume       = 118
 |issue        = 5
 |pages        = 1063–1081
 |doi          = 10.1002/jgre.20059
 |bibcode      = 2013JGRE..118.1063S
 |url          = http://www.spudislunarresources.com/Bibliography/p/107.pdf
 |accessdate   = 30 січня 2016
 |archive-date =  17 жовтня 2015
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20151017021137/http://www.spudislunarresources.com/Bibliography/p/107.pdf
}}</ref>
<ref name=Stoffler_2006>{{cite journal
 |author  = Stöffler D., Ryder G., Ivanov B. A., Artemieva N. A., Cintala M. J., Grieve R. A. F.
 |title   = Cratering History and Lunar Chronology
 |journal = Reviews in Mineralogy and Geochemistry
 |date    = 2006
 |volume  = 60
 |pages   = 519–596
 |doi     = 10.2138/rmg.2006.60.05
}}</ref>
<ref name=Suggs_2014>{{cite journal
 |author =Suggs, R. M.; Moser, D. E.; Cooke, W. J.; Suggs, R. J.
 |title  =The flux of kilogram-sized meteoroids from lunar impact monitoring
 |date   =2014
 |journal=Icarus
 |volume =238
 |pages  =23–36
 |doi    =10.1016/j.icarus.2014.04.032
 |bibcode=2014Icar..238...23S
 |arxiv  =1404.6458
}}</ref>
<ref name=Taylor_1982_3>{{книга
 |заголовок =Planetary Science: A Lunar Perspective. Research supported by NASA. Houston, TX, Lunar and Planetary Institute
 |частина   =Chapter 3: Meteorite Impacts, Craters and Multi-Ring Basins
 |автор     =Taylor, S. R.
 |рік       =1982
 |pages     =61–113
 |посилання =http://www.lpi.usra.edu/publications/books/planetary_science
 |chapterurl=http://www.lpi.usra.edu/publications/books/planetary_science/chapter3.pdf
 |bibcode   =1982pslp.book.....T
}}</ref>
<ref name=Taylor_1982_4>{{книга
 |заголовок =Planetary Science: A Lunar Perspective. Research supported by NASA. Houston, TX, Lunar and Planetary Institute
 |частина   =Chapter 4: Planetary Surfaces
 |автор     =Taylor, S. R.
 |рік       =1982
 |pages     =115–175
 |посилання =http://www.lpi.usra.edu/publications/books/planetary_science
 |chapterurl=http://www.lpi.usra.edu/publications/books/planetary_science/chapter4.pdf
 |bibcode   =1982pslp.book.....T
}}</ref>
<ref name=Thomson_2009>{{cite journal
 |author       = Thomson, B. J.; Grosfils, E. B.; Bussey, D. B. J.; Spudis, P. D.
 |title        = A new technique for estimating the thickness of mare basalts in Imbrium Basin
 |date         = 2009
 |journal      = Geophysical Research Letters
 |volume       = 36
 |issue        = 12
 |bibcode      = 2009GeoRL..3612201T
 |doi          = 10.1029/2009GL037600
 |url          = http://www.bu.edu/remotesensing/files/2012/02/Thomson_GRL_2009.pdf
 |accessdate   = 30 січня 2016
 |archive-date =  1 березня 2015
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20150301000106/http://www.bu.edu/remotesensing/files/2012/02/Thomson_GRL_2009.pdf
}}</ref>
<ref name=Trang_2014_enc>{{книга
 |заголовок     =Encyclopedia of Planetary Landforms
 |відповідальний=H. Hargitai, Á. Kereszturi
 |частина       =Concentric Crater (Moon)
 |автор         =Trang D.
 |видавництво   =Springer New York
 |рік           =2014
 |pages         =1–4
 |isbn          =978-1-4614-9213-9
 |doi           =10.1007/978-1-4614-9213-9_64-2
 |посилання     =http://link.springer.com/book/10.1007/978-1-4614-9213-9
 |chapterurl    =http://link.springer.com/referenceworkentry/10.1007%2F978-1-4614-9213-9_64-2
}}</ref>
<ref name=Trang_2014_dis>{{книга
 |заголовок = A remote analysis of the lunar landscape. A dissertation submitted to the graduate division of the University of Hawai'i at Manoa in partial fulfillment of the requirements for the degree of doctor of phylosophy in geology and geophysics
 |частина     = Chapter 4. The origin of lunar concentric craters
 |автор         = Trang D.
 |рік             = December 2014
 |pages              = 73–103, 145–156
 |allpages           = 200
 |посилання = http://www.soest.hawaii.edu/GG/resources/theses/Trang_dissertation.pdf
 |archiveurl         = https://web.archive.org/web/20150919160504/http://www.soest.hawaii.edu/GG/resources/theses/Trang_dissertation.pdf
 |назва         = 
 |archivedate        = 2015-09-19
}}</ref>
<ref name=Tsesevich_1973>{{книга
 |частина         = § 40. Что наблюдать на Луне?
 |автор             = Цесевич В. П.
 |заголовок     = Что и как наблюдать на небе
 |місце             = М.
 |видавництво = Наука
 |рік                 = 1973
 |посилання     = http://12apr.su/books/item/f00/s00/z0000012/index.shtml
 |chapterurl             = http://12apr.su/books/item/f00/s00/z0000012/st042.shtml
 |archiveurl             = https://web.archive.org/web/20150222121922/http://12apr.su/books/item/f00/s00/z0000012/st042.shtml
 |назва             = 
 |archivedate            = 2015-02-22
}}</ref>
<ref name=Wagner_2013>{{cite journal
 |author       = Wagner, R. V.; Robinson, M. S.; Speyerer, E. J.; Mahanti, P.
 |title        = Topography of 20-km Diameter Craters on the Moon
 |date         = 2013
 |journal      = 44th Lunar and Planetary Science Conference, held March 18-22, 2013 in The Woodlands, Texas. LPI Contribution No. 1719, p.2924
 |bibcode      = 2013LPI....44.2924W
 |url          = http://www.lpi.usra.edu/meetings/lpsc2013/pdf/2924.pdf
 |accessdate   = 30 січня 2016
 |archive-date = 1 жовтня 2015
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20151001192008/http://www.lpi.usra.edu/meetings/lpsc2013/pdf/2924.pdf
}}</ref>
<ref name=Westfall_2000>{{книга
 |заголовок   =Atlas of the Lunar Terminator
 |посилання   =http://books.google.com/books?id=xaMqlhvo8NsC&pg=PA39
 |автор       =Westfall J. E.
 |рік         =2000
 |видавництво =Cambridge University Press
 |pages       =39, 43, 52, 222
 |allpages    =292
 |isbn        =978-0-521-59002-0
}}</ref>
<ref name=Westfall_2014>{{книга
 |заголовок  =Celestial Shadows: Eclipses, Transits, and Occultations
 |частина    =A Sudden Chill
 |автор      =Westfall J., Sheehan W.
 |рік        =2014
 |видавництво=Springer
 |pages      =70–72
 |allpages   =713
 |chapterurl =http://books.google.com/books?id=W9mLBQAAQBAJ&pg=PA71&dq=craters
 |isbn       =9781493915354
 |doi        =10.1007/978-1-4939-1535-4
}}</ref>
<ref name=Whitaker_2003_Galileo>{{книга
 |заголовок  =Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature
 |частина    =Galileo's drawings of the Moon
 |автор      =Whitaker E. A.
 |видавництво=Cambridge University Press
 |рік        =2003
 |isbn       =9780521544146
 |chapterurl =http://books.google.com/books?id=aV1i27jDYL8C&pg=PA24
 |pages      =20–25
 |allpages   =264
 |bibcode    =2003mnm..book.....W
}}</ref>
<ref name=Wilhelms_1987_3>{{книга
 |частина     = Chapter 3. Crater materials
 |chapterurl         = http://ser.sese.asu.edu/GHM/ghm_03txt.pdf
 |заголовок = Geologic History of the Moon
 |посилання = http://ser.sese.asu.edu/GHM
 |автор         = Wilhelms D.
 |рік             = 1987
 |серія         = United States Geological Survey Professional Paper 1348
 |archiveurl         = https://web.archive.org/web/20130929065610/http://ser.sese.asu.edu/GHM/ghm_03txt.pdf
 |назва         = 
 |archivedate        = 2013-09-29
}}</ref>
<ref name=Wilhelms_1987_12>{{книга
 |частина     = Chapter 12. Eratosthenian System
 |chapterurl         = http://ser.sese.asu.edu/GHM/ghm_12txt.pdf
 |заголовок = Geologic History of the Moon
 |посилання = http://ser.sese.asu.edu/GHM
 |автор         = Wilhelms D.
 |рік             = 1987
 |серія         = United States Geological Survey Professional Paper 1348
 |archiveurl         = https://web.archive.org/web/20130514115049/http://ser.sese.asu.edu/GHM/ghm_12txt.pdf
 |назва         = 
 |archivedate        = 2013-05-14
}}</ref>
<ref name=Wilhelms_1987_13>{{книга
 |частина     = Chapter 13. Copernican System
 |chapterurl         = http://ser.sese.asu.edu/GHM/ghm_13txt.pdf
 |заголовок = Geologic History of the Moon
 |посилання = http://ser.sese.asu.edu/GHM
 |автор         = Wilhelms D.
 |рік             = 1987
 |серія         = United States Geological Survey Professional Paper 1348
 |pages              = 265–266
 |archiveurl         = https://web.archive.org/web/20130514115057/http://ser.sese.asu.edu/GHM/ghm_13txt.pdf
 |назва         = 
 |archivedate        = 2013-05-14
}}</ref>
<ref name=Wilson_2011>{{cite journal
 |author =Wilson, L.; Hawke, B. R.; Giguere, T. A.; Petrycki, E. R.
 |title  =An igneous origin for Rima Hyginus and Hyginus crater on the Moon
 |date   =2011
 |journal=Icarus
 |volume =215
 |issue  =2
 |pages  =584–595
 |doi    =10.1016/j.icarus.2011.07.003
 |bibcode=2011Icar..215..584W
}}</ref>
<ref name=Wood_1978_fresh>{{cite journal
 |author       = Wood C. A., Anderson L.
 |title        = New morphometric data for fresh lunar craters
 |journal      = Proceedings of the 9th Lunar and Planetary Science Conference, Houston, Texas, March 13-17, 1978
 |pages        = 3669–3689
 |date         = 1978
 |bibcode      = 1978LPSC....9.3669W
 |url          = http://articles.adsabs.harvard.edu/cgi-bin/nph-iarticle_query?1978LPSC....9.3669W&amp;data_type=PDF_HIGH&amp;whole_paper=YES&amp;type=PRINTER&amp;filetype=.pdf
 |accessdate   = 28 квітня 2022
 |archive-date = 10 жовтня 2017
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20171010031635/http://articles.adsabs.harvard.edu/cgi-bin/nph-iarticle_query?1978LPSC....9.3669W&data_type=PDF_HIGH&whole_paper=YES&type=PRINTER&filetype=.pdf
}}</ref>
<ref name=Wood_1978_new>{{cite journal
 |author       = Wood C. A., Anderson L.
 |title        = Lunar Crater Morphometry: New Data
 |journal      = Proceedings of the 9th Lunar and Planetary Science Conference, Houston, Texas, March 13-17, 1978
 |pages        = 1267–1269
 |date         = March 1978
 |bibcode      = 1978LPI.....9.1267W
 |url          = http://articles.adsabs.harvard.edu/cgi-bin/nph-iarticle_query?1978LPI.....9.1267W&amp;data_type=PDF_HIGH&amp;whole_paper=YES&amp;type=PRINTER&amp;filetype=.pdf
 |accessdate   = 28 квітня 2022
 |archive-date = 24 січня 2022
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20220124010146/https://articles.adsabs.harvard.edu/cgi-bin/nph-iarticle_query?1978LPI.....9.1267W&data_type=PDF_HIGH&whole_paper=YES&type=PRINTER&filetype=.pdf
}}</ref>
<ref name=Wood_2004>
{{cite web
 |url         = http://www.lpod.org/archive/LPOD-2004-09-23.htm
 |title       = Lunar Crater Types
 |author      = Wood C.
 |publisher   = Lunar Photo of the Day
 |accessdate  = 2016-01-30
 |date        = 2004-09-23
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6SQ1ztwqO?url=http://www.lpod.org/archive/LPOD-2004-09-23.htm
 |archivedate = 2014-09-07
 |deadurl     = yes
}}
</ref>
<ref name=Wood_2004_database>
{{cite web
 |url         = http://www.lpod.org/cwm/DataStuff/Lunar%20Basins.htm
 |title       = Impact Basin Database
 |author      = Wood C. A.
 |publisher   = lpod.org
 |date        = 2004-08-14
 |accessdate  = 2016-01-30
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20140807080738/http://www.lpod.org/cwm/DataStuff/Lunar%20Basins.htm
 |archivedate = 2014-08-07
 |deadurl     = yes
}}
</ref>
<ref name=Wood_2004_Megadome>
{{cite web
 |url         = http://www.lpod.org/archive/LPOD-2004-09-26.htm
 |title       = Astonishing Megadome
 |author      = Chuck Wood
 |publisher   = lpod.org
 |date        = 2004-09-26
 |accessdate  = 2016-01-30
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20150626150945/http://www.lpod.org/archive/LPOD-2004-09-26.htm
 |archivedate = 2015-06-26
 |deadurl     = yes
}}
</ref>
<ref name=Wood_2006>{{cite journal
 |author      = Wood C. A.
 |title       = Messier on the Moon
 |journal     = Sky & Telescope
 |date        = 2006-08-01
 |url         = http://www.skyandtelescope.com/observing/celestial-objects-to-watch/messier-on-the-moon
 |archiveurl  = https://archive.today/20160102202640/http://www.skyandtelescope.com/observing/celestial-objects-to-watch/messier-on-the-moon/
 |archivedate = 2 січня 2016
 |deadurl     = no
 |accessdate  = 30 січня 2016
}}</ref>
<ref name=Wood_2011>
{{cite web
 |url         = http://lpod.wikispaces.com/March+18,+2011
 |title       = Young and Old
 |author      = Chuck Wood
 |publisher   = lpod.wikispaces.com
 |date        = 2011-03-18
 |archiveurl  = https://archive.today/20160102191446/https://lpod.wikispaces.com/March+18,+2011?responseToken=15dc140866c13d80693a1cd2dc58762c
 |archivedate = 2016-01-02
 |deadurl     = no
 |accessdate  = 2016-01-30
}}
</ref>
<ref name=Xiao_2014>{{cite journal
 |author =Xiao, Zhiyong; Zeng, Zuoxun; Komatsu, Goro
 |title  =A global inventory of central pit craters on the Moon: Distribution, morphology, and geometry
 |date   =2014
 |journal=Icarus
 |volume =227
 |pages  =195–201
 |doi    =10.1016/j.icarus.2013.09.019
 |bibcode=2014Icar..227..195X
}}</ref>
<ref name=Xiao_2015>{{cite journal
 |author       = Xiao, Z.; Werner, S. C.
 |title        = Crater Equilibrium on the Moon
 |date         = 2015
 |journal      = Workshop on Issues in Crater Studies and the Dating of Planetary Surfaces, held 19-22 May 2015 in Laurel, Maryland. LPI Contribution No. 1841., p.9009
 |bibcode      = 2015LPICo1841.9009X
 |url          = http://www.hou.usra.edu/meetings/craterstats2015/pdf/9009.pdf
 |accessdate   = 30 січня 2016
 |archive-date = 8 жовтня 2015
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20151008211428/http://www.hou.usra.edu/meetings/craterstats2015/pdf/9009.pdf
}}</ref>
<ref name=Zigel_1976>{{книга
 |автор             = Зигель Ф.
 |частина         = Формы лунного рельефа
 |заголовок     = Лунные горизонты
 |місце             = М.
 |видавництво = Просвещение
 |рік                 = 1976
 |сторінки       = 59–60
 |сторінок       = 127
 |посилання     = http://pskgu.ru/ebooks/eastroz.html
 |chapterurl             = http://pskgu.ru/ebooks/eastroz/eastroz_10.pdf
 |назва             = 
 |archivedate            = 2015-02-23
 |archiveurl             = https://web.archive.org/web/20150223224300/http://pskgu.ru/ebooks/eastroz/eastroz_10.pdf
}}</ref>
}}

== Посилання ==
{{commonscat|Craters on the Moon}}
* [http://planetarynames.wr.usgs.gov/SearchResults?target=MOON&featureType=Crater,%20craters Список найменованих місячних кратерів на сайті Міжнародного Астрономічного союзу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201205155055/https://planetarynames.wr.usgs.gov/SearchResults?target=MOON&featureType=Crater,%20craters |date=5 грудня 2020 }}{{ref-en}}
* Знімки добре збережених місячних кратерів, зроблені зондом [[Lunar Reconnaissance Orbiter|LRO]]: [http://lroc.sese.asu.edu/posts/745 безіменний (0,6 км)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151016174352/http://lroc.sese.asu.edu/posts/745 |date=16 жовтня 2015 }}, http://lroc.sese.asu.edu/posts/196 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180531104953/http://lroc.sese.asu.edu/posts/196 |date=31 травня 2018 }}, [http://lroc.sese.asu.edu/posts/806 Ліхтенберг B (5 км)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160104013256/http://lroc.sese.asu.edu/posts/806 |date=4 січня 2016 }}, [http://lroc.sese.asu.edu/posts/623 Джордано Бруно (21 км)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160122054259/http://lroc.sese.asu.edu/posts/623 |date=22 січня 2016 }}, [http://lroc.sese.asu.edu/posts/592 Аристарх (40 км)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160410014704/http://lroc.sese.asu.edu/posts/592 |date=10 квітня 2016 }}, [http://lroc.sese.asu.edu/posts/750 Джексон (71 км)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210318050428/http://lroc.sese.asu.edu/posts/750 |date=18 березня 2021 }}, [http://lroc.sese.asu.edu/posts/864 Тихо (85 км)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160111024759/http://lroc.sese.asu.edu/posts/864 |date=11 січня 2016 }}
* {{cite web
 |url         = http://wvaughan.org/largelunarcraters.html
 |title         = Distribution of large lunar craters
 |author         = Vaughan W.
 |date         = 2011-02-25
 |accessdate         = 2016-01-30
 |archiveurl         = https://web.archive.org/web/20160405043458/http://wvaughan.org/largelunarcraters.html
 |archivedate         = 2016-04-05
 |deadurl         = yes
 }}&nbsp;— візуалізація розташування місячних кратерів розміром {{s|>20 км}} (дані Head et al., 2010).

{{Місяць}}

[[Категорія:Кратери Місяця|*]]