Перегляд вихідного коду сторінки Мінеральні води

{{unibox}}
[[Файл:Borjomi mineral water.jpg|thumb|right|Пляшка «'''Borjomi'''»]]

'''Мінера́льні во́ди'''&nbsp;— [[підземні води|підземні]] (іноді [[поверхневі води|поверхневі]]) [[вода|води]] з підвищеним вмістом деяких [[хімічний склад природних вод|хімічних елементів]] і сполук, а також газів, зі специфічними фізико-хімічними властивостями (температура, [[радіоактивність]] та ін.), що справляють цілющий вплив на організм людини. Межею [[прісна вода|прісних]] і мінеральних вод вважають [[класифікація природних вод за мінералізацією|мінералізацію]]. Мінеральні води часто володіють цілющими властивостями. Зловживання мінеральною водою, особливо для хворих, може призвести до важких наслідків для здоров'я, тому вживати її рекомендується тільки за рекомендацією лікаря та в обумовлених ним кількостях.

== Генезис ==
Мінеральні води утворюються з [[вадозні води|вадозних вод]], [[морська вода|морських вод]], похованих у процесі нагромадження осадів, вивільнення [[конституційна вода|конституційної води]] в умовах регіонального та контактового [[метаморфічні гірські породи|метаморфізму гірських порід]]. Ці води збагачуються солями і газами порід, з якими вони контактують. [[Хімічний склад природних вод|Хімічний склад]] і закономірності поширення мінеральних вод зумовлено особливостями [[геологія|геологічної]] будови, [[рельєф]]у, [[клімат]]у та [[гідрологія|гідрології]] певних ділянок.

== Класифікація ==

''Докладніше: [[Класифікація вод за В.&nbsp;В.&nbsp;Івановим та Г.&nbsp;А.&nbsp;Невраєвим]]''

=== За мінералізацією ===
{{main|Мінералізація води}}
За мінералізацією вирізняють мінеральні води:
* слабкомінералізовані (1—2;‰),
* малої мінералізації (2—5&nbsp;‰),
* середньої мінералізації (5—15&nbsp;‰),
* високої мінералізації (15—30&nbsp;‰),
* розсольні (35—150&nbsp;‰)
* міцнорозсольні (150&nbsp;‰ і більше).

=== За йонним складом ===
Мінеральні води поділяються на хлоридні (Cl<sup>-</sup>), гідрокарбонатні (HCO{{su|p=-|b=3}}), сульфатні (SO{{su|p=2-|b=4}}), натрієві (Na<sup>+</sup>), кальцієві (Са<sup>2+</sup>), магнієві (Mg<sup>2+</sup>) тощо.

'''За газовим складом та специфічними елементами''' вирізняють: вуглекислі, сульфідні (сірководневі), азотні, бромисті, йодисті, залізисті, арсенисті, кремнієві, радонові та інші.

'''За температурою мінеральні води''' поділяються на холодні (до 20&nbsp;°C), теплі, або субтермальні й термальні води; залежно від наявності газів і специфічних елементів та за бальнеологічним значенням&nbsp;— на вуглекислі, сульфідні, залізисті, стибіїсті, радонові, бромисті, йодисті, мінеральні без специфічних компонентів та ін., а також за pH та радіоактивністю.

== Поширення ==
На поверхні Землі виділяються провінції мінеральних вод, кожна з яких характерна своїми [[гідрогеологія|гідрогеологічними]] умовами, геологічним розвитком, походженням і фізико-хімічними характеристиками мінеральних вод. Ізольовані пластові системи [[артезіанський басейн|артезіанських басейнів]]&nbsp;— це провінції солоних вод і [[розсіл|розсолів]] з мінералізацією до 300—400 (600) г/дм<sup>3</sup>. Складчасті регіони і області омолоджених [[геологічна платформа|платформ]] відповідають провінціям вуглекислих М.в., а області з проявами новітніх [[тектонічні рухи|тектонічних рухів]]&nbsp;— провінціям азотних слабкомінералізованих лужних, кременистих вод.

== Склад ==
Склад мінеральних вод вказують за формулою, запропонованою радянськими вченими М.&nbsp;Г.&nbsp;Курловим і Е.&nbsp;Е.&nbsp;Карстенсом. Це псевдоформула, що наочно відображає основні властивості хімічного складу води. У чисельнику дробу пишуть [[аніон]]и, в знаменнику&nbsp;— [[катіон]]и, присутні в кількості більш 25%-еквівалентів (з розрахунку, що аніони і катіони складають по 100&nbsp;%). Поряд з символом іона указують вміст його в відсоткових еквівалентах. Попереду дробу скорочено указують величину мінералізації ''М'' (у г/л) і недиссоційовані частини або гази (у мг/л) і радіоактивність (у еманах<ref>Одиниця радіоактивності. 1 Еман = 10<sup>−10</sup> [[кюрі]]/літр рідини або газу. Застосовують при визначенні слабкої радіоактивності, наприклад, мін. вод.</ref>), якщо вони додають воді специфічні властивості, а в кінці дробу&nbsp;— температуру ''T'' (у °С), рН води і [[дебіт]] свердловини ''Д'' (у м³/добу). Наприклад, формула кисловодського нарзану (однієї зі свердловин):

<!-- <math>CO_2_\mathrm{2{,}2}\,M_\mathrm{2{,}3}\; \frac{HCO_3 57\, SO_4 31}{Ca50\,\mathit{Mg}23}\;T14°C\,pH6,2</math> -->
<math>CO_{2_{\, 2{,}2}}\, M_{_{2{,}3}} \frac{HCO_3 57\, SO_4 31}{Ca 31 \, Mg 23}\; T14^\circ C\, pH6{,}2</math>

Проте рекомендується вписувати другий (тобто третій) аніон і катіон, навіть якщо його зміст дуже незначний (понад 5%-екв.);<br/> …розшифровується вона таким чином: вуглекисла (2,2 г/л [[Вуглекислий газ|CO{{su|p= |b=2}}]]) гідрокарбонатно-сульфатна кальцієво-магнієва вода з [[Мінералізація води|мінералізацією]] 2,3 г/л, та [[Температура|температурою]] 14&nbsp;°C і [[pH]] 6,2.

== Мінеральні води України ==
{{main|Мінеральні води України}}

<!-- принаймні у два рази більше -->
На території України виявлено понад 500 (?) джерел різноманітних мінеральних вод, головним чином у межах Українських Карпат (Нафтуся, Свалява, Поляна Квасова та ін.), Українського щита (Хмільник, [[Миронівка]] та ін.), Дніпровсько-Донецької западини ([[Миргород]]). Основні родовища Мінеральних вод в Україні:<br/> ''Вінниччина'': Хмільницьке (радонові джерела), Тульчинське, «Регіна» (Муровані Курилівці), «Подольська» (Вінниця), «Шумилівська» (Томашпільський р-н);<br/>

Основні родовища мінеральних вод в Україні: Степанське, Данишівське, Полонське, Березівське, Миргородське, Новопсковське, Білоцерківське, Миронівське, Хмільницьке, Лиманське, Старобільське, Моршинське, Збручанське, Трускавецьке, Солуки, Конопківське, Новозбручанське, Слов'яногірське, Плосківське, Новополянське, Звенигородське, Полянське, Сойминське, Знам'янське, Луганське, Синяцьке, Голубинське, Брусницьке, Гірськотисенське, Лазурне, Куяльник, Кирилівське, Одеське, Сергіївське, Колодязне, Феодосійське, Євпаторійське, Шаян.

Мінеральні води використовують у медицині ([[бальнеологія]], [[бальнеотерапія]]), деякі&nbsp;— в теплоенергетиці. У ширшому розумінні до Мінеральних вод відносять також [[промислові підземні води|природні промислові води]], з яких видобувають йод, бром, бор та інші компоненти, і термальні води, які використовуються з енергетичною метою. Порогом між [[прісні води|прісними]] і Мінеральними водами зазвичай вважають [[класифікація природних вод за мінералізацією|мінералізацію]] 1&nbsp;г/дм<sup>3</sup>.
Понад 80 джерел мінеральних вод України використовуються для 50 [[курорт]]ів, 20 бальнеолікарень, 40 заводів лікувально-столових вод. Найпоширеніші мінеральні води: вуглекислі, сірководневі, залізисті, йодобромні, бромні, радонові (радіоактивні).

== Бутильована природна мінеральна вода ==
: → ''Основна стаття'': [[Бутильована вода#Бутильована природна мінеральна вода, та бутильована питна вода. Правові аспекти|Бутильована природна мінеральна вода]]

== Галерея обраних фото ==

<gallery>
Файл:Couzan Guillaume poster.jpg|Реклама природної мінеральної води, Франція, до 1895 р.
Файл:Borjomi_1929_advertising.jpg|Реклама води «Боржом», [[1929]] р.
Файл:345вода мінеральна Єссентуки № 2.jpg|Вода мінеральна Єссентуки № 2.
File:ბოთლები.jpg|Вода мінеральна Боржомі 
Файл:345 Вода мінеральна Моршинська Україна2016.jpg|Вода мінеральна Моршинська, Україна, 2016 р.
Файл:345Вода мінеральна лікувально столова Торська Україна1997.jpg|Вода мінеральна лікувально столова Торська, Україна, 1997 р.
Файл:345вода мінеральна Єссентуки №20.jpg|Вода мінеральна Єссентуки № 20.
Файл:Nabeghlavi.jpg|Пляшка мінеральної води «Набеглаві»
Файл:345Мінеральна вода натрієва кремнієва Набеглаві Грузія.jpg|Мінеральна вода натрієва кремнієва Набеглаві, Грузія.

</gallery>

== Див. також ==
* [[Зельтерська вода]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
{{Commonscat|Mineral waters}}
* {{МГЕ|nocat=1}}
* [[Горєв Леонід Миколайович|Горєв Л. М.]], [[Пелешенко Василь Іларіонович|Пелешенко В. І.]], [[Хільчевський Валентин Кирилович|Хільчевський В. К.]] [[Гідрохімія України (підручник)|Гідрохімія України]].&nbsp;— К.: Вища школа, 1995.&nbsp;— 307 с.&nbsp;— ISBN 5-11004522-4.
* [[Хільчевський Валентин Кирилович|Хільчевський В. К.]], [[Осадчий Володимир Іванович|Осадчий В. І.]], Курило С. М. [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=VFEIR&P21DBN=VFEIR&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2FREP0000614%2EPDF Основи гідрохімії.&nbsp;— К.: Ніка-Центр, 2012.&nbsp;— 312 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210827111249/http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=VFEIR&P21DBN=VFEIR&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2FREP0000614.PDF |date=27 серпня 2021 }}
* Формування мінеральних вод України: Монографія / За ред. В.&nbsp;М.&nbsp;Шестопалова.&nbsp;— К. : Наук. думка, 2009.&nbsp;— 311 c.

== Література ==
* Стратегічний розвиток ринку мінеральної води в Україні: монографія / І.&nbsp;О.&nbsp;Шаповалова. − Миколаїв, 2009. − 436 с. : табл. − Бібліогр. : с. 411−436 (284 назви). − ISBN 978-966-8205-54-5.

== Посилання ==
{{Портал|Гастрономія}}
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1476/mineralni-vodi МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160422133149/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1476/mineralni-vodi |date=22 квітня 2016 }} //[[Фармацевтична енциклопедія]]
* [http://sanikur.com/uk/4/22/24/ Бальнео-гідротерапія та використання мінеральних вод / О.&nbsp;М.&nbsp;Нікіпелова та ін. // Курорти та санаторії України.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150722002715/http://sanikur.com/uk/4/22/24/ |date=22 липня 2015 }}

{{chem-stub}}

[[Категорія:Розчини]]
[[Категорія:Мінеральні води| ]]
[[Категорія:Безалкогольні напої]]
[[Категорія:Природні методи лікування]]