Перегляд вихідного коду сторінки Міжнародна система одиниць (SI)

[[Файл:SI Brochure - Brochure sur le SI (2019) (Cover).pdf|thumb|280px|9-та редакція Брошури SI, опублікована у 2019 році за результатами перегляду основних одиниць SI]]
[[Файл:Unit-constant relations in the new SI uk.png|thumb|280px|Основні одиниці (внутрішнє кільце) та визначальні константи (зовнішнє кільце) SI після реформи 2018—2019 року]]
{{redirect|SI}}
'''Міжнаро́дна систе́ма одини́ць (SI)''' (абревіатура усіма мовами '''SI''' з {{lang-fr|Système International d'Unités}})<ref>ДСТУ ISO 80000-1:2016 Величини та одиниці. Частина 1. Загальні положення (ISO 80000-1:2009; ISO 80000-1:2009/Cor.1:2011, IDT)</ref>&nbsp;— система одиниць фізичних величин, сучасний варіант метричної системи. Система одиниць ''SI'' використовується найчастіше як у повсякденному житті, так і в науці та техніці. Міжнародна система одиниць базується на [[Міжнародна система величин|Міжнародній системі величин]], разом із найменуваннями та позначеннями, а також набором префіксів та їх найменуваннями й позначеннями разом із правилами їх застосування, прийнятими [[Генеральна конференція мір і ваг|Генеральною конференцією мір і ваг]]<ref name="VIM">[https://www.bipm.org/utils/common/documents/jcgm/JCGM_200_2012.pdf JCGM 200:2008 International Vocabulary of Metrology<nowiki>]</nowiki>&nbsp;— Basic and General Concepts and Associated Terms] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150923224356/http://www.bipm.org/utils/common/documents/jcgm/JCGM_200_2012.pdf |date=23 вересня 2015 }}. (англ.)</ref>.

== Загальний опис ==
Система ''SI'' є найуживанішою системою одиниць для вимірювань та розрахунків у різних галузях [[наука|науки]], [[техніка|техніки]], [[торгівля|торгівлі]] тощо.

У [[1960]]&nbsp;році 11-ю Генеральною конференцією з мір і ваг Міжнародна система одиниць була рекомендована як практична система одиниць для [[вимірювання|вимірювань]] [[Фізична величина (метрологія)|фізичних величин]]. Головна мета впровадження такої системи&nbsp;— об'єднання великої кількості систем одиниць ([[Система одиниць СГС|СГС]], МКГСС, [[МКС (система одиниць)|МКС]] тощо) з різних галузей науки й техніки та усунення труднощів, пов'язаних із використанням значної кількості коефіцієнтів при [[Перетворення одиниць вимірювання|перерахунках між ними]] і створенням великої кількості [[еталон]]ів для забезпечення необхідної [[точність вимірювань|точності]]. Переваги SI забезпечують підвищення [[продуктивність праці|продуктивності праці]] проєктантів, виробників, науковців; спрощують та полегшують навчальний процес, а також практику міжнародних контактів між державами.

Міжнародна система одиниць складається з набору [[одиниця вимірювання|одиниць вимірювання]] та набору кратних і часткових [[Префікси одиниць вимірювання|префіксів]] до них. Система також визначає стандартні скорочені позначення для одиниць та правила запису похідних одиниць.

Система ''SI'' не є незмінною, вона є набором [[стандарт]]ів, у якому створюються одиниці вимірювання та коригуються їхні означення згідно з міжнародними угодами залежно від рівня сучасного розвитку вимірювальних технологій.

== Одиниці вимірювання ==
В основі ''SI'' лежать незалежні одна від одної ''основні одиниці'', а інші, ''похідні одиниці'', встановлюються з допомогою основних та визначальних [[Формула|формул]], що виражають у найчіткішому вигляді функціональні зв'язки між фізичними величинами. При побудові ''SI'' були вибрані основні одиниці, які забезпечують всеосяжне охоплення галузей науки та техніки, причому як більшість похідних одиниць використано одиниці, що застосовувалися раніше та мають зручні розмірності.

У наш час у [[Міжнародна система величин|Міжнародній системі величин (''ISQ'')]] визначено сім [[Основні одиниці SI|основних фізичних величин]]&nbsp;— [[довжина]], [[маса]], [[час]], [[електричний струм]], термодинамічна [[температура]], [[кількість речовини]] та [[сила світла]]&nbsp;— які, за домовленістю, вважаються незалежними. Відповідними до цього ''основними одиницями вимірювання в системі SI'' є одиниці вимірювання основних величин: [[метр]], [[кілограм]], [[секунда]], [[ампер]], [[кельвін]], [[моль]] та [[кандела]]. У системі SI значення основних одиниць, на базі яких будуються ''похідні одиниці'', також вважаються незалежними. Але треба зазначити, що ''означення'' основних одиниць пов'язані між собою. Так означення метра містить у собі секунду; означення ампера&nbsp;— містить метр, кілограм та секунду; означення моля&nbsp;— кілограм; кандели&nbsp;— метр, кілограм та секунду.

=== Основні одиниці ===
{| class="wikitable"
|-
! colspan="2" | Назва
! colspan="2" | Позначення
! rowspan="2" | Фізична величина'
! rowspan="2" | Означення<ref>http://www.physics.nist.gov/cuu/Units/current.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100406012003/http://physics.nist.gov/cuu/Units/current.html |date=6 квітня 2010 }} Сучасні означення, історія (англ.)</ref>
|-
! українська
! міжнародна
! українське
! міжнародне
|-
| [[метр]] || metre (meter) ||style="text-align:center;" | м || style="text-align:center;" | m || [[довжина]] || '''Попереднє (1983)''': Метр дорівнює довжині шляху, який [[світло]] проходить у [[вакуум|вакуумі]] за 1/299&nbsp;792&nbsp;458 секунди.
'''Чинне (2019)'''<ref name=Broshure9 />: Метр визначається фіксацією числового значення швидкості світла у вакуумі ''c'' = {{formatnum:299792458}} в одиницях м [[Секунда|с]]<sup>−1</sup>, де секунда визначається через частоту випромінювання <math>\Delta \nu_{Cs}</math> що відповідає переходу між двома надтонкими рівнями основного стану атома [[Цезій|цезію-133]].
|-
| [[кілограм]] || kilogram || style="text-align:center;" | кг || style="text-align:center;" | kg || [[маса]] ||'''Попереднє (1889)''': кілограм точно дорівнює масі міжнародного прототипу кілограма (платино-іридієвого циліндра), що зберігається в [[Міжнародне бюро мір і ваг|Міжнародному бюро мір і ваг]] у місті [[Севр (О-де-Сен)|Севр]] ([[Франція]]).
'''Чинне (2019)'''<ref name=Broshure9>{{книга|заголовок=Le Système international d’unités (SI) / The International System of Units (SI) |посилання=https://www.bipm.org/utils/common/pdf/si-brochure/SI-Brochure-9-EN.pdf |видавництво=BIPM |рік=2019 |isbn=978-92-822-2272-0 |pages= 130-135}}</ref><ref>{{Cite news|url=https://www.abc.net.au/news/science/2018-11-16/the-definition-of-the-kilogram-is-about-to-change-heres-why/10502194|title=If you thought a kilogram weighed a kilogram, you were wrong (and the definition is about to change)|last=Weule|first=Genelle|date=2018-11-16|language=en-AU|work=ABC News|accessdate=2018-11-16|archive-date=17 листопада 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181117020554/https://www.abc.net.au/news/science/2018-11-16/the-definition-of-the-kilogram-is-about-to-change-heres-why/10502194}}</ref>: кілограм визначається через [[Стала Планка|сталу Планка]] ''h,'' яка точно дорівнює 6,62607015×10<sup>−34</sup> Дж⋅с (Дж = кг⋅м<sup>2</sup>⋅с<sup>−2</sup>), та визначення метра і секунди.<ref>{{Cite news|url=http://stacks.iop.org/0026-1394/53/i=5/a=1204|title=Calibration campaign against the international prototype of the kilogram in anticipation of the redefinition of the kilogram, part II: evolution of the BIPM as-maintained mass unit from the 3rd periodic verification to 2014|last=Mirandés|first=Estefanía de|last2=Barat|first2=Pauline|last3=Stock|first3=Michael|last4=Milton|first4=Martin J. T.|date=2016|pages=1204|language=en|work=Metrologia|volume=53|doi=10.1088/0026-1394/53/5/1204|issn=0026-1394|issue=5|accessdate=2018-11-16}}</ref>
|-
| [[секунда]] || second || style="text-align:center;" | с || style="text-align:center;" | s || [[час]] || '''Попереднє (1967)''': Секунда дорівнює часу, за який відбуваються точно {{formatnum:9192631770}} періодів випромінювання, що відповідають переходу між двома [[Надтонка структура|надтонкими рівнями]] незбудженого атома цезію-133 за температури 0 К.
'''Чинне (2019)'''<ref name=Broshure9 />: Секунда визначається прийняттям фіксованого числового значення частоти надтонкого розщеплення основного стану атома цезію-133 <math>\Delta \nu_{Cs}</math>, що дорівнює точно 9192631770, коли вона виражена одиницею SI [[Герц|Гц]], яка еквівалентна [[Секунда|с]]<sup>−1</sup>
|-
| [[ампер]] || ampere || style="text-align:center;" | А || style="text-align:center;" | А || [[електричний струм]] || '''Попереднє (1948)''': ампер&nbsp;— це сила постійного електричного струму, що, протікаючи по двох прямих паралельних провідниках нескінченної довжини з незначним поперечним перетином, розташованих на відстані 1&nbsp;м один від одного у [[вакуум]]і, створює між цими провідниками [[сила|силу]], яка дорівнює 2×10<sup>−7</sup> [[ньютон|Н]] на 1&nbsp;м довжини.
'''Чинне (2019)'''<ref name=Broshure9 />: ампер встановлюється фіксацією числового значення елементарного електричного заряду {{math|''e''}}, коли він виражений одиницею [[Кулон (одиниця)|Кл]], що відповідає А⋅[[Секунда|с]], де секунда визначається через частоту <math>\Delta \nu_\mathrm{Cs}</math> випромінювання, що відповідає переходу між двома надтонкими рівнями основного стану атома цезію-133
|-
| [[кельвін]] || kelvin || style="text-align:center;" | К || style="text-align:center;" | K || [[термодинамічна температура]] || '''Попереднє (1967)''': кельвін точно дорівнює 1/273,16 термодинамічної температури [[потрійна точка|потрійної точки]] [[вода|води]]
'''Чинне (2019)'''<ref name=Broshure9 />: кельвін визначається через встановлення фіксованого числового значення [[Стала Больцмана|сталої Больцмана]] ''k'' рівним 1,380 649 × 10<sup>–23</sup> в одиницях [[Джоуль|Дж]] К<sup>– 1</sup>, або в [[основні одиниці SI|основних одиницях SI]] [[Кілограм|кг]] [[Метр|м]]<sup>2</sup> [[Секунда|с]]<sup>– 2</sup> К<sup>– 1</sup>, де кілограм, метр і секунда визначаються через ''h'', ''c'' і ''Δν<sub>Cs</sub>''.
(''h''&nbsp;— стала Планка, ''c''&nbsp;— [[швидкість світла]] у вакуумі, ''Δν<sub>Cs</sub>''&nbsp;— [[частота]], що відповідає переходу між двома надтонкими рівнями незбуреного [[Основний стан квантовомеханічної системи|основного стану]] атома цезію-133)
|-
| [[моль]] || mole || style="text-align:center;" | моль || style="text-align:center;" | mol || [[кількість речовини]] ||'''Попереднє (1971)''': Моль є кількість речовини, що містить стільки ж елементарних частинок ([[атом]]ів, [[молекула|молекул]], [[електрон]]ів тощо), скільки атомів міститься в 0,012 кілограмах [[вуглець|вуглецю-12]]
'''Чинне (2019)'''<ref name=Broshure9 />: Один моль містить точно 6,02214076 × 10<sup>23</sup> формульних одиниць. Це число є фіксованим значенням сталої Авогадро (N<sub>A</sub>), коли виражається в одиниці моль<sup>−1</sup> і називається числом Авогадро.
|-
| [[кандела]] || candela || style="text-align:center;" | кд || style="text-align:center;" | cd || [[сила світла]] ||'''Попереднє (1979)''': кандела&nbsp;— це сила світла у визначеному напрямку від [[джерела світла|джерела]], що випромінює [[монохроматичне випромінювання]] з частотою 540 × 10<sup>12</sup> [[герц]] та має інтенсивність випромінювання в цьому напрямку 1/683 [[ват]] на [[стерадіан]]
'''Чинне (2019)'''<ref name=Broshure9 />: кандела визначається прийняттям фіксованого числового значення сили світла монохроматичного випромінювання частотою 540×10<sup>12</sup> Гц, зі [[Світлова віддача|світловою віддачею]] K<sub>cd</sub>, яка дорівнює 683 [[Люмен|лм]]·[[Ват|Вт]]<sup>– 1</sup>, що є еквівалентним кд·ср·Вт<sup>–1</sup> або в основних одиницях SI кд·ср·кг<sup>– 1</sup>·м<sup>−2</sup> с<sup>3</sup>, де кілограм, метр і секунда визначаються через ''h'', ''c'' і ''Δν<sub>Cs</sub>'' (''h''&nbsp;— стала Планка, ''c''&nbsp;— швидкість світла у вакуумі, ''Δν<sub>Cs</sub>''&nbsp;— частота, що відповідає переходу між двома надтонкими рівнями незбуреного основного стану атома цезію-133)
|}

=== Похідні одиниці, що мають власні назви ===
[[Похідні одиниці SI]] є добутками цілих [[степінь|степенів]] основних одиниць. [[Вираз (математика)|Математичний вираз]] для розмірності похідної одиниці виходить із [[фізичний закон|фізичного закону]] або визначення відповідної фізичної величини. Деякі з похідних одиниць вимірювання мають власні назви, котрі теж можна використовувати при визначенні інших похідних одиниць. У наш час{{коли}} існує 22 такі одиниці вимірювання<ref>{{Cite web |url=http://www.physics.nist.gov/cuu/Units/SIdiagram.html |title=діаграма похідних одиниць (англ.) |accessdate=26 березня 2010 |archive-date=27 травня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100527095028/http://physics.nist.gov/cuu/Units/SIdiagram.html }}</ref>.
 
{| class="wikitable"
|-
! colspan="2" | Назва
! colspan="2" | Позначення
! rowspan="2" | Фізична величина
! colspan="2" | Вираження
|-
! українська
! міжнародна
! українське
! міжнародне
! через інші одиниці SI
! через основні одиниці SI
|-
| [[радіан]] || radian || рад || rad || [[Кут|плоский кут]] || 1 || м·м<sup>−1</sup>
|-
| [[стерадіан]] || steradian || ср || sr || [[Тілесний кут|просторовий кут]] || 1 || м²·м<sup>−2</sup>
|-
| [[герц]] || hertz || Гц || Hz || [[частота]] ||&nbsp;|| с<sup>−1</sup>
|-
| [[ньютон]] || newton || Н || N || [[сила]] ||&nbsp;|| м·кг·с<sup>−2</sup>
|-
| [[паскаль (одиниця)|паскаль]] || pascal || Па || Pa || [[тиск]] || Н·м<sup>−2</sup>|| м<sup>−1</sup>·кг·с<sup>−2</sup>
|-
| [[джоуль]] || joule || Дж || J || [[енергія]], [[Робота (фізика)|робота]] || Н·м || м²·кг·с<sup>−2</sup>
|-
| [[ват]] || watt || Вт || W || [[потужність]], [[потік енергії]] || Дж·с<sup>−1</sup>|| м²·кг·с<sup>−3</sup>
|-
| [[кулон (одиниця)|кулон]] || coulomb || Кл || C || [[електричний заряд]] || || А·с
|-
| [[вольт]] || volt || В || V || [[Електрична напруга|напруга]], [[Векторний потенціал|електричний потенціал]]|| Вт·А<sup>−1</sup>|| м²·кг·с<sup>−3</sup>·А<sup>−1</sup>
|-
| [[Фарад (одиниця вимірювання)|фарад]] || farad || Ф || F || [[Ємність (електрика)|електрична ємність]] || Кл·В<sup>−1</sup>|| м<sup>−2</sup>·кг<sup>−1</sup>·с<sup>4</sup>·А<sup>2</sup>
|-
| [[ом]] || ohm || Ом || Ω || [[електричний опір]] || В·А<sup>−1</sup>|| м²·кг·с<sup>−3</sup>·А<sup>−2</sup>
|-
| [[сіменс]] || siemens || См || S || [[електропровідність]] || А·В<sup>−1</sup>|| м<sup>−2</sup>·кг<sup>−1</sup>·с<sup>3</sup>·А<sup>2</sup>
|-
| [[Вебер (одиниця вимірювання)|вебер]] || weber || Вб || Wb || [[магнітний потік]] || В·с || м²·кг·с<sup>−2</sup>·А<sup>−1</sup>
|-
| [[Тесла (одиниця вимірювання)|тесла]] || tesla || Тл || T || [[магнітна індукція]] || Вб·м<sup>−2</sup>|| кг·с<sup>−2</sup>·А<sup>−1</sup>
|-
| [[Генрі (одиниця)|генрі]] || henry || Гн || H || [[індуктивність]] || Вб·А<sup>−1</sup>|| м²·кг·с<sup>−2</sup>·А<sup>−2</sup>
|-
| [[градус Цельсія]] || degree Celsius || °С || °C || [[температура|термодинамічна температура]] || &nbsp; || K + 273.15
|-
| [[люмен]] || lumen || лм || lm || [[світловий потік]] || кд·ср || кд
|-
| [[люкс]] || lux || лк || lx || [[освітленість]] || лм·м<sup>−2</sup>|| кд·м<sup>−2</sup>
|-
| [[бекерель]] || becquerel || Бк || Bq|| [[радіоактивність]] || &nbsp; || с<sup>−1</sup>
|-
| [[грей]] || gray || Гр || Gy || [[поглинена доза]] [[Іонізуюче випромінювання|іонізуючого випромінювання]] || Дж·кг<sup>−1</sup>|| м²·с<sup>−2</sup>
|-
| [[зіверт]] || sievert || Зв || Sv || [[ефективна доза]] [[Іонізуюче випромінювання|іонізуючого випромінювання]]|| Дж·кг<sup>−1</sup>|| м²·с<sup>−2</sup>
|-
| [[катал]] || katal || кат || kat || активність [[каталізатор]]а || &nbsp; || c<sup>−1</sup>·моль
|}

За допомогою вищезазначених семи основних та двадцяти двох похідних одиниць можна побудувати одиницю вимірювання будь-якої фізичної величини. Але через те, що загальна кількість фізичних величин у науці необмежена, навести повний перелік похідних одиниць вимірювання неможливо.

Якщо при визначенні похідної одиниці виявляється, що вона може бути виражена за допомогою основних та похідних одиниць різними способами, на практиці використовують вирази, що найкраще відображають фізичний сенс цієї величини. Наприклад, одиниця вимірювання [[момент сили|моменту сили]] є Н·м, а не м·Н або Дж.

=== Множники та префікси для утворення кратних та частинних одиниць ===
: ''Для докладнішої інформації дивись статті [[Префікси одиниць вимірювання]] та [[Двійкові префікси]]''
У системі ''SI'' існують десяткові множники, за допомогою яких можна утворювати кратні та частинні одиниці. Всі числові префікси є степенями десяти й не повинні використовуватись для позначення степенів двійки. Наприклад, один кілобіт позначає 1000 біт, а не 1024.

У системі ''SI'' забороняється використовувати префікси, що складаються з двох або більше основних. Так величина 10<sup>−9</sup>&nbsp;м завжди позначається нм ([[нанометр]]), а не, наприклад, ммкм (мілімікрометр). Згідно з цим правилом для утворення кратних та часткових одиниць [[кілограм]]а, єдиної одиниці, що з історичних причин вже має у своєму імені префікс, використовується частинна одиниця [[грам]]. Тобто величина 10<sup>−6</sup>&nbsp;кг позначається як 1&nbsp;мг (міліграм), а не 1&nbsp;мккг (мікрокілограм).

{| class="wikitable" style="text-align:center;"
|-
! colspan="9" | Префікси SI
|-
! colspan="4" | кратні
! rowspan="13" |
! colspan="4" | частинні
|-
! rowspan="2" | Множник
! rowspan="2" | Назва
! colspan="2" | Позначення
! rowspan="2" | Множник
! rowspan="2" | Назва
! colspan="2" | Позначення
|-
! українське
! міжнародне
! українське
! міжнародне
|-
|10<sup>1</sup> || (дека) || да || da || 10<sup>−1</sup> || (деци) || д || d
|-
|10<sup>2</sup> || (гекто) || г || h || 10<sup>−2</sup> || (санти) || с || c
|-
|10<sup>3</sup> || кіло || к || k || 10<sup>−3</sup> || мілі || м || m
|-
|10<sup>6</sup> || мега || М || M || 10<sup>−6</sup> || мікро || мк || μ
|-
|10<sup>9</sup> || гіга || Г || G || 10<sup>−9</sup> || нано || н || n
|-
|10<sup>12</sup> || тера || Т || T || 10<sup>−12</sup> || піко || п || p
|-
|10<sup>15</sup> || пета || П || P || 10<sup>−15</sup> || фемто || ф || f
|-
|10<sup>18</sup> || екса || Е || E || 10<sup>−18</sup> || ато || а || a
|-
|10<sup>21</sup> || зета || З || Z || 10<sup>−21</sup> || зепто || з || z
|-
|10<sup>24</sup> || йота || Й || Y || 10<sup>−24</sup> || йокто || й || y
|}

У дужках позначені префікси, які припускається використовувати тільки в назвах одиниць, що вже мають широке розповсюдження, наприклад, [[гектар]], [[декалітр]], [[дециметр]], [[сантиметр]].

== Одиниці, що не входять до SI ==
{{Main|Не SI-одиниці, що згадуються у SI}}
Деякі одиниці, що не входять до SI, за рішенням [[Генеральна конференція мір і ваг|ГКМВ]] «допускаються для використання спільно з SI».
{| class="wide" style="text-align: center;"
! rowspan="2" |Одиниця
! rowspan="2" |Французька/англійська назва
! colspan="2" |Позначення
! rowspan="2" |Величина в одиницях СІ
|-
!українське
!міжнародне
|-
| align="left" |[[хвилина]]
|minute
|хв
|min
|60 с
|-
| align="left" |[[година]]
|heure/hour
|год
|h
|60 хв = 3600 с
|-
| align="left" |[[доба]]
|jour/day
|доба
|d
|24 год = 86 400 с
|-
| align="left" |[[Градус (геометрія)|кутовий градус]]
|degré/degree
|°
|°
|(π/180) рад
|-
| align="left" |[[Мінута|кутова мінута]]
|minute
|′
|′
|(1/60)° = (π/10 800) рад
|-
| align="left" |[[кутова секунда]]
|seconde/second
|″
|″
|(1/60)' = (π/648 000) рад
|-
| align="left" |[[літр]]
|litre
|л
|l, L
|0,001 м<sup>3</sup>
|-
| align="left" |[[тонна]]
|tonne
|т
|t
|1000 кг
|-
| align="left" |[[Непер (одиниця вимірювання)|непер]]
|néper/neper
|Нп
|Np
|[[Безрозмірнісна фізична величина|безрозмірний]]
|-
| align="left" |[[Децибел|бел]]
|bel
|Б
|B
|[[Безрозмірнісна фізична величина|безрозмірний]]
|-
| align="left" |[[електронвольт]]
|électronvolt/electronvolt
|еВ
|eV
|1,602 176 634{{E|−19}} Дж (точно)
|-
| align="left" |[[атомна одиниця маси]], [[Атомна одиниця маси|дальтон]]
|unité de masse atomique unifiée, dalton/unified atomic mass unit, dalton
|а.&nbsp;о. м.
|u, Da
|≈1,660 539 0{{E|−27}} кг
|-
| align="left" |[[астрономічна одиниця]]
|unité astronomique/astronomical unit
|а. о.
|au
|{{Nobr|{{formatnum:149597870700}} м}} (точно)<ref name="Brochure">{{Cite web|language=fr|url=https://www.bipm.org/utils/common/pdf/si-brochure/SI-Brochure-9-FR.pdf|title=Le Système international d’unités (SI) edition 9|last=Bureau international des poids et mesures|website=Bureau International des Poids et Mesures|date=2019|publisher=[[Міжнародне бюро мір і ваг]]|accessdate=2020-12-19|archive-date=4 грудня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201204064254/https://www.bipm.org/utils/common/pdf/si-brochure/SI-Brochure-9-FR.pdf}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.iau.org/static/resolutions/IAU2012_English.pdf#page=3|title=Резолюція 28-ї Генеральної асамблеї про перевизначення астрономічної одиниці (2012)|publisher=[[Міжнародний астрономічний союз]]|accessdate=2014-01-29|language=en|archive-date=16 серпня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20130816112418/http://www.iau.org/static/resolutions/IAU2012_English.pdf#page=3}}</ref>
|-
| align="left" |[[гектар]]
|hectare
|га
|ha
|10000 м<sup>2</sup>
|}
[[Гал (фізична одиниця)|Гал]] не входить до числа одиниць, що допускаються для використання спільно з SI, проте його виділено окремо на полях брошури SI 2019 року. Наведено його визначення як одиниці, що діє в геодезії і геофізиці.

== Співвідношення одиниць SI з одиницями інших систем та позасистемними одиницями ==

=== Одиниці довжини ===

{| align="center" class="standard"
|-----
| 1 [[Мікрометр|мікрон]] = 10<sup>−6</sup> м
| 1 м = 10<sup>6</sup> мікронів
|-----
| 1 [[дюйм]] = 2,54·10<sup>−2</sup> м
| 1 м = 39,4 дюйма
|-----
| 1 [[фут]] = 0,305 м
| 1 м = 3, 28 фута
|-----
| 1 [[миля]] = 1,61·10<sup>3</sup> м
| 1 м = 6,21·10<sup>−4</sup> миль
|-----
| 1 [[морська миля|миля морська]] = 1,85·10<sup>3</sup> м
| 1 м = 5,41·10<sup>−4</sup> миль морських
|+
|}

=== Одиниці об'єму, місткості ===

{| align="center" class="standard"
|-----
| 1 [[літр|л]] = 10<sup>−3</sup> м³
| 1 м³ = 10<sup>3</sup> л
|-----
| 1 мл = 10<sup>−6</sup> м³
| 1 м³ = 10<sup>6</sup> мл
|+
|}

=== Одиниці маси ===

{| align="center" class="standard"
|-----
| 1 г = 10<sup>−3</sup> кг
| 1 кг = 1000 г
|-----
| 1 [[центнер|ц]] = 100 кг
| 1 кг = 10<sup>−2</sup> ц
|-----
| 1 [[тонна|т]] = 10<sup>3</sup> кг
| 1 кг = 10<sup>−3</sup> т
|-----
|
1 Мт = 10<sup>9</sup> кг
| 1 кг = 10<sup>−9</sup> Мт
|+
|}

=== Одиниці сили ===

{| align="center" class="standard"
| 1 Н = 10<sup>5</sup> дин
|-----
| 1 [[кілограм-сила|кгс]] = 9,81 Н
| 1 Н = 0,102 кгс
|-----
| 1 кілопонд = 9,81 Н
| 1 Н = 0,102 кілопонда (кілограма-сили в Німеччині та інших європейських державах)
|-----
| 1 тс = 9,81·10<sup>3</sup> Н
| 1 Н = 1,02·10<sup>−4</sup> тс
|-----
| 1 [[Паундаль (одиниця вимірювання)|паундаль]]= 0,138 Н
| 1 Н = 7,25 паундаля (англійська система одиниць)
|+
|}

=== Одиниці швидкості ===

{| align="center" class="standard"
|-----
| 1 км/[[година|год]] = 0,278 м/с
| 1 м/с = 3,6 км/год
|+
|}

=== Одиниці кутової швидкості ===

{| align="center" class="standard"
|-----
| 1 об/[[хвилина|хв]] = 0,105 [[радіан|рад]]/с
| 1 рад/с = 9,55 об/хв
|+
|}

=== Одиниці потужності ===

{| align="center" class="standard"
|-----
| 1 [[кілограм-сила|кгс]]·м/с = 9,81 Вт
| 1 Вт = 0,102 кгс·м/с
|-----
| 1&nbsp;[[Кінська сила|к.&nbsp;с.]] = 736&nbsp;Вт
| 1 Вт = 1,36·10<sup>−3</sup> к.&nbsp;с.
|+
|}

=== Одиниці тиску ===

{| align="center" class="standard"
|+
|-----
| 1&nbsp;[[кілограм-сила|кгс]]/м² = 9,81&nbsp;Па
| 1&nbsp;Па = 0,102&nbsp;кгс/м²
|-----
| 1&nbsp;кгс/см² = 9,81·10<sup>4</sup>&nbsp;Па
| 1&nbsp;Па = 1,02·10<sup>−5</sup>&nbsp;кгс/см²
|-----
| 1&nbsp;[[Атмосфера (одиниця вимірювання)|атм]] = 9,81·10<sup>4</sup>&nbsp;Па
| 1&nbsp;Па = 1,02·10<sup>−5</sup>&nbsp;атм
|-----
| 1&nbsp;[[Міліметр ртутного стовпа|мм рт.&nbsp;ст.]]  = 133&nbsp;Па
| 1&nbsp;Па = 7,50·10<sup>−3</sup> мм рт.&nbsp;ст.
|-----
| 1&nbsp;мм вод.&nbsp;ст. = 9,81&nbsp;Па
| 1&nbsp;Па = 0,102&nbsp;мм вод.&nbsp;ст.
|+
|}

=== Одиниці динамічної в'язкості ===

{| align="center" class="standard"
|-----
| 1 [[Пуаз|П]] = 0,1 Па·с
| 1 Па·с = 10 П
|+
|}

=== Одиниці кінематичної в'язкості ===

{| align="center" class="standard"
|-----
| 1 [[Стокс|Ст]] = 10<sup>−4</sup> м²/с
| 1 м²/с = 10<sup>4</sup> Ст
|+
|}

== Правопис ==
Основні правила [[правопис]]у одиниць були введені 6-ю Генеральною конференцією мір і ваг у 1948 році. Як результат, тепер існує загальна міжнародна згода щодо написання та використання позначень і назв одиниць та їхніх префіксів. Дотримування правил сприяє підвищенню [[Прочитність|прочитності]] текстів.
* Позначення одиниць пишуться звичайним прямим [[шрифт]]ом, на відміну від позначень [[Фізична величина (метрологія)|фізичних величин]], що пишуться курсивом. Наприклад, м ([[метр]]) та ''m'' ([[маса]]).
* Позначення одиниць завжди пишуться з малої букви, якщо вони не утворені від особових імен. Якщо одиниця названа на честь людини, то перша буква позначення завжди є великою, але при написанні назви повністю ця назва пишеться з малої букви. Наприклад, 15&nbsp;кг; 60&nbsp;с; 2&nbsp;Н, але 2&nbsp;[[ньютон]]а; 200&nbsp;мкФ, але 200&nbsp;[[Фарад (одиниця вимірювання)|мікрофарад]].
* Якщо використовуються префікси, вони передують базовій одиниці й пишуться з нею разом. Префікс ніколи не використовується сам, також забороняється використовувати складені префікси.
* Позначення одиниць є [[математика|математичними]] виразами, а не скороченнями. Тому після них не ставиться крапка, за винятком позначення в кінці [[речення]].
* При формуванні добутків та часток одиниць використовуються звичайні алгебраїчні правила множення та ділення. Множення повинне позначатись пропуском або крапкою на середині висоти рядка (·). Ділення повинне позначатись горизонтальною або скісною рискою, або від'ємним показником [[степінь|степеня]]. Наприклад, для множення: Н&nbsp;м, або Н·м; для ділення: м/с, м·с<sup>−1</sup>, або <math>\frac{\text{м}}{\text{с}}</math>. Коли поєднуються декілька позначень одиниць, необхідно використовувати дужки або від'ємні показники степенів для запобігання невизначеності запису. Крім того, скісна риска не повинна використовуватись у виразі двічі та більше разів. Наприклад, правильним записом буде кг/(м·с<sup>2</sup>), або <span style='white-space:nowrap'>кг·м<sup>−1</sup>·с<sup>−2</sup></span> (= [[Паскаль (одиниця)|Па]]), а не кг/м/с/c.
* Забороняється використовувати скорочені назви одиниць SI, наприклад сек. замість с, або кв.&nbsp;м, замість м². Використовування правильних позначень одиниць SI є обов'язковим, тільки в такому випадку можна уникнути невизначеностей та непорозумінь.
* Згідно з міжнародними документами, позначення мають писатися однаково в текстах усіма мовами, наприклад: m, kg, s. Однак державні стандарти деяких країн (Україна, Росія) допускають так само написання позначень літерами національної абетки, наприклад: м, кг, с.

== Історична довідка ==
[[Файл:Metric system adoption map.svg|thumb|right|500px|Держави, у яких Міжнародна система одиниць SI ще не прийнята офіційно як єдина практична система одиниць проведення вимірювань: [[Ліберія]], [[М'янма]] та [[Сполучені Штати Америки|США]].]]

Першим кроком на шляху створення метричної системи було введення двох [[платина|платинових]] стандартів [[метр]]а та [[кілограм]]а в середині 1799 року. Пізніше, в 1832 році, [[Карл Фрідріх Гаусс|Карл Гаусс]] рекомендував використання такої метричної системи, як узгодженої системи одиниць для фізичних обчислень. Гаусс першим здійснив вимірювання [[магнітне поле|магнітного поля]] [[Земля|Землі]], використовуючи метричну систему, засновану на трьох механічних одиницях&nbsp;— міліметрі, грамі та [[секунда|секунді]], що відповідали фізичним величинам довжини, маси й часу.

Розширення метричної системи відбулося завдяки [[Джеймс Клерк Максвелл|Джеймсу Максвеллу]] та [[Вільям Томсон|Вільяму Томсону]], котрі в 60-х роках [[XIX століття|XIX&nbsp;ст.]] сформулювали вимоги для ''узгодженої системи одиниць'', засновану на ''основних'' та ''похідних'' одиницях. Як наслідок, в 1874 році була введена [[Система одиниць СГС|система СГС]], що базувалась на трьох механічних одиницях&nbsp;— [[сантиметр]]і, грамі та секунді й використовувала діапазон префіксів від мікро до мега для створення кратних і частинних одиниць. Наступний розвиток [[фізика|фізики]] як експериментальної науки значною мірою пов'язаний із цією системою: на її основі були побудовані магнітна (СГСМ) та електрична (СГСЕ) системи, світлова система одиниць СГСЛ (сантиметр, грам, секунда, [[люмен]]), система теплових одиниць СГС°С (сантиметр, грам, секунда, градус Цельсія) та інші.

Після створення в 1875 році [[Міжнародне бюро мір і ваг|Міжнародного бюро мір і ваг]] почалась робота по створенню нових [[Міжнародний еталон|міжнародних еталонів]] метра та кілограма. У 1889 перша Генеральна конференція мір і ваг запропонувала нову, схожу з СГС систему, але засновану на метрі, кілограмі та секунді&nbsp;— систему [[МКС (система одиниць)|МКС]].

Незручний розмір у системах СГС електромагнітних одиниць, які не мали власних назв, а виражались через основні одиниці, ініціював роботи з об'єднання механічних та електромагнітних одиниць в одну узгоджену систему. Так, у 1939 році було зроблено наступний крок&nbsp;— створення системи МКСА, заснованої на метрі, кілограмі, секунді та [[ампер]]і.

Виходячи з досліджень Міжнародного бюро з мір та ваг, котрі почались в 1948 році, на 10-й Генеральній конференції з мір та ваг в 1954 році було прийнято введення ампера, [[кельвін]]а та [[кандела|кандели]] як ''базових одиниць'', котрі відповідають електричному струму, термодинамічній температурі та силі світла. У 1960 році на 11-й Генеральній конференції з мір та ваг ця система була офіційно названа ''Міжнародною системою одиниць'' з абревіатурою ''SI''.

В 1971 році після довгих дискусій між фізиками та хіміками, сучасна система SI була сформована додаванням [[моль|моля]] як ''базової одиниці'' для кількості речовини.

== Сучасне становище ==

На сьогодні SI офіційно затверджена основною або єдиною системою одиниць у всіх країнах світу, за винятком [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Ліберія|Ліберії]] та [[М'янма|М'янми]]. [[Велика Британія|Сполучене Королівство]] прийняло систему SI, але без наміру витіснення традиційних одиниць.

Одиниці, відмінні від SI, застосовуються в окремих видах діяльності, наприклад, моряки досі використовують для вимірювання відстаней [[морська миля|морські милі]], а швидкостей&nbsp;— [[Вузол (одиниця швидкості)|вузли]].

== Зміни визначень основних одиниць (SI) ==
На 23-й Генеральній конференції мір і ваг, що відбулася у 2007 році, конференція дала мандат [[Міжнародний комітет мір і ваг|Міжнародному комітету мір і ваг]] дослідити можливість використання природних сталих як основи усіх одиниць замість еталонів-артефактів, що використовуються тепер. Наступного року це рішення підтримав Міжнародний союз чистої та прикладної фізики. На засіданні Міжнародного комітету мір і ваг, що проходив у жовтні 2010 року, проєкт змін був схвалений у принципі. Засідання, однак, вирішило, що усі вимоги, які поставила 23-тя Генеральна конференція, ще не виконано в повному обсязі. У зв'язку з цим Міжнародний комітет не може прийняти зміни до одиниць SI негайно, однак Комітет представив її на 24-й Генеральній конференції мір і ваг, що відбулася 17—21 жовтня 2011 року і ухвалила погодитися зі змінами в принципі, але не впроваджувати їх, доки не будуть розроблені всі деталі. Крім того, дата 25-ї Генеральної конференції була перенесена з 2015 на 2018 рік.

[[Зміни визначень основних одиниць (SI)|Зміни визначень основних одиниць Міжнародної системи одиниць (SI)]], які набули чинності у 2019 році, полягають у тому, що усі основні одиниці SI стали визначатись через фіксовані значення фундаментальних фізичних констант. При цьому величини цих одиниць залишились незмінними, однак із їх визначень остаточно зникли прив'язки до матеріальних еталонів. Зміни такого роду пропонувались давно, однак лише на початку XXI століття це стало можливим. Остаточне рішення про зміни було ухвалене XXVI Генеральною конференцією з мір і ваг у 2018 році.

=== Суть змін ===
Пропонується визначити чотири природні фундаментальні сталі так, щоб вони мали наступні значення<ref>{{Cite web |url=http://iopscience.iop.org/article/10.1088/1681-7575/aa950a |title=CODATA 2017 |accessdate=5 січня 2018 |archive-date=24 жовтня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171024052151/http://iopscience.iop.org/article/10.1088/1681-7575/aa950a }}</ref>:
:* [[стала Планка]] '''''h''''' дорівнюватиме точно {{gaps|6,626|070|15|×|10<sup>−34</sup>| [[Джоуль-секунда|джоуль-секунд]] (Дж·с)}};
:* [[елементарний електричний заряд]] '''''e''''' дорівнюватиме точно {{gaps|1,602|176|634|×|10<sup>−19</sup>| кулонів (Кл)}};
:* [[стала Больцмана]] '''''k''''' дорівнюватиме точно {{gaps|1,380|649|×|10<sup>−23</sup>| джоулів на кельвін  (Дж·K<sup>−1</sup>)}};
:* [[число Авогадро]] '''''N'''''<sub>'''A'''</sub> дорівнюватиме точно {{gaps|6,022|140|76|×|10<sup>23</sup>| обернених молів (моль<sup>−1</sup>)}}.

Відповідно, базові одиниці SI отримали нові означення:

==== Кілограм ====
: Кілограм, кг, одиниця маси; його значення встановлюється так, щоб стала Планка дорівнювало точно {{gaps|6,626|070|15|×|10<sup>−34</sup>}}, якщо її виразити в одиницях с<sup>−1</sup>·м²·кг, що дорівнює Дж·с.

==== Ампер ====
: Ампер, А, одинця електричного струму; його значення встановлюється так, щоб елементарний заряд дорівнював точно {{gaps|1,602|176|634|x|10<sup>−19</sup>}}, якщо його виразити в одиницях А·с, що дорівнює Кл.

==== Кельвін ====
: Кельвін, К, одиниця термодинамічної температури; його значення встановлюється так, щоб стала Больцмана дорівнювала точно {{gaps|1,380|649|x|10<sup>−23</sup>}}, якщо її виразити в одиницях с<sup>−1</sup>·м²·кг· K<sup>−1</sup>, що дорівнює Дж·K<sup>−1</sup>.

==== Моль ====
: Моль, моль, одиниця кількості речовини, що складається з хімічних одиниць певного виду, які можуть бути атомами, молекулами, іонами, електронами й будь-якими іншими частинками чи визначеними групами таких частинок; його значення встановлюється так, щоб число Авогадро дорівнювало точно {{gaps|6,022|140|76|×|10<sup>23</sup>}}, якщо воно виражене в одиницях моль<sup>−1</sup>.

== Див. також ==
* [[Зміни визначень основних одиниць (SI)]]
* [[Метрологія]]
* [[Всесвітній координований час]] (UTC)
* [[Англійська система мір]]
* [[Руська система мір]]
* [[Французька система одиниць]]
* [[Японська система мір]]
* [[Китайська система мір]]
* [[Стародавні одиниці вимірювання]]
* [[Одиниці вимірювання часу]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1022-15. Наказ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 25.08.2015 №&nbsp;914.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190820095306/https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1022-15. |date=20 серпня 2019 }} Про затвердження визначень основних одиниць SI, назв та визначень похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначень та Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин.
# [http://www.bipm.fr/en/si/si_brochure/ Брошура SI Міжнародного бюро з мір та ваг. 8-а редакція.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060813145616/http://www.bipm.fr/en/si/si_brochure/ |date=13 серпня 2006 }}

== Посилання ==
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53409/20594.html SI]}}
{{commonscat| International System of Units}}
* [http://leksika.com.ua/16631116/legal/odinitsi_miri_i_vagi Одиниці міри і ваги] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170312021749/http://leksika.com.ua/16631116/legal/odinitsi_miri_i_vagi |date=12 березня 2017 }} // {{Юридична енциклопедія|4}}
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1454/mizhnarodna-sistema-odinic-fizichnix-velichin МІЖНАРОДНА СИСТЕМА ОДИНИЦЬ ФІЗИЧНИХ ВЕЛИЧИН] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160317082023/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1454/mizhnarodna-sistema-odinic-fizichnix-velichin |date=17 березня 2016 }} //[[Фармацевтична енциклопедія]]
* [http://www.converter-si.ru Онлайн конвертер] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220402063017/https://converter-si.ru/ |date=2 квітня 2022 }}
* [http://www.bipm.fr/en/home/ Сайт Міжнародного бюро з мір та ваг] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20040402032852/http://www.bipm.fr/en/home/ |date=2 квітня 2004 }}
* [https://web.archive.org/web/20110913122625/http://www.nolik.ru/index.htm Онлайн переклад фізичних одиниць вимірювання]
* [http://www.convertworld.com/uk/ Convertworld.com] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060809224957/http://www.convertworld.com/uk/ |date=9 серпня 2006 }}
* [http://2mb.ru/index.php?option=com_converter&Itemid=14 Миттєва конвертація великої кількості фізичних одиниць] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090205151921/http://2mb.ru/index.php?option=com_converter&Itemid=14 |date=5 лютого 2009 }}
* [https://web.archive.org/web/20140901064505/http://www.timer.dp.ua/databank/si/other.htm Одиниці вимірювання, що прийняті в різних країнах.]
* [http://www.imperialtometric.com Імперське і метричне перетворення] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210817162240/https://imperialtometric.com/ |date=17 серпня 2021 }}
* [http://www.ru.convert-me.com/ru/ Набір калькуляторів для перерахунку одиниць.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100510152406/http://www.ru.convert-me.com/ru/ |date=10 травня 2010 }}
* [http://www.metrob.ru/HTML/ed_izmer.html Одиниці вимірювання] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100207131957/http://www.metrob.ru/HTML/ed_izmer.html |date=7 лютого 2010 }}

{{Бібліоінформація}}
{{Одиниці SI}}

[[Категорія:Вимірювання]]
[[Категорія:Метрологія]]
[[Категорія:Одиниці вимірювання]]
[[Категорія:Системи одиниць]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Міжнародна система одиниць]]
[[Категорія:Міжнародні стандарти]]