Перегляд вихідного коду сторінки Міжнародна космічна станція

{{Otheruses|МКС}}
{{Орбітальна станція
| станція               = Міжнародна космічна станція
| зображення            = International Space Station after undocking of STS-132.jpg
| зображення розмір     = 250px
| емблема               = 
| розмір_емблеми        = 
| NSSDC_ID              = 
| COSPAR_ID             = 
| екіпаж                = 6 <small>(на квітень 2018 на станції перебувала [[МКС-55|55 експедиція]])</small>
| дата_запуску          = 20 листопада [[1998]]
| космодром             = * [[Байконур]], майданчики [[Гагарінський старт]] та 81/23;
* [[Космічний центр імені Кеннеді|КЦ ім. Кеннеді]],  [[LC-39]] 
 | схід_з_орбіти        = 
 | статус                = діюча
 | маса                  = ≈ 419,455 тонн
 | довжина               = 72,8 м
 | ширина                = 108,5 м 
 | висота                = 20 м 
 | діаметр               = 
 | об’єм                 = герметичний 931,57 м³ <small>(28 травня 2016)</small> 
 | тиск                  = 101,3 к[[Паскаль (одиниця)|Па]] 
 | апогей                = 408 км
 | перигей               = 401 км
 | нахил_орбіти          = 51,4°
 | висота_орбіти         = 
 | швидкість             = 7,67 км/с (27'600 км/год) 
 | орбітальний_період    = 92,65' 
 | діб_на_орбіті         = 19 р. 4 міс. 15 дн. <small>(4 квітня 2018)</small>
 | діб_з_екіпажем        = 17 р. 5 міс. 2 дн. <small>(4 квітня 2018)</small>
 | обертів               = 15,54 за добу
 | пройдена_відстань     = 
 | станом_на             = квітень 2018
 | посилання             = 
}}
'''Міжнаро́дна космі́чна ста́нція''' ('''МКС'''; {{lang-en|International Space Station}}, ''ISS'')&nbsp;— пілотована космічна [[Орбітальна станція|станція]] на орбіті [[Земля|Землі]], створена для наукових досліджень у [[Космічний простір|космосі]].

Будівництво розпочалось [[1998]] року і тривало у співробітництві аерокосмічних агентств [[Росія|Росії]], [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Японія|Японії]], [[Канада|Канади]], [[Бразилія|Бразилії]] та [[Європейський Союз|Євросоюзу]]. Маса станції становить приблизно 450 [[Тонна|тонн]]<ref>{{Cite web|title=МКС - Інформація про супутник|url=https://heavens-above.com/satinfo.aspx?satid=25544|website=heavens-above.com|accessdate=2020-12-06|archive-date=5 грудня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201205195959/https://www.heavens-above.com/satinfo.aspx?satid=25544}}</ref>. МКС обертається навколо Землі на висоті приблизно 415 [[кілометр]]ів<ref>{{Cite web |url=http://heavens-above.com/PassSummary.aspx?satid=25544&lat=0&lng=0&loc=Unspecified&alt=0&tz=UCT |title=МКС: видимі прольоти |accessdate=19 липня 2014 |archive-date=22 червня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140622153842/http://www.heavens-above.com/PassSummary.aspx?satid=25544&lat=0&lng=0&loc=Unspecified&alt=0&tz=UCT }}</ref>, здійснюючи 15,77 обертів за [[Доба|добу]], рухається з середньою швидкістю 27 700 [[Кілометр за годину|км/год]], її можна легко побачити неозброєним оком.

Спочатку планувалося, що станція пропрацює на орбіті до [[2010]] року, та вже [[2008]] називалася інша дата&nbsp;— [[2016]] або [[2020]] рік. На початку 2015 року було повідомлено про плани роботи станції до 2024 року<ref>{{cite news |last1=de Selding |first1=Peter B. |title=Russia — and Its Modules — To Part Ways with ISS in 2024 |url=http://spacenews.com/russia-and-its-modules-to-part-ways-with-iss-in-2024/ |accessdate=26 лютого 2015 |work=Space News |date=25 лютого 2015}}</ref>.

За угодою, кожному учаснику проєкту належать його сегменти на МКС. [[Росія|Російська Федерація]] володіє модулями «[[Звєзда (космічний модуль)|Звєзда]]» і «[[Пірс (модуль МКС)|Пірс]]» (див. [[Російський сегмент МКС]]), Японія&nbsp;— модулем «<nowiki/>[[Кібо (модуль МКС)|Кібо]]<nowiki/>», [[Європейське космічне агентство]]&nbsp;— модулем [[Колумбус (модуль МКС)|Columbus]]. Сонячні панелі, а також інші модулі належать [[НАСА|NASA]] (див. [[Американський сегмент МКС]]).

У понеділок, [[16 травня]] 2016 року, станція здійснила {{formatnum:100000}}-й оберт на орбіті навколо [[Земля|Землі]]<ref>{{cite web
 | url = http://phys.org/news/2016-05-international-space-station-100000th-orbit.html
 | title = ISS completes 100,000th orbit of Earth: mission control
 | date = 16 травня 2016
 | publisher = Phys.org
 | accessdate = 17 травня 2016
 | archive-date = 17 травня 2016
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20160517130649/http://phys.org/news/2016-05-international-space-station-100000th-orbit.html
 }}</ref>.

== Мета ==
Відповідно до початкового Меморандуму про взаєморозуміння між NASA і [[Роскосмос]]ом, МКС мала бути лабораторією, обсерваторією і заводом у космосі. Було також заплановано забезпечити транспортування, технічне обслуговування і використання як проміжної бази для можливих майбутніх польотів на [[Місяць (супутник)|Місяць]], [[Марс (планета)|Марс]] і [[Астероїд|астероїди]]. 2010, згідно з Національною космічною політикою США, МКС було надано додаткову роль&nbsp;— виконання комерційних, дипломатичних та освітніх завдань<ref name="RSA-MOU">{{cite web|url=http://www.nasa.gov/mission_pages/station/structure/elements/nasa_rsa.html|title=Memorandum of Understanding Between the National Aeronautics and Space Administration of the United States of America and the Russian Space Agency Concerning Cooperation on the Civil International Space Station|publisher=NASA|accessdate=19 квітня 2009|date=29 січня 1998|archive-date=15 грудня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20151215114755/http://www.nasa.gov/mission_pages/station/structure/elements/nasa_rsa.html}}</ref>.

=== Наукові дослідження ===
[[Файл:Iss030e015472 Edit.jpg|thumb|190px|right|Comet Lovejoy (C/2013 R1) «<nowiki/>[[C/2011 W3 (Лавджоя)|Комета Лавджоя]]<nowiki/>», сфотографована командиром [[МКС-30|30ї експедиції]] [[Ден Бурбанк|Деном Бурбанком]] ]]
[[Файл:ISS-08 Michael Foale conducts an inspection of the Microgravity Science Glovebox.jpg|thumb|200px|right| Командир і науковий співробітник [[МКС-8|8-ї експедиції]] [[Майкл Фоул]] перевіряє [[Науковий мікрогравітаційний бокс]] ]]

МКС є платформою для проведення наукових досліджень, які не можуть бути виконані в будь-якій іншій формі. Невеликий безпілотний космічний корабель може бути платформою для роботи в невагомості, космічні станції пропонують довгострокове середовище, в якому дослідження можуть бути виконані потенційно протягом багатьох десятиліть, в поєднанні з оперативним доступом дослідників впродовж періодів, які перевищують можливості [[Пілотований космічний корабель|пілотованих космічних кораблів]].

Станція спрощує окремі експерименти, усуваючи необхідність в окремих ракетних запусках і наукових співробітниках. Досліджуються [[Астробіологія|космічна біологія]], [[астрономія]], [[невагомість]], [[космічна медицина]] та науки про життя, фізичні науки, [[матеріалознавство]], вивчення [[Космічна погода|космічної погоди]], і погоди на Землі ([[метеорологія]]). Вчені на Землі мають доступ до даних екіпажу і можуть змінювати експерименти або запускати нові, що зазвичай неможливо у випадку використання безпілотних [[Космічний апарат|космічних апаратів]]. Екіпажі здійснюють експедиції тривалістю кілька місяців, забезпечуючи приблизно 160 [[Людино-година|людино-годин]] впродовж робочого тижня в екіпажі з 6 осіб<ref name="ISS overview">{{cite web|url=http://www.shuttlepresskit.com/ISS_OVR/index.htm|title=International Space Station Overview|publisher=ShuttlePressKit.com|date=3 червня 1999|accessdate=17 лютого 2009|archive-date=24 лютого 2009|archive-url=https://web.archive.org/web/20090224042229/http://www.shuttlepresskit.com/ISS_OVR/index.htm}}</ref><ref name="Science in School">{{cite web|url=http://www.scienceinschool.org/2008/issue10/iss|title=The International Space Station: life in space|publisher=Science in School|date=10 грудня 2008|accessdate=17 лютого 2009|archive-date=4 березня 2009|archive-url=https://web.archive.org/web/20090304031355/http://www.scienceinschool.org/2008/issue10/iss}}</ref>.

Модуль «Кібо» призначений для прискорення поступу Японії в галузі науки і техніки, отримання нових знань і застосування їх у промисловості та медицині<ref name="autogenerated1">[http://www.jaxa.jp/article/special/kibo/tanaka01_e.html JAXA | Kibo: Japan's First Human Space Facility] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111129145716/http://www.jaxa.jp/article/special/kibo/tanaka01_e.html |date=29 листопада 2011 }}. Jaxa.jp. 8 жовтня 2011.</ref>.

Для виявлення [[Темна матерія|темної матерії]] і відповіді на інші фундаментальні питання щодо нашого Всесвіту, інженери й вчені з усього світу побудували [[Магнітний альфа-спектрометр|«Магнітний Альфа-Спектрометр»]] ({{lang-en|Alpha Magnetic Spectrometer AMS}}), який NASA порівнює з [[Габбл (телескоп)|телескопом Габбла]], і який неможливо розмістити на супутниковій платформі для вільного польоту почасти через вимоги до потужності і пропускної здатності даних<ref>[http://www.nasa.gov/mission_pages/shuttle/main/amsprocessing.html NASA&nbsp;— AMS to Focus on Invisible Universe] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130406175348/http://www.nasa.gov/mission_pages/shuttle/main/amsprocessing.html |date=6 квітня 2013 }}. Nasa.gov (18 березня 2011). 8 жовтня 2011.</ref><ref>[http://science.nasa.gov/science-news/science-at-nasa/2009/14aug_ams/ In Search of Antimatter Galaxies&nbsp;— NASA Science] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140404161452/http://science.nasa.gov/science-news/science-at-nasa/2009/14aug_ams/ |date=4 квітня 2014 }}. ''Science''.nasa.gov (16 травня 2011). 8 жовтня 2011.</ref>. 3 квітня 2013 року вчені NASA повідомили, що сліди темної матерії, можливо, були виявлені Альфа-магнітним спектрометром<ref name="APS-20130403">{{cite journal |authors=Aguilar, M. et al. (AMS Collaboration) |title=First Result from the Alpha Magnetic Spectrometer on the International Space Station: Precision Measurement of the Positron Fraction in Primary Cosmic Rays of 0.5–350 GeV |url=http://prl.aps.org/abstract/PRL/v110/i14/e141102 |date=3 квітня 2013 |journal=[[Physical Review Letters]] |accessdate=3 квітня 2013 |archive-date=9 серпня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130809233808/http://prl.aps.org/abstract/PRL/v110/i14/e141102 }}</ref><ref name="AMS-20130403">{{cite web |author=Staff |title=First Result from the Alpha Magnetic Spectrometer Experiment |url=http://www.ams02.org/2013/04/first-results-from-the-alpha-magnetic-spectrometer-ams-experiment/ |date=3 квітня 2013 |work=AMS Collaboration |accessdate=3 квітня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130408185229/http://www.ams02.org/2013/04/first-results-from-the-alpha-magnetic-spectrometer-ams-experiment/ |archivedate=8 квітня 2013 |deadurl=yes }}</ref><ref name="AP-20130403">{{cite news |last1=Heilprin |first1=John |last2=Borenstein |first2=Seth |title=Scientists find hint of dark matter from cosmos |url=http://apnews.excite.com/article/20130403/DA5E6JAG3.html |date=3 квітня 2013 |agency=Associated Press |accessdate=3 квітня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130510152050/http://apnews.excite.com/article/20130403/DA5E6JAG3.html |archivedate=10 травня 2013 |deadurl=yes }}</ref><ref name="BBC-20130403">{{cite news |last=Amos |first=Jonathan |title=Alpha Magnetic Spectrometer zeroes in on dark matter |url=http://www.bbc.co.uk/news/science-environment-22016504 |date=3 квітня 2013 |work=[[BBC News]] |accessdate=3 квітня 2013 |archive-date=22 листопада 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201122181441/http://www.bbc.co.uk/news/science-environment-22016504 }}</ref><ref name="NASA-20130403">{{cite web |last1=Perrotto |first1=Trent J. |last2=Byerly |first2=Josh |title=NASA TV Briefing Discusses Alpha Magnetic Spectrometer Results |url=http://www.nasa.gov/home/hqnews/2013/apr/HQ_M13-054_AMS_Findings_Briefing.html |date=2 квітня 2013 |work=[[NASA]] |accessdate=3 квітня 2013 |archive-date=5 січня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190105181536/https://www.nasa.gov/home/hqnews/2013/apr/HQ_M13-054_AMS_Findings_Briefing.html }}</ref><ref name="NYT-20130403">{{cite news |last=Overbye |first=Dennis |title=New Clues to the Mystery of Dark Matter |url=http://www.nytimes.com/2013/04/04/science/space/new-clues-to-the-mystery-of-dark-matter.html |date=3 квітня 2013 |work=[[The New York Times]] |accessdate=3 квітня 2013 |archive-date=27 квітня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210427145950/https://www.nytimes.com/2013/04/04/science/space/new-clues-to-the-mystery-of-dark-matter.html }}</ref>. На думку вчених, «''Перші результати від космічного Альфа-магнітного спектрометра підтвердили незрозумілий надлишок високоенергетичних позитронів у навколоземних космічних променях''».

Космічне середовище непридатне для життя. Незахищене перебування у космосі характеризується інтенсивним випромінюванням (що складається переважно з протонів й інших субатомних заряджених частинок з [[Сонячний вітер|сонячного вітру]], на додаток до [[Космічні промені|космічних променів]]), високим вакуумом, екстремальними температурами, і мікрогравітацією<ref name="Space Microbiology">{{cite web|url=http://syntheticbiology.arc.nasa.gov/files/SpaceMicrobiology%20MMBR%201.pdf|title=Space Microbiology, section Space Environment (p. 122)|publisher=Microbiology and Molecular Biology Reviews|date=березня 2010|accessdate=4 липня 2011|author=G Horneck, DM Klaus & RL Mancinelli|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110830095643/http://syntheticbiology.arc.nasa.gov/files/SpaceMicrobiology%20MMBR%201.pdf|archivedate=30 серпня 2011|deadurl=yes}}</ref>. Деякі прості форми життя, [[екстремофіли]], зокрема дрібні безхребетні [[тихоходи]], можуть вижити в цьому середовищі у надзвичайно сухому стані.

'''Медичні дослідження''' покращують знання про наслідки тривалого космічного впливу на організм людини, зокрема м'язової атрофії, остеопорозу і зсуву рідини. Ці дані будуть використовувати для визначення можливості здійснення тривалого космічного польоту людини і колонізації космосу. 2006 року дані про втрату кісткової маси і м'язової атрофії вказували на значний ризик переломів і проблем із пересуванням, якби космонавти висадилися на планеті після тривалого міжпланетного рейсу, наприклад, шестимісячного польоту, необхідного для подорожі на [[Марс (планета)|Марс]]<ref name="JCB">{{cite book|author=Jay Buckey|title=Space Physiology|publisher=Oxford University Press USA|date=23 лютого 2006|isbn=978-0-19-513725-5}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.newscientist.com/article/dn17476-ion-engine-could-one-day-power-39day-trips-to-mars.html?full=true|work=New Scientist|accessdate=8 січня 2010|date=24 липня 2009|author=List Grossman|title=Ion engine could one day power 39-day trips to Mars|archive-date=28 вересня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20130928174942/http://www.newscientist.com/article/dn17476-ion-engine-could-one-day-power-39day-trips-to-mars.html?full=true}}</ref>.

==== [[Мікрогравітація]] ====
[[Файл:Space Fire.jpg|thumb|left|Порівняння горіння свічки на [[Земля|Землі]] (ліворуч) і в умовах мікрогравітації, як, наприклад, на МКС (праворуч)]]
[[Файл:ISS-20 Robert Thirsk at the Minus Eighty Degree Laboratory Freezer.jpg|thumb|Right|Роберт Терск у відсіку зберігання зразків]]
Гравітація Землі на висоті польоту МКС лише трохи слабша, ніж на поверхні. Однак об'єкти на орбіті перебувають у стані безперервного [[Вільне падіння|вільного падіння]], внаслідок чого вони опиняються у невагомості. Сприйняття невагомості порушується п'ятьма окремими ефектами:
* Гальмуванням залишкової атмосфери; коли МКС входить у тінь Землі, основні сонячні панелі повертаються, щоб мінімізувати аеродинамічний опір для запобігання [[зниження орбіти]].
* Вібрація від роботи механічних систем та екіпажу.
* Робота бортових гіроскопів системи управління стабілізацією.
* Вмикання ракетних двигунів для зміни стабілізації або висоти орбіти.
* Ефекти зміни гравітації, також знані як сила припливних ефектів. Не прикріплене до станції обладнання здійснює політ за дещо іншими орбітами. Перебуваючи механічно з'єднаними, ці елементи зазнають впливу малих сил, що утримують станцію під час руху як тверде тіло.

Дослідники вивчають вплив майже невагомості на станції на [[Еволюція|еволюцію]], розвиток, ріст і внутрішні процеси рослин і тварин. NASA хоче з'ясувати вплив мікрогравітації на зростання тривимірних, людиноподібних тканин, і незвичайних білкових кристалів, які можуть сформуватись у космосі.

Дослідження [[Фізика рідин|фізики рідин]] в умовах мікрогравітації дозволить дослідникам краще моделювати поведінку рідин. Оскільки рідини можуть бути майже повністю з'єднані в умовах мікрогравітації, фізики досліджують рідини, які не змішуються добре на Землі. Крім того, вивчення реакцій, які уповільнюються низькою гравітацією і температурами дозволить вченим краще зрозуміти [[надпровідність]].

[[Матеріалознавство]] є важливою дослідницькою діяльністю на МКС, метою якої є отримання економічної вигоди за рахунок поліпшення методів, які використовують на Землі<ref>{{cite web|url=http://science.nasa.gov/newhome/headlines/msad15sep99_1.htm|title=Materials Science 101|publisher=Science@NASA|accessdate=18 червня 2009|date=15 вересня 1999|archive-date=14 червня 2009|archive-url=https://web.archive.org/web/20090614033947/http://science.nasa.gov/newhome/headlines/msad15sep99_1.htm}}</ref>. Ефект низької гравітації середовища при згорянні має цінність через вивчення ефективності горіння і контролю викидів та забруднювальних речовин. Ці дані можуть поліпшити поточні знання про виробництво енергії і привести до економічних та екологічних вигод. Планами на майбутнє для дослідників на борту МКС є вивчення [[аерозолі]]в, [[озон]]у, [[водяна пара|водяної пари]], [[Оксиди|оксидів]] у атмосфері Землі, а також [[Космічні промені|космічних променів]], [[Космічний пил|космічного пилу]], [[Антиречовина|антиречовини]] і [[Темна матерія|темної матерії]] у Всесвіті.

=== База для майбутніх польотів на Марс ===
[[Файл:Mars500.jpg|thumb|right|300px|Тривимірний план російського комплексу «Марс-500», який використовують для наземних експериментів, які доповнюють підготовку на МКС для пілотованого польоту на Марс.]]
МКС перебуває у відносній безпеці на [[Низька опорна орбіта|низькій навколоземній орбіті]], придатній для перевірки систем космічних апаратів, що будуть необхідні для тривалих польотів на Місяць і Марс. Під час польоту станції можна отримати досвід з управління, технічного обслуговування, а також ремонту на орбіті, що забезпечить суттєві навички в обслуговуванні космічних апаратів далеко від Землі, знизить ризики при польотах і збільшить можливості міжпланетних кораблів<ref name="ResProg">{{cite web|http://spaceflightsystems.grc.nasa.gov/SOPO/ICHO/IRP/|title=Програма досліджень на МКС|publisher=NASA|accessdate=19 липня 2014}}</ref>. Базуючись на даних експерименту «[[Марс-500]]», [[Європейське космічне агентство|ЄКА]] вважає, що «У той час як МКС має важливе значення для відповіді на питання можливого впливу невагомості, радіації та інших космічних факторів, такі аспекти, як вплив тривалої ізоляції та позбавлення волі доцільніше досліджувати завдяки моделюванню на Землі». 2011 Сергій Краснов, керівник програм польоту людини в космос російського космічного агентства, [[Роскосмос]]у, запропонував здійснити на МКС «коротшу версію» «Марса-500»<ref name="Mars thing on ISS">{{cite web|title=Space station may be site for next mock Mars mission|url=http://www.newscientist.com/blogs/shortsharpscience/2011/11/space-station-may-be-site-for.html|date=4 листопада 2011|work=New Scientist|accessdate=25 березня 2014|archive-date=11 липня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170711030614/https://www.newscientist.com/blogs/shortsharpscience/2011/11/space-station-may-be-site-for.html}}</ref>.

2009, зазначивши значення партнерства, Сергій Краснов написав: «''Порівняно з партнерами, що діють окремо, партнери що використовують спільно можливості і ресурсів могли б мати набагато більше впевненості в успіху і безпеці освоєння космосу. МКС допомагає просувати навколоземні дослідження та реалізовувати перспективні програми вивчення і дослідження Сонячної системи, включаючи Місяць і Марс''». Пілотований політ на Марс, однак, може бути багатонаціональним зусиллям за участю космічних агентств і країн за межами поточного партнерства МКС. 2010 Генеральний директор ЄКА Жан-Жак Дорден заявив, що його відомство готове запропонувати іншим 4 партнерам запросити Китай, Індію і Південну Корею приєднатися до партнерства щодо МКС. Глава NASA Чарлі Болден заявив у лютому 2011 «''Будь-який політ на Марс, ймовірно, буде глобальним''». Станом на 2011 американське законодавство не дозволяло NASA співпрацювати з Китаєм у космічних проєктах<ref name="justice1">{{citation|first=Virginia|last=Seitz|title=Memorandum Opinion for the General Counsel, Office of Science and Technology Policy|url=http://www.justice.gov/olc/2011/conduct-diplomacy.pdf|journal=Office of Legal Counsel|volume=35|date=11 вересня 2011|accessdate=23 травня 2012|archive-date=13 липня 2012|archive-url=https://web.archive.org/web/20120713080223/http://www.justice.gov/olc/2011/conduct-diplomacy.pdf}}</ref>.

=== Виходи у відкритий космос ===
Для виконання різноманітних робіт астронавти періодично здійснюють [[Позакорабельна діяльність|виходи у відкритий космос]]. Станом на грудень 2019 року члени МКС здійснили 224 виходи в космос загальною тривалістю 58 днів 15 годин та 43 хвилини<ref>{{cite web|url= https://blogs.nasa.gov/spacestation/2019/12/02/astronauts-wrap-up-third-spacewalk-for-cosmic-particle-detector-repairs/|title= Astronauts Wrap Up Third Spacewalk for Cosmic Particle Detector Repairs|work= Blogs.nasa|accessdate= 2.12.2019|archive-date= 2 червня 2020|archive-url= https://web.archive.org/web/20200602182905/https://blogs.nasa.gov/spacestation/2019/12/02/astronauts-wrap-up-third-spacewalk-for-cosmic-particle-detector-repairs/}}{{ref-en}}</ref>.

[[1 листопада]] [[2023]] року, згідно повідомлення NASA, вперше у історії дослідження космічного простору, для проведення технічного обслуговування на зовнішній стороні МКС, у відкритий космос вийшли одразу дві астронавтки NASA Лорал О’Хара та Джасмін Могбелі<ref>[https://hromadske.radio/news/2023/10/29/dvi-astronavtky-nasa-vpershe-vyydut-u-vidkrytyy-kosmos Дві астронавтки NASA вперше вийдуть у відкритий космос. 29.10.2023, 16:58]</ref>. Астронавтки виходили у відкритий космос для проведення заміни частин сонячної батареї, переналаштування кабелю Ethernet та заміни опорного підшипника, проте на висоті 258 миль (415 кілометрів) над Землею, втратили сумку з інструментами. Відомо, що вміст сумки коштував 100 тис. доларів США. Наразі сумка з інструментами обертається навколо Землі зі швидкістю 27 тис. км/год та на 5 хвилин випереджає МКС<ref>[https://bukvy.org/sumka-yaku-vpustyly-v-kosmosi-obertayetsya-navkolo-zemli-zi-shvydkistyu-27-tys-km-god/ Сумка, яку впустили в космосі, обертається навколо Землі зі швидкістю 27 тис. км/год. 28.11.2023, 15:50]</ref>. Об’єкт отримав позначення космічних сил США 58229/1998–067WC у системі каталогізації штучних об’єктів на орбіті Землі<ref>[https://portaltele.com.ua/news/kosmos/zagublena-sumka-kosmonavta-z-mks-na-novomu-znimku-teleskopa.html Загублена сумка космонавта з МКС на новому знімку телескопа. 17.11.2023]</ref>.

=== Можливості освіти ===
Екіпаж МКС надає можливості здійснювати експерименти, розроблені студентами на Землі, роблячи освітні демонстрації, що дозволяє участь студентів у кабінетній версії експериментів на МКС, і безпосередньо залучення студентів із використанням радіо-, відеозв'язку та електронної пошти<ref>{{cite journal|author1=Gro Mjeldheim Sandal |author2=Dietrich Manzey|title=Cross-cultural issues in space operations: A survey study among ground personnel of the European Space Agency|journal=Acta Astronautica|volume=65|date=December 2009|pages=1520–1529|doi=10.1016/j.actaastro.2009.03.074|issue=11–12| issn = 0094-5765}}</ref>. ЄКА пропонує широкий спектр безкоштовних навчальних матеріалів, які можна завантажити для використання в школах. Під час уроку студенти можуть переміщатися 3D моделлю інтер'єру та екстер'єру МКС, і вирішувати спонтанні проблеми в реальному часі. 

Астронавти мають змогу ознайомлення школярів стосовно свого життя на МКС, як вони приймають їжу, напої, займаються спортом, прибирають і розважаються<ref>[https://www.holosameryky.com/a/zhyttya-na-mks/7896568.html Життя на МКС очима астронавтки: про їжу, напої, прибирання і розваги. Відео. 11.12.2024]</ref>.

JAXA прагне «стимулювати зацікавленість дітей підбадьоренням їхнього настрою, а також заохоченням їхньої пристрасті наслідувати майстерність», а також «підвищити обізнаність дитини про важливість життя і своїх обов'язків у суспільстві». Через серію освітніх посібників вивчається глибше розуміння минулого і найближче майбутнє пілотованої космонавтики, так само, як на Землі і в житті. У космічних експериментах JAXA «Насіння» досліджується вплив мутагенних ефектів космічного польоту на насіння рослин на борту МКС. Студенти пророщували насіння, які літали на МКС близько дев'яти місяців, як початковий «дотик до Всесвіту». На першому етапі використання модуля Кібо, з 2008 по середину 2010, дослідники з понад десяти японських університетів провели експерименти в різних галузях.

=== Атмосфера ===
На станції підтримується атмосфера, близька до земної. Нормальний атмосферний тиск на МКС&nbsp;— 101,3 кілопаскалі, такий же, як на рівні моря на Землі. Атмосфера на МКС не збігалася з атмосферою, яку підтримують у шатлах, тому після стикування космічного човна відбувалося вирівнювання тисків і складу газової суміші по обидва боки шлюзу &nbsp;. Приблизно з 1999 до 2004 року в NASA існував і розроблявся проєкт IHM (Inflatable Habitation Module), в якому планувалося використання тиску атмосфери на станції для розгортання та створення робочого об'єму додаткового модуля. Корпус цього модуля передбачалося виготовити з кевларової тканини з внутрішньою герметичною оболонкою з газонепроникного синтетичного каучуку . Однак у 2005 році через невирішеність більшості проблем, поставлених у проєкті (зокрема, проблеми захисту від частинок космічного сміття), програму IHM було закрито.

=== Засоби зв'язку ===
Передача телеметрії та обмін науковими даними між станцією та центрами управління польотом здійснюється за допомогою радіозв'язку. Крім того, засоби радіозв'язку використовують під час операцій зі зближення та стикування, їх застосовують для аудіо- та відеозв'язку між членами екіпажу та з фахівцями з управління польотом, що знаходяться на Землі, а також рідними та близькими космонавтів. Таким чином, МКС обладнана внутрішніми та зовнішніми багатоцільовими комунікаційними системами.

В американському сегменті зв'язку в S-діапазоні (передача звуку) і Ku-діапазоні (передача звуку, відео, даних) застосовуються дві окремі системи, розташовані на ферменній конструкції Z1. Радіосигнали від цих систем передаються на американські геостаціонарні супутники TDRSS, що дозволяє підтримувати практично безперервний контакт із центром управління польотами в Г'юстоні. Дані з «Канадарм2», європейського модуля «Коламбус» та японського «Кібо» перенаправляються через ці дві системи зв'язку, проте американську систему передачі даних TDRSS згодом доповнять європейська супутникова система (EDRS) та аналогічна японська. Зв'язок між модулями здійснюється за внутрішньою цифровою бездротовою мережею.

Під час виходів у відкритий космос космонавти використовують УКХ -передавач дециметрового діапазону. УКВ-радіозв'язком також користуються під час стикування або розстиковування космічні апарати «Союз», «Прогрес», HTV, ATV та «Спейс шатл» (шатли застосовували також передавачі S- та Ku-діапазонів за допомогою TDRSS). З її допомогою ці космічні кораблі отримують команди від центрів управління польотом або членів екіпажу МКС. Автоматичні космічні апарати обладнані засобами зв'язку. Так, кораблі ATV використовують під час зближення та стикування спеціалізовану систему ''Proximity Communication Equipment (PCE)'', обладнання якої розташовується на ATV та на модулі «Зірка». Зв'язок здійснюється через два повністю незалежні радіоканали S-діапазону. PCE починає функціонувати, починаючи з відносних дальностей близько 30 кілометрів, та відключається після стикування ATV до МКС та переходу на взаємодію по бортовій шині MIL-STD-1553. Для точного визначення відносного положення ATV і МКС використовують систему встановлених на ATV лазерних далекомірів, що уможливлює точне зістикування зі станцією.

Станція обладнана приблизно сотнею портативних комп'ютерів ThinkPad від IBM і Lenovo, моделей A31 і T61P, що працюють під керуванням операційної системи Debian GNU/Linux. Це звичайні серійні комп'ютери, які були допрацьовані для застосування в умовах МКС; зокрема, у них перероблені роз'єми, система охолодження, враховано бортову напругу 28 вольт, яку використовують на станції, а також виконані вимоги безпеки для роботи в невагомості. Із січня 2010 року на станції для американського  сегменту організовано прямий доступ до Інтернету. Комп'ютери на борту МКС з'єднані за допомогою Wi-Fi в бездротову мережу і пов'язані з Землею на швидкості 3 Мбіт/c (МКС-Земля) і 10 Мбіт/с (Земля-МКС), що можна порівняти з домашнім ADSL&nbsp;— підключенням.

=== Санвузол для космонавтів ===
На МКС 3 санвузли: європейського, американського та російського виробництва. Вони знаходяться на модулях «Зірка» та «<nowiki/>[[Транквіліті (модуль МКС)|Транквілліті]]<nowiki/>». Унітаз на ОС призначений як для чоловіків, так і для жінок, виглядає так само, як на Землі, але має низку конструктивних особливостей. Унітаз забезпечений фіксаторами для ніг та тримачами для стегон, в нього вмонтовані потужні повітряні насоси. Космонавт пристібається спеціальним пружинним кріпленням до сидіння унітазу, потім включає потужний вентилятор і відкриває отвір, що всмоктує, куди повітряний потік відносить всі відходи.

Повітря з туалетів перед потраплянням у житлові приміщення обов'язково фільтрується для очищення від бактерій та запаху.

У грудні 2020 року, кораблем Cygnus CRS NG-14 на станцію доставлено та встановлено туалет американського виробництва&nbsp;— UWMS (Universal Waste Management System), який встановлений у модулі «Транквілліти». З прибуттям у 2021 році на станцію модуля «Наука» кількість туалетів було доведено до чотирьох.

=== Режим роботи екіпажу ===
На МКС використовують середній час за Гринвічем (GMT). Через кожні 16 схід/захід закриваються ілюмінатори станції, щоб створити ілюзію нічного затемнення. Команда зазвичай прокидається о 7 годині ранку (UTC), і зазвичай працює близько 10 годин кожен будній день і близько п'яти годин&nbsp;— щосуботи. Під час візитів шатлів екіпаж МКС слідував ''Mission Elapsed Time'' (MET)&nbsp;— загальному польотному часу шатла, яке не було прив'язане до конкретного часового поясу, а вважалося виключно від часу старту космічного човна  . Екіпаж МКС заздалегідь зрушував час свого сну перед прибуттям човника та повертався до колишнього режиму після його відбуття.

=== Теплиця ===
З 10 серпня 2015 року, у меню на МКС була офіційно включена свіжа зелень (салат латук), вирощена в умовах мікрогравітації на орбітальній плантації ''Veggie''.

29 березня 2023 року, на борту МКС було зібрано врожай помідорів Red Robin, вирощування яких було частиною експерименту у рамках тестової системи eXposed Root On-Orbit Test System (XROOTS)<ref>[https://news.online.ua/zagubivsia-8-misiaciv-tomu-astronavti-viiavili-u-kosmosi-nespodivanu-znaxidku-869339/ Загубився 8 місяців тому. Астронавти виявили у космосі несподівану знахідку. // Автор: Вікторія Литовченко. 10.12.2023, 23:35]</ref><ref>[https://portaltele.com.ua/news/kosmos/nasa-pokazalo-yak-viglyadayut-dva-pomidori-pislya-8-misyachnoyi-vtrati-v-kosmosi.html NASA показало, як виглядають два помідори після 8-місячної втрати в космосі. 15.12.2023]</ref>.

30 листопада 2023 року, на борту МКС, вперше в історії, астронавтка NASA Кейт Рубінс зібрала свіжу [[Редиска|редиску]], яку було вирощено в космосі. Це відкрило нові можливості для виробництва харчових продуктів в умовах мікрогравітації для забезпечення майбутніх довгострокових місій на Місяць і Марс. Космічний редис вирощували на установці під назвою Advanced Plant Habitat (APH). NASA опублікувало сповільнене знімання зростання редису всередині плантації APH протягом 27 днів<ref>[https://processer.media/ua/na-mks-vpershe-v-istorii-zibrali-redisku-viroshhenu-v-kosmosi/ На МКС вперше в історії зібрали редиску, вирощену в космосі. // Автор: Микола Шелудько. 10.12.2023]</ref>.

== Історія ==
[[Файл:S126e006925.jpg|thumb|300px|МКС у листопаді 2008]]
У квітні [[1971]] року була виведена на орбіту перша у світі космічна орбітальна станція «[[Салют-1]]». Довготривалі орбітальні станції були необхідні для наукових досліджень. Їхнє створення стало необхідним етапом із підготовки майбутніх польотів людини до інших планет. Впродовж виконання [[Програма «Салют»|програми «Салют»]] з 1971 по [[1986]] рік [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] мав можливість випробувати основні архітектурні елементи космічних станцій і згодом використовувати їх у проєкті нової довгострокової орбітальної станції&nbsp;— «[[Орбітальна станція «Мир»|Мир]]».

[[Розпад СРСР|Розпад Радянського Союзу]] призвів до скорочення фінансування космічної програми, тому Російська Федерація самотужки не могла не лише побудувати нову орбітальну станцію, але й підтримувати працездатність станції «Мир». На той час в американців досвід створення орбітальних станцій практично був відсутній. [[1993]] року віце-президент [[Сполучені Штати Америки|США]] [[Альберт Ґор]] і прем'єр-міністр Росії [[Черномирдін Віктор Степанович|Віктор Черномирдін]] підписали угоду про космічне співробітництво «Мир&nbsp;— Шаттл». Американці погодилися фінансувати спорудження останніх двох модулів станції «Мир»: «Спектр» та «Природа». Крім того, США з [[1994]] по [[1998]] рік здійснили 11 польотів до «Миру». Також договір передбачав створення спільного проєкту&nbsp;— Міжнародної космічної станції (МКС). Крім Федерального космічного агентства Росії ([[Роскосмос]]а) та Національного аерокосмічного агентства США ([[NASA]]), в проєкті взяли участь Японське агентство аерокосмічних досліджень ([[Агентство аерокосмічних досліджень Японії|JAXA]]), [[Європейське космічне агентство]] (ESA, об'єднує 17 країн-учасниць), [[Канадське космічне агентство]] (CSA), а також [[космічне агентство Бразилії]] (AEB). Зацікавленість у проєкті МКС висловлювали [[Індія]] і [[Китай]]. [[28 січня]] [[1998]] року у [[Вашингтон]]і було підписано остаточну угоду про початок будівництва МКС.

Збірка МКС почалася в листопаді 1998 року. Російські модулі було запущено і пристиковано автоматично, окрім модуля [[Рассвєт (модуль МКС)|Рассвєт]] (Світанок). Усі інші модулі були доставлені [[Спейс Шаттл|човниками]], вимагали установки екіпажами МКС шаттла за допомогою [[Канадарм2|мобільної системи обслуговування]] і виходів у відкритий космос; станом на 5 червня 2011 року, було додано 159 компонентів протягом понад 1000 годин ПКД. 127 з цих виходів у відкритий космос відбувались зі станції, а решта 32&nbsp;— зі шлюзів пристикованих космічних човників. [[Бета-кут]] станції (відсотковий період впливу сонця на станцію і пристикованих апаратів) протягом усього часу будівництва мав зберігатись незмінним; шаттли не могли оптимально працювати вище межі «бета відсічення».

В 2021 році в [[NASA]] заявили, що продовжують роботу МКС до [[2030]] року, щоб продовжити дослідження на борту орбітальної лабораторії<ref>{{Cite web|title=Biden-Harris Administration Extends Space Station Operations Through 2030 – Space Station|url=https://blogs.nasa.gov/spacestation/2021/12/31/biden-harris-administration-extends-space-station-operations-through-2030/|website=blogs.nasa.gov|accessdate=2022-01-01|language=en-US|archive-date=1 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220101195650/https://blogs.nasa.gov/spacestation/2021/12/31/biden-harris-administration-extends-space-station-operations-through-2030/}}</ref><ref>{{Cite web|title=США продовжили роботу Міжнародної космічної станції до 2030 року|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/ssha-prodlili-rabotu-mezhdunarodnoy-kosmicheskoy-1640977827.html|website=РБК-Украина|accessdate=2022-01-01|language=ru|archive-date=1 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220101135322/https://www.rbc.ua/ukr/news/ssha-prodlili-rabotu-mezhdunarodnoy-kosmicheskoy-1640977827.html}}</ref>.

== Корекція висоти орбіти ==
Висота орбіти МКС постійно змінюється. За рахунок тертя о розріджену атмосферу відбувається поступове гальмування та втрата висоти. Атмосферний опір знижує висоту в середньому приблизно на 2&nbsp;км на місяць.

Орбіта станції коригується за допомогою власних двигунів (до літа 2000 року&nbsp;— ФДБ «Зоря», після&nbsp;— СМ «Зірка») і двигунів транспортних кораблів, що приходять, які також проводять дозаправку палива. Свого часу обмежувалися компенсацією зниження. Останнім часом висота орбіти невпинно зростає.

Щоб знизити до мінімуму вплив атмосфери, станцію треба було підняти до 390—400 км. Однак для збільшення загального корисного навантаження американських шатлів  її доводилося утримувати нижче, коригуючи лише кілька разів на рік.

Якщо раніше в середньому для утримання МКС на орбіті 350&nbsp;км на рік потрібно 8600&nbsp;кг палива, то підвищенням її до 400&nbsp;км потрібно лише 3600 кг. Так, наприклад, лише три вантажні кораблі ATV  — "Жюль Верн" (2008), "Йоганн Кеплер" (2011) та "Едоардо Амальді" (2012)&nbsp;— разом виконали 25 маневрів, щоб забезпечити збільшення швидкості 67 м/с при витраті 8400&nbsp;кг палива. Витрата палива для управління орієнтацією при цьому додатково склала 1926&nbsp;кг. Збільшення маси МКС на 40&nbsp;% у період збирання з 2008 по 2011 рік також призвело до збільшення витрат палива для корекції.

У зв'язку із закінченням програми польоту шатлів обмеження висоти було знято. Підвищення орбіти дозволило суттєво заощадити на доставці палива і тим самим збільшити кількість харчових продуктів, води та інших корисних вантажів транспортних кораблів.

== Дослідження ==

=== Російські дослідження ===
У 1995 році серед російських наукових та освітніх установ, промислових організацій було оголошено конкурс на проведення наукових досліджень на російському сегменті МКС. За одинадцятьма основними напрямками досліджень було отримано 406 заявок від вісімдесяти організацій. Після оцінки фахівцями РКК «Енергія» технічної реалізованості цих заявок у 1999 році було прийнято «Довгострокову програму науково-прикладних досліджень та експериментів, що плануються на російському сегменті МКС». Програму затвердили президент РАН Ю.&nbsp;С.&nbsp;Осипов та генеральний директор Російського авіаційно-космічного агентства (нині ФКА) Ю.&nbsp;Н.&nbsp;Коптєв. Перші дослідження на російському сегменті МКС було розпочато першою пілотованою експедицією у 2000 році.

Згідно з початковим проєктом МКС, передбачалося виведення двох великих російських дослідницьких модулів (ІМ). Електроенергію, необхідну для проведення наукових експериментів, мала надавати Науково-енергетична платформа (НЕП). Однак через недофінансування та затримки при будівництві МКС усі ці плани були скасовані на користь будівництва єдиного наукового модуля, який не вимагав великих витрат та додаткової орбітальної інфраструктури. Значна частина досліджень, які проводяться Росією на МКС, є контрактною або спільною із закордонними партнерами.

В даний час на МКС проводяться різні медичні, біологічні, фізичні дослідження.

=== Американські дослідження ===
США проводять широку програму досліджень МКС. Багато з цих експериментів є продовженням досліджень, що проводилися ще в польотах шатлів з модулями Спейслаб і в спільній з Росією програмі Світ&nbsp;— Шаттл. Як приклад можна навести вивчення патогенності одного із збудників герпесу, вірусу Епштейна&nbsp;— Барр. За даними статистики, 90&nbsp;% дорослого населення є носіями латентної форми цього вірусу. В умовах космічного польоту відбувається ослаблення роботи імунної системи, вірус може активізуватися та стати причиною захворювання члена екіпажу. Експерименти з вивчення вірусу було розпочато в польоті шатлу STS-108.

В червні [[2023]] року, згідно повідомлення NASA, астронавти на борту МКС відновили 98&nbsp;% питної води за допомогою переробки власних [[Сеча|сечі]] та [[Піт|поту]]. Раніше цей рівень досягав 94&nbsp;%. Завдяки цьому можна буде проводити триваліші космічні місії<ref>[https://www.space.com/astronaut-pee-iss-water-recycling-98-percent-milestone NASA just recycled 98% of all astronaut pee and sweat on the ISS (engineers are thrilled). // By Robert Lea published 25 June 2023]</ref><ref>[https://espreso.tv/nasa-peretvorilo-na-pitnu-vodu-98-sechi-ta-potu-astronavtiv-na-mks NASA перетворило на питну воду 98&nbsp;% сечі та поту астронавтів на МКС. 25.06.2023, 22:08]</ref>.

=== Європейські дослідження ===
На європейському науковому модулі «Коламбус» передбачено 10 уніфікованих стояків для розміщення корисного навантаження (ISPR). Частину з них, за згодою, використовуватимуть в експериментах NASA. Для потреб ЕКА у стійках встановлено наступне наукове обладнання: лабораторія ''Biolab'' для проведення біологічних експериментів, лабораторія ''Fluid Science Laboratory'' для досліджень у галузі фізики рідини, установка для експериментів з фізіології ''European Physiology Modules'' , а також універсальна стійка ''European Drawer Rack'', що містить кристалізації білків (PCDF).

Під час STS-122 були встановлені і зовнішні експериментальні установки для модуля "Коламбус": виносна платформа для технологічних експериментів EuTEF та сонячна обсерваторія SOLAR. Заплановано додати зовнішню лабораторію з перевірки ОТО та теорії струн ''Atomic Clock Ensemble in Space''.

=== Японські дослідження ===
До програми досліджень, що проводяться на експериментальному [[Кібо (модуль МКС)|модулі «Кібо»]], входить вивчення процесів глобального потепління на Землі, озонового шару та опустелювання поверхні, проведення астрономічних досліджень у рентгенівському діапазоні.

Заплановані експерименти зі створення великих та ідентичних білкових кристалів, які покликані допомогти зрозуміти механізми хвороб та розробити нові методи лікування. Крім цього, вивчатиметься дія мікрогравітації та радіації на рослини, тварин і людей, а також будуть проводитися досліди з робототехніки, в галузі комунікацій та енергетики.

У квітні 2009 року японський астронавт Коїті Ваката на МКС провів серію експериментів, які були відібрані з-поміж запропонованих простими громадянами.

У 2023 році Японія планувала запустити в космос [[Штучний супутник|штучний супутник]] Землі, який виготовлений з дерева. Головна перевага такого супутника&nbsp;— екологічна. Після випрацювання терміну експлуатації він повинен повністю згорати в атмосфері і не додавати на орбіті космічного сміття. Тобто супутник з дерева&nbsp;— це «еко-супутник»<ref>[https://suspilne.media/91937-u-aponii-planuut-zapustiti-v-kosmos-suputnik-z-dereva/ У Японії планують запустити в космос супутник з дерева. // В'ячеслав Масний. 29.12.2020, 10:38]</ref>. В ході підготовки запуску реального штучного супутника Землі з деревини, вчені Японії завершили випробування матеріалів, найкращим з яких виявилася деревина [[Магнолія|магнолії]]. В ході експерименту, в 2022 році, протягом 290 днів, різні шматки тестової деревини перебували поза межами експериментального модулі «Кібо» на МКС і саме магнолія виявилася відносно гнучкою, яка здатна забезпечити достатню опорну міцність. Модуль зі зразками деревини повернувся на [[Земля|Землю]] під час місії поповнення запасів CRS-26 у січні [[2023]] року. Саме з цієї породи деревини буде побудований корпус для LignoSat під час його запуску в рамках спільної місії NASA/JAXA у [[2024]] році<ref>[https://nnews.com.ua/yaponiya-buduye-derev-yanyj-suputnyk-z-magnoliyi.html Японія будує дерев’яний супутник з магнолії. 21.05.2023]</ref>.

== Конструкція ==
[[Файл:ISS configuration 2021-07 en.svg|thumb|300px|Конфігурація МКС у 2021 році]]
МКС&nbsp;— станція третього покоління з модульною структурою, модулі можна додавати або вилучати під час польоту, що додає гнучкості структурі. Різні сегменти створені зусиллями країн-учасниць проєкту і мають свою певну функцію: дослідницьку, житлову або складську. Деякі з модулів, наприклад, американські модулі серії Unity, є перемичками або використовуються для стикування з транспортними кораблями. МКС складається з 14 основних модулів загальним обсягом 1000 кубометрів, на борту станції може постійно перебувати екіпаж із 6 або 7 осіб.

Маса МКС після завершення її будівництва, згідно з планами, становитиме понад 400 тонн. За габаритами станція приблизно дорівнює футбольному полю. На зоряному небі її можна спостерігати неозброєним оком&nbsp;— іноді станція є найяскравішим небесним тілом після Сонця і Місяця.

МКС обертається навколо Землі на висоті близько 340 кілометрів, здійснюючи навколо неї 16 обертів на добу. На борту станції здійснюються наукові експерименти за такими напрямками:
* Дослідження нових медичних методів терапії і діагностики та засобів життєзабезпечення в умовах невагомості;
* Дослідження в галузі біології, функціонування живих організмів у космічному просторі під впливом сонячної радіації;
* Вивчення земної [[Атмосфера Землі|атмосфери]], космічних променів, космічного пилу і темної матерії;
* Дослідження властивостей матерії, зокрема [[Надпровідність|надпровідності]].

Перший модуль станції&nbsp;— російська «[[Заря (модуль МКС)|Заря]]» (масою 19323 кілограми)&nbsp;— був виведений на орбіту ракетою-носієм «Протон-К» [[20 листопада]] [[1998]] року. Модуль використовували на початковому етапі будівництва станції як джерело електроенергії, а також для керування орієнтацією в просторі і для підтримки температурного режиму. Згодом ці функції передали іншим модулям, а «Заря» почали використовувати як склад. З 2012 року на ньому розташований один [[кран-маніпулятор]] «[[Стріла (кран)|стріла]]».

Модуль «[[Звєзда (модуль МКС)|Звєзда]]» є головним житловим модулем станції, на його борту перебувають системи життєзабезпечення та управління станцією. До нього пристиковуються російські транспортні кораблі «Союз» і вантажні кораблі «Прогрес». Модуль з запізненням на два роки був виведений на орбіту ракетою-носієм «Протон-К» [[12 липня]] [[2000]] року і зістикований [[26 липня]] з «Зарею» і раніше виведеним на орбіту американським стикувальним модулем Unity-1.

Стикувальний модуль «[[Пірс (модуль МКС)|Пірс]]» (3480 кг) був запущений на орбіту у вересні 2001 року, він призначений для стикування кораблів «Союз» і «Прогрес», а також для виходу у відкритий космос. Модуль «Пірс» було від'єднано від станції та зведено з орбіти 26 липня 2021 року. Він став першим модулем МКС, від'єднаним від станції.

Лабораторні модулі&nbsp;— США&nbsp;— «Дестині», ЄКА «[[Колумбус (модуль МКС)|Колумбус]]» і Японії «Кібо». Вони і основними вузловими сегментами  «[[Гармоні (модуль МКС)|Гармоні]]», «[[Шлюзова камера «Квест»|Квест]]» і «[[Юніті (модуль МКС)|Юніті]]» були виведені на орбіту шаттлами.

У березні 2016 року до МКС було доставлено експериментальний надувний житловий модуль «[[Bigelow Expandable Activity Module|BEAM]]». Протягом двох років перебування модуля у складі МКС, всередині BEAM космонавти будуть здійснювати регулярні заміри різноманітних показників і параметрів. Ці дані допоможуть надалі при проєктуванні і конструюванні майбутніх надувних модулів<ref>{{cite web|title=New Expandable Addition on Space Station to Gather Critical Data for Future Space Habitat Systems|url=http://www.nasa.gov/content/new-expandable-addition-on-space-station-to-gather-critical-data-for-future-space-habitat|date=2016-03-12|publisher=nasa.gov|language=en|accessdate=17 квітня 2016|archive-date=21 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160421183948/http://www.nasa.gov/content/new-expandable-addition-on-space-station-to-gather-critical-data-for-future-space-habitat/}}</ref>.

У липні 2021 року до МКС пристикувався російський багатоцільовий лабораторний модуль «[[Наука (модуль МКС)|Наука]]». Він став четвертим науковим модулем на станції<ref>{{cite web |title= Модуль «Наука» в составе МКС! |url= https://www.roscosmos.ru/32026/ |work= Роскосмос |accessdate= 29.07.2021 |lang= ru |archive-date= 29 липня 2021 |archive-url= https://web.archive.org/web/20210729174137/https://www.roscosmos.ru/32026/ }}</ref>

26 листопада 2021 року до модуля «Наука» пристикувався універсальний вузловий модуль [[Причал (модуль МКС|Причал]]. Він має порти для прийому пілотованих кораблів Союз МС і вантажних Прогрес МС. Один із стикувальних вузлів може трансформуватися<ref>{{cite web |title= Новый модуль вошел в состав российского сегмента МКС |url= https://www.roscosmos.ru/33473/ |work= Роскосмос |accessdate= 26.11.2021 |lang= ru |archive-date= 27 листопада 2021 |archive-url= https://web.archive.org/web/20211127013431/https://www.roscosmos.ru/33473/ }}</ref>.

{{familytree/start|style=font-size:78%;line-height:100%;line-width:100%;border:2px dotted #AAA;}} <!--background:#eee; padding:0.5em;-->
{{familytree| | | | | | | | | | | | | | | |}}
{{familytree| | | | | | | | | | | |PORT1| | |
 PORT1  = Російський<br />стикувальний порт
|boxstyle_PORT1 = border: 1px solid #a3ff66; background:#ccddff;}}
{{familytree| | | | | | | |AMS|~|ZVEZDA|~|AMS|
 AMS     = [[Звєзда (космічний модуль)|Панель сонячних батарей]]
|ZVEZDA  = '''[[Звєзда (космічний модуль)|Звєзда]]'''
|boxstyle_ZVEZDA = border: 2px solid #6699ff; background:#ccddff;
|boxstyle_AMS    = border: 1px solid #fee067; background:#fff4cc;}}
{{familytree| | | | | | | | | | | |!|!|!| |}}
{{familytree| | | | |PORT1|SGM2|-|'|!|)|-|PIRS|PORT1|
PIRS   = [[Пірс (модуль МКС)|Шлюзова камера<br />'''Пірс''']]
|PORT1  = Російський<br />стикувальний порт
|SGM2   = [[Поіск (модуль МКС)|Шлюзова камера<br />'''Поіск''' (МДМ-2)]]
|PORT1  = Російський<br />стикувальний порт
|boxstyle_PORT1 = border: 1px solid #a3ff66; background:#ccddff;
|boxstyle_SGM2 = border: 2px solid #6699ff; background:#ccddff;
|boxstyle_PORT1 = border: 1px solid #a3ff66; background:#ccddff;
|boxstyle_PIRS = border: 2px solid #6699ff; background:#ccddff;}}
{{familytree| | | | | | | | | | | | |!|!|}}
{{familytree| | | | | | | | | | | | |!|`|-|MLM|~|ERA| | |
MLM  = [[Наука (модуль МКС)|'''Наука лаб''' <br />замінює Пірс]]
| ERA  = '''[[Європейський маніпулятор ERA|Європейський<br />маніпулятор ERA]]'''
|boxstyle_MLM  = border: 2px solid #000000; background:#ffffff;
|boxstyle_ERA  = border: 2px solid #000000; background:#ffffff;}}
{{familytree| | | | | | | | | | | | |!| | | | | | | | |}}
{{familytree| | | | | | | |SA|~|ZARYA|~|SA| | | |
 SA = [[Заря (модуль МКС)|Панель сонячних батарей]]
| ZARYA  = [[Заря (модуль МКС)|'''Зоря'''<br />(перший модуль)]]
|boxstyle_ZARYA  = border: 2px solid #6699ff; background:#ccddff;
|boxstyle_SA    = border: 1px solid #fee067; background:#fff4cc;}}
{{familytree| | | | | | | | | | | | |!|!|}}
{{familytree| | | | | | | |PMM|.| |!|`|-|SGM1|PORT1|
 SGM1    = [[Рассвєт (модуль МКС)|'''Рассвєт'''<br />(МДМ-1)]]
|PORT1  = Російський<br />стикувальний порт
|PMM = [[Герметичний багатофункціональний модуль|Вантажний відсік<br />'''«Леонардо»''']]
|boxstyle_PMM = border: 2px solid #6699ff; background:#ccddff;
|boxstyle_PORT1 = border: 1px solid #a3ff66; background:#ccddff;
|boxstyle_SGM1 = border: 2px solid #6699ff; background:#ccddff;}}
{{familytree| | | | | | | | | | |!|PMA| | |
 PMA = [[Герметичний стикувальний перехідник|Стикувальний порт<br />'''PMA 1''']]
|boxstyle_PMA  = border: 2px solid #6699ff; background:#ccddff;}}
{{familytree| | | | | | | |QUEST|^|UNITY|-|NOD3|PORT2| |
 UNITY  = [[Юніті (модуль МКС)|вузол 1<br />'''Юніті''']]
|QUEST  = [[Шлюзова камера «Квест»|Шлюзова камера<br />'''Квест''']]
|NOD3   = [[Транквіліті (модуль МКС)|Вузол 3<br />'''Транквіліті''']]
|PORT2  = [[Герметичний стикувальний перехідник|Стикувальний порт<br />'''PMA 3''']]
|boxstyle_PORT2 = border: 1px solid #a3ff66; background:#ccddff;
|boxstyle_UNITY  = border: 2px solid #6699ff; background:#ccddff;
|boxstyle_QUEST  = border: 2px solid #6699ff; background:#ccddff;
|boxstyle_NOD3   = border: 2px solid #6699ff; background:#ccddff;}}
{{familytree| | | | | | | |ESP2| | |!| | |CUPOLA|
 ESP2 = '''[[External Stowage Platform#ESP-2|ESP-2]]'''
|CUPOLA = '''[[Купола (модуль МКС)|Купола]]'''
|boxstyle_CUPOLA = border: 2px solid #6699ff; background:#ccddff;
|boxstyle_ESP2   = border: 1px solid #fee067; background:#fff4cc;}}
{{familytree| | | | | | | | | | | | |!|}}
{{familytree| |FE0|F|FE| |RADIATOR|!|RADIATOR| |FE|7|FE| | | |
 RADIATOR = [[Зовнішня активна система терморегулювання|Радіатор]]
|FE   = [[Панель сонячних батарей]]
|FE0  = [[Панель сонячних батарей]]
|boxstyle_RADIATOR = border: 1px solid #fee067; background:#fff4cc;
|boxstyle_FE   = border: 1px solid #fee067; background:#fff4cc;
|boxstyle_FE0  = border: 1px solid #fee067; background:#fff4cc;}}
{{familytree| |:| | |:| | | | | |:| |!| |:| | | | | |:| | |:|}}
{{familytree| |:| | |:|ELC| | |:|FZ1|:| | |ELC3|:| | |:|
 ELC = [[ExPRESS Logistics Carrier#ELC-2|ELC 2]], '''[[Магнітний Альфа-Спектрометр]]'''
|FZ1  = '''[[Фермові конструкції МКС|Ферма Z1]]'''
|ELC3 = [[ExPRESS Logistics Carrier#ELC-3|ELC 3]]
|boxstyle_ELC3 = border: 1px solid #fee067; background:#fff4cc;
|boxstyle_FZ1 = border: 2px solid #ff6666; background:#ffcccc;
|boxstyle_ELC  = border: 1px solid #fee067; background:#fff4cc;}}
{{familytree| |D|FS56|FS34|FS1|FS0|FP1|FP34|FP56|C|
FS56     = '''[[Фермові конструкції МКС|Ферма S5/6]]'''
|FS34    = '''[[Фермові конструкції МКС|Ферма S3/S4]]'''
|FS1     = '''[[Фермові конструкції МКС|Ферма S1]]'''
|FS0     = '''[[Фермові конструкції МКС|Ферма S0]]'''
|FP1     = '''[[Фермові конструкції МКС|Ферма P1]]'''
|FP34    = '''[[Фермові конструкції МКС|Ферма P3/P4]]'''
|FP56    = '''[[Фермові конструкції МКС|Ферма P5/6]]'''
|boxstyle_FS56     = border: 2px solid #ff6666; background:#ffcccc;
|boxstyle_FS34    = border: 2px solid #ff6666; background:#ffcccc;
|boxstyle_FS1     = border: 2px solid #ff6666; background:#ffcccc;
|boxstyle_FS0     = border: 2px solid #ff6666; background:#ffcccc;
|boxstyle_FP1     = border: 2px solid #ff6666; background:#ffcccc;
|boxstyle_FP34    = border: 2px solid #ff6666; background:#ffcccc;
|boxstyle_FP56     = border: 2px solid #ff6666; background:#ffcccc;}}
{{familytree| |:| | |:|ELC4| | | |:|!|:| | | |ELC1|:| | |:|
 ELC4 = [[ExPRESS Logistics Carrier#ELC-4|ELC 4]], [[External Stowage Platform#ESP-3|ESP 3]]
|ELC1 = [[ExPRESS Logistics Carrier#ELC-1|ELC 1]]
|boxstyle_ELC1 = border: 1px solid #fee067; background:#fff4cc;
|boxstyle_ELC4 = border: 1px solid #fee067; background:#fff4cc;}}
{{familytree| |:| | |:| | | | |DEXTR|!|CANADARM| | | | |:| | |:|
 CANADARM = '''[[Канадарм2]]'''
|DEXTR    = '''[[Декстр]]'''
|boxstyle_CANADARM = border: 2px solid #fee067; background:#fff4cc;
|boxstyle_DEXTR    = border: 2px solid #fee067; background:#fff4cc;}}
{{familytree| |FE0|L|FE| | | | |!| | | | |FE|J|FE| | | |
 FE0 = [[Панель сонячних батарей]]
|FE  = [[Панель сонячних батарей]]
|boxstyle_FE0 = border: 1px solid #fee067; background:#fff4cc;
|boxstyle_FE  = border: 1px solid #fee067; background:#fff4cc;
|boxstyle_ELC = border: 1px solid #6699ff; background:#ccddff;}}
{{familytree| | | | | | | | | | | | |!| | | | |}}
{{familytree| | | | | | | | |ESP1|DESTYNY| | |
 DESTYNY = [[Дестіні (модуль МКС)|лабораторія<br />'''Дестіні''']]
|ESP1    = [[Платформа зовнішнього складування#ESP-1|Зовнішній<br />склад]]
|boxstyle_DESTYNY = border: 2px solid #6699ff; background:#ccddff;
|boxstyle_ESP1    = border: 1px solid #fee067; background:#fff4cc;}}
{{familytree| | | | | | | | | | | | |!| | | | |KIBOPS| | |
 KIBOPS   = [[Кібо (модуль МКС)|Вантажний відсік<br />'''Кібо''']]
|boxstyle_KIBOPS   = border: 2px solid #6699ff; background:#ccddff;}}
{{familytree| | | | | | | | | |HTV|!|HTV| |!|
HTV  = Стикувальний<br />порт для<br />'''[[H-II Transfer Vehicle|HTV]]'''/'''[[SpaceX Dragon|Dragon]]'''/'''[[Cygnus (космічний корабель)|Cygnus]]''' 
|boxstyle_HTV = border: 1px solid #a3ff66; background:#ccddff;}}
{{familytree| | | | | | | | | | | |!|!|!| | | |!|KiboRobo|
KiboRobo   = [[Кібо (модуль МКС)|Рука Робота<br />'''Кібо''']]
|boxstyle_KiboRobo   = border: 1px solid #fee067; background:#fff4cc;}}
{{familytree| | | | |COLEXT|COLUMBUS|-|HARMONY|-|KIBO|KiboPlat|
 HARMONY  = [[Гармоні (модуль МКС)|Вузол 2'''<br />Гармоні''']]
|KiboPlat   = [[Кібо (модуль МКС)|Зовнішня платформа<br />'''Кібо''']]
|COLUMBUS = [[Колумбус (модуль МКС)|Лабораторія<br />'''Колумбус''']]
|KIBO     = [[JEM-PM|Лабораторія<br />'''Кібо''']]
|COLEXT   = Зовнішні<br />навантаження 
|boxstyle_HARMONY  = border: 2px solid #6699ff; background:#ccddff;
|boxstyle_COLUMBUS = border: 2px solid #6699ff; background:#ccddff;
|boxstyle_COLEXT   = border: 1px solid #fee067; background:#fff4cc;
|boxstyle_KIBO     = border: 2px solid #6699ff; background:#ccddff;
|boxstyle_KiboPlat   = border: 1px solid #fee067; background:#fff4cc;}}
{{familytree| | | | | | | | | | | |PORT2| |
 PORT2  = [[Герметичний стикувальний перехідник|Стикувальний порт<br />'''PMA 2''']]
|boxstyle_PORT2 = border: 1px solid #a3ff66; background:#ccddff;}}
{{familytree| | | | | | | | | | | | | | | |}}
{{familytree/end|nocat=1}}

== Управління станцією ==
Керування польотом МКС здійснюється з двох Центрів: російським сегментом із ЦУПу (місто [[Корольов (місто)|Корольов]], [[Росія|Російська Федерація]]), американським сегментом із ЦУПу-Х ([[Г'юстон]], [[Сполучені Штати Америки|США]]).

У ЦУПі для програми МКС обладнаний один із двох Головних залів керування, який створювався свого часу для забезпечення польоту [[Буран (орбітальний корабель)|корабля «Буран»]]. Для керування російськими модулями МКС і кораблями «Союз» та «Прогрес» залучаються так звані малі зали. Персонал робочих груп та груп підтримки, розміщується в спеціально підготовлених робочих приміщеннях, які обладнано потрібними засобами отримання даних польоту, засобами зв'язку та обміну інформацією.

Для підвищення надійності керування та безпеки польоту в ЦУПі розгорнуто сектор керування американськими модулями, що входять до складу МКС. Завданням фахівців NASA, що працюють у цьому секторі, є проведення операцій з керування польотом американського сегменту у разі виходу з ладу ЦУПу-Х.

Подібний російський сектор керування розгорнуто у Г'юстоні. Обидва Центри&nbsp;— російський та американський&nbsp;— пов'язані [[Лінія зв'язку|лініями зв'язку]], і між ними відбувається цілодобовий обмін даними.

Безпосередньо керувати польотом ЦУП починає відразу після відокремлення космічного апарата від останнього ступеня ракети-носія і несе відповідальність за весь його орбітальний політ.

== Хронологія спорудження ==

=== За модулями ===
{| class="wikitable" border="1" style="width:auto; margin:auto;"
|- style="background:#efefef;"
! Модуль
! Код польоту
! Дата запуску
! Носій
! width="100" | Належить
! width="82"  | Зображення
|-
| rowspan="2" | [[Заря (модуль МКС)|Заря]]<br/>('світанок')<br/>(ФВБ)
| 1A/R
| 20 листопада 1998
| [[Протон (ракета-носій)|Протон-K]]
| Росія <small>(Будівельник)</small><br/>США (Фінансист)
| rowspan="2" | [[Файл:Zarya from STS-88.jpg|80px]]
|- style="border-bottom: 3px solid gray"
| colspan="4" | Перший елемент МКС, ''Заря'' забезпечує електроенергію, складування, орієнтацію. Був житлом до закінчення первинного монтажу.

Модуль складається з довгого вужчого циліндра, вкладеного у більший короткий. З одного боку модуль має сплюснутий зрізаний конус, з іншого&nbsp;— сферичний стикувальний відсік. З двох боків до модуля прикріплено панелі сонячних батарей. Герметичний модуль нині є відділенням для зберігання всередині і має ззовні паливні баки.
|-
| rowspan="2" | [[Юніті (модуль МКС)|''Юніті'']]<br/><small>('єдність', Вузол 1)</small>
| 2A
| 4 грудня 1998
| Спейс шаттл, [[STS-88]]
| США
| rowspan="2" | [[Файл:ISS Unity module.jpg|80px]]
|- style="border-bottom: 3px solid gray"
| colspan="4" | Перший модуль-вузол, який з'єднує американську частину станції з російською (через [[Герметичний стикувальний перехідник|PMA-1]]).

Модуль у формі циліндра з дуже стиснутими зрізаними конусами з обох кінців має чотири технологічні отворами для кріплення інших модулів&nbsp;— ферми Z1, шлюзового відсіку Квест, лабораторії Дестіні і вузла Транквіліті і двома герметичними стикувальними перехідниками (на початку)&nbsp;— з обох кінців має дуже стиснуті зрізані конуси, був доставлений шатлом і приєднаний до Зарі за допомогою маніпулятора.
|-
| rowspan="2" | [[Звєзда (модуль МКС)|''Звєзда'']]<br/><small>('зірка')<br/>(службовий модуль)</small>
| 1R
| 12 липня 2000
| Протон-K
| Росія
| rowspan="2" | [[Файл:ISS Zvezda module-small.jpg|80px]]
|- style="border-bottom: 3px solid gray"
| colspan="4" | Модуль обслуговування станції, забезпечує основні житлові приміщення для тривалих екіпажів, має системи життєзабезпечення та орієнтації і контролю орбіти. Модуль також забезпечує стикування кораблів [[Союз (космічний апарат)|«Союз»]], [[Прогрес (космічний апарат)|«Прогрес»]] та [[Автоматичний транспортний корабель|Автоматичного транспортного корабля]], після його появи МКС стала придатною для постійного життя.

Модуль складається з довгого вужчого циліндра, вкладеного у більший короткий. З одного боку модуль має сферичний стикувальний відсік, з іншого&nbsp;— стикувальний пристрій для стикування з [[ATV (космічний корабель)|європейським вантажним кораблем]]. З двох боків до модуля прикріплено панелі сонячних батарей.
|-
| rowspan="2" | [[Дестіні (модуль МКС)|''Дестіні'']]<br/><small><br/>'доля'<br/>(американська лабораторія)</small>
| 5A
| 7 лютого 2001
| Спейс шаттл, [[STS-98]]
| США
| rowspan="2" | [[Файл:ISS Destiny Lab.jpg|80px]]
|- style="border-bottom: 3px solid gray"
| colspan="4" | Основний модуль для досліджень американського корисного вантажу на борту МКС, призначений для загальних експериментів. Має 24 [[міжнародного стандарту вантажопідйомні стійки]], деякі з них використовують для життєзабезпечення та забезпечення щоденного життя екіпажу. ''Дестіні'' також є точкою кріплення для більшості комплексних ферм станції.

Модуль у формі циліндра має з обох кінців дуже стиснуті зрізані конуси.
|-
| rowspan="2" | [[шлюзова камера Квест|''Квест'']]<br/><small>(шлюзова камера)</small>
| 7A
| 12 липня 2001
| Спейс шаттл, [[STS-104]]
| США
| rowspan="2" | [[Файл:ISS Quest airlock.jpg|80px]]
|- style="border-bottom: 3px solid gray"
| colspan="4" | Основний шлюз МКС, ''Квест'' використовують для виходу у відкритий космос в американських і російських [[скафандр]]ах.

''Квест'' складається з двох циліндричних частин: більшого відсіку обладнання, в якому зберігаються скафандри і обладнання, й меншого відсіку екіпажу, з якого космонавти виходять у відкритий космос.
|-
| rowspan="2" | [[Пірс (модуль МКС)|''Пірс'']]<br/><small>(стикувальний відсік)</small>
| 4R
| 14 вересня 2001
| [[Союз-У]], [[Прогрес M-СО1]]
| Росія
| rowspan="2" | [[Файл:Pirs docking module taken by STS-108.jpg|80px]]
|- style="border-bottom: 3px solid gray"
| colspan="4" | ''Пірс'' забезпечує МКС додатковий порт для стикування «[[Союз (космічний апарат)|Союзів]]» і «[[Прогрес (космічний апарат)|Прогресів]]», а також використовують для виходу у відкритий космос космонавтів із використанням російських скафандрів Орлан, і є приміщенням для зберігання цих скафандрів.

Модуль має форму невеликого циліндра з пасивним стикувальним пристроєм з вільного боку.
|-
| rowspan="2" | [[Гармоні (модуль МКС)|''Гармоні'']]<br/><small>(вузол 2)</small>
| 10A
| 23 жовтня 2007
| Спейс шаттл, [[STS-120]]
| Європа <small>(будівельник)</small><br/>США <small>(керівник)</small>
| rowspan="2" | [[Файл:Harmony Relocation.jpg|80px]]
|- style="border-bottom: 3px solid gray"
| colspan="4" | Другий модуль-вузол МКС, має чотири стійки, які забезпечують електроенергією, електронними даними, і є центральною точкою підключення кількох інших компонентів через свої 6 механізмів загального причалювання. До модуля постійно пристиковані лабораторії ''Колумбус'' (європейська) і ''Кібо'' (японська), американські шаттли пристиковувалися до МКС за допомогою PMA-2, який прикріплено до переднього порту ''Гармоні''. Крім того, модуль був портом для стоянки італійського [[Багатоцільовий модуль постачання|Багатоцільового модуля постачання]] під час польотів забезпечення Спейс шаттлів.

Модуль у формі циліндра з дуже стиснутими зрізаними конусами з обох кінців має чотири технологічні отворами для кріплення інших модулів.
|-
| rowspan="2" | [[Колумбус (модуль МКС)|''Колумбус'']]<br/><small>(європейська лабораторія)</small>
| 1E
| 7 лютого 2008
| Спейс шаттл, [[STS-122]]
| Європа
| rowspan="2" | [[Файл:S122e007873.jpg|80px]]
|- style="border-bottom: 3px solid gray"
| colspan="4" | Основний модуль для досліджень європейського корисного вантажу на борту МКС.

Модуль має форму циліндра з дуже стиснутими зрізаними конусами з обох кінців.
|-
| rowspan="2" | [[Японський експериментальний модуль|Експериментальний модуль забезпечення ''Kibō'']]<br/><small>('надія' і 'бажання' ЯЕМ-ЕМЗ)</small>
| 1J/A
| 11 березня 2008
| Спейс шаттл, [[STS-123]]
| Японія
| rowspan="2" | [[Файл:Kibo ELM-PS on ISS.jpg|80px]]
|- style="border-bottom: 3px solid gray"
| colspan="4" | Частина японського модуля-лабораторії ''Kibō'', ЕМЗ забезпечує зберігання і транспортування в лабораторію корисного вантажу для внутрішнього обслуговування.

Модуль має форму короткого циліндра з дуже стиснутим конусом з одного боку.
|-
| rowspan="2" | [[Японський експериментальний модуль|Герметичний відсік ''Kibō'']]<br/><small>(ЯЕМ-МПТ)</small>
| 1J
| 31 травня 2008
| Спейс шаттл, [[STS-124]]
| Японія
| rowspan="2" | [[Файл:STS-124 Kibo.jpg|80px]]
|- style="border-bottom: 3px solid gray"
| colspan="4" | Частина ЯЕМ ''Kibō'', МПТ&nbsp;— ядро модуля ''Kibo'' до якого кріпляться ЕМЗ і експозиційний майданчик (ЕМ). Лабораторія є найбільшим модулем МКС і має загалом 23 стійки, включно з 10 стійками для експериментів. Модуль використовують для досліджень у галузі космічної медицини, біології, спостереження Землі, виробництва матеріалів, біотехнології, а також досліджень у галузі комунікації. До ядра також кріпиться зовнішня платформа (ЕМ), на якій корисний вантаж зазнає безпосереднього впливу суворого навколишнього простору. ЕМ обслуговує власний робот-рука модуля, ЯЕМ-RMS, яка монтується на МПТ.

Модуль у формі довгого циліндра має з одного боку прикріплену руку-маніпулятор і шлюзову камеру.
|-
| rowspan="2" | [[Поіск (модуль МКС)|''Поіск'']]<br/><small>(пошук)<br/>(малий дослідницький модуль 2)</small>
| 5R
| 10 листопада 2009
| Союз-У, [[Прогрес M-MIM2]]
| Росія
| rowspan="2" | [[Файл:Poisk.Jpeg|80px]]
|-
| colspan="4" | Російський компонент МКС, МДМ2 використовують для стикування кораблів Союз і Прогрес, а також як шлюзова камера для виходів у відкритий космос і для розташування назовні об'єктів наукових досліджень.

Модуль має форму невеликого циліндра з пасивним стикувальним пристроєм з вільного боку.
|-
| rowspan="2" | [[Транквіліті (модуль МКС)|''Транквіліті'']]<br/><small>(спокій)<br/>(вузол 3)</small>
| 20A
| 8 лютого 2010
| Спейс шаттл, [[STS-130]]
| Європа <small>(будівельник)</small><br/>США <small>(керівник)</small>
| rowspan="2" | [[Файл:Tranquility-node3.JPG|80px]]
|- style="border-bottom: 3px solid gray"
| colspan="4" | Третій і останній модуль-вузол МКС, має передові системи життєзабезпечення, які утилізують стічні води для повторного використання екіпажем та отримання кисню для дихання екіпажу. Вузол також забезпечує 4 причальні місця для інших герметизованих модулів екіпажу або транспортних засобів, крім того є постійним місцем для модуля Купола.

Модуль має форму циліндра з дуже стиснутими зрізаними конусами з обох кінців.
|-
| rowspan="2" | [[Купол (модуль МКС)|''Купол'']]
| 20A
| 8 лютого 2010
| Спейс шаттл, [[STS-130]]
| Європа <small>(будівельник)<br/>США(керівник)</small>
| rowspan="2" | [[Файл:STS-130 Nicholas Patrick looks through Cupola.jpg|80px]]
|- style="border-bottom: 3px solid gray"
| colspan="4" | Модуль-обсерваторія, з якої прекрасно видно робототехнічні операції і стикування космічних апаратів, а також спостережний пункт для спостереження за Землею. Модуль оснащений пультом керування роботизованою рукою-маніпулятором.

Невеликий модуль з сімома ілюмінаторами має віконниці для захисту вікон від пошкоджень, які можуть спричинити мікрометеорити.
|-
| rowspan="2" | [[Рассвєт (модуль МКС)|''Рассвєт'']]<br/><small>(світанок)<br/>(малий дослідницький модуль 1)</small>
| ULF4
| 14 травня 2010
| Спейс шаттл, [[STS-132]]
| Росія
| rowspan="2" | [[Файл:Iss023e047527.jpg|80px]]
|- style="border-bottom: 3px solid gray"
| colspan="4" | МДМ1 використовують для стикування і зберігання вантажів на борту станції.

Модуль має форму невеликого циліндра з пасивним стикувальним пристроєм із вільного боку.
|-
| rowspan="2" | [[Наука (модуль МКС)|''Наука'']]<br/><small>(багатофункціональний дослідницький модуль)</small>
|
| 21 липня 2021
| [[Протон (ракета-носій)|Протон-М]]
| Росія
| rowspan="2" | [[Файл:MLM - ISS module.jpg|80px]]
|- style="border-bottom: 3px solid gray"
| colspan="4" | Багатофункціональний дослідницький модуль
|-
| rowspan="2" | [[Причал (модуль МКС)|''Причал'']]<br/><small>(універсальний вузловий модуль)</small>
|
| 26 листопада 2021
| [[Союз-2 (ракета-носій)|Союз-2.1б]], [[Прогрес М-УМ]]
| Росія
| rowspan="2" | [[Файл:Russian Spacewalkers dwarfed by the Prichal module (cropped).jpg|80x80пкс]]
|- style="border-bottom: 3px solid gray"
| colspan="4" | Універсальний вузловий модуль
|}

=== За датами ===
Перший модуль МКС&nbsp;— функціонально-вантажний блок «Заря» був виведений на орбіту [[20 листопада]] [[1998]]&nbsp;р.

[[МКС-1|Перший основний екіпаж]] (Вільям Шеперд, Сергій Крікальов та Юрій Гідзенко) прибув на станцію [[2 листопада]] [[2000]] року на кораблі «[[Союз ТМ-31]]», і відтоді МКС є постійно заселеною.

У ході польоту в пілотованому режимі продовжувалося будівництво станції.

2001 року на кореневому сегменті Z1 було встановлено енергетичний модуль P6, на орбіту були доставлені лабораторний модуль «Дестіні», шлюзова камера «Квест», стикувальний відсік «Пірс», дві вантажні телескопічні стріли, дистанційний маніпулятор. [[2002]] року станція поповнилася трьома конструкціями з ферм (S0, S1, P6), дві з яких облаштовані транспортувальними пристроями для переміщення дистанційного маніпулятора і астронавтів під час роботи у відкритому космосі.

У зв'язку з катастрофою американського корабля «Колумбія», що сталася [[1 лютого]] [[2003]] року, будівництво МКС призупинилось, а постійний екіпаж зменшився з трьох до двох осіб для економії ресурсів, оскільки основними постачальниками стали кораблі Прогрес, що мають невелику вантажність, порівняно з шатлами (2,5 т проти 20).

[[2006]] року після відновлення польотів шатлів будівництво МКС продовжилося, а кількість членів екіпажу збільшилась з двох до трьох. На станцію були доставлені нові секції сонячних батарей, що значно підвищило її енергоозброєність.

У кінці [[2007]] року МКС поповнилася двома герметичними модулями. У жовтні шаттл «Діскавері» STS-120 привіз на орбіту виготовлений в Італії за замовленням США сполучний модуль Node-2 «Гармонія» (Harmony) (Node-1 під назвою «Юніті» працює в складі станції з грудня 1998 року). У листопаді Node-2 «Гармонія» (Harmony), за допомогою маніпулятора станції був встановлений на своє штатне місце&nbsp;— на осьовий порт модуля «Дестіні». За своїм призначенням Node-2 є з'єднувальним вузлом між трьома лабораторними модулями: американським «Дестіні», європейським «Колумбус» (Columbus) та японським «Кібо». Крім того, осьовий стикувальний вузол Node-2 став основним причалом для шаттлів.

Європейський лабораторний модуль «Колумбус», призначений для постійної роботи в складі МКС, в лютому 2008 року був виведений на орбіту на кораблі «[[Атлантіс]]» STS-122, і 11 лютого за допомогою маніпулятора цього корабля встановлений на своє штатне місце. 14 березня і 4 червня було пристиковано два з трьох елементів модуля Кібо&nbsp;— експериментальний модуль забезпечення і герметичний відсік.

[[9 березня]] [[2008]] року відбувся перший запуск [[ATV (космічний корабель)|європейського автоматичного вантажного корабля]], корабель доставив 7,7 т вантажу. Заплановано 5 запусків до 2015 з проміжками між запусками 13—15 місяців.

[[29 травня]] [[2009]] року почав працювати перший [[МКС-20|постійний екіпаж]] із шести осіб, доставлений двома кораблями Союз ТМА. Збільшення кількості членів екіпажу відбулось внаслідок зростання можливостей забезпечення.

[[10 вересня]] [[2009]] року відбувся перший запуск [[H-II Transfer Vehicle|японського автоматичного вантажного корабля]], вантажність корабля 6 тонн. Заплановано здійснити 9 запусків до 2017. Корабель не має власної системи зближення&nbsp;— апарат підлітає якомога ближче до станції, захоплюється маніпулятором і приєднується до модуля Гармоні.

[[3 лютого]] [[2010]] року багатостороння рада з управління МКС підтвердила, що не існує жодних відомих технічних обмежень щодо продовження експлуатації станції після 2015<ref>[http://www.roscosmos.ru/8924/ Спільна заява Багатосторонньої ради з управління МКС, що узагальнює спільну точку зору щодо перспектив Міжнародної космічної станції] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140109230753/http://www.roscosmos.ru/8924/ |date=9 січня 2014 }}{{ref-ru}}</ref>.

В [[2011]] році завершилися польоти багаторазових кораблів [[Спейс Шаттл]].

[[25 травня]] [[2012]] році до станції пристикувався перший у світі приватний космічний корабель [[Дракон (космічний корабель)|Дракон]].

[[18 вересня]] [[2013]] році до станції пристикувався приватний вантажний космічний корабель [[Cygnus (космічний корабель)|Сігнус]].

[[26 липня]] [[2021]] році від станції від'єднався модуль «[[Пірс (модуль МКС)|Пірс]]», а 26 липня на його місце пристикувався модуль «[[Наука (модуль МКС)|Наука]]».

[[2 березня]] [[2023]] року, до МКС стартувала ракета-носій Falcon 9 американської компанії [[SpaceX]] з пілотованим космічним кораблем Dragon 6<ref>[https://gordonua.com/ukr/news/worldnews/spacex-zapustiv-na-mks-kosmichnij-korabel-z-ekipazhem-z-amerikantsiv-rosijanina-ta-gromadjanina-oae-1652971.html SpaceX запустила на МКС космічний корабель з екіпажем з американців, росіянина і громадянина ОАЕ. Відео. 02.03.2023, 16.36]</ref><ref>[https://www.spacex.com/launches/mission/?missionId=crew-6 Recent Launch CREW-6 MISSION]</ref>.

[[22 травня]] [[2023]] року, до МКС стартувала ракета-носій Falcon 9 компанії SpaceX з космічними туристами на борту. Згідно повідомлення NASA, астронавти приватної місії «Axiom Mission 2» (Ax-2) Пеггі Уітсон, Джон Шоффнер, Алі аль-Карні та Райяна Барнауї прибули до МКС о 09:12 (за східним часом). Приватна місія Ax-2 пробуде на МКС тиждень<ref>[https://trueua.info/news/raketa--z-kosmichnimi-turistami-na-bortu-pribula-do-mks Ракета SpaceX з космічними туристами на борту прибула до МКС. // Автор: Кирило Іванішин. 23.05.2023, 02:18]</ref>.

[[20 січня]] [[2024]] року, до МКС стартувала ракета-носій Falcon 9 американської компанії SpaceX з пілотованим космічним кораблем Crew Dragon. Подорож до МКС чергової приватної місії «Axiom Mission 3» (Ax-3) з групою астронавтів на борту у складі: колишнього астронавта NASA Майкла Лопес-Алегрія (Michael Lopez-Alegria), як командира, пілота Вальтера Вілладеї (Walter Villa) від ВПС Італії, а також фахівців Маркуса Вандта (Marcus Wandt) зі Швеції та Альпера Гезеравджі (Alper Gezeravci), який став першим астронавтом в історії Туреччини, від моменту запуску - до МКС тривала 36 годин<ref>[https://hromadske.radio/news/2024/01/20/hrupa-kosmonavtiv-prybula-na-mks-pislia-36-hodynnoi-podorozhi Група космонавтів прибула на МКС після 36-годинної подорожі. 20.01.2024]</ref><ref>[https://portaltele.com.ua/news/spacex-dostavila-na-mks-ekipazh-misiyi-axiom-space.html SpaceX доставила на МКС екіпаж місії Axiom Space. 21.01.2024]</ref><ref>[https://glavcom.ua/techno/auto/turechchina-vpershe-vidpravila-svoho-astronavta-do-kosmosu-video-981108.html Туреччина вперше відправила свого астронавта до космосу (відео). // Автор: Ірина Озтурк. 19.01.2023, 07:28]</ref>.

== Експедиції до МКС ==
{{Оновити}}
Усі довготривалі екіпажі мають назву «МКС-N», де N&nbsp;— це номер, який збільшується на одиницю після кожної експедиції. Початком експедиції вважають відбуття попереднього екіпажу на [[Союз (космічний корабель)|космічному кораблі «Союз»]]. Тривалість однієї експедиції становить від двох до п'яти місяців. Нерідко космонавти перебувають на борту МКС протягом декількох експедиції. Найбільшу кількість разів&nbsp;— п'ять&nbsp;— на МКС був росіянин [[Маленченко Юрій Іванович|Юрій Маленченко]].

Станом на кінець [[2015]] року МКС відвідало 219 осіб з 18 країн що є рекордом для космічних станцій (на «Мирі» побували 104 особи). Здійснено 46 експедицій. Найбільша кількість космонавтів відвідала МКС з США&nbsp;— 140 осіб; з Росії&nbsp;— 44 особи.

МКС стала першим прикладом комерціалізації космічних польотів. [[Роскосмос]] спільно з компанією Space Adventures вперше відправив на орбіту космічних туристів. Станом на січень [[2016]] року МКС відвідало 7 космічних туристів з трьох країн (США, Канада, ПАР). 

[[30 травня]] [[2023]] року, четверо астронавтів приватної місії Ax-2 повернулися на Землю у своїй капсулі [[SpaceX]] [[Dragon (космічний корабель)|Dragon]]. Цей Dragon під назвою Freedom відстикувався від МКС раніше того дня об 11:05 ранку за східним часом (15:05 за Гринвічем), завершивши 10-денну місію, яка включала вісім днів перебування в орбітальній лабораторії. Ax-2 — це друга місія на МКС, яку виконала [[Axiom Space]], після Ax-1 у квітні 2022 року. Ця попередня місія була першим повністю приватним польотом екіпажу до орбітальної лабораторії. Місію Ax-2 очолив Вітсон, колишній астронавт NASA, який побив рекорди, а зараз працює директором відділу польотів людини в космос в Axiom Space. Іншими членами екіпажу були Джон Шоффнер, Алі Аль-Карні та Райяна Барнаві<ref>[https://portaltele.com.ua/news/kosmos/kapsula-spacex-z-pryvatnymy-astronavtamy-ax-2-povernulysya-na-zemlyu.html Капсула SpaceX з приватними астронавтами Ax-2 повернулися на Землю. 31.05.2023]</ref>.

Крім того, в рамках контракту на закупівлю Малайзією російського озброєння, Роскосмос у 2007 році організував політ на МКС першого малайзійського космонавта&nbsp;— шейха Музафара Шукора (''Muszaphar Shukor'').

NASA планувало відправити черговий екіпаж до МКС 15 серпня 2023 року. Однак SpaceX оголосила, що старт переноситься на 23 серпня. Раніше було ухвалено рішення про перенесення запуску на 17 серпня. Причиною зміщення графіка є те, що в липні 2023 року SpaceX відправила в космос надважку ракету Falcon Heavy не з першої спроби. Річ у тім, що Falcon Heavy використовувала той самий стартовий майданчик, що й Falcon 9 із космічним кораблем Dragon Endurance, тому фахівцям потрібно більше часу на підготовку<ref>[https://nnews.com.ua/nasa-znovu-vidklalo-zapusk-kosmichnogo-korablya-spacex-dragon-z-ekipazhem-do-mks.html NASA знову відклало запуск космічного корабля SpaceX Dragon з екіпажем до МКС. 04.08.2023]</ref>.

25 серпня 2023 року, згідно повідомлення агентства [[Рейтер|Reuters]], Росія та США погодили додатковий політ до МКС для американського астронавта на борту російського космічного корабля «Союз МС», що є рідкісною ознакою сучасної двосторонньої співпраці зазначених країн. Цей політ є частиною угоди між російським космічним агентством Роскосмос і NASA про перехресні польоти до МКС<ref>[https://www.reuters.com/technology/space/russia-us-agree-additional-us-astronaut-flight-iss-interfax-2023-08-25/ Russia, US agree additional US astronaut flight to International Space Station, Interfax reports. August 25, 2023, 3:01 PM GMT+3]</ref><ref>[https://bukvy.org/rosiya-i-ssha-pogodyly-dodatkovyj-polit-amerykanskyh-astronavtiv-na-mizhnarodnu-kosmichnu-stancziyu/ Росія і США погодили додатковий політ американських астронавтів на Міжнародну космічну станцію. 26.08.2023, 01:00]</ref>.

26 серпня 2023 року, о 3:27 ранку (за східним часом), з [[Космічний центр імені Кеннеді|Космічного центру імені Кеннеді]] NASA у штаті [[Флорида|Флориді]] (США), четверо космонавтів зі США, ЄС, Японії та Росії на борту ракети SpaceX відбули до МКС, розпочавши місію Crew-7, яка триватиме більше шести місяців. Згідно повідомлення CNN, після досягнення орбіти, капсула Crew Dragon від'єдналася від ракети Falcon 9, почавши самостійний політ по орбіті з метою зближення з МКС, яка обертається на висоті близько 420 кілометрів над поверхнею Землі. Семеро інших космонавтів, які працюють на МКС з березня 2023 року, протягом п’яти днів будуть передавати справи новій команді. Місія Crew-7 є восьмим польотом NASA та SpaceX у рамках програми комерційних екіпажів агентства, яка доставляє астронавтів на космічну станцію з моменту першої місії SpaceX з екіпажем у 2020 році<ref>[https://edition.cnn.com/2023/08/26/world/spacex-nasa-crew-7-launch-space-station-scn/index.html SpaceX, NASA launch four astronauts from four countries. // By Jackie Wattles, CNN. Updated 4:44 AM EDT, Sat August 26, 2023]</ref><ref>[https://zn.ua/ukr/TECHNOLOGIES/nasa-i-spacex-vidpravili-na-mks-komandu-kosmonavtiv-z-ssha-jes-japoniji-ta-rosiji.html NASA і SpaceX відправили на МКС команду космонавтів з США, ЄС, Японії та Росії. 26.08.2023, 16:26]</ref>. 

27 серпня 2023 року, о 9:16 ранку за східним поясним часом (15:16 за Києвом), корабель SpaceX Dragon Endurance успішно зістикувався з модулем [[Гармоні (модуль МКС)|«Гармоні»]] МКС. Згідно повідомлення NASA, астронавти перейдуть на МКС після процедури стандартних перевірок, тобто екіпаж МКС на кілька найближчих днів зросте до 11 осіб<ref>[https://interfax.com.ua/news/general/931310.html SpaceX Crew-7 успішно пристикувався до МКС. 27.08.2023, 19:48]</ref>.

5 березня 2024 року, корабель Crew Dragon Endeavour американської компанії SpaceX, на борту якого знаходився міжнародний екіпаж, благополучно пристикувався до МКС, незважаючи на те, що за 30 хвилин до його запуску на орбіту в ущільнювачі корабля було виявлено напівміліметрову тріщину у силіконі RTV<ref>[https://portaltele.com.ua/news/kosmos/spacex-dostavila-kosmonavtiv-na-mks-nezvazhayuchi-na-trishhinu-v-korabli-crew-dragon.html SpaceX доставила космонавтів на МКС, незважаючи на тріщину в кораблі Crew Dragon. 06.03.2024]</ref>.

З жовтня 2012 року до листопада 2023 року компанія SpaceX здійснила 29 пусків вантажних кораблів Cargo Dragon до МКС<ref>[https://interfax.com.ua/news/general/956017.html Космічний корабель Cargo Dragon приводнився в Атлантиці. 22.12.2023, 20:37]</ref>.

12 березня 2024 року, об 11:47 (за київським часом), астронавти місії Crew-7 успішно повернулися з МКС на Землю<ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-technology/3838645-astronavti-misii-crew7-povernulisa-na-zemlu.html Астронавти місії Crew-7 повернулися на Землю. 12.03.2024, 12:20]</ref>.

{{Екіпажі МКС}}

== Кораблі доправлення ==
Екіпажі до МКС літають на російських космічних кораблях «[[Союз (космічний корабель)|Союз]]». До липня 2011 року доправлення вантажів та зміна екіпажів здійснювалася також у рамках американської програми «[[Спейс Шаттл]]», поки її не було завершено. Вантажі до МКС постачаються на російських («<nowiki/>[[Роскосмос]]<nowiki/>») кораблях «<nowiki/>[[Прогрес (космічний корабель)|Прогрес]]<nowiki/>», японських ([[Агентство аерокосмічних досліджень Японії|JAXA]]) [[H-II Transfer Vehicle|HTV]], американських «<nowiki/>[[Dragon (космічний корабель)|Dragon]]<nowiki/>» (компанія [[SpaceX]]) та «<nowiki/>[[Cygnus (космічний корабель)|Cygnus]]<nowiki/>» (компанія [[Orbital Sciences Corporation]]). Повернення на Землю космонавтів здійснюється на кораблях «Союз» («<nowiki/>[[Роскосмос]]<nowiki/>») та «Dragon 2» (компанія [[SpaceX]]). Серед транспортних кораблів лише «Dragon» здатен повертати вантажі на Землю; інші вантажні кораблі забирають з МКС сміття, та після відстикування згорають в атмосфері Землі. Інколи, наприклад у жовтні 2016 року, задля доправлення вантажів на МКС, застосовувалася ракета [[Антарес (ракета-носій)|Antares]] з першим ступенем [[Укркосмос|українського виробництва]] (останній такий запуск американсько-української ракети Антарес із корисним вантажем 3,6 тонн, відбувся 03.10.2020 о 05:44)<ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-technology/3111153-nasa-uspisno-zapustilo-do-mks-ukrainskoamerikansku-raketu-antares.html NASA успішно запустило до МКС українсько-американську ракету Antares] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201018132548/https://www.ukrinform.ua/rubric-technology/3111153-nasa-uspisno-zapustilo-do-mks-ukrainskoamerikansku-raketu-antares.html |date=18 жовтня 2020 }}, Укрінформ, 3.10.2020</ref>.

{|class="wikitable" width="85%"
! Корабель
! Тип
! Агентство/країна
! Перший політ
! Останній політ
! Разом рейсів
! Коментарі
|- align="center"
| colspan="7" |'''Діючі програми'''
|-
| [[Союз (космічний корабель)|Союз]]
| пілотований
| [[Роскосмос]] / {{Прапор|Росія}}
| 31 жовтня 2000
| 9 квітня 2021
| 63
| ротація екіпажів та аварійна евакуація
|-
| [[Прогрес (космічний корабель)|Прогрес]]
| транспортний
| [[Роскосмос]] / {{Прапор|Росія}}
| 6 серпня 2000
| 17 лютого 2024<ref>[https://www.newsru.co.il/science_hitech/13aug2024/progress_ms26.html Російський космічний корабель "Прогрес МС-26" затоплено у Тихому океані.  13.08.2024, 09:03]</ref>
| 77
| доставка вантажів
|-
| [[H-II Transfer Vehicle|HTV]]
| вантажний
| [[Агентство аерокосмічних досліджень Японії|JAXA]] / {{Прапор|Японія}}
| 10 вересня 2009
| 25 травня 2020
| 9
| доставка вантажів
|-
| [[Dragon (космічний корабель)|Dragon]]
| вантажний
| [[НАСА|NASA]] / {{Прапор|США}}
| 22 травня 2012
| 5 липня 2021
| 22<!-- только запущенные к МКС -->
| доставка вантажів й повернення їх на Землю
|-
| [[Dragon 2]]
| пілотований
| [[SpaceX]] / [[НАСА]] / {{Прапор|США}}
| 30 травня 2020
| 23 квітня 2021
| 4
| доставка екіпажів та вантажів й повернення їх на Землю
|-
| [[Cygnus (космічний корабель)|Cygnus]]
| вантажний
| NASA / {{Прапор|США}}
| 18 вересня 2013
| 20 лютого 2021
| 15
| доставка вантажів
|- align="center"
| colspan="7" |'''Завершені програми'''
|-
| [[Спейс Шаттл]]
| пілотований
| NASA / {{Прапор|США}}
| 7 грудня 1998
| 8 липня 2011
| 37
| ротація екіпажів, доставка вантажів і частин модулів станції
|-
| [[ATV (космічний корабель)|ATV]]
| транспортний
| [[Європейське космічне агентство|ESA]] / {{Прапор|ЄС}}
| 9 березня 2008
| 6 червня 2013
| 5
| доставка вантажів
|-
|}

=== Заплановані ===

==== NASA ====
* «[[Оріон (космічний корабель)|Оріон]]»&nbsp;— доправлення екіпажів до МКС, пілотовані польоти на Місяць і Марс;
Комерційні проєкти за програмами NASA:
* «[[CST-100 Starliner|CST-100]]»&nbsp;— багаторазовий пілотований корабель, розробляється компанією «<nowiki/>[[Боїнг]]<nowiki/>»;
* «[[Dream Chaser]]»&nbsp;— багаторазовий пілотований корабель, розробляється американською компанією «<nowiki/>[[Sierra Nevada Corporation]]<nowiki/>».

== Аварії та інциденти ==
Серед найсерйозніших пригод на МКС можна назвати катастрофу [[1 лютого]] [[2003]] року під час посадки шаттла «<nowiki/>[[Колумбія (шатл)|Колумбія]]<nowiki/>» (експедиція [[STS-107]]). Хоча «Колумбія» не стикувалась з МКС, проводячи самостійну дослідницьку місію, ця катастрофа призупинила польоти шаттлів, які поновилися лише в липні [[2005]] року. Це відсунуло терміни завершення будівництва станції і зробило російські кораблі «Союз» і «Прогрес» єдиним засобом доправлення космонавтів та вантажів на станцію на тривалі роки.

В 2006 році, у російському сегменті станції відбулося задимлення, а також зафіксована відмова роботи комп'ютерів у російських і американських сегментах 2001 і двічі 2007 року. Восени 2007 року екіпаж МКС ремонтував розрив сонячної батареї, який стався під час її встановлення.

9 вересня 2021 року, в російському житловому модулі МКС «Звезда» спрацювала пожежна сигналізація, а екіпаж повідомив про задимлення та запах палаючого пластику<ref>[https://www.bbc.com/ukrainian/news-58498656 На російському модулі МКС задимлення. Інженери б'ють на сполох. 09.09.2021]</ref>.

14 грудня 2022 року, під час підготовки до запланованого виходу з МКС у відкритий космос, наземні групи помітили значне витікання невідомої речовини з хвостової частини російського транспортного пілотованого космічного корабля «Союз МС-22», пристикованого до модуля «Рассвет» на МКС. Було встановлено, що сталося витікання охолоджувальної рідини, у зв’язку з цим вихід російських космонавтів у відкритий космос з борту МКС було скасовано. Через дану несправність, космонавти повернулися з МКС на Землю на 6 місяців пізніше, аніж планувалося<ref>[https://telegraf.com.ua/ukr/novosti-rossii/2022-12-15/5726079-u-rossiyan-opyat-beda-v-kosmose-na-korable-soyuz-sereznaya-utechka-video У росіян знову біда в космосі: на кораблі "Союз" серйозне витікання (відео). // Автор: Анастасія Мокрик. 15.12.2022, 12:57]</ref>.

25 липня 2023 року, МКС на 90 хвилин залишилася без зв’язку з штаб-квартирою NASA в [[Г'юстон|Х’юстоні]]. Даний інцидент стався вперше з моменту запуску МКС у 2009 році. Відключення, в результаті якого було втрачено телеметрію, голосовий зв’язок і управління, сталося під час планової модернізації наземної енергетичної системи будівлі в [[Космічний центр імені Ліндона Джонсона|Космічному центрі імені Ліндона Джонсона]]. Разом з тим, протягом 20 хвилин після відключення електроенергії, центр управління польотами NASA перебував на зв’язку з МКС через російські системи, а резервний центр управління, розташований за декілька миль від штаб-квартири, незабаром був під'єднаний до мережі. Взагалі, проблема була вирішена, і управління місією знову почало повністю функціонувати. Однак, NASA має намір розслідувати інцидент, щоб переконатися, що він не повториться в наступні роки експлуатації МКС<ref>[https://nnews.com.ua/nasa-vpershe-vtratyla-zv-yazok-z-mks-cherez-nespodivane-vidklyuchennya-elektroenergiyi.html NASA вперше втратила зв’язок з МКС через несподіване відключення електроенергії. // By Anna Nevolina. 30.07.2023]</ref>.

9 жовтня 2023 року, на модулі «Наука» російського сегменту МКС стався витік теплоносія із зовнішнього (резервного) контуру радіатора, який був доставлений на станцію у 2012 році<ref>[https://t.me/roscosmos_gk/11130 Повідомлення Держкорпорації «Роскосмос» від 9 жовтня 2023 року]</ref><ref>[https://spacenews.com/russian-iss-module-experiences-coolant-leak/ Russian ISS module experiences coolant leak. // By Jeff Foust. October 9, 2023]</ref>.

28 лютого 2024 року, під час брифінгу, присвяченого новій місії на МКС Crew-8, керівник програми NASA на МКС повідомив, що з російської частини МКС продовжує витікати повітря і ситуація стала гіршою. За його словами, повітря в перехідній камері російського модуля «Зоря» почало виходити вдвічі швидше<ref>[https://twitter.com/NASA/status/1762862736545849631 Брифінг NASA, присвячений місії на МКС Crew-8. 28.02.2024, 5:30 PM]</ref><ref>[https://www.rbc.ua/rus/news/rosiyskoyi-chastini-mks-prodovzhue-vitikati-1709141463.html З російської частини МКС продовжує витікати повітря і ситуація стала гіршою, - NASA. 28.02.2024, 20:15]</ref>.

8 березня 2024 року, мешканець Флориди (США) повідомив, що на його будинок впав уламок [[Космічне сміття|космічного сміття]] з МКС. Майже кілограмовий шматок металу пробив дах будинку та пройшов через підлогу другого поверху, трохи не зачепивши одного з членів родини. О 14:29 того дня Космічне командування США справді зареєструвало входження космічного сміття в атмосферу та його рух до північно-західної Флориди, а о 14:34 у будинок дійсно стався приліт. NASA проводить розслідування в ході якого, попередньо з'ясовано, що викинуті батареї з МКС хоча й належали NASA, однак піддон запускала Японська космічна агенція, тож відповідати, можливо, буде вона<ref>[https://arstechnica.com/space/2024/04/trash-from-the-international-space-station-may-have-hit-a-house-in-florida/ Trash from the International Space Station may have hit a house in Florida. // By Stephen Clark. 4/2/2024, 3:24 AM]</ref><ref>[https://nauka.ua/news/nasa-rozsliduye-padinnya-ulamka-kosmichnoyi-stanciyi-na-budinok-amerikancya NASA розслідує падіння сміття з космічної станції на будинок американця. // Автор: Каталіна Маркуш. 03.04.2024]</ref>. 16 квітня 2024 року, за результатами проведеного розслідування, NASA встановило, що предмет, який на початку березня 2024 року пошкодив будинок у США, дійсно колись був частиною роботизованої руки на МКС. За три роки до інциденту, дану деталь використали наземні диспетчери NASA, щоб випустити вантажний піддон із застарілими батареями в космос. Загальна маса викинутих тоді деталей з МКС у відкритий космос становила більше 2,5 тонн<ref>[https://phys.org/news/2024-04-nasa-mystery-roof-florida-home.html NASA confirms mystery object that crashed through roof of Florida home came from space station. April 16, 2024]</ref><ref>[https://life.pravda.com.ua/society/ob-yekt-yakiy-probiv-dah-budinku-v-ssha-kolis-buv-chastinoyu-kosmichnoji-stanciji-301103/ У NASA встановили походження таємничого об'єкта, що пробив дах будинку у Флориді. // Автор: Анна Коваленко. 16.04.2024, 19:47]</ref>.

24 червня 2024 року двоє астронавтів NASA, [[Трейсі Колдвел Дайсон|Трейсі Дайсон]] і [[Майкл Рід Барратт|Майкл Барратт]], мали здійснити 90-й вихід у відкритий космос з МКС для виконання як завдань із ремонту станції, так і з науковою метою. Але вихід за межі станції був перерваний в зв'язку з тим, що зі скафандра Дайсон почала витікати вода, яку використовують як охолоджувальну рідину. Подібні інциденти з витоками охолоджувальної рідини зі скафандрів астронавтів на МКС ставалися вже не раз. Так, астронавт Європейського космічного агентства (ЄКА) Маттіас Маурер помітив скупчення води у своєму шоломі після тривалого виходу у відкритий космос. Це призвело до довгої перерви у виходах за межі орбітальної станції. У ще одного астронавта ЄКА, Луки Пармітано, також стався витік води, яка почала заповнювати його шолом прямо у відкритому космосі<ref>[https://enovosty.com/uk/news-ukr/news_abroad-ukr/full/3006-oberezhno-voda-nasa-ne-vipuskaye-astronavtiv-iz-mks-u-vidkritij-kosmos-shho-trapilosya Обережно, вода: NASA не випускає астронавтів із МКС у відкритий космос, що трапилося. 30.06.2024, 10:12]</ref>.

26 червня 2024 року, близько 16:00 за Грінвічем (14:00 за Києвом), на орбіті поблизу МКС радари американської компанії LeoLabs, що займаються спостереженням за космосом, зафіксували кілька фрагментів російського супутника. Шість американських астронавтів, які на цей час перебували на МКС, були попереджені командою управління NASA в Х’юстоні про необхідність виконати процедуру «безпечної гавані», коли кожен член екіпажу переміщується в космічний корабель, на якому астронавти прибули на космічну станцію, якщо виникне необхідність термінового відльоту. В такому положенні астронавти NASA перебували приблизно годину<ref>[https://tsn.ua/svit/astronavti-nasa-hovalisya-na-mks-vid-sotni-ulamkiv-rosiyskogo-suputnika-2609766.html Астронавти NASA на МКС ховалися від сотні уламків російського супутника. // Автор: Богдан Скаврон. 27.06.2024, 19:44]</ref>.

26 вересня 2024 року генеральним інспектором NASA було опубліковано звіт, в якому містяться деталі, які раніше не оприлюднювались і які підкреслюють гостроту проблеми, з якою зіткнулася МКС. Виявляється, ще з вересня 2019 року, з тріщин у корпусі МКС, а саме з російського сегменту, в космічний простір витікає повітря. Як було встановлено, витік повітря відбувається з невеликого модуля ПрК («Промєжуточная камєра»), який знаходиться між шлюзовою камерою та до якої стикуються вантажні кораблі «Прогресс» і модулем «Звєзда». NASA зазначає, що все перебуває під контролем, незважаючи на попередження власного наглядового органу про те, що витоки є найбільшою проблемою станції. У лютому 2024 року витікання повітря зі станції збільшилося з менш ніж 450&nbsp;гр./день до 1,1&nbsp;кг/день, а в квітні цей показник підскочив до 1,7&nbsp;кг/день. План NASA стосовно зниження ризику на МКС полягає в тому, щоб люк на модулі «Звєзда», який веде до ПрК, залишати закритим. Згодом, якщо витік посилиться, цей люк, можливо, доведеться закрити назавжди, зменшивши кількість російських портів стикування на МКС з чотирьох до трьох<ref>[https://expert.com.ua/189460-z-trischyn-u-korpusi-rosiyskogo-segmentu-mks-vytikaye-povitrya.html З тріщин у корпусі російського сегменту МКС витікає повітря. 11.10.2024]</ref>. 

Станом на жовтень 2024 року, згідно нового звіту NASA, на МКС виявлено 50 критичних «проблемних ділянок» і чотири тріщини, що потенційно можуть вимагати негайної евакуації через витік кисню, найпроблемнішою є ситуація в російському модулі «Звєзда». Згідно зі звітом, кількість тріщин і витоків на МКС з роками тільки зростає, а космонавти неодноразово скаржилися на те, що тріщини на станції ремонтують лише за допомогою тимчасових заходів — спеціальної стрічки, марлі та герметика. Перші проблеми з російським модулем з’явилися у 2019 році, коли почався незначний витік повітря. Попри зусилля по його герметизації, кількість витікаючого повітря тільки збільшувалась протягом останніх п’яти років. Якщо ситуація не стабілізується, екіпажу може знадобитися екстрено залишити МКС, що буде першим випадком евакуації з орбітальної станції за понад 24 роки її існування<ref>[https://noworries.news/naukovczi-zayavyly-pro-krytychnu-nespravnist-na-mks-cherez-diyi-rosijskyh-astronavtiv/ Науковці заявили про критичну несправність на МКС через дії російських астронавтів. 31.10.2024, 6:58 pm]</ref>. NASA постійно попереджає про можливий «катастрофічний збій» на МКС, однак РФ ігнорує ці звернення<ref>[https://expert.in.ua/science/26112024-nasa-poperedzhaye-pro-mozhlyvyj-katastrofichnyj-zbij-na-mks-ale-rf-ignoruye-zvernennya/ NASA попереджає про можливий “катастрофічний збій” на МКС, але РФ ігнорує звернення. // Автор: Ковальчук Світлана. 26.11.2024, 00:22]</ref>.

== Майбутнє ==
Закінчення будівництва МКС було намічено на 2015 рік. Завдяки новому обладнанню, доправленому на борт МКС експедицією шаттла «Індевор» в листопаді 2008 року, екіпаж станції 2009 року був від 3 до 6 осіб. Спочатку планувалося, що станція повинна пропрацювати на орбіті до 2010 року, 2008 називалася інша дата&nbsp;— 2016 або 2020 рік. На думку експертів, МКС, на відміну від станції «Мир», не будуть топити в океані, передбачається використовувати її як базу для збирання міжпланетних кораблів. Попри те, що в NASA висловлювалися за зменшення фінансування станції, голова агентства Майкл Гріффін пообіцяв виконати всі зобов'язання США для завершення будівництва станції. Однак після [[Російсько-грузинська війна (2008)|війни в Південній Осетії]] багато експертів, в тому числі і Гріффін, заявляли, що охолодження відносин між Росією та США може призвести до припинення співпраці Роскосмосу з NASA і американці (які планували до 2010 року завершити експлуатацію шаттлів) не зможуть відправляти на станцію свої експедиції.

У жовтні 2016 року у NASA заявили про припинення співпраці з Роскосмосом стосовно доправлення астронавтів на МКС<ref>{{Cite web |url=http://nv.ua/ukr/techno/science/u-nasa-zajavili-pro-pripinennja-spivpratsi-z-roskosmosom-vidpraviti-astronavtiv-na-mks-245588.html |title=NASA заявили про припинення співпраці з Роскосмосом щодо відправки астронавтів на МКС |accessdate=16 жовтня 2016 |archive-date=18 жовтня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161018215604/http://nv.ua/ukr/techno/science/u-nasa-zajavili-pro-pripinennja-spivpratsi-z-roskosmosom-vidpraviti-astronavtiv-na-mks-245588.html }}</ref>.

Після початку [[Російсько-українська війна (з 2014)|російської агресії проти України]] і заяв США про можливість запровадження санкції проти РФ 13 травня 2014 віце-прем'єр РФ [[Рогозін Дмитро Олегович|Дмитро Рогозін]] заявив, що Росія не буде продовжувати експлуатацію МКС після 2020<ref>[http://www.gazeta.ru/politics/news/2014/05/13/n_6149301.shtml Рогозін: Росія не буде продовжувати експлуатацію МКС після 2020] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140517152904/http://www.gazeta.ru/politics/news/2014/05/13/n_6149301.shtml |date=2014-05-17 }}{{ref-ru}}</ref>. Віце-прем'єр РФ Юрій Борисов заявив, що Росія до 2025 року має намір припинити участь у проєкті МКС<ref>{{Cite web |url=https://espreso.tv/rosiya-ogolosila-pro-namir-vidmovitisya-vid-uchasti-u-proekti-mks |title=Росія до 2025 року має намір припинити участь у проєкті Міжнародної космічної станції |accessdate=19 квітня 2021 |archive-date=19 квітня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210419041249/https://espreso.tv/rosiya-ogolosila-pro-namir-vidmovitisya-vid-uchasti-u-proekti-mks }}</ref>.

На заміну морально та технічно застарілий станції США планує побудувати нову МКС [[Starlab]] до 2027 року. У жовтні 2021 NASA підписала контракти з трьома компаніями, які будуть створювати космічну станцію:
* [[Nanoracks]]&nbsp;— виконуватиме роль головного підрядника.
* [[Voyager Space]]&nbsp;— займатиметься стратегією розвитку та інвестиціями, тобто&nbsp;— бізнес-складовою проєкту.
* [[Lockheed Martin]]&nbsp;— компанія займатиметься технічною складовою проєкту та побудує необхідні модулі станції.

У грудні 2021 NASA уклало угоди ще з двома приватними компаніями: [[Blue Origin]] та [[Northrop Grumman]]<ref>{{Cite web|title=На низькій навколоземній орбіті побудують нову космічну станцію|url=https://tech.24tv.ua/nizkiy-navkolozemniy-orbiti-pobuduyut-novu-novini-tehnologiy_n1778315|website=24 Канал|accessdate=2021-12-07|language=uk|archive-date=7 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211207183233/https://tech.24tv.ua/nizkiy-navkolozemniy-orbiti-pobuduyut-novu-novini-tehnologiy_n1778315}}</ref><ref>{{Cite web|title=Nanoracks, Voyager Space, and Lockheed Martin Teaming to Develop Commercial Space Station|url=https://news.lockheedmartin.com/news-releases?item=129118|website=Media - Lockheed Martin|accessdate=2021-12-07|language=en-us|archive-date=7 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211207183236/https://news.lockheedmartin.com/news-releases?item=129118}}</ref><ref>{{Cite web|title=NASA обрало ще дві компанії, які розроблятимуть нову космічну станцію|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/nasa-vybralo-eshche-dve-kompanii-kotorye-1638557565.html|website=РБК-Украина|accessdate=2021-12-07|language=ru|archive-date=7 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211207183437/https://www.rbc.ua/ukr/news/nasa-vybralo-eshche-dve-kompanii-kotorye-1638557565.html}}</ref><ref>{{Cite web|title=NASA приєдналося до створення приватної космічної станції: як вона виглядатиме|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/nasa-prisoedinilos-sozdaniyu-chastnoy-kosmicheskoy-1638480569.html|website=РБК-Украина|accessdate=2021-12-07|language=ru|archive-date=7 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211207183232/https://www.rbc.ua/ukr/news/nasa-prisoedinilos-sozdaniyu-chastnoy-kosmicheskoy-1638480569.html}}</ref><ref>{{cite tweet|user=orbitalreef|number=1466507578318503938|title=https://twitter.com/orbitalreef/status/1466507578318503938 |website=Twitter |accessdate=2021-12-07 |language=uk |archive-date=8 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211208191930/https://twitter.com/orbitalreef/status/1466507578318503938 |date=2021-12-02}}</ref><ref>{{Cite web|title=NASA awards Blue Origin, Northrop Grumman and Nanoracks with contracts to build private space stations|url=https://www.cnbc.com/2021/12/02/nasa-private-space-station-contracts-blue-origin-nanoracks-northrop.html|website=CNBC|date=2021-12-02|accessdate=2021-12-07|language=en|first=Michael|last=Sheetz|archive-date=7 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211207183436/https://www.cnbc.com/2021/12/02/nasa-private-space-station-contracts-blue-origin-nanoracks-northrop.html}}</ref>.

=== Завершення місії ===
На початку 2022 року NASA розкрила плани щодо майбутнього МКС. У січні [[2031]] року МКС затоплять у Тихому океані в одному з найвіддаленіших місць на Землі. Схід з орбіти космічної станції вагою 419 тонн розпочнеться поступово. До того до неї направлять кілька нових модулів для нового космічного проєкту. План припинення експлуатації МКС прямує в площині зобов'язання президента США Джо Байдена підтримувати станцію до [[2030]] року. У січні [[2031]] року МКС перестануть експлуатувати, й відбудеться ряд подій перед її сходом з орбіти. Перед цим всі комерційні модулі, а також деякі з надійних старих модулів, будуть відокремлені від основної конструкції космічної станції. Потім до МКС відправлять кілька безпілотних космічних кораблів, які своїми потужними двигунами допоможуть усій конструкції зійти з орбіти. NASA планує досягти цього за допомогою трьох російських космічних кораблів «Прогрес» та космічного корабля Northrop Grumman Cygnus. Потім NASA дасть команду на зниження орбіти, яка зараз становить трохи більше 400&nbsp;км. Зниження відбуватиметься доти, доки МКС не зіштовхнеться зі щільнішими шарами атмосфери Землі. У міру того, як МКС проходитиме крізь атмосферу, вона почне нагріватися та руйнуватися. Більша частина космічної станції згорить через тертя об атмосферу, але частина залишиться&nbsp;— ці залишки впадуть у безлюдному районі південної частини Тихого океану, яка називається Точкою Немо. Це найвіддаленіше місце на Землі від будь-якої місцевості проживання людини та відоме, як «цвинтар космічних кораблів», саме сюди потрапляють виведені з експлуатації космічні кораблі та ступені ракет<ref>[https://universemagazine.com/nasa-znyshhyt-mizhnarodnu-kosmichnu-stancziyu-u-2031-roczi/ NASA знищить Міжнародну космічну станцію 2031 року. 02.02.2022]</ref>.

Наприкінці вересня 2023 року, NASA оголосило про новий план щодо виведення МКС з експлуатації та зведення її орбіти. Якщо раніше передбачалося використовувати на завершальному етапі російські кораблі «Прогрес», то тепер, у зв'язку з погіршенням відносин між США та РФ, NASA має намір залучити новий корабель. Відповідно, NASA оголосило тендер, в рамках якого американським компаніям пропонується контракт на розробку американського апарата для виведення з орбіти (U.S. Deorbit Vehicle, USDV), який використовуватимуть на завершальному етапі процесу після того, як МКС природно знизиться до необхідної висоти орбіти<ref>[https://portaltele.com.ua/news/kosmos/nasa-oprylyudnylo-novyj-plan-znyattya-z-orbity-mks.html NASA оприлюднило новий план зняття з орбіти МКС. 25.09.2023]</ref>.

В середині 2024 року NASA почало шукати й інші шляхи безпечного виведення у 2030 році МКС з орбіти та повернення її на Землю<ref>[https://root-nation.com/ua/news-ua/it-news-ua/ua-nasa-awards-spacex-contract-to-destroy-the-iss/ NASA пропонує SpaceX $843 млн за знищення Міжнародної космічної станції. // Автор: Oleksii Diomin. 29.06.2024]</ref>.

8 листопада 2024 року за допомогою увімкнення двигунів корабля SpaceX Dragon було здійснено збільшення орбіти МКС. Двигуни SpaceX Dragon працювали приблизно 12,5&nbsp;хв. і, ймовірно, виконали покладене на них завдання. Це був перший раз, коли вантажний корабель Dragon компанії SpaceX коригував орбіту МКС. Метою маневру було зібрати інформацію про потенційну можливість платформи Dragon у майбутньому звести станцію з орбіти для затоплення в океані<ref>[https://toneto.net/news/tehnologii/vpervie-gruzovoy-korabl-SpaceX-Dragon-podnyal-orbitu-mks-----eto-shag-k-budushchemu-zatopleniyu-stantsii Вперше вантажний корабель SpaceX Dragon підняв орбіту МКС – це крок до майбутнього затоплення станції. 10.11.2024]</ref>.

=== Екологічні наслідки знищення МКС ===
Дослідник Леонард Шульц технічного університету Брауншвейга стверджує, що потрапляння МКС до [[Атмосфера Землі|атмосфери]] Землі спричинить забруднення. Дослідження вже виявили, що згоряння супутників Space X вже спричинило викиди оксидів алюмінію у верхні шари атмосфери, що призводить до шкоди озонового шару.<ref>{{Cite web|url=https://noworries.news/vcheni-nasa-rozpovily-chym-zagrozhuye-zemli-znyshhennya-mks/|title=Вчені NASA розповіли, чим загрожує Землі знищення МКС|last=olha|date=2024-12-05|website=NoWorries|language=uk|access-date=2024-12-22}}</ref> 

== Спостереження за МКС ==
[[Файл:Проліт МКС над Києвом 26.07.2022.jpg|альт=Проліт МКС над Києвом 26.07.2022|міні|Проліт МКС над Києвом 26.07.2022 р. о 22:00]]
МКС можна спостерігати неозброєним оком з поверхні Землі. Вона буде спостерігатись як яскрава зірка, котра досить швидко летить, найчастіше з заходу на схід. У залежності від кута спостерігання ([[азимут]]у), її [[Видима зоряна величина|зоряна величина m]] може коливатися від −4 до 0 (наприклад, для повного [[Місяць (супутник)|Місяця]] <math>m = -13</math>, [[Меркурій (планета)|Меркурія]] <math>-2</math>). Сайт [[Heavens-Above]] при співпраці з [[Європейське космічне агентство|Європейським космічним агентством]] надає можливість всім охочим дізнатися розклад руху МКС та інших астрономічних об'єктів по небу над вказаним населеним пунктом на найближчі дні.

2 листопада 2023 року, NASA повідомило про випуск мобільного застосунку ''Spot the Station'' для відстеження місцезнаходження МКС, завдяки якому можна дізнатися, коли станція пролетить поруч. Застосунок є безкоштовним та доступним до завантаження на пристрої з операційними системами [[iOS]] та [[Android]]<ref>[https://www.nasa.gov/news-release/look-up-new-nasa-app-helps-stargazers-spot-space-station/ Look Up: New NASA App Helps Stargazers Spot Space Station. // By Claire A. O'Shea, Public Affairs Specialist. NOV 02, 2023]</ref><ref>[https://babel.ua/news/100267-nasa-vipustilo-zastosunok-dlya-vidstezhennya-mks NASA випустило застосунок для відстеження МКС. // Автор: Анна Холоднова. 05.11.2023, 10:15]</ref>.

Починаючи з грудня 2024 року, у відкритому доступі стали доступні [[Ефемерида|ефемериди]] руху МКС. Зазначені дані стосовно МКС створюються (оновлюються) співробітниками NASA в Контрольному центрі місій у [[Космічний центр імені Ліндона Джонсона|Космічному центрі ім. Джонсона]] тричі на тиждень. Ефемериди дозволяють відстежувати, де на даний час знаходиться МКС та куди вона рухатиметься далі. Вони також можуть гарантувати, що її траєкторія не перетнеться з іншими об’єктами в космосі. Дані про ефемериди надаються у двох форматах і містять інформацію про масу МКС, площу опору, коефіцієнти, а також відомості про майбутні маневри станції. Ефемериди також містять в себе інформацію про стан МКС в певні моменти часу в системі координат епохи J2000.0. Вони дозволяють відстежувати місцезнаходження та швидкість станції в інтервалах по 4&nbsp;хв. протягом 15 днів, а під час маневрів — навіть через кожні 2&nbsp;сек. Відтепер зазначена ініціатива дозволяє кожному спостерігати за рухом МКС, дізнатись про планування місій та потенційні космічні маневри станції, що підвищує прозорість та доступність космічних досліджень для всього світу<ref>[https://newsyou.info/2024/12/vpershe-v-istoriї-vcheni-nasa-vidkrili-dostup-do-informaciї-pro-mks-dlya-vsix-oxochix Вперше в історії вчені NASA відкрили доступ до інформації про МКС для всіх охочих. 10.12.2024, 22:30]</ref>.

== Рекорди ==
* Максимальна тривалість безперервного перебування людей на МКС становить 340 діб. Рекорд належить американцю [[Скотт Джозеф Келлі|Скоту Келлі]] та росіянину [[Корнієнко Михайло Борисович|Михайлу Корнієнку]]. Вони пропрацювали на станції з 27 березня 2015 року до 02 березня 2016 року. До цього тривалі експедиції на орбіту здійснювалися тільки на орбітальній станції «<nowiki/>[[Орбітальна станція «Мир»|Мир]]<nowiki/>» майже 20 років тому<ref>[ http://www.unian.ua/science/1280253-ekipaj-mks-uspishno-povernuvsya-na-zemlyu.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160303102521/http://www.unian.ua/science/1280253-ekipaj-mks-uspishno-povernuvsya-na-zemlyu.html |date=3 березня 2016 }} Екіпаж МКС успішно повернувся на Землю // УНІАН.&nbsp;— 02.03.2016]</ref>.
* Найбільша кількість вантажних кораблів, що одночасно було пристиковано до МКС становить шість. Це: [[Союз ТМА-19М]], [[Союз ТМА-20М]], [[Прогрес МС-01]], [[Прогрес МС-02]], Cygnus «<nowiki/>[[CRS OA-6]]<nowiki/>» та Dragon «<nowiki/>[[SpaceX CRS-8]]<nowiki/>». Така комбінація сформувалася на МКС у квітні 2016 року<ref>[http://tass.ru/kosmos/3191533 Вантажний корабель Dragon успішно пристиковано до МКС / [[Інформаційне агентство Росії «ТАРС»|ТАРС]].&nbsp;— 10.04.2016] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160411224859/http://tass.ru/kosmos/3191533 |date=11 квітня 2016 }}{{ref-ru}}</ref>.

== Цікаві факти ==
* Росіянин [[Маленченко Юрій Іванович|Юрій Маленченко]] став першою людиною, яка одружилася, перебуваючи у космосі. [[10 серпня]] 2013 року він одружився з Єкатериною Дмитрієвою, яка перебувала у той момент у [[Техас|Техасі]], тоді як Ю. Маленченко перебував на борту МКС на висоті понад 400&nbsp;км над [[Нова Зеландія|Новою Зеландією]]<ref>[http://www.gazeta.ru/2003/08/11/kosmi4eskaas.shtml Останнє весілля у космосі // Gazeta.ru.&nbsp;— 11.08.2013] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304121643/http://www.gazeta.ru/2003/08/11/kosmi4eskaas.shtml |date=4 березня 2016 }}{{ref-ru}}</ref>.
* Космічний турист [[Річард Герріот]] взяв на МКС «Диск безсмертя»&nbsp;— цифровий носій інформації, на якому записано дані про найбільш значущі досягнення людства зі структурою ДНК відомих людей.
* Досі вважалося, що в умовах невагомості організм людини чи тварини зазнає фізіологічного стресу, починається атрофія м'язів і прискорюється старіння. Саме це хотіли підтвердити вчені з Токійського інституту геронтології, для чого «відрядили» на МКС нематод Caenorhabitis elegans<ref>{{Cite web |url=http://www.silskivisti.kiev.ua/18867/print.php?n=15249 |title=Дослідження Токійського інституту геронтології |accessdate=31 жовтня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131114000416/http://www.silskivisti.kiev.ua/18867/print.php?n=15249 |archivedate=14 листопада 2013 |deadurl=yes }}</ref>. Нематоди перебували у космосі 11 днів, що за людськими параметрами відповідає приблизно 16 рокам. Коли «космонавти» повернулися, у нематод не виявилося жодних ознак атрофії м'язів і посиленого накопичення білка Q-35, який супроводить вікові зміни в організмі людини. Більше того, черви, котрі весь цей час перебували на Землі, постаріли значно дужче, ніж їхні товариші-астронавти. Вчені не можуть стверджувати, чи позначилася подорож у космос на реальній тривалості життя нематод: черв'яків одразу після прибуття заморозили, щоб зафіксувати ті зміни, котрі сталися з ними на орбіті. Вочевидь, уповільнення старіння відбувалося через загальне вповільнення метаболізму. Зв'язок між швидкістю метаболізму і швидкістю старіння відомий давно. Але дивовижно те, що нематоди зреагували саме таким чином, перебуваючи у космосі, де інші організми відповідають на стрес інакше. Японські вчені зазначають: якщо вдасться зрозуміти, як саме нематоди сповільнюють активність своїх генів, то цей же механізм можна буде застосувати для подовження життя людини.
* [[16 квітня]] 2007 року американський астронавт [[Суніта Лін Вільямс|Суніта Вільямс]] вперше здолала [[Марафонський біг|марафонську дистанцію]], перебуваючи в космосі. Вона подолала дистанцію за 4 години 23 хвилин під час [[Бостонський марафон|Бостонського марафону]], перебуваючи на борту МКС<ref>{{cite web |url=http://www.nasa.gov/mission_pages/station/expeditions/expedition14/exp14_boston_marathon.html |title=Race From Space Coincides with Race on Earth |author=Eldora Valentine |publisher=NASA |date=2007-04-06 |access-date=2007-06-08 |archive-date=15 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160315161410/http://www.nasa.gov/mission_pages/station/expeditions/expedition14/exp14_boston_marathon.html }}</ref>. [[24 квітня]] 2016 року британський космонавт [[Тімоті Пік]] став першим чоловіком, який пробіг [[Марафонський біг|марафонську дистанцію]] в космосі. Піку довелося пристебнутися до бігової доріжки. Він подолав дистанцію за 3 години 35 хвилин під час [[Лондонський марафон|Лондонського марафону]]<ref>{{Cite web |url=http://www.depo.ua/ukr/svit/britanskiy-astronavt-vpershe-probig-marafon-v-kosmosi-25042016162500 |title=Британський астронавт вперше пробіг марафон в космосі // Depo.ua. — 25.04.2016 |accessdate=25 квітня 2016 |archive-date=26 квітня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160426053648/http://www.depo.ua/ukr/svit/britanskiy-astronavt-vpershe-probig-marafon-v-kosmosi-25042016162500 }}</ref>.
* Доктор Кастурі Венкатесваран в лабораторії НАСА вивчав бактерії та дослідив, що на МКС перебувають 13 штамів бактерій, які мутували генетично та функціонально у порівнянні із земними аналогами. Ці бактерії були доставлені на МКС разом з космонавтами, що перебували на МКС.<ref>{{Cite web|url=https://www.nasa.gov/centers-and-facilities/ames/ames-science/ames-space-biosciences/multi-drug-resistant-bacteria-found-on-iss-mutating-to-become-functionally-distinct/|title=Multi-Drug Resistant Bacteria Found on ISS Mutating to Become Functionally Distinct - NASA|date=2024-04-16|language=en-US|access-date=2024-12-31}}</ref> <ref>{{Cite web|url=https://explorersweb.com/mutant-bacteria-international-space-station/|title=Super-Bacteria Found on the International Space Station » Explorersweb|last=McPhee|first=Rebecca|date=2024-05-01|website=Explorersweb|access-date=2024-12-31}}</ref> 
* Астронавтка [[Суніта Лін Вільямс|Суніта Вільямс]] очолила командування на кораблі МКС, після того, як не змогла повернутися на [[Земля|Землю]] через технічні складнощі з кораблем Starliner.<ref>{{Cite web|url=https://universemagazine.com/astronavtku-boeing-starliner-naznachyly-komandyrom-mks-zamist-rosijskogo-kosmonavta/|title=Астронавтка NASA очолила командування на МКС|last=Опанасенко|first=Евгений|date=2024-09-30|website=Universe Space Tech|language=uk|access-date=2024-12-31}}</ref> 
* Станом на початок [[2023]] року, росіяни зіткнулися на МКС з серйозним викликом. Цього разу їх підвели скафандри, у яких закінчився термін придатності. З посиланням на представників космічної галузі, на службі у російських космонавтів на МКС нині{{Коли}} є два скафандри — "Орлан-МКС" №&nbsp;4 і "Орлан-МКС" №&nbsp;5. У кожної моделі заявлений термін експлуатації складає 20 виходів у відкритий космос. У першого — термін придатності вже минув, а у другого — підходить до завершення. Втім, згідно з планами "Роскосмосу", новий скафандр буде виготовлено лише в 2024 році, а в 2025 — ще два. Тобто до цього часу російським космонавтам на МКС доведеться потенційно ризикувати своїм життям, використовуючи скафандри, які пора вже вивести з експлуатації<ref>[https://telegraf.com.ua/ukr/nauka/2023-05-15/5791378-rosiyski-kosmonavti-pratsyuyut-u-prostrochenikh-skafandrakh-zamina-zyavitsya-neskoro Російські космонавти працюють у "прострочених" скафандрах: заміна з’явиться нескоро. // Автор: Геннадій Лубенець. 15.06.2023, 20:59]</ref>.

== Див. також ==
* [[Космічна станція 3D]]&nbsp;— документальний фільм про МКС
* [[Герметичний стикувальний перехідник]]
* [[Пілотований космічний політ]]
* [[Космічний простір]]
* [[Космічний політ]]
* [[Космічний апарат]]
* [[Космічний запуск]]
* [[Космічний туризм]]

== Примітки ==
{{reflist|33em}}

== Ресурси інтернет ==

=== Офіційні сторінки, присвячені МКС на сайтах агенцій, що беруть участь у проєкті ===
{{RUS}}

:* [https://web.archive.org/web/20071012031250/http://www.roscosmos.ru/MIOP1file.asp International Space Station&nbsp;— Роскосмос]{{ref-ru}}
:* [http://www.mcc.rsa.ru/mks.htm International Space Station&nbsp;— Roskosmos Mission Control Centre] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180220031112/http://www.mcc.rsa.ru/mks.htm |date=20 лютого 2018 }}{{ref-ru}}
:* [http://www.energia.ru/eng/iss/iss.html International Space Station&nbsp;— РКК Енергія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080622034406/http://www.energia.ru/eng/iss/iss.html |date=22 червня 2008 }}{{ref-en}}

{{USA}}

:* [http://www.nasa.gov/mission_pages/station/main/index.html International Space Station&nbsp;— сайт NASA] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100117081048/http://www.nasa.gov/mission_pages/station/main/index.html |date=17 січня 2010 }}{{ref-en}}
:* [http://www.jsc.nasa.gov/history/iss.htm International Space Station&nbsp;— Портал історії NASA] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080412124358/http://www.jsc.nasa.gov/history/iss.htm |date=12 квітня 2008 }}{{ref-en}}

{{CAN}}

:* [http://www.asc-csa.gc.ca/eng/iss/default.asp International Space Station&nbsp;— Сайт CSA] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090404061218/http://www.asc-csa.gc.ca/eng/iss/default.asp |date=4 квітня 2009 }}{{ref-en}}

[[Файл:Flag of Europe.svg|22px]] [[Європа]]

:* [http://www.esa.int/esaHS/iss.html International Space Station&nbsp;— Сайт ESA] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090724200006/http://www.esa.int/esaHS/iss.html |date=24 липня 2009 }}{{ref-en}}

{{JPN}}

:* [http://www.jaxa.jp/missions/projects/iss_human/index_e.html International Space Station&nbsp;— Сайт JAXA] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070126164711/http://www.jaxa.jp/missions/projects/iss_human/index_e.html |date=26 січня 2007 }}{{ref-en}}

{{BRA}}

:* [https://web.archive.org/web/20060919020037/http://www.aeb.gov.br/conteudo.php?ida=28&idc=118 International Space Station&nbsp;— Сайт AEB]{{ref-en}}

{{ITA}}

:* [https://web.archive.org/web/20080602042255/http://www.asi.it/SiteEN/ContentSite.aspx?Area=Abitare+lo+spazio International Space Station&nbsp;— Сайт ASI]{{ref-en}}

== Інтерактивні/мультимедіа ==
{{commons|International Space Station}}
* [https://web.archive.org/web/20071027012748/http://www.nasa.gov/externalflash/ISSRG/index.html NASA's International Space Station Interactive Reference Guide&nbsp;— Flash Multimedia]{{ref-en}}
* [http://spaceflight.nasa.gov/gallery/images/station/ NASA's ISS Image gallery Search page] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080526115717/http://spaceflight.nasa.gov/gallery/images/station/ |date=26 травня 2008 }}{{ref-en}}
* [https://mks.space МКС] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220423020759/https://mks.space/ |date=23 квітня 2022 }} онлайн трансляція з орбіти в реальному часі
* [https://esamultimedia.esa.int/multimedia/virtual-tour-iss/ Інтерактивний тур по МКС]
* [https://www.youtube.com/watch?v=Nwq5z6jXulY Космічні станції&nbsp;— Історія створення МКС]

=== Сторінки, присвячені МКС на сайтах основних підрядників ===
* [http://www.energia.ru/eng/iss/iss.html International Space Station&nbsp;— Energia site] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080622034406/http://www.energia.ru/eng/iss/iss.html |date=22 червня 2008 }}{{ref-en}}
* [http://www.boeing.com/defense-space/space/spacestation/index.html International Space Station&nbsp;— Boeing site] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080529044211/http://www.boeing.com/defense-space/space/spacestation/index.html |date=29 травня 2008 }}{{ref-en}}

=== Різні посилання ===
* [http://www.astronomy.domachevo.com/satellites-iss001.htm МКС в любительские телескопы] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110326031821/http://www.astronomy.domachevo.com/satellites-iss001.htm |date=26 березня 2011 }}
* [http://www.lenta.ru/lib/14192050/ Международная космическая станция] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090830153258/http://lenta.ru/lib/14192050/ |date=30 серпня 2009 }} у Лентапедії
* [https://web.archive.org/web/20080526143607/http://www.zarya.info/Frequencies/FrequenciesISS.php Listen to the ISS&nbsp;— transmission frequencies]{{ref-en}}
* [http://www.cnn.com/SPECIALS/cold.war/experience/technology/space.timeline/us/iss/index.html CNN page with 3D model] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20010128142600/http://www.cnn.com/SPECIALS/cold.war/experience/technology/space.timeline/us/iss/index.html |date=28 січня 2001 }}{{ref-en}}
* [http://hosted.ap.org/specials/interactives/_science/space_station/ Associated Press International Space Station Timeline&nbsp;— Interactive] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080305094802/http://hosted.ap.org/specials/interactives/_science/space_station/ |date=5 березня 2008 }}{{ref-en}}
* [http://www.spaceflight.nasa.gov/station/isstodate.html Current ISS Vital Statistics] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20050617085106/http://spaceflight.nasa.gov/station/isstodate.html |date=17 червня 2005 }}{{ref-en}}
* [http://www.heavens-above.com/ Heavens-Above.com&nbsp;— Real-time ISS and satellite/shuttle sighting opportunities.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200918012735/https://www.heavens-above.com/ |date=18 вересня 2020 }}{{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20120120222254/http://issfanclub.com/ ISS Fan Club] присвячений радіозв'язку з МКС
* [https://web.archive.org/web/20080725005018/http://www.tietronix.com/anim/pao/s1A1.html Build-up of the ISS (simulation) at tietronix.com]{{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20070927204920/http://www.space.gs/iss/ International Space Station] Висвітлює всі події навколо МКС, має всі доповіді про статус з січня 2003
* [http://www.n2yo.com/ Live real time tracking] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100304221042/http://www.n2yo.com/ |date=4 березня 2010 }}{{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20080517125339/http://spaceweather.com/flybys ISS flybys by SpaceWeather] також вказано часи для різних країн{{ref-en}}

{{Модулі МКС}}
{{Орбітальні станції}}
{{НАСА}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Орбітальні станції]]
[[Категорія:NASA]]
[[Категорія:Європейське космічне агентство]]
[[Категорія:Міжнародні космічні проєкти]]
[[Категорія:З'явилися 1998]]
[[Категорія:Міжнародна космічна станція| ]]
[[Категорія:Мегапроєкти]]