Перегляд вихідного коду сторінки Монооксид вуглецю

{{без виносок|дата=квітень 2020}}
{{Речовина
|  назва = Монооксид вуглецю
|  зображення = Carbon-monoxide-3D-vdW.png|thumb|200px|Модель молекули монооксиду вуглецю
|  IUPAC_назва = Карбон(II) оксид
|  інші_назви = чадний газ, монооксид вуглецю
| поле1 = {{Речовина Ідентифікатори
|  SMILES = CO
}}
| поле2 = {{Речовина Властивості
|  формула = CO
}}
}}
'''Моноокси́д вуглецю́''', також відомий як '''карбону (II) оксид''', '''монооксид карбону''', '''чадни́й газ'''&nbsp;— безбарвний, дуже отруйний [[газ]] без запаху. Утворюється внаслідок неповного згоряння пального в автомобільних двигунах та опалюваних приладах, які працюють на вугіллі або на інших видах природного палива. У воді майже не розчиняється і не вступає з нею в хімічну взаємодію. Належить до [[несолетворні оксиди|несолетворних оксидів]]. Хімічна формула&nbsp;— ''CO''.

== Одержання ==
Монооксид вуглецю утворюється при згорянні [[вугілля]] або сполук, що містять [[вуглець]], при нестачі [[кисень|кисню]] (повітря), а також при взаємодії [[діоксид вуглецю|діоксиду вуглецю]] з розжареним [[вугілля]]м:
* <chem>CO_2 + C <-> 2CO</chem>
Ця реакція зворотна, і при температурі нижче 400&nbsp;°C рівновага майже повністю зміщується вліво, а при 1000&nbsp;°C&nbsp;— вправо. У лабораторних умовах монооксид вуглецю одержують при нагріванні [[мурашина кислота|мурашиної кислоти]] з концентрованою [[сульфатна кислота|сульфатною кислотою]]:
* <chem>HCOOH ->[{t, H_2SO_4}] CO {+} H_2O</chem>
Його отримують також при нагріванні металічного [[цинк]]у з [[Карбонат кальцію|карбонатом кальцію]]:
* <chem>Zn + CaCO_3 ->[{t}] ZnO + CaO + CO</chem>

== Хімічні властивості ==
На [[повітря|повітрі]] він спалахує при 700&nbsp;°C і горить характерним блакитним полум'ям з утворенням [[діоксид вуглецю|діоксиду вуглецю]]:
* <chem>2CO + O_2 -> 2CO_2</chem> + 565 кДж
При цьому виділяється значна кількість тепла (135 ккал або 565 кДж). Тому CO в суміші з іншими газами застосовують у техніці як газоподібне паливо (доменні гази, [[генераторний газ]], [[водяний газ]] тощо).

При високій температурі монооксид вуглецю проявляє відновні властивості, завдяки чому широко використовується в [[металургія|металургії]] для одержання деяких [[метал]]ів з їх оксидів. Наприклад:
* <chem>PbO + CO -> Pb + CO_2</chem>
* <chem>Fe_2O_3 + 3CO -> 2Fe + 3CO_2</chem>
Хоча деякі благородні метали може відновлювати із водних розчинів їх солей і при кімнатній температурі:
* <chem>PdCl_2 + CO + H_2O -> Pd + 2HCl + CO_2</chem>

При приєднанні [[хлор]]у до монооксиду вуглецю утворюється [[фосген]]. Реакція відбувається у присутності [[Активоване вугілля|активованого вугілля]] як каталізатора навіть при кімнатній температурі:
* <chem>CO + Cl_2 = COCl_2</chem>

Газ може безпосередньо приєднуватись до деяких [[метал]]ів з утворенням [[карбоніли металів|карбонілів металів]] (наприклад, Fe(CO)<sub>5</sub>, Ni(CO)<sub>4</sub>, Mo(CO)<sub>6</sub>, Cr(CO)<sub>6</sub> і т. д.). Такі реакції як правило проходять при підвищеній температурі і тиску:
* <chem>Fe + 5CO ->[{p, t}] Fe(CO)_5</chem>

Оскільки звичайні протигази монооксид вуглецю практично не затримують, у 1917 році (Баєр) були розроблені насадки із сумішшю [[Купрум(II) оксид|оксиду міді]] з [[Оксид марганцю(IV)|двоокисом марганцю]] (так звані гопкаліти) здатні окиснювати монооксид до [[Діоксид вуглецю|двоокису вуглецю]] при звичайних температурах (на початку роботи при [[Окиснення|окисненні]] монооксиду вони нагріваються за рахунок теплоти, що виділяється в результаті реакції).

== Отруйність ==
{{main|Отруєння чадним газом}}
Через свою отруйність монооксид вуглецю є дуже небезпечним для організму [[людина|людини]]. Ця небезпека збільшується тим, що він не має запаху і отруєння може настати непомітно. Навіть незначні його кількості, що потрапляють у повітря і вдихаються людиною, викликають запаморочення і нудоту, а вдихання [[повітря]], у якому міститься 0,3&nbsp;% CO за об'ємом, може швидко привести до смерті.

Отруйна дія CO обумовлюється тим, що він утворює з [[гемоглобін]]ом крові порівняно стійку сполуку&nbsp;— [[карбоксигемоглобін]], внаслідок чого кров втрачає здатність передавати кисень [[тканина]]м організму. Отруєння цим газом наступає в результаті критичної нестачі кисню в організмі. Концентрація CO в повітрі 1&nbsp;мг/м³ є небезпечною для життя людини.

При отруєнні монооксидом вуглецю рекомендується вдихання свіжого повітря протягом кількох годин, а також штучне зігрівання тіла. При цьому карбогемоглобін поступово руйнується і гемоглобін відновлює свою здатність сполучатися з киснем.

=== Профілактика та заходи при отруєнні ===
Потрібно, щоб усі побутові прилади були справні та щоб фахівці регулярно оглядали їх. Якщо полум'я газу жовте, а не блакитне, вважайте, що це попередження про якусь несправність і можливий вихід чадного газу. При користуванні побутовими приладами, які можуть стати причиною поширення чадного газу, завжди виявляйте обачність.

Ознакою отруєння є сонливість, спричинена зменшенням доступу кисню (CO зворотно блокує гемоглобін). Найкращим заходом допомоги ураженому є свіже повітря й рух. Несмертельні дози не мають акумулятивного ефекту. Звичайні протигази не дають захисту (CO не сорбується активованим вугіллям).

''Контроль на шахтах.'' При роботі в шахтах ведеться постійний контроль його вмісту в повітрі. Транспортні і вантажні машини при підземних і відкритих гірничих роботах обладнуються пристроями для очищення вихлопних газів.

== Утворення в технологічних процесах ==
Утворюється внаслідок згоряння вуглецю і його сполук при нестачі повітря, в значних кількостях присутній у топкових газах, газах [[Двигун внутрішнього згоряння|двигунів внутрішнього згоряння]], продуктах детонації.

== Відомі люди, померлі від отруєння ==

* [[Павличко Соломія Дмитрівна]]

== Див. також ==
* [[Діаграма Еллінгама]]
* [[Біометан]]

== Посилання ==
* {{ТС_Буд|частина=Чад, чадний газ, окис вуглецю, CO|сторінки =210}}
* {{cite web|url=https://www.windy.com/-Show---add-more-layers/overlays?cosc,48.269,36.519,5|website=windy.com|title=Інтерактивна карта концентрацій монооксиду вуглецю в повітрі|accessdate=13 січня 2020|archive-date=13 січня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200113143809/https://www.windy.com/-Show---add-more-layers/overlays%3Fcosc,48.269,36.519,5}}

== Джерела ==
* Ф.&nbsp;А.&nbsp;Деркач «Хімія» Л. 1968
* Б.&nbsp;В.&nbsp;Некрасов. Основы общей химии.&nbsp;— М.: «Химия», 1967,&nbsp;— т.2
* Я.&nbsp;А.&nbsp;Угай. Высшая и неорганическая химия.&nbsp;— М.: «Высш. шк.», 1997,&nbsp;— 527 с.

{{Бойові отруйні речовини}}
{{inorganic-compound-stub}}

{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Оксиди]]
[[Категорія:Сполуки вуглецю]]
[[Категорія:Хімічна зброя]]